Опис досвіду

Кравченко Тамари Володимирівни,

вчителя французької мови, спеціаліста вищої категорії, педагогічне звання

« вчитель- методист»

Шполянського НВК « ЗОШ І –ІІІ ступенів №3- гімназія »

з проблеми:

“Формування комунікативної компетенції учнів засобами сучасних технологій навчання”

Скільки мов ти знаєш,

стільки ж разів ти людина.

М. Горький

Ще з дитинства мріяла стати вчителем. Мені подобалось передавати свої дитячі знання своїм друзям, відчувала, що вони мене розуміють. Мріяла стати саме вчителем іноземної мови, оскільки була просто закохана у свою, “до кісток”, французьку: їла, одягалася, говорила, як француженка, цим помітно вирізнялася з маси інших вчителів. Не обійшлося тут, звичайно, і без любові до гуманітарних наук. Йшли роки...

Маленька дівчинка виросла, і дитяча мрія перетворилася на реальність. Нарешті закінчила інститут... Не могла дочекатися, коли переступлю поріг класу, і уявлені мною колись учні, яких замінювала іграшками, будуть справжніми. Ніколи не могла себе уявити лікарем, продавцем, перукарем - тільки вчителем!

Я люблю дітей, особливо розумних, радію їх успіхам, результатам. Іншого життя та іншої роботи для себе навіть не уявляю.

"Значне місце в розумовому вихованні належить іноземній мові. Нашим ідеалом повинно бути те, щоб учні відчували живе слово іноземної мови, вкладали у вивчені ними слова і словосполучення такі уявлення, почуття, думки, які в них вклав народ", - ці слова В. О. Сухомлинського стали для мене певним орієнтиром в моїй педагогічній діяльності.

З кожним днем отримувала задоволення, навчаючи дітей, але хотілося здобувати все нові і нові знання. Професія вчителя потребує сильних особистостей, які прагнуть досконалості у своїй справі, перебувають у постійному творчому пошуку.

Є різні трактування творчості. Для мене творчість, насамперед, пов'язана зі словами «активність», «діяльність»», «процес», «пізнання» й обов'язково стоїть поряд з учнями. Упевнена, що професійна творча майстерність учителя полягає в надприродних можливостях. І, на мою думку, учитель повинен пройти певні етапи професійного розвитку, щоб із гордістю сказати: «Я - професіонал своєї справи».

Тернистий шлях удосконалення... Що це? Злети та падіння, чорне та біле, сум і радість. Хто це не проходив? Але, долаючи певні труднощі, людина розвивається.

Свій професійний шлях почала не так давно, але розумію, що живу в унікальному середовищі. Переді мною відкривається до цього часу незнаний світ... Передові технології, інноваційні методи... Про все це ми можемо не тільки прочитати, але й відчути їх перевагу в освітянській галузі.

Одним із напрямів діяльності стала всесвітня ініціатива «Intel® Навчання для майбутнього», яка спрямована на розвиток шкільної освіти, завдяки навчанню вчителів використанню комп'ютерних технологій у навчально-пізнавальній діяльності учнів. Навчання вчителів за програмою «Intel® Навчання для майбутнього» піднімає організацію проектної діяльності на якісно інший рівень. Саме курси за цією освітньою програмою надали мені можливість подивитися по-іншому на освіту, викладання предмету: в останні роки одним із пріоритетів розвитку освіти стало впровадження сучасних інформаційно-телекомунікаційних технологій, які забезпечують подальше вдосконалення навчально-виховного процесу, доступність та ефективність освіти, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві. Я не помилилась, вибираючи для себе провідним у роботі метод проектів. Він цікавий тим, що, з одного боку, дозволяє створити умови для розвитку інтелектуальних здібностей обдарованих дітей, а з іншого - проект дає можливість брати участь у цікавій і результативній роботі всім дітям. Крім того, типологія проектів дозволяє дітям вибрати собі найбільш комфортний характер діяльності. Є діти, яких ми називаємо «я сам». Їм цікаво все робити самим від початку й до кінця, тому для них найкращим варіантом стають індивідуальні проекти. Інші віддають перевагу роботі у групах. На практиці доводилось спостерігати, як ідеї окремих індивідуальних проектів трансформувались у групову проектну діяльність.

