Geum.ru

Київський національний університет внутрішніх справ

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

Т. 5 : Законодательство периода расцвета абсолютизма. – 1987. – 528 с.
  1. Российское законодательство Х–ХХ веков : в 9 т. / [под ред. О. И. Чистякова]. – М. : Юрид. лит., 1984 –. .–

Т. 8 : Судебная реформа. – 1991. – 496 с.
  1. Российское законодательство Х–ХХ веков: в 9 т. / [под ред. О. И. Чистякова]. – М. : Юрид. лит., 1984 –. .–

Т. 6 : Законодательство первой половины ХІХ века. – 1988. – 432 с.
  1. Российское уголовное право : [курс лекций] : в 2 т. / проф. Коробеев А. И.  (ред). – Владивосток : Изд-во Дальневосточ. ун-та, 1999. –. .–

Т. 2 : Наказание – 1999. – 500 с.
  1. Рыбальский М. И. Некоторые правовые вопросы, возникающие в практике работы врача-психиатра / М. И. Рыбальский // Вопросы социальной и клинической прсихоневрологии. – 1961. – С. 357–360.
  2. Рыжаков А. П. Производство по применению принудительных мер медицинского характера / Рыжаков А. П. – М. : Информ.-изд. “Дом Филинъ”, 1997. – 216 с. — (Уголовный процесс на практике).
  3. Савченко А. В. Кримінальне законодавство України та федеральне кримінальне законодавство Сполучених Штатів Америки : комплексне порівняльно-правове дослідження : [монографія] / Савченко А. В. – К. : КНТ, 2007. – 594 с.
  4. Савченко А. Кримінально-правові заходи, що не є покаранням, у США (новий класифікаційний підхід) / А. Савченко // Міліція України. – 2006. – № 10. – С. 22–23.
  5. Сборник важнейших декретов и постановлений советского правительства по уголовному законодательству 1917–1937 гг. / [cост. С. Банушкин]. – М. : Издание Заочной центральной школы РКМ, 1938. – 89 с.
  6. Сверчков В. Принудительные меры медицинского характера / В. Сверчков // Законность. – 2000. – № 7. – С. 31–31.
  7. Ситковская О. Д. Психология уголовной ответсвенности / Ситковска  О. Д. – М. : НОРМА, 1998. – 285 с.
  8. Сімейний кодекс України : за станом на 1 верес. 2008 р. [Електронний ресурс] – Режим доступу до зак. :

da.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
  1. Смертельных болезней стало больше // Новости. –2008. – 27 февр.– С. 4.
  2. Смитиенко В. М. Уголовно-правовая охрана здоровья населения в СССР / Смитиенко В. М. – К. : Вища шк., 1989. – 242, [1] с.
  3. Смітієнко В. М. Місце примусового лікування в системі заходів, що попереджають злочинність / В. М. Смітієнко, О. В. Юношев // Уряду України, Президенту України, законодавчій, виконавчій владі. – Т. 7. Проблеми боротьби з корупцією та організованою злочинністю. – К., 1998. – С. 310–313.
  4. Смітієнко В. М. Примусове лікування і захист прав людини / В. М. Смітієнко, О. В. Юношев // Уряду України, Президенту України, законодавчій, виконавчій владі. – Т. 7. Проблеми боротьби з корупцією та організованою злочинністю. – К., 1998. – С. 560–562.
  5. Спасенников Б. А. Принудительные меры медицинского характера: история, тория, практика / Спасенников Б. А. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2003. – 412 с.
  6. Спасенников Б. Освобождение от наказания в связи с психическим расстройством / Б. Спасенников // Российская юстиция. – 2003. – № 4. – С. 42.
  7. Статистична інформація Міністерства внутрішніх справ України щодо обліку споживачів наркотичних засобів [Електронний ресурс]. – Режим доступу до даних :

