Д. Павличко «Весна», В. Перепелюк «Степовий соловейко»

Вид материала

Урок

Содержание Северина Світлана Олександрівна ЗМІСТ УРОКУ І. Актуалізація діяльності учнів Знов вершиною рясною ІІ. Вивчення нового матеріалу Читання віршів дітьми Ховайте швидше саночки! Весна іде IV. Оцінювання дітей ТЕМА: Ліна Костенко „Баба Віхола”, „Пряля”МЕТА Зміст уроку Ліна Костенко Iv. домашнє завдання ТЕМА: Письменники рідного краю. Олена Пчілка. О. Пчілка “Весняні квіти”, “Мама й доня”, “Цікава казочка”, “Морквяний вояк”. МЕТА Зміст уроку Розповідь дітей про О.Пчілку Читання вчителем тексту про Олену Пчілку Читання мовчки (самостійно) 7.О.Пчілка “Весняні квіти” 10.Читання О. Пчілка “Доня й мама” Кожушина горіхова ... Полное содержание

Подобный материал:

• План дмитро Павличко "син простого лісоруба, Гуцула із Карпатський гір". Життєвий, 175.48kb.
• Дмитро Васильович Павличко – поет нової доби, 205.43kb.
• Конкурс литературно-музыкальных композиций «О, весна без конца и без краю!» ( А. Блок, 41.51kb.
• Положение о конкурсе-фестивале «Студенческая весна в тгспа -2011», 64.96kb.
• Примеры записей в трудовой книжке, 514.12kb.
• Владимир Набоков. Весна в Фиальте, 855.81kb.
• Школьная олимпиада (2 тур) по литературе 5 класс, 69.17kb.
• Тема: речь устная и письменная цель, 65.31kb.
• План I. Введение. II. Этап >       Чехословакия.       Политика союзников по отношению, 252.54kb.
• Дізнатися про виникнення народної обрядової поезії, її різновиди; з'ясувати головні, 124.7kb.

Уроки з елементами творчості

Розробила вчитель початкових класів Северина С. О.

загальноосвітня школа І-ІІІ ст.. № 8

М. СВАТОВЕ

2011

Северина Світлана Олександрівна, вчитель початкових класів ЗОШ № 8 м. Сватове, Луганської області. – 2011 р. - 45 с.


ТЕМА: Д. Павличко «Весна», В. Перепелюк «Степовий соловейко».

МЕТА: удосконалення уміння читати правильно, свідомо, виразно, розвивати швидкість читання, розумові здібності, пам’ять, виховувати любов до природи, мистецтва.

ОБЛАДНАННЯ:

1. Підручник з української мови.
   
2. Виставка книг про весну.
   
3. Вірші про весну:
   

• А. Мיястківський “Вечір дихає весною”;
  
• О. Олесь “Весна”;
  
• А. Рибалкін “Весна іде”
  

4. Запис:
   

• “Дитячий альбом” П. І. Чайковського “Пісня жайворонка”;
  
• Голоси птахів (запис жайворонка);
  
• Пісня “Вийди, вийди Іванко”;
  

5. Третьяковська галерея І. І. Левітан “Березень”
   
6. Малюнок В. Рибалкіна “Весна”
   
7. А. Скуратівський “Погостини”
   

ЗМІСТ УРОКУ

І. Актуалізація діяльності учнів

• Діти, сьогодні на уроці ми будемо подорожувати по країні Знань. Про що буде йти мова на уроці ви зрозумієте після того, як прослухаєте вірші.
  

Знов вершиною рясною

Розшумілася сосна,

Вона дихає весною

Та й насправді вже весна.


Сніг крихкий, неначе щебінь,

За селом чорніє путь,

І зірки на темнім небі,

Наче проліски цвітуть.

• Діти, так про що буде йти мова на нашому уроці? (Про весну)
  
• Так, діти.
  

ІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Повідомлення теми, мети.
   

Тема нашого уроку Д. Павличко “Весна”, В. Перепелюк “Степовий соловейко”.

Ми з вами будемо вчитися виразно читати вірші і текст підручника, відповідати на запитання, читати свої вірші, розглядати картини відомих художників і малюнки учнів нашого класу.

2. Бесіда
   

Велика і прекрасна наша земля, вічно оновлюється вона. Погляньте навколо: яскраво світить сонечко, розкриваються повіки перших весняних квітів, щасливим співом заливаються птахи.

• Діти, яке почуття наповнює ваше серце з приходом весни? (Радість)
  
• Вірно. А чому всі чекають цю пору року з нетерпінням, з радістю?
  
• Так, весною оживає природа, люди частіше сприймають її красу, все наче стає молодим, привабливим.
  

Ще зовсім недавно важко було сонечку пробитися промінням крізь хмари. Вони волохаті, наче брудні, нависають над землею. І ждемо, коли сонечко розтопить сніги і сріблясті струмочки полинуть у річки, в ярки. Та ось невдовзі і з’являється сонечко, і ми мружимо очі від його яскравого світла. Воно вже бавиться. Ще не припікає як слід, а тільки лагідно, ласкаво торкається до обличчя.

Це ж березень місяць прийшов – перший місяць весни. Десь вже мчать до нас з далеких країв заклопотані веселі шпаки. Так само прилітають по черзі жайворонки. Теж наші весняні гості.

Жайворонки поселяться на ланах. Незабаром ми почуємо їх гучні, веселі весняні пісні. А які чисті голоси в пташок!

На ще вогких пагорбках на схилах зацвіли наші перші весняні квіти мати-й-мачуха. В неї квіти яскраво-жовті, ніби краплини вранішнього сонця.

