Субота, 9 липня 2011 року, №№55 56 (№№11415 11416)
| Вид материала | Документы |
- Субота, 30 липня 2011 року, №№61 62 (№№11421 11422), 608.78kb.
- Субота, 23 липня 2011 року, №№59 60 (№№11419 11420), 924.83kb.
- Від 7 червня 2011 року №178-р, 16.73kb.
- Кабінету Міністрів України щодо визначення обсягів та порядку ввезення товарів,, 10741.36kb.
- Кабінету Міністрів України щодо визначення обсягів та порядку ввезення товарів,, 9593.12kb.
- Кабінету Міністрів України щодо визначення обсягів та порядку ввезення товарів,, 9610.74kb.
- Інформація про залучення прямих іноземних інвестицій у Чернівецьку область станом, 19.87kb.
- Конкурс проходить з 15 листопада 2010 року до 30 липня 2011 року у три етапи, 89.67kb.
- Указу Президента України від 29 червня 1995 року №489 Про всеукраїнський конкурс, 89.21kb.
- №1/9-61, 1257.76kb.
•••
Головне завдання земельної реформи – зберегти землю для селян і призупинити деградацію українського села
Очільник Мінагрополітики Микола Присяжнюк вважає, що завершення земельної реформи збереже землю за селянами та не допустить знищення українського села. Про це він заявив в ефірі “Шустер LIVE” на Першому національному каналі.
•
“Питання земельної реформи актуальне вже протягом 20 років. Адже були розформовані колгоспи, а натомість на ведення і розвиток аграрного сектору нічого не запропоновано. Фермерські господарства не здобули прогнозованого розвитку. Самі ж селяни на своїх плечах не спроможні сьогодні витягнути виробництво сільськогосподарської продукції. У них не вистачає ресурсів, технічного забезпечення, досвіду та можливостей”, – зауважив Міністр.
“Не слід забувати, що сьогодні сільське населення старіє. І наше головне завдання – зберегти українське село, а ми бачимо, що сьогодні село практично деградує, село зникає з мапи України. І це головна причина для негайного завершення земельної реформи”, – наголосив Микола Присяжнюк. За словами Міністра, він особисто наполягатиме і переконуватиме селян не продавати земельні паї.
“Тому що земельний пай буде дорожчати і постійно приноситиме прибуток. І перед нами стоїть завдання Президента – не обезземелити українського селянина. Тобто, якщо буде завершена земельна реформа і прийнятий Закон “Про ринок землі”, право на купівлю і продаж землі матиме виключно український громадянин”, – підкреслив керівник Мінагрополітики. Також, за словами Міністра, буде обмежено обсяги продажу землі в одні руки.
“При завершені земельної реформи необхідно прийняти Закон “Про родючість ґрунтів”, що допоможе уникнути рейдерства землі. Також ми передбачаємо обов’язкове декларування доходів для того, щоб можна було купити земельний пай”, – додав Микола Присяжнюк. Він повідомив, що кожен орендар землі буде зобов’язаний брати на роботу 70% мешканців села.
“Завершення земельної реформи не дорівнює обов’язковому продажу землі, а навпаки – наведенню більш системної відповідальності орендаря чи власника земельного паю”, – резюмував Міністр.
•••
Слово фахівця
Про проект Закону України “Про державний земельний кадастр”
19 травня’2011 проект Закону України “Про Державний земельний кадастр” (реєстр. №8077), розроблений народними депутатами України за участю фахівців Держземагентства, Мінюсту й Мінагрополітики, Верховною Радою України прийнято за основу. 9.06.2011 профільним комітетом рекомендовано парламенту прийняти вказаний законопроект у другому читанні й в цілому як Закон.
•
Законопроект визначає Державний земельний кадастр як єдину державну (автоматизовану) геоінформаційну систему відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристики земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками й користувачами.
Ведення Державного земельного кадастру здійснюватиметься центральним органом виконавчої влади із земельних ресурсів і його територіальними органами з метою інформаційного забезпечення органів державної влади й місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб при володінні, користуванні, розпорядженні земельними ділянками, управлінні земельними ресурсами, здійсненні землеустрою, проведенні оцінки землі тощо.
