И залишиться в серцях людей днем скорботи І пам’яті жертв Чорнобильської катастрофи, днем трагедії планетарного масштабу, днем невгамовного болю та застереження

Вид материала

Документы

Подобный материал:

• Міська Програма, пов’язана з 25-ми роковинами Чорнобильської катастрофи, 80.14kb.
• Ие долгожданного лета, но для киришан это еще и месяц праздников, который начинается,, 18.8kb.
• Звіт про стан навколишнього природного середовища в Чернівецькій області у 2006 році, 1815.22kb.
• Исследование бпк, 31.9kb.
• До 70-х роковин трагедії Бабиного Яру, 61.77kb.
• С днём защитника Отечества, 516.8kb.
• Пам'ять загальна характеристика пам'яті, 296.69kb.
• Україна мурованокуриловецька районна державна адміністрація, 114.92kb.
• Сударственные органы Республики Коми, государственные учреждения Республики Коми, которые, 45.98kb.
• Верховна Рада України прийняла закон, 175.01kb.

Матеріали до загальнообласного

Дня інформування населення

19 квітня 2011 року


Сучасний стан та актуальні завдання подолання наслідків Чорнобильської катастрофи


Чверть століття минає з моменту Чорнобильської катастрофи, що назавжди залишиться в серцях людей днем скорботи і пам’яті жертв Чорнобильської катастрофи, днем трагедії планетарного масштабу, днем невгамовного болю та застереження.

Мінімізація наслідків Чорнобильської катастрофи – це не тимчасова, а розрахована на тривалий час цілеспрямована діяльність держави, яка буде здійснюватися протягом історично тривалого періоду. Кінцевою метою зазначеної діяльності має стати подолання наслідків Чорнобильської катастрофи у соціальному, екологічному та економічному аспектах, повернення постраждалих територій до звичайного використання на користь населення та держави.

Досягнення цієї мети потребує концентрації зусиль та дієвої взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, які мають ґрунтуватися на засадах максимально можливого виконання законів України щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи.

З моменту аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році в Україні здійснено низку заходів:

• створено систему державного управління, визначено державну політику у сфері подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, у тому числі соціального захисту постраждалого населення;
  
• відселені та евакуйовані десятки тисяч громадян з радіоактивно забруднених територій;
  
• збудовано компактні населені пункти з відповідною інфраструктурою для переселених громадян;
  
• визначено правовий режим зон, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
  
• під опікою держави знаходяться сотні тисяч постраждалих громадян, які мають відповідні пільги та отримують компенсаційні виплати;
  
• налагоджено дієве міжнародне співробітництво із реалізації міжнародних проектів на майданчику Чорнобильської АЕС.
  

Зокрема, Законом України „Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено здійснення заходів щодо протирадіаційного захисту населення та інших спеціальних втручань, спрямованих на обмеження додаткового опромінення населення та забезпечення його нормальної діяльності.

Так, проведення дозиметричного моніторингу дає можливість оцінити радіаційну обстановку для можливостей керування нею. Крім цього, результати дозиметричного моніторингу є основою для прийняття рішень щодо встановлення та перегляду меж зон радіоактивного забруднення.

Починаючи з 1991 року, щорічно здійснювалася дозиметрична паспортизація населених пунктів, тобто визначались середні дози опромінення населення, яке мешкає на територіях зон радіоактивного забруднення. Для комплексної оцінки доз опромінення населення використовувався метод оцінки доз внутрішнього опромінення людини за рахунок інкорпорованого радіоцезію. Ці дослідження виконувались за допомогою лічильників випромінювання людини в населених пунктах, де проводилась дозиметрична паспортизація.

Варто зазначити, що за останні роки відзначається загальна тенденція до поступового зменшення відсотка продукції з перевищенням допустимих рівнів вмісту радіонуклідів у продуктах харчування, паспортної дози опромінення населення. Але, все ж таки, забруднення сільськогосподарських угідь вимагає постійної уваги і зусиль для забезпечення виробництва сільськогосподарської продукції із вмістом радіонуклідів у допустимих межах, у тому числі є необхідність перепрофілювання господарств та застосування відповідних технологій ведення сільського господарства.

