К. Д. Ушинського кафедра гімнастики гімнастика в системі фізичного виховання лекція
| Вид материала | Лекція |
- К. Д. Ушинського кафедра гімнастики методика навчання І тренування з гімнастики лекція, 831.58kb.
- К. Д. Ушинського кафедра гімнастики історія розвитку гімнастики лекція, 391.43kb.
- К. Д. Ушинського кафедра гімнастики форми організації, зміст І методика проведення, 435.28kb.
- Курс Модуль 1-1 Гімнастика в державній системі фізичного виховання Контрольні питання, 232.75kb.
- Питання до державного іспиту з теорії І методики фізичного виховання для студентів, 43.84kb.
- Питання до самостійної роботи для студентів ІV курсу Інституту фізичного виховання, 35.32kb.
- Варіативний модуль з плавання для навчальної програми, 189.26kb.
- Навчальна програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів, 102.94kb.
- Навчальна програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів, 813.49kb.
- Навчальна програма з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів, 824.03kb.
ПІВДЕННО-УКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ
ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
(м. Одеса) ім. К.Д.УШИНСЬКОГО
Кафедра гімнастики
ГІМНАСТИКА В СИСТЕМІ
ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ
лекція з предмету
«Теорія і методика
викладання гімнастики»
Склав:
викладач кафедри гімнастики
Солом’яний О.М.
м. Одеса
2007
План викладу
1. Місце гімнастики в системі фізичного виховання.
2. Завдання гімнастики.
3. Коротка характеристика основних груп гімнастичних вправ.
4. Характерні особливості гімнастики.
5. Види гімнастики і їхня класифікація.
5.1. Загально розвиваючі види гімнастики.
5.2. Спортивні види гімнастики.
5.3. Прикладні види гімнастики.
6. Література до теми.
1. МІСЦЕ ГІМНАСТИКИ В СИСТЕМІ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ.
Незмірно зростає роль фізичного виховання у зв'язку з науково-технічним прогресом, що викликає появу нових, усе більше складних видів людської діяльності, розширює творчі можливості людини й у той же час висуває серйозні вимоги головним чином до його психічних властивостей. Частка фізичної праці в сфері демократичного виробництва постійно знижується. У цьому зв'язку важко переоцінити значення гімнастики, що поряд з основними засобами фізичного виховання, такими, як гри, спорт, туризм, покликана сприяти зміцненню здоров'я, загартовуванню організму, вихованню моральних і вольових якостей людини, відновленню його фізичних і духовних можливостей.
Гімнастика міцно ввійшла в систему фізичного виховання людей і займає в ній важливе місце. Вона популярна завдяки її доступності. Поряд зі складними, навіть дуже складними, вправами, які є в сучасній спортивній гімнастиці, у ній є безліч найрізноманітніших простих вправ, цілком доступних будь-якій людині, незалежно від його віку й статі.
Гімнастика стала сьогодні справді народним засобом фізичного виховання. У нашій країні щодня займаються гімнастикою мільйони людей. Гімнастика займає важливе місце в програмах фізичного виховання вищих і середніх навчальних закладів. У ДЮСШ, ШВСМ, ШСМ, колективах фізичної культури й добровільних спортивних суспільств спортивною акробатикою, спортивною й художньою гімнастикою регулярно займаються сотні тисяч дітей, юнаків і дівчин.
Гімнастика використається як засіб лікування в медицині, застосовується як засіб оздоровлення в спортивних таборах, будинках відпочинку, санаторіях. У нашій країні широко пропагується гігієнічна гімнастика, особливо по радіо й телебаченню,
В останні роки в нашій країні великою популярністю користується атлетична гімнастика. Одержує все більше поширення професійно-прикладна гімнастика.
Гімнастика включена в навчальні програми шкіл, профтехучилищ, вищих навчальних закладів і т.д.
2. ЗАВДАННЯ ГІМНАСТИКИ.
Завдання гімнастики визначаються загальною метою державного виховання, що полягає у формуванні нової людини, що гармонічно сполучить у собі духовне багатство, моральну чистоту й фізичну досконалість.
1. Оздоровчі завдання: зміцнення здоров'я; розвиток окремих м'язових груп і всієї м'язової системи; усунення й попередження функціональних відхилень в окремих органах і системах організму; вироблення правильної постави, ходи; загальний розвиток і зміцнення органів подиху й роботи серцево-судинної системи, поліпшення обміну речовин і підвищення життєдіяльності організму.
2. Освітні завдання: сприяти всебічному гармонійному фізичному розвитку, вихованню сили, гнучкості, витривалості, швидкості, спритності, координації й виразності рухів; озброювати учнів знаннями, уміннями й навичками, необхідними в побуті, трудової й оборонної діяльності.
3. Виховні завдання:
- виховання моральних якостей: формування сумлінного відношення до праці й до суспільної власності, виховання патріотизму, колективізму, інтернаціоналізму, дисциплінованості та інше;
- виховання вольових якостей: сміливості, рішучості, цілеспрямованості, наполегливості, завзятості, витримки, орієнтування, ініціативності та інше.
3. КОРОТКА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ГРУП ГІМНАСТИЧНИХ ВПРАВ.
