Geum.ru

Л. А. Павленко Питання моделювання ефективного уроку є надзвичайно актуальним для сучасних педагогів, що працюють в умовах особистісно орієнтованого підходу, запроваджують інноваційні технології. Спробуємо поміркува

Вид материалаУрок

Содержание


Майстер – клас
Мета майстер-класу
Форма майстер класу
2 етап. Практичний.
3 етап. Аналітичний.
Основний зміст майстер-класу
Пам’ятка «Типи уроку» за класифікацією В.О.Онищука
Урок засвоєння нових знань
Урок формування навичок і вмінь
Урок застосування знань, навичок і вмінь
Урок узагальнення й систематизації знань
Урок контролю й корекції знань, навичок і вмінь
Комбінований урок
2.1. Мотивація навчальної діяльності
Прийоми актуалізації
2.3. Моделювання основної частини уроку: опрацювання теми
Ділова гра.
Осмислюєте набуті й усвідомлені
Результатів уроку, емоційного стану, отриманої
Словник термінів
...
Полное содержание
Подобный материал:
ВІДДІЛ ОСВІТИ ХАРЦИЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

МІСЬКИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ

ХАРЦИЗЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ № 7





МАЙСТЕР – КЛАС


«МОДЕЛЮВАННЯ СУЧАСНОГО ЕФЕКТИВНОГО УРОКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ»


Автори:


Дончук Т.В., учитель української мови

і літератури вищої категорії ЗОШ №7


Сидорова Л.А., учитель української мови

і літератури І категорії ЗОШ №7


ХАРЦИЗЬК

2011

МАЙСТЕР – КЛАС


«МОДЕЛЮВАННЯ СУЧАСНОГО ЕФЕКТИВНОГО УРОКУ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ»

У застосуванні методів навчання треба бути обережним, інакше ефективний урок може перетворитися на ефектний.

Л. А. Павленко


Питання моделювання ефективного уроку є надзвичайно актуальним для сучасних педагогів, що працюють в умовах особистісно орієнтованого підходу, запроваджують інноваційні технології. Спробуємо поміркувати й висловити свою точку зору з проблеми. Як потрібно змоделювати урок, щоб досягти ефективності й результативності?



Мета майстер-класу:


1.Опрацювати методи і прийоми, що можуть бути ефективними на уроках української літератури; змоделювати фрагменти уроку з використанням традиційних та інтерактивних методів навчання.

2.Показати практичне застосування обраних методів і прийомів на уроці в 10 класі.


3. Проаналізувати ефективність застосованих методів і прийомів.

Форма майстер класу: лекційно-практичне заняття.

Програма майстер-класу:


1 етап. Теоретичний.

Моделювання фрагментів уроку української літератури.


Теоретична частина майстер-класу передбачає інформаційне представлення методів, прийомів, форм діяльності, які найбільш вдало використовуються автором на уроках української літератури, та навчання аудиторії цим методам, прийомам і формам. Пропонуються такі види діяльності: сумісне відпрацювання деяких принципів та прийомів із частковою презентацією досвіду вчителя.


2 етап. Практичний.

Відкритий урок з теми «Я душу дав тобі? А тіло збавив!» Проблема кохання й зради в драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».


3 етап. Аналітичний.

Аналіз ефективності уроку учасниками майстер-класу.





Основний зміст майстер-класу


Крок 1. Визначення типу уроку. Обґрунтування учасниками вибору шляхом опрацювання пам’ятки «Типи уроку»




Завдання: визначити тип уроку з розділу «Творчість Лесі Українки» на тему: «Я душу дав тобі? А тіло збавив!» Проблема кохання й зради в драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня», користуючись пам’яткою «Типи уроку» за класифікацією В.О.Онищука.


Допоміжна інформація:

урок з даної теми є другим уроком вивчення драми-феєрії «Лісова пісня».

