«психологія безпеки життєдіяльності: причини та профілактика суїцидальної поведінки підлітків»

Вид материала

Документы

Содержание Практика роботи педагогічних колективів все частіше ставить нас

Подобный материал:

• Графік проведення бесід з питань безпеки життєдіяльності учнів 5-11 класів на 2010/11, 107.81kb.
• Календарно-тематичний план з " Цивільної оброни та безпеки життєдіяльності" для студентів, 329.6kb.
• Розробити методичні рекомендації попередження суїцидальної поведінки дітей та підлітків,, 36.62kb.
• Попередження суїцидальної поведінки дітей та підлітків в контексті роботи соціального, 29.92kb.
• Курсової роботи досить таки актуальна на сьогоднішній день. При її вивченні випливає, 252.84kb.
• І. Ю. Наконечний розвиток саморегуляції поведінки підлітків під час навчально-тренувальних, 187.25kb.
• Розділ 1 наукові основи безпеки життєдіяльності глава Теоретичні основи безпеки життєдіяльності, 433.74kb.
• Напрями попередження суїцидальної поведінки молоді, 95.86kb.
• План Загальна характеристика підліткового віку. Проблема соціалізації та відособлення, 200.47kb.
• Навчально-методичний комплекс з навчальної дисципліни " Безпека життєдіяльності, 897.32kb.

Методичні матеріали по питанню:

«ПСИХОЛОГІЯ БЕЗПЕКИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ:

причини та профілактика суїцидальної поведінки підлітків»

Божко Л.Ф. – директор РЦППСР


Криза, в якій перебуває Україна, спричинює те, що багато людей переживають труднощі – різного плану: матеріальні, моральні, емоційні тощо. Багато людей мають труднощі перебування у соціумі. Всі соціальні проблеми, як би не було це неприємно, але дуже яскраво відображаються на сім’ях, в яких виникають проблеми у взаєминах, спілкуванні між дорослими, дорослими і дітьми. Різні проблеми у спілкуванні,непорозуміння, стреси часто руйнують психіку дитини і можуть призвести до її непередбачуваних дій , навіть таких як самогубство.

Статистика говорить про те, що останнім часом в державі відбувається ріст суїцидальних тенденцій серед молоді та підлітків. Частота суїцидальних дій з летальним результатом у дітей та молоді протягом останніх 25 років в Україні подвоїлась. У 30% осіб віком 14-24 років бувають суїцидальні думки, а 6% юнаків і 10% дівчат чинять суїцидальні дії. За 2010 рік тільки в Полтавській області 9 підлітків покінчили життя самогубством. І саме це є тим фактом, який змушує нас говорити про дану проблему – суїцидальну поведінку підлітків: причини та профілактику.

Практика роботи педагогічних колективів все частіше ставить нас

перед суїцидальними проблемами учнівської молоді. Ці обставини змушують кожного педагогічного працівника володіти інформацією про природу суїциду, соціально-психологічні та індивідуально-психологічні чинники виникнення і перебігу суїцидальних тенденцій і ситуацій, шляхи вияву і засоби профілактики суїцидальної поведінки учнівської молоді.

Спеціалісти визначають суїцид (з лат. «себе вбивати»), тобто самогубство, як усвідомлювані , навмисні дії, спрямовані на добровільне позбавлення себе життя, що призводять до смерті (В.В.Рибалка).

Ознаками поняття «самогубство» виступають:

а) мета позбавити себе життя;

б) потерпілий і суб’єкт суїциду є одна і та ж особа;

в) об’єктом замаху є життя самої ж людини;

г) смерть спричиняється особистими діями самої людини.

Розрізняють декілька видів самогубств:

1. Неусвідомлюване самогубство.
   
2. Самогубство, як ризикована гра і ризикована безпечність.
   
3. Психопатологічне і агресивно-невропатичне самогубство (маніакальне самогубство осіб, охоплених галюцинаціями або маячними ідеями; самогубство меланхоліків, що перебувають у стані великого занепаду духу, глибокої скорботи, гіпертрофованих докорів сумління, журби; самогубство охоплених нав’язливими ідеями; автоматичне чи імпульсивне самогубство).
   
4. Самогубство психічно нормальної людини з наступними видами суїцидальної поведінки:
   

- демонстративно-шантажна форма суїцидальної поведінки;

- внутрішні та зовнішні форми суїцидальної поведінки;

- егоїстичний суїцид, що виникає через руйнування соціальних зв’язків особистості із суспільством;

- альтруїстичний суїцид (як самопожертва);

- анемічний суїцид, який виникає внаслідок знемоги;

- спровокований ЗМІ суїцид;

- депресивно спричинений.

Соціально-психологічні фактори ризику, які можуть сприяти виникненню суїцидальних проявів у підлітків та юнаків:

1. Серйозні проблеми в сім»ї.
   
2. Смерть улюбленої або значущої людини.
   
3. Розрив стосунків з коханою людиною.
   
