Програма державного екзамену з напряму підготовки

Вид материала

Документы

Содержание Моделі знань з нечіткими даними. Архітектура та функції експертних систем. Логіка висловлювань Теореми дедукції Обхід графа пошуком вшир та пошуком вглиб Принцип логічного програмування 11. Прикладна інтелектуальна інформаційна система Пояснювальна записка повинна мати таку структуру Іv. інформащйно-методичне забезпечення

Подобный материал:

• Програма державного екзамену з напряму підготовки 201 «Культура», 542.78kb.
• Програма державного екзамену з базової освіти освітньо-кваліфікаційний рівень, 892.88kb.
• Правила проведення комплексного державного екзамену, 664.57kb.
• Програма державного екзамену з напряму підготовки, 519.27kb.
• Програма державного екзамену з базової освіти освітньо-кваліфікаційний рівень, 854.71kb.
• Програма комплексного державного екзамену з базової освіти освітньо-кваліфікаційний, 584.28kb.
• Програма державного екзамену з напряму підготовки 040200 «Соціологія», 439.41kb.
• Робоча навчальна програма дисципліни "Податковий менеджмент" для студентів наступних, 224.17kb.
• Програма вступного фахового випробування з дисципліни «Соціальна робота», 132.38kb.
• Програма екзамену зі спеціальності 02030303 «Філологія. Прикладна лінгвістика» для, 301.69kb.

10. „Системи штучного інтелекту”

• Моделі знань для задач штучного інтелекту.
  

Моделі знань на основі семантичних мереж. Моделі знань на основі фреймів. Моделі знань на основі гіпертексту. Моделі знань на основі продукційних правил.

• Моделі знань з нечіткими даними.
  

Застосування коефіцієнтів визначеності в продукційних правилах. Застосування лінгвістичних змінних. Застосування нечітких змінних.

• Застосування нечітких бінарних відношень.
  

Алгоритми пошуку рішень для задач штучного інтелекту з моделями знань на основі продукційних правил. Локальні та управляючі алгоритми.

• Архітектура та функції експертних систем.
  

Інтегровані експертні системи. Експертні системи та системи проектування складних об’єктів. Експертні системи та геоінформаційні cистеми. Архітектура та функції довідкових та навчальних систем. Засоби і технології проектування СШІ. Мови програмування. Архітектура та функції інформаційно-пошукових систем. Пошукові системи для Інтернет. Методи інтелектуального аналізу даних для задач ШІ.

• Логіка висловлювань.
  

Висловлювання. Логічні зв’язки. Закони логіки висловлювань. Складене висловлювання. Табличне задання висловлювань. Спеціальні форми логіки висловлювань. Інтерпретація формул логіки висловлювань. Поняття відношення. Бінарні відношення. Відношення еквівалентності та відношення порядку. Логічне виведення у лоіці висловлень.

• Теореми дедукції
  

Логіка першого ступня. Закони логіки першого ступеня. Інтерпретація формул у логіці першого ступеня. Спеціальні форми у логіці першого ступеня. Випереджена нормальна форма. Основи теорії графів. Властивості графів. Числові характеристики. Основні типи графів.

• Обхід графа пошуком вшир та пошуком вглиб
  

Задачі на графах. Зв’язність. Фарбування графів. Основи теорії дерев. Кореневе дерево. Обхід дерев. Двійкове дерево пошуку.

• Інфіксна, постфіксна та префіксна форми запису виразів. Прямий та зворотній польські записи.
  
• Поняття рекурсії
  

Алгоритм бектрекінг. Підстановка та уніфікація. Уніфікатор, найзагальніший уніфікатор.

• Алгоритм побудови найзагальнішого уніфікатора
  

Сколемівська нормальна форма.

• Поняття семантичного дерева
  

Алгоритм Куайна. Алгоритм Девіса-Патнема та його модифікації.

• Метод резолюцій у логіці висловлень
  

Метод резолюцій у логіці першого ступеня. Хорнівський диз’юнкт. Алгоритм SLD-резолюції на хорнівських диз’юнктах

• Принцип логічного програмування
  

Мова логічного програмування ПРОЛОГ. Нотація мови ПРОЛОГ. Інтерпретатор логічної програми. Виконання логічної програми. Дерева пошуку. Особливості реалізації ПРОЛОГ-програм.