Мета уроку: розкрити проблему кохання й зради, порушену у творі; удосконалювати вміння й навички аналізу літературного твору, навички роботи з текстовим матеріалом; розвивати в учнів творчу уяву, уміння визначати підтекст художнього твору, уміння дискутувати, аргументувати власні думки, робити висновки; виховувати повагу до чуттєвої сфери людського життя.


Існують різні підходи до визначення типів уроків і їхньої класифікації. Найбільш доцільною для уроків літератури, на наш погляд, є класифікація, здійснена українським дидактом В.О.Онищуком, який поклав в основу своєї класифікації ланки процесу навчання і відповідне їм головне завдання уроку. На основі ди­дактичної мети розрізняють основні типи уроків: комбіновані (змішані), уроки засвоєння нових знань,· уроки формування навичок і вмінь,· уроки узагальнення і систематизації знань,· уроки практичного застосування знань, навичок і умінь, уроки контролю і корекції знань, навичок і вмінь.


Пам’ятка «Типи уроку» за класифікацією В.О.Онищука




Урок засвоєння нових знань

1) Актуалізація чуттєвого досвіду опорних знань учнів.

2) Мотивація учбової діяльності школярів.

3) Повідомлення учням теми, мети й завдань уроку.

4) Сприйняття й усвідомлення учнями нового матеріалу.

5) Осмислення учнями знань.

6) Узагальнення й систематизація знань.

7) Підведення підсумків уроку.

8) Домашнє завдання.




Урок формування навичок і вмінь

1) Актуалізація опорних знань і практичного досвіду учнів.

2) Мотивація навчання школярів.

3) Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

4) Вивчення нового матеріалу.

5) Першопочаткове застосування набутих навичок і вмінь.

6) Застосування учнями знань з метою засвоєння навичок.

7) Творчий перенос знань і навичок у нові умови.





Урок застосування знань, навичок і вмінь

1) Актуалізація опорних знань і дій учнів, необхідних для творчого вирішення поставлених завдань.

2) Повідомлення учням теми, мети й завдань уроку.

3) Мотивація навчальної діяльності учнів.

4) Самостійне виконання учнями завдання під контролем і з допомогою вчителя. Учні виконують практичне завдання індивідуально, попарно й групами.

5) Узагальнення й систематизація знань і способів виконання дій, отриманих і засвоєних на уроці.

6) Контроль вчителя, контроль і взаємоконтроль учнів у процесі виконання завдань.




Урок узагальнення й систематизації знань

1) Мотивація учбової діяльності школярів.

2) Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

3) Узагальнення окремих фактів, подій, явищ.

4) Повторення й узагальнення понять, засвоєння відповідної їм системи знань.

5) Повторення й систематизація основних теоретичних положень і провідних ідей науки.

6) Підсумки уроку.

7) Домашнє завдання.





Урок контролю й корекції знань, навичок і вмінь

1) Мотивація учбової діяльності учнів, повідомлення теми, мети й завдань уроку.

2) Перевірка рівня знання учнями фактичного матеріалу, основних понять і вмінь самостійно пояснювати їхню сутність, приводити найбільш переконливі аргументи до своїх суджень.

3) Застосування учнями знань у стандартних і нестандартних умовах.

4) Збір виконаних завдань, їх перевірка, аналіз і оцінка.

5) Підсумки уроку й повідомлення домашнього завдання.





Комбінований урок

1) Актуалізація опорних знань, навичок і вмінь.

2) Мотивація учбової діяльності школярів, повідомлення теми, мети й завдань уроку.

3) Вивчення нового матеріалу.

4) Першопочаткове застосування набутих знань.

5) Засвоєння навичок.

6) Засвоєння узагальнених умінь.

7) Самостійна робота: творче застосування знань, навичок і вмінь, перевірка результатів виконаних завдань.

8) Підведення підсумків уроку й домашнє завдання.



1.2. Обговорення доцільності вибору.