Завдання, що постають перед гімнастикою як педагогічною й навчальною дисципліною, вирішуються за допомогою використання різноманітних вправ і їхніх сполучень. У сучасній теорії й практиці вправи прийнято поєднувати в групи відповідно до педагогічних завдань і структурою рухових дій, а також на основі обліку їхнього впливу на анатомо-фізіологічні й психологічні особливості людини.
1. Стройові вправи – це способи сумісних дій у строю. Вони широко застосовуються у всіх формах занять по гімнастиці. Ці вправи складаються з шикувань і перешикувань, поворотів на місці й у русі, різних способів ходьби й перегони, розмикань і змикань, фігурного марширування й т.д. Вони мають велике педагогічне призначення - завдяки їм учитель одержує можливість правильно організувати учнів, доцільно розмістити їх у залі або на площадці для спільних дій і рішення рухових завдань на уроці. При цьому варто пам'ятати, що педагогічну цінність ці вправи мають тільки в тому випадку, коли вчитель вимагає точного й чіткого виконання учнями всіх команд і розпоряджень. Чітко подавані команди, використання різноманітних форм пересувань, музичний супровід занять створюють сприятливі умови для підвищення емоційного стану що займаються, на тлі якого більш успішно вирішуються рухові завдання. Стройові вправи сприяють формуванню правильної постави учня, роблять його більше струнким, підтягнутим. Вони є складовою частиною масових спортивних парадів, виступів. Однак стройові вправи відіграють допоміжну роль, тому що з їхньою допомогою вирішуються завдання, поставлені перед гімнастикою, у сполученні з іншими видами вправ.
2. Загальнорозвиваючі вправи – це вправи, що застосовуються для загального розвитку всіх частин тіла. Вони сприяють удосконалюванню опорно-рухового апарата й усього організму в цілому, формують правильну поставу. Спрямовані на загальний фізичний розвиток й на підготовку тих хто займається до оволодіння більш складними руховими діями. У цю групу входять найрізноманітніші вправи для розвитку сили, гнучкості, швидкості, здатності напружувати й розслаблювати м'яза, а також для формувань правильної постави й усунення її незначних дефектів. Загально розвиваючі вправи залежно від поставлених завдань можна виконувати без предметів і з різними предметами (набивні м'ячі, ціпки, скакалки, гантелі, гирі, штанги, гумові амортизатори), а також на снарядах масового типу (гімнастична стінка, сходи, ослін, тичина, канат, колода), на яких одночасно можуть займатися кілька людей. Сюди ж відносяться вправи в опорі (удвох). Застосовуються предмети й снаряди для посилення впливу на м'язи й суглоби, зміни характеру м'язової роботи. Виконання загально розвиваючих вправ з різних вихідних положень дає можливість вибірково впливати на окремі групи м'язів.
Загально розвиваючі вправи класифікуються по анатомічному принципі:
1) вправи для рук і плечового пояса;
2) вправи для м'язів шиї й тулуба;
3) вправи для м'язів ніг;
4) вправи для м'язів усього тіла.
Загально розвиваючі вправи становлять основний зміст занять з корригуючою, гігієнічною, виробничою, основною, атлетичною й спортивно-прикладною гімнастикою.
3. Вільні вправи – це вправи, що виконуються різними частинами тіла (руками, ногами, тулубом, головою), потоково, не перериваючись у вигляді комбінацій різної тривалості й інтенсивності. Вільні вправи включають у себе різноманітні рухи у вигляді кроків, стрибків, поворотів, рівноваг, елементів танців у поєднанні з рухами руками, тулубом, і головою. Основним змістом сучасних вільних вправ є різноманітні акробатичні вправи.
Вільні вправи сприяють загальному фізичному розвитку, підготовляють більше складних дій, що займаються до виконання. Основною їхньою метою є розвиток і вдосконалювання координаційних здатностей. Спочатку вивчаються прості рухи, потім більше складні, які поступово переходять у комбінації з великим фізичним навантаженням. Вільні вправи, як і загально розвиваючі, виконуються із предметами (булави, ціпка, м'ячі й ін.) і без предметів. Предмети підсилюють вплив вправ на організм, сприяють розвитку тонкої координації рухів.
Вільні вправи входять у програму змагань і є основним змістом масових гімнастичних виступів.
4. Прикладні вправи – це вправи, що застосовуються в повсякденному житті, трудовій і військовій діяльності, а також у спортивній практиці. До них відноситься ходьба, біг, стрибки, метання, лазіння, переповзання, підняття й перенесення партнерів, снарядів, матів, подолання смуги перешкод, вправи в рівновазі на зменшеній площі опори. Ці вправи впливають на організм людини, є важливим засобом для загальної фізичної підготовки й розвитку спритності, сприяють вихованню навичок, необхідних для його практичної й спортивної діяльності. Навчити ощадливо, правильно ходити, бігати, переборювати перешкоди й т. д. – одне з головних завдань гімнастики. За допомогою прикладних вправ удосконалюється загальна координація рухів, розвиваються й зміцнюють окремі м'язові групи. Заняття рекомендується проводити на свіжому повітрі, на спортивних площадках і в природних умовах місцевості.
