У вихованні немає головного І другорядного, як немає головної
| Вид материала | Урок |
- Схема повного аналізу уроку, 739.19kb.
- Передмова 5, 616.83kb.
- На допомогу молодому вчителю, 415.71kb.
- Закону України "Про Національну службу протидії корупції", 326.43kb.
- Немає нічого більш складного, більш ризикованого на шляху до успіху, ніж керувати введенням, 76.53kb.
- Адреса, 32.63kb.
- Правила надання першої (долікарської) допомоги, 33.15kb.
- Людмила Коваленко, 133.01kb.
- Урок №2 (додаток) Тема: Історія, 77.86kb.
- Тези відповідей та критерії оцінювання творчих завдань, 89.91kb.
| Мета: Розуміння понять, пов'язаних з проблемами прав людини. Сприяння формуванню вміння логічно та критично мислити, вміння досягати компромісу. Виховання терпимості до думок та поглядів інших людей, поваги до права на власну думку та її висловлювання. Тип уроку: урок практичного застосування знань, умінь та навичок. Основні поняття: рівноправність, стереотипи, конфлікт, толерантність, меншість, дискримінація. Хід уроку: 1 етап. Вступне слово вчителя. Урок починається з вступного слова вчителя, де він повідомляє тему, мету, завдання уроку. Вчитель звертає увагу учнів на такі проблеми, як рівність та одночасна різноманітність людей, існування певних стереотипів по відношенню до „не таких, як я". Згадується поняття „дискримінація" та вводиться новий термін: толерантність". На дошці записується визначення: Толерантність терпимість до думок, поведінки та поглядів інших людей. Наголошуючи на право кожної людини мати та висловлювати власні погляди, вчитель підкреслює, що права завжди розповсюджуються в обидві сторони, а не тільки на вас. 2 етап. Робота в групах. Учням пропонується обговорити деякі проблеми в групах та зробити висновок. Кожна група отримує своє завдання-проблему. Одна з груп виконуватиме роль експертів та працюватиме з міжнародними документами та Конституцією України. Проблема 1.. „Вашому класу запропоновано обрати один додатковий предмет для вивчення. Більшість класу за „історію мистецтва". Але восьмеро учнів проти. Вони обрали „психологію спілкування". Як на зборах класу вирішити це питання?" Проблема 2. „Вашому класу запропоновано зробити велику спільну фотографію. Більшість учнів вирішили фотографуватися у шкільній формі, щоб залишилася пам'ять про шкільні роки. Але десятеро категорично проти цього. Запропонуйте ваш варіант вирішення проблеми." Вчитель пропонує зробити висновок, відповідаючи на питання: "Чи повинна меншість виконувати волю більшості?" Варіанти висновків записуються на дошці для подальшого використання. 3 етап. Робота в парах. Учням пропонуються вислови, з приводу яких можна висловити аргументи „за" і „проти". Клас розбивається на пари, які повинні обговорити вислів та прийти до якоїсь однієї думки. Час на виконання роботи - 5 хвилин. Пропоновані вислови:
Після роботи в парах проходить обговорення результатів. Можливі варіанти висновків: „Дійшли спільної думки" / „Погодився з думкою партнера" / „Думаю так, як і раніше". Висновки записуються на дошку, поступово формуючи підсумкову схему. 4 етап. Підсумок вчителя. Підсумкове слово вчителя може базуватися на опорній схемі, в якій викладені основні моменти уроку та яка складена на основі роботи учнів.