a/control/main/uk/publish/category/imp/ common/uk.
  1. Статистична інформація Міністерства охорони здоров’я України щодо стану захворюваності населення [Електронний ресурс]. – Режим доступу до інф. :

ua/ua/main/comainds/ea-oper.
  1. Статистична інформація Міністерства охорони здоров’я України щодо примусових заходів медичного характеру й примусового лікування та стану захворюваності населення за 2007 рік [Електронний ресурс] / Центр медичної статистики. – Режим доступу до інф. :

gov.ua.
  1. Статистичні дані Державної судової адміністрації України / Лист ДСА від 21 лип. 2008 р. № 14-4640/08
  2. Стеблицька О. С. Криміногенні чинники пияцтва і наркотизму в структурі злочинів неповнолітніх / О. С. Стеблицька // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. – 2007. – № 1. – С. 104–110.
  3. Судебная психиатрия / Г. В. Морозов, Д. Р. Лунц. – М. : Юрид. лит., 1971. – 432 с.
  4. Судебная психиатрия: руководство для врачей / [Г. В. Морозов, В. Г. Белов, И. Н. Боброва и др.] ; под ред. Г. В. Морозова. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Медицина, 1988. – 400 с.
  5. Судебная психиатрия : [учебник] / Морозов Г. В. – [4-е изд., перераб. и доп.]. – М. : Юрид. лит., 1986. – 336 с.
  6. Судебная психиатрия : [учебник] / Г. В. Морозов. – М. : Юрид. лит., 1990. – 256 с.
  7. Судова практика : рішення у кримінальних справах // Вісник Верховного Суду України. – 2007. – № 6. – С. 21.
  8. Тарбагаев А. Н. О юридической природе принудительных мер медицинского характера, применяемых к осужденным / А. Н. Тарбагаев, А. В. Усс // Соц. законность. – 1991. – № 12. – С. 45–47.
  9. Тимчук О. Причинний зв’язок за кримінальним правом іноземних держав: теорія і практика (порівняльний аналіз) / О. Тимчук // Український часопис міжнародного права. – 2002. – № 2. – С. 58–64.
  10. Ткачевский Ю. М. Досрочное освобождение от наказания / Ткачевский Ю. М. – М. : Гос. изд-во юрид. лит., 1962. – 136 с.
  11. Трайнин А. Н. Уголовное право. Общая часть / Трайнин А. Н. – М. : Изд-во 1-го Моск. гос. ун-та, 1929. – 511 с.
  12. Трахтеров В. С. Вменяемость и невменяемость в уголовном праве (исторический почерк) : [учеб. пособие] / Трахтеров В. С. – Х. : Укр. юрид. акад., 1992. – 84 с.;
  13. Убеждение и принуждение в борьбе с преступностью / [У. С. Джекебаев, Р. Н. Судакова, Т. Г. Рахимов и др.]. – Алма-Ата : Наука, 1989. – 176 с.
  14. Уголовное право зарубежных государств. Общая часть : [учеб. пособие] / Козочкин И. Д. – М. : Омега-Л, Ин-т междунар. права и экономики им. А. С. Грибоедова, 2003. – 576 с.
  15. Уголовное право России : [учебник для вузов] : в 2 т. / А. Н. Игнатов (ред.), Ю. А. Красиков (ред.). – М. : Норма, 2005. –. .–

Т. 1: Общая часть. – 2005. – 592 с.
  1. Уголовное право России. Часть общая : [учебник для вузов] / проф. Л. Л. Кругликов (ред.). – М. : Изд-во БЕК, 1999. – 590 с.
  2. Уголовное право Российской Федерации : [учебник для вузов] : в 2 т. / Л. В. Иногаматова - Хегай (ред.). – М. : НОРМА, 2002. –. .–

