Методичні рекомендації до програми виховання І навчання «Дитина»
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- Методичні рекомендації до засідання методичного об"єднання вихователів дошкільних навчальних, 14.29kb.
- Методичні рекомендації щодо навчання математики у 2011-2012, 550.68kb.
- Методичні рекомендації Про виховання культури поведінки учнів, 249.57kb.
- Методичні рекомендації щодо окремих аспектів організації навчання історії в школі, 206.38kb.
- Методичні рекомендації щодо викладання математики в 2010-2011 навчальному році, 805.17kb.
- Методичні рекомендації бібліотекам області з правового виховання юнацтва Випуск, 726.46kb.
- Методичні рекомендації За окремим графіком Керівники мтг, 48.98kb.
- Методичні рекомендації щодо організації та проведення індивідуального навчання вдома, 195.38kb.
- Харківська Національна Академія міського господарства методичні рекомендації, 163.16kb.
- Методичні рекомендації з навчальної дисципліни «актуальні проблеми управління» для, 781.89kb.
У світі форм, величин і чисел
У математичному розділі програми «Дитина» виділено дві основні групи питань. До першої належать такі: розміщення предметів у просторі, розрізнення предметів за величиною, масою, формою та іншими якісними ознаками; визначення кількості предметів за загальними показниками (багато — мало, більше — менше), орієнтування в часі та ін. До другої групи відносяться питання, пов'язані з вивченням множин: порівняння множин за кількістю елементів, визначення множин за допомогою кількісних числівників, застосування порядкових числівників; числа і властивості натурального ряду; дії з числами: додавання і віднімання, задачі.
Значне місце в програмі посідає геометричний матеріал. За допомогою геометричних фігур, які виступають еталоном форми, діти аналізують предмети навколишньої дійсності, набувають знань про найбільш характерні їх ознаки.
Порядок вивчення програмних питань визначається взаємозв'язком між окремими темами. В одних випадках програмні питання розглядаються послідовно одне за одним, в інших — одночасно.
Основними формами організації навчальної роботи з дітьми є ігри, спостереження, індивідуальна практична діяльність, заняття. Усі форми роботи у переважній більшості мають цілеспрямований керований характер, тобто заздалегідь плануються вихователем і проводяться з обмеженою кількістю дітей. Проте в багатьох випадках доцільно виконувати математичні вправи мимохідь, відповідно до життєвих ситуацій, що раптово виникають. При цьому не обов'язково додержувати змісту програми для даної вікової групи. Ефективним може бути випереджаючий аналіз навколишньої дійсності із вживанням математичної термінології. В усіх випадках формування елементарних математичних уявлень і понять має здійснюватись у різноманітних умовах повсякденного життя, систематично і послідовно, без перевантаження дітей.
У системі навчально-виховної роботи математичного змісту треба передбачити інтегровані, комплексні заняття. Наприклад: поєднання занять з математики з іншими видами діяльності — конструюванням, зображувальним мистецтвом, фізичним вихованням, екскурсіями в природу тощо.
Зміст програми з формування елементарних математичних уявлень подається в двох аспектах — предметних фактів та явищ і системи пізнавальних дій, які необхідно сформувати. Цим підкреслюється, що процес засвоєння математичного змісту — це процес виконання дітьми певних дій із специфічним матеріалом.
У програмі до окремих розділів подано додатковий матеріал для малят, які швидше за інших засвоюють, запам'ятовують, виявляють кмітливість.
Молодша група
Формування елементарних математичних уявлень малят четвертого року життя здійснюється одночасно з виробленням у них практичних умінь та навичок, необхідних у повсякденному житті. У процесі організації побутової діяльності, дидактичних ігор та спілкування з малюками вихователь використовує програмний матеріал з будь-якої теми.
Дитина цього віку володіє багатьма вміннями й навичками орієнтування в навколишньому середовищі. Протягом року основним завданням педагога є повторення й систематизація наявних у дітей математичних уявлень.
Закріплення навичок орієнтування в просторі здійснюється через багаторазове повторення, конкретний показ дитині того, як вона повинна діяти. Вихователь планує роботу з цього розділу протягом усього року.
