Іченості молоді швидкому розвитку науки та техніки зумовлюють необхідність докорінного перегляду підходів до підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах

Вид материала

Содержание

Постановка завдання.
Аналіз останніх досліджень та публікацій.
Виклад основного матеріалу.
Висновки та перспективи подальших досліджень.

Подобный материал:

УДК 378.147.111.041:355

© Арсеньєва Н.Б.

АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ САМОСТІЙНОСТІ МАЙБУТНІХ ВІЙСЬКОВИХ ВЕРТОЛЬОТЧИКІВ В УМОВАХ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ ОСВІТИ

Постановка проблеми. Високий динамізм суспільно-політичних і економічних процесів, потреба в постійній відповідності рівня освіченості молоді швидкому розвитку науки та техніки зумовлюють необхідність докорінного перегляду підходів до підготовки спеціалістів у вищих навчальних закладах. У Законах України "Про освіту", "Про вищу освіту", у "Національній доктрині розвитку освіти у ХХІ столітті" перед навчальними закладами поставлено завдання забезпечити підготовку кваліфікованих кадрів, здатних до творчості, професійного розвитку, освоєння й упровадження наукових та інформаційних технологій [3]. Особливого значення набуває вдосконалення підготовки курсантів вищих військових навчальних закладів (ВВНЗ) до професійної діяльності, особливо майбутніх військових льотчиків, адже майбутнє України визначатиметься рівнем її обороноздатності, спроможністю армії відповідати сучасним загрозам у швидкоплинному світі, про що ще раз нагадали події на Кавказі.

Проблема професійної підготовки особистості воїна завжди була й надалі залишається однією з найактуальніших проблем у педагогічній науці, особливо на сучасному етапі розбудови держави. Тому невипадково одними із головних напрямків реформування і розвитку Збройних Сил України вбачається удосконалення кадрової політики і пов’язаної з нею військової освіти. Ця система має забезпечувати формування офіцерських кадрів нової генерації, інтеграцію цивільної та військової освіти, більш широке використання можливостей науково-педагогічного потенціалу цивільних ВНЗ і відповідати державним стандартам вищої освіти, військово-технічній політиці, сучасним потребам та досвіду підготовки військ [6].

Виходячи з вище викладеного, ми констатуємо, що особливого значення набуває проблема формування пізнавальної самостійності (ПС) курсантів ВВНЗ та активізація їх самостійної роботи. Її розв’язання вимагає пошуку нових підходів до подальшого вдосконалення форм і методів здобуття знань, оскільки набуття знань та їх якісні характеристики зумовлюються активізацією курсантів у військово-педагогічному процесі, оптимізацією їх навчально-пізнавальної діяльності.

Для курсантів-вертольотчиків ВВНЗ формування самостійності й активності в процесі навчально-пізнавальної діяльності є актуальним із таких причин:

1. Сучасна авіаційна техніка вдосконалюється дуже швидко, тому для її ефективної експлуатації необхідно постійне підвищення кваліфікації пілотів. У зв’язку з цим, у процесі навчання у ВВНЗ варто розвивати навички самостійної діяльності курсантів, їхні уміння самостійно одержувати необхідні знання, прагнення до підвищення їх рівня.

2. Умови служби, специфіка майбутньої професійної діяльності курсанта-вертольотчика, необхідність одержання й обробки великого обсягу інформації, диктують необхідність вироблення вмінь і навичок самостійно, у короткий строк добувати й використовувати знання. Це так само підвищує роль самостійної роботи в процесі навчання, розвитку й виховання особистості.

3. Більша частина військових льотчиків після звільнення з лав Збройних Сил змушена радикально змінювати професійну діяльність, а отже, і одержувати додатковий диплом про професійну підготовку або про присвоєння нової кваліфікації. Для того, щоб ця діяльність була успішною, людині варто формувати самостійність мислення, пізнавальну активність. Зазначені якості особистості формуються в процесі самостійної пізнавальної діяльності.

