Программа конференції (можливі незначні зміни та уточнення) реєстрація 10: 00 11: 00 блок І 11: 00 13: 00

Вид материала

Программа

Содержание Використання мікродобрив “РЕАКОМ” для покращення росту та розвитку рослин, урожайності та якості сільськогосподарської продукції Фантух Володимир Степанович Варіанти досліду Результати застосування мікродобрив у реальних виробничих умовах при промисловому вирощувані цукрових буряків. Позакореневе внесення мікродобрив як фактор підвищення продуктивності цукрових буряків. Влияние применения препарата "Реастим" на продуктивность рапса. Практичні аспекти застосування мікродобрив з урахуванням потреб рослин у мікроелементах в залежності від умов використання Влияние микроудобрений, содержащих ультрамикроэлементы, на продуктивность и качество сельскохозяйственных культур Вирощування озимого ріпаку за No-Till технологією із застосуванням мікродобрив “РЕАКОМ” Передпосівна підготовка насіння, як спосіб покращення його якості та продуктивних властивостей цукрових буряків Карпук Л.М., Кравченко Ю.М.

Подобный материал:

• Міністерство освіти І науки України Донецький державний університет управління Кафедра, 1256.36kb.
• Реєстрація учасників конференції Будинок Вчених Донецького наукового центру нан україни,, 158.99kb.
• Верховна Рада України недостатньо працює у напрямку послідовної екологізації закон, 105.64kb.
• Програма 14 форуму видавців у програмі можливі зміни, 415.5kb.
• Державна реєстрація підприємства, 40.99kb.
• Навчальна програма для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів, 80.41kb.
• Навчальна програма для учнів 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів (35 годин, 150.6kb.
• М. Блок, 179.58kb.
• Контрольные вопросы по дисциплине «модели и алгоритмы обработки информации», 27.51kb.
• Кабінетом Міністрів України, та документи про оцінку його вартості. Державна реєстрація, 28.35kb.

Використання мікродобрив “РЕАКОМ” для покращення росту та розвитку рослин, урожайності та якості сільськогосподарської продукції у виробничих умовах.



Фантух Володимир Степанович,

директор департаменту агро бізнесу “Енерго транс інвест Холдинг”,

кандидат сільськогосподарських наук


Для оптимального живлення рослини використовують більшість із відомих хімічних елементів. Найважливіші із них 20-25 елементів, такі як азот, фосфор, калій, магній, цинк, залізо, мідь, бор молібден, марганець та інші . З макро елементів, це азот, фосфор та калій.

Азот, є складовою часткою багатьох органічних сполук - амінокислот, амідів, білків, нуклеїнових кислот, хлорофілу, регуляторів росту, ферментів тощо. У складі сухої речовини рослин його міститься від 1,5 до 5%. Як нестача, так і надлишок азоту в ґрунті призводять до зниження продуктивності культури та погіршення якості врожаю. Він може реутилізуватися, відтікати із раніше утворених частин рослини у молоді, активніші органи. Пожовтіння листків (особливо нижніх) через розклад хлорофілу переходить у побуріння тканин та їх засихання, а ознаки передаються на подальший ярус. При цьому у злаків укорочується суцвіття (колос зверху, волоть знизу) і зменшується озерненість колосу. Формується щупле, невиповнене зерно. Нестача азоту насамперед проявляється на стані листків, які закінчили ріст. При цьому сповільнюється ріст стебла, листків і коренів.

Фосфор - входить до складу нуклеїнових кислот, нуклеопротеїдів, фосфатидів, цукро фофосфатів, фітину та лецитину, тобто сполук, що відповідають за спадковість та переносення генетичної інформації, беруть участь у процесах дихання, біосинтезі складних вуглеводів і перебігу фотосинтезу. Цей елемент — складова багатьох макроергічних сполук, таких як АТФ, АДФ та аденозинмонофосфат-АМФ, що є джерелами енергії в рослинному організмі.

У молодих рослинах фосфор легко переміщується із старих тканин у молодші, а при дозріванні більша частина засвоєного фосфору нагромаджується в насінні та плодах. Свідченням цього може бути наявність фосфору в складі золи насіння зернових і зернобобових культур у межах 40—45 %, соломи — в 3—5 разів менше. Кількість органічних сполук фосфору у рослинах різко переважає над мінеральними (в середньому 89% від загального фосфору). Цей елемент мало впливає на нагромадження білка у рослинах. У той же час достатнє фосфорне живлення збільшує частку генеративних органів у загальній біомасі врожаю, підвищує вміст крохмалю у продукції та цукру в коренеплодах, фруктах і овочах. Поліпшується також якість волокна у луб'яних культур. Дефіцит фосфору починає проявлятися з нижніх листків. Вони мають зелений колір із блакитним відтінком (за достатньої кількості азоту), але між жилками появляються бурі плями, які зливаються і листок повністю засихає. Часто на стеблі та листі утворюється фіолетово-червоний відтінок, а краї листкових пластинок загинаються догори. В цілому рослини відстають у рості й сповільнюється онтогенез.

Калій в рослинному організмі знаходиться в іонній формі. Цей елемент концентрується у цитоплазмі та вакуолях і відсутній в ядрі. До 20% калію утримується у клітинах в обмінно-поглинутому стані колоїдами цитоплазми, до 1% необмінно поглинають мітохондрії, а основна частина (до 80%) знаходиться в клітинному соку і легко вимивається водою. В золі насіння зернових і зернобобових культур його міститься 30—40%, бульб картоплі та коренеплодів буряків до 40—60 %, а у листках більшості культур — 30—50%. Слід зазначити, що в молодих частинах калію значно більше, ніж у старих. Він впливає на гідратацію колоїдів цитоплазми, що допомагає краще утримувати воду і переносити посуху, підвищує зимо- та морозостійкість рослин і стійкість проти грибкових та вірусних захворювань. Калій посилює синтез високомолекулярних вуглеводів (целюлоза, геміцелюлоза, пектинові речовини, ксилани), що зумовлює потовщення клітинних стінок соломини злаків і підвищення стійкості до вилягання, а в коноплі та льону поліпшується якість волокна. Під впливом калію посилюється нагромадження крохмалю у бульбах картоплі, сахарози в коренеплодах буряків і цукрів у плодах та овочах. Дефіцит калію порушує метаболізм у рослинах: ослаблюється діяльність деяких ферментів, погіршується вуглеводнево-білковий обмін, збільшуються втрати цукрів на дихання, що призводить до утворення щуплого зерна, зниження схожості та життєздатності насіння. Недостатнє калійне живлення призводить до збільшення грибкових захворювань і погіршення лежкості, а також може з’являтися “крайовий опік” нижніх листків. При хронічному калійному голодуванні призупиняється ріст стебел та міжвузль, затримується дозрівання зерна і плодів.