Внесення і надання відомостей Державного земельного кадастру у складі центрального органу виконавчої влади із земельних ресурсів і його територіальних органів здійснюється державними кадастровими реєстраторами.
Державний кадастровий реєстратор має відповідне посвідчення, власну печатку і самостійно приймає рішення про внесення відомостей до Державного земельного кадастру.
Втручання будь яких органів, посадових осіб і службових осіб, громадян і їх об’єднань у діяльність державного реєстратора забороняється.
Адміністратором Державного земельного кадастру є державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади із земельних ресурсів, і здійснює заходи із створення і супроводження програмного забезпечення Державного земельного кадастру, збереження і захист даних, що містяться у Державному земельному кадастрі.
Відомості державного земельного кадастру є основою для ведення містобудівного кадастру й кадастрів інших природних ресурсів.
Законопроектом встановлюються підстави, процедура й строки здійснення державної реєстрації об’єктів кадастру, визначається виключний перелік документації із землеустрою, на підставі якої така реєстрація здійснюється. Зокрема, встановлюється 14 денний строк внесення і десятиденний строк надання відомостей Державного земельного кадастру.
Важливим досягненням законопроекту є запровадження принципу й дієвих механізмів обов’язкового внесення до Державного земельного кадастру результатів робіт із землеустрою й оцінки земель, без чого вони не набувають юридичного значення.
Земельній ділянці, відомості про яку внесено до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер, який підлягає обов’язковому зазначенню у рішеннях органів виконавчої влади й місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок у власність чи користування, зміну їх цільового призначення, визначення їх грошової оцінки, тощо.
Документами Державного земельного кадастру, які створюються під час його ведення, є: індексні кадастрові карти (плани) адміністративно територіальних одиниць й одиниць кадастрового зонування, кадастрові й інші тематичні карти (плани) адміністративно територіальних одиниць і поземельні книги, які ведуться у паперовому й електронному вигляді.
Відомості про об’єкти Державного земельного кадастру визнаються державою з моменту їх внесення до Державного земельного кадастру, за винятком обмежень у використанні земель, безпосередньо встановлених законами, і прийнятими відповідно до них нормативно правовими актами. Такі обмеження визнаються державою з моменту набуття чинності відповідними нормативно правовими актами, якими вони були встановлені.
Законопроектом визначено виключний перелік документації із землеустрою й оцінки земель, яка є підставою для внесення даних до Державного земельного кадастру. Зміст документації відображається в обмінному файлі, який є безпосереднім носієм кадастрової інформації, і має статус електронного документу.
Державна реєстрація земельних ділянок у Державному земельному кадастрі здійснюється державним кадастровим реєстратором за місцем їх розташування при їх формуванні шляхом відкриття Поземельних книг на такі ділянки.
Законопроектом врегульовується порядок обміну інформацією між Державним земельним кадастром і Державним реєстром речових прав на нерухоме майно й передбачається впровадження положення щодо відкритості даних Державного земельного кадастру з метою забезпечення інформаційної взаємодії з користувачами кадастрової інформації, зокрема, шляхом розміщення відповідної інформації (крім персональних й інших конфіденційних даних) у відкритій мережі Інтернет.
Відомості Державного земельного кадастру надаються користувачам у формі: витягів про об’єкти Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землю; викопіювань з кадастрової карти (плану) й іншої картографічної документації Державного земельного кадастру; а також особам, які отримали ліцензії на проведення робіт із землеустрою, оцінки земель і проведення земельних торгів.
Законопроект вносить зміни до Земельного кодексу України, зокрема до ст.126 щодо посвідчення з 1 січня’2013 речових прав на земельну ділянку відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно й їх обтяжень”. При цьому державні акти, видані до зазначеної дати, залишаються чинними.
Земельні ділянки, право власності або користування якими виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.
У разі, якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до 1 січня’2012 у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку без подання заяв про це їх власниками, користувачами, і без стягнення плати за таке перенесення.
