Болонський процес: зближення, а не уніфікація

Вид материала

Документы

Содержание Міністерство освіти і науки україни Другий етап Актуальність експерименту Об’єкт експерименту Мета експерименту Робоча гіпотеза На рівні Міністерства освіти і науки України На рівні вищого навчального закладу

Подобный материал:

• Болонський процес – структурна реформа вищої освіти на європейському просторі, 167.74kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни "Вища освіта І Болонський процес" для студентів, 406.21kb.
• Заявка учасника всеукраїнської науково-практичної конференції, 62.17kb.
• І болонський процес, 2565.63kb.
• Дмитриченко М. Ф., Навчальний посібник, 2842.03kb.
• Дмитриченко М. Ф., Навчальний посібник, 2529.95kb.
• А. О. Барвінський Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка Педагогічна, 146.88kb.
• В. Д. Проблеми підготовки молодших спеціалістів в україні І болонський процес, 165.35kb.
• Робоча навчальна програма курсу «Вища освіта І Болонський процес» напряму підготовки:, 525.91kb.
• О. В. Зростання значення підготовки науковців вищої кваліфікації І болонський процес, 216.49kb.

РЕ ФО Р МУ ВАН НЯ ВИ ЩОЇ ОСВІ ТИ

І БО ЛОН СЬ КИЙ ПРО ЦЕС

Два  дні  пред ста в ни ки  Ра ди  Єв ро пи  озна йо млюва ли ке рі в ни ків укра ї н сь ких ін сти ту тів, уні вер си те тів та ака де мій із шля ха ми ре а лі за ції в єв ро пей­сь ких кра ї нах ідей та мети Бо лон сь ко го про це су. Водночас ре к то ри ві т чи з ня них ВНЗ по ка за ли за ко р дон ним уча с ни кам на при кла дах ро бо ти про ві д них уні­вер си те тів Укра ї ни, що оно в лен ня укра ї н сь кої ви щої шко ли ко ре л юєть ся з іде я ми Бо ло нь ї. Од нак для вхо джен ня в Бо лон сь кий про цес цьо го за ма ло. Укра ї н­сь кій ви щій шко лі по трі б но ще багато зро би ти в цьо му на пря мі і вод но час збе ре г ти тра ди ції, які скла да лись у на ших кра щих уні вер си те тах про тя гом ба гатьох ро ків і на віть кі ль кох століть їхньої ді я ль но с ті.

 

«Осві та Укра ї ни  від по ві д но до ру ху кра ї ни в Єв ро пу без за пе ре ч но і од но зна ч но ви зна чи ла як ос но в ний на прям ін те г ра цію в єв ро пей сь кий осві т ній про с тір, – за зна чив на від крит ті се мі на ру мі ністр осві ти і на у ки Ва силь Кре мень. – Бо лон сь кий про цес, як ві до мо, спря мо ва ний на пе ре тво рен ня Єв ро пи на най більш кон ку рен то сп ро мо ж ний і роз­ви ну тий осві т ній про с тір у сві ті. Бо лон сь кою де кла ра ці єю, яку під пи сали єв ро пей сь кі мі ні с т ри осві ти 1999 ро ку, пе ред ба че но ре а лі за цію багатьох ідей і пе ре тво рень. Пе ре д у­сім, це фо р му ван ня єди но го, від кри то го єв ро пей сь ко го про с то ру у сфе рі осві ти, впро ва джен ня кре ди т них тех но ло гій на ба зі єв ро пей сь кої си с те ми транс фе ру кре ди тів, сти му­лю ван ня мо бі ль но с ті і ство рен ня умов для ві ль но го пе ре су ван ня сту де н тів, ви кла да чів, на у ко вців у ме жах єв ро пей сь ко го ре гі о ну, при йн я ття си с те ми осві т ньо- ква лі фі ка цій них рі в нів, яка скла да єть ся з двох ци к лів, спро щен ня про це ду ри ви знан ня ква лі фі ка цій, що спри я ти ме пра це вла ш ту ван ню ви пу с к ни ків і сту де н тів на єв ро пей сь ко му ри н ку пра ці, роз ви т ку єв ро пей сь кої спів пра ці в сфе рі  ко н т ро лю  за якіс тю ви щої осві ти та під си лен ня  єв ро пей сь ко го  ви мі ру  осві ти.  Бо лон сь кий про цес за вдя ки істотним до ся г нен ням стає де да лі від чу т нішою ре а лі єю для всі єї Єв ро пи та її гро ма дян. Пе р с пе к ти ва при єд нан ня Укра ї ни до цьо го про це су, – під кре с лив Ва силь Кре мень, – на дає на шій кра ї ні мо ж­ли ві с ть по гли би ти від но си ни з єв ро пей сь ки ми дер жа ва ми в по да ль шій ін те г ра ції до ЄС».