4. Поряд із базовою вищою освітою курсантам авіаційного ВВНЗ необхідно за той самий період часу одержати військово-спеціальні знання, уміння й навички.

5. У ВВНЗ спостерігається значне число пропусків аудиторних занять курсантами з об'єктивних причин (наряди, роботи, виконання завдань згідно з розпорядженям командирів і т.ін.).

6. Існуюча система організації самостійної роботи курсантів ВВНЗ має певні вади та найчастіше будується з порушенням основних дидактичних принципів.

7. Необхідність підвищення педагогічної кваліфікації викладачів у ВВНЗ щодо застосування НІТ при організації самостійної роботи курсантів.

Постановка завдання. Саме тому метою цієї статті є аналіз різних підходів до формування ПС при організації самостійної роботи курсантів-вертольотчиків у ВВНЗ в умовах інформатизації освіти.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблемі ПС особистості приділялась належна увага в зарубіжних і вітчизняних дослідженнях різних періодів розвитку педагогічної науки, вона продовжує цікавити вчених і на сучасному етапі.

Педагогічні аспекти проблеми формування ПС розглядалися в теоретичних дослідженнях таких педагогів як Л.П. Арістова, Ю.К. Бабанський, Н.О. Половникова, О.Я. Савченко, І.Ф. Харламова, Т.І. Шамова й ін., в яких розроблено питання розуміння сутності, структури і рівнів розвитку ПС студентів, засобів її формування.

ПС розглядалась у процесі трансформації професійних знань студентів у практику і вивчалась у зв’язку з цим в межах проблеми самостійної роботи, яка багатьма вченими розцінювалась саме як засіб формування пізнавальної самостійності студентів вищих навчальних закладів (Б.П. Єсіпов, П.І. Підкасистий та інші).

Пошуки шляхів розвитку ПС студентів збагачуються важливими висновками психологів і дидактів про структуру і механізми управління навчальною діяльністю (О.М. Леонтьєв, П.Я. Гальперін, Н.Ф. Тализіна й ін.), шляхи оволодіння ними розумовими прийомами (Н.О. Менчинська, О.М. Кабанова-Меллєр, В.І. Рєшетніков і ін.), уміння й навички навчальної праці (Ю.К. Бабанський, Н.О. Лошкарьова й ін.).

Суттєвим внеском у розробку проблеми самостійності у пізнавальній діяльності стали дослідження, присвячені формуванню пізнавального інтересу, пізнавальних потреб, мотивації учіння, проведені Л.І. Божович, М.В. Матюхіною, Г.І. Щукіною. Зокрема, виявлено їх зв’язок з активним самостійним навчанням.

Проблеми самостійної роботи воїнів в умовах служби в лавах Збройних Сил науково розробляли В. Ягупов, Н. Генералова, Ф.Ренькас, А.Кучеров, А.Міхопаркін та ін.

Так, Н. Генераловою обґрунтовано комплекс педагогічних умов керівництва самостійною підготовкою курсантів: формування внутрішньої мотивації самостійного навчання курсантів під час самопідготовки; стимулювання розвитку пізнавальних інтересів та заохочення курсантів до самостійної навчально-пізнавальної діяльності; застосування педагогічної технології підготовки сержантів-консультантів до процесу керування самопідготовкою курсантів; залучення підготовлених сержантів-консультантів, які мають сформовані уміння організації самопідготовки до керівництва цим процесом; запропоновано і впроваджено педагогічну технологію підвищення ефективності самопідготовки на основі спеціального навчання сержантів із метою оволодіння ними педагогічними уміннями керівництва самостійною підготовкою курсантів.

Однак нами знайдено обмаль робіт, що стосувались би методик активізації самостійної роботи майбутніх військових вертольотчиків у процесі наземної підготовки засобами нових інформаційних технологій.