Бор посилює ріст пилкових трубочок та проростання пилку, збільшуючи кількість квіток і плодів, поліпшує вуглеводний обмін та бере участь у білковому і нуклеїновому синтезі. Вважається, що основна фізіологічна роль цього елемента — регулювання кількості ауксинів та фенольних сполук. При його дефіциті порушується весь цикл обміну вуглеводів, формування репродуктивних органів, запилення та плодоношення. Особливо чутливі до бору дводольні. У них при його дефіциті нагромаджуються феноли, ауксини й порушуються нуклеїновий обмін і синтез білка. Середній вміст бору в рослинах досягає 0,0001%. Як надлишок, так і дефіцит його у ґрунті призводить до значних втрат врожаю, погіршення його якості та лежкості продукції, можуть викликати захворювання тварин і людей. За нестачі бору в рослин пшениці формується дрібний колос із сухим “прапорцевим” листком; кукурудза набуває зовнішніх ознак, подібних до тих що проявляються при калійному голодуванні; в овочевих культур на нижніх листках з'являється "крайовий опік", потім листки деформуються і висихають. Дефіцит цього елемента проявляється на підзолистих ґрунтах та тих, на яких проведено вапнування повними нормами. Основними негативними наслідками борного голодування є відмирання точок росту, зниження крохмалистості бульб картоплі та цукристості коренеплодів цукрових буряків, погіршення якості волокна луб'яних культур. Нестача бору стимулює інтенсивний розвиток хвороб: парші картоплі, гнилі сердечка і сухої гнилі у коренеплодів, кореневої гнилі капусти, засихання верхівок тютюну, дуплистості турнепсу, відмирання точки росту соняшника.

Мідь. Фізіологічна роль міді значною мірою визначається її кількістю в складу білків та ферментів (до 50% загального вмісту міді у листках знаходиться в складі білка пластоціаніну). Вона посилює зв'язування молекулярного азоту з атмосфери, засвоєння азоту із ґрунту та добрив, нагромадження білків, знижує інтенсивність розпаду хлорофілу, дію на ріст високих доз рістактивуючих речовин; підвищує здатність рослин протистояти виляганню, їхню посухо- морозо- та жаростійкість. Наявність міді може погіршувати товарний вигляд картоплі та овочів внаслідок окислення мідьвмісного ферменту тирозінази. Дефіцит міді затримує ріст і цвітіння рослин, викликає хлороз, втрату тургору. У злаків при гострій її нестачі біліють кінчики листків і не розвивається колос (хвороба “біла чума”), а в плодових проявляється суховершинність. Використання мідьвмісних добрив ефективніше на осушених торф’яниках, дерново-глейових, заболочених та легких ґрунтах. Найчутливіші до внесення міді злакові культури, трави, льон, коноплі, коренеплоди, соняшник і буряки. Потреба в міді зростає при застосуванні високих доз азотних добрив.

Марганець як високоактивний метал бере участь у реакціях біологічного окислення, фотосинтезі, відновленні гідроксиламіну до аміаку, перетворенні ди- і трикарбонових кислот при диханні, синтезі вітаміну С, поглинанні іонів із навколишнього середовища. Тому марганець відповідає за нагромадження та відтік цукрів у рослинному організмі, підвищуючи цукристість плодів і овочів, сприяє синтезу глютаміну, прискорює розвиток рослин та їхнє плодоношення. При дефіциті марганцю спостерігаються хлорози і плямистість листків, а при гострій його нестачі — повна відсутність плодоношення у редису, капусти, помідорів, гороху. насамперед марганець слід вносити на сірих опідзолених ґрунтах, слабовилугуваних чорноземах, солонцюватих і каштанових ґрунтах. Особливо чутливі до його нестачі злаки, коренеплоди, картопля, трави. Так, приріст урожаю цукрових буряків при застосуванні марганцевих добрив у середньому становить 100—150 ц/га, а цукристість підвищується на 0,2—0,6%.

Цинк бере участь у фізіологічних процесах. За рахунок стабілізації дихання при зміні температурних умов підвищує жаро- та морозостійкість рослин, впливає на утилізацію фосфору в тканинах, активізує реакції утворення попередників хлорофілу. За його нестачі у рослині знижується вміст ауксинів, сахарози та крохмалю, підвищується вміст органічних кислот, порушується синтез білків — у тканинах нагромаджується небілкові розчинні сполуки азоту (аміди та амінокислоти), які можуть порушувати технологічні процеси при переробці сировини ("шкідливий" азот в цукроварінні). Дуже чутливі до нестачі цинку плодові, особливо цитрусові, гречка, буряки, картопля, хміль, конюшина. Для них характерне гальмування росту. Нестача цинку може проявлятися як на кислих дуже опідзолених легких ґрунтах, так і на карбонатних чорноземах, бурих і сіроземах. Ці процеси посилює застосування високих доз фосфорних добрив.

Молібдену рослинам потрібно менше, ніж бору, марганцю, цинку та міді. В основному він локалізується у молодих частинах рослин. Цей елемент входить до складу нітратредуктази і бере участь у відновленні нітратів до нітритів та нітрогенази — ферменту, що відповідає за зв’язування азоту атмосфери при біологічній фіксації. Крім того, цей елемент задіяний у фотосинтезі, процесах дихання, біосинтезі нуклеїнових кислот, вітамінів і пігментів. Тому поряд із підвищенням урожайності він сприяє зростанню вмісту білка в продукції. Зовнішні прояви нестачі молібдену подібні до азотного голодування. Вона найчастіше проявляється на дерново-підзолистих, сірих опідзолених, чорноземних та осушених кислих торф’яниках. Ефективне застосування цього елементу під усі бобові культури, особливо на кислих ґрунтах.


Аналіз ролі окремих елементів показує, що для повноцінного розвитку рослин необхідно обов’язкове застосування окрім макроелементів (N,P,K), також збалансовані композиції мікроелементів, насамперед у біологічно активній хелатній формі. На Україні такі мікродобрива виробляє НВЦ «Реаком».

Результати виробничих досліджень по використанню мікродобрив “Реаком” для протруєння насіння озимої пшениці.

Сорт Одеська -267, 1 репродукції. Умови – темно-сірі лісові ґрунти.

Дата посіву 15 вересня 2006 року. Попередник – озимий ріпак.

Передпосівний обробіток – загально прийнятий.

Норма висіву насіння – 5, 5 млн. га

Варіанти досліду

1. Протруйник «Віта вакс 200 ФФ» – 3 л/т, доведено до 10 л суспензії проточною водою (контроль).
   
2. Протруйник «Віта вакс 200 ФФ» – 2 л/т, Суміш мікроелементів «Реаком-С-Зерно» - 3 л/т, доведено до 10 л суспензії проточною водою.
   

Дослідні ділянки розміром у 7,3 га у трикратному повторенні розташували систематично.


Результати досліджень по передпосівній обробці насіння озимої пшениці

Варіант досліду	Норма висіву насіння, млн. шт	Площа посіву, га	Урожайність, ц/га	Намолот, тон
1. Контроль «Віта вакс 200 ФФ» – 3 л/т	5,5	22	36,8	81,0
2. «Віта вакс 200 ФФ» – 2 л/т «Реаком-С-Зерно» - 3 л/т	5,5	22	42,9	94,4

Облік урожаю проводили прямим комбайнуванням, з подальшим зважуванням на вагах, замірі вологості та перерахунку на стандартне зерно.


Виробнича перевірка показує доцільність включенні хелатних мікродобрив у склад композиції для протруєння насіння. Так приріст врожайності, становив 6,1 ц/га (або 16,6%) і це лише від передпосівної обробки (без позакореневого підживлення). При цьому, згідно рекомендаціям НВЦ “Реаком” було знижено на 30% норму протруйника, і як показують результати це зниження є цілком обґрунтованим.

Приріст врожаю обумовлено дією хелатних форм мікроелементів, які сприяють підвищенню польової схожості, енергії проростання та рівномірності сходів.