Муха вже гріється на сонечку, ще млява, неповоротка, але вже пряде лапками, гладить себе ними по черевцю. Це вона чепуриться.

А по-справжньому сонце починає оживляти все після 21 березня, коли день дорівнює ночі. А далі дні почнуть збільшуватись, а ночі коротшати... Йде справжня весна, щоб враз перемогти зиму.

3. Читання віршів дітьми
   

• Діти, які вірші про красуню-весну ви знаєте, чи вчили напам’ять?
  

О. Олесь

Весна , весна! Радійте дітки!

Ховайте швидше саночки!

Немов пташки, летять із клітки,

З кімнати, з хати у садки.

А там в садочках, - сонце, співи

В траві фіалки зацвіли...

Джмелі і бджілки загули,

І скрізь метелики щасливі.


І. Бойко

Прилетіли шпаки,

Дорогі співаки,

Прилетіли весну зустрічати.

Скрізь лунають пісні,

То співці голосні

За шпаківні нам дякують щиро.

• Хто з вас, діти, в цьому році зробив шпаківні? (відповіді дітей)
  
• Молодці. Пташкам треба допомагати.
  
• Діти, а ось який вірш про весну написав учень нашого класу Рибалкін Віталій і назвав його “Весна іде” (вірш читає автор)
  

Весна іде

Та квітне все,

Ведмідь встає

По їжу йде.

Діброва зелена

Птахів зустрічає.

У чистих озерах,

Вже льоду немає.

І учні вітають

Своїх вчителів

Першими квітами

З весняних лісів.

4. Читання віршу Дмитра Павличка “Весна”
   

• Так, діти, вірші про цю чудову пору року, яку дуже любили майже всі поети та письменники можна ще продовжувати. Один з таких віршів ми сьогодні будемо вивчати. Його написав відомий український поет Дмитро Васильович Павличко, який народився 28 вересня 1929 року на Прикарпатті. Змалку полюбив книжку, слово. В 1953 році закінчив філологічний факультет Львівського університету. В тому ж році виходить перша збірка віршів “Любов і ненависть”. За нею в світ виходить багато інших віршів і збірок.
  

Уважно слухайте і подумайте, яким тоном треба читати вірші?

• Читання вчителем виразно.
  

• Так яким тоном треба читати вірші?
  

• Словникова робота
  

Прозоре – прозрачное

Чоло – лоб

Торкати – прикасаться

• Читання сильними учнями
  

Зараз читатиме Заярна Аліна. А ви, діти, будете слідкувати і підготовите відповіді на питання. Як Д. Павличко пише про мамину руку? (читає вірші учениця, відповідають на питання діти).

• Розмітка вірша.
  

• Прочитаємо завдання 3 в підручнику (читають). Давайте зробимо розмітку вірша до кінця і виразно його прочитаємо.
  

• Читання вірша про себе.
  

• Читайте мовчки й готуйтеся до виразного читання.
  

• Читання ланцюжком
  

• Діти, красу цієї пори року оспівували в своїх картинах і художники. Ось перед вами картина з Третьяковської галереї.
  
• Як ви гадаєте, яка пора року на ній зображена?
  
• З чого здогадалися?
  
• Вірно. Цю картину намалював Ісак Ілліч Левітан і назву вона має “Березень”.
  

Ісак Левітан народився в містечку Кібарати (Литва). Він російський живописець – пейзажист. Все своє життя присвятив змалюванню краси рідної природи.

• Діти, учень нашого класу Рибалкін Віталій намалював малюнок і назвав його “Весна”. Він змалював весну ось так. Що ви бачите на малюнку?
  
• Якими фарбами користувався хлопець?
  
• З чого видно, що це весна?
  
• Які перші квіти зיявляються весною?
  
• А які птахи першими прилітають до нас весною?
  
• А ще до нас одними з перших прилітають жайворонки. Жайворонок – невелика пташка вагою 45 г. Пір’я у нього сірувато-білого кольору (показ малюнка). Жайворонок – перелітний птах. Він один з перших прилітає до нас весною. Вже в березні можна почути дзвінку і приємну пісню. Його легко впізнати за характерним летом. Він здіймається у небесну височінь майже вертикально, потім стрімко опускається і сідає на землю.
  

Жайворонки бувають: польові, степові, лісові.

Це корисний птах – нищить шкідливих комах. Це також чудовий співак, прикраса полів, степів, лук.

• Магнітофонний запис співу жайворонка.
  

• Діти, ми з вами роздивилися малюнок жайворонка, слухали його спів у запису. Але є такий композитор, до творчості якого ми часто звертаємося це Петро Ілліч Чайковський. Саме він написав цикл п’єс для фортепіано, які називаються “Пори року”. Березень місяць він назвав “Пісня жайворонка”.
  

• Хвилинка відпочинку.
  

• Я пропоную Вам послухати, як зображує за допомогою музичного інструменту – піаніно пісню жайворонка Петро Чайковський в “Дитячому альбомі”, який присвятив своєму коханому племіннику. Твір має назву “Пісня жайворонка”. Спочатку почуєте, як прокидається природа, перші весняні звуки, а потім радісну пісню жайворонка. Закрийте очі, опустіть голови і слухайте. Коли закінчимо слухання розповісте, що ви уявили, слухаючи музику. (Діти слухають музику і розповідають, що уявили слухаючи її).
  