Пізнання якісних і кількісних відношень буде успішним, якщо діти навчаться правильно порівнювати предмети і множини предметів. Трирічні дошкільнята швидше засвоюють назви протилежних ознак (довгий — короткий, високий — низький).
Ознайомлення з геометричним матеріалом розпочинається з простого маніпулювання кубиками, розпізнавання фігур (куба, кулі, квадрата, круга). Геометричні фігури слід широко використовувати при формуванні вмінь розміщувати фігури в просторі.
Засвоєння термінів, які визначаюсь поняття часу, вимагає розвиненої уяви, досвіду, тому слід постійно використовувати відповідну термінологію в повсякденному спілкуванні з дітьми.
Формування уявлень про множину предметів здійснюється в результаті практичного групування предметів за якісною ознакою. Сприймання кількісних відношень виражають поняття «один — багато», що означають протилежні за змістом кількості.
Окремим завданням роботи з математичним змістом з дітьми четвертого року життя є постійна увага до розвитку мислення й мови, формування загальнонавчальних умінь, таких, наприклад, як уміння слухати, правильно будувати речення - відповіді на запитання та ін.
Основними видами діяльності, в процесі яких діти оволодівають елементарними математичними уявленнями, є гра, спеціальні вправи з іграшками чи предметами, спостереження в природі, побутові ситуації.
Орієнтовні ігри та інші види діяльності з математичним спрямуванням
Таблиця 4
Ознайомлення з величиною предметів
| Дидактичні ігри | Інші види діяльності |
| «Який предмет за величиною?» (під столом обмацати предмет і назвати його величину), « Одягни велику і маленьку ляльок», «Подай більшу машину», «Знайди колеса до машини», «Знайди ніжку до грибочка», «Зроби гірлянду з великих і маленьких хлопавок». | Прослухавши казку, назвати великих і маленьких звірів. Сервірувати стіл: великими і маленькими ложками, тарілками тощо. Під час фізкультурних вправ виконати практичні дії з великими і маленькими м'ячами, обручами тощо. Аплікація, розфарбовування різних за величиною предметів. На прогулянці визначити довшу і коротшу доріжки. Виміряти доріжку довгими і короткими кроками. Розучування лічилок. |
Таблиця 5
Розрізнення предметів за масою
| Дидактичні ігри | Інші види діяльності |
| Гра-драматизація «Дід Мороз несе повний (порожній) мішок»; «Знайди найважчий предмет»; «Кому важче?». | Вимірювання маси різних предметів, якими діти користуються в побуті. Спостереження за рухом тіл, що перебувають у вільному падінні (пір'їна летить помалу, а м'яч — швидше, тому що пір'їна легша, ніж м'яч). Запитання типу «Хлопчик везе порожній візок. Що треба зробити, щоб візок був важчий?» або «Коля взяв одну лопатку, а Іринка — дві. Кому важче»? |
Таблиця 6
Ознайомлення з формою предметів
| Дидактичні ігри | Інші види діяльності |
| «Знайди таку саму фігуру»; «Підбери колесо до машини»; «Розвеземо іграшки» (на одну машину — ті предмети, які мають форму кулі, а на другу — ті, які мають форму куба); «Якої форми предмети»? (м'ячі, кубики). | Складання орнаментів з кругів, квадратів. Ліплення з піску кулі й куба. Знайти в природі об'єкти, що мають форму кулі, круга, куба, квадрата. |
Таблиця 7
Орієнтування в просторі
| Дидактичні ігри | Інші види діяльності |