Укра ї на має на мір при єд на тись до Бо лон сь ко го про це су че рез два ро ки, під час зу стрі чі мі ні ст рів освіти єв ро п е й ських кра їн у Но р ве гії. Щоб це стало ре а ль ні с тю, укра­ї н сь кі ви щі на вча ль ні за кла ди ма ють про ве с ти вну т рі шню ре ві зію своєї ді я ль но с ті що до її від по ві д но с ті ви могам Бо ло ньї. Хо ча змі ни, які ни ні від бу ва ють ся в на ших уні вер­си те тах та ін сти ту тах, ко ре лю ють ся з ви мо га ми, які по ста ють пе ред кра ї на ми-претендентами на при єд нан ня до Бо лон сь кої уго ди. Цьому сприяє  за ко но да в че  по ле  укра ї н сь­кої ви щої шко ли, яке фо р му ва лось май же од но ча с но із  прин ци па ми  Бо лон сь ко го про це су.

Вер хо в на Ра да, за сло ва ми го ло ви Ко мі те ту Вер хо в ної Ра ди Укра ї ни з пи тань на у ки і осві ти Ста ні с ла ва Ні ко лаєн ка, на рі в ні за ко но дав ст ва пра цю ва ла над ство рен ням спри я т ли вих умов з огляду на при єд нан ня до Бо лон сь кої уго ди. Пе ре д у сім, це кро ки, спря мо ва ні на де мо к ра ти за цію й ав то но м ність укра ї н сь ких ВНЗ: ви бо р ність ре к то ра і ке­рі в ни ків стру к ту р них під роз ді лів, са мо уп ра в лін ня університетів та вплив на про це си управлін ня сту де нт с т ва і гро мад сь ко с ті, ство рен ня піль го вих умов що до фі нан со вої ді я ль­но с ті ВНЗ. Вод но час ни ні, як роз по вів Ста ні с лав Ми ко лайо вич, ідеться про змі ни до За ко ну «Про ви щу осві ту», які то р к нуть ся і до ку ме н тів, що отри му ють сту денти пі с ля за­кін чен ня на вчан ня у ВНЗ, під ви щен ня ста ту су на гля до вих рад і про зо рі сть про це сів управ лін ня в уні вер си те тах та ін сти ту тах.

Стра те гі ч но укра ї н сь ка по лі ти ка що до ви щої осві ти зо рі є н то ва на на по тре би осо би с то с ті в по да ль шо му пра це вла ш ту ван ні, –  за зна чив  під  час  се мі на ру,  пред ста в­ля ю чи си с те му ві т чи з ня ної ви щої шко ли, за сту п ник мі ні с т ра осві ти і на у ки             Ми хай ло Сте п ко. – Це від бу ва єть ся за вдя ки роз ши рен ню до сту пу до які с ної осві ти, що є од ним із за вдань Бо лон сь ко го про це су та мі с тить ся в до ку ме н тах Ра ди Єв ро пи.

Нині в Укра ї ні на лі чу єть ся 1003 ви щих на вча ль них за кла ди, з яких по над триста здій с ню ють осві т ню ді я ль ність на уні вер си тет сь ко му рі в ні. Роз ви нутою є си с те ма ВНЗ не дер жа в ної фо р ми вла с но с ті. Що рі ч но до ви щої шко ли на на вчан ня в сту па ють 408 ти сяч осіб, що вдві чі бі ль ше ніж п’ять ро ків то му. За ко ш ти дер жа ви на вча єть ся 50 від­со т ків укра ї н сь ких сту де н тів, ін ші – за ра ху нок вла с них ко ш тів, кре ди тів то що. Укра ї н сь кий про фе сор сь ко-ви к ла да ць кий за гал – це 78 ти сяч ви кла да чів, із яких 12 від сот ків – про фе со ри.

