Конспект заняття з історії України 11 клас Тетяна Лебідь заслужений учитель України, старший викладач історії Херсонського Академічного ліцею при хду

Вид материала

Конспект

Содержание Члени організації VІ. Узагальнення та систематизація нових знань і умінь. VІІ. Підбиття підсумків. Висновки. Основні події Опорні терміни Духовна історія україни в період з середини 50 Суспільно-політичні події 1958 р. - Закон про зв'язок школи з життям. 1960 р. 1956 р. - були посмертно ре­абілітовані поети О. Олесь, М. Вороний, В. Антоненко-Давидович, П. Коненко і ряд інших. 1956 1956 р. - перевидаються твори українських композиторів XVIII -XIX ст. М. Березовського, Д. Бортнянського, О. Веделя. П Нові твори Нові форми

Подобный материал:

• Програма з історії України для класів історичного профілю загальноосвітніх навчальних, 623.88kb.
• Автономної Республіки Крим та Кримська республіканська установа «Дитяча бібліотека ім. В. Орлова»., 49.38kb.
• Програма вступного випробування з історії на основі повної середньої освіти (11 кл.), 363.63kb.
• Програма розрахована на 70 годин (35 годин 10 кл.; 35 годин 11кл). 10-й клас, 112.63kb.
• Завдання з історії України для вступників до Черкаського гуманітарно-правового ліцею, 10.15kb.
• Самоосвітня діяльність учнів на уроках історії України. 10 клас, 624.62kb.
• Програма вступних випробувань з історії україни для вступників до одеського національного, 1346.3kb.
• Програма зовнішнього незалежного оцінювання з історії України Програму укладено, 853.18kb.
• Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 381.77kb.
• Роль козацтва та Запорозької Січі в історії України унікальна І не має аналогів в історії, 97.23kb.

Конспект заняття з історії України

11 клас


Тетяна Лебідь – заслужений учитель України,

старший викладач історії Херсонського Академічного ліцею при ХДУ


Тема: Зародження дисидентського руху в Україні та його особливості


Очікувані результати


На цьому занятті учні зможуть навчитися:

• визначати причини формування дисидентського руху; характеризувати його напрямки та їхній вплив на суспільно-політичне життя; прогнозувати суспільні наслідки цього історичного явища;
  
• пояснювати зміст термінів і понять «дисидент», «правозахисник», «опозиція», «репресії», КДБ, «антирелігійна кампанія»;
  
• висловлювати ставлення до дисидентів,
  
• давати оцінку діяльності опозиційно-налаштованих громадян України.
  

Тип заняття – формування в учнів нових знань.


Вид заняття – семінар з елементами освітньої презентації учнів.


Навчально-методичне забезпечення


Виставка літератури під назвою «Незгодні».

Відеоматеріал з теми (портрети українських дисидентів).

Дидактичний матеріал:

«Духовна історія України» (середина 50^х – середина 60^х рр.);

«Дисидентський рух в Україні».


(На дошці розміщено епіграф)


Не заколисуй ненависті силу,

Тоді привітність візьмем за девіз.

Як упаде в роззявлену могилу

Останній на планеті шовініст.

Василь Симоненко


Як сірничок, припалений до сонця,

День спалахнув, обвуглився, погас…

Ліна Костенко


Література до заняття


Дзюба І. Інтернаціоналізм чи русифікація?// Вітчизна. – 1990 -№5,6.

Блудні сини України. – К., 1993.

Касьянов Г. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960 – 1980 рр. – К., 1995.

Мороз В. 60-ті роки в Україні// Всесвіт. – 1993. - №9-12.

Солухина А. Триумф воли // Корреспондент. – 2007, 10 ноября.


Зміст заняття

1. Причини виникнення дисидентського руху.
   
   1. Період «відлиги» в українському суспільстві;
      
   2. Особливості дисидентського руху в Україні.
      
   3. «Українська робітничо-селянська спілка».
      
2. Продовження політичних репресій в Україні.
   

2.1. І.Дзюба «Інтернаціоналізм чи русифікація?»

3. Історичне значення діяльності дисидентства в Україні.
   

Хід заняття


І. Організаційна частина.


Учитель перевіряє готовність учнів до заняття з метою створення робочого настрою учнів.


ІІ. Актуалізація опорних знань. Підготовка до сприйняття нової теми.