Для успішної реалізації навчального проекту потрібні такі умови:

наявність значущої у творчому, дослідницькому плані проблеми;
уміння вчителя ставити ключові та тематичні запитання;
практична значущість очікуваних результатів (публікація, постер, альманах тощо);
самостійна робота учнів на уроці або поза уроком;
структурування змістовної частини проекту (етапи, завдання, розподіл ролей тощо);
використання дослідницьких методів;
застосування комп'ютерних технологій (для пошуку інформації, спілкування з іншими учасниками проекту, створення кінцевого продукту проекту).

Механізм реалізації проектної технології в нашій гімназії складається з п'яти основних компонентів:

перша складова - організація стимулюючого енерго-інформаційного простору (предметного, соціокультурного, освітнього), для розвитку потенціальних можливостей дитини, його внутрішнього світу.

друга складова - організація різноманітних видів діяльності як умова самореалізації кожного учня: соціально-комунікативної, суспільно-корисної, ігрової, фізично-оздоровчої, навчально-пізнавальної, науково-дослідницької, художньо-естетичної, туристсько-краєзнавчої, науково-технічної, декоративно-прикладної, еколого-натуралістичної.

третя складова - організація продуктивного спілкування як умови соціального розвитку учнів, формування позитивної «Я-концепції». Навчити учнів спілкуванню, культурі діалогу - клопітка та трудомістка діяльність, успіху якої сприяють, перш за все, інтерактивні форми роботи, тобто ті форми та методи, які забезпечують продуктивну реалізацію проектної технології.

четверта складова - психолого-педагогічна підтримка вирішення учнями своїх проблем, допомога їм у самопізнанні, самооцінці, самовизначенні та самоактуалізації. Ця складова потребує системного підходу. У нашій школі працює постійно діючий психологічний семінар для вчителів, система моніторингу результативності втілення проектної технології в навчально-виховний процес.

остання (п'ята) складова - підвищення професійної майстерності, проективної культури педагогічних кадрів. Основною рушійною силою в реалізації кожного проекту є вчитель, який усвідомлює свою соціальну відповідальність, постійно турбується за своє особистісне та професіональне зростання.

Проект - це метод навчання. Він може застосовуватись як на уроках, так і в позакласній роботі, орієнтований на досягнення цілей самих учнів, тому неповторний; формує значну кількість навчальних і життєвих компетентностей, тому є ефективним; формує досвід, тому незамінний.

Проект (проектування) - це зміст навчання. Найбільш сучасні сфери людської діяльності базуються на проектуванні. Тому проектування може бути основою професійних спецкурсів.

Проект - це форма організації навчального процесу. Проектна діяльність може стати альтернативою класно-урочного навчання. А майбутнє за балансом альтернатив.

Проект - це особлива форма філософії освіти. Філософія мети та діяльності, результатів і досягнень, вона прийнятна для школи сьогодення, тому що дозволяє поєднати ціннісно-змістовні основи культури та процес діяльнісної соціалізації.

Мені дуже імпонують слова Альберта Ейнштейна: «Освіта - це те, що залишається, якщо забути все, чого навчили у школі». Постійно згадую ці слова і, перегортаючи сторінку кожного прожитого дня, кожного пройденого уроку, переконуюсь, що досягти професійної майстерності можна тоді, якщо базуватись на таких принципах:

Принцип віри. Учитель повинен вірити в дітей, їх здібності, талант. Дітей завжди треба підтримувати.

«Не побачивши в учневі чогось цінного й цікавого, властивого тільки йому, учитель, по суті, не може виховувати школяра, оскільки в цьому разі в педагога немає точки контролю для людського контакту із своїм учнем», - пише І. Кон. Я вважаю, що мистецтву душевного контакту неможливо навчитися за підручником чи звести його до певної суми правил. Його найважливіша передумова - Віра, Чуйність, Душа вихователя. Але, розкриваючись назустріч учневі й отримуючи доступ у його внутрішній світ, учитель тим самим розсуває межі й збагачує зміст власного «Я».

Принцип розвитку особистості. Одна з найгостріших людських потреб - бути зрозумілим, прийнятим, визнаним. Психологічні дослідження показують, що глибоко знати і розуміти ми можемо лише двох-трьох осіб, більш-менш орієнтуватися в поведінці десь близько десяти, а ось стосовно інших вступають у дію певні стереотипи.