| «Де збирав ягоди ведмідь?»; драматизація казки «Ріпка»; «Візьми предмет, який знаходиться над (під, за, поруч із) столом»; «Що змінилося?». | Завдання: покласти кубики (тарілку, ложку) перед собою, підняти прапорець догори, опустити донизу, простягнути вперед, піднятися на гірку, спуститися вниз і т.п. Запитання типу: «Що росте на дереві?», «Що росте під ним?», «Яке яблуко вище, а яке нижче?», «Що знаходиться над головою?» |
Таблиця 8
Орієнтування в часі
| Дидактичні ігри | Інші види діяльності |
| «День — ніч»; «Ми снідаємо вранці, а обідаємо...» | Аналіз діяльності дітей у різні проміжки часу (вживання слів «зараз», «потім», «довго», «недовго», «сьогодні», «завтра», «день», «ніч», «доброго ранку», «добрий день», «на добраніч», «добрий вечір» тощо). Спостереження за об'єктивними природними показниками частини доби (світло, темно, сонце, місяць). Аналіз художніх творів (картин, ілюстрацій) з позиції зображення природи у різні проміжки часу. |
Таблиця 9
Лічба. Формування уявлень про множину
| Дидактичні ігри | Інші види діяльності |
| «Зав'яжемо кожній ляльці стрічку». (Чого більше: стрічок чи ляльок?). | Виконання практичних дій з предметами у побуті (розкладання ложок, тарілок на столі, порівняння кількості предметів з кількістю дітей за столом). Рухливі ігри на повітрі з використанням лічби. Конструювання, аплікація. |
Середня група
На п'ятому році життя у дітей закріплюються елементарні уявлення про простір, час і величини та розширюються знання про них У цьому віці малята вже здатні не тільки сприймати конкретні предмети, а й їх зображення на малюнках, таблицях, картинах.
Порівнюючи предмети або сукупність предметів за величиною, вихованці середньої групи вчаться зіставляти їх і за іншими ознаками (товстий - тонкий, широкий — вузький). Упорядковувати предмети вчать, починаючи від найвищого або від найнижчого (високий — вищий — найвищий тощо). Кількісні відношення позначають термінами «більше», «менше», «стільки ж».
Знання дітей про плоскі геометричні фігури поглиблюються в процесі їхньої практичної діяльності. Слід передбачити різні вправи на площинне конструювання (діти складають об'єкти, працюють над аплікаціями, створюють орнаменти, візерунки тощо). Велика увага надається порівнянню фігур: спочатку однорідних фігур за ознаками кольору, розміру, а потім неоднорідних (трикутник і квадрат, трикутник і чотирикутник тощо). Діти продовжують знаходити знайомі форми в оточуючому житті.
Практичні дії з множинами предметів мають на меті підготувати дітей до розуміння змісту дій додавання і віднімання в подальшому навчанні.
Продовжується вивчення чисел першого десятка, вводяться нові числа 4 і 5. Особлива увага приділяється формуванню уявлень про те, що кожне наступне число на одиницю більше від попереднього.
Оперуючи сукупностями предметів, об'єднуючи і розбиваючи їх на частини, діти набувають уявлень про склад чисел у межах 5. Запам'ятовування складу чисел проходить стихійно, в процесі багаторазових практичних дій.
Основними засобами формування елементарних математичних уявлень залишаються гра та спеціальні вправи у різних видах побутової діяльності. Матеріал для роботи добирається з урахуванням готовності дітей до його сприймання. Зміст усіх розділів може опрацьовуватись паралельно протягом року без жорсткого порядку його слідування. Важливо передбачити систематичне закріплення і повторення вивченого раніше матеріалу, щоб малята не забували його.
