Макіївський економіко-гуманітарний інститут

Ціннісний компонент становлення особистості школяра в європейському полікультурному освітньому просторі

Постановка проблеми у загальному виді та її зв’язок із важливими науковими або практичними завданнями. На сучасному етапі у світовому освітньому просторі виникає й широко обговорюється нова система цінностей і цілей освіти, відроджується концепція особистості, заснована на ідеях природо-відповідності, культуровідповідності й індивідуально-особистісного розвитку. Інтегрована освіта, побудована на ідеях діалогу культур і прилучення дитини до міжкультурної комунікації, природно здобуває все більше визнання в сучасному світі.

Обґрунтування нової педагогічної парадигми, що забезпечує становлення особистості в полікультурному просторі культурних і моральних цінностей, розробка теоретичних основ полікультурної освіти - актуальне завдання педагогічної науки [5].

Аналіз останніх досліджень та публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор. Теоретико-методологічною основою дослідження послужили ідеї й положення загальної теорії особистості (Л.І.Божович, П.Я.Гальперін, В.В.Давидов, А.Н.Леонтьєв), теорії цінностей (А.М.Анісімов, А.П.Бодрілін, В.Віндельбанд), у тому числі в педагогіці (О.В.Бондаревська, Л.В.Колобова). У зарубіжних наукових дослідженнях проблеми національних і загальнолюдських цінностей та їх ієрархії висвітлювали М.Анбер, К.Бенедік, Ж.Буассон, Дж. Хакслі, К.Уодінгтон та ін.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується означена стаття.

Полікультурна освіта та виховання ґрунтується на врахуванні культурних і виховних інтересів різних національних й етнічних меншин і передбачає: адаптацію людини до різних цінностей у ситуації існування безлічі різнорідних культур; взаємодію між людьми з різними традиціями; орієнтацію на діалог культур; відмову від культурно-освітньої монополії відносно інших націй і народів [2].

В ієрархії завдань, що висуваються перед освітньою системою, найважливішими є створення необхідних умов і надання діючої допомоги людині й суспільству у ствердженні гуманістичних цінностей, у пошуку найбільш ефективних форм особистісної й етнічної ідентифікації [1].

Разом з тим сучасна полікультурна освіта повинна не тільки спиратися на порівняльний аналіз різних етнокультур, але всіляко використовувати діахронічний підхід, що дозволяє простежити етапи формування системи духовно-моральних цінностей, побачити в історико-ретроспективному аспекті інваріантні й специфічні явища в розвитку певного типу культури. Діахронічний підхід у структурі полікультурної освіти спрямований на виявлення й аналіз культурних стереотипів, що представляють собою сукупність найбільш характерних рис культури. Оскільки культурний стереотип являє собою сукупність взаємодіючих один з одним і взаємодоповнюючих елементів, то розгляд кожного з них неминуче виводить на рівень вивчення самої системи. Даний підхід відповідає ідеї гуманітаризації та гуманізації освіти, тому що спрямований на цілісне вивчення культури.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою статті є аналіз ціннісного компоненту становлення особистості школяра в європейському полікультурному освітньому просторі.

Виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів.

У сучасній педагогічній науці термін «полікультурна освіта та виховання» виражає ідею міжкультурної взаємодії цінностей різних етнічних систем. Полікультурна освіта соціально й психологічно обумовлена поліетнічним характером взаємодії в сучасному світі, виступає фактором подолання роз'єднаності народів, об'єднання їхніх зусиль у шляху до прогресу. Також під полікультурною освітою можна розуміти таку систему навчання й виховання, при якій учні на теоретичному й практичному рівнях опановують системою знань, умінь і навичок, вироблених у рамках декількох культурних картин світу із властивими ним етносоціальними, етнопсихологічними, релігійно-конфесіональними, мовними особливостями. У цьому зв'язку полікультурний світогляд є відбиттям моральних якостей особистості, здатної приймати необхідні правила поведінки в багатонаціональному й поліконфесіональному суспільстві.

А.А.Реан, Н.В.Бордовською і С.І.Розум бачать основну мету полікультурного виховання та освіти в урахуванні культурних і виховних інтересів різних національностей й етнічних меншостей [2]. На думку доктора пед. наук. А.Ю.Белогурова, основна мета полікультурної освіти та виховання підростаючого покоління також пов'язана з формуванням холістичного погляду на процеси загальнопланетарного масштабу, інтегративно-культурного світогляду, гуманітарної грамотності, моральних якостей особистості.

У світовому співтоваристві намітилася тенденція до самовиховання й виховання людини протягом всього життя. Вона означає: наступність між дошкільними, позашкільними, шкільними установами й вищими навчальними закладами у рішенні виховних завдань; процес безперервного самовиховання людини протягом життя; реалізацію потреби людини в постійному збагаченні досвіду соціальних відносин, способів спілкування й взаємодії з людьми, технікою, природою, Всесвітом. Таке виховання орієнтоване на розвиток у кожної людини планетарного мислення й усвідомлення приналежності до людського співтовариства в минулому, сьогоденні й майбутньому [2].