Крок 2. Проектування структури уроку


Інновації в навчально-виховному процесі стосуються насамперед структури уроку. Структура уроку й форми організації навчальної роботи на ньому мають принципове значення в теорії і практиці сучасного уроку, оскільки в значній мірі визначають ефективність навчання, його результативність. Кожний тип уроку має свою структуру: етапи побу­дови уроку, їх послідовність, взаємозв'язки між ними. Добір елементів структури визначається завданнями, які слід постійно вирішувати на уроках певного типу, щоб оптимальним шляхом досягти його найбільшої ефективності. Постановка мети, конструювання навчального процесу, перевірка його ефективності – це основні моменти розробки уроку.

Існує чітко визначена дидактична структура уроків різних типів. Проте слід уникати шаблонності в процесі побудови уроку. Процес навчання ефективний лише тоді, коли вчитель правильно розуміє єдність функцій кожного компонента окремо і його структурної взаємодії з іншими компонентами уроку.

Під час створення методичного проекту уроку для забезпечення ефективності значну роль слід приділяти створенню мотивації, психологічного комфорту з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей.

2.1. Мотивація навчальної діяльності,

створення позитивного емоційного фону


Додаткова інформація:

створення позитивного емоційного фону досягається шляхом використання

- музичних композицій,

- декламування цитат із творів художньої літератури,

- афоризмів,

- різних варіантів привітань дітей і звернень до їхньої особистості на уроці,

- демонстрацій ілюстрацій,

- перегляду відеороликів.




Ефективними прийомами впливу на активізацію розумової діяльності школярів є постановка проблемних питань та евристична бесіда.





Завдання (робота в парах): сформулювати проблемне питання до уроку на тему: «Я душу дав тобі? А тіло збавив!» Проблема кохання й зради в драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».


Обговорення ефективності застосованих прийомів.

2.2. Важливим етапом уроку є актуалізації навчальної діяльності


Ефективними прийомами актуалізації пізнавальної діяльності учнів є тільки ті, що сприяють активній розумовій діяльності, умінню застосовувати набуті знання.





Завдання: ранжувати прийоми актуалізації від найефективнішого до найменш ефективного: заповнення таблиці, бесіда, тестування, мікрофон, мозкова атака, сніговий ком.


Прийоми актуалізації
Рейтинг

Заповнення таблиці



Бесіда



Тестування



Мікрофон



Мозкова атака



Сніговий ком





Обгрунтування результатів ранжування.

2.3. Моделювання основної частини уроку: опрацювання теми


Якість уроку залежить від особистісного підходу до навчального процесу, взаємодії учителя й учнів, педагогіки співробітництва на уроці та інших чинників, що стимулюють активну навчальну діяльність. Набуття нових знань може бути успішним тільки з опорою на вже опановані знання, а відпрацювання навичок і вмінь успішно відбувається після засвоєння й усвідомлення матеріалу.





З метою демонстрації одного з прийомів роботи – дискусії – проводиться анкетування учасників майстер-класу з теми «Зрадо, як тебе зрозуміти?» (психолог школи аналізує результати анкетування), обговорюються особливості й правила проведення дискусії, автор майстер-класу проводить дискусію з даної теми на учасниках.




Ділова гра. З метою моделювання фрагменту уроку учасникам пропонується об’єднатися в групи (за допомогою символів, які були обрані учасниками на початку майстер-класу) для обговорення методів і прийомів на етапі опрацювання теми уроку.


Питання для обговорення:
  • актуальність застосування прийому/методу,
  • рівень складності,
  • які вміння й навички формує,
  • чи застосовуєте в роботі.



Додаткова інформація.


Прийоми й методи, які пропонується використати під час опрацювання

теми:
  • прийом незакінчених речень,
  • асоціативний кущ,
  • цитатний аналіз художнього тексту,
  • гронування,
  • «акваріум»,
  • дискусія,
  • складання тестових завдань,
  • інсценізація.



Оцінювання результатів роботи учасниками груп. Визначення ефективності застосованих методів і прийомів.