Ви ща осві та Укра ї ни за без пе чує весь спектр спе ці а ль но с тей, які є в усьо му сві ті. Най бі ль ші се к то ри за на пря м а ми під го то в ки, як роз ка зав Ми хай ло Фи ли мо но вич, – гу­ма ні та р ні і пе да го гі ч ні, еко но мі ч ні й управ лін сь кі на у ки, ін же не р но- те х ні ч на осві та і при ро д ни ча. Остан нім на пря мом Укра ї на по пра ву пи ша єть ся. Ці фа хі в ці зна ні не ли ше на ба ть кі в щи ні, а й у Єв ро пі та сві ті.

Що до пе ре тво рень, то ни ні по стій но змі ню єть ся ди на мі ка пе ре лі ку на пря мів і спе ці а ль но с тей. Сьо го дні на лі чу єть ся 76 на пря мів під го то в ки – це ба ка ла вр сь кі про гра ми. Із се ре ди ни 90-х ро ків в укра ї н сь кій ви щій шко лі вве де но си с те му осві т ніх рі в нів – не по в на ви ща осві та (мо ло д ший спе ці а ліст), ба зо ва (ба ка лавр) і по вна ви ща осві та.  Фа к ти­ч но, за словами Ми хай ла Сте п ка, це від по ві дає ви мо гам Бо лон сь кої кон ве н ції і то му,  що в Єв ро пі на зи ва єть ся «дво ци к ло вою під гото в кою».

Сьо го дні в Укра ї ні за твер дже но ста н да р ти для 80 спе ці а ль но с тей. Якщо говорити про ау ди то рне на вантаження з точки зо ру си с те ми кре ди тів на зразок при йн я тої в кра ї­нах-уча с ни цях си с те ми ECTS, то за 3,5 ро ку ба ка лавр в укра їн сь ких ВНЗ може на бра ти 225 кре ди тів, за чо ти ри ро ки – 258, ма гістр – 93 кре ди ти за пів то ра ро ку, що становить 351 кре дит ЕС ТS. Єв ро пей сь ка си с те ма кре ди тів (транс фе рів), за сло ва ми експерта Ради Єв ро пи С.Бе р ган, пе ред ба чає, що ба ка ла вр сь кий сту пінь включає 180 кре ди тів, а ма­гі с тер сь кий – 240.

Най ва ж ли ві шим се ред ви мог Бо лоньї є ко н т роль яко с ті. В Укра ї ні – два типи ко н т ро лю. Внутрішній, по в’я за ний із се ме с т ро вим скла дан ням іс пи тів, з ре к тор сь ки ми ко н­т ро ль ни ми, по то ч ним те с ту ван ням тощо. Зо в ні ш ній ко н т роль – це дер жа в на ін спе к ція на вча ль них за кла дів та ДАК.

Мо ж на ска за ти, що укра ї н сь ка ви ща шко ла має  еле ме нти,  які  від по ві да ють іде ям і прин ци пам Бо лон сь ко го про це су. Ці ідеї в сво їй ро бо ті і про це сі оно в лен ня ви ко ри­с то ву ють укра ї н сь кі кла си ч ні, ав те н ти ч ні і вод но час по -су ча с но му по ту ж ні уні вер си те ти, які до б ре відомі в Єв ро пі. Та кі, як Львів сь кий на ці о на ль ний уні вер си тет, Львів сь ка по лі те х ніка, На ці о на ль ний технічний уні вер си тет «КПІ», Ха р ків сь кий уні вер си тет імені В.Ка ра зі на  та  ще  ба га то  інших   ви щих на вча ль них за кла дів. Під- тве р джен ням цьо го мо же бу ти й те, що під час під го то в ки до все ук ра їн сь ко го екс пе ри ме н ту що до впро ва джен ня кре ди т но- мо ду ль ної си с те ми ор га ні за ції на вча ль но го про це су ба жан ня взя ти в ньо му участь ви яви ло по над чотири де ся т ки укра ї н сь ких уніве р си те тів. А це озна чає, що ко же н із них має свої на працювання.