• Тепер будемо читати цей твір. Його написав Володимир Максимович Перепелюк. Називається оповідання “Степовий соловейко”. Перш ніж читати я розповім вам про В. Перепелюка. Народився він 8 листопада 1910 року в селі Борішківцях (тепер Кам’янець-Подільського району Хмельницької області) в селянській сім’ї. Він український поет – кобзар. Написав багато дум та пісень.
  

• Читання підготовленими учнями
  
• Словникова робота
  

Співливої – співучої

Винахідливі – находчивый

• Читання мовчки
  

• Слідкуйте так, щоб змогли продовжити читання товаришів. З чим порівнюється спів жайворонка (І абзац)
  

• Читання буксиром
  

- Як описано спів жайворонка?

• Читання луною
  

- Слідкуйте по підручнику за моїм і своїм читанням

• Вибіркове читання
  

- Знайдіть і зачитайте місце, де описана винахідливість пташок (4 абзац).

- Знайдіть місце, де сказано, що жайворонок закоханий в наші українські лани?

• З народознавства
  

• Так, діти, весну за уявленням наших предків на крилах приносять птахи. Наші предки чекали її з нетерпінням. Зранку одягалися в святкове вбрання, хлібороби вітали один одного з весною, теплом. Господині випікали обрядове печиво у вигляді жайворонків. Діти, співаючи, частували ними зустрічних, закликали весну.
  
• (Група дітей, співаючи, частує обрядовим печивом присутніх. Веснянка “Вийди, вийди Іванку”)
  

ІІІ. Підсумок уроку.

• Так, діти, ви сьогодні гарно працювали. А яку тему ми вивчали? Про що йшла мова на уроці? Що дізналися про жайворонка? З чим порівнюється його спів? Чому твір названо “Степовий соловейко”. Чим частували наших гостей? Чому саме таким печивом?
  

IV. Оцінювання дітей

5. Домашнє завдання
   

Виразно читати вірш Д. Павличка “Весна”, читання і переказування оповідання В. Перепелюка “Степовий соловейко”


ТЕМА: Ліна Костенко „Баба Віхола”, „Пряля”


МЕТА: розширити уявлення про красу природи взимку, вчити розкривати образний зміст вірша – загадки, ознайомити із короткими біографічними даними української поетеси Ліни Костенко; розвивати читацькі уміння і навички; праця над технікою читання


ОБЛАДНАННЯ: 1. Таблиця 3, 4

2. Завдання для групової роботи

3. Слова на картках

4. Портрет Л. Костенко

5. Магнітофонний запис П. І. Чайковського „Дитячий альбом”, „Зимовий ранок”

6. Вірш учениці 11 – Б класу Н. Плиски „Ліна Костенко”

7. Малюнки учнів класу


ЗМІСТ УРОКУ


І. МОВНА РОЗМИНКА

1. Доберіть до слів відповідні назви...

-Холодна, білосніжна, чарівна, морозна... (зима)

-Легка, ніжна, м’яка, тендітна, снігова, химерна... (сніжинка)

-Холодний, біло-сріблястий, пухнастий, скрипучий.... (сніг)

2. Скоромовка

Гукав у дворі Пушок,

Не на кицю – на сніжок,

Бо сніжок холодним пухом

Впав на носик і на вухо.

• Вправи у швидкій вимові ланцюжком.
  

3. Розчитування

За таблицею складів.


ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ УРОКУ

• Діти, тема нашого уроку: Ліна Костенко. „Баба Віхола”, „Пряля”.
  

Ми з вами поговоримо про красу рідної природи, про прекрасну поетесу Ліну Костенко та познайомимося з її творчістю.

Працювати ми будемо в групах. У вас на парті лежать кольорові квадрати. Сядьте, будь ласка за парти, де стоять в центрі такі ж як у вас квадрати. В кожній групі буде учень, який буде керувати роботою групи – спікер. Спікером І групи ви обрали........, ІІ групи ..........., ІІІ групи ......... . Працювати ми будемо методом „Прес”. Що це означає? Це означає, що ви будете висловлювати свою думку за допомогою слів..

„Я ВВАЖАЮ...” „ТОМУ, ЩО...” „НАПРИКЛАД...” „ТАКИМ ЧИНОМ...”

(Стук у двері)

Вчитель: Хто це стукає у двері?

Що за гомін у дворі? (Дивлюсь)

Це до нас прийшли у гості

Наші юні поштарі.


Поштарик: Добрий день вам!

Раз, два, три –

Є у нас для дітвори

І листівки, й телеграми,

Познайомтесь, любі, з ними.

(Беру папку, розкриваю, розсипаються сніжинки)


Вчитель: Що на них написано?

(роздаю кожній групі учнів загадки.

Діти розшифровують загадки, один з групи читає вголос, а інші відгадують)

1. Читання і відгадування загадок
   

(кожна група відповідає, вживаючи слова „Я вважаю, що..”


1. Ліг на з.млю вр.нці ковд__ пух___ст__ .

Виграєнасонціниткоюсріблястою (Сніг)

2. Що ец аз йсматер малєю ан лксі
   

Айстрижоржинитрояндпелюстки? (Мороз)

3. У свя__вому зал. стої__ , як кар ___нка.
   

Весела зелена красуня - ......


4. Рано – в ___нці у___сь світ вбрав____ в бі__ й

Аяквітернападе-оксамит цей опаде. (Іній)

• Якою спільною темою вони пов’язані? (Зима)
  
• Заплющіть очі і, не думаючи, скажіть, які думки викликало у вас слово „зима”? І музичний твір П. І. Чайковського з „Дитячого альбому” „Зимовий ранок”.
  