Т. 1 : Общая часть. – 2002. – 520 с.
  1. Уголовное право. Общая часть : [учебник] / В. Н. Петрашев (ред). – М. : ПРИОР, 1999. – 544 с.
  2. Уголовное право. Общая часть : [учебник] / А. И. Рарог (ред.). – М. : Ин-т междунар. права и экономики. Изд-во "Триада, Лтд", 1997. – 320 с.
  3. Уголовное право. Общая часть : [учебник для вузов] / И. Я. Козаченко (ред.), З. А. Незнамова (ред.). – М. : Изд. группа ИНФРА, 1997. – 516 с.
  4. Уголовные кодексы Российской Федерации и Республики Беларусь : краткий сравнительный анализ и сопоставительная таблица : [учебно-практ. пособие] / ред. д-р юрид. наук, проф. Н. Г. Кадников. – Брянск : БФ МосУ МВД России. – 326 с.
  5. Уголовный закон Латвийской Республики. – Рига : TIC, 1999. – 168 с.
  6. Уголовный кодекс Австралии / науч. ред. и предисл. канд. юрид. наук, проф. И. Д. Козочкин, Е. Н. Трикоз ; пер. с англ. Е. Н. Трикоз. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2002. – 388 с.
  7. Уголовный кодекс Австрии / [пер. с нем.]. – М. : ИКД “Зерцало-М”, 2001. – 144 с.
  8. Уголовный кодекс Голландии / науч. ред. д-р юрид. наук, заслуженный деятель науки РФ, проф. Б. В. Волженкин ; [пер. с англ. И. В. Миронова]. – [2-е изд.]. – СПб. : Юрид. центр Пресс”, 2001. – 510 с.
  9. Уголовный кодекс Дании / науч. ред. и преисл. С. С. Беляев ; [пер. с датского и англ. канд. юрид. наук С. С. Беляев, А. Н. Рычева]. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2001. – 230 с.
  10. Уголовный кодекс Испании / ред. и предисл. д-р юрид. наук, проф. Н. Ф. Кузнецова и д-р юрид. наук, проф. Ф. М. Решетников. – М : ЗЕРЦАЛО, 1998. – 218 с.
  11. Уголовный кодекс Республики Молдова / науч. ред. А. И. Лукашов. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2003. – 408 с.
  12. Уголовный кодекс Республики Польша / науч. ред. А. И. Лукашов, Н. Ф, Кузнецова ; [перевод с польск. Д.А. Барилович]. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2001. – 234 с.
  13. Уголовный кодекс Украинской ССР : официальный текст с изменениями и дополнениями на 1 янв. 1975 г. и постатейными материалами / Верховный Совет УССР. – К. : Изд-во полит. лит. Украины, 1975. – 368 с.
  14. Уголовный кодекс Украины : [комментарий] / под ред. Ю. А. Карамзина, Е. Л. Стрельцова. – [2-е изд.]. – Х. : ООО "Одиссей", 2002. – 960 с.
  15. Уголовный кодекс Федеративной Республики Германии / науч. ред. и вступ. статья д-ра юрид. наук, проф. Д. А. Шестакова ; предисл. д-ра права
    Г.-Г. Йешек ; [пер. с нем. Н. С. Рачкова]. – СПб. : Юрид. центр Пресс”, 2003. – 524 с.
  16. Уголовный кодекс Франции / науч. ред. канд. юрид. наук, доц. Л. В. Головко, канд. юрид. наук, доц. Н. Е. Крылова ; [пер. с франц. и предисл. канд. юрид. наук, доц. Н. Е. Крылова]. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2002. – 650 с.
  17. Уголовный кодекс Швейцарии / науч. ред., предисл. и пер. с нем. канд. юрид. наук А. В. Серебренникова. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2002. – 350 с.
  18. Уголовный кодекс Швеции / науч. ред. проф. Н. Ф. Кузнецова и канд. юрид. наук С. С. Беляев ; [пер. на рус. яз. С. С. Беляев]. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2001. – 320 с.
  19. Уголовный кодекс Японии / науч. ред. и предисл. д-ра юрид. наук, проф. А. И. Коробеева. – СПб. : Юрид. центр Пресс, 2002. – 226 с.
  20. Указ Президії Верховної Ради УРСР "Про внесення змін і доповнень до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів Української РСР" від 10 лют. 1988 р. № 5397 [Електронний ресурс]. – Режим доступу до зак. :