Результати застосування мікродобрив у реальних виробничих умовах при промисловому вирощувані цукрових буряків.


На полях Агрокомплексу “Зелена долина” (Вінницька обл.) у 2006 році було проведене позакореневе підживлення мікродобривом “Реаком-Р-бурякове” на площі 4,4 тис.га. Поруч з цим для вивчення ефективності впливу використання мікродобрив на якісні показники цукрового буряка, в одному полі при агрофоні: азоту-320, фосфору-150, калію-180 кг д.р. було відокремлено ділянку 12,6 га, яку залишили без обробки мікродобривами (контроль).

Обробіток цукрових буряків мікродобривом “Реаком” проводили двічі:

1. “Реаком” – 2,5 л/га вносили після змикання рядків, а саме 3 липня, в одній баковій суміші із фунгіцидом Імпакт – 0,25 л/га, загальний об’єм бакової суміші – 300л/га,

2. “Реаком” – 2,5 л/га вносили через 4 тижні після першої обробки, а саме 1 серпня також в одній баковій суміші із фунгіцидом Імпакт – 0,25 л/га, загальний об’єм бакової суміші – 300л/га,

Результати виробничих досліджень по застосуванню мікродобрив на цукрових буряках.

Варіанти досліду	Дати відбору проб					Вартість обробки, грн/га
	20.08.06	20.09.06		20.10.06
	Цукристість, %	Цукристість %	Показник доброякісності соку	Цукристість %	Показник доброякісності соку
Реаком (2,5 + 2,5 л/га)	16,0	15,4	82,2	17,6	92,4	115
Контроль (без мікродобрив)	14,2	14,3	85,7	15,8	88,1	0

Як видно із результатів досліджень представлених у таблиці, застосування мікродобрив є цілком обґрунтованим, тому що внесення мікроелементів дозволяє суттєво, на 1,4-1,8 відсотки відносно контролю, підвищити цукристість коренеплодів цукрових буряків, як у період формування врожаю так і в період збирання.

Спостерігаючи динаміку показника доброякісності соку можна зробити висновок, що при внесенні мікродобрива «Реаком» подовжується вегетація рослин цукрового буряка. Так на варіанті, де обробляли «Реакомом» станом на 20 вересня, як видно з показника доброякісності клітинного соку, рослини практично не призупинили вегетацію, що дає більш повну можливість використати весь вегетаційний період і пройти через процеси реутилізації цукрів, що і підтверджується показниками цукристості та доброякісності соку станом на 20 жовтня при закінченні вегетації цукрового буряка.

А якщо врахувати, що урожайність при цьому підвищується приблизно на 30-50 ц/га (за даними досліджень проф. Заришняка А.С.), то результатом є додатковий збір цукру від 0,5 до 1,5 тонни з кожного гектару. Окупність мікродобрива «Реаком-Р-бурякове» при цьому вимірюється разами, а інколи і десятками разів.

Поруч з цим можна відмітити також і інші практичні переваги застосування мікродобрива «Реаком-Р-бурякове». Погодні умови 2006 року сприяли інтенсивному розвитку кореневих гнилей на цукровому буряку. Завдяки якісному і збалансованому підбору мікроелементів спостерігалось значне зниження ураженості рослин кореневими гнилями, відсутності дуплистості коренів. Після застосування мікродобрива гнилі на коренеплодах зарубцьовувались і зникали, а буряк продовжував вегетацію. Зазвичай, мікродобрива не можуть повністю замінити препарати фунгіцидної групи, а лише посилюють їх дію, тому що головне призначення мікродобрив – підживлення рослин. Знатність мікродобрив запобігати гнилям проявляється і після збору урожаю – термін зберігання коренеплодів також подовжується.

Висока ефективність вітчизняних мікродобрив «Реаком» обумовлена тим, що вони розроблялись саме з урахуванням грунтово-кліматичних умов України та у відповідності до потреб рослин при сучасному інтенсивному землеробстві.


Висновки.

1. Застосування мікродобрив “Реаком”, що містять збалансоване співвідношення хелатів мікроелементів, як для передпосівної обробки насіння, так і для позакореневого підживлення вегетуючих рослин є значним резервом підвищення урожайності та якості продукції.

2. Для забезпечення приросту врожайності пшениці на рівні 5-6 ц/га необхідно включати композицію мікроелементів “Реаком-С-Зерно” у дозі 3 л/т до суміші для протруєння насіння зі зниженням на 30% норми протруйника. Також рекомендується наступне позакореневе підживлення пшениці мікродобривом “Реаком-Р-Зерно” для отримання додаткового прирості врожаю та поліпшення класності зерна.

3. Для отримання приросту урожайності коренеплодів цукрових буряків на рівні 3,0-5,0 т/га і збільшення вмісту цукрів в них на 0,7-1,8 % необхідно по фону внесення рекомендованих норм міне­ральних добрив проводити позакореневе підживлення мікродобривом "Реаком-Р-бу­рякове" в дозі 5-6 л/га в фазі змикання листків у міжряддях, або дві обробки з інтервалом 3-4 тижні в дозі 2,5 л/га кожна.


Позакореневе внесення мікродобрив як фактор підвищення продуктивності цукрових буряків.

Заришняк Анатолій Семенович,

доктор сільськогосподарських наук,

Інститут цукрових буряків УААН


Одним із сучасних високоефективних напрямків використання добрив для різних сільськогосподарських культур є система позакореневих підживлень новими в повній мірі розчинними формами мінеральних добрив.

Останні наукові дослідження доводять, що найбільш активними і доступними для рослин є мікроелементи у формі комплексонатів (хелатів) металів. До таких добрив належить “Реаком-Р-Бурякове”, розроблене відповідно біологічним вимогам потреби рослин цукрових буряків у мікроелементах. Добриво характеризується високою розчинністю у воді та гомогенністю колоїдного розчину.

Багаторічними експериментальними даними встановлено, що застосування добрива “Реаком-Р-Бурякове” забезпечує покращення умов живлення рослин цукрових буряків, позитивно впливає на біометричні показники та спрямованість фізіолого-біохімічних процесів в них, зменшує ураження листового апарату хворобами.

Обробка листової поверхні рослини цукрових буряків комплексними мікродобривами в дозах 4-6 л/га в фазі змикання листків у міжряддях забезпечила приріст урожайності коренеплодів на 0,6-3,1 т/га, підвищення цукристості – на 0,4-1,3 %. Саме це дозволило збільшити збір цукру на 0,50-1,16 т/га при величині цього показника в контролі 7,74 т/га. Під впливом одноразового обприскування добривами у дозі 5 л/га за 3-4 тижні до збирання урожаю збір цукру був вище на 0,84 т/га порівняно з внесенням 6 л/га добрива в період змикання листків у міжряддях. При одноразовому внесенні мікродобрив найменший приріст збору цукру (0,50 т/га) отриманий при обприскуванні рослин добривами в дозі 4 л/га в фазі змикання листків у міжряддях, максимальний (1,16 т/га) – при внесені 6 л/га в ті ж строки.

Дворазове внесення комплексного мікродобрива в дозі 5 л/га, що в сумі складає 10 л/га, а саме: перше обприскування у фазі змикання листків у міжряддях і друге – через 3-4 тижні після змикання листків у міжряддях забезпечило приріст урожайності коренеплодів на 2,4 т/га, підвищення цукристості – 0,8 %; перше обприскування у фазі змикання листків у міжряддях і друге – за 3-4 тижні до збирання урожаю відповідно на 2,5 т/га і на 0,6 %.