Виклад основного матеріалу. Аналіз стану розробки різних аспектів означеної проблеми засвідчив недостатню дослідженість питань, які пов’язані з розглядом особливостей та прогнозуванням наслідків використання інформаційних технологій у процесі самостійного навчання. Зокрема, дослідження В.П. Беспалька, М.В. Кларіна, Є.С. Полата, Г.К. Селевка та ін. показують, що в умовах інформаційного суспільства широке впровадження новітніх досягнень, спрямованих на самостійність у навчанні, неможливе без використання нових інформаційних технологій, котрі забезпечують найбільш ефективну реалізацію можливостей для самоосвітньої діяльності, що закладені в них. Разом із тим аналіз наукових праць з теми дослідження показав, що теоретичні й методичні аспекти використання нових інформаційних технологій для реалізації конкретних завдань організації самостійної роботи є недостатньо розробленими, а це, в свою чергу, не дозволяє широко використовувати інформаційні технології в процесі професійної підготовки майбутнього фахівця.

Тому доцільно розглядати в нерозривній єдності такі завдання розвитку нових інформаційних технологій у військовому ВНЗ: побудова нового інформаційного простору у ВВНЗ; структурування, узагальнення й зберігання знань провідних фахівців-експертів про пріоритети навчання й способи досягнення дидактичних цілей; економія соціального часу; уніфікація методичних підходів, досягнення наступності та послідовності.

ПС курсантів-вертольотчиків нами визначається як інтегративна якість особистості курсанта, що має в основі пізнавальну активність, пов'язану з ініціативою, з самостійним пошуком різних шляхів рішення навчально-пізнавальних завдань льотної та наземної підготовки, і саморозвиток особистості.

При досліджені критеріїв й рівнів ПС в психолого-педагогічній практиці бачимо, що прагнення позначити рівні можливих дій людини на основі навчання виникало неодноразово й психологами, і педагогами.

Так, О.М. Кабанова-Меллер [1] виділяє два рівні оволодіння прийомами роботи: 1-й рівень – уміння; 2-й рівень – навичка. При цьому розходження між формуванням уміння й навички вона бачить лише в кількості вправ.

А.Я. Савченко [4] виділяє такі рівні ПС:

- високий: учні вміють самостійно організовувати пошукову діяльність; формулюють питання проблемного характеру, переносять знання в нову ситуацію; безпомилково виконують тематичні узагальнення;

- достатній: учні виявляють пошукову діяльність; формулюють проблемні й пізнавальні питання; як правило, уміють використати знання в новій ситуації; у виконанні завдань на тематичні узагальнення допускають неточності, звуження обсягу поняття;

- середній: можуть вести пошукову діяльність за допомогою вчителя; для виконання пошукових завдань характерна нестійкість результатів; узагальнення, як правило, не досягає міжтематичного рівня;

- низький: не вміють організовувати свою діяльність, як правило, прагнуть "перевести" пошукове завдання на рівень засвоєних зразків міркувань, способів дій; не справляються із завданнями узагальнюючого характеру, сформульовані ними питання відбивають фактичний зміст прочитаного.

В.А. Тюріна [5] зв'язує рівні ПС, по-перше, зі ставленням учня до навчання, що проявляється в інтересі до змісту засвоюваних знань і самому процесу діяльності; по-друге, із прагненням проникнути в сутність явищ і взаємозв'язків, а також опанувати способами діяльності; по-третє, з умінням визначати й формулювати пізнавальну мету майбутньої діяльності; по-четверте, мобілізацією учнем морально-вольових зусиль із досягнення цілей діяльності; по-п'яте, зі ступенем (рівнем) оволодіння базовими знаннями й способами пізнавальної діяльності.

Рівні ПС, що запропоновані різними авторами, наведені в таблиці.

