Створеною відповідно до розпорядження №408 від 04. 09
| Вид материала | Документы |
- Розпорядження від 06. 03. 07р. №220, 29.43kb.
- Розпорядження, 118.5kb.
- Україна розпорядження голови Рахівської районної державної адміністрації Закарпатської, 70.96kb.
- Проект розпорядження голови Жидачiвської районної державної адмiнiстрацiї, 28.26kb.
- КОмплексна програма з енергозбереження м. Чернівців на 2010-2014 роки вступ, 336.7kb.
- Місто Рівне розпорядження міського голови Від 13 липня 2007 р. №1204-р, 80.01kb.
- Єдиною умовою, від якої залежить успіх, 78.1kb.
- Аналіз регуляторного впливу до проекту розпорядження, 67.72kb.
- Відповідно до статей 2, 25 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», розпорядження, 135.06kb.
- Україна розпорядження голови новомиргородської районної державної адміністрації, 62.02kb.
Стаття 57. Особливості планування та забудови історичного ареалу міста Львова
1. Головною ціллю планування і забудови історичного ареалу є збереження традиційного характеру середовища та пам’яток культурної спадщини, що забезпечується врахуванням цих вимог на всіх етапах розробки планів розвитку території та використанням процедур видавання дозволів на проведення будівельних робіт.
2. У генеральному плані та місцевих правилах забудови міста повинна визначатись стратегія розвитку Львова, зокрема і з урахуванням необхідності збереження історичної структури, об’єктів архітектурної спадщини та проведення реабілітації історичної забудови.
Для території історичного ареалу Львова повинна бути розроблена і затверджена у встановленому порядку концепція та проект регенерації.
Стаття 58. Особливості збереження території міста, внесеної до Списку світової спадщини ЮНЕСКО
1. Ансамбль історичного центру м. Львова, який внесений до Списку світової спадщини ЮНЕСКО, складається з давньоруської та середньовічної частини міста і ансамблю собору св.Юра.
Буферна зона вказаного об’єкту світової спадщини співпадає з межами історичного ареалу міста.
2. Особливостями функціонування Ансамблю історичного центру Львова є:
2.1 Розробка та виконання плану управління історичною забудовою.
2.2 Здійснення архітектурних і містобудівних перетворень на території Ансамблю історичного центру Львова лише з відома Комітету світової спадщини ЮНЕСКО та згідно комплексного проекту регенерації, ревіталізації та реставрації.
2.3 Заборона на території Ансамблю історичного центру Львова нового будівництва та встановлення постійних рекламо носіїв.
Стаття 59. Обов’язковість бюджетного фінансування
1. Фінансування заходів з охорони культурної спадщини міста здійснюється як за рахунок бюджетних коштів (Державного бюджету України та міського бюджету), так і за рахунок коштів осіб, які набули право власності або отримали у користування пам'ятку (її частину), благодійних внесків та пожертвувань, коштів спеціального фонду та інших не заборонених законодавством джерел .
2. Міська рада в обов’язковому порядку щорічно забезпечує фінансування заходів з охорони культурної спадщини міста, а також додатково за рахунок коштів бюджету розвитку міста фінансує здійснення заходів з реставрації об’єктів культурної спадщини і регенерації території.
Розділ IX Відносини територіальної громади міста Львова з іншими суб’єктами
Стаття 60. Взаємовідносини територіальної громади міста з державою
1. Взаємовідносини територіальної громади міста з державою відбуваються у спосіб та в межах, що передбачені Конституцією та законами України.
2. Основними напрямками здійснення відносин є:
2.1 у сфері фінансів та майна:
2.1.1 надання державою фінансової підтримки для виконання повноважень органами самоврядування у місті Львові, зокрема у формі субвенцій;
2.1.2 надання територіальною громадою міста Львова державі частини доходів від загальнодержавних податків і зборів в порядку, встановленому законом про державний бюджет;
2.1.3 безоплатна передача державою майна територіальній громаді та навпаки;
2.2 у сфері охорони здоров’я, освіти та соціального захисту:
2.2.1 виконання органами самоврядування у місті Львові політики держави та загальнодержавних програм у сфері освіти, охорони здоров’я та соціального захисту;
2.2.2 надання організаційної, методичної та фінансової допомоги органам самоврядування у місті Львові на виконання політики держави та загальнодержавних програм у сфері освіти, охорони здоров’я та соціального захисту;
2.3 у сфері забезпечення законності та правопорядку:
2.3.1 здійснення органами самоврядування у місті Львові своєї діяльності лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2.3.2 здійснення державою нагляду і контролю за діяльністю органів самоврядування у місті Львові, а також за законним, ефективним витрачанням коштів міського бюджету.