Організована в такий спосіб полікультурна освіта спирається на міждисциплінарний творчий підхід і спрямована на формування культурологічної рефлексії, у результаті якої суб'єкт, що пізнає, піднімається над різними етнокультурними парадигмами бачення світу й людини. Результатом даного освітнього процесу є формування полікультурного мислення, що виступає, з одного боку, відбиттям сучасних глобалістичних тенденцій в освітній сфері, а з іншого боку - однією з найважливішого складового морального базису особистості.

Істотну роль у полікультурній освіті, що готує молодих людей до життя в XXI столітті, грає вивчення системи цінностей, які є відбиттям людських відносин, вірувань і життєвого досвіду. Цінності визначають наш погляд на світ, впливають на наші рішення й учинки в будь-якій сфері діяльності.

В основі ідей і підходів полікультурної освіти й виховання лежать три групи цінностей: цінності єдності соціально-виховного простору, історико-культурні, національні й глобальні цінності [5]. Цінності єдності соціально-виховного простору припускають досягнення принципової згоди між всіма суб'єктами соціально-виховного простору щодо цілей, структури й форм освіти й виховання. Історико-культурні цінності пов'язані зі збереженням історико-культурної спадщини, створенням сприятливих умов для суспільного розвитку. Глобальні цінності обумовлюють спільне вироблення способів і стратегій формування у всіх суб'єктів освітнього простору адекватних образів розвитку людини, суспільства й людства.

Цінності можуть бути й сугубо особистими, але найбільш важливі з них однакові для людей однієї націй, культури або релігії. Існують, однак, цінності універсальні, розповсюджені настільки широко, що вони навіть якоюсь мірою визначають, що значить бути людиною. Для полікультурної освіти важливі як універсальні цінності, що виходять за межі групових ознак, так і всі ті різноманітні цінності, які визначають групову приналежність і створюють унікальні культури й погляди на мир.

Джерела універсальних цінностей - у культурних, релігійних і національних традиціях. Які б не були різні ці традиції, вони породили багато подібних цінностей у різних народів, незалежно від часу й відстані. Викладач повинен допомогти учням усвідомити, що у світі існує безліч цінностей, що деякі із цих цінностей відрізняються від їх власних, що будь-які цінності сягають корінням в традиції того або іншого народу і є закономірним результатом його досвіду й історичного розвитку.

Серед неминущих цінностей європейської освіти й педагогічної думки в особливому ряді знаходяться виховання громадянина на ідеях гуманізму, демократії, моральності, волі й рівноправності; громадянина, що володіє толерантним світоглядом, здатного до міжкультурного діалогу й взаєморозуміння із представниками інших народів [4]. Це особливо важливо в умовах багатонаціонального суспільства, соціальна стабільність якого залежить від пріоритету педагогіки багатокультурності й толерантності. Саме в урахуванні культурних і виховних інтересів різних національностей й етнічних груп бачиться основна мета полікультурного виховання.

Багато вітчизняних і зарубіжних педагогів вважають, що достатньо прищепити дітям ті цінності, котрі спільнота визнає як легітимні, генералізовані й певною мірою універсальні, і вихованці будуть наділені водночас і соціально, і морально необхідними рисами. Особливо популярною є така освітня політика (Values Education), наприклад, у Великій Британії, де ці інтегровані якості особистості педагоги прагнуть виховувати, спираючись на цінності свободи, рівності й раціональності.

Що ж це за соціальні й моральні цінності, які лежать в основі європейської цивілізації й разом з тим, на думку дослідників, є загальнолюдськими, а отже, близькими й іншим народам, навіть у тому випадку, якщо вони ними поки не знайдені? [6] Насамперед, це положення особистості в суспільстві - свобода особи як загальнолюдська цінність й інші права людини. Винятково важливе значення в суспільстві має розподіл політичної й економічної влади. Саме надання економічної влади цивільному суспільству й визнання за особистістю права економічної свободи з її ініціативою, заповзятливістю й винахідливістю стали могутнім стимулом економічного розвитку й процвітання в Західній Європі. Поряд із цим можна назвати політичний суверенітет, що належить кожному народу, право націй на самовизначення, соціальний вибір й цілий ряд інших.

Для кожного жителя Європи важливо мати знання про ті загальні універсальні цінності, на яких ґрунтується європейська політика: свобода, повага прав людини, рівність, принцип верховенства права й закону, демократії, безпеки, правосуддя. Європейський Союз у своїй діяльності прагне до втілення в життя цих цінностей як у рамках своїх границь, тобто 25-ти державах - членах ЄС, так й у країнах, що перебувають у процесі вступу, а також державах, що бажають приєднатися до ЄС. Процеси європейської інтеграції створюють вигідні умови й сприятливий ґрунт для того, щоб цінності свободи, людського достоїнства й особистого благополуччя максимально втілилися в життя.