Таблиця

Погляди науковців на рівні пізнавальної самостійності

№	Автор	Рівні пізнавальної самостійності
1.	Шамова Т.І.	1) репродуктивний; 2) частково-пошуковий; 3) дослідницький
2.	Тюріна В.А. [5, с.498]	0) пізнавальна самостійність відсутня; 1) репродуктивна самостійність; 2) реконструктивно-варіативна самостійність; 3) творчий рівень самостійності
3.	Гаврилова Г.Л.	1) репродуктивний; 2) реконструктивний; 3) творчий
4.	Головко Л.Л.	1) високий; 2) вище за середній; 3) середній; 4) нижче середнього; 5) недостатній
5.	Савченко А.Я. [4]	1) високий; 2) достатній; 3) середній; 4) низький
6.	Підкасистий І.П.	1) репродуктивний рівень; 2) перетворюючий рівень; 3) варіативний (частково-пошуковий); 4) творчий (вищий)
7.	Алексеєнко Т.А.	1)низький; 2) середній; 3) високий; 4) найвищий

Останнім часом науковцями дуже активно розробляється проблема формування професійної компетентності майбутнього фахівця, а це поняття, за узагальненими даними, містить у собі:

1. Задані навички (вимога виконувати індивідуальні завдання).

2. Використання знань і вмінь на робочому місці на рівні встановлених вимог (стандартів) до даної роботи.

3. Здатність відповідально виконувати обов'язки й забезпечувати очікувані результати.

4. Здатність знаходити рішення в нестандартних ситуаціях.

5. Здатність застосовувати знання й уміння в нових умовах і іншій робочій обстановці.

Для визначення рівнів компетентності доцільно застосовувати розроблену чотирьохрівневу модель засвоєння знань, умінь і навичок, запропоновану В.П. Беспальком. Із цієї моделі випливають практичні рекомендації для побудови завдань для самостійної роботи й, відповідно, педагогічних тестів:

1. Для кожного навчального елемента й модульного блоку розробляються чотирьохрівневі завдання й тести, що дозволяють визначити реальний рівень компетентності фахівця.

2. При тестуванні можливі два підходи. Перший, коли в навчальних елементах приводиться тест того рівня, що визначений у моделі фахівця. Тоді курсант буде вивчати навчальний елемент доти, поки не досягне необхідного рівня. У другому випадку необхідно привести тести на всі чотири рівні компетентності для того, щоб визначити реальний рівень його компетентності, досягнутий ним [2].

Використання НІТ під час організації самостійної роботи курсантів дозволить: здійснювати НПП, корегування та більш ефективний контроль за послідовністю її виконання; давати своєчасні вказівки, що попереджають можливі помилки та нерозуміння матеріалу; здійснювати більш ґрунтовний аналіз результатів самостійної діяльності за рахунок вивільнення часу.

На нашу думку, найбільш доцільні такі напрями використання НІТ для підготовки курсантів: НІТ як джерело інформації; НІТ як засіб моделювання квазіпрофесійних ситуацій службової діяльності; НІТ як засіб формування способів та прийомів розумової діяльності; НІТ як засіб організації самостійної пошукової діяльності.

Комп’ютерні навчальні програми мають високі можливості щодо унаочнення інформації, реалізації моделей різноманітних процесів і явищ, що важливо, зокрема, при оволодінні такими процедурами, як опис, пояснення та перетворення.

У межах визначених напрямів нами виокремлено функції НІТ в процесі формування пізнавальної самостійності курсантів, а саме: мотиваційна, інформативна, операційна, діагностична, корегувальна.

Аналіз наявних комп’ютерних програм для підготовки курсантів дозволив розробити критерії відбору НІТ для застосування їх у процесі формування пізнавальної самостійності. До них відносяться такі: мета використання програмного забезпечення; відповідність змісту інформації комп’ютерної програми змісту предмету, що вивчається; спрямованість інформації та способів її пред’явлення на формування в курсантів уміння здобувати власні знання; міра інтенсифікації комп’ютерної програми ПС курсантів; ступінь інтерактивності комп’ютерної програми у процесі її використання.

Висновки та перспективи подальших досліджень.

1. Особливого значення при реформуванні ЗС України набуває проблема вдосконалення підготовки курсантів ВВНЗ до професійної діяльності, особливо майбутніх військових вертольотчиків, адже майбутнє України визначатиметься рівнем її обороноздатності, спроможністю армії відповідати сучасним загрозам.