Стаття 61. Взаємовідносини територіальної громади міста з іншими територіальними громадами
1. Налагодження відносин з іншими територіальними громадами здійснюється з метою запровадження більш ефективних механізмів розв’язання спільних проблем, обміну досвідом, захисту спільних інтересів громад.
2. Відносини можуть оформлятись у вигляді відповідних договорів або в інший спосіб не заборонений законом.
3. Територіальна громада міста Львова вправі спільно з іншою територіальною громадою (громадами) :
3.1 об'єднувати на договірних засадах кошти міського бюджету та іншого місцевого бюджету для виконання спільних проектів або для спільного фінансування комунальних підприємств, установ та організацій, вирішення інших питань, що стосуються спільних інтересів територіальних громад;
3.2 об'єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об'єкти права комунальної власності для виконання спільних проектів або для спільного утримання комунальних підприємств, установ та організацій і створювати для цього відповідні органи і служби;
3.3 визначати порядок використання коштів та іншого майна, що перебувають у спільній власності територіальних громад.
3.4 об'єднуватись в асоціації, вступати до асоціацій та інших форм добровільних об'єднань органів місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад, зокрема і міжнародних.
Стаття 62. Особливості взаємовідносин територіальної громади міста з територіальними громадами міста Винники, селищ Рудно і Брюховичі
1. Особливості відносин з територіальними громадами міста Винники, селищ Рудно і Брюховичі обумовлені включенням територій зазначених населених пунктів в адміністративні межі міста Львова з віднесенням до відповідних районів міста.
2. У зв’язку з чим члени територіальних громад міста Винники, селищ Рудно і Брюховичі одночасно володіють статусом членів територіальної громади міста Львова, що надає їм право зокрема:
2.1 обирати міського голову Львова та Львівську міську раду, брати участь у міському референдумі;
2.2 звертатись з метою реалізації (чи захисту) своїх прав і інтересів до міських представництв відповідних органів державної влади та судів.
Стаття 63. Відносини територіальної громади міста з суб’єктами господарювання та особами, які не є членами територіальної громади міста
1. Особи, які не є членами територіальної громади міста, мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов'язки, що і члени територіальної громади, за винятком права обирати міського голову Львова та Львівську міську раду, брати участь у міському референдумі та інших прав (чи обов’язків), реалізація яких обумовлена місцем реєстрації особи.
2. Відносини територіальної громади міста з суб’єктами господарювання, що здійснюють свою діяльність на території міста Львова, будуються як на паритетних засадах (шляхом укладення цивільно-правових угод тощо), так і на засадах підпорядкованості (обов’язковості виконання правових актів міської ради та її виконавчих органів на території міста, контролю за їх дотримання) у межах наданих чинним законодавством України міській раді та її виконавчим органам повноважень.
Розділ Х. Гарантії місцевого самоврядування
Стаття 64. Поняття гарантій місцевого самоврядування
1. Формами забезпечення прав громадян на участь у місцевому самоврядування (гарантіями місцевого самоврядування) є сукупність умов і засобів, які забезпечують організаційно-правову, фінансово-економічну самостійність місцевого самоврядування та захист прав місцевого самоврядування.
Стаття 65. Організаційно-правова самостійність місцевого самоврядування
1. Організаційно-правова самостійність територіальної громади міста гарантується:
1.1 правом членів територіальної громади самостійно обирати міського голову і раду (представницький орган місцевого самоврядування) виключно шляхом місцевих виборів та брати участь у здійсненні місцевого самоврядування у формах, передбачених законодавством України та розділом IV даного Статуту.
1.2 самостійною реалізацією територіальною громадою, міським головою та міською радою наданих їм повноважень. Органи виконавчої влади, їх посадові особи не мають права втручатися в законну діяльність органів та посадових осіб місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим Статутом та іншими законами до повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих їм радами повноважень, та в інших випадках, передбачених законом.
1.3 правом мати власну символіку (герб, прапор тощо), яка відображає їх історичні, культурні, соціально-економічні та інші місцеві особливості і традиції.
Стаття 66. Фінансово-економічна самостійність місцевого самоврядування
1. Фінансово-економічна самостійність місцевого самоврядування гарантується наявністю самостійної матеріальної і фінансової бази місцевого самоврядування.