Вод но час укра ї н сь ка ви ща шко ла має без ліч про блем, які треба розв’язу ва ти не за ле ж но від Бо лон сь ко го про це су і які, як що по ди ви тися з то ч ки зо ру вхо джен ня в «Єв­ро пу знань», по гі р шу ють роз пі зна ван ня на шої ви щої осві ти у зо в ні ш ньо му сві ті. Го ло вни ми з них, на ду м ку ре к то ра На ці о на ль но го тех ні ч но го уні вер си те ту «Ки їв сь ка по лі те х­ні ка» Ми хай ла З гуров сь ко го, є над ли ш ко ва кі ль кість на вча ль них на пря мів та спе ці а ль но с тей, збіль шен ня роз ри ву між осві тя на ми та ро бо то да в ця ми, скла д на для роз пі зна­ван ня в Єв ро пі си с те ма на у ко вих сту пе нів, а та кож неучасть на ших уні вер си те тів у су с пі ль них пе ре тво рен нях і не до ста т ня ав то но мія укра ї н сь ких ВНЗ. На ду м ку Ми хай ла За ха­ро ви ча, ва ж ли вим для укра ї н сь кої ви щої шко ли є за с то су ван ня єв ро пей сь ких ста н да р тів яко с ті у ві т чи з ня ній си с те мі лі це н зу ван ня і ак ре ди та ції та на ша участь в єв ро пей сь кій ме ре жі з оці н ки яко с ті у ви щій осві ті (ENQA). Ак ре ди ту ва тись ма ють не ли ше на вча ль ні за кла ди і спе ці а ль но с ті, а й окре мі осві т ні про гра ми, а ко н т роль яко с ті має то р ка тись і ка д ро во го скла ду уні вер си те ту, і ма те рі а ль ної ба зи, а пе ре д у сім знань сту де н тів, ви пу с к ни ків що до їхньої ком пе те н ції та спро мо ж но с ті відповідати ви мо гам ри н ку пра ці. Що­до кре ди т них оди ниць, ана ло гі ч них ЕCTS, то аль те р на ти ви їх упро ва джен ня в Укра ї ні нема є.

Ре к тор На ці о на ль но го уні вер си те ту «Львів сь ка по лі те х ні ка»  Юрій                         Ру дав сь кий, посилаючись на до сві д сво го уні вер си те ту, говорить, що на шля ху до вхо джен ня в Бо лон сь кий про цес потріб но вве с ти ква лі фі ка цію ма гі с т ра- ін же не ра у си с те му під го то в ки фа хі в ців тех ні ч но го про фі лю, ви рі шити питання дво сту пе не во с ті в се­ре д ній шко лі з огля ду на ве ли кий гу ма ні та р ний блок у під го то в ці ба ка ла в рів. Має та кож від бу тися змі на під хо ду до фо р му ван ня га лу зе вих ста н да р тів ви щої осві ти – від ма гі с­т ра до ба ка ла в ра і, на ре ш ті, потрібна но ва фо р ма додатка до диплома, яка б відповідала вимогам Болонської угоди і в якій була б анотація дисциплін та їх кре ди т ний ви мір.

На ду м ку ректора Ха р ків сь ко го національного університету ім . В . Ка ра зі на Ві ля Бакі рова, про бле ми, що сто ять пе ред укра ї н сь кою ви щою шко лою що до вхо джен ня в Бо лон сь кий про цес, по тре бу ють спі ль них зу силь уні вер си те тів, ор га нів управлін ня нац і о на ль н ою осві тою і на у кою та до по мо ги єв ро пей сь ких екс пе р тів. По трі б ні ана ліз і оці н­ка  освітньо- про фе сійних  про грам  та  дер жа в них  ста н да р тів  осві ти  що до  їх уз го джен ня із за га ль нопри йн я ти ми єв ро пей сь ки ми ста н да р та ми, мо ж ли во с тя ми за сто су ван ня ЕCTS. Треба роз гля ну ти пи тан ня співста в лен ня сту пе нів, мо ж ли во, об’єднан ня спе ці а ль но с тей, на зв на вча ль них ди с ци п лін, за лі ко вих оди ниць, си с тем ко н т ро лю й оці н ки знань то що. Ва ж ли ва про бле ма – ство рен ня єди но го се ма н ти ч но го про с то ру з уні фі ко ва ної те р мі но ло гії, по ня тій ним апа ра том для спі л ку ван ня з питань яко с ті на вчан ня та ін ших. По трі бні ана ліз си с тем за без пе чен ня га ра н ту ван ня й управ лін ня які с тю ви щої осві ти, ви вчен ня прак ти ки оці н ки і мо ні то ри н гу яко с ті осві ти, що фо р му єть ся у Бо лон сь ко му про це сі, а та кож де та ль ні ше озна йо м лен ня з діяль ні с тю між на ро д них ор га ні за цій, які долучилися до про цесу оці н ки яко с ті.