Тому педагогу потрібно розвивати індивідуальні особливості учнів, підтримувати впевненість дітей у тому, що їхня діяльність і поведінка буде гідно оцінена.

Розвиток творчих здібностей - справ непроста, але потрібна. Головне, на мою думку, у цій роботі - це пам'ятати, що кожна дитина - індивідуальність, талановита особистість.

Мабуть, наївно думати, що кожен з них стане письменником, але потрібно прагнути виховати творчих особистостей, які вміють креативно мислити. Прийомів розвитку творчості існує величезна кількість, але добираються вони згідно з творчою спрямованістю та віковими особливостями учнів.

Принцип ціле покладання. На «смішне» й «дитяче» запитання: «Для чого учень іде до школи?» - відповідь пролунає миттєво: «Та, звичайно ж, учитися!» Однак на наступне: «А яка мета цього навчання?» - отримаємо її не так швидко й не одну, а кілька. Залежно від того, до кого звернемось із цим запитанням.

Можливість реалізуватися учням у пізнавальній та інших видах діяльності - основна мета, яку ставлю для себе як учитель. Оскільки мета вказує на очікуваний результат, «суб'єктивний образ бажаного», то правильно визначити її - значить відповідно «запрограмувати» свою діяльність, свої очікування, своє майбутнє. Обговорення цілей навчання учнями, а згодом успіхів і невдач, сприятиме не тільки виробленню умінь і навичок, а й усвідомленню її важливості й потрібності.

Як філолог, найважливішим принципом вважаю принцип мовознавчий. Саме завдяки іноземній мові дитина пізнає, осмислює та сприймає світ, ознайомлюється з усіма сферами життєдіяльності як свого народу, так і народу, мову якого вивчає, засвоює його духовні та душевні якості, риси характеру. Упевнена, що мова програмує національну ідентичність дитини, формує її національну свідомість, сприяє національному само ототожненню. Також першорядна роль іноземної мови у процесі становлення та розвитку особистості проявляється в тому, що вона слугує головним засобом налагодження взаємодії з іншими людьми, із суспільством.

З точки зору вивчення мови моє завдання як вчителя є в тому, щоб підготувати мовленнєво грамотну людину з високим рівнем комунікативної компетентності, що ґрунтується на системі знань про мову, її граматичну будову, людину, яка здатна вільно виражати свої думки та почуття в усній і писемній формі.

Отже, базуючись на таких принципах, думаю, що впевнено крокую до самовдосконалення, до професійного зростання.

Вірю у знання та професіоналізм, бо вони завжди непереможні.

Розвиток... Людина все життя прагне розвиватися, знаходити щось нове. Отже, учитель на першому етапі пошуку - найкращий порадник і «ключик» до самопізнання, саморозвитку дітей.

Ми завжди ставимо перед собою мету, а досягнувши її, прагнемо ставити іншу. Учитель на цьому етапі - помічник.

Хочу зазначити, що, використовуючи ці принципи та гаряче серце вчителя, який завжди, у будь-яку хвилину, підтримає учня, можна досягти професійного успіху.

Управління групою людей потребує авторитету.

Буває авторитет сили. Цей механізм управління дуже простий. Він не потребує педагогічної майстерності.

Буває авторитет знань. Ключове слово тут - повага, любов.

У реальних умовах авторитет учителя включає обидві складові - авторитет сили й авторитет знань. Питання міри - яка складова основна, головна. Дуже хочеться, щоб була друга... Педагог, працюючи з дітьми, повинен мати високий рівень розвитку творчого потенціалу, широкий світогляд, глибокі знання з психології дитини, розвинену рефлексію, володіти досконалими вміннями у сфері організаційної та комунікативної діяльності. Тому своє спілкування з учнями будую на основі дружньої прихильності, намагаюсь бути прикладом для дітей у дотриманні законів та обрядів колективу, до самої форми його життєдіяльності. Учні мають бачити та відчувати спорідненість своєї та моєї діяльності . Тож в своїй роботі користуюся засобами, які збуджують вихованців до сумлінної, творчої і самостійної участі у здійсненні загальної справи: допомога дружньою порадою, звертання до вихованців по допомогу, товариська вигода( „ Раз вирішили всі разом, то треба...”). Крім того, слід зазначити, що вчитель повинен бути креативною, тобто творчою особистістю. Готовність педагога до творчого пошуку разом з учнями, уміння створювати атмосферу пізнання на уроці залежить від його обізнаності, володіння арсеналом педагогічних умінь та навичок, знання предмета та глибокий інтерес до нього.