Перш, ніж розпочати вивчення нової теми, вчитель проводить вступну бесіду на повторення вивченого матеріалу за такими запитаннями:

• Коли почалася «відлига» в українській літературі?
  

Хто з українських авторів дав поштовх цьому процесу?

• Хто такі «шістдесятники» ? Які чинники суспільно-політичного життя зумовили їх появу?
  
• Чи боролися «шістдесятники» за зміну чи ліквідацію існуючого ладу?
  
• Чи можлива взагалі була боротьба в період «відлиги» проти існуючої політичної системи?
  

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.


У письменника М.Олійника в романі «Хрест» є такі слова: «Мов метелики на світло, летіли самозречені юнаки і дівчата за теплим вітром під стужним віянням зими, що так і не спромоглася на омріяну весну».

Запитання: Кому, на вашу думку, присвятив ці рядки український письменник?

Проблемне запитання: В Україні налічувалося близько тисячі дисидентів. Чому дисидентський рух не став масовим?

В кінці заняття учні мають відповісти на нього.


ІV. Оголошення теми та навчальних цілей.


Учитель: Продовжуючи вивчення теми «Україна в умовах десталінізації», присвячуємо наше заняття темі «Оформлення дисидентського руху в Україні». Мова піде про організований опір існуючому політичному режиму з боку національно свідомих представників української інтелігенції, які прагнули мирними засобами змінити існуючий суспільно-політичний устрій.


V. Вивчення нового матеріалу.

1. Причини виникнення дисидентського руху.
   
   1. Словникова робота (через смарт-дошку).
      
   2. Причини дисидентства (через смарт-дошку) – (учні записують тези в зошит).
      

Серед західних аналітиків українського дисидентського руху існує розбіжність щодо причин і умов виникнення дисидентства.

О.Мотиль доводить, що зародження дисидентства в Україні, і в СРСР взагалі, зумовив насамперед політичний курс радянського керівництва, особливо хрущовська «відлига» й прагнення Л.Брежнєва покласти їй край. Відверто проукраїнська лінія П.Шелеста, поза всякий сумнів, давала українській інтелігенції додатковий поштовх висловлювати невдоволення Москвою.

В.Ісаїв, Б.Кравченко підкреслюють, що дисидентство було тісно пов’язане насамперед із соціально-економічною нестабільністю в СРСР.

1. Джерела формування дисидентства.
   

• Підпільний рух, який став спадкоємцем діяльності ОУН-УПА, але відмовився від збройних методів боротьби;
  
• Рух «шістдесятників», яскраві представники якого «перетікали» до дисидентів.
  

Ліна Костенко, Василь Симоненко, Іван Драч, Василь Стус – це про них та інших «шістдесятників» можна сказати словами Ліни Костенко:


Було нам важко і було нам зле,

І західно, і східно. Але

Нам не було негідно

І це, напевне, головне

1. Особливості дисидентського руху в Україні (через смарт-дошку).
   

• Це була мирна, насильницька форма боротьби. Це боротьба за розум, душі людей.
  
• Дисидентський рух мав свої чітко визначені організаційні форми (гуртки, спілки, комітети);
  
• Був загальноукраїнським явищем, проявлявся в усіх регіонах України;
  
• Дисиденство охоплювало різні соціальні верстви населення. Однак, більшість у ньому представляла інтелігенція.
  

5. Репрезентація проекту: «Українська робітничо-селянська спілка» (УССР) – освітню презентацію здійснює учень, використовуючи смарт-дошку.
   

Учні класу складають таблицю: «Діяльність української робітничо-селянської спілки»

Члени організації	Мета діяльності	Документ	Історичне значення діяльності

Запитання до класу:

1. У чому полягає суть феномена дисидентського руху?
   

Учні зазначають:

• Дисидентський рух мав специфічну соціальну базу (80% дисидентів складала інтелігенція);
  
• Дисидентський рух був тривалим у часі (понад 20 років), вміщував у собі зародок альтернативного суспільства;
  
• Концентрував опозиційні інтелектуальні сили;
  
• Створював осередки майбутніх масових рухів;
  
• У ньому викристалізовувалися ідейні засади майже всього сучасного політичного спектра.
  

2. Які напрямки дисидентського руху виділили ви?
   

Відповідь учнів:

• Національно-визвольний;
  
• Релігійний;
  
• Правозахисний.
  

