Першої Директиви Ради 73/239/єес від 24 липня 1973 року про координацію закон
| Вид материала | Закон |
- Постановою Верховної Ради України від 10 листопада 1994 року n 239/94-вр із змінами, 98.71kb.
- Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року n 1758, від 4 вересня 2003 року, 88.54kb.
- А України від 30 вересня 2010 року №926 "Про заходи щодо забезпечення пріоритетного, 1440.03kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року n 6-рп/2007, закон, 2325.6kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року n 6-рп/2007, закон, 274.46kb.
- Закон україни про мисливське господарство та полювання, 418.23kb.
- І Спеціальні Директиви’ є предметом періодичного перегляду Комісією, зокрема, з метою, 1087.07kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни наказ, 1312.7kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни наказ, 1462.12kb.
- Міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни наказ, 1470.37kb.
Пов’язані кредитні установи, інвестиційні фірми і фінансові установи
При розрахунку платоспроможності групи страхової або перестрахувальної організації, яка є організацією, що приймає участь у кредитній установі, інвестиційній фірмі або фінансовій установі, держави-члени повинні дозволити їхнім страховим і перестрахувальним організаціям, що приймають участь, застосовувати методи 1 або 2, встановлені у Додатку I до Директиви 2002/87/ЄС, з необхідними змінами. Проте, метод 1, встановлений у даному Додатку, повинен застосовуватися тільки коли куратор групи задовольняється до рівня інтегрованого управління і внутрішнього контролю щодо суб’єктів, які можуть бути включені у сферу консолідації. Вибраний метод повинен застосовуватись на постійній основі.
Проте, держави-члени повинні дозволити своїм наглядовим органам, у випадках, коли вони приймають на себе роль куратора групи щодо певної групи, вирішувати, за запитом організації, що приймає участь, або з власної ініціативи, віднімати будь-яку участь, зазначену у першому пункті, від власних фондів придатних для платоспроможності групи організації, що приймає участь.
Стаття 229
Недоступність необхідної інформації
У випадках, коли інформація, необхідна для розрахунку платоспроможності групи страхової або перестрахувальної організації, стосовно пов'язаної компанії, головний офіс якої знаходиться на території держави-члена чи третьої країни, недоступна для розглядуваних наглядових органів, балансова вартість цієї організації у страховій або перестрахувальній організації, що приймає участь, віднімається від власних фондів, що стосуються платоспроможності групи.
У цьому випадку, нереалізовані прибутки, пов'язані з такою участю, не визнаються у якості власних фондів, правомірних для платоспроможності групи.
Підсекція 4
Методи розрахунку
Стаття 230
Метод 1 (метод за замовчанням): Метод звітності на основі консолідації
1. Розрахунок платоспроможності групи страхової або перестрахувальної організації повинен здійснюватися на підставі консолідованих звітів.
Платоспроможність групи страхової або перестрахувальної організації є різницею між наступним:
(a) власними фондами придатними для покриття необхідного платоспроможного капіталу, розрахованого на підставі консолідованих даних;
(b) необхідним платоспроможним капіталом на груповому рівні, розрахованому на підставі консолідованих даних.
Правила, встановлені у підсекціях 1, 2 і 3 секції 3 глави VI розділу I і у підсекціях 1, 2 і 3 секції 4 глави VI розділу I повинні застосовуватись для розрахунку власних фондів, придатних для покриття необхідного платоспроможного капіталу і необхідного платоспроможного капіталу на груповому рівні на підставі консолідованих даних.
2. Необхідний платоспроможний капітал на груповому рівні, заснований консолідованих даних (консолідований необхідний платоспроможний капітал групи), повинен розраховуватись на підставі або стандартної формули або затвердженої внутрішньої моделі, у спосіб, який відповідає загальним принципам, які містяться у підсекціях 1 і 2 секції 4 глави VI розділу I і підсекціях 1 і 3 секції 4 глави VI розділу I, відповідно.
Консолідований необхідний платоспроможний капітал групи повинен складатися, як мінімум, з суми наступних елементів:
(a) мінімального необхідного капіталу, про який йдеться у статті 129 страхової або перестрахувальної організації, що приймає участь;
(b) пропорційна доля мінімального необхідного капіталу пов’язаних страхових та перестрахувальних організацій.