4. Міжособистісні конфлікти або втрата значущих відносин.
   
5. Проблеми з дисципліною або із законом.
   
6. Тиск, здійснюваний групою однолітків.
   
7. Тривале перебування у ролі жертви.
   
8. Розчарування успіхами в школі чи інституті або невдачі в навчанні.
   
9. Проблеми із працевлаштуванням і погане економічне становище.
   
10. Небажана вагітність.
    
11. Зараження СНІДом або хворобами, що передаються статевим шляхом.
    
12. Серйозні проблеми із здоров»ям.
    
13. Надзвичайні зовнішні ситуації і катастрофи.
    

Можливі мотиви суїцидальної поведінки учня:

- шкільні проблеми;

- втрата близької , коханої людини;

- ревнощі, любовні невдачі, сексуальний протест, вагітність;

- переживання, образи;

- самотність, відчуження;

- неможливість бути зрозумілим, почутим;

- почуття провини, сорому, невдоволення собою;

- страх покарання, тортури;

- почуття помсти, протесту, загрози;

- бажання привернути до себе увагу, визвати співчуття;

- ухід від наслідків поганого вчинку або складної життєвої ситуації.

Це лише загальні мотиви , а часткові можуть бути настільки різними, що їх важко перерахувати.

В суїцидальній поведінці підлітків умовно виділяють 3 фази:

1. Фаза обдумування, що визивається свідомими думками щодо здійснення суїциду.
   
2. Фаза амбівалентності, яка наступає за умов появи додаткових стресових факторів – підліток може виказувати конкретні наміри щодо суїциду.
   
3. Фаза суїцидальної спроби.
   

Як відмічають вчені, більшість суїцидальних підлітків ( до 70% ) обмірковують і здійснюють суїцид впродовж 1-2 тижнів. Але підлітковому віку притаманна імпульсивність дій, тому іноді тривалість усіх 3-х фаз може бути дуже короткою, не більше 1 години.

Як зазначає дніпропетровський психолог Мушинський В.П., «суїцидальна поведінка включає усі прояви суїцидальної активності – думки, наміри, висловлювання, загрози, спроби самогубства, - і являє собою ланцюг ауто агресивних дій людини, свідомо чи навмисно спрямованих на позбавлення себе життя через зіткнення з нестерпними життєвими обставинами». Така поведінка є динамічним процесом і складається з наступних етапів:

1. Етап суїцидальних тенденцій – вони є прямими чи непрямими ознаками, що свідчать про зниження цінності власного життя, про втрату сенсу життя, небажання жити.
   
2. Етап суїцидальних дій – він починається, коли відповідні тенденції приходять в дію (суїцидальна спроба – суїцид, який був відвернутий).
   
3. Етап постсуїцидальної кризи – продовжується з моменту здійснення суїцидальної спроби до повного зникнення суїцидальних тенденцій.
   

Захисні антисуїцидальні фактори:

За спостереженнями спеціалістів, існують обставини, що виступають в якості захисту проти суїцидальної поведінки учнівської молоді. Вони поділяються на:

1.Культуральні й соціо-демографічні фактори:

- участь у громадській діяльності (спортивні змагання і події, клуби, товариства тощо);

- добрі, врівноважені стосунки з однолітками в навчальному закладі;

- хороші стосунки з учителями та іншими дорослими;

- підтримка з боку близьких людей.

2.Сімейні фактори:

- розвинуті навички спілкування в сім’ї, добрі, щирі, сердечні стосунки між усіма членами сім’ї;

- підтримка дитини сім’єю.

3.Особистісні фактори:

- добрі навички спілкування;

- впевненість у собі, своїх силах, переконаність у здатності до досягнення життєвих цілей;

- уміння шукати і звертатись за допомогою при виникненні труднощів;

- прагнення радитись з дорослими при прийнятті важливих рішень;

- відкритість до думок і досвіду інших людей;

- відкритість до усього нового, здатність засвоювати нові знання.

До числа антисуїцидальних чинників належать усі чинники розвитку гармонійної, духовної, нормальної особистості. Серед них особливо слід виділити наступні:

1. Формування сенсу життя, життєвої перспективи, міцних зв’язків із сім’єю, природою, суспільством, адаптованість, інтегрованість із людьми та суспільством.
   
2. Наявність таких рис особистості, які сприяють її спілкуванню з людьми: щирість, доброзичливість, взаєморозуміння, емпатійність, підтримка, приязнь тощо.
   
3. Віра в Бога, в божественні цінності Всесвіту і Вічності.
   
4. Підвищення значущості особистості в кризових ситуаціях.
   
5. Інтелектуальний опір смерті в усіх її видах, в тому числі і самогубству.
   
6. Піднесення цінності людини, як вершини неперервного еволюційно-генетичного процесу і носія генетичного і культурного багатства людства і Всесвіту.
   
7. Піднесення цінності особистості, як концентра історико-культурного процесу.
   