da.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
  1. Українці нехтують психічним здоров’ям // День. – 2008. – № 76. – С. 6.
  2. Улицкий С. Я. Правовое регулирование принудительных мер медицинского характера / Улицкий С. Я. – Владивосток : ДВГУ, 1974. – 17 с.
  3. Улицкий С. Я. Применение законодательства о принудительном лечении больных алкоголизмом : [учеб. пособие] / Улицкий С. Я. – Владивосток : ДВГУ, 1978. – 40 с.
  4. Улицкий С. Я. Проблемы принудительных мер медицинского характера : учеб. пособие [по уголовному праву и уголовному процессу] / С. Я Улицкий. – Владивосток : ДВГУ, 1973. – 27 с.
  5. Устинов О. Підсумкова колегія МОЗ: пріоритети розставлено, час діяти / О. Устинов // Аптека. – 2008. – № 15. – С. 14.
  6. Фейнберг Ц. М. Принудительное лечение и призрение душевнобольных, совершивших преступление в дореволюционной России / Фейнберг Ц. М. – М., 1946. – 52 с.
  7. Фесенко Є. В. Злочини проти здоров’я населення та система заходів з його охорони : [монографія] / Фесенко Є. В. – К. : Атіка, 2004. – 280 с.
  8. Философский словарь / [ред. М. М. Розенталь]. –[3-е изд.]– М. : Политиздат, 1972. – 496 с.
  9. Фріс П. Л. Кримінально-правова політика Української держави: теоретичні, історичні та правові проблеми / Фріс П. Л. – К. : Атіка, 2005. – 332 с.
  10. Хавронюк М. І. Кримінальне законодавство України та інших держав континентальної Європи (порівняльний аналіз, проблеми гармонізації) : [монографія] / Хавронюк М. І. – К. : Юрисконсульт, 2006. – 1048 с.
  11. Хавронюк М. І. Сучасне загальноєвропейське кримінальне законодавство: проблеми гармонізації : [монографія] / Хавронюк М. І. – К. : Істина, 2005. – 264 с.
  12. Хомовский А. А. Производство по применению принудительных мер медицинского характера : [метод. пособие] / Хомовский А. А. – М. : Высш. шк. МВД СССР, 1974. – 69 c.
  13. Хохлова І. В. Кримінальне право зарубіжних країн (в питаннях та відповідях : [навч. посіб.] / І. В. Хохлова, О. П. Шем’яков. – К. : Центр навч. л-ри, 2006. – 256 с.
  14. Цивільний кодекс України : за станом на 1 верес. 2008 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до зак. :

da.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
  1. Цивільний процесуальний кодекс України : за станом на 1 верес. 2008 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до зак. :