(відповіді дітей після прослуховування)

• Красу зимового пейзажу зображували на своїх полотнах і знамениті художники. Погляньте:
  
  • Грабарь „Белая зима”
    
• А ось, як красу зимового пейзажу зобразила в своєму вірші Р. Анастасія. (учениця читає свій власний вірш про зиму)
  

2. Розповідь учителя про життя поетеси

Народилася Ліна Василівна на Київщині в учительській сім’ї. Батьки майбутньої поетеси були високоосвіченими і порядними. Батько знав 12 мов, добре був обізнаний у всіх навчальних предметах школи. Закінчила Ліна Костенко педагогічний інститут і Московський літературний інститут. Писати вірші почала з дитинства. Довгий час (15 років) її не визнавали як поета. Це був сумний період у її житті, в історії української літератури. Зараз Ліна Костенко працює і живе у Києві, продовжує творити.

Діти, в нашій школі є талановиті діти. Так я хочу познайомити вас з ученицею 11 – Б класу Плискою Наталією, яка полюбила творчість Ліни Костенко і сама написала про поетесу свій власний вірш. Послухайте його. (Розповідає автор)


Ліна Костенко

Її слова усі висоти подолають,

Бо сильні, впевнені, міцні!

Її характер чоловічим називають:

Серед жінок нема рівні!


Художник, що картини пише словом.

Боєць, чий меч є лесикон.

Сміливець, що не йде по колу.

Вага чиїх думок сягає кілька тон!


Її вірші завжди реалістичні:

Нема в них вигадок, казок.

Нехай закінчення їх іноді трагічні,

Але завжди дають урок!


Життя своє присвячує всім людям,

Котрі живуть на Вкраїні її.

І мову рідну більш за все на світі любить!

В вірші вкладає почуття свої.


Згадаєм ми шестидесяті –

Літературного відродження роки,

Коли вона з усім завзяттям

Писала, не жаліючи руки!


Їй в ті часи важкі допомагали

Такі письменники, як Стус,

Щоб збудувати той фундамент,

Що втримав літературний струс.

Коли вірші її читаєш,

Не треба музики: вона звучить.

Ти книгу тільки відкриваєш –

Слів музика заграє вмить!


Також ця жінка не байдужа

До долі рідної землі.

Проблеми земляків їй, друже,

Болять так само, як свої!


Нехай років їй вже багато

І тілом вже вона стара,

Та не зупиниться писати

Аж поки є вона жива!


Життя обмежене – вірші безсмертні!

І будуть вічно інших надихати.

Коли один поет зазнає смерті,

То інший його справу мусить розвивати.


Її вірші беруть за душу,

Словами, що сягають неба!

І я усім сказати мушу:

Великі вірші! Кращих і не треба!


Я дякую цій поетесі

Від всього серця, що не має меж!

І я вважаю, що і Леся

З небес високих дякує їй теж!

Мі вже з вами знайомі з творчістю цієї прекрасної поетеси. Згадайте, які її вірші ми вже вивчали?

-Ви можете їх розповісти? (Учні розповідають вивчені раніше вірші Л.Костенко)

4. Робота над віршем Л. Костенко „Баба Віхола”
   

• Діти, у папкі поштарика є ще телеграми. Прочитайте їх швидко! (після прочитування прикріпляю їх на дошці)
  

завія

хуртеча




сніговій


(Слова для миттєвого сприймання)


-Що можна сказати про всі ці слова? (Вони близькі за значенням)

-Яка ж зима без хуртовини? Вона буває коли сильний вітер і сніг, який не залежався, легко піднімається і переноситься вітром. Хуртовина буває частіше вночі: іде великий сніг, дме вітер, замітає снігом дороги, будинки.

-Давайте прочитаємо вірш „Баба Віхола”, „Пряля”

а) Виразне читання учнями

б) Словникова робота

мітла – річ для підмітання дороги, двору

решето – для просівання

ситечко – для сіяння мілкого снігу

добрії – добрі, гарні.

порожньо – пусто

метальній – від слова „заметіль”

• Де була Віхола?
  
• До кого зверталася.
  

в) Читання мовчки

г) Читання вголос. Аналіз змісту

- Які дійові особи вірша?

- Які слова вірша описують Віхолу?

- Що Віхола просила у людей?

- Що це за „біле борошно”?

- „Для чого вони їй?”

- Як розумієте вислів „сині пальчики – мерзне житечко?”

- Чим Віхола в землю дихала?”

- Якою поетеса описала бабу Віхолу? Доброю чи злою? Доведіть.

д) Вправи на швидкість читання

- Читання вголос за вчителем „луною”

- Читання в особах (І слова автора; ІІ - слова баби Віхоли)

- гра „Прочитайте початок рядочка”

е) Словесне малювання

- Якою ви уявляєте Бабу Віхолу?

- Вона сердита чи добра, стара чи молода, висока чи низька? Що має у руках?

- Які кольори ви використали б, малюючи ілюстрацію до вірша?

- Що зобразили б на малюнку?

- А ось, погляньте, діти, як Ямполь Ганна – Марія зобразила Бабу Віхолу на своєму малюнку.

5. Робота над віршем Ліни Костенко „Пряля”





- Діти, а хто це в нас тут? (Пряля. Сидить дівчинка за прялкою))

Сьогодні ми будемо читати вірш „Пряля”. Цей вірш загадковий.

• Я прочитаю вірш, а ви подумайте, хто ж така ця пряля?
  

а) читання вчителем

б) читання мовчки

г) виразне читання напам’ять підготовленими учнями

- Про що йдеться у вірші?

