1 інтелектуальна власність як право на результати творчої діяльності людини

Вид материалаДокументы

Содержание


1 Інтелектуальна власність як право на результати творчої діяльності людини
1.1.1 Інтелектуальна власність як результат творчої діяльності
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

ВСТУП



З переходом від планової до ринкової економіки в умовах входження України до світової спільноти суттєво зросла роль в економічному і соціальному розвитку суспі­льства результатів розумової (творчої) праці людини, до яких відносять: винаходи, корисні моделі, промислові зра­зки, торговельні марки, географічні зазначення, сорти рос­лин і породи тварин, комерційні таємниці, твори літератури і мистецтва, бази даних, комп'ютерні програми, фонограми та відеограми тощо. Ці та інші результати розумової праці мають назву "об'єкти права інтелектуальної власності", або "інтелектуальна власність".

Після проголошення незалежності України суттєво змінилося відношення до інтелектуальної власності. Якщо за радянських часів виключне право розпоряджатися інте­лектуальною власністю належало державі, то відтепер во­но належить, насамперед, творцю цієї власності. Ця важ­лива норма відтворена в основному Законі - Конституції України, згідно якої: "Кожен має право володіти, користу­ватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності..."

Одним з феноменальних і не всіма усвідомлених явищ кінця XX століття є масова поява на ринку нового виду товару - інтелектуальної власності. Темпи росту обсягу торгівлі цим товаром зростають значно швидше, ніж звичайних товарів, тому фахівці прогнозують, що при пе­реході від індустріального до інформаційного суспільства, що відбувається в наш час, цей вид товару стане основ­ним, а конкурентоспроможність звичайних товарів і послуг буде в основному забезпечуватися використанням відпо­відних об'єктів права інтелектуальної власності. Остання обставина особливо важлива для України, яка вибрала інноваційний шлях розвитку економіки, підґрунтям якого є інтелектуальна власність. Інтелектуальна власність використовується в усіх без винятку видах економічної діяльності, тому з її основами, в ідеалі, повинен бути озна­йомлений кожний громадянин.

Навчальний посібник складається з шести розділів, матеріал яких дозволяє дати цілісне системне уявлення про інтелектуальну власність.

У першому розділі інтелектуальна власність розглядається як результат творчої діяльності людини. Особлива увага звертається на двоякість права на результати інтелектуальної діяльності, історію виникнення інтелектуальної власності та її економічну і соціальну значимість.

Складові системи інтелектуальної власності: об'єкти і суб'єкти права, законодавство України про інтелектуальну власність, державна система правової охорони інтелектуальної власності, а також міжнародні договори про інтелектуальну власність розглянуті у другому розділі.

Третій розділ присвячено правовій охороні інтелектуальної власності. Тут розглянуто набуття прав на об'єкти промислової власності, авторського права і суміжних прав в Україні, а також за кордоном.

У четвертому розділі основна увага звертається на економічні аспекти інтелектуальної власності, такі як способи комерціалізації інтелектуальної власності, оцінка вартості прав на об'єкти права інтелектуальної власності, визначення економічної ефективності інноваційних проектів.

Юрисдикційні та неюрисдикційні форми захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності розглянуті у п'ятому розділі.

Дисципліна "Основи інтелектуальної власності" має міждисциплінарний характер. Вона тісно пов'язана з блоком правових дисциплін, таких як: патентне право, авторське право і суміжні права, захист права інтелектуальної власності та з дисциплінами економічного блоку, серед яких: економіка інтелектуальної власності, оцінка інтелектуальної власності, передача прав на об'єкти інтелектуа­льної власності, маркетинг інтелектуальної власності то­що, які вивчаються в рамках спеціальності "Інтелектуальна власність".

Мета цієї дисципліни - ознайомити слухачів з поня­тійним апаратом інтелектуальної власності, виробити у них системне бачення проблеми, полегшити сприйняття ними спеціальних дисциплін навчального плану.


1 ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ ЯК ПРАВО НА РЕЗУЛЬТАТИ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

1.1 Поняття інтелектуальної власності

1.1.1 Інтелектуальна власність як результат творчої діяльності



Інтелектуальна власність у широкому розумінні означає закріплені законом права на результати інтелек­туальної діяльності у виробничій, науковій, літературній і художній областях.

Інтелектуальна діяльність - це творча діяльність, а творчість - це цілеспрямована розумова робота людини, результатом якої є щось якісно нове, що відрізняється не­повторністю, оригінальністю, унікальністю. Чим вищий ін­телектуальний потенціал індивідуума, тим цінніші резуль­тати його творчої діяльності - інтелектуальна власність.

Для людини характерні два види творчості - худож­ня і технічна. Результатом художньої творчості є літерату­рні і художні твори. Результатом технічної творчості - ви­находи, торговельні марки, комерційні таємниці тощо.

Результати художньої творчості використовуються в гуманітарній сфері для збагачення внутрішнього світу людини, формування його світогляду. Результати ж техні­чної творчості застосовуються переважно у сфері вироб­ництва товарів і надання послуг. Вони сприяють підви­щенню технічного рівня суспільного виробництва, його ефективності, забезпечують конкурентоспроможність ви­роблених товарів і послуг.

За сформованою історичною традицією результати технічної творчості називають об'єктами права промисло­вої власності, або "промисловою власністю". Поняття "промислова власність" іноді помилково ототожнюється з матеріальними об'єктами промисловості - будинками, спо-спорудами, устаткуванням Однак це не так Промислова власність - це вид інтелектуальної власності. Слово "про­мислова" у цьому словосполученні закріпилося, очевидно, у результаті того, що вона застосовується, головним чи­ном, у промисловості, що є сектором економіки, зацікавле­ним в ній.

Підкреслимо, що під інтелектуальною власністю ро­зуміють не результат інтелектуальної діяльності людини як такий, а право на цей результат. На відміну від матеріаль­них об'єктів, тобто таких, що можна відчути на дотик, на­приклад, книги, автомобіль, право не можна відчути на до­тик Отже, інтелектуальна власність є нематеріальним об'єктом.

З цього випливає низка важливих наслідків. Напри­клад, на відміну від матеріальних об'єктів, інтелектуаль­ною власністю, у багатьох випадках, заволодіти набагато легше Так, якщо у процесі бесіди ви розкриєте комерційну таємницю, то ця інформація перекочує до мозку вашого співрозмовника і повернути її назад, на відміну від матері­ального об'єкта, неможливо. Відтепер обидві сторони во­лодіють одним і тим об'єктом. Відмінності спостерігаються також під час обміну. Так, якщо ви обмінялися з партнером комп'ютерами, то після такого обміну кожна зі сторін буде мати по одному комп'ютеру. Але якщо ви обмінялися іде­ями як результатами творчої діяльності, то кожна зі сторін буде мати по дві ідеї.