Се мі нар «Ре фо р му ван ня ви щої осві ти і Бо лон сь кий про цес» був зна чу щим для роз ви т ку відносин між Укра ї ною та Ра дою Єв ро пи. Для уча с ті в ньо му до Ки є ва при їха ла ве ли ка і пред ст авницька де ле га ція екс пе р тів. Спі л ку вання ре к то рів ві т чи з ня них ви щих на вча ль них за кла дів з екс пе р та ми бу ло обопільно  ко ри с ним. Екс пе р ти Ра ди Єв ро пи бі ль­ше ді з на лись про на ші на вча ль ні за кла ди, їхню вну т рі шню стру к ту ру, про це си оно в лен ня, роз по ві ли про го ло вні на пря ми Бо лон сь ко го про це су.

Ва ж ли вою складовою Бо лон сь кого про це су є ква ліфіка ції. Сьо го дні, ко ли ви зна че на до ку ме н та ль но і в ба га тьох єв ро пей сь ких кра ї нах діє дво сту пе не ва  або дво ци к ло­ва си с те ма – ба ка лавр і ма гістр, пи тан ня ква лі ф і ка цій у за га ль но єв ро пей сь ко му ро зу мін ні є від кри тим. І на віть не то му, що в Бе р лі ні мі ні с т ри зо се ре ди ли ува гу на тре тьо му ща б лі ква лі фі ка цій – до к тор сь ко му рі в ні. Екс перт Ра ди Єв ро пи А. Ма р фі за ува жує, що ни ні сто їть пи тан ня на ва н та жен ня, на по в нен ня ква лі фі ка цій. Тоб то не ли ше їх кре ди т на від по ві д ність, хо ча і це ду же ва ж ли во, а те, що має зна ти і вмі ти лю ди на з ті єю чи ін шою ква лі фі ка цією – її ком пе те н тність, про філь, знан ня. І в Бе р лі ні наголошувалося на не­об хід ності де та ль нішо го і ши ршо го опи су ква лі фі ка цій, які на да ють ви щі на вча ль ні за кла ди на на ці о наль но му рі в ні, аби їх можна бу ло по рі в ню вати. Єв ро пей сь ка спі ль но та ни­ні на ма га єть ся роз ро би ти кри те рії, за яки ми опи су ва тимуться ква лі фі ка ції, але це немо ж ли во, на ду м ку єв ро пей сь ких екс пе р тів, без чі т ко го уявлення, що ві д бу ва є ться в на­вча ль них за кла дах кра їн- уча с ниць. Це по ле г шить про цес ви знан ня, но с т ри фі ка ції ди п ло мів, дасть змогу ро бо то да в цям ро зу мі ти рі з ни цю між ба ка ла в ра ми і ма гі с т ра ми. Це один із еле ме н тів ті єї си с те ми на ко пи чен ня та аку му ля ції кре ди тів, яка є ос но вою для мо бі ль но с ті ст у де н тів і на у ко вців. Без чі т ко го уяв лен ня про на по в не ність, зміст ква лі­фі ка цій бу де складно ввес ти єди ний до да ток до ди п ло ма, який має з’яв и тись у Єв ро пі згі д но з до мо в ле но с тями мі ні с т рів кра їн- уча с ниць Бо лон сь ко го про це су у 2005 ро ці. На по в не ність не роз ри в но по в’я за на з які с тю осві ти, рі в нем про фе сі о на лі з му лю ди ни, її мо бі ль но с ті, кон ку рен то сп ро мо ж но с ті на ри н ку пра ці – го ло вною ме тою ство рен ня су­с пі ль с т ва «Єв ро пи знань».

Для на шої кра ї ни сьо го дні не сто їть питан ня: потрібна чи ні сту пе не ва си с те ма у ви щій освіт і. Сьо го дні  укра ї н сь ка уні вер си тет сь ка осві та є сту пе не во ю. Од нак укра ї н­сь кий ро бо то да вець з недовірою ставиться до «ба ка ла в рів». У фахівцях цієї ква лі фі ка ції  не за цікавлені еко но мі чні структури та й бі ль ші с ть уні вер си те тів ви пу с кає не ба ка ла в­рів, а спе ці а лі с тів. А ро бо то да вець має ду же при бли з не уяв лен ня про рі з ни цю між спе ці а лі ст ом і ма гі с т ром,  від зна чив   ре к тор  Ки їв сь кої по лі те х ні ки  Ми хай ло Згу ров сь­кий. Пра це да вець, додав його ко ле га, ре к тор На ці о на ль но го уні вер си те ту «Львів сь ка по лі те х ні ка» Юрій Ру дав сь кий, не знає тон ко щів, але ро зу міє, що на ма гі с т ра вчаться кра щі сту де н ти, то му во ни і мають попит на вітчизняному ринку праці.