Цей мінімум повинен покриватися правомірними основними власними фондами, як зазначено у частині 4 статті 98.
Для цілей визначення того, чи такі правомірні власні фонди здатні покрити мінімальний консолідований необхідний платоспроможний капітал групи, слід застосовувати принципи, встановлені у статтях з 221 по 229 з необхідними змінами. Частини 1 і 2 статті 139 повинні застосовуватись з внесенням необхідних змін.
Стаття 231
Внутрішня модель групи
1. У випадку заяви на дозвіл розраховувати консолідований необхідний платоспроможний капітал групи, а також необхідний платоспроможний капітал страхової або перестрахувальної організації у групі, на підставі внутрішньої моделі, представленої страховою або перестрахувальною організацією і її пов’язаними організаціями, або об’єднано пов’язаними організаціями страхової холдингової компанії, розглядувані наглядові органи повинні співпрацювати для вирішення того, чи надавати даний дозвіл і для визначення умов і положень, якщо такі існують, яким підпорядковується даний дозвіл.
Заява, зазначена у першому підпункті повинна бути представлена куратору групи.
Куратор групи повинен без затримки повідомити інші розглядувані наглядові органи.
2. Розглядувані наглядові органи повинні зробити все в межах їхніх повноважень, що досягнути спільного рішення щодо заяви, впродовж шести місяців з дати отримання заповненої заяви куратором групи.
Куратор групи повинен без затримки передати заповнену заяву іншим розглядуваним наглядовим органам.
3. Впродовж періоду, зазначеного у пункті 2, куратор групи і будь-який з інших розглядуваних наглядових органів, можуть проконсультуватися з CEIOPS (Європейський Комітет з нагляду за страхуванням та пенсійним забезпеченням). З CEIOPS також слід консультуватися у випадку вимоги організації, що приймає участь.
У випадках, коли провадиться консультація з CEIOPS, всі розглядувані наглядові органи повинні бути повідомлені і період, зазначений у пункті 2 повинен бути продовжений на 2 місяці.
4. У випадках, коли не здійснювалось консультування з CEIOPS з першим підпунктом пункту 3, і за відсутності спільного рішення розглядуваних наглядових органів впродовж шести місяців з дати отримання заповненої заяви куратором групи, куратор групи, повинен подати запит до CEIOPS, впродовж наступних двох місяців, щодо надання рекомендації всім розглядуваним наглядовим органам. Куратор групи повинен прийняти рішення впродовж трьох неділь стосовно передачі даної рекомендації, повністю з нею ознайомившись.
5. Незалежно від того, чи здійснювалось консультування з CEIOPS, рішення куратора групи повинно містити повне обґрунтування і повинно враховувати думки, виражені іншими розглядуваними наглядовими органами.
Куратор групи повинен забезпечити, щоб прохач і інші розглядувані наглядові органи отримали дане рішення.
Розглядувані наглядові органи повинні дотримуватись даного рішення.
6. За відсутності спільного рішення в межах періодів, встановлених у підпунктах 2 і 3 відповідно, куратор групи повинен прийняти своє власне рішення щодо заяви.
Приймаючи рішення, куратор групи повинен належним чином врахувати наступне:
(a) будь-які думки і застереження інших розглядуваних наглядових органів, виражені впродовж застосовного періоду;
- у випадках, коли здійснювалось консультування з CEIOPS, його рекомендацію.
Рішення повинно включати повне обґрунтування і пояснення будь-якого значного відхилення від позицій затверджених CEIOPS.
Куратор групи повинен передати рішення прохачу та іншим розглядуваним наглядовим органам.
Дане рішення вважається визначаючим і застосовується розглядуваними наглядовими органами.
7. У випадках, коли будь-який з наглядових органів вважає що профіль ризику страхової або перестрахувальної організації, що знаходиться під його наглядом, суттєво відхиляється від припущень, що складають основу внутрішньої моделі, затвердженої на груповому рівні, і поки дана організація належним чином не розсіє сумніви даного наглядового органу, даний наглядовий орган може, відповідно до статті 37, накласти додаткову вимогу до необхідного платоспроможного капіталу даної страхової або перестрахувальної організації, за допомогою застосування такої внутрішньої моделі. У виняткових обставинах, де така додаткова вимога до капіталу не була б належною, наглядовий орган може вимагати, щоб розглядувана організація розраховувала свій необхідний платоспроможний капітал на підставі стандартної формули, зазначеної у підсекціях 1 і 2 секції 4 глави VI розділу I. до пунктів (а) і (с) частини 1 статті 37, наглядовий орган може накласти додаткову вимогу до необхідного платоспроможного капіталу даної страхової або перестрахувальної організації, розрахованого з використанням стандартної формули.
