Л.І. Шпукал, директор бібліотеки

Вид материала

Подобный материал:

УДК 025.2+025.5:027.7

Л.І. Шпукал, директор бібліотеки

Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова

вул. Пирогова, 56, м. Вінниця, Україна, 21018

lshpukal@mail.ru

ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПОЛІПШЕННІ БІБЛІОТЕЧНО-ІНФОРМАЦІЙНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ НАУКОВОГО ТА НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСІВ

На сьогоднішній день інформація є необхідною умовою будь-якої професійної діяльності. Не менш важливим володіння інформацією потрібно і під час навчання, тому саме в університеті потрібно вчити отримувати інформацію і користуватись нею як для навчання, так і для подальшої наукової та фахової роботи.

Роль університетської бібліотеки в цьому процесі зростає, адже її ресурси чітко орієнтовані на забезпечення навчально-виховного процесу і науково-дослідної роботи з усіх напрямків діяльності університету.

Удосконалюючи свою діяльність відповідно до сучасних вимог, наша бібліотека постійно шукає і впроваджує нові форми і методи бібліотечно-інформаційного забезпечення, намагається підвищити якість, оперативність і повноту задоволення запитів користувачів, використовуючи документальні фонди і електронні бази даних. Тобто бібліотека працює як в традиційній, так і в автоматизованій технології.

Отож, кілька слів про ресурси, з якими працює бібліотека і про традиційні технології обслуговування. Перш за все, якість обслуговування знаходиться в прямій залежності від стану фондів. Комплектуванню фондами приділяється підвищена увага, т.я. фонди бібліотеки є найціннішим джерелом та інформаційним ресурсом університету.

Питання відбору навчальної літератури достатньо гостро стоїть перед бібліотеками внз. Обсяг і глибина фондів, їх відповідність освітнім стандартам вищої школи є визначальними факторами в політиці комплектування.

На даний час друкована книга поки що залишається одним із переважаючих способів отримання знань, хоча стрімко розвиваються і електронні технології. За останні 5 років обсяг фондів наукових бібліотек університетів в середньому виріс на 10%, в той час як обсяг навчальної та наукової літератури виріс за цей же час приблизно на 50%.

Бібліотеки внз, як правило, формують документний фонд навчальних видань у відповідності з вимогами до забезпечення літературою закладів професійної освіти, які в обов’язковому порядку використовуються при ліцензуванні, акредитації та атестації, а також у відповідності до запитів читачів. (Норматив: 1 книга на 3 студентів – 100% книгозабезпечення дисципліни).

Тому бібліотечний фонд був, є і буде основою діяльності бібліотеки внз. Саме він визначає зміст, повноту і якість задоволення та розвитку інформаційних потреб користувачів.

Таблиця 1- Таблиця наявного фонду

2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006
486211	486448	498906	511209	519019	526713	532568

Обсяги навчальної літератури, що купуються бібліотеками продовжують зменшуватись. (За даними Міносвіти РФ за останні роки б-ки внз в середньому отримують на 1 читача до 17 прим. Книг, в окремих внз – від 0,3 до 0,9 прим.).

Ріст цін на навчальну і наукову літературу привів до різкого погіршення стану бібліотечних фондів. Фонди нових надходжень в більшості бібліотек, що аналізувались, скорочуються.

Таблиця 2 - Таблиця нових надходжень.

2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006
8444	7354	15094	18319	14796	19243	13041

А багаторічний досвід комплексних наукових досліджень показує: щоб задовільнити потребу в навчальній і науковій літературі, бібліотека в рік повинна отримувати 12-14 книг в розрахунку на 1 читача.

Таблиця 3 - Кількість надходжень за рік на одного читача.

2000	2001	2002	2003	2004	2005	2006
1,2	0,9	2,1	2,4	1,8	2,2	1,5

Сьогодні поповнення і оновлення бібліотечних фондів відстають від темпів старіння. У багатьох бібліотеках оновленість фонду (ОФ) практично відсутня.