3. Який напрям презентувала група Л.Лук’яненка?
   

Відповідь учнів:

• Національно-визвольний.
  

2. Продовження політичний репресій в Україні.
   

Освітня презентація учня статті І.Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація?»


Учитель: Широкої підтримки у громадян України дисидентський рух не здобув. Поміркуємо, чому дисидентський рух не став масовим ?


Учні розмірковують, даючи відповідь на проблемне запитання.

Учень декламує фрагмент вірша В.Стуса «Зимові дерева».


Сидять по шпарках всі мужі хоробрі,

Всі правдолюби, чорт би вас побрав!

Чи людська добрість – тільки доти добрість,

Поки без сил, без мужності, без прав

Допомогти, зарадити, вступитись,

Стражденного в нещасті прихистить

І зважитись боротися, щоб жити,

І зважитись боротись, аби жить?


VІ. Узагальнення та систематизація нових знань і умінь.


Запитання до класу:

1. У чому специфіка та історичне значення діяльності дисидентів?
   

2. Як ви розумієте слова епіграфа уроку?
   

3. Охарактеризуйте вислів В.Мороза-історика, дисидента: «Віра виникає тоді, коли є мученики» і «знищені стають прапором».
   

Тестові завдання для учнів проектуються на смарт-дошці (виконання учнями на окремих аркушах).


VІІ. Підбиття підсумків. Висновки.


Вчитель надає можливість учням оцінити зміст навчального матеріалу, власну діяльність і освітні презентації, які представлені на уроці. Учні діляться думками про наш час і політичну ситуацію у державі, порівнюючи із періодом «відлиги», висловлюють судження про доленосні події, у яких брали участь Л.Лук’яненко, В.Чорновіл.


Термінологічний словник

Дисидент	(від лат. dissident – незгодний) – особа, що не погоджується з панівною ідеологією
Опозиція	опір, протидія, протистояння однієї політики іншій, одних поглядів іншим
Репресії	гоніння та арешти
Правозахисник	особа, яка виступає поборником дотримання прав людини у державі
Цензура	(від нім. Zensur, лат. censura – суворе судження) – контроль офіційної влади над змістом, випуском у світ і розповсюдженням друкованої продукції, творів.
КДБ	спецслужба, яка була створена у 1954 р. і проіснувала до 1991 р. Вона прийшла на зміну НКВС. Одним із відділів Комітету Державної Безпеки стало п’яте головне управління – відповідальне за нагляд за дисидентами.

Основні події:


• 1959р. – створення УРСС;

• 1961р. – судовий процес над членами УРСС;

• 1964р. – пожежа в Київській публічній бібліотеці;

1965р. – “Інтернаціоналізм чи русифікація” І.Дзюба.

Опорні терміни

• Дисидент – незгодний з існуючою суспільно-політичною системою в державі;

• Опозиція – протиставлення одних поглядів у політиці іншим;

• Репресії – переслідування осіб, групи осіб, нації з боку держави;

• Цензура – контроль за змістом публікацій, видовищ, кінофільмів тощо за допомогою спеціально створених установ.


ДУХОВНА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ В ПЕРІОД З СЕРЕДИНИ 50^х – 60^і - РОКИ XX СТ.