- Якою ви уявляєте прялю – чарівницю?

- Які картини викликали у вашій уяві вислови:

„сніг іде-іде-іде”

„вже напряла хуртовин”

„а вона пряде й пряде”

• Який одяг підготувала пряля і для кого?
  
• Як треба читати виділені слова?
  

ІІІ. ПІДСУМОК УРОКУ

1. Гра „Будь дослідником!”
   

(Кожна група дітей отримує карточку з уривком вірша Л. Костенко.)

• Ви повинні відновити вірші, прочитати вголос для всіх. І пригадати його назву.
  

1. Переярками та… весни воді

по розлитій… як лебеді.

гуси плавають… узлісками,

білі, білі, між берізками,

(„Берізки по коліна у воді”)


2. Ростуть опеньки… кафтані

серед сосонок… як маркіз.

В жабо й атласному… у тумані

Стоїть грибочок,… і беріз.

(„Ліс на світанку”)

3. куди не ступиш, все щось шарудить! (4)
   

ще чути в полі голос череди. (2)

Іще не сніг і навіть ще не іній. (1)

Здригнувся заєць – ліс такий осінній, (3)

(„Березовий листочок”)

3. – Люди добрії, дайте решето! (4)
   

на метальній мітлі приїхала. (2)

Баба Віхола, сива Віхола (3)

В двері стукала, селом вешталась: (4)

(„Баба Віхола”)

• А тепер, коли вірш відновлено і ви пригадали назву поезій Л. Костенко, станьте дослідником. Доведіть, що про природу поетеса пише як про живу істоту, наділяє рослин і тварин людськими якостями. (Готовить група, відповідає хтось один)
  
• Які вірші ми читали?
  
• Що запам’ятали найбільше?
  

IV. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Д. Зубко – читати вірш „Пряля” , намалювати до нього малюнок.




Г. М. Ямполь – читати вірш „Баба Віхола” , намалювати до нього малюнок.

Ан. Рибалкіна – чиати вірші, написати свій вірш на тему „Зима”

І група – виразне читання „Баба Віхола”, усне малювання картин.

ІІ група – знайти загадки про прялю і вивчити їх напам’ять.

ІІІІ група – знайти матеріал про поетесу Ліну Костенко і підготуватися до відповіді на слідую чому уроці.


ТЕМА: Письменники рідного краю. Олена Пчілка. О. Пчілка “Весняні квіти”, “Мама й доня”, “Цікава казочка”, “Морквяний вояк”.

МЕТА: ознайомити школярів з життєвим та творчим шляхом О. Пчілки, її поетичними творами; навчити учнів співвідносити заголовок твору з його змістом, визначати особливості творів, самостійно давати характеристику дійовим особам, розвивати здатність до емоційного відчуття художнього слова.

ЗМІСТ УРОКУ

І. Організаційно-вступна частина

ІІ. Визначення теми та мети уроку

ІІІ. Пояснення матеріалу

1. Бесіда
   

Хто зберіг любов до краю

І не зрікся роду,

Тільки той віддав всю душу,

Все, що міг, народу. (О.Олесь)


Я рідную мову, ту любу розмову,

В краях твоїх всюди вчуваю,

Те слово живуще,-віки невмируще,-

Я скрізь в тобі серцем вітаю.

• Хто ж написав ці рядки?
  
• Хто ж так любить свій рідний край?!
  

А ці рядки, діти, написала Олена Пчілка (це псевдонім). Ім’я її Ольга Петрівна Косач-Драгоманова. Можливо це ім’я вимовлене мною так мало про що скаже. А коли я вам скажу, що ця людина є мамою великої поетеси Лесі Українки ви відразу згадаєте вірші цієї людини. Я ж хочу розповісти вам, що Олена Пчілка народилася 17 липня 1849 р. в м. Гадячи на Полтавщині, в поміщицькій родині і освіту вона дістала в Київському пансіоні благородних дівчат.




Олена Драгоманова –

Косач (Олена Пчілка)-

мама Лесі Українки

Літературну діяльність розпочала Олена Пчілка у 80 –х рр. минулого століття. 1886 р. вийшла збірка її поетичних творів “Думки-мережанки”; їй належить також кілька етнографічних праць і ряд перекладів з російських, польських та інших поетів. Разом з Н.Кобринською 1887 р. вона видала альманах “Перший вінок”.

Олена Пчілка входила до складу редколегії журналу “Рідний край”, а з 1907 р. була його редактором. Вона видавала також додаток до цього журналу “Молода Україна” (1907-1914)

Таким чином, літературна діяльність Олени Пчілки була досить широка, але на ній дуже позначились буржуазно – ліберальні погляди письменниці.

Після Лютневої революції Олена була редактором “Газети Гадяцького земства”. З 1921 р. вона постійно жила в Києві, працювала в галузі етнографії, літератури, й історії. 1925 року її було обрано членом-кореспондентом Академії наук УРСР.

Померла Олена Пчілка 1930 р. у Києві.

2. Розповідь дітей про О.Пчілку
   

-Діти, а хто може доповнити мою розповідь про Олену.

Відповіді учнів

Велика сім’я Косачів належала до невеличкої громади переважно завдяки Ользі Петрівні Драгомановій (Олені Пчілці). В драгоманівській родині в Гадячі міцно трималися народні традиції, завжди шанувалася українська пісня. Вони мали вирішальний вплив на Олену Пілку, а через неї і на її доньку Лесю.



