Наявність лідерських якостей як один з факторів успішної управлінської діяльності в системі мвс штанько Н. А., здобувач Академії управління мвс науковий керівник

Вид материала

Документы

Подобный материал:

• Фальсифікованих алкогольних напоїв, 424.14kb.
• Затверджено, 877.19kb.
• Конспект лекцій з курсу «управління якістю», 1392.08kb.
• Міністерство внутрішніх справ україни Академія внутрішніх військ мвс україни науково-дослідний, 5166.67kb.
• Академія внутрішніх військ мвс україни Збірник тез доповідей ІІІ науково-практичної, 1092.32kb.
• Методика діагностики особистості на мотивацію до успіху Т. Елерса. Результати дослідження, 44.59kb.
• Міністерство внутрішніх справ україни академія внутрішніх військ мвс україни Збірник, 5737.51kb.
• Теорія та історія держави І права. Філософія права, 118.55kb.
• Мвс україни університет внутрішніх справ адміністративна відповідальність в україні, 1331.91kb.
• Робоча програма дисципліни «Державне право зарубіжних країн» для спеціальності: 060101, 378.93kb.

НАЯВНІСТЬ ЛІДЕРСЬКИХ ЯКОСТЕЙ ЯК ОДИН З ФАКТОРІВ УСПІШНОЇ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В СИСТЕМІ МВС


Штанько Н.А.,

здобувач Академії управління МВС Науковий керівник:

заступник начальника кафедри роботи з персоналом, юридичної психології педагогіки та політології АУ МВС,

кандидат психологічних наук Остафійчук Т.В.


Протягом багатьох десятиліть проблема управлінських кадрів і керівництва персоналом привертала увагу багатьох вчених. Але психологічні дослідження в цьому напрямку проводилися в основному у промислових галузях. Керівники системи МВС не привертали уваги дослідників, незважаючи на те, що управлінська діяльність у цій галузі має свою специфіку і пред'являє відповідні вимоги до психологічних якостей керівників. У сучасних умовах, коли успіх в управлінській діяльності залежить від оперативності, самостійності і творчого потенціалу керівника, ця проблема набуває особливої актуальності з двох причин: по-перше, зростають вимоги до керівників усіх посадових рівнів, і по-друге, підвищується інтерес до теорії та психології управління.

На нашу думку, успішність управлінської діяльності керівників (управлінців) значною мірою залежить від наявності у них певних особистісних характеристик, і, насамперед, лідерських якостей. Існують специфічні вимоги до особистісних якостей керівників різних рівнів управління системи МВС (начальників РВ МВС, заступників головних начальників та інших посадовців керівної ланки). Можна з впевненістю стверджувати, що ефективність управлінської діяльності керівників тісно пов’язана з їхніми інтелектуальними, емоційно-вольовими, комунікативними і мотиваційними характеристиками.

Сучасна дискусія стосовно того – є керівництво професією чи ні – фактично зводиться до таких питань: чи віддавати перевагу одержанню формальної фахової освіти чи орієнтуватися на набутий досвід в управлінні та власні здібності лідера. У психології управління постають нові питання, які носять проблемний характер: «Як сформувати ефективного керівника? Чи обов’язково повинні бути вроджені задатки лідера? Як виховати свого лідера в організації?»

Отже, вважаючи ці питання нагальними і актуальними, спробуємо проаналізувати модель успішного керівника.

Керівництво – мистецтво управління людьми. Вершина справжнього мистецтва управління – імпровізація, креативність. Успішний керівник, а отже і модель успішного управлінця, безумовно повинні базуватися в першу чергу на вроджених здібностях людини. На нашу думку, головною рисою керівника є здатність бути лідером [5, 138].

Лідерство – специфічний тип управлінської взаємодії, заснований на найбільш ефективному поєднанні різних джерел влади і направлений на спонуку людей до досягнення загальної мети. Лідерство як тип відносин управління відмінний від власне управління і будується більше на відношеннях типу «лідер-послідовник», ніж «начальник-підлеглий». Лідер – людина яка чітко формує свою ціль, і знаходить прибічників, які будуть допомагати йому в самореалізації та досягненні вже спільної мети [1, 92].