Крок 3. Висновки


Якщо актуалізація є важливою складовою початкової частини уроку, то для кінцевого етапу необхідною є рефлексія – етап уроку, протягом якого учні осмислюють набуті й усвідомлені знання. Для проведення етапу рефлексії в арсеналі педагогів є немало засобів.


До уваги пропонуємо пам’ятку, за допомогою якої учні висловлюють осмислене й усвідомлене.


РЕФЛЕКСІЯ НА УРОЦІ


РЕФЛЕКСІЯ – ЕТАП УРОКУ, ПРОТЯГОМ ЯКОГО ВИ ОСМИСЛЮЄТЕ НАБУТІ Й УСВІДОМЛЕНІ ВАМИ НА УРОЦІ ЗНАННЯ.


ЗАСТОСОВУЙТЕ!

СПЕРЕЧАЙТЕСЯ!

ДИСКУТУЙТЕ!


СЬОГОДНІ НА УРОЦІ


- Я ДІЗНАВСЯ…

- Я НАВЧИВСЯ…

- МЕНІ СПОДОБАЛОСЯ…

- МЕНЕ С ХВИЛЮВАЛО…

- МЕНЕ ЗАЦІКАВИЛО…

- ЗДІЙСНИЛИСЯ МОЇ ОЧІКУВАННЯ ЩОДО…

(РЕЗУЛЬТАТІВ УРОКУ, ЕМОЦІЙНОГО СТАНУ, ОТРИМАНОЇ

ІНФОРМАЦІЇ, РОБОТИ В ГРУПІ)


Я ЗРОЗУМІВ, ЩО МЕНІ ТРЕБА

    • ВИВЧИТИ…
    • ПОВТОРИТИ…
    • УСВІДОМИТИ…




С. Рубінштейн зазначав, що завдяки наявності рефлексії суб'єкт стає здатним здійснювати управління діяльністю, досягати мети. Учасники майстер-класу пропонується підбити підсумки роботи, користуючись запропонованою пам’яткою.

Словник термінів


«Акваріум» - методичний прийом, подібний до дискусії, під час якого

одна група учнів – активні учасники, інші – спостерігачі.

Актуалізація - оновлення інформації згідно з достовірними даними

на певний момент уроку.

Асоціативний кущ – схема висловлень найстійкіших асоціацій, що

поступово складається учнями під керівництвом

учителя.

Ґронування (асоціювання) – це письмовий вид діяльності, що

допомагає учневі зрозуміти поняття й зв’язки, які

складніше усвідомити під час застосування

традиційних методів навчання.

Дискусія - це форма колективного обговорення, мета якої виявити

істину через зіставлення різних поглядів, правильне

розв’язання проблеми.

Інсценізація - переробка уривку художнього твору для демонстрації

на уроці з метою розвитку творчих здібностей учнів.

Майстер-клас - інноваційна модель викладання й навчання, метою якої

є підняття професійного рівня.

Мотивація - це процес стимулювання учнів до здійснення ефективної

діяльності, спрямованої на досягнення мети. Мотивація

необхідна для ефективного виконання запланованих

завдань.

Прийом незакінчених речень. Незакінчені речення - це початкові

фрагменти речень з певної навчальної теми, що їх із тією чи іншою

метою учитель обірвав.


Клас 10


Тема. «Я душу дав тобі? А тіло збавив!» (Проблема кохання й зради в драмі-феєрії Л.Українки «Лісова пісня»)


Тип уроку. Урок практичного застосування знань, навичок і вмінь

Мета:
  • удосконалювати навички змістового аналізу тексту, аналітичного мислення;
  • формувати вміння висловлювати й аргументувати власні думки;
  • поглибити уявлення про кохання й зраду;
  • виховувати вміння розуміти й поважати красу людських стосунків.


Обладнання: портрет Лесі Українки, ілюстрації до драми-феєрії «Лісова пісня», дидактичний матеріал (тест-контроль, питання до дискусії)


Методи і прийоми: створення позитивного емоційного фону уроку, тестовий контроль знань, постановка проблемного питання, асоціативний кущ, робота з цитатним матеріалом, метод незакінчених речень, дискусія


Основний зміст уроку:

1. Створення емоційного фону уроку.