11. Прикладна інтелектуальна інформаційна система

Прикладна розробка є частиною державної атестації та виконується на завершальному етапі навчання студентів за фахом “Інтелектуальні системи прийняття рішень” та передбачає:

• систематизацію, закріплення розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності “Інтелектуальні системи прийняття рішень” та застосування їх при вирішенні конкретних наукових, технічних, економічних, виробничих та інших завдань;
  
• розвиток навичок самостійної роботи й оволодіння методикою створення та досліджень інтелектуальних інформаційних систем, методів та систем підтримання та прийняття рішень, систем баз даних та знань, реалізації імітаційних експериментів на моделях таких систем, пов’язаних з метою бакалаврської роботи;
  
• тема на розроблення прикладної інтелектуальної інформаційної системи визначається кафедрою “Інформаційні системи та мережі” за пропозицією керівника теми та погодженням зі студентом.
  

Тематика розроблення повинна відповідати сучасному стану та перспективним напрямам розвитку фаху “Інтелектуальні системи прийняття рішень”, бути пов’язаною з вирішенням практичних завдань підприємств та організацій, тематикою наукової роботи кафедри “Інформаційні системи та мережі” та з напрямами діяльності її філій та підприємств і установ – партнерів і відповідати вимогам кваліфікаційної характеристики спеціаліста за фахом “Інтелектуальні системи прийняття рішень”.

Тематика розроблень повинна передбачати можливість самостійного розв’язання інженерних і наукових задач за фахом “Інтелектуальні системи прийняття рішень” та виявлення елементів самостійності дослідницької роботи. Тема є не лише назвою, а й наміченим результатом дослідження, скерованим на вирішення конкретної проблеми.

Назва теми має бути якомого коротшою, точною і відповідати змісту розроблення. Наприклад: «Інтелектуальна система прийняття рішень з організації комерційного контенту», «Інтелектуальна інформаційна система автоматизації діяльності автопарку», «Інтелектуальна інформаційна система обліку та аналізу іноземних інвестицій», «Інтелектуальна інформаційна система прийняття маркетингових рішень з поширення контенту» тощо.

Розроблення прикладної інтелектуальної інформаційної системи виконується на ґрунті аналітичного вивчення літератури за фахом та індивідуального завдання і складається з пояснювальної записки і графічного матеріалу. графічний матеріал виконується у вигляді презентацій. Окрім того, графічний матеріал може бути виконаний комп’ютерним способом та роздрукований на плотері.

Пояснювальна записка складається з основної (описової) частини та додатків. У додатки виносяться роздруки програмної реалізації, вхідних і вихідних документів системи, копія графічного матеріалу у зменшеному вигляді. При потребі, за погодженням з керівником в додатки можуть бути винесені й інші матеріали. При виконанні розробки групою студентів кожен з них виконує власне індивідуальне завдання та окремо оформляє результати роботи. Наявність спільної ідентичної частини у пояснювальних записках групи не допускається.

Загальний обсяг пояснювальної записки за результатами розроблення прикладної інтелектуальної інформаційної системи прийняття рішень має становити 60-80 сторінок тексту, оформленого згідно вимог.

Пояснювальна записка повинна мати таку структуру:

• титульний аркуш, який має вигляд стандартного бланка, заповнюється студентом, на якому повинні бути всі необхідні підписи (студента, консультанта, керівника, завідувача кафедри);
  
• індивідуальне завдання на розроблення, підписане керівником і затверджене завідувачем кафедри;
  
• зміст, що повинен містити обов’язкові та може містити додаткові розділи; зміст виконується за допомогою відповідних засобів текстового процесора та містить назви розділів і підрозділів із зазначенням номерів сторінок, на яких вони розміщені;
  
• вступ, у якому обґрунтовується актуальність теми, мета розроблення, її значення (2-5 сторінок);
  
• аналітичний огляд літературних та інших джерел – монографії та статті в наукових часописах, електронні публікації, матеріали Internet тощо (не має перевищувати 10–12% обсягу основної частини);
  