А.С. Макаренко стверджував, що кожний вчитель, якщо він добре підготовлений і виявляє старанність, може досягти педагогічної майстерності та проявити творчість.

Учитель, який творчо реалізує свої педагогічні здібності, розвиває та укріплює свій внутрішній потяг до самовдосконалення, вбачає сенс не тільки в самостійному творчому пошуку, а й в колективному, разом з учнями. Майстерність вчителя на уроці іноземної мови полягає, головним чином, в умілому володінні методикою навчання і виховання, творчому застосуванні новітніх досягнень педагогіки і передового педагогічного досвіду, раціональному керівництву пізнавальною і практичною діяльністю учнів, їх інтелектуальним розвитком. Однією з моїх найважливіших цілей є мобілізація учнів на виконання поставлених завдань, досягнення мети безпосередньо на уроці. Для цього планую кожен урок так, щоб у ньому були передбачені найкоротші шляхи до поставленої мети, і, в першу чергу, визначаю структуру, методику і засоби навчання в відповідності з поставленою метою. Заздалегідь на перерві готую необхідні для уроку наочні посібники (географічні карти, плакати, фотографії), технічні засоби , учнівське приладдя, довідники і додаткову літературу, все необхідне кладеться на кожне робоче місце. Також практикую постановку перед учнями цікавого завдання, яке включає їх в роботу з першої хвилини уроку. Замість домашнього завдання застосовую різноманітні способи фронтальної прискореної перевірки – тестові письмові роботи, програмування, перфокарти та ін.

Для підвищення пізнавальної самостійності і творчої активності учнів, застосовую на уроці методи і прийоми проблемного навчання. На мою думку, створення проблемних ситуацій - засіб підвищення пізнавальної активності учнів, що сприяє підвищенню якості знань і створенню необхідних навичок та вмінь. Велику увагу приділяю самостійній роботі учнів з додатковою літературою, іноземною мовою, словниками, журналами, картами, формуючи в учнів важливі вміння планувати свій час, орієнтуватися в навчальному матеріалі, виконувати роботу в певній послідовності, працювати з книгою, довідковою літературою, складати план і тези свого висловлювання.

Погоджуюсь, що підвищення мотивації вивчення іноземної мови перебуває в прямій залежності від енергії та особистих якостей викладача, від його вміння підвищити самооцінку учнів. Ось чому креативні методи, засновані на артистичному, творчому підході до навчання іноземній мові, сьогодні найбільш бажані. Ставлю головний акцент на завдання, які розвивають творчий початок особистості, підвищують мотивацію вивчення мови та покращують мову як основний механізм комунікації. В сьогоднішніх умовах креативні методи повинні стати головними, оскільки вони формують творчу, мовленнєву особистість, яка спроможна швидко реагувати та адаптуватись до будь - якого мовленнєвого середовища та певним соціальним умовам. Використання цих методів дає дуже хороші результати при навчанні іноземній мові. В основі креативних методів лежать вправи, які розвивають швидкість реакції та розширюють кругозір. Ці вправи нероздільно пов'язані з поняттям „семантичного поля”. Після проходження тієї чи іншої теми, скажімо „ Моя квартира” чи „У шкільній їдальні”, я у швидкому темпі називаю предмети, які відносяться чи не відносяться до даного семантичного поля. Учні повинні миттєво відреагувати. Робота з використанням семантичних полів взагалі дуже ефективна, оскільки окрім швидкості реакції розвиває асоціативне мислення.

Будь - яка мова складається з „трьох китів”: фонетики, граматики та лексики. На кожному занятті необхідно давати як фонетичний, так і лексико - граматичний матеріал.