2. Самостійна матеріальна і фінансова база місцевого самоврядування забезпечується:
2.1 правом територіальної громади безпосередньо шляхом референдуму або через міську раду та її виконавчі органи управляти майном та ресурсами, що є в її комунальній власності;
2.2 правом міської ради самостійно утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснювати контроль за їх діяльністю;
2.3 правом міської ради самостійно встановлювати місцеві податки і збори.
Стаття 67. Гарантії щодо захисту прав місцевого самоврядування
1. Захист прав місцевого самоврядування гарантується:
1.1 обов'язковістю актів і законних вимог міської ради та її посадових осіб;
1.2 відповідальністю міської ради та її посадових осіб;
1.3 обов’язком міської ради та її посадових осіб звітувати перед територіальною громадою;
1.4 правом членів територіальної громади на оскарження рішень, дій чи бездіяльності міської ради та її посадових осіб;
1.5 правом міської ради на захист своїх прав в судовому порядку;
1.6 забезпеченням громадського порядку та громадської безпеки у межах повноважень;
1.7 діяльністю уповноваженого міської ради з прав людини.
Стаття 68. Обов'язковість актів і законних вимог міської ради та її посадових осіб
1. Акти міської ради, міського голови, виконавчого комітету міської ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на території міста органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також членами територіальної громади та особами, які постійно або тимчасово проживають на території міста.
2. На вимогу міської ради та її посадових осіб керівники розташованих або зареєстрованих на території міста підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності зобов'язані прибути на її засідання для подання інформації з питань, віднесених до відання ради та її органів, відповіді на запити депутатів.
3. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед міською радою за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень міської ради та її посадових осіб, прийнятих у межах наданих їм повноважень.
Стаття 69. Відповідальність міської ради та її посадових осіб
1. Органи та посадові особи міської ради несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.
2. Міська рада та її посадові особи є підзвітними, підконтрольними і відповідальними перед територіальною громадою. Вони періодично, але не менш як один раз на рік, інформують населення про виконання програм соціально-економічного та культурного розвитку, місцевого бюджету, з інших питань місцевого значення, звітують перед територіальною громадою про свою діяльність.
3. Шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності міської ради та її посадових осіб, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб міської ради - за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.
4. Спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності міської ради та її посадових осіб, вирішуються в судовому порядку або в іншому, не забороненому законодавством України, порядку.
Стаття 70. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності міської ради та її посадових осіб
1. Рішення, дії чи бездіяльність міської ради та її виконавчих органів з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України можуть бути оскаржені до суду чи іншого компетентного органу.
2. Особа має право звернутися до суду чи іншого компетентного органу зі скаргою, якщо вважає, що міською радою, її виконавчим органом чи посадовою особою під час здійснення ними управлінських функцій порушено його права чи свободи.
Стаття 71. Гарантії щодо захисту прав місцевого самоврядування
1. Органи та посадові особи міської ради мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів органів державної влади, місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальної громади, повноваження органів та посадових осіб міської ради.
2. Органи місцевого самоврядування можуть безпосередньо або через інших суб’єктів права на конституційне подання направляти до Конституційного суду конституційні подання про необхідність офіційного тлумачення Конституції та законів України.
Стаття 72. Забезпечення громадського порядку та громадської безпеки
1. Міська рада у межах повноважень, наданих законом, сприяє забезпеченню у місті громадського порядку та безпеки, розробляючи та впроваджуючи спільно з правоохоронними органами та органами державної виконавчої влади відповідний комплекс заходів, які можуть стосуватися:
1.1 запобігання вчиненню злочинів та правопорушень шляхом здійснення регулярних профілактичних та превентивних заходів на території міста;
1.2 запобігання підлітковій злочинності шляхом покращення організації роботи відповідних служб міста з неповнолітніми особами;
1.3 врегулювання порядку проведення зборів, мітингів і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів; здійснення контролю за забезпеченням громадського порядку при їх проведенні;
1.4 налагодження системи взаємозв'язку та обміну інформацією з питань громадської безпеки між виконавчими органами міської ради, членами територіальної громади, органами самоорганізації населення та правоохоронними органами;
1.5 організація патрулювання міста у вечірній та нічний час, забезпечення відповідного освітлення міста в цей період;
1.6 інші заходи згідно чинного законодавства України.
2. Міська рада заслуховує повідомлення керівників органів внутрішніх справ про їх діяльність щодо охорони громадського порядку на території міста, має право порушувати перед відповідними органами вищого рівня питання про звільнення з посади керівників цих органів у разі визнання їх діяльності незадовільною та вирішують інші питання, віднесені до їх компетенції.