„ Кожний мас право на вільне вираження своєї думки ". (ст. 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод) 5 етап. Узагальнення, домашнє завдання. Одному з учнів пропонується побудувати розповідь на основі вироблених тез з теми: „Толерантність". Роздаткові матеріали для учнів:
Домашнім завданням може бути твір-мініатюра на основі матеріалу уроку з даної теми. | |||||||||
| Урок "Моя відповідальність" | Мета: сприяти розумінню того, що правам відповідають певні обов'язки; виховувати у школярів почуття відповідальності. Обладнанняіілюстрації до твору Антуана де Сент-Екзюпері "Маленький принц1'; текстКонвенції ООН про права дитини; аркуші паперу. Хід уроку: 1. Доцільно почати урок з гри,під час якої дитячий колектив постійно об'єднуються у дві динамічні групи: Перша група - маленька (2-3 учня), яка виходить з класу; Друга група - більша, яка залишається у класі. Методика гри запропонована у посібнику для вивчення прав людини "Перші кроки". Представники першої групи виходять з класу. За їх відсутності друга група обирає певне почуття / стан (нудьга, біль, радість,самотність тощо) і "зображує" його. Діти, які були за межами класу, повертаються і намагаються відгадати почуття.Можна повторити декілька разів.Наприкінці гри (10 хвилин) учитель задає декілька питань. Першій групі учнів:
Завдяки такій побудові бесіди учні доходять висновку, що в основі захисту прав кожного лежить уміння співпереживати,ставити себе на місце іншого.Найкраще поводитися з іншим так, як би ти хотів, щоб поводилися з тобою. 2. Учитель нагадує дітям казку "Маленький принц" А. де Сент-Екзюпері, використовуючи ілюстрації.Лейтмотивом розповіді є слова: "Ми у відповіді за тих, кого ми приручили". Доречно для маленьких школярів перефразувати: "Ми у відповіді за тих, кого ми любимо і хто любить нас".Дуже важливим є ставлення вчителя до цього твору, літературного персонажу. Усвідомлене зріле сприйняття дорослим цього своєрідного кредо сприяє встановленню довірливої атмосфери між учнями та вчителем. Висновком цього етапу уроку є логічний ланцюжок: "Ми любимо-співпервживаємо, вболіваємо-захищаемо -відповідаємо". Наприкінці цього етапу (для середнього та старшого віку) можна сформулювати проблему: є відповідальність за себе, власна, за свої вчинки -перед іншими членами суспільства відповідальність перед самим собою. 3. Вправа, якою можна замінити фізкультхви линку у молодших класах. Учитель пропонує відповісти на питання: - Як ви гадаєте, хто є найголовнішим у школі (у країні, у світі)9 (Діти висловлюють свої припущення: класний керівник, директор, президент тощо.) Тоді вчитель запрошує кожного підійти до нього, щоб побачити Того, Хто насправді є найголовнішим (тримає сховане люстерко). Дитина бачить себе, для неї є відкриттям: нема нікого, головнішого за мене, за кожного з нас. Таких "Я" може бути 15-20 (залежно від кількості дітей у класі). Отже, всі - найцінніші, найголовніші, всі мають права. Як владнати стосунки між людьми так, щоб не порушувати прав жодного? Висновок етапу:треба встановити правила у людських стосунках, яких обов'язково треба дотримуватися, щоб не порушувати прав інших. 4 Учитель пропонує дітям об'єднатися в групи та скласти Правила (можна назвати це Декларацією), які задовольняли різні групи населення: молодших, старших,дівчат, хлопців). Можна почати з того, щоб запитати учнів, чого вони хочуть. Попросити їх вибрати з цього списку те, що на їхню думку, є дійсно необхідним. Вони прийдуть до чогось більш стислого та чіткого. Нарешті учитель може попросити школярів вибрати з їхніх "потреб" те, чого на їхню думку, вони мають право очікувати як члени маленького суспільства. Наприкінці доцільно оформити ці Правила(Декларацію) як підсумкову роботу за весь навчальний курс. | ||||||||
| Урок для третього класу | Тема: Я та мої друзі Мета: Навчати дітей ставитися до навколишнього світу позитивно і з чуйністю; виховувати почуття власної гідності, співпереживання, бажання допомогти товаришеві в скрутну хвилину, розвивати спостережливість та уміння відчувати настрій своїх однокласників; Основні поняття, що повинні засвоїти учні: доброзичливість, чуйність, повага, підтримка. Обладнання: Столи підготовлені до групової роботи, дошка прикрашена автопортретами учнів класу (з попереднього уроку), малюнками на тему” (з уроку образотворчого мистецтва), великий аркуш паперу із зображенням дерева, заготовлені форми ”Яблук для дерева. Чисті аркуші паперу для кожного учня, завдання для груп, аудіо записи дитячих пісень, красива палиця. Хід уроку: Учитель вітається, звертає увагу учнів на дошку: - Як ви гадаєте, про що піде мова на сьогоднішньому уроці? (Приклади відповідей: "про нас", "про дітей і права", "про товаришів", "про наш клас, бо тут є наші портрети і наших друзів"...) Так, тема нашого уроку: "Я та мої друзі". На вашу думку, чим ця тема буде для нас цікавою? ("Бо будемо говорити про нас самих", "хочеться сказати щось хороше про свого друга", "ми будемо говорити про добрі справи", "як допомагати один одному", "можна щось довідатися про інших", "будемо говорити про дружбу і друзів".) Саме так, ми будемо говорити про нас: про себе, про своїх товаришів. І зараз ми проведемо гру в добрі слова. Але спершу я вам розповім про давній звичай в одному з індійських племен. Коли збиралися старійшини на раду, вони говорили по черзі, а чергу встановлювали з допомогою, наприклад, такої красивої палиці: хто тримав палицю в руках, той говорив, а інші уважно слухали; коли закінчував промову, то передавав іншому і та людина проголошувала промову і т.