Geum.ru

Проблеми екологічного виховання молоді

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
Проблеми

екологічного виховання молоді.


Доки наші знання про біосферу

не будуть закріплені у вигляді моральних норм,

ми навряд чи зуміємо побороти в собі

безвідповідального споживача.

В.Є. Соколов.


Людство пройшло перехрестя тисячоліть. Сьогодні важко віднайти не лише в Україні, а й у світі людину, яка не була б занепокоєна станом довкілля, його швидкоплинними змінами, на жаль, не в кращий бік. Перед нами постає дилема. Чи вдасться підвищити низький рівень екологічної свідомості суспільства, змінити психологію людей, в якій часто домінують егоїстичні наміри?

Занепокоєні ситуацією, що склалася на планеті в останні десятиліття, провідні вчені, мислителі й політичні діячі більшості країн світу докладають величезних зусиль у пошуках виходу з цього кризового стану. Все детальніше досліджуються особливості функціонування екосистем усіх рівнів, виявляються нові закономірності у взаємовідносинах людини й довкілля, приймаються нові міжнародні угоди щодо охорони природи. Безумовно, вирішальну роль у здійсненні переорієнтації напрямів та характеру майбутнього розвитку суспільства і гармонізації відносин між людиною і природою відіграватиме сучасна молодь. Тому таким необхідним є підвищення рівня її екологічної освіти, оволодіння нею знаннями про шляхи розвитку суспільства й природи у ХХІ столітті, про складні, але надзвичайно важливі екологічні закони, принципи функціонування екосистем і біосфери, про життєдайні зв’язки між людством і довкіллям.

До розвитку глобальної екологічної і тісно пов’язаної з нею соціально-економічної кризи, які сьогодні загрожують існуванню нашої цивілізації, призвели кілька «вибухів»: демографічний, тобто надзвичайно швидке, вибухоподібне зростання кількості населення Землі за останнє століття, промислово-енерготехнічний і викликаний першими двома вибух насильства над природою.

Відомо, що наші предки шанували природу. У національних традиціях усіх народів було закладене шанобливе ставлення до природи. Краса рідної природи з великою любов’ю оспівана в багатьох українських піснях, думах, казках, легендах. Від своїх батьків і дідів діти дізнавалися про те, що гріхом є забруднити джерело, кинути сміття в річку, безцільно зламати дерево або зірвати квітку, катувати і вбивати беззахисних тварин. Чи виховують дітей у такому ж дусі тепер, у вік споживацького ставлення до природи? Виявляється, що основною небезпекою для навколишнього середовища стало невігластво людей, їхня черствість, байдужість, невміння співчувати іншим. Людина сьогодення втратила зв’язок зі своїм минулим, його культурою, мораллю, традиціями. Отже, існує досить серйозна причина екологічної кризи – це занепад духовності, надзвичайно низький рівень екологічної культури, загальний спад морального рівня протягом останніх десятиліть. Ясно, що стиль сучасного людського буття є хибним, і його неодмінно належить змінити. Якщо ми хочемо зберегти біосферу і самі зберегтись в ній, то необхідно виробити і керуватись у своїх діях новими моральними принципами і критеріями, новою філософією життя.


Стара філософія життя
Нова філософія життя

1. Природні ресурси безмежні, їх можна споживати стільки, скільки хочеш
Природні ресурси обмежені і тільки найширше використання відновних ресурсів не призведе до їх виснаження

2. Життя людей можна покращити завдяки постійному нарощуванню наших матеріальних достатків і прибутків
Життєва цінність – це не просто сума наших загальних банківських рахунків

3. На першому плані була економічна доцільність, вигода будь-якого проекту
Вартість проекту – це не просто сума вартості енергії, праці й сировини, це, в першу чергу, екологічні збитки, вартість погіршення людського здоров'я й стану екосистем

4. Природа повинна бути переможена
Ми повинні знати, розуміти природні процеси й співпрацювати з природою, враховуючи її закони

5. Нові технології допоможуть вирішити всі наші проблеми
Тільки розумне поєднання нових технологій із зусиллями кожного члена суспільства у вирішенні природоохоронних заходів допоможе вийти з глобальної екологічної кризи

6. Людина стала над природою, відокремилася від неї і повинна керувати природними процесами
Ми - невід'ємна частка природи, Всесвіту й мусимо керуватися Законами Природи, поважати всі елементи довкілля. Всі інші живі істоти – такі ж рівноправні члени біосфери, як і ми

7. Відходи є неминучим продуктом людської діяльності
Відходів не повинно бути взагалі, вони повинні органічно вписуватись в природний кругообіг речовин



Моральність кожної людини повинна бути високою і бездоганною. Надзвичайно важлива роль у екологічному вихованні молоді належить сьогодні навчальним закладам. Якими ж моральними принципами повинна керуватися сучасна людина? Тими, що визнавалися нашими предками споконвічно і зафіксовані для всіх майбутніх поколінь у стародавніх книгах: чи то в Біблії християн, чи то в Корані мусульман, чи то в Торі іудеїв… Нашими предками задовго до християнства був встановлений моральний імператив – сім Законів правильного життя:
  1. Правильне мислення: Воля, Мета, Відвага.
  2. Правильне бажання: Любов, Справедливість, Послідовність.
  3. Правильне виконання: Відповідальність, Точність, Дисципліна.
  4. Правильне ставлення до себе: Повноцінне «я», Незалежне «я», Узгоджене «я».
  5. Правильне харчування: Якісна їжа.
  6. Правильна Любов: Співпереживання, Жертовність, Душевна краса, Вірність.
  7. Правильна Віра: Природне її народження, Блаженне розуміння, Правильне призначення.