da.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
  1. Чечель Г. И. Влияние психических аномалий на назначение и отбытие наказания / Г. И. Чечель // Личность преступника и уголовная ответственность (правовые и криминологические проблемы). – Саратов, 1981. – С. 126–133.
  2. Шаргородский М. Д. Вопросы Общей части уголовного права : законодательство и судебная практика / Шаргородский М. Д. – Л. : Ленингр. гос. ун-т, 1955. – 256 с.
  3. Шаренко С.Л. Кримінально-процесуальні проблеми застосування примусових заходів медичного характеру / Шаренко С. Л. – Харків : Право, 2002. – 208 с.
  4. Шишков С. Н. Правовые аспекты применения принудительных мер медицинского характера / С. Н. Шишков // Принудительное лечение в системе профилактики общественно опасных действий психически больных : сб. науч. тр. / ВНИИ общей и судеб. психиатрии им. В. Г. Сербского ; под ред. Б. В. Шостаковича. – М. : ВНИИОИСП, 1986. – С. 3–19.
  5. Шишков С. О принудительном лечении осужденных с психическими аномалиями / С. Шишков // Российская юстиция. – 1998. – № 4. – С. 49–50.
  6. Шостакович В. Б. Клинические и социальные показания для выбора вида принудительного лечения / В. Б. Шостакович // Принудительное лечение в системе профилактики общественно опасных действий психически больных : сб. науч. тр. / ВНИИ общей и судеб. психиатрии им. В. Г. Сербского ; под ред. Б. В. Шостаковича. – М. : ВНИИОИСП, 1986. – С. 19–33.
  7. Щедрин Н. В. Меры безопасности как средство предупреждения преступности : автореф. дис. на соискание ученой степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.08 "Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право" / Н. В. Щедрин. – Екатеринбург, 2001. – 42 с.
  8. Юношев О. В. Примусове лікування від наркоманії: кримінально-правовий та кримінологічний аспекти : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08. / Юношев Олег Васильович. – Донецьк, 2006. – 238 с.
  9. Юношев О. В. Примусове лікування як кримінологічний засіб попередження злочинів / О. В. Юношев // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2000. – № 4. – С. 132–141.
  10. Юношев О. В. Проблеми застосування примусового лікування як кримінально-правового інституту / О. В. Юношев // Науковий вісник Юридичної академії МВС України. – 2002. – № 2. – С. 143–149.
  11. Юридична енциклопедія: у 6 т. / [Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін.]. – К. : Укр. енцикл. – 1998. –. .–

Т. 1. – 1998. – 672 с.
  1. Юридична енциклопедія: [у 6 т. / [Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін.]. – К. : Укр. енцикл., 1998. –. .–

Т. 5. – 2003. – 736 с.
  1. Ярмиш Н. М. Дія як ознака об’єктивної сторони злочину (проблеми психологічної характеристики) / Ярмиш Н. М. – Х. : Основа, 1999. – 84 с.
  2. Daniel M’Naghten’s Case, 8 Eng. Rep. 718, 10 Cl. & Fin. 200 (1843).
  3. Federal Criminal Code and Rules. – St. Paul, Minn., West Group, 2003. – 1436 p.
  4. Gaes Gerald G. Correctional Treatment // The Handbook of Crime and Punishment / Edit. by Michael Tonry. – N.Y.–Oxford, Oxford University Press, 1998. – P. 712–738.
  5. Kansas v. Hendricks, 521 U.S. 346 (1997).
  6. LaFave Wayne, Scott Austin. Criminal Law. – St. Paul, Minn., West Group, 1991. – 790 p.
  7. Mental Illness (An Overview). [Електронний ресурс]. – Режим доступу до док. :

.org.
  1. People v. Burnick, 14 Cal. 3d 306, 121 Cal. Rprt. 488, 535 P. 2d 352 (1997).
  2. Shari’ah Penal Code Law (January, 2000). Zamfara State of Nigeria. – Zamfara, 2000. – 42 p.
  3. Tonry Michael. Intermediate Sanctions // The Handbook of Crime and Punishment / Edit. by Michael Tonry. – N.Y.–Oxford, Oxford University Press, 1998. – P. 683–711.
  4. United States Sentencing Commission Guidelines Manual (October 27, 2005). – Washington, D.C., U.S.S.C., 2005. – 633 p.




1 Підкреслимо, що положення ППВС України носять виключно рекомендаційний, а не нормативний характер, а тому посиланням на них в даному випадку (і при подальшому викладенні матеріалу дисертації) ми не надаємо ролі беззаперечного аргументу на захист або спростування тієї чи іншої позиції.