5. Вправи на гімнастичних снарядах становлять зміст спортивної гімнастики. Вони виконуються в незвичайних умовах опори (у висах або упорах) на поперечині, брусах, коні, кільцях, колоді. Зараз у загальноосвітніх школах стали застосовувати багато комплексні снаряди подовженої форми, що дозволяє виконати вправу групою й цим домагатися більшої моторної щільності. Конструктивні особливості снарядів дозволяють виконувати різноманітні рухи, що не зустрічаються в повсякденній руховій діяльності людини. Складність і труднощі вправ на снарядах дає можливість удосконалювати вміння володіти своїм тілом і рухами, розвиває функції вестибулярного апарата, що забезпечує стійку рівновагу тіла. Вправи сприяють розвитку тонкої координації рухів, великої фізичної сили, спритності, уміння орієнтуватися в складних становищах, а також виховувати рішучість, сміливість і інші моральні й вольові якості.
Сучасна висока техніка вправ на снарядах викликає необхідність різнобічної фізичної підготовки гімнаста, високої загальної й спеціальної фізичної підготовки.
Значне місце займають у гімнастиці стрибки. Вони впливають на організм, доступні усім людям різного віку, статі й фізичної підготовленості. Стрибки бувають двох видів:
- без опорні (у довжину, висоту, глибину, далеко-високі, в «вікно», із трампліна й з похилої дошки, через планку або мотузочку);
- опорні (через коня, козла, стіл).
Як одні, так і інші є важливим засобом удосконалювання швидкості й координації руху. Вони зміцнюють і розвивають м'язи ніг, що має особливо важливе значення в спортивній гімнастиці. Стрибки є цінними вправами в удосконалюванні фізичних, моральних і вольових якостей, загальної фізичної тренованості організму, вони допомагають переборювати перешкоди, сприятливо діють на серцево-судинну й дихальну системи.
6. Акробатичні вправи мають широкий діапазон труднощів – від найпростіших до самим складного. Простими по координації й м'язових зусиллях вправами можуть займатися починаючі й навіть діти. Складні вправи, що вимагають дуже високої ступені розвитку всіх фізичних здатностей людини, доступні тільки висококваліфікованим спортсменам. Акробатичні вправи є важливим засобом удосконалювання фізичних і морально-вольових якостей (сили, швидкості, спритності, сміливості, рішучості й ін.). Вони виховують орієнтування в просторі при будь-якім положенні тіла. Для акробатичних вправ характерне перевернене положення тіла (стійки на руках) і обертання тіла (перекиди, перевороти, сальто), тому вони є важливим засобом у тренуванні вестибулярного апарата.
Акробатичні вправи виконуються як на підлозі (індивідуально, удвох, утрьох, учотирьох), так і на спеціальних снарядах (трампліні, підкидній дошці, батуті).
Акробатичні вправи діляться на дві групи: динамічні (перекиди, перевороти, сальто) і статичні (рівновага на зменшеній площі опори, стійки, піраміди).
Багато динамічних і статичних акробатичних вправ є основним змістом сучасних вільних вправ спортивної гімнастики, а також використаються в якості вправ, що є підвідними до основних вправ при вивченні їх на приладах. У вільних вправах застосовуються одиночні акробатичні вправи - стійки на лопатках, голові, передпліччях, на руках, мости, шпагати й акробатичні стрибки, а на снарядах - різні сальто й перевороти, зіскоки.
7. Вправи художньої гімнастики відрізняються від акробатичних вправ і вправ спортивної гімнастики як за формою, так і за характером їхнього виконання. Оскільки вони органічно пов'язані з музикою, техніка їхнього виконання своєрідна, більшість вправ здобуває цілісний динамічний, а в більшості випадків танцювальний характер. Складаються вони з рухів рук, ніг, тулуба, голови, кроків, стрибків, поворотів.
Основою техніки виконання вправ художньої гімнастики є вміння довільно регулювати й перерозподіляти ступінь напруги м'язів. Цей перерозподіл може бути одночасним, почерговим і послідовним і відбуватися в будь-яких сполученнях. Вправи художньої гімнастики зміцнюють м'язово-зв'язковий апарат, внутрішні органи, а також стимулюють розвиток координаційних здатностей спортсмена, сприяють всебічному фізичному й естетичному вихованню, розвитку творчої уяви.
8. Останнім часом широко застосовуються вправи з хореографічної підготовки, за допомогою яких вирішуються завдання по створенню «школи» рухів, вихованню пластичності, виразності рухів, м'якості й краси їхнього виконання. Хореографічна підготовка тепер займає значне місце в роботі всіх ланок, де виховують гімнастів-спортсменів (у ДЮСШ, ШВСМ, секціях спортивних суспільств, навчальних закладах і ін.).
У спеціальних середніх й вищих навчальних закладах, у яких готовлять фахівців з фізичного виховання, вивчають предмет музично-ритмічного виховання, ціль якого дати студентам хореографічну підготовку.
9. Ігри й естафети. Велике місце в гімнастиці займають рухливі ігри й естафети. Вони широко застосовуються на уроках, тому що поліпшують настрій учнів, дають гарне фізичне навантаження.
Ігри й естафети особливо ефективні при проведенні занять із починаючими, а також з дітьми всіх віків. Вони сприяють удосконалюванню й закріпленню різноманітних рухових навичок, сприяють розвитку вольових і моральних якостей.