Внесення “Реаком-Р-Бурякове” в дозі 5 л/га в фазі змикання листків у міжряддях на фоні основного удобрення N_45-180P_60-240K_45-180 сприяє приросту урожайності коренеплодів на рівні 6,4-14,4 т/га, цукристості 0,2-0,5 %, збору цукру – 1,26-2,51 т/га. Причина зростання загального рівня продуктивності цукрових буряків пояснюється збалансованістю системи удобрення макро- і мікроелементами, позитивна дія яких в комплексі посилюється і максимально використовується організмом рослин.

Таким чином, позакореневе підживлення цукрових буряків комплексним мікродобривом “Реаком-Р-Бурякове” дозволяє регулювати інтенсивність процесів росту та розвитку рослин, суттєво покращує їх продуктивність, є господарчо-доцільним і економічно вигідним.


Влияние применения препарата "Реастим" на продуктивность рапса.

Поляков А. И., к.с -х.н., Плетень С. В.,

Институт масличных культур УААН

В сельскохозяйственном производстве применение микроудобрений является неразрывной частью мероприятий по повышению урожайности возделываемых культур, поскольку для нормального развития растительного организма применение только минеральных или органических удобрений недостаточно. Микроэлементы повышают активность многих ферментов и ферментных систем в растительном организме, улучшают использование растениями питательных веществ из почвы и удобрений, способны ускорять развитие растений и созревание семян, повышают устойчивость растений к неблагоприятным условиям внешней среды, а также делают их устойчивыми против ряда бактериальных и грибковых болезней.

Научно-производственный центр «Реаком» совместно с институтами Украинской академии аграрных наук занимается исследованиями эффективности использования микроудобрений в сельском хозяйстве.

В институте масличных культур были проведены исследования по изучению влияния препаратов НПЦ «Реаком» на продуктивность рапса ярового сорта Отаман. Почва опытного участка - чернозем обыкновенный маломощный тяжелосуглинистый. Содержание гумуса в пахотном слое - 3,2-3,5 %, рН почвенного раствора - 6,7-7,0. Посев проводили с шириной междурядий 15 см. Густота стояния растений в опыте составила 850-920 тыс./га.

В опыте применялись стимуляторы роста растений «Реастим» со следующими показателями качества: препарат '№ 1 с содержанием «Реакома» - 50 % и содержанием гуминового препарата - 50 %; препарат № 2 с содержанием «Реакома» - 98 % и содержанием янтарной кислоты - 2 %.

Опыт проводился по схеме: контроль; обработка препаратами в фазу цветения дозами: 6 л/га, 3 л/га и 3 л/га + 3 л/га через 10 дней.

Применение стимуляторов роста “Реастим” повлияло на рост, развитие и продуктивность рапса. По сравнению с контролем увеличивалась высота растений, количество стручков на растении (на 1-4 шт.) и среднее количество семян в стручке (на 0,2-1,7 шт.). В итоге, это привело к значительному увеличению количества семян на 1 растении от 1087 шт. на контроле до 1154-1270 шт. при обработке 1 препаратом и до 1099-1190 шт. при обработке 2 препаратом. Показатели массы 1000 шт. семян рапса в изучаемых вариантах находились на одном уровне с контролем.

Изменение элементов продуктивности под влиянием препаратов, в конечном итоге, отразилось на уровне урожайности.

Прибавка урожая по отношению к контролю составила: по 1 препарату 2,0-5,4 ц/га, по 2 препарату 0,5-4,2 ц/га. Наибольшая урожайность по 1 (29,7 ц/га) и по 2 препарату (28,5 ц/га) получена при дозе внесения 6 л/га.

Таким образом:

1. Из двух изучаемых препаратов наибольший эффект получен при применении препарата с содержанием "Реакома" - 50 % и содержанием гуминового препарата - 50 %.

2. Наиболее эффективной выявилась обработка при дозе внесения 6 л/га во время цветения при использовании обоих препаратов.


Практичні аспекти застосування мікродобрив з урахуванням потреб рослин у мікроелементах в залежності від умов використання



Ківерський Леонід Віталійович,

директор ТОВ “Трейд-Агрохім”


За два дні – день працівника сільського господарства, а оскільки сьогодні тут зібрались люди, причетні до землі, то хочу нас всіх привітати з цим святом. Я ще з інституту пам’ятаю слова К. Тімірязєва: “Нигде, быть может, ни в какой другой деятельности не требуется взвешивать столько таких многосторонних сведений, нигде увлечение односторонней точкой зрения не может привести к такой неудаче, как в земледелии». Сьогоднішня тематика, мабуть, найбільше вимагає творчого підходу, поглиблених знань і клопіткої праці, бо як дефіцит мікроелементів так і надлишок, пагубно впливають на культурні рослини.

ТОВ “Трейд-Агрохім” займається реалізацією міндобрив і засобів захисту рослин 5 років, а мікродобрив – 3, вже другий рік тісно співпрацює з НВЦ “Реаком”. В 2007 році об’єм реалізації досягає близько 200 т, а в 2006 році – 64 т, причому реалізацією займається лише 2 чоловіка. В 2005 році ми разом з ТОВ “Агрісол” придбали 20т “Солюбор ДФ” компанії “Borax” – перша партія на Україні, працювали з “Рексоліном” “АкзоНобель”, але сьогодні наш стратегічний партер – “Реаком” і хочеться подякувати усьому трудовому колективу, особисто Ю. Є. Туровському, С. П. Полянчикову за плідну творчу працю, новаторство, бажання до самовдосконалення, педантичність – за 2 роки жодного зриву, в недопоставці чи погіршенні якості продуктів, я пишаюсь, що це вироблено на Україні, бо це перше, що конкуренти можуть сказати: ”Так це ж український виробник.” Повірте, головне не лише продажа, набагато приємніше почути з вуст хліборобів: “А ваша “мулька” класно працює.” В 2008 році ми плануємо придбати найдосконалішу лабораторію по визначенню якості ґрунтів і забезпечення рослин всім необхідним, готові йти в співдолю з науковцями по цьому питанню. Вже восени 2007 року ми заклали досліди на Тернопільщині.

Хочеться подякувати професору А. И. Фатєєву і М. А. Захаровїй за книгу “Основы применения микроудобрений» - по цій книзі ми написали робочий рефераті і сюди постійно доносимо інформацію про роль мікроелементів, а тісна співпраця з нашими клієнтами з виїздом на поля і забезпеченням ще міндобривами і засобами захисту рослин дозволяє робити спільні висновки і поправки до технології.