і. Спробуймо й ми цю традицію на нашому уроці. Отже, подумайте хвилину над тим, які добрі й приємні слова ви скажете своєму сусідові навпроти за вашими столами, щоб у відповідь вам товариш посміхнувся. Єдина умова: слова не повинні повторюватися і говоритиме тільки той, хто триматиме цю незвичайну палицю, а далі буде передавати іншому. (Уважно слухаємо всіх дітей). Чи сподобалася гра? Чим?.. Чи приємно було брати в ній участь?.. Чи важко було підбирати добрі слова? Чому?.. У кого були проблеми придумати такі слова? Чому?.. Що було приємнішим: говорити добрі й приємні слова чи слухати їх? Чому?.. Чи поліпшився у вас настрій після цієї вправи? А крім проголошення добрих та приємних слів можна ще й робити добрі справи. Зараз, будь ласка, подумайте кілька хвилин і на кольоровому папері у формі яблука (квітки, жолудя), що лежать перед вами, напишіть про свої добрі справи, які ви зробили за минулий тиждень. Хто виконає це завдання, може підійти до великого плаката і прикріпити своє яблучко на дерево, що намальоване на ньому. (Робота завершується, яблучка прикріплені, учитель стежить за тим, щоб усі діти виконали завдання.) Отже, погляньте на це красиве дерево! Скільки добрих вправ! А для чого потрібні нам добрі справи? ("Щоб самому було приємно почути похвалу", "щоб тобі хтось зробив приємне", "щоб усім було приємне", "щоб зміцнювалася дружба".) Учитель читає вірш Грицька Бойка "А ми шпаківні будували": А ми шпаківні будували... Як розпускалися садки, До нас весною завітали Веселі наші співаки. І ціле літо, ціле літо Вони співали нам пісні. Повиростали їхні діти, Такі ж співучо-голосні. Які думки викликав у вас цей вірш?.. Чим сподобався?.. Добрі справи, добрї слова завжди викликають приємні, радісні почуття в тих, хто знаходиться поруч, А якщо хтось близький, рідний, ваш друг, наприклад, проживає десь далеко або тимчасово переїхав у інше місто чи село, як би ви могли нагадати про себе, порадувати, підтримати його? Яким чином це найкраще зробити? Врахуйте ту обставину, що телефонний зв'язок виключений, бо це технічно важко зробити. Отже, наша наступна робота: кожна група отримує завдання написати листа. Не слід забувати, що листи приємно читати тоді, коли в них є добрі слова тому, хто його отримає, такі, як ви говорили одне одному на початку уроку. Для кого лист - написано у вашому завданні. У кожній групі визначаємо того, хто писатиме текст, усі інші пропонують свої думки, про що слід написати. Далі з кожної групи "доповідач" зачитує зміст листа, інші групи беруть участь в обговоренні: чи хотіли б ви щось змінити? як саме? чи залишити без змін? Завдання 1. Максим навчався у вашому класі й переїхав з батьками в село, тому що тато й мама втратили роботу через скорочення. Йому важко звикати до сільських умов, тому перебуває в пригніченому настрої. Підтримайте його своїм листом. Завдання 2. Батьки Оленки здійснили обмін квартири, переїхавши в інший кінець міста. Вона не має можливості відвідувати вашу школу, до якої звикла, бо це дуже далеко, їй доведеться навчатися в новій школі. Напишіть лист підтримки, щоб Оленці не було так сумно. Завдання 3. Ваш однокласник Олег потрапив у лікарню, бо йому слід пройти тривалий курс лікування. Лікарня спеціалізована і знаходиться далеко за містом. Він пригнічений через свою хворобу, сумує за товаришами. Напишіть доброзичливого листа, щоб смуток хлопчика розвіявся. Завдання 4. У Наталі, вашої однокласниці, сталося нещастя: дуже тяжко захворіла її бабуся. А оскільки Наталя живе лише з мамою, то було вирішено на невизначений час, поки одужає бабуся, переїхати до неї жити, щоб легше було за нею доглядати. Наталі дуже важко й сумно. Напишіть їй добрі слова, що не лише підтримають її, але й зігріють душу. (Діти виконують завдання, тихо лунає пісня, співзвучна із почуттями дружби, взаємодопомоги, підтримки. Далі кожна група читає свого листа. Інші групи уважно слухають і, коли є пропозиції, доповнюють. Листи кладуть у великі яскраві конверти і ставлять на видному місці, щоб при нагоді можна було ще раз звернутися до змісту цих листів, коли необхідна розмова про підтримку та взаємо до помогу.) Ми так багато уваги приділили дружнім, доброзичливим почуттям та стосункам між людьми, важливості того, як необхідна підтримка. А хто краще може нас підтримати, як не друзі?! Цінуйте дружбу, дорожіть нею, бережіть її. Хай вона зігріє вас у важку хвилину й простягне руку допомоги. Ми обговорювали, виступали, писали, але ще не... співали? завершуємо урок піснею про дружбу. (Співаємо пісню на вибір дітей). | ||||||||