  аналітичний огляд має містити основні відомості про найновіші та відомі підходи, методи, засоби, алгоритми розв’язання аналогічних задач, які публікуються в сучасній літературі, мати критичний характер і завершуватись висновком про актуальність постановки та розв`язання задачі розроблення; огляд літературних джерел супроводжується посиланнями на відповідну позицію у списку використаної літератури, використання авторського матеріалу без посилання на відповідні публікації не допускається; у випадку цитування цитата береться в лапки та вказується джерело і номери сторінок, на яких розташована цитата;
  
• системний аналіз та обґрунтування проблеми:
  

• системний аналіз об’єкту дослідження та предметної області (10–15%):
  

у цьому підрозділі виконується аналіз мети функціонування системи, конкретизація її до окремих критеріїв якості, основних варіантів досягнення мети та наявних ресурсів; аналізується система „as is” – як є: визначається система та зовнішнє середовище, обирається критерій декомпозиції та аналізуються елементи системи, основні бізнес-процеси, потоки даних; як зображальні засоби використовуються структурні (IDEF) та (або) об’єктні нотації (UML); визначаються основні альтернативи побудови системи та в загальному обґрунтовується вибір варіанту побудови системи; висновки розкривають основні можливості та варіанти побудови системи, що проектується, з обґрунтуванням доцільності обраного для остаточної реалізації;

• постановка та обґрунтування проблеми (8–10%):
  

постановка задачі передбачає описання множини вимог до системи (підсистеми) прийняття (підтримання прийняття) рішень, що буде реалізуватися на ґрунті конкретизації результатів системного аналізу, вимоги до інтелектуальної складової, вхідних та вихідних даних, форми їх подання та динамічних характеристик, множину бізнес-процесів, що мають бути реалізовані; при необхідності наводиться формальна чи узагальнена модель функціонування системи „to be“ – як повинно бути, вимоги до алгоритмів чи технологічних процесів опрацювання інформації;

• методи та засоби вирішення проблеми (8–10%):
  

• вибір та обґрунтування методів вирішення проблеми;
  
• вибір та обґрунтування засобів вирішення проблеми;
  

у цьому розділі подаються основні характеристики конкретних методів розв`язання задачі, способів подання знань та логічного виведення, програмні, системні та допоміжні засоби, які застосовуються для побудови механізмів прийняття рішень, баз даних і знань, розроблення прикладного програмного забезпечення, їхній порівняльний аналіз та обґрунтування переваг і можливостей застосування в конкретному випадку;

• практична реалізація (15–20%):
  

• описання реалізації завдання:
  

підрозділ має містити описання структури бази даних, бази знань (правил), механізмів логічного виведення й отримання чи підтримання процесів прийняття рішень, структури, складу, змісту та функцій розробленого програмного забезпечення (модулів, підпрограм, функцій, форм, макросів, запитів тощо) та процесів їх сумісного функціонування;

• аналіз отриманих результатів:
  

контрольний приклад має підтвердити працездатність розроблення та відповідність результатів функціонування системи поставленому завданню;

• висновки (1-2 сторінки):
  
  у висновках стисло подаються основні результати, досягнуті в процесі розроблення прикладної інтелектуальної інформаційної системи, їхня відповідність поставленій меті та підтверджується розв`язання поставленої задачі;
  
• список використаних літературних джерел (1-2 сторінки):
  
  список використаних літературних джерел наводиться відповідно до загальних вимог. Бібліографічний опис оформлюється згідно з ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 “Система стандартів з інформації, бібліотечної та видавничої справи. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання”. До списку мають вноситися всі використані матеріали, на кожен елемент списку має бути посилання в тексті пояснювальної записки, при посиланні на джерела, отримані з мережі Internet, вказується автор, назва роботи, повна адреса відповідного сайту, розділу, рубрики, сторінки яка однозначно ідентифікує матеріал;
  
• анотація іноземною мовою (1 сторінка):
  
  анотація виконується іноземною мовою, яку студент вивчав протягом навчання в університеті (англійською, французькою, німецькою або іспанською) і містить загальну характеристику поставленого завдання, виконаної роботи та описання отриманих результатів;
  
• додатки (роздрук слайдів презентацій, роздруки текстів програмного забезпечення, результати розв’язування контрольних прикладів, графіки, діаграми, ілюстрації, екранні копії, форми документів, у разі необхідності інші матеріали).
  