Для розрахунку оптимального розміру комплектування можна користуватися методикою РНБ. Він базується на показнику книговидачі з фонду. Число книговидач – це показник реального використання бібліотечного фонду, його активності. Він виходить з того, що інформаційні потреби знаходять своє більш чи менш повне відображення в зверненні до фондів , їх використанні. Чим більше навантаження на фонд, тим більше фізичне зношення, тим сильніше він потребує оновлення. Як слідство, гостріше потребує фінансування та бібліотека, в якій показники використання фондів вищі. Цей метод може бути застосований при розрахунку нормативів оновлення фонду і для спеціальних бібліотек.

Суть методики полягає у визначенні оптимальних розмірів поточного комплектування на рік без урахування докомплектування. Вони розраховуються як 3,8 % до прогнозуємих розмірів книговидачі. Наприклад, при книговидачі в розмірі 10000 прим., оптимальний розмір комплектування є 10000*3,8 : 100= 380 прим.

Щоб розрахувати оптимальні розміри поточного поповнення фондів взято фактичну книговидачу з фондів та фактичне їх поповнення за 3 роки.

З таблиці видно картину не доукомплектування по бібліотеці за п’ять останніх років. Тобто це видання, які ще не встигли застаріти і досі потрібні користувачам наших бібліотек. До того ж основна частина надходжень – це література багатоекземплярна, тому доля наукових видань у фондах університетських бібліотек ще менша.

Рік

2002

2003

2004

2005

2006

Книговидача

676839

684443

686188

700568

702753

Необхідно

придбати

25720

26009

26075

26621

26704

Придбано

15094

18319

14796

19243

13041

Недоукомплектовано

10626

7690

11279

7378

13663

Дана таблиця та розрахунок може послугуватися і при плануванні комплектування та докомплектування на наступні роки. При визначенні середньої ціни на видання для складання фінансового плану формула 3,8% від книговидачі теж буде працювати.

Середня ціна на книгу х на кількість запланованих придбань.

Поряд з тим , сучасна бібліотека вже не в змозі та й не повинна мати конкретні документи у своєму фонді – достатньо володіти інформацією про місцезнаходження потрібного видання та мати можливість замовити та отримати копію необхідного документа.

На даний час, та, думаю, і в майбутньому формування фонду повинно вестись документами, необхідними для організації навчального процесу по всіх дисциплінах згідно вимог державного освітнього стандарту вищої професійної освіти, виданнями за напрямками науково-дослідних робіт, а також виданнями на допомогу самоосвіті, підвищенню загального рівня культури.

Як нетрадиційне джерело поповнення фондів можна представити діяльність «Клубу любителів художньої літератури», який існує при бібліотеці. Суть його в об’єднанні активних читачів бібліотеки і придбанні книг підвищеного попиту за рахунок добровільних внесків. На сьогоднішній день за 5 років його існування ми маємо більше 2 тис. видань різножанрової популярної літератури, яка задовольняє дозвіллєві запити наших читачів.

Виходячи з вищевикладеного саме бібліотека забезпечуює вирішеня проблеми акумуляції, обробки, постійного зберіганя і поширеня наукових інформаційних ресурсів. Напрямки роботи:

Забезпечення систематичного та оперативного інформаційного обслуговування;
Вивчення інформаційних потреб;
Розвиток інформаційної культури.

Тому сучасна бібліотека виконує функції збору загальнодоступної електронної інформації, її впорядковування, формування колекцій електронних документів, їх запису на комп’ютерні носії постійного зберігання.

На даний момент бібліотека знаходиться в ситуації, коли співіснують традиційна і автоматизована технології.

Є два напрями в роботі з електронними ресурсами:

Створення власних ресурсів; ведення ЕК.
Використання запозичених.

В інформаційному просторі університету ЕК – це єдиний засіб доступу до фондів, засіб пошуку необхідних даних та формування додаткової тематичної інформації. ЕК – це не лише підвищення оперативності пошуку інформації, але й надання ряду сервісних послуг для читачів бібліотеки ( підготовка тематичних покажчиків літератури, списків нових надходжень, тематичних довідок, рекомендованих списків літератури з навчальних дисциплін).