На уроках гімнастики широко застосовуються різного роду естафети з використанням гімнастичного інвентарю (гімнастичні палиці, м'ячі, ослони, обручі, скакалки й т.д. ), а також гімнастичних снарядів (поперечини, бруси, кінь, канати, гімнастичні стінки), акробатичних вправ і т.д.
Вчитель, використовуючи ігри й естафети, одержує широкі можливості для творчої роботи: цікаво й захоплююче, з позитивним емоційним станом учнів, гарною моторною щільністю проводити уроки й успішно вирішувати завдання гармонійного розвитку тих хто займається.
4. ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ГІМНАСТИКИ.
Гімнастика, як метод фізичного виховання має певні традиційні ознаки. До них належать:
- сувора регламентованість навчального процесу заздалегідь складеною програмою;
- певна послідовність у розучуванні гімнастичних вправ;
- наявність обов’язкової для всіх класифікаційної програми;
- обов’язкове додержання певної форми рухів;
- спеціальні вимоги для складання довільних вправ з усіх видів багатоборства, обов’язкових для всіх гімнастів.
Ці ознаки становлять сутність гімнастики. Але, коли йдеться про методичні особливості, то мають на увазі сукупність методичних прийомів, якими користуються для розв’язання поставлених завдань під час організації педагогічного процесу.
В 1966 р. у Москві на Всесоюзній гімнастичній конференції були сформульовані характерні методичні риси:
1. Різнобічність впливу на організм людини.
Розмаїтість гімнастичних вправ і їхню велику кількість дозволяють всебічно впливати на всі функції що займаються. Завдяки систематичним заняттям гімнастикою зміцнюють серцево-судинна й дихальна системи, удосконалюються рухові здатності, розширюються психофізіологічні можливості й підвищується загальна життєдіяльність людини.
2. Широке використання різних рухів.
Ця методична особливість гімнастики відбиває її специфіку в тім плані, що ті хто займаються не обмежуються одними якими-небудь вправами, наприклад заняттями тільки з гантелями, але широко використають різні засоби для гармонійного розвитку людини.
Немає вузької спеціалізації в спортивній гімнастиці, як, наприклад, це має місце в легкій атлетиці, де спортсмени можуть займатися тільки бігцем, стрибками або метанням і т.д. Гімнаст же повинен рівною мірою володіти майстерністю виконання вправ на всіх снарядах. У той же час заохочується вдосконалювання здатностей спортсменів в окремих видах багатоборства.
3. Точне регулювання навантаження й стругаючи регламентація педагогічного процесу.
Дана особливість припускає різні способи регулювання психофізичного навантаження на заняттях c різними контингентами залежно від віку, статі, підготовленості, стану здоров'ями й т.д. Методичні прийоми дозволяють впливати на органи відповідно до завдань, поставленими перед що займаються, строго дотримуючи обсягу, інтенсивність і тривалість фізичного навантаження. Це досягається шляхом певної кількості повторень вправ, змін вихідних і кінцевих положень; інтенсивністю психічної й мускульної напруги й тривалістю відпочинку під час занять.
4. Відносний виборчий вплив на різні системи й частини тіла що займаються.
Великий діапазон вправ дозволяє впливати на окремі м'язові групи людини; розвивати силу, гнучкість, координацію рухів, стрибучість, швидкість і т. д.; удосконалювати дихальну й інші системи людини, відновлювати функції ушкоджених органів.
Вирішуються ці завдання спеціальним підбором вправ і їхнім дозуванням у процесі систематичних занять. У той же час ми говоримо про відносний виборчий вплив, тому що будь-який рух через центральну нервову систему відбивається на організмі в цілому.
5. Різна методика застосування вправ залежно від поставлених завдань.
За допомогою фізичних вправ можна вирішувати різні завдання: спортивні, оздоровчі, лікувальні, освітні, профілактичні й т.д. Це добре можна простежити на прикладах ходьби й перегони. Вони можуть бути представлені як види спорту, як засіб зміцнення серцево-судинної системи при строгому дозуванні відстаней і часу, запропонованих лікарем; у підготовчій частині уроку ходьба й біг використаються як засоби, що підвищують працездатність організму, що займаються за рахунок прискорення ходьби й переходу на біг, і як засобу, що заспокоюють і знижують фізичне навантаження, що займаються в заключній частині уроку.
Вправи на гімнастичній стінці можуть бути використані як засоби загально розвиваючого характеру і як засобу виховання правильної постави.
5. ВИДИ ГІМНАСТИКИ І ЇХНЯ КЛАСИФІКАЦІЯ.
Все велике різноманіття гімнастичних вправ історично зложилося в окремі види. Цей закономірний процес почався ще в минулому сторіччі. В 1968 р. на Всесоюзній конференції з питань гімнастики були розглянуті й затверджені три групи її видів:
1. Загально розвиваючі види гімнастики.
2. Спортивні види гімнастики.
3. Прикладні види гімнастики.
Такий розподіл виправданий двома обставинами. Перше пов'язане з більше конкретними завданнями, які поставлені перед гімнастикою в цей час. Друге – з необхідністю наукового обґрунтування подальшого розвитку гімнастики, створення сучасної теорії й методики її практичного застосування.
Існуючі нині види гімнастики відрізняються приватними цілями й завданнями, специфічними вправами й методичними прийомами.