Під музичний супровід учитель декламує уривок із твору: «Твоя сопілка має кращу мову. Заграй мені, а я поколишуся. Мавка сплітає довге віття на березі, сідає в нього й гойдається тихо, мов у колисці. Лукаш грає, прихилившись до дуба, і не зводить очей з Мавки. Мавка, слухаючи, мимоволі озивається тихесенько на голос мелодії: Як солодко грає, як глибоко крає, розтинає білі груди, серденько виймає! »

2. Актуалізація опорних знань.

Тест-контроль з метою перевірки домашнього завдання: взаємоперевірка за допомогою ключа (на парту, на дошці, на екран, зачитує вчитель) (Додаток 1)

3. Оголошення теми і постановка мети

4. Мотивація навчальної діяльності учнів. Постановка проблемного питання

Сьогодні ми будемо вести розмову про два поняття, які були і залишаються складовими життя людини. Кохання і зрада. Як треба кохати? Як пережити зраду? Чи кожен здатен на високі почуття? Чому в житті є місце зраді? (питання записані на дошці). Я думаю, що вас, п’ятнадцятилітніх, ці питання є актуальними й важливими. Епіграфом нашого уроку пропоную взяти слова: «Любов виникає з любовi; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю». Чи відомий вам автор цього афоризму? Епіграф уроку – проблемне питання, відповідь на яке ви зможете дати, активно працюючи на уроці.

5. Сприйнятття й засвоєння навчального матеріалу (осмис­лення змісту й послідовності застосування способів вико­нання дій; самостійне виконання учнями завдань під кон­тролем і за допомогою вчителя; звіт учнів про роботу і тео­ретичне обґрунтування отриманих результатів)

5.1. Для того, щоб кожний із вас замислився над значенням поняття «кохання», пропоную створити асоціативний кущ.

Пропоную доповнити створену модель символами щасливого й нещасливого кохання. І варіант підготував символи щасливого кохання. ІІ варіант – нещасливого.

5.2. Робота з текстом драми-феєрії.

Цінність будь-якого літературного твору полягає в тому, що в ньому відбивається наше життя. Проблема кохання була, є й буде актуальною в усі часи. Прийти до власного розуміння цього поняття можна й слід, вивчаючи літературні шедеври, до яких належить драма-феєрія «Лісова пісня». Пристрасна, ніжна, хвилююча. Звернімося ж до тексту. У драмі-феєрії найдіть цитати, які б ілюстрували розуміння кохання представниками світу природи й світу людини.

За що покохав Той, що греблі рве, Русалку? Чи закохуються люди у зовнішність? Ваше ставлення до такого почуття?

Чи можна покохати людину через її матеріальні статки? Чому? Чи можна таке почуття назвати справжнім? Кого з героїв прочитаного твору пов’язувало лише матеріальне? Чи можемо назвати їхні стосунки щирими?

Чи може почуття бути вічним?

Чи здатне кохання, прокидаючись у душі людини, змінити для неї бачення світу?

На що здатна людина заради коханого? А Мавка? Якою вона прагне стати в очах коханого?

З чого виникло кохання Лукаша до Мавки? Чи стане це почуття глибоким та міцним? Чи можна назвати Килину романтичною натурою? Доведіть.

(Такі питання допоможуть вчителеві скоординувати роботу учнів під час роботи з цитатним матеріалом.)

5.3. Метод незакінчених речень.

Про любов сказано й написано чимало, Леся Українка так визначала це поняття: «Любов – це чудова поема, що люди потім перечитують у спогадах, без болю, без прикрого почуття». І цю чудову поему ми знаходимо в кожному її творі. А яке визначення дасте ви цьому поняттю?

Поточне оцінювання.