Якість осві ти – на п’я то му мі с ці се ред пріо ри те тів Бо лон сь ко го про це су, але оці н ка яко с ті осві ти в Єв ро пі по су ті пе ре ду ва ла Бо лон сь ко му про це су. В про це сі мо ні то­ри н гу на на ці о на ль них рі в нях осві ти мо жуть бу ти за ді я ні уря до ві стру к ту ри, не за ле ж ні аге н ції, са мі на вча ль ні за кла ди та не за ле ж ні екс пе р ти. В ко ж ній кра ї ні, го во рить екс перт Ра ди Єв ро пи К.Кемп бел, є хо ча б од на аге н ція, яка за йма єть ся про бле ма ми яко с ті. Є і рі з ні об’ єк ти оці н ки: від про грам та без по се ре д ньо на вча ль них за кла дів до ви вчен ня пе в них про блем чи пи тань на загаль ноунів е р си тет сь ко му рі в ні, як, на при клад, у Шо т ла н ді ї. Як що го во ри ти про пред ста в ни ц т во в на ці о на ль них аге н ці ях, які за йма ють ся пи тан­ня ми яко с ті осві ти, то за ко р до ном до їх скла ду вхо дять пред ста в ни ки уні вер си те тів, уря до вих стру к тур, не за ле ж ні екс пе р ти, а та кож сту де нт с т во. За сло ва ми па ні Ке м п бел, у де яких кра ї нах вважають, що са мі уні вер си те ти по ви нні ак ре ди ту ва ти свої про гра ми, а в кра ї нах Схі д ної та Центра ль ної Єв ро пи ста н да р ти ак ре ди та ції, як і в Укра ї ні, вста но в­лює дер жа ва. Але ос но в ну від по ві да ль ність за якість не суть са мі уні вер си те ти – во ни ма ють її за без пе чи ти. Ви кла да ць кий склад спри яє цьо му. За ко но дав ст во ж має да ти уні­вер си те там мо ж ли вість за без пе чи ти та ку якість на вчан ня. За сло ва ми па ні Ке мп бел, ни ні по ши ре на прак ти ка на дан ня гро мад сь ко с ті ін фо р ма ції про якість та ста н да р ти. Це ва ж­ли во для мо бі ль но с ті сту де н тів, які, звичайно, хо чуть зна ти про те, що і як їм бу дуть ви кла да ти. Та к як у Поль щі, США, Ве ли кій Бри та ні ї. На єв ро пей сь ко му рі в ні з уча с ни ка­ми Асо ці а ції уні вер си те тів пра цює між на ро д на ор га ні за ці я «ENQA» та «EUPASHE», яка за йма єть ся на вча ль ни ми за кла да ми ти пу ко ле джів. Робота «ENQA» та «EUPASHЕ» спря мо ва на на роз ро б лен ня  ста н да р тів, про це дури за без пе чен ня яко с ті.

Од ин із ки тів, на яко му бу ду єть ся Бо лон сь кий про цес, – ав то но мія уні вер си те тів. Єв ро пей сь ка спі ль но та роз гля дає їх як пар т не рів у по бу до ві су с пі ль с т ва «Єв ро пи знань». На ду м ку до к то ра П.Ні бо р га, не мо ж на уяви ти уні вер си те ти без ав то но мі ї. І вод но час ав то но мія, сво бо да що до про це су на вчан ня та на у ко вих до слі джень озна чає і під зві т ність. Під зві т ність пе ре д у сім що до яко с ті на вчан ня, рі в ня за сво єн ня сту де н том ма те рі а лу. Сьо го дні, за сло ва ми до к то ра Ні бо р га, тра ди цій ні мо де лі управ лін ня уні вер­си те тів змі ню ю ть ся. Уні вер си те ти дедалі бі ль ше від чу ва ють зо в ні ш ній вплив, і не зав жди від дер жа ви, а швид ше – ри н ко вих сил та ко ме р цій них ін те ре сів. По ши рю єть ся мо­дель управ лін ня, ко ли уні вер си те ти ма ють на гля до ві ра ди, до яких вхо дять по ряд із пред ста в ни ка ми ака де мі ч ної спі ль но ти зо в ні ш ні спо сте рі га чі та сту де н ти.