5.1. ЗАГАЛЬНО РОЗВИВАЮЧІ ВИДИ ГІМНАСТИКИ.
До загально розвиваючих видів ставляться:
- основна гімнастика;
- гігієнічна гімнастика;
- атлетична гімнастика.
Основна гімнастика спрямована на всебічний розвиток і зміцнення організму, на оволодіння загальними основами рухів, на виховання фізичних, моральних і вольових якостей, необхідних у всіх областях діяльності людини. Засобами основної гімнастики є: стройові вправи (ходьба, біг у різних сполученнях); загально розвиваючі вправи без предметів і із предметами; вільні вправи; найпростіші вправи на гімнастичних снарядах; акробатичні вправи; елементи художньої гімнастики, хореографії, ігри, естафети, стрибки.
Основна гімнастика, у свою чергу, ділиться на ряд різновидів стосовно до різних груп і віків тих хто займається.
Основна гімнастика для дітей дошкільного віку (3 - 7 років).
Головними завданнями основної гімнастики в дошкільному віці є охорона й зміцнення здоров'я дітей, загартовування організму, формування правильної постави, всебічний фізичний розвиток, вироблення первісних навичок особистої й суспільної гігієни.
Учитель повинен ураховувати фізичні можливості дітей даного віку й весь процес фізичного виховання дошкільників підкоряти інтересам нормального розвитку зростаючого організму. У зв'язку з особливостями розвитку кістяка, м'язів, внутрішніх органів, нервової системи необхідні найпростіші види фізичних вправ – загально розвиваючі вправи, ходьба, біг, стрибки, метання, лазіння, рівновага, рухливі ігри, а також найпростіші вправи художньої гімнастики. Учитель повинен прагнути виховувати в хлопців дисципліну й прищеплювати навички організованого поводження в колективі.
У цьому віці не потрібно застосовувати спеціальних вправ, пов'язаних з більшою м'язовою напругою. У заняттях з дошкільниками повинні переважати імітаційні вправи й відповідний розвиток дітей рухливі ігри.
Для рішення завдання фізичного виховання в яслах і дитячих садках проводяться спеціальні заняття фізичними вправами навчального типу, ранкова гімнастика, фізкультхвилинка, що гартують процедури, рухливі ігри, екскурсії, свята, індивідуальні й самостійні заняття.
Основна гімнастика для дітей шкільного віку.
Зміст гімнастики для дітей різних віків визначається загальними завданнями фізичного виховання й анатомо-фізіологічних особливостей дитячого організму.
Основна гімнастика спрямована на загальне зміцнення й розвиток організму школярів, формувань правильної постави, виховання фізичних, моральних і вольових якостей, а також уміння доцільно користуватися ними в практичній діяльності.
Поряд з визначеною формою в шкільному режимі дня передбачена гімнастика до занять. Ціль неї – організувати учнів перед початком навчального дня, привчити їх до регулярних фізичних вправ.
У зв'язку з анатомо-фізіологічними й психологічними особливостями зростаючого організму шкільний вік підрозділяється на три періоди:
а) молодший шкільний вік – від 7 до 9 років (I – III класи);
б) середній шкільний вік – від 10 до 14 років (IV – VIII класи);
в) старший шкільний вік – від 15 до 16 років (IX – X класи).
У кожній із цих вікових груп використаються різні засоби й методи фізичного виховання.
Атлетична гімнастика.
Атлетичною гімнастикою в основному займаються юнаки з метою формування правильної постави, гармонійного розвитку мускулатури всього тіла, виправлення недоліків статури. Вона розвиває такі коштовні для людини рухові якості, як сила гнучкість, швидкість, спритність і витривалість.
Засоби атлетичної гімнастики досить різноманітні. У ній широко застосовуються різні загально розвиваючі вправи без предметів, і із предметами (булави, ціпки, набивні м'ячі, скакалки, гумові амортизатори, гирі, гантелі, штанга). При заняттях можуть бути також застосовані предмети домашнього побуту (вправи зі стільцем, на стільці, з опорою ніг об стіл, на ліжку), а також на снарядах масового типу й гімнастичних снарядів.
У цей час застосовуються дві форми атлетичної гімнастики: індивідуальна й групова.
Заняття атлетичною гімнастикою проводяться в залі, на спортивній площадці або в домашніх умовах.
У юнацькому віці треба в першу чергу розвивати ковкість, гнучкість, швидкість; вправи з обтяженнями повинні грати тільки допоміжну роль.
Тренування по атлетичній гімнастиці треба планувати так, щоб вправи із предметами сполучалися із вправами без предметів. Вправи, для розвитку сили й збільшення обсягу мускулів повинні сполучатися із вправами, що розвивають спритність, швидкість і витривалість. Чисто силові вправи (жими, повільні підйоми) треба чергувати зі швидкісно-силовими, а різні акробатичні й гімнастичні вправи – з бігцем на короткі й довгі дистанції.
Гігієнічна гімнастика.
Ціль гігієнічної гімнастики – зміцнення здоров'я, збереження бадьорості й високої працездатності. Із всіх видів гімнастики гігієнічна гімнастика найбільш масова й доступна. Вона корисна в будь-якому віці: дітям, учнівській молоді, працівникам розумової й фізичної праці. До складу гігієнічної гімнастики входять фізичні вправи, водні процедури, масаж і самомасаж. Нею щодня можна, займатися самостійно в домашніх умовах, керуючись методичною літературою, радами вчителі й вказівками, якими звичайно супроводжуються передачі гімнастики по радіо й телебаченню.