5.4 Хвилинка відпочинку. Інсценування гуморески про кохання.

Під час відпочинку пропонуємо послухати, яким постає кохання в розумінні деяких молодих людей.

5.5. Дискусія

Кохання – це красиве почуття, однак частим супутником кохання, на жаль, є зрада. Проблема зради стане предметом нашої дискусії.

На попередніх уроках, аналізуючи «Лісову пісню», ми звертали увагу й на проблему зради. Відповідаючи на питання анкети (Додаток 2), ви виявили різне розуміння й сприйняття цього поняття. Пропоную озвучити деякі аспекти. Основні питання дискусії:
    1. Зрада. Це страшно чи буденно?
    2. За яких умов можна пробачити зраду з боку коханої людини і чи можливе це взагалі?
    3. Від якої зради найбільше страждала Мавка?
    4. «Я душу дав тобі! А тіло збавив!». Чи ілюструє ця цитата розуміння Лукашем своєї зради?
    5. Мавка пробачила Лукаша? Чому?
    6. Чиє почуття можна назвати любов’ю? Чому?

5.6. Вирішення проблемного питання.

Епіграфом нашого уроку став афоризм: «Любов виникає з любовi; коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю». Протягом уроку ми довели чи спростували дане висловлювання?

6. Узагальнення і систематизація знань

6.1. Рефлексія. Учні оцінюють роботу на уроці, користуючись пам’яткою

6.2. Оцінювання дискусії.

- На високому рівні працювали…

- На достатньому …

- Виявляти більше активності слід …

- Звернути увагу на культуру мовлення й оформлення думки потрібно …

7. Домашнє завдання. Підготуватися до написання контрольного твору на одну з тем: «Порівняльна характеристика Мавки й Лукаша», «Проблема кохання й зради в драмі-феєрії «Лісова пісня», «Ні! Я жива! Я буду вічно жити!»

Додаток 1

Тест-контроль за драмою-феєрією «Лісова пісня»
  1. Драматичний твір, у якому відбуваються неймовірні, незвичайні перетворення, а поряд із людьми діють постаті, створені їхньою уявою, називається…
  2. «Лісова пісня» за жанром…
  3. Композиційно «Лісова пісня» складається з…
  4. Старезний, густий, предковічний ліс… Посеред лісу простора галява з плакучою березою і з великим прастарим дубом. Ці рядки є частиною (указати складову частину твору)
  5. Дія у творі відбувається на… (указати місцевість)
  6. Які два світи представлені у творі?
  7. Ідею гармонійної єдності двох світів, представлених у творі, втілено в образі…
  8. Символом нетлінних духовних цінностей у «Лісовій пісні» є образ…
  9. «Ні, я жива! Я буду вічно жити!..», - говорить у «Лісовій пісні»…
  10. Кому адресовані слова головної героїні « - Ну, як таки, щоб воля та пропала? Се так колись і вітер пропаде?»
  11. «Я душу дав тобі? А тіло збавив!». Кому належать слова?
  12. «Не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись…». Ці слова звернені до…

Ключ до тест-контролю за драмою-феєрією «Лісова пісня»
  1. Феєрія
  2. Драма-феєрія
  3. Пролог, три частини
  4. Пролог
  5. На Волині
  6. Людини і природи
  7. Дядька Лева
  8. Мавки
  9. Мавка
  10. Лісовику
  11. Лукаш
  12. Лукашу

Додаток 2

Анкета

(Розуміння понять «кохання» і «зрада»)
  1. За що люблять людину:
  • краса зовнішня;
  • доброта душевна;
  • розум;
  • багатство;
  • сексуальний потяг;
  • духовні потреби;
  • інше
  1. Чого більше в коханні – егоїзму чи самовіддачі?
  2. За яких умов можна пробачити зраду? Чи можливо це взагалі?

_____________________________________________________
  1. Чи в змозі пробачити зраду ви?

_____________________________________________________
  1. Кохання «навіки» чи «на час». За яке ви?