Усі змі ни в на вча ль них за кла дах від бу вають ся, аби за до во ль ни ти ви мо ги сту дентів до осві ти. То му од не із пи тань, які порушує єв ро пей сь ка спі ль но та, – роз ши рен ня уча с ті сту де нт сь ко го за га лу в про це сах управ лін ня уні вер си те тів, за охо чен ня сту де нт с т ва до ви рі шен ня пи тань умов жит тя і на вчан ня в за кла дах осв іти, якості осві ти. Ці про­це си властиві і укра ї н сь ким ВНЗ. У нас на за ко но да в чо му рі в ні за крі п ле но пра во ви хо ва н ців уні вер си те тів та ін сти ту тів на ство рен ня в ме жах за кла ду сту де нт сь ких па р ла ме н­тів, се натів, ста ро стат ів. Є і ці ка вий до свід, на при клад, у Львів сь ко му на ці о на ль но му уні вер си те ті ім . Івана Фра н ка. «Ми не про с то під три му є мо сту де нт сь кі іні ці а ти ви, – розповів ре к тор уні вер си те ту Іван Вака р чук, – а пра г не мо за крі пи ти си с те му сту де нт сь ко го са мо вря ду ван ня, яка б на ос но ві пе в них ме ха ні з мів за без пе чи ла ак ти в ну роль сту­де нт с т ва як су б’єк та в на вча ль но му про це сі. Йдеться про си с те му. По стій но від бу ва ють ся зу стрі чі ре к то ра зі сту де н та ми. Один раз на мі ся ць дві го ди ни ре к тор спі л ку єть ся з ними з пе в но го пи тан ня, яке сто су єть ся чи со ці а ль них про блем, чи ви кла дан ня то го чи ін шо го пред ме та, чи пи тань са мо вря ду ван ня. Діють сту де нт сь кі центри, ор га ні за ції, які за під три м ки ре к то ра ту випускають свої ви дан ня, у них – оці н ка на шої ді я ль но с ті. Це ре сурс про зо ро с ті».

На се мі на рі екс пе р ти Ра ди Єв ро пи та кож розглянули про бле му ви знан ня ква лі фі ка цій у Єв ро пей сь ко му ре гі о ні та пи тан ня за без пе чен ня осві ти впро довж жит тя в кон­текс ті Бо лон сь ко го про це су.

 

 

 

 



МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

 

НАКАЗ

 м. Київ

«   23  »    січня     2004 р.                                                   №  48

 

Про проведення педагогічного

експерименту з запровадження

кредитно-модульної  системи

організації навчального процесу

 

З метою організації проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих на вчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації

 

НАКАЗУЮ:

 

1. Затвердити:

-       Програму проведення педагогічного експерименту щодо впровадження кредитно-модульної системи  організації  навчального  процесу  у  вищих  навчальних закладах III-IV рівнів акредитації, що  додається;

-       Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців, що додається;

-       Перелік вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації – учасників педагогічного експерименту, що додається;

-       Перелік регіональних базових вищих навчальних закладів, що додається;

-       Склад координаційної ради МОН для супроводу та узагальнення результатів педагогічного експерименту, що додається.

 

2. Встановити, що перелік вищих навчальних закладів – учасників педагогічного експерименту може доповнюватися з ініціативи навчального закладу за погодженням з МОН.

 

3. Покласти координацію роботи щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації регіону на регіональні базові вищі навчальні заклади.

 

4. Ректорам вищих навчальних закладів – учасників педагогічного експерименту:

4.1. Забезпечити проведення педагогічного експерименту щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

4.2. Визначити перелік напрямів і спеціальностей для проведення педагогічного експерименту та подати інформацію департаменту вищої освіти до 1 лютого 2004 року за формою, що додається.

4.3. Створити робочу групу з числа науково-педагогічних працівників для організаційного та методичного супроводження експерименту.

4.4.  Розробити методичні матеріали для науково-педагогічних працівників та студентів з кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

4.5. Забезпечити підготовку та видання навчально-методичних посібників, періодичних видань, збірників з питань впровадження в систему вищої освіти України основних ідей, викладених у Болонській декларації.