Відомості про інші об’єкти Державного земельного кадастру, що містяться у документації із землеустрою й оцінки земель, затвердженої і переданої до Державного фонду документації із землеустрою до 1 січня’2012, підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру на безоплатній основі центральним органом виконавчої влади із земельних ресурсів і його територіальними органами відповідно до їх повноважень.
Законопроектом передбачено зобов’язання Кабінету Міністрів України у 6 місячний строк з дня опублікування Закону розробити і затвердити Державну цільову програму розвитку земельних відносин в Україні на період до 2020 року, у якій, зокрема, передбачити заходи з виправлення помилок у відомостях Державного земельного кадастру, перенесених з Державного реєстру земель, відновлення пунктів державної геодезичної мережі, проведенні інвентаризації земель, а до 1 січня’2012 – забезпечити створення інформаційної системи Державного земельного кадастру, внесення до неї відомостей про межі адміністративно територіальних одиниць, перенесення до неї записів про державну реєстрацію земельних ділянок, обмежень (обтяжень) у їх використанні, зареєстрованих у державному реєстрі земель.
Володимир.САВВОВ, головний спеціаліст юристконсульт управління Держкомзему в районі
•••
Літо школярське
У “Калинівці” гарно відпочивається та здоров’я набувається
Про те, що пору літніх канікулів треба якнайповніше використати для оздоровлення і відпочинку школярів, – у СТОВ “Новий шлях” знають і вже не перший рік стараються, аби і діти працівників господарства, й школярі ілляшівці (а саме в цьому селі й працює агротовариство) – поки канікулярна незайнятість дозволяє – сповна молоді організми здоров’ям наповнили, силою та енергією зарядили, архів позитивних емоцій новими враженнями освіжили.
•
Усі ці складові є неодмінними атрибутами відпочинку в нашому дитячому таборі “Калинівка”. Підтвердити це можуть ті юні курортники, які в “Калинівці” першу зміну провели: кажуть, це цілих три тижні приємних несподіванок, захоплюючих пригод, нових знайомств. А от батьки відмічають гарні умови проживання, різноманітне меню, забагачене сезонною вітамінною смакотою, та цілюще повітря, напоєне ароматом різнотрав’я і вистояне в тіні сосон.
•
Отож “Новий шлях” охоче підтримав пропозицію Ілляшівської школи, коли та звернулася по допомогу у придбанні путівок для шкільної малечі. Частину вартості оплатив Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а решту – сільгосптовариство сплатило власними коштами.
І вже на 2 у табірну зміну у відповідальне відпочивальне відрядження до “Калинівки” “Новий шлях” направляє семеро дітлахів, щоб найдитячішу літню пору по дитячому й провели.
Керівник Ілляшівського господарства Микола Максимов каже, що співпрацюють з калинівським табором й в іншому напрямку – продукти для малих курортників постачають.
До прикладу, щодня для юних відпочивальників 120 140 буханців свіженького хліба привозять, а коли є ексклюзивне замовлення – то й пухкі рум’яні булочки печуть і ще тепленькими стараються у “Калинівку” доставити.
А от таборяни не дуже такими дрібницями переймаються; ще тепленькі чи вже схололи – все одно смачні. Й уплітають здобу за обидві щоки, а булочки, у свою чергу, діляться з гомінкими гурманами власним рум’янком – здоровим й апетитним.
•
– Тутешня калинівська природа, здається, й сама усвідомлює, наскільки відповідальну місію їй доручено виконувати, – зауважує директор табору Богдан Кривошеєнко, який, провівши у дитячому товаристві всього лише кілька тижнів, а все ж налаштувався на грайливо жартівливий лад. – Місцеве птаство практично цілодобово ненав’язливо пропонує репертуар зі своїх співанок, дерева ховають від спеки, сосни дарують дарують дивний аромат, спокійна річка спокоєм ділиться і допомагає врегулювати гіперактивність, поліпшити настрій, згладити агресію, втамувати стривоженість і збільшити, прямо таки наростити рівень щастя.