Сьогодні у сфері екологічної освіти та виховання молоді залишається актуальною проблема невідповідності екологічних знань учнів їхній поведінці у природі. Адже будь-яка діяльність людини безпосередньо або опосередковано впливає на стан природного середовища. Екологічно доцільну поведінку молоді розглядаємо як систему свідомо керованих дій і вчинків у сфері взаємодії з довкіллям, метою якої є узгодження потреб особистості з вимогами збалансованого розвиту суспільства. З віком діти дедалі більше орієнтуються на самооцінку та менше звертають уваги на оцінку інших. Тому необхідно розвивати в учнів самосвідомість, яка пов’язана з аналізом та контролем над собою. Для старшокласників властива більш-менш стійка внутрішня позиція, тому що підлітковий вік характеризується як період оптимального розвитку самооцінки. Підлітки, аналізуючи свої вчинки, виокремлюють ті чи інші внутрішні якості, порівнюючи себе з усвідомленим ідеалом. Вони намагаються формувати себе, порівнюючи свої та чужі вчинки.

Поведінка особистості значною мірою залежить від виховання, яке в свою чергу є великою рушійною силою вдосконалення та розвитку особистості. Таким чином у молоді розвивається «екологічна совість», що змушує формулювати для себе моральні зобов’язання, здійснювати оцінку вчинків щодо об’єктів природи.

Невід’ємною частиною повсякденного життя кожної людини є побут. Тому вчителі повинні перш за все звернути увагу на побутові звички при формуванні екологічно доцільної поведінки учнів. Психологи зазначають, що людина цінує свої звички, їй важко від них відмовитись, оскільки звичні дії та умови забезпечують їй спокій і рівновагу у соціальному просторі. Для виховання екологічно доцільної поведінки потрібно проводити дискусії з проблем екології, що активізує готовність учні до саморегуляції поведінки. Обговорення проблемних ситуацій щодо збереження природи сприяє усвідомленню причин їх виникнення та пошуку шляхів вирішення, сприяє звільненню від стереотипного мислення. Виховання як чинник формування екологічно доцільної поведінки у природі забезпечить переосмислення внутрішньої позиції, гнучкість у взаємодії з природою, щоб не порушувати природної рівноваги.

Екологічний аспект має пронизувати всю навчально-виховну діяльність, у процесі якої формується екологічне мислення. В діяльності ліцею значне місце займає екологічне виховання, складовими якого є екскурсії та природоохоронні акції (насадження лісів, очищення річок, прибирання придорожніх смуг). Також діє гурток «Еколог», робота якого висвітлюється у газеті «Екологічний вісник». Протягом навчального року учні разом із вчителями прибирають класи та шкільне подвір’я. На заняттях з основ медичних знань питання збереження природи розглядаємо під час вивчення розділу «Цивільна оборона». Адже внаслідок застосування бойових отруйних речовин, випробування та застосування ядерної зброї, руйнування підприємств хімічної та нафтодобувної промисловості посилюється токсичне і радіоактивне забруднення, яке призводить до серцево-судинних, ендокринних та онкологічних захворювань. Навчання поза уроком – це можливість істотно доповнити процес підготовки підростаючого покоління до життя, набагато повніше враховувати знання й інтереси школярів, їхні пізнавальні можливості, використовувати набуті знання, уміння та навички у практичній діяльності. Доцільно також організовувати спілкування учнів з природою. Спостереження за наслідками діяльності людини, особиста участь у різноманітній природоохоронній роботі сприяють формуванню у школярів особистих якостей, допомагають дитині розкритися, навчитися бачити, пізнавати, творити прекрасне й діяти.

Таким чином, в умовах забруднення довкілля, неефективного, нераціонального використання природних ресурсів саме сфера освіти, освітні заклади мають забезпечити формування «адаптивної стійкої людини» нового типу на основі:
  • екологічного виховання;
  • екологічної культури;
  • екологічної освіти.

Саме така людина здатна позитивно впливати на довкілля, на формування здорового середовища.


Література

1. Інформаційно-практичний бюлетень «Все для вчителя», ТОВ «Редакція газети «Позакласний час», 05.2010р.

2. Куценко В.І. Освіта: місце і роль у формуванні нового екологічного мислення в контексті вимог здорового життєвого середовища // Екол. вісник. – 03-04.2009.

3. Сердюк А.М. Біологічна безпека України // Екол. вісник. – 05-06.2009.

4. Колонькова О.О. Роль самовиховання у формуванні екологічно доцільної поведінки школярів // Екол. вісник. – 07-08.2009.


Підготувала викладач хімії та біології Перечинського професійного ліцею О.Ю. Петі