Наша бібліотека працює з інтегрованою бібліотечно-інформаційною системою «ІРБІС», яка підтримує всі міжнародні формати обміну бібліографічних записів. Це докорінно змінює усталені форми бібліотечно-інформаційного обслуговування, надає нові можливості якісного та швидкого пошуку необхідної інформації.

Задля цього створені наступні БД бібліотеки:

БД вітчизняних та російськомовних книг включає відомості про книги(монографії, щорічники, збірники статей, тези та матеріали конференцій, підручники з медицини, охорони здоров’я, суміжних галузей, історії, суспільних наук, культури та ін. з 1988 року;
БД періодики –реєстраційно-аналітична – вітчизняних та російськомовних періодичних видань, відображає надходження з 2000 року по теперішній час та містить аналітичний розпис всіх статей з медичних журналів, які отримує бібліотека;
БД іноземних видань – містить дані про книги (підручники, посібники, монографії, керівництва) , які є в бібліотеці англійською мовою;
БД періодичні видання університету;
БД авторефератів та дисертацій, захищених в університеті;
БД авторефератів дисертацій, що надходять з академічних організацій України.
БД повнотекстових електронних статей та видань на CD-носіях.
БД «Вища освіта в Україні»;
БД «Профі» - містить описи статей з фахових бібліотечних видань.

Крім того, здійснюється довідково-бібліографічне обслуговування:

Інформаційне супроводження тематичних запитів читачів;
Тематичний пошук і формування бібліографічних покажчиків.

- Підготовка інформаційних списків щорічних надходжень по окремих дисциплінах.

Велику увагу бібліотека приділяє розширенню системи обміну інформацією з іншими бібліотеками медичного профілю, т.я. значний обсяг інформації і час, затрачений на її опрацювання зумовлює об”єднання зусиль наших бібліотек.

Інтеграція ресурсів медичних бібліотек України впроваджується при допомозі створеної під керівництвом нашої бібліотеки „Міжрегіональної корпоративної системи каталогізації медичної періодики” (Вінниця, Одеса, Житомир, Рівне, Чернігів). Наша корпоративна система – єдина в Україні серед бібліотек медичного профілю. Це дозволяє набагато скоротити кількість затраченого часу на перегляд, предметизацію та введення в ЕК статей з 250 медичних журналів, що отримують бібліотеки-партнери. Тобто, через 1 місяць, з часу отримання поточного №, зміст і всі статті можна знайти в предметному та ЕК, раніше на це витрачалось до 8 місяців.

Рівень комп’ютеризації інформаційних процесів, якого ми сьогодні досягаємо, дозволяє засипати спеціаліста інформацією, яка задовольняє його запити. Проте не завжди він в цьому достатку почуває себе комфортно – чи та це інформація? І як її можна найбільш ефективно використати? Добрий освітній результат в значній мірі залежить від можливості отримання інформації в потрібний час.

Тому для бібліотеки університету одним із найважливіших завдань є підвищення інформаційної культури студента, що сприяє кваліфікованому доступу до знань, відкриття перед ним нових можливостей освоєння професії, прилучення до цінностей світової культури.

Вже другий рік проводяться бібліотекою цикли занять для студентів І курсу „Основи інформаційної культури” , а також лекції для аспірантів, проте, існує значний розрив між тим, що знають викладачі про послуги бібліотеки на основі ЕК і електронних інформаційних ресурсів та вміння використовувати цю інформацію в практичній роботі.

Впровадження Інтернету в бібліотеці дозволить забезпечити доступність наших ресурсів та посилення їх значення в навчальному процесі. Зокрема, виникає реальна можливість використання ЕК у дистанційному навчанні (списки літератури, навчальні програми, повнотекстові БД, замовлення копій статей в електронному вигляді).

Слід врахувати, що робота з інформаційними технологіями і ресурсами потребує інших підходів, аніж робота з традиційними джерелами. Нові технічні можливості змінюють процес обслуговування і методи його організації.

Забезпечення доступу до інформації для потреб університетської спільноти вимагає від бібліотеки цілеспрямованої і поступальної роботи, координації зусиль і узгодженості всіх підрозділів.

Blog

Л.І. Шпукал, директор бібліотеки