Орієнтовні ігри та інші види діяльності з математичним спрямуванням
Таблиця 10
Розрізнення предметів за величиною
| Дидактичні ігри | Інші види діяльності |
| « Чий хвіст ? »; « Лісова галявина»; «Гаражі»; «Ведмеді збираються у гості»; «Сходинки». | Завдання типу: із поданих смужок вибрати вужчу, порівняти товщину стовбурів дерев (берези, тополі, дуба). Порівняти ширину сходинок, стрічок тощо. Малювання товшої і тоншої колод. Вирізування різних за шириною смужок. Ліплення з пластиліну різних за товщиною предметів. |
Таблиця 11
Формування просторових уявлень
| Дидактичні ігри | Інші види діяльності |
| «Гра з надувними кульками»; «Наші ручки, наші ніжки»; «Купання ляльки»; «Відгадай, що змінилось»; «Склади візерунок»; «Скажи правильно». | На фізкультурних заняттях переміщуватись у вказаних напрямках. Розповісти, як обладнано ігрову кімнату, спальню або їдальню, вживаючи відповідні терміни. |
Таблиця 12
Геометричні фігури
| Дидактичні ігри | Інші види діяльності |
| «Чарівний мішечок»; «Впізнай на дотик»; «Виклади візерунок»; «Геометричне лото»; лото «Колір і форма»; «Добери сусідів»; «Знайди предмет такої самої форми». | Ігри з будівельним конструктором: підбір різних геометричних фігур для конструювання. Складання візерунків з геометричних фігур. |
Таблиця 13
Орієнтування в часі
| Дидактичні ігри | Інші види діяльності |
| «День — ніч»; «Коли це буває?»; «Наш день»; «Розкажи, що я роблю». | Спостереження у повсякденному житті. Спостереження в природі. |
Таблиця 14
Формування уявлень про множину
| Дидактичні ігри | Інші види діяльності |
| «День народження ляльки»; «Відгадай, скільки»; «Мої пальчики»; «Рибалки»; «Хованки». | Спостереження в природі (лічба пташок, квітів, дерев). Чергування в їдальні (лічба тарілок, чашок, ложок, виделок), чергування в куточку природи. Ігрова діяльність. Робота в куточку книжки. |
Старша група
Розширення і поглиблення знань та вмінь п'ятирічних малят здійснюється за рахунок ускладнених та інтегрованих завдань, у яких поєднується зміст різних
розділів.
При порівнянні предметів і множин зростає ступінь складності завдань: дітям пропонуються два співвідношення — зростання або зменшення в упорядкованому ряді предметів (наприклад: предмет товщий, ніж попередній, але тонший, ніж наступний).
Формування уявлень про множину предметів здійснюється у двох напрямках: з точки зору їх якісних ознак і з точки зору кількісних відношень. Діти даної вікової групи порівнюють множини за допомогою попарного співставлення їх елементів. Поступово, вибираючи по одному елементу з кожної множини, об'єднуючи їх у пари, визначають кількісні відношення між множинами і порівнюють їх.
Вивчаючи з дітьми числа першого десятка, слід опрацювати такі питання:
— сприймання чисел на природних групах предметів і за малюнками;
— утворення даного числа за допомогою додавання одиниці до попереднього;
— ознайомлення з друкованими цифрами;
— вправи на співвіднесення певної кількості предметів і відповідним числом;
— порівняння чисел на основі попереднього порівняння відповідних груп предметів;
— практичні дії на засвоєння складу чисел. Вправляючи малят у лічбі, педагог має створити
відповідні ситуації: предмети розміщуються лінійно в рядок, хаотично, без будь-якого порядку, по колу. Діти вчаться запам'ятовувати предмети, які вже перелічені, щоб не лічити їх двічі.
Малят старшої групи ознайомлюють з поняттям «задача», її структурою, вчать розв'язувати задачі на знаходження суми й остачі.
Вибір дій розв'язування задачі здійснюється в процесі практичних дій з фішками — замінниками предметів, про які говориться в задачі.