Враховуючи кон’юнктуру ринку, ціни, моніторинг захворювань культур, новини в агротехнологіях, агрокліматичні умови регіону і аналізи ґрунтів зроблені центром “Родючість” ми плануємо свою роботу так, щоб від наших пропозицій замовник отримав максимальний ефект, хоча в більшості приходиться працювати по власній інтуїції, адже ми перед початком роботи з “Реакомом” проаналізували не тільки вміст мікроелементів в продуктах, а й властивості хелатуючого агента, можливості зміни вмісту з врахуванням свого регіону, цінову політику серед усіх пропозицій виробників мікродобрив на ринку України. Не займаючись виробництвом ми зробили свою вартісну оцінку не лише продуктів – різних мікродобрив, а й кожного елемента, контролюючи при цьому для себе чи відповідає ціна продукту його реальній ціні. В кожній конкретній ситуації ми стараємось підібрати для клієнта в агрозаході те, що на нашу думку, з врахуванням його фінансів, технології, культури землеробства і рівня спеціалістів має дати найбільшу віддачу, бо він уже бізнесмен на землі, тобто я рахую його гроші і дивлюсь, куди їх саме з його інтересу вложити в конкретній ситуації – чи в купівлю міндобрив, чи фунгіциду, чи регулятора росту, чи крейди, чи мікродобрива, а якщо фінанси дозволяють, то мікродобрива обов^’язково. Я звертаюсь до керівництва “Реаком” – сьогодні є власники на землі і вони рахують гроші, як і ми свої – я на їх стороні, якщо лише рівень цін хелатів перейдуть рівень розумних меж в співвідношенні ефективність-ціна відносно солей, то прийдеться шукати змішаний тип забезпечення елементами живлення. Ось такий наш підхід до цієї теми і саме тому наш невеликий колектив і наші клієнти досягають разом успіху і маємо гроші, а саме головне поважаємо одне одного. Вибачаюсь за ліричний відступ, але саме він скріплює цементом наші стосунки, бо нам приємно, що наш партнер нас поважає, а ще приємніше відчувати його боязнь нас втратити, бо ми думаємо про нього аналогічно.

Стратегічні бізнес-культури в Тернопільській області та західному регіоні це цукрові буряки, ріпак, кукурудза на зерно, озима пшениця та пивоварний ячмінь.

Посіви пивоварного ячменю при ранньому обробітку гербіцидами і фунгіцидом обробляємо мікродобривами – це 3 л/га Реаком-Р-Зерно. Пізніше не пропонуємо, бо можне підвищитись білок в зерні. Якщо це насіннєва ділянка чи просто є бажання мати гарне виповнене зерно – з фунгіцидом при колосінні рекомендуємо – 2 л/га. Я більше боюсь за погоду, бо як в жнива починаються затяжні дощі, то втрати ячменю там, де добірніший колос і про це ми застерігаємо клієнтів, а ячмінь класний отримують.

По кукурудзі на зерно не працювали, але з появою високлірингових оприскувачів і побачених результатів при обробітку цинком і бором, а саме вони були в мінімумі на полі, хоча я додав би ще молібден, думаю, що розпочнемо, а враховуючи попит на зерно, енергоємність при сушці, ціну стабільну в перспективі – є великий сенс, але по складу мікродобрива я ще не готовий говорити, бо потрібно вивчити всі нюанси.

Хочу сказати, що Тернопільщина має майже 100% грунтів з низьким вмістом цинку, а тому ми дуже прискіпливо вивчаємо роль цього мікроелемента для кожної рослини, нові відкриття по фізіології рослин. За браком часу я не хочу перечитувати цього з конспекту, але якщо хто з присутніх має цікаві пропозиції чи інформацію, то буду чекати з нетерпінням – головне мінімум набити гулі і всім бути задоволеними, рахуючи гроші.

Наступний мікроелемент це молібден, а його роль надзвичайно велика і, мабуть, ще не вивчена, чого тільки може вартувати твердження, що молібден в малих кількостях може замінити вапнування кислих ґрунтів. Оскільки Західний регіон має слабо кислі ґрунти і кислі, а до того почали різко збільшувати використання кислих і фізіологічно кислих міндобрив то поле для його діяльності дуже велике і для всіх культур в нашому, принаймні, регіоні. Ми шукаємо економічно оправдані шляхи забезпечення рослин і готові співпрацювати зі всіма бажаючими, бо на Поліссі молібденовмісні добрива дали прибавку 26% на кукурудзі на кислих ґрунтах.

Самий наш «любимий» мікроелемент – бор, бо його внесення по наших рекомендаціях шкоди рослинам не принесе, а результат, як по урожайності, так і покращенню якості продукції дає. Бор відіграє дуже значну роль у живленні рослин і вивчення його впливу є темою ще не одного дослідження.

Озимий ріпак – на сьогодні це одна з найприбутковіших і стабільних культур, але її потрібно знати, удосконалювати технологію і дуже стежити за її розвитком і навколишніми факторами, слідкувати за прогнозом погоди. Якби виробники уважно слідкували за штормовим попередженням перед жнивами – 7-10 днів, можна було б не допустити таких втрат – швидше скосити на валки, розпочати обмолот при напівсухому стані, частину обробити десикантом із склеювачами. Головне не забувати уроків, які лише в Тернопільській області відібрали близько 100 млн. грн. Дуже шкода, що не було вінця по ріпаку, бо з тих, хто користувався нашими пропозиціями до урагану, отримували 34-45 ц/га насіння ріпаку. Зосени лише одне господарство обробило посіви ріпаку – 3,5 л/га «Реастим-ріпак» + 1 л/га «Реаком-Хелат бору», хоча ми надіялись, що більшість господарств оброблять ріпак в фазі 3-4 листочків 1 л/га «Реаком-хелат бору» одночасно з регуляторами росту і фунгіцидами. Мабуть, рани від згадки про втрати ще не загоїлись. Весною у фазу бутонізації ми пропонуємо разом з інсектицидами додавати 3,5-4 л/га «Реастим-ріпак» + 1,5-2 л/га «Реаком-хелат бору» + 12-15 кг/га карбаміду. Ці обробки, як і іншими хелатними добривами ми рекомендуємо проводити при відсутності прямих променів сонця.

Цукрові буряки є і будуть, я думаю, вирощуватися на заході України оскільки це волого забезпечений регіон і, головне, ми навчилися вирощувати буряки понад 600 ц/га із цукристістю понад 17%. Другий важливий момент – такі власники цукрових заводів «Дубно-цукор», «Радехів-цукор» і ряд інших мають земельні масиви від кількох тисяч до 200000га і більше і цей процес поглиблюється, і якщо такі структури стануть монополістами, то вони зможуть тримати ціну цукру.

Є ряд проблем світового масштабу, які буряківництво України може вирішувати, якщо і цукор впаде в ціні.

1. Виробництво біоетенолу з буряку. Компанія «Дюпон» вклала величезні кошти в будівництво в Англії заводу по переробці цукрових буряків на біоетанол (не з цукру), адже 1 га цукрових буряків при урожаї 574 ц/га дає 5600 л біоетанолу, а 1 га кукурудзи (69 ц/га) – лише 2874 л (1,4 л біоетанолу=1 л бензину).

2. Глобальне потепління з парниковим ефектом, що викликається різким збільшенням в атмосфері СО₂, а 1 га цукрових буряків споживає в 4 рази більше вуглекислого газу, ніж лісовий масив і виділяє в 4 рази більше кисню, т. б. ми можемо сказати, що посіви цукрових буряків – це легені планети, а оскільки мікродобрива впливають на синтез хлорофілу, підвищують інтенсивність включення СО₂ у процес фотосинтезу і сам процес фотосинтезу, то вже через це варто їх використовувати. Я радію, що власники цукрових заводів сіють для себе буряки, бо вони бізнесмени і рахують гроші краще від звичайних аграріїв і для них стає вигодою застосовувати мікродобрива в першу чергу на посівах цукрових буряків, адже крім зростання урожайності від 7 до 29% підвищується цукристість на 0,4-1,5%, а вихід цукру зростає на 0,3-1% і при цьому зменшується вміст а-аміно-азоту. І саме головне, на 1 т цукрових буряків при цукристості 19% в Європі мають на 58% більше прибутку, ніж при 14% цукристості. При такій ситуації вони повинні купувати мікродобрива і кредитувати і ті господарства, які їм здають буряки по вазі, а не по цукристості. Так має бути.