Суспільно-політичні події	Зміни в культурному житті	Література	Музика, живопис, театр, кіно­мистецтво
25 лютого 1956 р. -XX з'їзд КПРС, Доповідь М. Хрущова, присвячена культу особи Й. Ста­ліна. 30 червня 1956 р. - Постанова Пленуму ЦК КПРС «Про подо­лання культу особи та його на­слідки». Початок десталінізації та лібералізації суспільно-по­літичного життя. Січень 1959 р. - XXI з'їзд КПРС. М. Хрущов заявив, що в СРСР відсутні факти притягнення до судової відповідальності за пол­ітичними мотивами. 1 квітня 1961 р. - набув чин­ності новий Кримінальний ко­декс СРСР, у якому збережено ст. 61 - «За шкідництво», ст. 62 - «антирадянська пропаганда і агітація». 20 травня 1961 о. - закритий судовий процес у м Львові над членами УРСС: Л.Лук'яненком, І. Кондибою, С. Віруном і ряду інш. 8 березня 1963 р. у Москві - зустріч М. Хрущова з мистець­кою інтелігенцією, початок кам­панії боротьби з інакомисленням. 1964 р. - усунуто з посади І секретаря ЦК КПРС М. Хру­щова. 1965-1966 роки - закриті су­дові процеси над дисидентами у Львові, Києві, Тернополі, Івано-Франківську. Друга половина 60-х років — епоха розквіту «Самвидаву». 1968 р. - введення військ ОВД до Чехословаччини.	1956 р. - Видання фундамен­тальних праць: «Українська радянська енциклопедія», «Історія української літератури», багатотомний словник українсь­кої мови. Почали виходити фахові журнали з суспільствознав­чих та природничих дисциплін укр. мовою. 27 червня 1958 р. - Постанова ЦК КПУ «Про виправлення по­милок в оцінці творчості дея­ких композиторів в УРСР». 1958 р. - Закон про зв'язок школи з життям. 1960 р. - У Києві виник Клуб творчої молоді. 1962 р. - у Києві вечір пам'яті Л. Курбаса. 1962р. - вечір пам'яті М. Куліша. Грудень 1963 р. - вечір пам'яті В. Симоненка. Щороку проводилися вечори пам'яті Т. Шевченка. 1963р. - вечори пам'ятні І. Франка та Л. Українки. Перша пол. 60-х років - випуск Самвидаву (І. Світличний, В. Чорновіл, Є. Пронюк). Квітень 1964 р. - Знищення; вітражу у вестибюлі Київ. уні­верситету. Листопад 1966 р. - V з'їзд укр. письменників. Учасники висло­вились за збереження і розви­ток національної мови та куль­тури.	1956 р. - були посмертно ре­абілітовані поети О. Олесь, М. Вороний, В. Антоненко-Давидович, П. Коненко і ряд інших. 1956 р. - створено комісії по впорядкуванню посмертної спадщини творів В. Чумака, В. Еллана-Блакитного, О. Досвітнього, Г. Косинки, М. Куліша, М. Ірчана. - Поновлено ряд письменників у правах Спілки укр. письмен.: Н. Забілу, Г. Епіка, Б. Коноваленко, В. Поліщук, Г. Овчарова, З. Тулуб. 1957 р. - повернулися до літератури М. Андрущенко, М. Годованець, О. Журлива, М. Гаско. 1957 р. - вийшли твори реаб­ілітованих письменників: Ел­лана-Блакитного, Епіка, Ірча­на, Чумака, Микитенка, Ту­луб, Досвітнього. - Опубліковано «Антологію Української поезії», збірник «Революційні поети Західної України». У кінці 50-х років в Україн. літературу стрімко ввійшло шістдесятництво — рух творчої молоді, яка сповіду­вала оригінальну тематику, нові думки, стала ядром ду­ховної опозиції режиму в Ук­раїні. Іван Світличний, Василь Симоненко, Ліна Костенко, Валерій Шевчук, Іван Драч, Євген Гуцало, Іван Дзюба, Євген Сверстюк.	1956 р. - перевидаються твори українських композиторів XVIII -XIX ст. М. Березовського, Д. Бортнянського, О. Веделя. Поч. 60-х - Новаторські твори композиторів-«шістдесят­ників» Л. Грабовського, В. Год-зяцького, В. Сильвестрова, В. Загоруєва. Нові твори Б.Лятошинського, А. Кос -Анатольського, С. Людкевича, братів Г. і П. Майбород, Ю.Мейтуса, А. Штогаренка. Образотворче мистецтво поповнилось творами М. Дерегуса, М. Божія, К. Трохименка, О. Шовкуненка, В. Бородая, Т. Яблонської. Нові форми і незвичайний зміст творчих робіт А. Горської, П. Заливахи, В. Кушніра, В. Зарецького. Нова хвиля у кінематографі була представлена митцями: С. Параджанов, Ю. Іллєнко, Л. Осика. Театральне мистецтво. Май­стри сцени: В. Добровольський, Н. Ужвій Ю. Лавров, М. Романов, Є. Пономаренко. Традиції Л. Курбиса наслідували режи­сери: Г. Юра, М. Крушельницький, Б. Тягно, В. Скляренко. 4 вересня 1965 р. - У кінотеатрі «Україна» прем'єра к/стрічки С. Параджанова «Тіні забутих предків». І. Дзюба, В. Стус, В. Чорновіл організували демон­страції протесту проти арештів.