2. ПС курсантів-вертольотчиків визначається як інтегративна якість особистості курсанта, що має в основі пізнавальну активність, пов'язану з ініціативою, з самостійним пошуком різних шляхів рішення навчально-пізнавальних завдань льотної та наземної підготовки і саморозвиток особистості.

3. Використання НІТ під час організації самостійної роботи курсантів дозволить: здійснювати НПП корегування та більш ефективний контроль за послідовністю її виконання; давати своєчасні вказівки, що попереджують можливі помилки та нерозуміння матеріалу; здійснювати більш ґрунтовний аналіз результатів самостійної діяльності за рахунок вивільнення часу.

Таким чином, успішне вирішення відповідального завдання вищої військової школи з формування професійної готовності майбутніх військових вертольотчиків ПС ЗСУ вимагає наукової розробки та застосування сучасних педагогічних, нових інформаційних технологій у навчанні та самонавчанні, розвитку особистості курсантів, подальшої наукової розробки та вдосконалення методики активізації самостійної роботи майбутніх військових вертольотчиків у процесі наземної підготовки засобами нових інформаційних технологій.

Література

1. Кабанова-Меллер Е.Н. Формирование приемов умственной деятельности и умственное развитие учащихся. – М.: Просвещение, 1968. – 228 с.

2. Логвиненко В.Г. Познавательная самостоятельность студентов в условиях информатизации образования как объект педагогических исследований // Проблеми інженерно-педагогічної освіти. Збірник наукових праць. Випуск 4. Харків, УІПА, 2003. – С. 30–35.

3. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу (документи і матеріали) / За ред. В.Г. Кременя. – Тернопіль: Вид-во ТДПУ. – 2004. – 114 с.

4. Савченко А.Я. Формирование познавательной самостоятельности младших школьников. – Автореф. дис... д.п.н. – 13.00.01. – К, 1984. – С.48

5. Тюрина В.А. Формирование познавательной самостоятельности учащихся общеобразовательной школы: Дис... д.п.н. – X. – 1994. – 498 с.

6. Ягупов В.В. Військова психологія. – К.: Тандем, 2004. – 458 с.

Арсеньєва Н.Б.

Аналіз проблеми формування пізнавальної самостійності майбутніх військових вертольотчиків в умовах інформатизації освіти

У статті аналізується проблема формування пізнавальної самостійності майбутніх військових вертольотчиків в умовах інформатизації освіти, виокремлено функції нових інформаційних технологій у процесі формування пізнавальної самостійності курсантів, розроблено критерії відбору нових інформаційних технологій для застосування їх у процесі формування пізнавальної самостійності майбутніх вертольотчиків.

Ключові слова: курсанти-вертольотчики, професійна компетентність, пізнавальна самостійність, активізація самостійної роботи, засоби та функції інформаційних технологій.

Арсеньева Н.Б.

Анализ проблемы формирования познавательной самостоятельности будущих военных вертолётчиков в условиях информатизации образования

В статье анализируется проблема формирования познавательной самостоятельности будущих военных вертолетчиков в условиях информатизации образования, определены функции новых информационных технологий в процессе формирования познавательной самостоятельности курсантов, разработаны критерии отбора новых информационных технологий для применения их в процессе формирования познавательной самостоятельности будущих вертолетчиков.

Ключевые слова: курсанты-вертолетчики, профессиональная компетентность, познавательная самостоятельность, активизация самостоятельной работы, средства и функции информационных технологий.

N. Arsenyeva

Analysis of Future Military Helicopter Pilots’ Cognitive Independence Formation at Higher Military Educational Establishment in Conditions of Education Informatization

In the article the problem of formation of cognitive independence of the future military pilots in conditions of education informatization is analyzed, functions of new information technologies are determined during formation of cognitive independence of cadets, criteria of selection of new information technologies for their application while forming cognitive independence of future pilots are developed.

Key words: cadets-helicopter-pilots, professional competence, cognitive independence, activization of independent work, means and functions of information technologies.

Стаття надійшла до редакції 14.02.2008р.

Blog

Содержание