Проаналізувавши стан галузі я звертаюсь до науковців, хто готовий з нами співпрацювати. Чекаємо пропозицій. Головне в буряківництві утримувати посіви чистими від бур’янів 3-4 обробками гербіцидів з мінімальним фітотоксичним ефектом, бо кожен обробіток, особливо перший і другий заторможують на 3-10 днів розвиток буряку, що відповідно в серпні-вересні зменшує урожай на 3-5 ц/га за кожен день, тобто, враховуючи стреси від трьох обробок ми можемо недобрати від 30 до 80 ц/га урожаю буряка. В 2006 році з ціллю мінімалізувати негатив від гербіцидних стресів ми запропонували вже з першого внесення гербіцидів в фазу 1 пари листків буряка – 1-1,5 л/га «реаком-р-буряк». Ефект видимий, як і при потребі застосувати бакову суміш гербіцидів в досить високих дозах з 2-3 компонентів – додавання 3,5 л/га «реаком-Р-буряк» набагато зменшували фізіологічний стрес рослин, але щоб говорити про ці речі офіційно необхідно провести наукові дослідження.

Перед змиканням в рядках обов^’язково даємо суміш «Реаком-Р-Бурякове» – 3-4 л/га + 1,5-2 л/га «Реаком-Хелат бору» + фунгіцид (імпакт або рекс дуо).

Повірте, коли нормальна густота буряків, чистий посів, є заправка NPK, то другий обробіток сам проситься через 2 неділі. Коли тепла, але не жарка погода обов^’язково даємо 10-15 кг карбаміду в фізичній фазі. Нажаль, знову ж використання таких сумішей бажано дослідити в наукових закладах, принаймні я не знаю, чи проводяться такі досліди. Теж готовий співпрацювати з науковцями по цьому питанню. В випадку початку кореневих гнилей коренеплодів, які проявлялись в 2006-2007 роках ми пропонували цю суміш, не чикаючи фази змикання в рядках, я рахую це оправдано, бо це діяло позитивно. Цього року одне господарство, де 2 рази град травмував листовий апарат, ризикнув в перших числах вересня обробити посіви і станом на 5 листопада листя було зелене, а урожай – 600-700 ц/га і цукристість більше 17%. Приємно було чути подяку від власників.

В зв’язку з неоднаковим рівнем живлення і агротехніки в період росту і розвитку рослин, насіння неспроможне в однаковій мірі накопичити в ендоспермі всього того, що необхідно для забезпечення біологічної потреби при його проростанні. Мікроелементи покращують проникнення вологи через оболонку насіння, що поліпшує їх доступ до зародку, активізує біологічні процеси в насінні (гідроліз запасних речовин – протеїнів, жирів, вуглеводів). Більш енергійне проростання насіння сприяє меншій траті запасних речовин насіння, його продуктивному диханню, що дозволяє проростати і сходити насінню навіть з малим запасом поживних речовин і низькою масою 1000 насінин. Одночасно стимулюється розвиток кореневої системи на початковій стадії, підвищується стійкість до несприятливих факторів навколишнього середовища, посилюється імунітет проти хвороб насіння і сходів. Значно активізується корисна мікрофлора, яка в ризосфері буде сприяти в забезпеченні рослин доступними макро- і мікроелементами. Плівкоутворюючі властивості Реакому і фунгіцидні властивості ряду мікроелементів до того ж підсилюють фунгіцидні властивості і якість протруювання. Виходячи з цього ми пропонуємо як обов^,язковий агрозахід при протруєнні зерна «Реаком» і інші продукти при запізнілих посівах, насіннєві площі і сорти, в яких маса 1000 насінин близько 40 грам. Восени реалізовано близько 7 тонн «Реакому» для обробки насіння з дозами 2-2,8 л/т. Шукаємо порядних виробників нітрагіну чи інших інокулянтів для обробки весною бобових разом з «Реаком-боби» чи «Реаком-соя», бо вже другий рік ми спостерігаємо відсутність бульбочкових бактерій або майже білий колір говорить про несприятливі умови для їх розвитку. Маючи тісну співпрацю з «Міжнародною насіннєвою компанією» (м. Рівне) через відмову «Торгового дому «Насіння» у продажу «Реаком-С-буряк» ми змушені забезпечити їх іншим продуктам для обробки насіння цукрового буряка на своїх полях, а це близько 4500 га.

В сезоні 2006-2007 рр. в західному регіоні склалась несприятлива ситуація з озимими, особливо з ранніми посівами. Більшість вчених по захисту рослин говорять, що це вірус ВЖКЛ і це може бути однією із причин, але навесні посіви не виглядають карликовими і на ячменях не проглядається аналогічної ситуації, я думаю, що нові високоврожайні сорти дуже чутливі до стресових ситуацій (засуха, різка зміна температур, однобічне азотне живлення), і як результат – поганий розвиток кореневої системи. Особливо це проглядається на початку колосіння – флаговий лист, починаючи з кінчиків, всихає. Ми спостерігали, що при обробіток «Реаком-Р-Зерно» по флаговому листі набагато покращувало стан озимих, т. б. це допомагало в якійсь мірі адаптуватись, або нестача могла бути цинку, міді, молібдену. Працюємо з “Салюсом” по двох продуктах донор і біофора, дуже цікавить мене Са²⁺ і роль в сигнальній системі рослин, бо раціональне зерно в цьому є. Вдалося придбати зб. наукових праць, присвячених 100-річчю від дня народження П. А. Власюка “Живлення рослин: теорія і практика”, “Фізіологія на межі 20 тисячоліття” і ряд інших, які ще раз доказують як мало ми знаємо про рослину. Враховуючи зростання цін на зерно, ми пропонуємо для господарства з відсутнім тваринництвом, т. б. без органіки – 3-х разове використання на зерновій озимій пшениці “Реаком-Р-Зерно” і “Реаком-Р-Соняшник” – виключно на ґрунтах нейтральних, де може бути Mn в дефіциті при ряді обставин: 1 – при протруєнні, 2 – разом з весняним внесенням гербіцидів і після азотного 2 підживлення, з ціллю покращення використання азоту добрив. 3 – по флаговому листу – колосіння. Цього року під час посухи ми запропонували Вінничанам обробити в фазу колосіння озиму пшеницю з ціллю зменшення фертильності – в цьому господарстві був один з кращих результатів в районі. На озимину господарства для забезпечення живлення знаходять гроші і в них є результат – 4-8 ц/га прибавка урожаю і 1,5-2% клейковини.


Влияние микроудобрений, содержащих ультрамикроэлементы, на продуктивность и качество сельскохозяйственных культур

Кисель В.И – доктор с.-х. наук., чл.-кор. УААН,

Шедей Л.А., Серокуров Ю.И. – кандидаты с.-х. н.,

Шевченко Н.Г. – научный сотрудник, Кутовая А.Н. - аспирантка

ННЦ “Институт почвоведения и агрохимии имени А.Н. Соколовского”,

г. Харьков; biozem@mail.ru


Капитализация экономики ставит перед наукой в число первоочередных решение проблемы энергоемких технологий, поиск их низкозатратных аналогов, разработку приемов, гарантирующих высокое качество получаемой продукции. В значительной степени это относится к аграрной науке и, в первую очередь – агрохимическим исследованиям, направленным на оптимизацию минерального питания сельскохозяйственных культур.