А нам, працівникам табору, залишається подбати про дозвілля дітей, про цікавий і змістовний відпочинок, про смачне меню і зручний побут. Надіємося, що нам усе вдається. Принаймні, в усміхнених дитячих очах ми бачимо задоволення від тих конкурсів, турнірів, екскурсій, походів, вікторин, ігор, якими насичені справді таки святкові табірні будні.
У дітвори море вражень, відкриттів, емоцій. Цей добрий здоровий дух, якого школярі наберуться у нашій “Калинівці”, допомагатиме їм енергійніше мандрувати країною знань і легше, простіше сприймати шкільну науку.
Наталя КУНИЦЬКА
•••
Приємна новина
З цілющого джерела
Не один десяток, а то й не сотня держав може пишатися своїмм багатствами: корисними копалинами, наприклад, запасами золота та нафти. Та рідко хто усвідомлює те, що чи не найбільшою цінністю для людини є всього лиш прозора речовина, яку ми називаємо водою. Хтось може погодитись, а хтось – посперечатись. Бо ж не лише цілющу воду маємо, а й насичену нітратами, що шкідливо впливають на людський організм. Такою інформацією може володіти не кожен, але ще із дитячих казок знаємо про “живу” та “мертву” воду. Тому перевагу надамо цілющим властивостям саме “живої” води.
У Ладигах давно б’є підземне джерело. Селяни його розчистили, обгородили, а згодом на цьому місці звели каплицю. Щороку на великі свята, коли прийнято проводити обряди на освячення води, в капличці відбувається служба. Люди набирають воду із джерела і вірять в її надприродню силу.
А оскільки ця місцина знаходиться коло проїжджої частини, то бажаючих набрати води набагато більше. Та й не тільки на свята.
Цьогоріч в селі розлетілась втішна новина: криничку капітально ремонтуватимуть. Для такого доброго діла громада зі свого сільського бюджету два десятки тисяч гривень виділила, та ще й підтримкою в районі заручилася, і там теж пообіцяли допомогти – фінансово.
Ладигівська сільська рада, очолювана Василем Козачуком, виділила із власних надходжень половину суми, потрібної на проведення належного ремонту.
Підтримали ініціативу селян також і очільники Старокостянтинівського краю – голова районної державної адміністрації Ігор Люшенко та голова районної ради Іван Овчар. Відтак до грошей громади додалися ще й кошти з районного бюджету.
Примітно, що добре діло й серед людей не тільки схвалення отримало, але й конкретну допомогу. Тому то також велика заслуга приватного підприємця Івана Радченка, який найняв бригаду робітників для проведення ремонтних робіт. Селяни зі словами подяки звертаються до всіх, хто приєднався до справи, яка йде на благо людей.
Криничка, як це місце називають мешканці села Ладиги, призначена для загального користування, має дуже гарний вигляд – чепурна, впорядкована, охайна. Капітальний ремонт, з яким майстри упоралися всього за місяць, дуже змінив як самого джерельця та каплички, так і обличчя села. Бо ж криничка була і залишається своєрідною візитівкою Ладиг.
Територія каплиці обгороджена невисоким кам’яним парканом, сама будівля відремонтована, пофарбована й красується милується, бо ж має нові сучасні євровікна, муровані східці, навіть підлога викладена тротуарною плиткою для практичності та тривалого користування. Для води, що безперервно біжить, зробили підземний відвід.
Кожного відвідувача, як і раніше, зустрічають ікони. Тому всякий із подорожніх чи селян, хто вірить у цілющу силу таких місць, може тут помолитись, випити кварточку води і навіть із собою джерельного дарунку набрати.
Люди тішаться, що сучасні можливості та кошти ідуть не лише на розбудову міст, впровадження нових технологій, а й звернені на допомогу сільських місцевостей. Бо не зважаючи на сучасні темпи розвитку, всілякі там урбанізації і глобалізації, людина прагне до духовного збагачення, підвищення особистого рівня культури та зміцнення віри.
•
А сільський голова при цьому ще особливо наголошує, що не менш за фінансову допомогу, є цінною й моральна підтримка, яку сільська громада постійно відчуває від районної влади.