РОДИНА КОСАЧІВ

Петро Антонович Косач та Олена Пчілка з дітьми – Оксаною, Ізидорою, Миколою



З появою на світ і до пансіону в Києві Олена Пілка жила серед простих людей. Драгоманови – не дуже великі пани, не заводили вони надмірних розкошів. Діти не знали, на своє щастя гувернерів.

Довгими осінньо-зимовими вечорами переказувались казки і леґенди яких Драгоманови знали безліч. І ніхто не вважав того за вигадку, вірили, що таке справді було. Наприклад, багато переказувалось леґенд про скарби, про те, як душі померлих приходять з того світу в хату до своєї рідні, найпаче матері до своїх дітей.


Приходить ото чия - небудь мати, сяде зажурена та й дивиться на свою покинуту дитину, аж доки півні заспівають. Слухали діти таке оповідання й тремтіли від страху та жалю. Жаль матері, що молодою померла, а ще більше осиротілої дитини. І вкладають ці почуття десь у куточку душі на все життя.


Проживання на Волині сприяло зближенню з простим народом та його побутом. Ольгу Петрівну часто можна було бачити на селі: збирала вишиванки – зразки народного орнаменту, записувала пісні, різні обрядові повір’я. Чимало пісенних зошитів вона передала Миколі Лисенку та Михайлу Драгоманову. Під впливом фольклору сама почала писати вірші та оповідання.

______________________________________________

ІV. Контроль вивченого на уроці

-А тепер познайомимося з біографічними даними поданими в підручнику. Ви дізнаєтесь чому вона обрала такий псевдонім та хто допомагав письменниці здобути освіту?

3. Читання вчителем тексту про Олену Пчілку
   

4. Словникова робота
   

Гадячі – місто на Полтавщині, де народилася письменниця.

Клопоталася – піклувалася, господарювала.

Громадський діяч – людина, яка працює на суспільство.

5. Читання мовчки (самостійно)
   

6. Перевірка розуміння прочитаного
   

-Де народилася Ольга Петрівна Драгоманова?

-Скільки було в сім’ї дітей?

-Ким був брат майбутньої письменниці?

-Як виник письменницький псевдонім Олени Пчілки?

-Які журнали для дітей вона видавала?

-Ким була Леся Українка для Олени Пчілки?


7.О.Пчілка “Весняні квіти”

На стрункій високій ніжці

Біля річки, на лужку,

У хустинці-білосніжці

Стрів я квітоньку таку.


Ясним оком жовтуватим

Усміхалася мені.

Я хотів її зірвати,

А бджола сказала: -“Ні!”

(М.Познанська)

На нашій дошці також “ростуть” ці казкові квіти. Але вони не прості. Розшифрувавши напис ми прочитаємо, назви яких квітів згадує в своєму вірші “Весняні квіти” О.Пчілка.

1. 8, 9, 7, 5, 3, 10, 4, 6.
   
2. 11, 3, 1, 5, 4, 1.
   
3. 4, 12, 5, 13, 2 , 1, 2 , 1.
   
4. 
   

7. Читання вірша дітьми
   

• З яким настроєм треба читати вірш?
  

8. Читання луною
   

• З яких рядків видно, що весна, квіти, зображені в вірші як живі?
  
• З яких слів видно, що весна, квіти зображені в вірші як живі?
  
• 
  

9. Читання про себе
   

• З чим порівнюються квіти?
  
• Які прикметники дібрала поетеса до таких іменників:
  

Кульбаба –

Фіалочка –


Сон –


Сонце –

Квіти –


10.Читання О. Пчілка “Доня й мама”

• Сьогодні ми будемо знайомитися з віршем О. Пчілки “Доня й мама”. Видатна людина “Вона була ще й найкращою мамою. Бо мала шестеро дітей. І подарувала світові двох письменників сина Михайлика та доньку Ларису. Цей вірш написаний Ольгою Петрівною саме про доньку Ларису (яка мала літературний псевдонім Леся Українка).
  

Так сталося, що в 10 років на святі Водохрещі Леся – донька Олени Пчілки застудилася. Ви знаєте, що це свято проходить 19 січня. Воно широко відмічається і у нас на Сватівщині.

Саме з 19 січня тільки кілька сот років тому і почалася тяжка виснажлива боротьба з хворобою. Леся з-за цього не ходила жодного дня до школи. Її вчителями були мати – письменниця Олена Пчілка , батько – юрист Петро Антонович, а також книги, життя, природа.

Вона мала великі здібності. В 5 років вміла читати і писати. Рано навчилась грати на фортепіано, вишивала, співала. Мати вибрала їй псевдонім Леся Українка. Цим підкреслювалось, що вірші пише справжня українська дівчинка.

10. Читання вірша дітьми самостійно
    

- Які рядки читаються з особливою інтонацією?

11. Виразне читання вірша дітьми
    

12. Відповіді на запитання
    

• Як мати ставиться до своєї маленької дитини?
  
• Про що свідчать слова кохати, милує, маленькі, доню, рученьки?
  

13. О. Пчілка “Цікава казочка”
    

14. Читання сильними учнями
    

• Яке ім’я мав дід? (Нетяжка)
  

15. Читання про себе
    

• Які дійові особи казки?
  

16. Читання ланцюжком
    

• Чому змінилась оцінка казки?
  

17. Читання в особах
    

• Чи може автор застерегти нас від зайвої балаканини?
  

18. Читання “Морквяний вояк”
    

19. Читання вчителем
    

• Яка це пісенька? (весела, жартівлива)
  

20. Словникова робота
    

Жупан – старий верхній чоловічий одяг

Пастернак – багаторічна рослина, схожа на петрушку

Надибали – зустріли

21. Читання хором
    

22. Читання “Кидок в небо”
    

• Які городині рослини згадуються у вірші?
  