2 Важливо підкреслити, що процедура у справах щодо “сексуальних психопатів” носить цивільний, а не кримінальний характер, на чому наголошує американська судова практика (справа Хендрікса, 1997 р.; справа Берніка, 1997 р., тощо) [315; 318]. До тих, кого визнали “сексуальними психопатами”, зазвичай встановлюють обмеження у користуванні комп’ютером чи інтерактивними інформаційними послугами (якщо злочинець перед цим використовував ці засоби при вчиненні сексуальних посягань), призначають лікування медикаментами, психотерапію, гіпноз і, навіть, такий незвичайний превентивний захід, як кастрацію, передусім хімічну (передусім сексуальних насильників і педофілів) [94, c. 289–297].


3 Щодо решти осіб з певними психічними та іншими вадами (особи, що періодично страждають на психічні захворювання; особи, що страждають на психічні захворювання, які повністю не втратили здатність усвідомлювати свої дії або керувати ними; особи, що вчинили злочин у стані алкогольного сп’яніння), то вони повинні підлягати кримінальній відповідальності [20, c. 258].

4 Щодо цього моменту у п. 20 ППВСУ від 3 червня 2005 р. № 7 даються роз’яснення: “оскільки в законодавстві про психіатричну допомогу не передбачено такого виду діяльності психіатричних закладів охорони здоров’я, як обов’язковий лікарський нагляд за особами, переданими судом на піклування родичам або опікунам, а піклування охоплює обов’язок лікування підопічного, слід вважати, що у зазначеному випадку обов’язок забезпечити такій особі психіатричний лікарський нагляд (амбулаторний чи в умовах стаціонару) покладається не на психіатричний заклад, а безпосередньо на родичів чи опікунів, а тому не є примусовим наданням психіатричної допомоги чи примусовим лікуванням” [207].

5 Це стаціонарна соціально-медична установа, призначена для постійного проживання громадян з психоневрологічними захворюваннями, які потребують стороннього догляду, побутового і медичного обслуговування – ст. 1.1. Типового положення про психоневрологічний інтернат, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 2002 р. № 49 [170].



6 Зокрема, відповідно до Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” від 6 квітня 2000 р. особи, хворі на особливо небезпечні та небезпечні інфекційні хвороби, носії збудників цих хвороб, а також хворі на інші інфекційні хвороби у разі, якщо вони створюють реальну небезпеку зараження оточуючих, підлягають лікуванню, медичному нагляду та обстеженням у стаціонарах відповідних закладів охорони здоров’я чи наукових установ [79]. Крім того, вони попереджаються про відповідальність за недотримання санітарно-протиепідемічних правил і норм, про що у відповідні медичні документи вноситься запис, і за порушення законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України. Така відповідальність може бути адміністративною (ст. 45 К Кодексу України про адміністративні правопорушення “Ухилення від обстеження і профілактичного лікування осіб, хворих на венеричну хворобу”) [91] або кримінальною (ст. 130 КК України “Зараження вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби”, ст. 133 КК України “Зараження венеричною хворобою”). Аналогічна імперативність відображена й у ст. 28 Закону України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24 лютого 1994 р., відповідно до якої особи, хворі на особливо небезпечні інфекційні хвороби, в разі відмови від госпіталізації, підлягають примусовому стаціонарному лікуванню, а носії збудників зазначених хвороб та особи, які мали контакт з такими хворими, обов’язковому медичному нагляду і карантину у встановленому порядку [74]. А відповідно до Закону України “Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз” від 5 липня 2001 р. хворі на заразні форми туберкульозу, у разі їх ухилення від обов’язкової госпіталізації, з метою запобігання поширенню туберкульозу за рішенням суду підлягають розшуку, приводу та обов’язковій госпіталізації до протитуберкульозних закладів [72]. Детальний порядок призначення даного заходу регламентується гл. 11 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК) “Розгляд справ про обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу” (ст.ст. 283–286) [298].