Якщо нею займатися систематично, вона приносить більшу користь – зміцнює організм людини, поліпшує роботу органів кровообігу, подиху й нервової системи. Вона особливо корисна особам з ослабленим здоров'ям і людям літнього віку. Систематичні заняття гігієнічною гімнастикою сприяють розвитку м'язової сили, гнучкості тіла, формуванню й збереженню правильної постави, підвищенню діяльності внутрішніх органів і центральної нервової системи.
У цей час існують дві форми гігієнічної гімнастики – індивідуальна й групова.
Індивідуальна гігієнічна гімнастика звичайно складається із простих, доступних кожному, фізичних вправ і проводиться самостійно.
Групові заняття гігієнічною гімнастикою, на відміну від індивідуальних, організуються й проводяться під керівництвом учителя, інструктори в різних колективах, будинках відпочинку, санаторіях, піонерських таборах, установах, школах, вузах, військових частинах, гуртожитках і т.д.
Гігієнічною гімнастикою можна займатися в будь-яку годину дня, у приміщенні й на повітрі.
Ранкова гімнастика сприяє більше швидкому переходу організму від залишкового стану сну до пильнування. Ранкову гімнастику варто закінчувати водною процедурою. Її часто називають зарядкою, тому що вона надає бадьорість і сприяє більше активній трудовій діяльності.
Гігієнічна гімнастика в плині дня проводиться з метою зменшення стомлюваності й поліпшення працездатності. Гімнастика перед сном, або вечірня гімнастика на противагу ранкової полегшує й прискорює перехід організму від стану діяльності до сну.
У гігієнічну гімнастику входять загально розвиваючі вправи для збільшення сили, рухливості в суглобах, формування правильної постави, зміцнення серцево-судинної й дихальної систем, а отже, і всього організму в цілому.
Вправи гігієнічної гімнастики методично оформляються у вигляді комплексів з 5 – 6 вправ, кожне з яких повторюється кілька разів. Зміна кількості повторень дозволяє регулювати навантаження відповідно до можливостей що займаються.
5.2. СПОРТИВНІ ВИДИ ГІМНАСТИКИ.
До спортивних видів гімнастики ставляться:
- спортивна гімнастика;
- художня гімнастика;
- спортивна акробатика.
Ці види користуються великою популярністю в нашій країні й за рубежем. В Україні створені сприятливі умови для розвитку зазначених видів спорту.
Спортивна гімнастика є найбільш масовим видом спорту, захоплююча й близька молоді. Невичерпне число постійно нових і цікавих вправ роблять її популярної й привабливою. Безперервне просування вперед у спортивній техніці, розучування всі нових і нових вправ, подолання невдач, успіхи у виконанні ряду вправ, пов'язаних з ризиком – все це зміцнює волю, виховує важливі риси характеру.
Спортивна гімнастика доводить координацію рухів, рухові навички й морально-вольові якості до високого ступеня досконалості, техніку виконання – до рівня майстерності.
Основний зміст спортивної гімнастики становить багатоборство. У чоловіче багатоборство входять вільні вправи, вправи на коні, брусах, поперечині, кільцях і опорні стрибки. У жіноче – вільні вправи, вправи на колоді, брусах різної висоти, опорний стрибок. Ці вправи гімнастичного багатоборства в цей час входять у програму міжнародних змагань – Олімпійських ігор, першостей миру, чемпіонатів Європи, універсіад.
Крім цих основних засобів, у спортивній гімнастиці використаються інші види фізичних вправ: вправи зі штангою, спортивні й рухливі ігри, плавання, легка атлетика, стрибки у воду, ходьба на лижах і т.д.
Значна частина цих вправ використається для загальної фізичної підготовки гімнастів. Особливе місце в спортивній гімнастиці займають акробатичні й хореографічні вправи, що є коштовним засобом загальної й спеціальної технічної підготовки гімнаста.
Художня гімнастика порівняно молодий вид спорту, офіційне її визнання відноситься до 1947 р. Вона вирішує завдання загальної фізичної підготовки, спрямована на оволодіння спеціальними руховими навичками без предметів і із предметами (обруч, скакалка, м'яч, булави, стрічка й т.д.). Відмінною рисою її є неодмінна умова використання музики при виконанні рухів. Багато рухів спочатку були запозичені з вільних вправ спортивної гімнастики й з найпростіших акробатичних вправ. Зараз вона має у своєму розпорядженні своїми специфічними, властивими тільки їй, формами рухів, особливо це стосується вправ із предметами. Всі рухи, застосовувані в художній гімнастиці, характеризуються цілісністю, логічністю їхнього зв'язку й динамічністю виконання.
Більшість із них здобуває танцювальний характер. Засоби, застосовувані на заняттях художньою гімнастикою, форма, зміст навчального процесу й вимоги, пропоновані на змаганнях, сприяють естетичному вихованню.