К наиболее перспективным исследованиям последних лет относятся исследования, посвященные микроэлементам. Термин «микроэлементы» получил широкое распространение в медицинской, биологической и сельскохозяйственной научной литературе в середине ХХ века.

Во многих жизненных процессах, которые происходят в живом организме, микроэлементы принимают самое активное участие. Так, в растительном организме действуя через ферментную систему или непосредственно связываясь с биополимерами растений, микроэлементы могут стимулировать или подавлять процессы роста и развития, а также – определять уровень биопродуктивности.

Особую роль в биохимических процессах в организме растений играют ультрамикроэлементы. Термином «ультрамикроэлемент» обозначаются наиболее редкие из микроэлементов, которые требуются растительному организму в очень малых количествах. Их содержание в живом организме меньше чем 10^-5% от массы тела (Власюк, 1958). Хотя проблемой использования ультрамикроэлементов в сельскохозяйственной практике ученые занимаются давно, существенного прорыва в этом направлении достичь не удалось.

В последние годы интерес к ультрамикроэлементам значительно вырос и поиск состава и эффективных доз удобрений, которые содержат ультрамикроэлементы, стал более интенсивным.

Кроме состава и доз внесения ультрамикроэлементов, предметом научных исследований является также эффективная форма их внесения. В 90-х гг. ХХ века в сельскохозяйственном производстве использовали преимущественно соли отдельных металлов или химические реактивы, и поэтому при их смешивании для получения нужных концентраций отдельных элементов возникали дополнительные трудности.

В последнее время применяется хелатна форма микроэлементов, которая не приводит к выпадению в осадок микроэлементов при взаимодействии между собой и окружающей средой. Вследствие этого, микроудобрения в большинстве случаев возможно применять в смеси с другими удобрениями и средствами защиты растений, что минимизирует стоимость операции внесения.

Благодаря разработкам НПЦ «Реаком» получены хелатные формы ультрамикроэлементов ванадия, лития, никеля, титана, бора, неодима, которые вошли в состав нового комплексного микроудобрения «Реаком–плюс».

Полевые исследования эффективности микроудобрения «Реаком–плюс» проводили в длительном стационарном опыте ННЦ «ИПА имени А.Н. Соколовского» на Коротычанском опытном поле на черноземе оподзоленном. В опыте испытывались микроудобрения «Реаком»: «Реаком–Р–зерно», «Реаком-плюс–Р–зерно», «Реаком плюс -Р–зерно 2», «Реаком плюс -Р–зерно 3». Микроудобрения «Реаком плюс - Р–зерно» и «Реаком плюс - Р–зерно 2» близки по своему химическому составу, но в «Реаком плюс - Р–зерно» присутствуют йод и гуминовые вещества, что позволило выделить действие этих веществ на урожайность культур. В микроудобрении «Реаком плюс - Р–зерно 3» концентрации ультрамикроэлементов были самыми низкими, примерно в 2 раза ниже, чем в микроудобрении «Реаком плюс - Р–зерно». За контроль брали растения, которые обрабатывались дистиллированной водой в той же дозе, что и на опытных вариантах.

В 2007 году эксперимент проводили на следующих культурах: озимая пшеница – сорт Харьковская 61, гречиха – сорт Шатиловская-5 и вико-овсянная смесь (сорт вики яровой - Харьковская 134, сорт овса – Мирный).

Анализ полученных экспериментальных данных показал, что эффективность действия испытанных микроудобрений во многом определяется биологическими особенностями сельскохозяйственных культур. Так, озимая пшеница хорошо отзывалась на внекорневую подкормку микроудобрениями. Введение хелатов ультрамикроэлементов в состав микроудобрений существенно повышало урожайность озимой пшеницы. Наиболее высокие показатели получены на варианте с «Реаком плюс -Р–зерно 3», что свидетельствует высоком стимулирующем действии V, Ti, Li, Ni и I в небольших концентрациях. Урожайность озимой пшеницы на варианте «Реаком плюс -Р–зерно» (где применялись концентрации ультрамикроэлементов в 2 раза выше, чем на «Реаком плюс -Р–зерно 3») была лишь на 2,4 ц/га выше, чем на контроле, и на 1,3 ц/га выше по сравнению с вариантом без ультрамикроэлементов.

На урожайность гречихи лучше всего повлияла обработка «Реаком плюс -Р–зерно 2», прибавка составила 7,1%. Несколько ниже была эффективность варианта без ультрамикроэлементов «Реаком–Р–зерно».

Следует отметить, что при обработке растений гречихи растворами микроудобрений «Реаком плюс -Р–зерно» и «Реаком плюс -Р–зерно 3», наблюдается снижение урожайности по сравнению с контролем. Поскольку эти варианты отличались от «Реаком плюс -Р–зерно 2» только присутствием йода и гуминовых веществ, а в предыдущих исследованиях доказано положительное влияние гуминовых веществ на урожайность сельскохозяйственных культур, то снижение урожайности может быть связано с ингибирующим влиянием йода на растения гречихи. Для доказательства этого предположения необходимо провести дополнительные исследования на гречихе.

Однолетние травы (вико-овсяная смесь) позитивно реагировали на применение микроэлементов, - по всем вариантам наблюдается существенная прибавка урожая по сравнению с контролем. Применение «Реаком плюс -Р–зерно 2» и «Реаком плюс -Р–зерно 3» обеспечило прибавку урожая однолетних трав на уровне 70 ц/га.

Полученные результаты исследований позволяют сделать вывод о том, что микроудобрения «Реаком-плюс», содержащие ультрамикроэлементы, являются весьма перспективными для использования в сельскохозяйственном производстве.


Вирощування озимого ріпаку за No-Till технологією із
застосуванням мікродобрив “РЕАКОМ”



Дяченко Михайло Пилипович,

Головний агроном СТОВ “Вікторія-Агро”,

заслужений працівник сільського господарства України.


У теперішній час, територія багатьох держав, у тому числі і України, у результаті зміни клімату стає все більш схильна до посух та заморозків. Звичайно це негативно впливає на урожайність сільськогосподарських культур. Яскравий приклад – сильна посуха цього року, яка спричинила значні втрати, а інколи і повну загибель врожаю.

В таких умовах особливо важливим постає питання збереження вологи у ґрунті та підвищення посухостійкості рослин. Це стосується і такої вологолюбної культури як ріпак, посіви якого в Україні стрімко зростають.

У нашому господарстві ми вирощуємо ріпак за технологією No-till, яка є одним із способів управління накопиченням вологи у ґрунті.

Технологія NO-TILL це:

1. Накопичення органічних решток на поверхні грунту;
   
2. Відсутність обробітку грунту;
   
3. Мінімальне порушення структури грунту;
   
4. Прямий посів;
   

Оскільки озимий ріпак потребує для свого росту й розвитку більше вологи ніж зернові культури у 1,5 рази технологія NO-TILL забезпечує цю потребу за рахунок залишку органічних решток на поверхні поля, відновлення природної структури ґрунту.