23. Читання Незнайкою
    

• Послухайте, як читає цей текст Незнайко? Виправте неточності:
  

Їхав вояк дерев’яний (моркяний),

Коник лопуховий (буряковий),

Кожушина горіхова,

Жупан буряковий (лопуховий);


Пістолети з пастернаку (качана),

Кулі із квасолі (бараболі),

А шабелька з качана (пастернаку),

А піхва з бараболі (квасолі).


V.Закріплення матеріалу

24. Гра “Розсипанки”
    

Утворіть з розсипанок назви творів, О. Пчілки , які ми сьогодні читали. (“Весняні квіти”, “Мама й доня”, “Цікава казочка”, “Морквяний вояк”)


VI. Підсумок уроку

• Діти, як би ви намалювали весну – чарівницю за віршем “Весняні квіти”?
  
• Які кольори переважали б на вашому малюнку?
  
• Поясніть значення слів морквяний –
  

Буряковий-

кожушина –

лопуховий –

шабелька –

• Як зобразила поетеса вояка, його одяг, озброєння, конника?
  

VII. Оцінка знань

Пояснення домашнього завдання

Виразне читання віршів та читання в особах с.187 –191

(Намалювати малюнок Весни – Тимошенко А., Сайко С., Усов А.)


ТЕМА: Весна


МЕТА: дати дітям уявлення про ознаки весни; ознайомити з назвами весняних місяців; сприяти розвитку спостережливості; виховувати естетичні почуття.


ЗМІСТ УРОКУ


І. ОГРАНІЗАЦІЙНО - ВСТУПНА ЧАСТИНА

- Діти, станьте рівно!

- Посміхніться один одному.

- Сідайте рівно, руки охайно положіть на парти, ноги рівно стоять на підлозі.


ІІ. ХВИЛИНКА СПОСТЕРЕЖЕНЬ

• Яка зараз пора року?
  
• Який місяць?
  
• Що ви можете сказати про сьогоднішній день? (опади, стан неба, сонце, опади)
  

ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ УРОКУ

1. Читання вірша вчителем
   

• Діти, сьогодні на уроці ми продовжимо подорож до Країни Знань. Про що буде йти мова на уроці ви дізнаєтесь після того, як прослухаєте вірш.
  

Знов вершиною рясною

Розшумілася сосна,

Вона дихає весною

Та й насправді вже весна.


Сніг крихкий, неначе щебінь,

За селом чорніє путь,

І зірки у темнім небі

Наче проліски цвітуть

• Діти, так про що буде йти мова на нашому уроці? (Про весну)
  
• Вірно. Ми сьогодні поговоримо про характерні ознаки весни; ознайомимось з назвами весняних місяців, будемо вчитись спостерігати.
  
• Діти, працювати ми будемо в групах. У вас, у кожного лежить квітка, в кого підсніжник, у кого пролісок. У нас буде сьогодні дві групи. Хто має в руці піжсніжник буде працювати в першій групі, а хто – пролісок працюватиме в другій групі. Сядьте за парти згідно тим галявинам, які існують у кожній групі. Так щоб квіти галявини і квіти, що є в ваших руках були однаковими.
  

2. Робота з таблицями „Продовж речення”
   

• Погляньте на таблиці. Тут є початок речення, а ви повинні його продовжити. Ці речення поповнять ваші знання про ознаки весни.
  

• Піднялося вище ... (сонечко)
  
• Почав танути... (сніг)
  
• На горбках з’явилися перші... (проталини)
  
• Весело задзвеніли... (струмочки)
  
• На лісових галявинах з’явилися перші весняні.... (квіти)
  
• Прокидаються від зимового сну... (звірі)
  
• Прилітають з теплих країв... (птахи)
  
• Яка чудова пора! Це ... (весна).
  

• Про що свідчать слова, якими ми доповнювали речення! (Що прийшла весна).
  

(Спікери підводять підсумок і ставлять оцінки)


ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Розповідь вчителя
   

Діти, ось і прийшла до нас довгоочікувана весна. Привітне тепле сонечко випливає на голубе небо і щодня піднімається вище і вище. День стає довший, а ніч коротша.

Розтанув лід на ставках. На горбочках з’являються перші проталинки. Дзвінкі струмочки щедро напувають землю талою водою.

• Як називається перший місяць весни? (Березень)
  
• Вірно. Березень – перший місяць весни. Десь вже мчать до нас з далеких країв заклопотані веселі шпаки. Так само прилітають по черзі жайворонки. Вони поселяються на ланах. Незабаром ми почуємо їх гучні веселі весняні пісні. А які чисті голоси у пташок!
  
• Нахиліть голівки і послухайте весняні голоси пташок. Подумайте, співи яких пташок ви почули?
  

а) слухання співу пташок у весняному лісі (магнітофонний запис)

На ще вогких пагорбках, на схилах зацвіли наші перші весняні квіти: мати й мачуха. В неї квіти яскраво-жовті, ніби краплини вранішнього сонця, проліски, підсніжники.

Муха вже гріється на сонечку, ще млява, неповоротка, але вже пряде лапками, гладить себе по черевцю. Це вона чепуриться.

По – справжньому сонце почне оживляти все після 21 березня, коли день дорівнює ночі.