На Рівненщині залишається ураженими радіацією понад 11 тис. кв. км, або понад 55% загальної території області. Шість наших великих поліських районів – Березнівський, Володимирецький, Дубровицький, Зарічненський, Сарненський та Рокитнівський, а також місто обласного значення Кузнецовськ знаходяться в радіоактивно забрудненій місцевості, на території яких розміщено 339 населених пунктів.

Ураховуючи, що більш ніж 80% площі лісів українського Полісся зазнали значного забруднення, вони і сьогодні залишаються критичними ландшафтами з погляду формування доз внутрішнього опромінення населення, обумовлюючи у деяких районах понад 50 % додаткової дози внутрішнього опромінення. Основна причина цього – високий вміст радіонуклідів цезію в продуктах харчування, особливо в молоці корів приватного сектору.

Виділення у 2010 році для Рівненської області з державного бюджету 500 тис. грн., забезпечило виготовлення та поставку 178 тонн комбікорму з радіопротекторними властивостями до 21 критичного населеного пункту області за програмою „Радіологічний захист населення та екологічне оздоровлення території, що зазнала радіоактивного забруднення”.


З моменту аварії на ЧАЕС, окрім завдань техногенно-екологічного напряму, перед державою постали питання забезпечення належної соціальної допомоги постраждалим громадянам. За два з половиною десятиліття в Україні створено комплексну і розгалужену систему соціального захисту чорнобильців, що ґрунтується на чіткій нормативно-правовій базі та відповідному бюджетному фінансуванню. Нині соціальною підтримкою держави користуються понад 2 млн. постраждалих осіб, у т.ч. майже 256 тис. учасників ліквідації аварії. Відповідно до Закону „Про Державний бюджет на 2011 рік” видатки на соціальний захист і соціальне забезпечення чорнобильців передбачено у загальному обсязі 7 млрд. 777 млн. грн., що майже на 32 млн. більше, ніж у бюджеті 2010 року. В той же час реалізація базового закону „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у повному обсязі вимагає майже 74 млрд. грн., що є проблематичним для будь-якої країни навіть у період економічного зростання.

Сьогодні на Рівненщині соціальною підтримкою держави користуються понад 382 тисячі постраждалих осіб, а саме:

- 259 267 потерпілих внаслідок аварії на ЧАЕС (6 414 – І категорії; 2 126 – ІІ категорії; 167 663 – ІІІ категорії; 83 064 – ІV категорії);

- 4 499 учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (832 – І категорії; 2 920 – ІІ категорії; 747 – ІІІ категорії);

- 115 518 дітей, віднесених до потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, серед яких 1 139 дітей-інвалідів;

- 2 190 дружин (чоловіків) або опікунів дітей померлого громадянина, смерть якого пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи;

- 25 осіб не віднесених до категорій, але мають пільги відповідно до статті 24 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;

- 96 осіб, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань.

Для виплати пільг і компенсацій громадянам за шістьма бюджетними програмами щодо соціального захисту населення, потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, Рівненської області на 2011 рік затверджено 151,2 млн. грн., що складає 69,8% від прогнозованої потреби в коштах.

Зокрема за бюджетними програмами передбачено:

• 43,6 млн. грн. – „Доплати за роботу на радіоактивно забруднених територіях, збереження заробітної плати при переведенні на нижчеоплачувану роботу та у зв'язку з відселенням, виплати підвищених стипендій та надання додаткової відпустки громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”;
  
• 66,5 млн. грн. – „Компенсація сім'ям з дітьми та видатки на безплатне харчування дітей, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (дана сума забезпечить виплати лише на 49,9 %, так як за прогнозними підрахунками потреба в коштах за зазначеним напрямом складає 133,3 млн. грн.);
  
• 39,7 млн. грн. – „Щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчуванням місцевого виробництва та компенсація за пільгове забезпечення продуктами харчування”;
  
• 100 тис. грн. – „Компенсація за втрачене майно та оплата витрат у зв'язку з переїздом на нове місце проживання”;
  
• 1,4 млн. грн. – „Компенсація за шкоду заподіяну здоров'ю та допомоги на оздоровлення” (кошторис становить тільки 69,4 % від необхідної суми коштів, а це – 2,053 млн. грн.).
  