3. Виконавчі органи міської ради розглядають справи про адміністративні правопорушення, віднесені чинним законодавством до їх відання; утворюють адміністративні та інші комісії.
4. В структурі міської ради відповідно до чинного законодавства з метою підвищення рівня захищеності життя, здоров'я, прав і свобод громадян, їх власності, охорони громадського порядку в місті, запобігання правопорушенням, посилення боротьби зі злочинністю, своєчасного виявлення фактів недодержання законодавства та необхідності більш тісного співробітництва правоохоронних органів з населенням утворено (діє) муніципальна дружину, яка утримується за рахунок коштів бюджету міста.
5. Міська рада надає всебічну допомогу та підтримку у створенні та діяльності громадських формувань з охорони громадського порядку.
Стаття 73. Уповноважений міської ради з прав людини
1. З метою запобігання в межах територіальної громади порушенням прав людини та сприяння їх поновленню, здійснення функцій посередництва у відносинах між міською радою (її виконавчими органами та посадовими особами) та членами територіальної громади, а також контролю за дотриманням вимог Статуту територіальної громади міста Львова може запроваджуватися посада Уповноваженого міської ради з прав людини.
2. Уповноважений міської ради з прав людини призначається та звільняється міською радою у порядку, встановленому міською радою.
3. Порядок обрання і звільнення, організація діяльності, завдання і функції Уповноваженого міської ради з прав людини визначаються окремим Положенням, яке затверджується міською радою.
РОЗДІЛ XI. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 74. Порядок прийняття та реєстрації Статуту
1. Статут приймається на пленарному засіданні міської ради більшістю депутатів від загального складу міської ради.
2. Статут територіальної громади міста Львова набирає чинності після його державної реєстрації органами Міністерства юстиції України з моменту офіційного оприлюднення у друкованому засобі масової інформації.
3. Дія Статуту поширюється на всю територію міста Львова.
Стаття 75. Порядок внесення змін та доповнень до Статуту
1. Внесення змін і доповнень до Статуту здійснюється міською радою більшістю від загального складу міської ради.
2. Пропозиції щодо внесення змін та доповнень до Статуту мають право подавати на розгляд міської ради міський голова, не менше однієї третини депутатів міської ради, виконавчий комітет міської ради та члени територіальної громади міста в порядку внесення місцевої ініціативи.
3. Зміни і доповнення до Статуту, що передбачають приведення його у відповідність до новоприйнятих положень Конституції і законів України, вносяться міською радою за пропозицією міського голови у двомісячний термін з моменту набрання ними чинності.
Стаття 76. Тлумачення норм Статуту
1. Офіційне тлумачення положень Статуту може давати лише міська рада.
Стаття 77. Контроль за виконання Статуту територіальної громади міста Львова
1. Контроль за виконанням Статуту територіальної громади міста Львова здійснюють міська рада, міський голова, члени територіальної громади міста та уповноважений міської ради з прав людини.
Додаток 1
ОПИСИ
Герба та Великого Герба Львова і хоругви
Львівської міської Ради народних депутатів
Міські герби виникли у пізньому середньовіччі. Вони були самобутніми знаками магістратів, фігурували на урядових печатках, символізуючи певну юридичну і територіальну незалежність міст. Львівський хроніст XVII ст. Зиморович подавав, що ще князь Лев Данилович у XIІI ст. дав місту Львову герб. Наскільки це твердження точне - важко сказати, однак, незаперечно, що в кінці XIІI - на початку ХІV ст. золотий лев у синьому полі був територіальним гербом Галицько-Волинської держави, а також династичним знаком княжої гілки Романовичів.
Найдавніша відома печатка з гербом міста Львова (крокуючий лев у міській брамі, а над нею три вежі) була підвішена до документа з 10 січня 1359 року. Цей герб можна трактувати як так званий «промовистий» герб, - який відображає першу назву міста «Львівград» (лев як ілюстрація назви, брама з вежами - символ міста). Можливо, герб відбивав ще й роль Львова як «стольного града» Галицько-Волинської держави, і тому у міській брамі був зображений державний знак - лев.