Звичайно, що сучасний підхід до вивчення іноземної мови, коли класи не діляться на групи, заважає широко впроваджувати такі форми роботи, як вміння учнів уточнювати стосунки один з одним, кожному не дає можливість щось суттєве повідомити, обговорити, посперечатись, довести. Але, звичайно, що я не можу відмовитись від такої форми роботи- це забезпечує експромтну готовність учня до спілкування в несподіваних, незапланованих ситуаціях. На ранньому етапі навчання ( 5-ті класи) велику увагу приділяю формуванню фонетичних навичок. Для цього використовую різні наочні засоби, римівки з картинками , фонетичні вправи. Паралельно розвиваю лексичні навички. Крім того, роблю спроби імітації реального мовлення. Досвід показує, що не можливо засвоїти мовний матеріал, не вивчаючи граматичний матеріал, тому широко практикую його вивчення на всіх етапах навчання. Це вивчення правил, граматичних структур, виконання різних вправ, широке застосування граматичних карток з різним завданням, наприклад:

-    поставити слово, що в дужках, в правильній граматичній формі;

-    знайти помилки в реченнях;

-    перекласти речення;

-    визначити час і т.д.

Часто в своїй роботі використовую вправи на перетворення, тобто на трансформацію. Завдання при цьому формулюю так: “Підтвердити правильність моєї думки”, “Виправте моє твердження”. “Скажіть, що так робити не можна”, “Скажіть, що завтра ви будете робити щось інше”, “Висловте здивування і перепитайте, чи це дійсно так”. Широко практикую комбінаційні вправи, а також вправи на закінчення речень. Для роботи в парах застосовую вправи, які мають форму діалогу. Такі діалогічні єдності мають здебільшого підстановчий характер. Для більш складних діалогів використовую ключові слова.

Для розвитку уміння усно або письмово висловлювати свою думку використовую вправи на виправлення тверджень, уточнення повідомлень, переказ або бесіда на основі прочитаного тексту, опис картин, фільмів, обговорення реальних життєвих ситуацій (це події в класі, в школі, погода, спортивні змагання тощо), коментування, композиція. Оргмомент проводжу по- різному, бо така форма, як бесіда з черговим, швидко набридає учням, якщо використовувати її систематично.

Багато педагогів вважають, що на ранньому етапі оволодіння іноземною мовою найбільш ефективною формою навчання є гра. За допомогою гри в школярів розвивається інтерес до іншомовного спілкування, залучаються елементи культури спілкування, формуються деякі уміння, здійснюється інтернаціональне, естетичне виховання, створюється іншомовна інформаційна база, формуються мовні механізми. Тож на різних етапах вивчення мови широко застосовую гру. Це і театралізація: виконання певного комунікативного завдання – зустріч з іноземцем, гра “в пошту”, “в магазин” і т.д. У молодших класах - гра з лялькою: шити одяг, накривати на стіл, облаштування житла. Досить широко застосовую візуальні методи унаочнення: предмети, картинки, малюнки, імітація дій, спеціально створюю ситуації, що демонструють взаємовідношення між об’єктами.

Використовуючи гру як засіб навчання, активізую діяльність учнів, даю змогу проявити їм свої розумові та творчі здібності. Адже гра пробуджує інтерес і активність дітей, дає їм можливість проявити себе в цікавій для них діяльності, сприяє більш швидкому і надійному запам'ятовуванню іншомовних слів та речень, особливо, якщо знання цього матеріалу є обов'язковою умовою активної участі, а в окремих випадках - обов'язковою умовою виграшу.

Гра - це певна ситуація, яка багаторазово повторюється, і кожен раз у новому варіанті. У ході гри виникає змагання. Бажання перемогти мобілізує думку гравців. Мовленнєве спілкування, яке включає не лише власне мовлення, але і жести, міміку тощо, має чітко вмотивований характер.