Спортивна акробатика має в основному ті ж завдання, що й спортивна й художня гімнастика, але відрізняється від них характером вправ і способом їхнього виконання. Спочатку акробатика розвивалася в низових колективах, деякі акробатичні вправи включалися в програму по гімнастиці. Особливо широкий розвиток акробатики починається наприкінці тридцятих років. Вона в цей період стає самостійним видом спорту. Відповідно до існуючої класифікації, акробатика ділиться на наступні види:
- стрибкова акробатика для чоловіків і жінок;
- парна чоловіча й жіноча;
- групова чоловіча й жіноча;
- змішана;
- акробатика на батуті.
Розвитком цього виду спорту в нас у країні зараз займається самостійна федерація акробатики. З цього виді з 1974 р. проводяться міжнародні змагання, включаючи й першість миру.
Поряд зі складними спортивними видами вправ в акробатиці є незліченна кількість різноманітних найпростіших вправ, що дозволяють проводити заняття з різними контингентами що займаються. До них ставляться всілякі перекати, перекиди, перевороти, найпростіші піраміди, стійки, «шпагати», «мости» і т.д.
Акробатичні вправи емоційні й видовищні, тому вони часто включаються в програму виступів на вечорах художньої самодіяльності шкіл, у піонерських таборах, у різних показових святах народів України. Акробатичні вправи широко представлені в шкільних програмах по фізичній культурі. З їхньою допомогою розвивають координацію рухів, спритність, стрибучість, почуття рівноваги, виховують сміливість, наполегливість, орієнтацію.
Для більшості акробатичних вправ не потрібно спеціальних снарядів або встаткування. Заняття по акробатиці можна проводити в будь-якому залі, на будь-якій площадці при нескладному встаткуванні.
5.3. ПРИКЛАДНІ ВИДИ ГІМНАСТИКИ.
Вправи прикладних видів гімнастики вирішують спеціальні завдання, пов'язані з розвитком фізичних і морально-вольових якостей, необхідних у професійній діяльності людини, а також у лікувальних цілях.
До цієї групи ставляться:
- професійно-прикладна гімнастика;
- військово-прикладна гімнастика;
- спортивно-прикладна гімнастика;
- гімнастика на виробництві;
- лікувальна гімнастика.
Професійно-прикладна гімнастика має своєю метою сприяти розвитку спеціальних рухових якостей і навичок, від яких залежить успішна професійна діяльність людини. У багатьох областях сучасного виробництва від людини, крім загального фізичного розвитку, ще потрібні й спеціальні фізичні й моральні якості. Така підготовка необхідна, наприклад, монтажникові-висотникові, будівельникові-висотникові, у професійних училищах, де гімнастичні вправи різного характеру (лазаньї, перелізання, підтягування, підйоми, перевороти) виконуються не у звичайних умовах, а на височині. Заняття дають гарні результати: учні стають ловче й сміліше, зникає острах висоти, продуктивність праці помітно зростає.
Військово-прикладна гімнастика сприяє формуванню вмінь і вихованню спеціалізованих якостей, необхідних для успішного оволодіння професіями. Цей вид гімнастики застосовується в роботі з юнаками допризовного віку й у системі фізичної підготовки слухачів військових навчальних закладів. До засобів даного виду гімнастики ставляться: стройові вправи, різні прикладні способи ходьби, перегони, стрибків, лазанья, переповзання, повзання, подолання всіляких перешкод, перенесення партнерів різними способами, оволодіння навичками збереження рівноваги на зменшеній площі опори, спеціальні вправи на тренажерах. Вивчення вправ військово-прикладної гімнастики проводиться на відкритій місцевості. Велике місце займає подолання різних смуг перешкод на час.
Спортивно-прикладна гімнастика застосовується в учбово-тренувальному процесі у всіх видах спорту. Вона забезпечує загальну й спеціальну фізичну підготовку спортсмена, сприяє цілеспрямованому вдосконалюванню якостей, які необхідні для досягнення найбільш високих результатів спортсменів у вибраному ними виді спорту. Зміст цієї гімнастики визначається залежно від змісту відповідного виду спорту, тому що в кожному виді спорту є своя специфіка застосування загально розвиваючих і спеціальних вправ. Варто сказати, що представники ряду видів спорту використають деякі вправи й на гімнастичних снарядах. Наприклад: у систему підготовки стрибуна із шостому включаються вправи на кільцях, поперечині, канаті, що допомагають швидко опанувати технікою стрибка із шостому. Подібним чином звертається увага один в один спеціальних вправ у гімнастиці боксера. Як спеціальні вправи широко застосовуються стрибки зі скакалкою. Футболісти застосовують акробатичні вправи; плавці, стрибуни у воду – вправи на батуті; ковзанярі, фігуристи включають у свої заняття художню гімнастику, вправи хореографії. Спеціалізовані комплекси гімнастичних вправ застосовують лижники, борці, штангісти й спортсмени всіх інших видів спорту.
У тренувальному процесі спортсмена-гімнаста ця гімнастика, як правило, проводиться наприкінці тренування й складається головним чином із вправ на розвиток сили, гнучкості, стрибучості й т. д.