Наглядовий орган повинен пояснити будь-яке рішення, про яке йдеться у першому і другому підпунктах і страховій або перестрахувальній організації і куратору групи.
Стаття 232
Додаткові вимоги до капіталу групи
При визначенні того, чи консолідований необхідний платоспроможний капітал групи належним чином відображає профіль ризику групи, куратор групи повинен звернути особливу увагу на будь-який випадок, де на груповому рівні можуть виникнути обставини, зазначені у пунктах з (а) по (с) частини 1 статті 37, зокрема, у випадках, коли:
(a) специфічний ризик, який існує на груповому рівні не може бути достатньо покритий стандартною формулою або використовуваною внутрішньою моделлю, тому що його складно виміряти;
(b) розглядуваним наглядовим органом накладається додаткова вимога до необхідного платоспроможного капіталу пов’язаної страхової або перестрахувальної організації, до статі 37 і частини 7 статті 231.
У випадках де ризик профілю відображений неадекватно, може бути накладена додаткова вимога до консолідованого необхідного платоспроможного капіталу групи.
Частини з 1 по 5 статті 37, разом з заходами із застосування, вжитими згідно частини 6 статті 37, повинні застосовуватись з внесенням необхідних змін.
Стаття 233
Метод 2 (Альтернативний метод): Метод віднімання та накопичення
1. Платоспроможність групи страхової або перестрахувальної організації повинна бути різницею між наступними модулями:
(a) сукупних правомірних власних фондів групи, як зазначено у частині 2;
(b) вартості частки у страховій або перестрахувальній організації пов’язаної страхової або перестрахувальної організації і сукупного необхідного платоспроможного капіталу, як передбачено у частині 3.
2. Сукупні правомірні власні фонди групи є сумою наступних елементів:
(a) власних фондів придатних для необхідного правомірного капіталу страхової або перестрахувальної організації, що приймає участь;
(b) пропорційної частки страхової або перестрахувальної організації, що приймає участь у власних фондах, придатних для необхідного платоспроможного капіталу пов’язаних страхових або перестрахувальних організацій.
3. Сукупний необхідний платоспроможний капітал групи є сумою наступних елементів:
(a) необхідного платоспроможного капіталу страхової або перестрахувальної організації, що приймає участь;
(b) пропорційної частки необхідного платоспроможного капіталу пов’язаних страхових або перестрахувальних організацій.
4. У випадках, коли участь у пов’язаних страхових або перестрахувальних організаціях складається, повністю або частково, з опосередкованого володіння, вартість частки в страховій або перестрахувальній організації, що приймає участь, пов’язаної страхової або перестрахувальної організації повинна включати вартість частки такого опосередкованого володіння, враховуючи відповідні майбутні проценти, і елементи зазначені у пункті 2(b) і пункті 3(b) повинні включати відповідні пропорційні частки, власних фондів, придатних для необхідного платоспроможного капіталу пов’язаних страхових і перестрахувальних організацій і необхідного платоспроможного капіталу страхових і перестрахувальних організацій.
5. У випадку заяви на дозвіл розраховувати необхідний платоспроможний капітал страхових або перестрахувальних організацій у групі, на підставі внутрішньої моделі, представленої страховою або перестрахувальною організацією і її пов’язаними організаціями, або об’єднано пов’язаними організаціями страхової холдингової компанії, слід застосовувати статтю 231 з внесенням необхідних змін.
6. При визначенні того, чи сукупний необхідний платоспроможний капітал групи, розрахований у спосіб, зазначений у пункті 3, належним чином відображає профіль ризику групи, розглядувані наглядові органи повинні звернути особливу увагу на будь-які специфічні ризики, що існують на груповому рівні, які б могли бути недостатньо покриватися, через складність їх вимірювання.