Орієнтовні ігри та інші види діяльності з математичним спрямуванням
Таблиця 15 Величина предметів
| Дидактичні ігри | Інші види діяльності |
| «Іграшковий магазин»; «Хто перший?»; «Подружки збираються до школи»; « Чий хвіст ? »; « Чия коробка?». | Завдання: намалювати кілька м'ячів, щоб синій був найменший, а червоний — найбільший, визначити на око величини оточуючих предметів тощо. |
Таблиця 16
Орієнтування в просторі
| Дидактичні ігри | Інші види діяльності |
| «Моя дорога в дитячий садок»; «Домалюй»; «Моя кімната»; « Скільки кроків ? »; «Виправи помилку сам»; «Хто правильно піде, той іграшку знайде». | Завдання: викласти на аркуші паперу, поділеному на квадрати і два рядки, предметні картинки або геометричні фігури. |
Таблиця 17
Орієнтування в часі
| Дидактичні ігри | Інші види діяльності |
| «Хто швидше (повільніше) ?»; «Коли це буває?»; «Що ми робимо?»; «Назви наступний день»; «Наш день у дитячому садку». | Щоденне визначення числа, місяця, дня тижня. Розповіді дітей про те, що вони роблять у певні дні тижня, частини доби. |
Таблиця 18 Геометричні фігури
| Дидактичні ігри | Інші види діяльності |
| «Калейдоскоп»; «Закінчи картину»; «Знайди (впізнай) на дотик» ; «Мозаїка»; «Доміно». | Побудова візерунків з геометричних фігур. Визначення форми оточуючих предметів, іграшок. Аплікація з геометричних фігур. |
Таблиця 19
Формування уявлень про множину
| Дидактичні ігри | Інші види діяльності |
| «Хто більше?»; «Кільцекид»; «Камінці»; «Рибалки»; «День народження»; «Садівник» . | Залучення дітей до розповідей із вживанням понять « у сі», « кожний », « будь - який », « останній ». Практичні дії з іграшками: об'єднання за певними ознаками, вилучення частини іграшок із множини за певною ознакою. |
Таблиця 20
Число і цифра
| Дидактичні ігри | Інші види діяльності |
| «Знайди свій будиночок»; «Яке число загубилося?»; «Лічи далі»; «Знайди сусідів»; «Усі в ряд»; «Кіль-цекид». | Розучування лічилок, віршів про числа і цифри. Залучення дітей до розповідей із вживанням термінів «число», «цифра». Відгадування загадок про числа і цифри. Перелічування будь-яких предметів у процесі зображувальної діяльності, екскурсій, практичної роботи дітей. |
Підготовча група
За змістом програму для дітей даного віку можна поділити на дві основні частини: перша пов'язана з до цифровим періодом навчання, друга включає питання нумерації чисел першого десятка і арифметичних дій додавання й віднімання.
Основними завданнями доцифрового періоду є поглиблення і розвиток умінь орієнтуватися у просторових напрямках, визначати положення певних предметів відносно інших, розміщувати предмети на площині аркуша паперу, правильно вживати терміни. Навчившись у попередніх групах визначати розмір і форму предметів, діти об'єднують їх за цими ознаками, виділяють частину предметів, що характеризуються спільною властивістю. У ході виконання різноманітних вправ уточнюються поняття «один», «усі», «кожний», «усі, крім...» та ін.
Одним з найважливіших завдань доцифрового періоду є формування вмінь лічити окремі предмети, звуки, рухи тощо. Діти мають переконатися, що результат лічби не залежить від порядку, в якому лічать предмети. Поряд з вправами на порівняння множин виконуються завдання на перетворення нерівночисельних множин у рівночисельні. Дві нерівні сукупності зрівнюють двома способами — вилучають зайві з більшої групи або доповнюють меншу групу.
Вивчаючи нумерацію, діти повинні засвоїти: як називається кожне число і як воно позначається друкованою цифрою та на письмі; як утворюється кожне число при лічбі з попереднього числа та одиниці; яке місце займає кожне число в ряді від 1 до 10; після якого і перед яким його називають при лічбі; які відношення між даним числом і сусіднім та іншими числами ряду; з яких двох менших чисел можна скласти це число.
У підготовчій групі вводяться нові види задач — на збільшення або зменшення числа на кілька одиниць та на різницеве порівняння. Діти мають навчитися слухати задачу, запам'ятовувати її, моделювати, тобто ілюструвати (повна предметна модель і неповна, коли результат не можна перелічити).
Важливе значення має правильний добір методів і прийомів навчання, розробка і використання різноманітного дидактичного матеріалу. Поєднання словесних, наочних і практичних методів дасть можливість у процесі засвоєння навчального матеріалу активізувати всі види чуттєвого сприймання й тим самим організовувати навчання шестиліток без перевантаження, підтримувати активний пізнавальний інтерес. Як і в попередніх вікових періодах, слід широко використовувати ігри. Проте ігрова діяльність вже не буде провідною. її призначення — сприяти закріпленню, узагальненню і збагаченню пізнавального досвіду дошкільнят.