Громадяни, постраждалі внаслідок Чорнобильської катастрофи, щороку потребують планового та позапланового лікування, профілактики загострень хронічних хвороб з метою запобігання інвалідизації та погіршення стану здоров’я. Разом з тим, в Україні кількість громадян, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, невпинно зростає, що збільшує навантаження на бюджет у зв’язку зі зростанням виплат пільг. Тому медичні аспекти подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та підвищення ефективності медичної допомоги особам, які зазнали радіаційного впливу, не лише зберігають актуальність, а й надалі залишаються пріоритетними.

Так, за бюджетною програмою „Оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” Міністерством соціальної політики України, відповідно до чинного законодавства, проводиться робота щодо організації закупівлі послуг санаторно-оздоровчих закладів з оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. У минулому році за рахунок отриманих від Мінпраці України путівок, направлено на оздоровлення до санаторно-оздоровчих закладів 24,5 тис. постраждалих громадян нашої області, в т.ч. й 18,4 тис. дітей. На 2011 рік у Рівненську область доведено кошторис і план асигнувань для здійснення перевезення груп дітей на оздоровлення до санаторно-оздоровчих закладів на загальну суму понад 8 млн. грн. Наразі, в області проводиться робота щодо організації перевезення груп потерпілих дітей до місця оздоровлення та в зворотньому напрямі, автомобільним транспортом.

За напрямом „Пільги на медичне обслуговування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” кошторисом видатків на 2011 рік передбачено асигнування в сумі 16,5 млн. грн., що становить 24% від потреби області. Впродовж І кварталу 2011 року на медичне забезпечення за цим напрямом використано в повному обсязі кошти в сумі 3,6 млн. грн.

Для Рівненської області також дуже важливим і, водночас, проблемним є питання фінансування Програми комплексного медико-санітарного забезпечення та лікування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Даний напрямок потребує постійного фінансового супроводу для забезпечення необхідного обсягу і якості медичної допомоги постраждалим громадянам. Однак, бюджетне фінансування за даним розділом щороку зменшується, а з 2009 року передбачення та виділення коштів для медичного захисту постраждалого населення Рівненської області призупинене взагалі. Законом України „Про Державний бюджет України на 2011 рік” загалом на ці цілі передбачено лише 6,3 млн. грн. Ця сума є вкрай недостатньою, оскільки лише для лікування постраждалих жителів Рівненської області мінімальна потреба у коштах становить 5 млн. грн. щороку.


Президент України своїм Указом від 11 жовтня 2010 року № 937 „Про заходи, пов’язані з 25-ми роковинами Чорнобильської катастрофи” зобов’язав Кабінет Міністрів України проаналізувати заходи, вжиті щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи в Україні, розглянути стан виконання Загальнодержавної програми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2006-2010 роки, законодавчих та інших нормативно-правових актів із питань соціального захисту населення, яке постраждало внаслідок Чорнобильської катастрофи, та підготувати за результатами цієї роботи пропозиції щодо поліпшення ситуації у цих сферах. Також під час доопрацювання проекту Закону України про Державний бюджет на 2011 р. передбачені видатки, зокрема на поліпшення медичного забезпечення, оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та придбання для них ліків, відселення сімей, насамперед сімей з дітьми, які проживають у зоні безумовного (обов’язкового) відселення, радіаційний захист населення, екологічне оздоровлення забруднених територій.


8 квітня 2011 року під головуванням Президента України Віктора Януковича відбулося засідання Ради національної безпеки і оборони України. Ключовими питаннями порядку денного були підвищення безпеки атомних електростанцій України, а також удосконалення державної політики щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи. Президент України, зокрема, наголосив, що „З 1986 року навколо Чорнобиля відбулися значні зміни. На територіях, які зазнали впливу Чорнобильської аварії, реалізуються десятки соціально-економічних проектів, туди надходять інвестиції, у тому числі і зарубіжні. Але основний тягар витрат несе на собі Україна”. Віктор Янукович нагадав, що за оцінками західних експертів загальна сума витрат держбюджету за роки незалежності України перевищила 12 млрд. доларів.