Європейські цінності сформульовані в Хартії ЄС про основні права, що підписали глави держав й урядів Євросоюзу 2000-го року. У преамбулі Хартії говориться: «Країни Європи, створюючи єдину і тісно згуртовану спільноту, вирішили жити разом в умовах мирного майбутнього, заснованого на загальних цінностях. Євросоюз, усвідомлюючи свою духовну й моральну спадщину, спирається на універсальні й неподільні цінності людського достоїнства, волі, рівності й солідарності, покладається на принципи демократії й верховенства права й закону». Хартія заснована на правах і свободах, сформульованих у Європейській конвенції й захисті прав людини й основних свобод Ради Європи, підписаної 46-ю європейськими країнами в 1950 р. [4]

Європейський Союз почав залучати велику кількість громадян третіх країн, які перетинають границі в пошуках роботи або більше сприятливих можливостей у порівнянні з тими, які є в їхніх країнах. Одним із принципів Євросоюзу є боротьба з дискримінацією, расизмом і ксенофобією за допомогою законодавчих, економічних і соціальних заходів. Суттєвий внесок в ці процеси робить і полікультурна освіта.

На думку Вацлава Гавела, основний комплекс європейських цінностей, сформованих духовною й політичною історією континенту, складається з поваги до унікальної людської особистості й людських прав, свобод й гідності, принципу солідарності, влади закону й принципу рівності перед законом; захисту меншостей; демократичних інститутів; відокремлення законодавчої, виконавчої й судової влади; політичного плюралізму; поваги до приватного володіння й приватного підприємництва; ринкової економіки; зміцнення цивільного суспільства. Ці цінності відбивають незліченні грані сучасної європейської дійсності, включаючи той факт, що тепер Європа стала перехрестям багатьох культур [3l].

Таким чином, найважливішою цінністю полікультурного освітнього простору є людина, особистість учня, а головний зміст і ціль освіти повинні бути пов'язані з його розвитком, соціально-педагогічною підтримкою, захистом індивідуальності, ненасильницьким, культуровідподвідним вихованням, створенням умов для творчої самореалізації. Полікультурне виховання культивує в людині дух солідарності й взаєморозуміння в ім'я миру й збереження культурної ідентичності різних народів.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок к даному напрямку.

Ціннісний компонент становлення особистості школяра в полікультурному освітньому просторі, запропонований доктором пед. наук Л.В.Колобовою, включає: ставлення до дитини, як вищої цінності в педагогічній взаємодії, як суб'єкту життя, здатного до культурного самовизначення й самозміни; сприйняття педагога як посередника між школярем і культурою, здатного ввести його в світ культури й надати допомогу й підтримку кожній дитячій особистості в індивідуальному самовизначенні у світі відносин, цінностей і діяльності; ставлення до освіти, її змісту як культурного процесу, в основі якого полягає особистість учня, особистісний зміст, загальнолюдські й національні цінності, діалог і співробітництво; відношення до школи, навчального закладу як цілісного полікультурного освітнього простору, де існують і відтворюються культурні цінності, здійснюється інтеркультурна комунікація, міжнаціональне виховання людини [5].

Залучення учнівської молоді до загальнолюдських, національних цінностей має здійснюватися за допомогою оптимізації інноваційних технологій навчально-виховного процесу, мотивації й стимулювання навичок міжкультурного спілкування й діяльності в поліетнічному просторі. Тому перспективами досліджень сучасної педагогічної науки вважаємо об’єднання зусиль педагогів у пошуку шляхів формування та удосконалення навичок міжкультурного спілкування, становлення ціннісних орієнтацій молоді у європейському вимірі.

Література

Белогуров А.Ю. Поликультурное образование в системе воспитания нравственной личности // m.ru
Бордовская. Н.В., Реан А.А. Педагогика. Учебник для вузов. - СПб: Издательство “ Питер”, 2000. - 304 с.
Гавел В. Две стороны европейского самосознания / День № 115, 1 июля 2000 года.
Европа: Сообщество ценностей // Европарламент // www.europal.int
Колобова Л.В. Становление личности школьника в поликультурном образовании. Автореф. … док. пед. наук. - Оренбург, 2006. – 48 с.
Скородумова Т.В. Европейская цивилизация и общечеловеческие ценности // Общечеловеческое и национальное в философии: II междунар. Научно-практ. Конференция КРСУ. Материалы выступлений/Под общей ред. И.И.Ивановой. – Бишкек, 2004. – С. 183-187 // ссылка скрытаskorodumova_tv/commnat02_11.php

Анотація

В статті розглядається ціннісний компонент становлення особистості школяра в європейському полікультурному освітньому просторі. Автор вивчає роль і місце національних, європейських та загальнолюдських цінностей у полікультурному виховання молоді.

Аннотация

Статья рассматривает ценностный компонент становления личности школьника в европейском поликультурном образовательном пространстве. Автор изучает роль и место национальных, европейских и общечеловеческих ценностей в поликультурном воспитании молодежи.

Annotation.

The article deals with the problem of values in the process of personal formation of pupil in European multicultural educational space. The author considers the role and place of national, European and common to all mankind values in the multicultural education of young generation.

Ключові слова: полікультурна освіта та виховання, європейський освітній простір, європейські цінності.

Blog

Макіївський економіко-гуманітарний інститут

Содержание

Макіївський економіко-гуманітарний інститут

Ціннісний компонент становлення особистості школяра в європейському полікультурному освітньому просторі