У випадках, коли профіль ризику групи суттєво відхиляється від припущень, що складають основу сукупного необхідного платоспроможного капіталу групи, може бути накладена додаткова вимога до сукупного необхідного платоспроможного капіталу групи.
Частини з 1 по 5 статті 37, разом з заходами із застосування, вжитими згідно частини 6 статті 37, слід застосовувати з внесенням відповідних змін.
Стаття 234
Заходи із застосування
Комісія повинна запровадити заходи із застосування, що визначають технічні принципи методи, встановлені у статтях з 220 по 229 і застосування статей з 230 по 233 для забезпечення уніфікованого застосування в межах Співтовариства.
Дані заходи, розроблені для зміни неістотних елементів даної Директиви шляхом її доповнення, повинні бути запроваджені до регуляторної процедури з детальним розглядом, як зазначено у частині 3 статті 301.
Підсекція 5
Нагляд за платоспроможністю групи для страхових або перестрахувальних організацій, які є дочірніми організаціями страхової холдингової компанії
Стаття 235
Платоспроможність групи страхової холдингової компанії
У випадках, коли страхові або перестрахувальні організації є дочірніми організаціями страхової холдингової компанії, куратор групи повинен забезпечити, щоб розрахунок платоспроможності групи здійснювався на рівні страхової холдингової компанії, що застосовує з частини 2 статті 220 по статтю 233.
Для цілей даного розрахунку, материнська організація вважається страховою або перестрахувальною організацією, що підпорядковується правилам, встановленим у підсекціях 1, 2 і 3 секції 4 глави VI розділу І стосовно необхідного платоспроможного капіталу, і підлягає тим самим умовам, що встановлені у підсекціях 1, 2 і 3 секції 3 глави VI розділу І стосовно власних фондів, придатних для необхідного платоспроможного капіталу.
Підсекція 6
Нагляд за груповою платоспроможністю для груп з централізованим управлінням ризиком
Стаття 236
Дочірні підприємства страхової чи перестрахувальної організації: умови
Держави-члени передбачають, щоб правила, викладені у статтях 238 та 239, застосовувались до будь-якої страхової чи перестрахувальної організації, яка є дочірнім підприємством страхової чи перестрахувальної організації у випадку виконання усіх поданих нижче умов:
(а) дочірнє підприємство, стосовно якого куратор групи не прийняв рішення відповідно до частини 2 статті 214, включається до групового нагляду, який здійснюється куратором групи на рівні материнського підприємства з цим Розділом;
(b) процеси управління ризиком та механізми внутрішнього контролю материнського підприємства поширюються на дочірнє підприємство, а також материнське підприємство відповідає вимогам зацікавлених керівних органів, щодо пруденційного управління дочірнім підприємством;
(с) материнське підприємство отримало згоду відповідно до третього підпункту частини 4 статті 246;
(d) материнське підприємство отримало згоду відповідно до частини 2 статті 256;
(e) заява на отримання дозволу підпорядковуватись статтям 238 та 239 була подана материнською організацією і щодо неї було прийняте позитивне рішення відповідно до порядку, встановленого статтею 237.
Стаття 237
Дочірні підприємства страхової чи перестрахувальної організації: рішення щодо заяви
1. У випадку подання заяви на отримання дозволу керуватися статтями 238 та 239 зацікавлені органи нагляду працюють спільно та консультативно у колегії Кураторів з метою прийняття рішення про надання очікуваного дозволу та визначення інших термінів та умов, якщо такі є, яким повинен підпорядковуватись такий дозвіл.
Заява, про яку йдеться у першому підпункті, подається лише до наглядового органу, який надав повноваження дочірньому підприємству. Цей наглядовий орган невідкладно інформує та передає заповнену заяву до наглядових органів, що входять до колегії Кураторів.
2. Наглядові органи роблять усе в межах своїх повноважень для досягнення спільного рішення стосовно заяви протягом трьох місяців з дня отримання заповненої заяви усіма наглядовими органами, що входять до колегії Кураторів.
3. У випадку розходження думок стосовно задоволення заяви, зазначеної у частині 1, протягом періоду, зазначеного у частині 2 куратор групи або будь-який інший із наглядових органів може звернутися до CEIOPS. Якщо подається звернення до CEIOPS, про це повідомляється усім наглядовим органам, а термін, зазначений у частині 2 продовжується на один місяць.