Додатковими розділами роботи є :

• економічне обґрунтування доцільності роботи (5-10 сторінок):
  

розділ виконується за завданням консультанта з економічних питань, під його керівництвом і має метою підтвердження економічної ефективності виконання та впровадження розроблення;

• охорона праці та техніка безпеки (5-10 сторінок):
  

розділ виконується за завданням консультанта та під його керівництвом і визначає основні засади безпечної експлуатації розробленої прикладної інтелектуальної інформаційної системи прийняття рішень.


ІV. ІНФОРМАЩЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

(перелік основних джерел, які визначають зміст навчання з дисципліни, -

підручників, навчальних посібників, інших методичних і дидактичних

матеріалів)


1. „Дискретна математика”

• Нікольський Ю. В. Дискретна математика : підручник з грифом МОН / Нікольський Ю. В., Щербина Ю. М., Пасічник В. В. — К. : Видавнича група BHV, 2007. — 368 с.
  
• Нікольський Ю. В. Дискретна математика : підручник з грифом МОН / Нікольський Ю. В., Щербина Ю. М., Пасічник В. В. — 2-ге вид. — Львів : „Магнолія-плюс”, 2007. — 608 с.
  

2. „Основи програмування та алгоритмічні мови”

• Абрамов В.Г., Трифонов Н.П., Трифонова Г.Н. Введение в язык Паскаль.-М.: Наука, 1988 - 320 с.
  
• Абрамов С.А., Гнездилова Г.Г. и др. Задачи по программированию. -М.: Наука, 1988. -224с.
  
• Алексеев В.Г., Ваулин А.С., Петрова Г.Б. Вичислительная техника и программирование. - М.: Высшая школа, 1991.
  
• Васюкова Н.Д., Тюляева В.В. Практикум программирования. Язык Паскаль.-М.: Высш.шк., 1991. -160с.
  
• Вирт Н. Алгоритмы и структуры данных / Пер. с англ. — М.: Мир, 1989. - 360 с., ил.
  
• Глинський Я.М. Практикум з інформатики. – Львів, «Деол», 2000-2002.
  
• Глинський Я.М., Анохін В.Є., Ряжська В.А. Turbo Pascal і Delphi. Практикум. – Львів: Деол., 2004. – 104с.
  
• Зуев Е.А. Программирование на языке Turbo Pascal 6.0, 7.0 -М. -1993.
  
• Марченко А.И., Марченко Л.А. Программирование в среде Turbo Pascal 7.0. – Киев, 1998.
  
• Перминов О.Н. Программирование на языке Паскаль.- М.: Радио и связь, 1988.
  
• Семотюк В. Програмування в середовищі Турбо Паскаль. – Львів: БаК, 2000.
  
• Сердюченко В.Я. Розробка алгоритмів та програмування на мові Turbo Pascal. -Харків - 1995.
  

3. „Проблемно-орієнтовані мови програмування”

• Бьерн Страуструп. Язык программирования С++, 1999.
  
• Кардышев С.В., Капкин А.М. Интерфейс программиста Турбо Си. - М.: Радио и связь, 1992.
  
• Касаткин А.И., Вальвачев А.Н. Профессиональное программирование на языке Си. Т.1-3. Минск, "Вышейшая школа", 1992.
  
• Подбельский В.В., Фомин С.С. Программирование на языке Си. - М.:Финансы и статистика, 1999.
  
• Прокофьев Б.П., Сухарев Н.Н., Храмов Ю.Е. Графические средства Turbo C и Turbo C++. – М.: Финансы и статистика, 1992.
  
• Проценко В.С., Чаленко П.Й., Старовський А.Б. Техніка програмування мовою Сі. К.: Либідь, 1993.
  