Переконана, що гра, як варіативно-ситуативна мовленнєва вправа, в ході якої учні набувають досвіду спілкування. Тому вона є невід'ємним елементом кожного мого уроку, і ні в якому разі не протиставляється основній частині уроку. Наприклад, на початку уроку заходжу до класу і пропоную учням вишикуватися у шеренгу. Далі кажу: "Дивіться на мене і скажіть: хто стоїть перший? Хто стоїть другий? Третій? Шостий?" На перший погляд питання просте, але цікаве. Непомітно для себе діти зосередилися, налаштувалися на урок іноземної мови. Таким чином, учні повторили вживання порядкових числівників. Урок продовжується: "Відгадайте, що ми будемо робити сьогодні на уроці?" Учні відповідають: "Ми будемо писати. Читати. Слухати." У такий спосіб закріплюємо вивчення майбутнього часу дієслова. Такі ігрові моменти корисно застосовувати на всіх етапах уроку. Тоді гра буде органічно пов'язана з уроком, і діти можуть не помітити, що вони грають, їм просто буде цікаво. Так, бажаючи перевірити, як учні засвоїли слова на попередньому уроці, запитую: "Qu'est qu'il y a dans le sac?". Звісно, справа не в кількості ігор, які я використовую на уроці. Йдеться про загальну ігрову атмосферу, яка дозволяє мені зацікавити учнів, налаштувати їх на сприйняття нового матеріалу чи на закріплення вивченого. Ігри можна використовувати на всіх етапах навчання іноземної мови у школі, однак зміст мовного матеріалу та характер завдань підбираю відповідно до віку школярів і рівня підготовки певного класу. На початковому етапі навчання особливої уваги заслуговують ігри на просте сприйняття і відтворення матеріалу, а на наступному - на розвиток в учнів умінь виявляти, зіставляти і порівнювати явища та факти; аналізувати і узагальнювати їх; робити правильні висновки тощо.

Ретельно продумана і добре проведена гра полегшує вивчення і закріплення мовного матеріалу (фонетики, лексики, граматики) та сприяє формуванню відповідних умінь і навичок. Гра є ефективним засобом навчання, що охоплює різні види мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання, письмо), вона допомагає в оволодінні іноземною мовою, а крім того, учні відчувають емоційне задоволення як у процесі гри, так і при досягненні результатів. Проведення уроків іноземної мови з використанням ігрового матеріалу активізує школярів, сприяє досягненню високої результативності занять та виховує любов до французької мови. Ігри не підміняють інші форми і види роботи з іноземної мови, а тільки доповнюють їх.

Не відмовляюсь від такої форми роботи (при роботі над лексикою), як заучування слів за словничком ( за професором Х.В. Хачатуряном « Навчання ІМ через активізацію мовленнєвих здібностей людини на основі музичного сприйняття»). Звичайно, тільки така робота не забезпечує формування лексичних навичок, але може служити додатковим і допоміжним засобом закріплення слів. У результаті багаторазового повторення мовних зразків з різним лексичним наповненням мовний стереотип набуває властивості автоматизму. При розвитку монологічного висловлення допустимим вважаю те, що монолог учня повинен бути продуманим, підготовленим, можлива опора на текст. Часто даю такі завдання як “Уявіть собі, що…” Ставлю різні завдання: аргументувати свою відповідь, висловте задоволення, уточніть, погодьтеся з твердженням, висловте незгоду з думкою партнера. На уроці намагаюсь створити атмосферу взаємної довіри. В невимушеній атмосфері учень відчуває себе вільним і рівноправним партнером, учні не повинні відчувати страх за неправильність сказаного.

Одна з актуальних проблем сучасної методики навчання іноземної мови - орієнтація всього навчального процесу на активну самостійну роботу учнів, створення умов для їх самовираження і саморозвитку. Тому приділяю особливу увагу самостійній навчальній роботі підлітків. Під час занять забезпечую формування в учнів важливих вмінь: планувати свій час, орієнтуватися в навчальному матеріалі, виконувати роботу в певній послідовності, працювати з книгою, довідковою літературою, складати план і тези свого висловлювання. Старші підлітки дуже швидко переростають у молодших юнаків - старшокласників. На них чекає відповідний етап життя і навчання міцно пов'язаний із закінченням школи, вибором життєвого шляху і професії. В юнацькому віці школярі переживають докорінні зміни поглядів, стану й поведінки. Це суттєво відбивається на їхніх стосунках з людьми, навчальній діяльності та її результатах. Особистісний розвиток юнаків і дівчат полягає у формуванні їхніх моральних поглядів і переконань. Тому я спрямовую зміст комунікативної частини занять на обговорення важливих для старшокласників явищ сучасного суспільства, його вимог до випускників шкіл, престижної професії, напрямків підготовки спеціалістів у вузах; більше використовую іншомовний матеріал, пов'язаний з викладом історії, культури, життя країни, мова якої вивчається, і народу. Впевнена, що урахування вікових особливостей різних категорій учнів сприяє успішному навчанню іноземних мов, розв'язанню інших навчально - виховних завдань школи. Адже різноманітне сполучення усіх форм роботи: індивідуальної, самостійної, парної, групової являє собою важливий засіб підвищення якості навчання і виховання школярів, дозволяє краще враховувати їхні індивідуальні відмінності, сферу інтересів. Необхідно враховувати індивідуальні особливості учнів і забезпечити учню можливість досягти планований результат. Навчання робить вкрай активним більш широке впровадження елементів самонавчання і взаємо навчання.