Лідерство – являється тим видом діяльності, який пронизує всю систему управління. Неможливо ефективно виконувати функції планування, мотивації, організації та контролю, якщо немає ефективного керівництва і лідерів, здатних заохочувати інших працівників, позитивно впливати на них і вести за собою, тим самим досягаючи позитивних кінцевих результатів [3, 211]. Та слід пам’ятати - ефективний керівник не обов’язково є ефективним лідером, і навпаки. Успіх в управлінні не компенсує поганого лідерства. Згідно з теорією потреб Девіда Мак-Клелланда, ефективні керівники - це люди із вродженою «потребою влади» [4, 187].

Керівник організації — це людина, яка одночасно є лідером і ефективно управляє своїми підлеглими. Його мета — впливати на інших людей так, щоб вони виконували доручену їм роботу. Успішний керівник, на нашу думку, – це цілісна особистість, це певний образ, з якого можна брати приклад. Він знає, які цінності і мотиви лежать в основі поведінки його підопічних. Він допомагає і підтримує підлеглих у їхньому процесі самоактуалізації. Успішний керівник володіє секретом лідерства, він знає коли використовувати силу своєї харизми, коли потрібно бути командуючим, а коли другом. Він - та ланка, яка генерує основні принципи корпоративної культури і допомагає її підтримувати [5, 209].

Дослідження у сфері лідерства свідчать, що в ефективності керівництва вирішальну роль можуть відіграти додаткові, ситуативні чинники: потреби і особисті якості підлеглих, характер завдання, вимоги і вплив середовища, інформація тощо. Крім того, ефективного керівника-лідера з-поміж інших вирізняє певна система якостей: творча обдарованість, високий рівень інтелекту, харизматичність, ініціативність, упевненість у своїх силах тощо. Та треба враховувати і ситуативність - в різних ситуаціях керівники виявляють різні особисті якості. Тобто, в різних виробничих ситуаціях вимагаються різні здібності і якості, а, отже, управлінець повинен володіти творчою адаптивністю і мати систему автодидактичних здібностей. При цьому структура особистих якостей керівника повинна варіюватися і співвідноситися з особистими якостями і діяльністю його підлеглих [2, 69].

На основі аналізу теоретичної літератури ми зробили висновки про те, що успішність управлінської діяльності керівників у більшості випадків визначається трьома складовими:

• індивідуально-психологічними характеристиками (комунікативні, лідерські і організаторські здібності, інтелект тощо.);
  
• системою підготовки і перепідготовки управлінських кадрів, де основна увага повинна приділятися розвитку значущих управлінських вмінь і навичок керівників (вміння вирішувати проблеми, формувати колектив, навчати і передавати управлінський досвід та ін.);
  
• соціальними умовами, що стимулюють спрямованість керівників на вирішення найважливіших завдань галузі.
  

Отже, на нашу думку, майбутній потенційний керівник системи МВС не може реалізувати свої здібності без певної допомоги. Такими у цьому контексті слід вважати освіту та власний досвід, які також є ключовими факторами в моделі успішного керівника.

ЛІТЕРАТУРА

1. Алифанов С.А. Основные направления анализа лидерства // Вопросы психологии. — 1991. — № 3. — С. 90–96.
   
2. Баєва О. Біологічні основи влади і лідерства // Персонал. – 2006. – №12. – С. 67.
   
3. Бандурка О.М, Управління в органах внутрішніх справ України. – Х.: Основа, 1996. – 398 с.
   
4. Мурашко М.І. Менеджмент персоналу. Навчально-практичний посібник. – К.: Товариство «Знання», КОО, 2002. – 311 с.
   
5. Управління персоналом: Навч. посіб. для ВНЗ / М.Д. Виноградський, С.В. Бєляєва, А.М. Виноградська та ін. – К.: ЦНЛ, 2006. – 504 с.