Хоча перше зображення й зустрічається у 1359 році, але очевидно, що знак походить з кінця XIІI століття(цієї думки дотримувався й академік Іван Крип’якевич). У 1526 році польський король Сігізмунд формально затвердив герб, яким Львів користувався вже понад два сторіччя. Міський герб на той час вже вживався з різними відмінами на печатці ради, лави (судочинного органу), в емблемах цехових організацій, на продукції львівських ремісників, виступав як архітектурний елемент. Герб Львова був і на друкарському знаку Івана Федоровича на першій надрукованій ним у Львові книзі «Апостол»І574р., а також на водяних знаках Брюховицької папірні під Львовом з кінця XVI століття.
У 1586 р. за старанням єпископа Яна Соліковського папа Римський Сикет V надає Львову право користуватися своїм особистим гербом (золотий лев, який стоїть на задніх лапах і тримає у передніх три горбки та зірку). Цей знак став символом експансійної політики польської шляхти на українських землях.
Пізніше «папський» герб зустрічається побіч міського. Так, на відомій гравюрі з панорамою Львова з початку XVII ст. (виконаній, як вважають, за рисунком А.Пасаротті) подано 4 герби: державний (польський орел), земельний Руського воєводства (лев, який спинається на скелю), міський та «папський».
Поступово «папський» лев витісняє з брами «руського» лева. Але тільки в кінці XVIIІ ст. такий герб офіційно затверджується австрійською владою. Після першої світової війни, коли Львів був захоплений Польщею, польська влада затвердила у 1927 році новий малюнок герба, який мав свідчити про вірність Львова польській державі. Для цього до старого герба з «папським» левом було додано орден "Віртуті Мілітарі" та стрічку із гаслом «Semper fidelis» («Завжди вірний»).
Після другої світової війни в СРСР не приділялось уваги міській геральдиці. І тільки Хрущовська «відлига» 60-х років пробудила великий інтерес до міських гербів, й на Україні зокрема. Однак, тоді не було розроблено єдиних принципів і правил щодо створення і затвердження цих знаків. Через те процес набрав неконтрольованого характеру.
В середині 60-х років львівські митці почали розробляти проект нового міського знака. Були пропозиції внести в нього зображення телевежі, автобуса, телевізора, електролампочки, автонавантажувача та ін. Висловлювалась і думка про використання елементів давнього герба. Її підтримала львівська громадськість, зокрема академік І.Крип’якевич писав: "...єдино правильним шляхом буде вернутися до найстарішого герба з ХІІІ-ХІV ст., який зображує міські ворота з трьома вежами (баштами), з крокуючим левом у них. Для міста Львова важливе те, що цей герб походить з періоду, коли місто не було ще поневолене іноземними загарбниками, а належало до Галицько-Волинського князівства і жило традиціями Київської Русі...».
Рішенням Львівської міської Ради від 15 червня І967 р. було затверджено герб, розроблений на основі історичного. Однак, у затвердженому варіанті було подано лева, що стоїть на задніх лапах. Крім того, брама і вежі, які раніше були золотими, стали червоної барви. На середній вежі з’явився серп і молот. Отже, історичний герб був спотворений, а прийнятий знак виконаний із порушенням загально геральдичних правил.
Дійсний вигляд та описи великого і малого гербів, а також хоругви міської ради були затверджені рішенням Львівської міської ради народних депутатів від 5 липня 1991 року. Склад авторської групи: архітектор Андрій Гречило, історик-архівіст Іван Сварник, архітектор Володимир Турецький, художник Іван Турецький.
Герб міста: у синьому щиті зображена золота брама з трьома вежами, кожна з яких завершена трьома зубцями і має по одній бійниці. Центральна вежа вища від двох інших. Брама відкрита, без воріт і грат. В отворі брами крокує у правий геральдичний бік золотий лев.
Великий герб: містить зображення герба увінчаного срібною міською короною, яка символізує Львів як обласний центр. Обабіч щит підтримують два щитотримачі - лев у короні (символ Галицько-волинської держави) та давньоруський ратник, які мають відображати епоху заснування Львова Данилом Галицьким та становлення його як стольного міста. Знизу герб доповнює стрічка у національних синьо-жовтих барвах та загальноукраїнський герб Тризуб як символи Соборності України.
Хоругва міської Ради становить собою прямокутне полотнище синьої барви із співвідношенням сторін 1:1. Хоругва оточена по периметру (крім сторони біля древка) лиштвою, яку розбито на однакові рівнобедренні трикутники синьої та жовтої барви. Ширина лиштви виносить 1/1О сторони хоругви. Посередині хоругви - зображення герба Львова. Співвідношення величини гербів в цілому і їхніх окремих елементів встановлюються затвердженим еталоном. При цьому допускається виконання стилізованого герба або подача його у щиті іншої форми.
Додаток 2