Разом з тим, зауважив Глава держави, прикро констатувати, що через четверть сторіччя після аварії ліквідатори та інші потерпілі від наслідків аварії на ЧАЕС вимушені через суди добиватися отримання виплат за пільги та компенсації, що їм належать відповідно до чинного законодавства.

Президент України зазначив: „74 мільярди гривень на рік, необхідні для задоволення у повному обсязі пільг і компенсацій, передбачених Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” – це непосильний тягар для бюджету нашої держави. Тому кардинальні зміни у державній політиці подолання наслідків аварії на Чорнобильській АЕС назріли „ще вчора”. Також Віктор Янукович додав: „З огляду на посткризовий стан національної економіки ситуація виглядає вкрай важкою”.

Крім цього, Глава держави піддав критиці й проект концепції Загальнодержавної цільової програми подолання наслідків Чорнобильської катастрофи на 2012-2016 роки, розроблений в рамках чинного законодавства. Віктор Янукович констатував, що стан реалізації попередніх рішень Ради національної безпеки і оборони України з цього питання засвідчує неналежне ставлення органів виконавчої влади до розв’язання нагальної загальнодержавної проблеми.

Президент України переконаний, що досвід Чорнобиля, як і останніх подій на японській АЕС „Фукусіма-1” та зусиль японського уряду щодо подолання їх наслідків має бути всебічно врахований при опрацюванні заходів щодо забезпечення безпеки українських атомних електростанцій. „Підтримання та постійне підвищення рівня безпеки АЕС, додержання вимог норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки, втілення передової міжнародної практики та досвіду експлуатації мають бути найвищими пріоритетами”, – наголосив Віктор Янукович.

За ініціативою Президента України з метою узагальнення досвіду подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та подальшого ефективного використання набутого досвіду для підвищення ядерної та радіаційної безпеки у всьому світі 20-22 квітня 2011 року у Києві буде проведено міжнародну конференцію „Двадцять п`ять років Чорнобильської катастрофи. Безпека майбутнього”.


На виконання Указу Президента України від 11 жовтня 2010 року № 937/2010 на Рівненщині прийнято розпорядження голови облдержадміністрації від 10 листопада 2010 року № 501 „Про підготовку та проведення заходів, пов’язаних із 25-ми роковинами Чорнобильської катастрофи”. Планом обласних заходів, зокрема, передбачено:

- проведення 26 квітня в усіх районах та містах області тематичних заходів, мітингів-реквіємів, присвячених пам’яті жертв та ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС за участю представників органів державної виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

- проведення вечору пам'яті до 25-их роковин Чорнобильської катастрофи в Рівненському обласному академічному українському музично-драматичному театрі;

- проведення зустрічей з особами, віднесеними до І категорії постраждалих, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, евакуйованими та переселеними із забруднених територій, дітьми-інвалідами, сиротами з числа потерпілих з метою виявлення соціальних проблем та вжиття заходів щодо їх розв'язання;

- проведення обстеження матеріально-побутових умов проживання осіб, віднесених до І категорії з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, постраждалих, евакуйованих та переселених із забруднених територій, дітей-інвалідів, інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, вишукати можливість для надання соціальної підтримки та матеріальної допомоги;

- удосконалення роботи інтернатних установ та територіальних центрів обслуговування щодо покращення надання соціальних послуг одиноким громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- проведення виїздів спеціалістів обласного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення і обласних лікувально-профілактичних закладів у забруднені райони області та населені пункти, де проживають переселені сім’ї, для поглибленого обстеження стану здоров’я інвалідів, ліквідаторів і постраждалих громадян;

- першочергове забезпечення медичною апаратурою, обладнанням та медикаментами Рівненського обласного спеціалізованого диспансеру радіаційного захисту населення та лікувально-профілактичних закладів області, що надають медичну допомогу населенню, постраждалому від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

- проведення у навчальних закладах та закладах культури області тематичних заходів, в т.ч. за участю ліквідаторів, лікарів, очевидців аварії на Чорнобильській АЕС тощо.