Завдяки наявності органічних решток на поверхні поля утворюється різниця в температурі повітря і ґрунту на 12 ^оС і більше. В результаті різниці температур в ґрунті осідає роса, яка додатково з собою несе поживні речовини (азот). Доведено, що чим тепліше повітря, тим більше воно в собі містить волого порівняно з холодним. Для прикладу наведу кілька цифр:

Т^о повітря Вміст вологи в грамах 1м³

10^о 9,14

20^о 17,4

40^о 54,9


Вночі за рахунок різниці температур тепле повітря піднімається з глибини до поверхні ґрунту, де утворює нічну росу. Тобто, коренева система рослин при засушливих умовах росту й розвитку має можливість вдень і вночі отримувати воду. Осідання роси в ґрунті і є дощ, який утворюється в нас під ногами (звичайно, при технології NO-TILL).

Ріпак потребує значних кількостей поживних речовин. Добрий врожай можна отримати лише при збалансованому забезпеченні елементами живлення. При цьому важливе значення у системі живлення ріпаку мають мікроелементи, з яких особливу роль відіграє бор. Перед зимою обробка борним мікродобривом сприяє укріпленню кореневої системи та зниженню кількості кореневих гнилей, формуванню молодих тканин. У цьому році ми провели підживлення ріпаку препаратом «Реаком-Хелат бору» на площі 700 га у дозі 0,8 л/га одночасно з обробкою фунгіцидом Колосаль у фазі 7-8 листків. На даний момент спостереження за посівами показує: листова поверхня ріпака оброблена мікродобривом добре розвинена, темно-зеленого кольору(необроблена більш світлішого), коренева система більш розгалужена та має більшу кількість кореневих волосків.

Важлива роль мікроелементів і зокрема бору проявляється також у період цвітіння та формування стручків. Він сприяє кращому проростанню пилку, ліквідує опадання зав’язей та підсилює розвиток репродуктивних органів, все це впливає на формування стручків та зерен у них. Доцільно виконувати позакореневе підживлення посівів рапсу у фазу бутонізації баковою сумішшю мікродобрив «Реаком - Хелат Бору» та «Реастим-Ріпак» виробництва НВЦ «РЕАКОМ». У склад препарату «Реастим-Ріпак» окрім хелатів мікроелементів входять також гумінові речовини, завдяки чому препарат має стимулюючи та адаптогенні властивості.

У 2007 році у нашому господарстві на полях господарства було виконано позакореневе підживлення посівів озимого ріпаку баковою сумішшю мікродобрив «Реаком - Хелат Бору» (0,5 л/га) та «Реастим-Ріпак» (2,5 л/га). Внесення проводилось в фазу бутонізації, в баковій суміші  з  інсектицидами для боротьби з квіткоїдом (співпадають фази внесення), метод внесення – наземне обприскування. Було залишено ділянку для контролю (без мікродобрив) шириною 18м. На жаль, в жнивному поспіху не встигли виміряти різницю по врожаю у цифровому виразі, однак огляд посівів у фазу наливу зерна показав суттєву візуальну різницю між контролем та обробленими посівами. Так, різниця в висоті рослин складала 15-20 см, оброблений ріпак сформував потужнішу надземну та кореневу систему, краще розгілкувався та мав значно більше стручків, також він був густіший. Візуально різниця становила близько 10-15%. Загальна урожайність ріпаку на круг у господарстві склала 26 ц/га, що в умовах жорсткої цьогорічної посухи є гарним результатом. Також господарство застосовувало «Реаком» для обробітку зерна озимої пшениці та ярого ячменю (3,5 л/т) та для підживлення рослин по листовій поверхні сої, соняшника, озимої пшениці.

Можна зробити певний висновок, що у сучасних умовах, застосування мікродобрив «Реаком» при вирощуванні ріпаку за технологією No-till підвищує посухостійкість, є економічно доцільним та сприяє отриманню додаткового врожаю на рівні 5-7 ц/га.


Передпосівна підготовка насіння, як спосіб покращення його якості та продуктивних властивостей цукрових буряків

Доронін В.А., доктор сільськогосподарських наук,

Карпук Л.М., Кравченко Ю.М.

Інститут цукрових буряків УААН


Якість насіння цукрових буряків формуються не лише зі створенням нових гібридів та його вирощуванням, але й передпосівною його обробкою. Передпосівна підготовка насіння включає: очистку, шліфування, калібруван­ня, сортування за аеродинамічними властивостями та питомою масою.

Найефективнішим способом підвищення схожості насіння є сортування за питомою масою. При такому сортуванні можна видалити біологічно не­повноцінне насіння, покращити його посівні якості і виділити насіння з висо­кими врожайними властивостями. Дослідженнями, проведеними Інститутом цукрових буряків встановлено пряму залежність між енергією проростання і схожістю насіння та його питомою масою. Чим вища питома маса насіння, тим вищі ці показники. Так, насіння з питомою масою більше 0,880 г/куб. см мало саму високу енергію проростання – 95-96% та схожість – 97-98%. В насіння з меншою питомою масою – 0,736-0,748 г/куб. см ці показники були значно меншими. За сівби насінням з вищою питомою масою урожайність коренеплодів підвищувалася на 1,4 - 1,6 т/га.

Завершальним етапом передпосівної підготовки насіння цукрових бу­ряків є його протруювання, інкрустування, капсулювання та дражування. За сівби цукрових буряків капсульованим та дражованим насінням лише за рахунок підвищення врожайності коренеплодів збір цукру зростає відповідно – на 0,70 т/га і на 0,45 т/га порівняно з варіантами, де сівбу проводили протруєним насінням. Тобто додатково одержано до 11,8% цукру з кожного гектару без збільшення затрат на вирощування цукрових буряків.

Застосування мікроелементів є перспективним методом підвищення по­сівних якостей насіння та продуктивності цукрових буряків, причому най­ефективною, в порівнянні з позакореневим підживленням та внесенням в ґрунт під час сівби, є передпосівна обробка насіння мікроелементами.

В останні роки в Україні Інститут цукрових буряків УААН спільно з НВЦ «Реаком» розроблено спеціальну композицію мікроелементів на основі комплексонатів (хелатів) металів для обробки насіння цукрових буряків, яка за якісним і кількісним складом елементів живлення найбільш відповідає біологічній потребі культури, зокрема в початковий період розвитку рослин.

Установлено, що в польових умовах насіння оброблене мікроелемента­ми «Реаком – С - бурякове» інтенсивніше проростало, а польова схожість дражованого насіння підвищувалася на 9,1-.17,7%, інкрустованого – на 6,2%.

За сівби в різних грунтово-кліматичних умовах дражованим насінням цукрових буряків в оболонку якого були включені ці мікроелементи, забезпе­чило істотне підвищення врожайності коренеплодів – на 2,8 - 3,4 т/га, що дозволило збільшити збір цукру на 0,61-0,79 т/га порівняно з контролем. За сівби інкрустованим насінням збір цукру був на одному рівні з дражованим насінням, і на 0,60 т/га вище по відношенню до варіанту, де в інкрустаційну суміш мікроелементи не включались. Висока ефективність мікроелементів забезпечила широке їх використання на насіннєвих заводах ТОВ “Торговий дім “Насіння” – ЗАТ “Ворскла” та ТОВ «Агроград «В» (м. Вінниця). При під­готовці дражованого та інкрустованого насіння складовою дражувальної та інкрустаційної суміші обов’язково є композиція мікроелементів “РЕАКОМ – С – БУРЯКОВЕ”.