Підтримку, розуміння і сприяння у проведенні ремонтних робіт на об’єкті, у фінансуванні надавав і районний осередок Партії регіонів. У своїй повсякденній діяльності організація орієнтується на відродження та розвиток краю, добробут громад. Зрозуміло, що працювати треба у багатьох сферах та напрямках, а оскільки район сільськогосподарський, то й значна увага – агросектору. Та передусім, куди слід спрямовувати першочерово і увагу, і зусилля, – це розвиток інфраструктури сіл, підтримка соціальної сфери. Старокостянтинівські регіонали переконані, що завдяки реформам, які провадить нинішня влада в країні, розвиток краю утвердиться на гідному рівні.
Життєвий досвід та мудрість Василя Козачука вже вкотре доводить – не тільки в грошах щастя. Каже сільський голова, коли б не був упевнений, що ладигівчан зрозуміють, підтримають, допоможуть, – то й навряд чи зважився б братися за ремонт кринички. Але переговоривши на цю тему з керівниками району, отримавши консультації компетентних служб, при цілковитому схваленні доброго почину з боку громади села, сільська влада таки взялася за ремонт.
Мар’яна.ДАНИЛЮК, студентка Національного університету “Острозька академія”
•••
Соціальна сфера
Хто надає соціальні послуги, отримує від держави компенсацію
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 №558 “Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги”, непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами) призначається компенсація.
•
Компенсація призначається, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у таких розмірах:
• 15% – фізичним особам, які надають соціальні послуги інвалідам І групи;
• 10% – фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам ІІ групи і дітям інвалідам;
• 7% – фізичним особам, які надають соціальні послуги інвалідам ІІ групи і хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги, визнаним такими в порядку, затвердженому Міністерством охорони здоров’я.
•
Фізична особа, яка надає соціальні послуги, має право одержувати тільки одну компенсацію незалежно від кількості обслуговуючих осіб, видів і обсягу послуг.
Компенсація призначається і виплачується органом праці і соціального захисту населення за місцем проживання особи, якій надаються соціальні послуги, з дня подання фізичною особою, яка надає соціальні послуги і особою, яка їх потребує, заяв разом з документами.
Для призначення компенсації подаються такі документи:
1) непрацюючою фізичною особою, яка надає соціальні послуги: • заява про згоду надавати соціальні послуги; • паспорт або інший документ, що посвідчує особу; • висновок лікарсько консультаційної комісії про те, що стан її здоров’я дозволяє постійно надавати соціальні послуги: • копія трудової книжки і довідки органу державної податкової служби про те, що особа не займається підприємницькою діяльністю, і про відсутність даних про доходи цієї особи, а у разі відсутності трудової книжки – лише зазначені довідки;
2) особою, яка потребує надання соціальних послуг, або її законним представником (у разі визнання цієї особи недієздатною): • заява про необхідність надання соціальних послуг; • паспорт або інший документ, що посвідчує особу; • копія довідки медико соціальної експертної комісії про групу інвалідності (надається інвалідом); • висновок лікарсько консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду і нездатність особи до самообслуговування;
3) законним представником дитини, яка потребує надання соціальних послуг: • заява про необхідність надання соціальних послуг; • копія свідоцтва про народження дитини; • висновок лікарсько консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду і нездатність дитини до самообслуговування.
•
Детальнішу інформацію можна отримати за телефоном “гарячої” лінії 3 12 96.
Н.КОЗЕРАЦЬКА, інформатор координатор відділу грошових виплат і компенсацій управління праці і соціального захисту населення РДА
•••
Мова про безпеку
Жнива без ризику для здоров’я і життя
Звернення відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у районі
Настає пора, коли підприємства сільськогосподарського виробництва стоять на крок до початку жнив – грандіозної кампанії по збору вирощеного урожаю. Лишній раз хочеться звернути увагу на безпечне виконання робіт під час зернозбиральних робіт.
Основним завданням роботодавця згідно з ст. 13 Закону України “Про охорону праці” є створення безпечних і здорових умов праці, забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту. В такій ситуації важливо правильно оцінити ризики, які є на конкретному виробництві, і вжити необхідних заходів щодо їх запобігання або зменшення. Вся профілактична робота по запобіганню виробничого травматизму повинна бути спрямована на першочергове вирішення якраз цього завдання.