8. Підвищення цінності життєвого шляху людини як невід»ємної складової історико-культурного поступу людства.
   

Практики звертають увагу ще на ряд обставин, які допомагають людині вистояти у важкій для неї ситуації:

- активна життєва позиція;

- впевненість у тому, що вона сама відповідальна за свою долю;

- віра в те, що все, що відбувається – це результат її вільного вибору;

- реалістичне сприйняття оточуючих, їх ставлення до себе.

У підлітка крім обов’язків, має бути ще й «віддушина» у житті – спорт, хоббі тощо – все, що не дозволяє навалюватись чорним думкам.

Важливо також мати не одну мету в житті, а декілька – щоб несподівані перешкоди на шляху її досягнення не затягнули підлітка у тенета відчаю. Він повинен мати і інші «змінні» інтереси, на які можна переключатися за будь-яких життєвих невдач.

Школа, сім’я мають не тільки навчати, але і виховувати, формувати особистість підлітка, прививати йому повагу до людської особистості, здатність до співпереживання і співчуття , відчувати почуття каяття щодо заподіяних вчинків, здатність до самоконтролю, дотримання моральних норм у людських взаємостосунках, мати адекватну самооцінку. Важливим є усвідомлення молоддю цінності власної особистості, її недоторканості з боку будь-кого , в тому числі і себе.

Ще однією важливою умовою попередження суїциду є здатність дитини самостійно розв’язувати свої проблеми, а не обходити їх. Саме це покликана робити школа: класні керівники, практичні психологи, соціальні педагоги, педагогічні колективи вцілому. Актуальним в цьому плані є діяльність тренінг-груп за програмою «Сприяння просвітницькій роботі «рівний-рівному» серед молоді України щодо здорового способу життя». І позитивним є той момент , що в 20 навчальних закладах району у нас працюють тренінг-групи за даною Програмою.

У попередженні підліткових суїцидів важливу роль відіграє ступінь довіри між підлітком і дорослим. У дитини має бути можливість поділитись своїми переживаннями, проблемами, сумнівами, болями з дорослою людиною і тоді кризова ситуація не зайде в глухий кут, а буде подолана.

Якщо у підлітка немає довірливих стосунків з батьками, то у його оточенні має бути хоча б одна доросла людина (учитель, родич, брат,сусід тощо ), з котрою можна було б поділитися своїми переживаннями.

На думку людей (фахівців), які працюють в даній галузі, найбільш дієвим підходом у роботі з потенційними суїцентами може бути особистісно-ціннісний підхід та відповідні принципи діяльності кожного педагогічного працівника, а саме:

1. Принцип цінності особистості, як вищої форми життя людини.
   
2. Принцип рефлективності, тобто усвідомлення молодою людиною цінності власної особистості як для себе, так і для оточуючих.
   
3. Принцип креативності, за яким особистість має реально виступати творцем власної долі, її повноцінного, щасливого життя й життя близьких людей.
   

Школа, педагогічні працівники, повинні чітко усвідомлювати делікатність

роботи з учнівською молоддю з даної проблеми. Профілактичні заходи повинні бути направлені на формування в учнів емоційного благополуччя, уміння долати життєві труднощі, уміння виходити із кризових ситуацій. Забороняється проводити виховні години типу «Суїцид – що це?» або «Суїцидальні тенденції серед молоді». Тематика заходів повинна бути: «Невирішуваних ситуацій не буває», «Вихід завжди є», «Допомогу завжди можна отримати» тощо.

Робота з даного питання:

-повинні бути взяті на облік усі проблемні учні: емоційно нестійкі, замкнуті тощо з явними і гіпотетично можливими проблемами;

-обов’язково передбачити заходи профілактичного спрямування з класними колективами та окремими учнями (в планах роботи класних керівників, практичних психологів, соціальних педагогів тощо);

-форми роботи мають бути груповими, індивідуальними, направленими на утвердження в свідомості учнів розуміння, що безвихідних ситуацій у житті людини не буває; допомогу необхідно шукати серед оточення, по допомогу необхідно звертатись;

-проведення заходів повинно бути прообліковане в класних журналах (незалежно від того, хто їх проводив);

-питання повинно обговорюватись і з батьками з позицій відповідальності батьків за дитину; формування позитивних доброзичливих стосунків у сім’ї тощо.

Використана література:

-Вашека Т.В. Рання діагностика та профілактика суїцидальної поведінки у підлітковому віці // Практична психологія та соціальна робота, №6, 2006;

-Рибалка В.В. Психологічна профілактика суїцидальних тенденцій в учнівської молоді: Методичні рекомендації.– К.: ІПППО АПН України, 2007;

-Романовська Д., Собкова С. Робота з підлітками, схильними до суїциду // Психолог, №15, 2006;

-Шавровська Н., Гончаренко О., Мельникова І. Суїцид як соціально-психологічний феномен // Психолог. - № 38-39, 2002 і ін..