Якщо подається звернення до CEIOPS, наглядові органи належно враховують таку рекомендацію перед прийняттям спільного рішення.
4. Наглядовий орган, який надав повноваження дочірньому підприємству, доводить до відома заявника спільне рішення відповідно до частин 2 та 3, зазначає усі підстави та, у випадку звернення до CEIOPS, пояснення будь-яких суттєвих відхилень від позиції, схваленої CEIOPS. Спільне рішення є визначальним та застосовується наглядовими органами.
5. У випадку відсутності спільного рішення наглядових органів у терміни, визначені в частинах 2 та 3, куратор групи приймає власне рішення стосовно заяви.
Під час прийняття рішення куратор групи повинен належним чином враховувати наступне:
(a) усі точки зору та застереження наглядових органів, висловлені протягом чинного періоду;
(b) усі застереження інших наглядових органів, що входять до колегії Кураторів, висловлені протягом чинного періоду;
(с) рекомендація CEIOPS у випадку звернення до нього.
У рішенні вказуються усі підстави та пояснення будь-яких суттєвих відхилень від застережень інших наглядових органів, та рекомендація CEIOPS. Куратор групи надає заявнику та іншим наглядовим органам копію рішення.
Стаття 238
Дочірні підприємства страхової чи перестрахувальної організації: визначення необхідного платоспроможного капіталу
1. Без шкоди статті 231 необхідний платоспроможний капітал обраховується відповідно до частин 2, 4 та 5 цієї статті.
2. Якщо необхідний платоспроможний капітал дочірнього підприємства обраховується на основі внутрішньої моделі, погодженої на рівні групи відповідно до статті 231, а наглядовий орган, який надав повноваження дочірньому підприємству, вважає, що його характеристика ризику суттєво відрізняється від цієї внутрішньої моделі, та доки ця організація не відреагує належним чином на зауваження наглядового органу, у випадках, зазначених у статті 37, цей наглядовий орган може запропонувати встановити додаткові вимоги до капіталу необхідного платоспроможного капіталу цього дочірнього підприємства в результаті застосування такої моделі, або, у виняткових випадках, коли такі додаткові вимоги до капіталу є недоцільним, вимагати від цієї організації обрахувати необхідний платоспроможний капітал на основі стандартної формули. Наглядовий орган обговорює таку пропозицію у колегії Кураторів та доводить обґрунтування таких пропозицій до відома дочірнього підприємства та колегії Кураторів.
3. Якщо необхідний платоспроможний капітал дочірнього підприємства розраховується на основі стандартної формули, а наглядовий орган, який надав повноваження дочірньому підприємству, вважає, що його характеристика ризику суттєво відрізняється від припущень, що лежать в основі стандартної формули, доки ця організація не відреагує належним чином на зауваження наглядового органу, цей наглядовий орган може, у виняткових випадках, запропонувати цій організації замінити підклас параметрів, що використовуються в обрахунку стандартної формули, параметрами, характерними для цієї організації при обрахунку гарантування модулів ризику життя, здоров’я та страхування, не пов’язаного із страхуванням життя,
відповідно до статті 110, або у випадках, про які йдеться у статті 37, встановити додаткові вимоги до капіталу необхідного платоспроможного капіталу.
Наглядовий орган обговорює свою пропозицію у колегії Кураторів та доводить до відома дочірнього підприємства та колегії Кураторів обґрунтування такої пропозиції.
4. Колегія Кураторів робить усе в межах своїх повноважень для досягнення згоди стосовно пропозиції наглядового органу, який надав повноваження дочірньому підприємству, або стосовно інших заходів.
5. Якщо наглядовий орган та куратор групи не погоджуються, протягом одного місяця після пропозиції наглядового органу подається звернення до CEIOPS, який дає рекомендацію протягом двох місяців після такого звернення.
Наглядовий орган надає право дочірньому підприємству врахувати таку рекомендацію перед прийняттям остаточного рішення.
У рішенні подаються повні обґрунтування та приймаються до уваги точки зору, враховуючи застереження, інших органів нагляду, що входять до колегії Кураторів та рекомендація CEIOPS.
Рішення подається дочірньому підприємству та колегії Кураторів.
Стаття 239