4.6. Створити в бібліотеках навчальних закладів інформаційні експозиції, присвячені Болонському процесу, та електронні сторінки з матеріалами Болонського процесу на веб-сайтах навчальних закладів.

4.7. Організувати вивчення Програми проведення педагогічного експерименту та Тимчасового положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі з науково-педагогічними працівниками та студентами вищих навчальних закладів-учасників експерименту.

 

5.           Ректорам регіональних базових вищих навчальних закладів:

5.1. Запровадити постійно діючий семінар з питань кредитно-модульної системи організації навчального процесу та обміну досвідом.

5.2. Забезпечити систематичне висвітлення  досвіду з впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу та питань, пов’язаних з Болон ським процесом, в засобах масової інформації та в електронних інформаційних мережах.

 

6.    Департаменту вищої освіти (Болюбаш Я.Я.), науково-методичному центру вищої освіти (Левківський К.М.):

6.1. Забезпечити організаційно-методичне супроводження педагогічного експерименту та систематичний моніторинг його результатів.

6.2. Передбачити проведення науково-практичних семінарів, конференцій з підготовки фахівців в кредитно-модульній системі організації навчального процесу.

6.3. Запровадити на веб-сайті МОН спеціальну рубрику для висвітлення питань кредитно-модульної системи організації навчального процесу та забезпечити регу лярне оновлювання інформації.

 

7. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра М.Ф.Степка.

 

 

Міністр                                                                       В.Г. Кремень

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом МОН України

від 23.01.2004 р. № 48

 

ПРОГРАМА

проведення педагогічного експерименту щодо впровадження

кредитно-модульної системи організації навчального процесу

у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації

 

Термін проведення експерименту:   

Перший етап  (2003 - 2004 роки) передбачає розроблення навчально-методичних матеріалів, змісту освіти, форм організації навчального процесу тощо, їх апробація в експериментальних групах, визначених напрямів підготовки, спеціальностей .

Другий етап (2005 - 2008 роки) передбачає внесення коректив до експеримен тальних матеріалів та їх апробація на більшому масиві учасників експерименту.

Тема експерименту – кредитно-модульна система організації навчального процесу у вищих навчальних закладах України.

Актуальність експерименту – створення передумов для входження освіти України до єдиного європейського та світового освітнього і наукового простору шляхом впровадження в систему вищої освіти України основних ідей, сформульованих Болонською декларацією 1999 року  та іншими документами Болонського процесу:

– побудова Європейської зони вищої освіти як передумови розвитку мобільності громадян з можливістю їх працевлаштування;

– формування та зміцнення інтелектуального, культурного,  соціального та  науково-технічного потенціалу України як складової Європи;

– посилення міжнародної конкурентоспроможності як національної, так і Європейської систем вищої освіти, підвищення їх престижності у світі;

– конкуренція з іншими системами вищої освіти за студентів, вплив та престиж;

– підвищення визначальної ролі вищих навчальних закладів у розвитку національних та Європейських культурних цінностей (вищі навчальні заклади як носії національної та Європейської свідомості).

Об’єкт експерименту – система вищої освіти України.

Предмет експерименту – кредитно-модульна система організації навчального процесу (далі – КМСОНП) у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації.

Мета експерименту –  розробити та експериментально перевірити технологію застосування елементів Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (далі – ECTS) в системі вищої освіти України та створення сучасної системи управління якістю освітньої діяльності суб’єктів навчального процесу.

Робоча гіпотеза полягає у тому, що існуюча в Україні система вищої освіти забезпечує якісну підготовку студентів, їх конкурентоспроможність на національному і міжнародному ринках праці, але потребує адаптації до вимог, які передбачені ECTS.

Для досягнення мети експерименту та перевірки робочої гіпотези ставляться такі завдання:

На рівні Міністерства освіти і науки України

1. Завершити розроблення та введення в дію державного стандарту вищої освіти, галузевих стандартів вищої освіти за напрямами, які включені до експерименту.

2. Забезпечити фінансування педагогічного експерименту.

3. Створити координаційну раду Міністерства освіти і науки України для забезпечення проведення експерименту і впровадження його результатів.

4. Визначити  перелік  напрямів  підготовки  та  вищих навчальних закладів – учасників експерименту.

5. Довести до вищих навчальних закладів – учасників експерименту матеріали щодо організації навчального процесу в європейських університетах за системою ECTS та нормативно-методичні матеріали, що регламентують організацію і технологію проведення експерименту.

На рівні вищого навчального закладу