Робота вчителя іноземної мови надзвичайно цікава і різноманітна, адже щодня потрібно познайомити дітей із чимось новим, зробити їм якийсь сюрприз, отже, і для мене особисто кожний день приносить нові знання. Вдосконалююсь разом зі своїми дітьми.

На своїх уроках завжди застосовую новітні технології, нетрадиційні форми роботи (диспут, екскурсії, цікаві ігри. Полюбляю, аби діти працювали в групах, що, безумовно, допомагає їм навчатися, окрім іноземної мови, ще і мистецтву спілкування, передавати досвід. Інтенсифікація навчання як одна з важливих сучасних тенденцій диктує необхідність модифікувати урок іноземної мови – перетворювати його в урок – екскурсію, в урок – конференцію, урок – телеміст. Вивчення іноземної мови потребує значних зусиль з боку учнів, тому формую такі якості, як працьовитість, наполегливість, уважність, самостійність, допитливість. Щоб досягти практичної мети, на кожному кроці поєдную всі види мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання і письмо. Найкращого результату досягаю, проводячи так звані нестандартні уроки після кожної теми. Це такі види роботи: урок-конференція, урок-диспут, дискусія, урок-подорож, КВК, вікторина, урок-показ знань та інші. Мета таких уроків-відпрацювати навички та вміння учнів, які були набуті під час вивчення теми /усне мовлення-читання -письмо-аудіювання/.

Велику увагу приділяю вивченню країнознавчого аспекту в процесі викладання іноземної мови та його значення. Учням викладаються поряд з фонетичним, граматичним та лексикологічним матеріалом з французької мови цікаві відомості з історії, географії, культури та повсякденного життя Франції. Наша держава взяла курс на гуманізацію освіти, а це зумовлює відмову від вузьких прагматичних цілей вивчення іноземної мови. У сучасних концепціях навчання іноземна мова розглядається як відображення культури відповідного народу – як оволодіння іншомовною культурою і як засвоєння світових духовних цінностей. Таким чином, соціальне замовлення передбачає не тільки формування в школярів, що вивчають іноземну мову, необхідних іншомовних навичок та вмінь, але й ознайомлення через мову з культурою країни, її традиціями, історією та сучасністю.

Пізнавальна активність - це готовність та бажання учня до вивчення нового матеріалу розширеної тематики, що стосується вивчення іноземної мови та особливостей країни, мова якої вивчається, бажання самостійно розширювати знання з даного предмету, виявлення ініціативи в пошуку цікавої інформації, бажання застосувати набуті знання в повсякденному житті та при вивченні інших предметів.

Для цього пропоную дітям вивчення тем, які безпосередньо стосуються країни, мову якої вони вивчають. Безсумнівно, що для стимулювання пізнавальної активності учнів важливим фактором буде самостійна підготовка матеріалу про один з епізодів історії країни, або про одного з видатних діячів країни. Коли учень самостійно готує матеріал, він виявляє творчу ініціативу, а вона в свою чергу, сприяє розвитку пізнавальної активності.

Практикую прагматичний матеріал для семантизації мовних одиниць і розвитку значеннєвого і лінгвістичного здогаду; для розвитку компаративних умінь, оцінних суджень; для прищеплювання допитливості, пізнавальної активності, інтересу.

Пропоную рольову гру для учнів 8-9 класів з використанням прагматичного матеріалу, а саме, рекламного проспекту товарів французької фірми, візитної картки та/або зразка замовлення. Під час гри учні можуть мінятися між собою ролями. Діючі особи: пан Іван Бондаренко (ім’я учня), який є комерційним директором однієї з українських фірм, та мадемуазель Артін'є, яка є менеджером французької фірми “Pulverix”. Ця фірма бере участь у виставці в “Salon International” у Парижі. Пан Бондаренко відвідує виставку з метою побачити стенд французьких партнерів. Він розмовляє з мадемуазель Артін'є.