Гімнастика на виробництві. Головним завданням даної гімнастики є зміцнення здоров'я трудящих і підвищення продуктивності праці. При правильній організації виробничої гімнастики знижуються виробничий шлюб, травматизм, захворювання. Численними спостереженнями показано, що в результаті систематичних занять робочі рухи стають більше спритними, економічними, знижується ступінь утоми. У процесі трудової діяльності в організмі людини відбуваються істотні зміни, що впливають на якість трудової навички. Спеціальними дослідженнями встановлено, що протягом робочої зміни спостерігається три змінюючи одне одного періоди працездатності:
- період початку праці, необхідний для оптимального робочого темпу й ритму руху;
- період стійкої працездатності - злагоджені й економічні робочі рухи, що дозволяють зберегти належну продуктивність праці тривалий час;
- період зниження працездатності - подовження часу робочих операцій, зниження точності рухів, з'являється відчуття утоми.
Таким чином, виходячи з аналізу динаміки працездатності людини, гімнастику на виробництві проводять перед роботою, під час і після роботи.
Так звану вступну гімнастику проводять перед початком роботи протягом 7 – 10 хв., ціль її полягає в тому, щоб активізувати загальну діяльність організму, підвищити готовність і прискорити перехід до трудового процесу. Вправи гімнастики до роботи застосовуються для загального впливу й можуть бути дані поза залежністю від характеру виробництва: ходьба біг, що загально розвивають вправи, підскіки й т.п.
Під час роботи проводяться фізкультхвилинки. Вони створюють умови активного відпочинку, знижують утома довгостроково працюючих м'язів, прискорюють відновлення працездатності.
Зміст фізкультурної паузи варто встановлювати з урахуванням конкретного виду праці, стану працюючих, динаміки їхньої працездатності. Для людей, зайнятих монотонною, одноманітним працею, корисно проводити дві фізкультурні паузи. Одну - перед обідньою перервою, другу - за 1,5 - 2 ч до закінчення зміни. Більшу користь приносять індивідуальні фізкультурні паузи, проведені по 3 - 5 разів у день: 1 - 2 - до обідньої перерви й 2 - 3 - у другій половині зміни.
Гімнастика після роботи (10 – 25 хв.). Ціль цієї гімнастики полягає в тому, щоб зняти залишкові явища від трудового процесу, сприяти відновленню сил і найшвидшому переходу до іншого виду діяльності або відпочинку Засобами гімнастики після роботи є найпростіші вправи, головним чином пов'язані з розслабленням м'язів, з підвищенням кровообігу, що у свою чергу сприяє видаленню з м'язів продуктів розпаду, що нагромадилися під час роботи.
Корисні вправи ігрового характеру, тому що вони поліпшують емоційний стан робітників, вносять відому частку бадьорості.
Організація гімнастики на виробництві вимагає самої ретельної підготовки. Необхідна більша попередня робота (вивчення особливостей виробництва, роз'яснювальна робота й підготовка активу, складання комплексів вправ і т.д.), обов'язкова детальна підготовка методики проведення гімнастики (сполучення гімнастики з відпочинком, регулювання фізичного навантаження й т.п.).
Лікувальна гімнастика спрямована на відновлення здоров'я й працездатності, втраченої внаслідок різних захворювань, поранень, нещасних випадків. Особливо велика її роль при виправленні недоліків статури. Крім того, вона відіграє більшу роль у поліпшенні загального самопочуття хворих, у підвищенні їхнього життєвого тонусу. У цей час лікувальна гімнастика як засіб лікування широко застосовується в найрізноманітніших лікувально-профілактичних установах, лікарнях, поліклініках, госпіталях курортах і санаторіях.
У лікувальній гімнастиці застосовуються різні активні й пасивні вправи на розтягування, збільшення амплітуди, сили, гнучкості, витривалості, спритності й т.д.
Заняття по лікувальній гімнастиці проводяться в наступних формах: урок гігієнічної гімнастики, сеанс занять (процедур), урок лікувальної гімнастики, прогулянка й т.д. На заняттях використається як звичайний, так і спеціальний інвентар, а також гімнастичні снаряди: поперечина, кільця, гімнастична стінка й ін.
Лікувальна гімнастика не обмежується впливом на уражений орган, а переслідує загальний вплив на весь організм хворого. Це здійснюється шляхом поступового тренування хворого й навчання його правильно й ощадливо виконувати життєво необхідні рухові дії.
Різновидом лікувальної гімнастики є гімнастика, що коригує, ціль її: сприяти виправленню таких дефектів, як деформація хребта, грудної клітки, стопи.
Успіх гімнастики, що коригує, залежить від своєчасного й систематичного її застосування в сполученні із загально розвиваючими вправами, що зміцнюють організм у цілому.
ЛІТЕРАТУРА ДО ТЕМИ.
1. Гимнастика. Под ред. А. Т. Брыкина. М., 1971, с. 3–17.
2. Спортивная гимнастика. Под ред. М. Л. Украна. М., Физкультура и спорт, 1971, с. 3–6.
3. Теория и методика гимнастики. Под ред. В. И. Филипповича. М., 1971, с. 7–19.
4. Теория физического воспитания. Под ред. А. Д. Новикова и Л. П. Матвеева. М., 1967, т. I, с. 5–30.
5. Гимнастика. Под ред. А. М. Шлемина, А. Т. Брыкина. М., 1979, с. 2–10.
6. Спортивная гимнастика. Под ред. Ю. К. Гавердовского, В. М. Смолевского. М., 1979.