• Діти, як ви гадаєте, чому березень називається саме так? (Від слова „береза”)
  
• Саме так. Взимку береза „спить” дуже чутко, а напровесні, як тільки пригріє сонечко, вона перша прокидається, відгукується на поклик і ласку весни, розкриває свої бруньки. Ось тому 1 – й місяць весни в Україні називається березень.
  
• За якими ознаками ви змогли відрізнити ці дерева від інших? (Малюнок березового лісу) (По кольору стовбура)
  

б) хвилинка – цікавинка

- Діти, а що ви знаєте про сережки, які ростуть на березі?

- Сережки – це зібрані дрібні квіти берези.

- Під час цвітіння вони виділяють багато пилу, який розноситься вітром.

- Бджоли, що прокинулись від зимового сну також полюбляють відвідувати берези. Адже з їхніх бруньок вони беруть речовини для бджолиного клею – прополісу.

Квітень – славний квітникар,

Сонячно і рясно

Уквітчав наш календар

Першим цвітом – рястом.

У квітні з’являються на деревах перші листочки. Зеленим килимом вкривається земля. Цвітуть перші весняні квіти.

Погляньте на наші галявини.

• Які квіти тут цвітуть?
  
• Вірно. Підсніжник і пролісок.
  
• А що це за квіти?
  

в) фізкультхвилинка

У проміннях сонця ніжних,

Край веселого струмка

Білий, росяний підсніжник

А чи знаєте ви, діти, що підсніжник і пролісок занесені в Червону книгу. Ці рослини не можна рвати, їх треба оберігати.

- Як називається третій місяць весни?

- Чому його так названо?

г) бесіда про охорону здоров’я навесні

Пригріло сонечко, стала з’являтися перша травичка. Стало тепліше. Вже хочеться одягнутися по весняному. Але не варто поспішати.

• Як ви гадаєте, чому?
  
• Як потрібно дбати про своє здоров’я навесні?
  

2. Вірші про весну
   

• Діти, а вірші, яких письменників про весну ви читали і можете розповісти?
  

О. Олесь

Весна, весна! Радійте дітки!

Ховайте швидше саночки!

Немов пташки летять із клітки

З кімнати, з хати у садки.

А там в садочках, - сонце, співи

В траві фіалки зацвіли...

Джмілі і бджілки загули,

І скрізь метелики щасливі.


Г. Бойко

Прилетіли шпаки,

Дорогі співаки,

Прилетіли весну зустрічати.

Скрізь лунають пісні,

То співці голосні

За шпаківні нам дякують щиро.

• Хто з вас, діти, в цьому році зробив шпаківні?
  
• Молодці. Пташкам треба допомагати.
  
• Діти, а ось послухайте який вірш про весну написала Рибалкіна Анастасія „Весна іде”
  

Весна іде

Та квітне все,

Ведмідь встає

По їжу йде.

Діброва зелена

Птахів зустрічає,

У чистих озерах,

Вже льоду немає.

І учні вітають своїх вчителів

Першими квітами з

З весняних лісів.


3. Робота з підручником (с. 116)

- Діти, в підручнику є вірш – веснянка давайте його прочитаємо.

- читання підготовленими учнями.

- Про що веснянка?

- Чому кажуть: „Що весняний день рік годує?”

- Давайте прочитаємо текст „Весна”

4. Слухання музики

- Діти, не тільки поети, а й композитори оспівували в своїх творах красу чарівниці весни. Ось, наприклад, такий композитор як П. І. Чайковський написав „Дитячий альбом” та „Пори року”, в якому є твір „Березень”, „Квітень”, „Травень”. Ми з вами послухаємо „Жайворонок” з „Дитячого альбому”.

- Що ви уявили, слухаючи цей музичний твір?

- В цьому творі композитор точно передає спів жайворонка.

- Вірно.

5. Розгляд репродукцій картин

- Красу весняного пейзажу на своїх полотнах зобразили видатні художники.

Левітан. Березень

Васильєв. Відлига (показ репродукцій дітям)

Учні нашого класу так уявляють красу весни. Ось погляньте на дошку як весну зобразили в своїх малюнках Дмитро Зубко та Ганна – Марія Ямполь.

• Діти, весну за уявленням наших предків приносять на крилах птахи. Наші предки чекали її з нетерпінням. Зранку одягалися в святкове вбрання, хлібороби вітали один одного з весною, з теплом. Господині випікали обрядове печиво у вигляді жайворонків. Діти, співаючи, частували ним зустрічних, закликаючи весну.
  

(група дітей, співаючи частує обрядовим печивом присутніх. Веснянка „Вийди, вийди, Іванку”)


IV. ПІДСУМОК УРОКУ

• Діти, що цікавого ще про весну ви читали?
  

1. Загадки
   

1 група

Привітання журавля

Я пробуджую поля,

Небеса і ручаї

Та заквітчані гаї.

Відгадали, хто вона,

Ця красуня чарівна? (Весна)


2 група

Зійшли сніги, шумить вода,

Земля вже квіти викида,

Буяє травка молода,

Все мертве ожива.

Коли, діти, це бува? (Навесні)

2. Прикмети
   

1 група

Перший весняний грім – на тепло.


2 група

Багато хрущів весною – на засуху.


(Спікери груп підводять підсумки і разом з вчителем виставляють оцінки за роботу на уроці)

• Діти, весна – найкраща пора року. А чи задумувались ви де квітують навесні проліски і підсніжники? Де співають невгамовні солов’ї? Де виспівують жайворонки? Де так багато ніжних беріз?
  
• Так. На Україні. Ця пора найпрекрасніша на Україні. А ви, маленькі дітки, є частиною нашої великої, неосяжної Батьківщини.