Bonjour, Mll Artinier, je cherchais justement votre stand. J’ai recu votre carte d’invitation il y a quelques jours. Je suis directeur commercial d’une companie ukrainienne. Voici ma carte de visite.

Bonjour, M.Bondarenko. Enchantée de faire votre connaissance. Je suis contente de votre visite. Est-ce que vous avez déjà vu notre documentation publicitaire: depliants, catalogues, tarifs?

Oui, un de vos standistes mes les a donnés. Vraiment, votre stand est très bien amenagé. A qui puis-je m’adresser pour discuter les questions de commande?

Adressez à M.Laroche, directeur commersial de notre compagnie.

Merci bien, Mademoiselle, je ne fais mes adieus pas encore.

Гру на цю тему можна повторювати, продовжувати та розширювати, залучаючи нові матеріали та інших учнів, більш того, нові лексичні одиниці будуть повторюватися учнями і таким чином краще закріплюватися.

У наш час особистість вчителя дуже важко переоцінити. Вчитель супроводжує людину упродовж певних років її життя, допомагає зрозуміти та усвідомити споконвічні життєві цінності та знайти і вибрати вірний шлях у житті. Звичайно, батьки виховують та розвивають дитину, проте вчителі продовжують цей процес, збагачують його, використовуючи при цьому свій педагогічний талант, свої вміння та неабияку майстерність. Вчитель може виступати в ролі вихователя, наставника та викладача. Саме вчитель іноземної мови об'єднує вищезазначені функції. Він не лише навчає учнів та формує в них почуття комунікативної компетенції, а й виховує їх, розвиває почуття поваги до культури та традицій країни, мова якої вивчається, заохочує кожного учня до спільної праці та активної діяльності. Роль вчителя іноземної мови у вихованні та навчанні учнів неоціненна. Відповідно до того, чи зможе вчитель викликати у учнів зацікавленість до предмета та бажання вчити мову, буде залежати подальший навчально - виховний процес, і, зрештою, буде зрозуміло, чи зможе учень стати тим, ким прагне та досягти життєвого успіху. Адже, як відомо, знання іноземної мови відкриває безліч перспектив і допомагає оволодіти багатьма професіями. У наш час проблема особистості вчителя іноземної мови та його ролі у житті учнів та школи досить актуальна, оскільки саме він навчає учнів іноземній мові, виховує їх, допомагає усвідомити радість і щастя від можливостей спілкування.

Використана література

Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання/науковий редактор українського видання доктор пед.наук, проф. С.Ю.Ніколаєва. – К.:Ленвіт,2003. – 273 с.

Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Іноземні мови. 2 - 12 класи", "Перун", 2005 р.;

Концепція загальної середньої освіти (12-річна школа) // Інформаційний збірник МОН України. — 2002. — №2.

Концепція інформатизації загальноосвітніх навчальних закладів, комп'ютеризації сільських шкіл // Освіта України. — 2001. —№44(272).

Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібн. К: Видавництво А.С.К., 2004.

Сиротинко Г.О. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання. – Харків: ВГ «Основа», 2003.

Гусь І.М., Калмиків І.В. Метод проектів.//Управління школою. — 2005. — №5 (89).

Навчальний посібник програми «Intel® Навчання для майбутнього».

Капітанчук Т.В. Рольова гра як резерв підвищення якості та ефективності навчання іноземних мов.// Англійська мова та література. – 2003. № 31. – с. 2-7.

Квасова О.Г. Музичні та рухливі ігри для вивчення англійської мови на початковому етапі // Іноземні мови – 2000 - № 4. – с. 15-17.

Кувшинов В.І. Ігри на уроках англійської мови. // Іноземні мови. – 1995. - № 1. с. 26.

Майстренко С.В. Рольові ситуаційні ігри.// English. – 2000. № 37. – с. 4.

Німчук Г.Б. Розважально-пізнавальні ігри на уроках англійської мови.// Англійська мова та література. – 2003. - № 28. – с. 12-15.

Blog

Опис досвіду

Содержание