Нещасний випадок на виробництві чи професійне захворювання з нічого не виникають. Це подія, яка проходить послідовні стадії, що характеризуються переходом від нормального стану виробничої системи до кризового чи недостатньою керованістю виробничими процесами.
Серед професій сільгоспвиробництва найбільш травмонебезпечною, як і раніше, залишається професія тракториста машиніста (комбайнера). До того ж польові механізовані виробничі процеси із застосуванням сільськогосподарської техніки вважаються роботами з підвищеною небезпекою, адже часто механізатор залишається один на один з агрегатом, який може у будь який момент потребувати ремонту. А це, в свою чергу, може спровокувати працівника до виконання дій, що не відповідають вимогам безпеки. Крім того, механізатору доводиться працювати понад нормований час, у темний час доби, на віддалених полях, схилах, за несприятливих погодних умов, постійно зазнаючи негативного впливу високих рівнів вібрації, шуму, температурних перепадів та інших чинників, що призводить до стомлення.
Чи можна зарадити лихові? Відповідь одна: повсякчас звертати увагу працівників на проблеми безпеки, навчати керівників і виконавців робіт протиставляти існуючим негативним виробничим ризикам відповідні заходи захисту, давати оцінку їх станові та відповідності встановленим вимогам.
•
Нехтування правилами охорони праці в період жнив може призвести до збільшення і так високого рівня виробничого травматизму, тому керівникам, спеціалістам, працівникам необхідно знати наступне: • згідно з вимогами ДНАОП 0.00 8.02 до керування об’єктами з підвищеною небезпекою (тракторами, комбайнами, самохідними шасі, самохідними сільськогосподарськими, меліоративними і дорожньо будівельними машинами) допускаються особи, яким виповнилося 18 років і які мають посвідчення тракториста машиніста на право керування машинами відповідних категорій; • підготовка працівників до виконання робіт із підвищеною небезпекою проводиться тільки в навчальних закладах (професійно технічних училищах, навчально курсових комбінатах тощо); • до роботи скиртоправами допускаються особи, яким виповнилося 18 років, які пройшли медогляд і одержали дозвіл лікаря на виконання робіт на висоті.
•
Для запобігання травматизму під час роботи на зернозбиральній техніці необхідно, щоб усі працівники були добре поінформовані про існуючі, небезпечні фактори, а саме: • перекидання машин на нерівних дільницях поля, дороги, крутих схилах, а також з дамб та мостів; • наїзд машин на людей, які відпочивають під машинами, на зернових валках та в інших не встановлених для відпочинку місцях; • захват одягу, взуття, частини тіла людини неогородженими обертаючими робочими органами або їх приводами; • електричний струм від обірваних чи провисаючих ліній електропередач або блискавок; • опіки при виникненні пожежі; • падіння з скирт та інші.
•
З метою високої організації проведення зернозбиральних робіт в господарствах розроблені комплексні заходи для усунення травмонебезпечних ризиків. Але на жаль можливі такі порушення: • несвоєчасно проводяться інструктажі з охорони праці при виконанні робіт, здача протипожежного мінімуму; • не завжди дотримується режим робочого часу та відпочинку; • не всі працівники забезпечені спецодягом, засобами індивідуального захисту, інколи навіть відсутні медичні аптечки, місткості для питної води; • не чітко розроблені маршрути руху зернозбиральної техніки; • під час проведення скиртування після того, як скирта матиме 2 м висоти, необхідно навколо неї настелити солому заввишки 1 м та завширшки 2 м – для пом’якшення удару при падінні; • у спеку для відтворення порушень водно сольового режиму в організмі людей до питної води рекомендується додавати кухонну сіль з розрахунку 5 г на 1 л води.
•
Дрібниць і недопрацювань у забезпеченні безпечних умов праці під час підготовки до жнив та в період жнив, бути не повинно. Безпека праці має стати головним пріоритетом, як для керівного складу, так і для рядових працівників.