• Ричард Хэзфилд, Лоуренс Кирби. Искусство программирования на С. Фундамент. алгоритмы, структкры данных и примеры приложений. Энциклопедия программиста. Пер. с англ. – К.: ДиаСофт, 2001.
  
• Язык Си - для профессионалов. По матер. кн. Г.Шилдта. И.В.К.-Софт. М.:1992.
  

4. „ Системне програмування та операційні системи ”

• Системне програмування
  

• Донован Дж. Системное программирование.: - М. Мир, 1975.
  
• Бек Л. Введение в системное программирование.: - М.: Мир,1988.
  
• Гордеев А. В., Молчанов А. Ю. Системное программное обеспечение. — СПб.: Питер, 2001. - 736 с.
  
• Харт Дж. В. Системное программирование в среде Win32. — М.: Вильямc, 2001. — 464 с.
  
• Чан Т. Системное программирование на C++ для UNIX. — К.: Издат. группа BHV, 1999. - 592 с.
  
• Абель П. «АССЕМБЛЕР И ПРОГРАММИРОВАНИЕ ДЛЯ IBM PC» Технологический институт Британская Колумбия, 1992.
  
• Абель Питер. Язык Ассемблера для IBM PC и программирования. - М., "Высшая школа", 1992.
  
• Финогенов К. Основы языка ассемблера. – 1999.
  
• Сван Том. Освоение Tubo Assembler.: - К.: Диалектика, 1996.
  
• Юров В., Хорошенко С. Assembler. Учебний курс. – 1999.
  
• Зубков С.В. Assembler для DOS, Windows и UNIX.: - M.: ДМК, 1999.
  
• Использование Turbo Assembler при разработке программ / сост. А.А. Чекатков. - Киев: "Диалектика", 1995.
  
• Кип Р. Ирвин. Язык Ассемблера для процессоров Intel. - М., С-Пб., Киев, 2002.
  
• Касаткин А.И. Профессиональное программирование на языке Си: системное программирование. - Мн.:ВШ, 1992.
  
• Шнайдер А. Язык ассемблера для персонального компьютера фирмы IBM.: - М.: Мир, 1988.
  
• Пильщиков В.Н. Программирование на языке Ассемблера IBM PC.: - М.: Диалог-МИФИ, 1998.
  
• Пустоваров В.И. Ассемблер: программирование и анализ корректности машинных программ.: - К.: BHV, 2000.
  
• Фигурнов В.Э. IBM/PC для пользователей.: - М.: Финансы и статистика, 1997.
  
• Искусство программирования на Ассемблере. Лекции и упражнения: Голубь Н.Г. – СПб.: ООО «ДиаСофтЮП», 2002.
  
• Д. Дж. Брэдли «Програмирование на ассемблере». – 1993.
  
• Свиридов С.В. Системные вызовы ОС UNIX. -М.:, 1992.
  
• Уилтон Р. Видеосистемы персональных компьютеров IBM PC и PS 2. Руководство по программированию.-М.: Радио и связь, 1994.
  

• Операційні системи
  

• Шеховцов В.А. Операційні системи. – К.: BHV, 2005.
  
• Таненбаум Э. Операционные системы. – СПб.: Питер, 2002.
  
• Таненбаум Э., Вудхалл А. Операционные системы: разработка и реализация. - СПб.: Питер, 2006.
  
• Бэкон Дж., Харрис Т. Операционные системы. — К.: Издат. группа BHV; СПб.: Питер, 2004. - 800 с.
  
• Дейтел Г. Введение в операционные системы. — М.: Мир, 1987. — Т. 1, — 359 с; Т. 2. - 398 с.
  
• Иртпегов Д. В. Введение в операционные системы. — СПб.: БХВ-Петербург, 2002. — 624 с.
  
• Столлингс В. Операционные системы. — М.: Вильяме, 2002. — 848 с.
  
• Шоу А. Логическое проектирование операционных стистем.: - М.: Мир, 1981.
  
• Фрир Дж. Построение вычислительных систем на базе перспективных микро-процессоров.: - 10. М.: Мир, 1990.
  
• Вахалия Ю. UNIX изнутри. - СПб.: Питер, 2003. - 844 с.
  
• Митчелл М., Оулдем Д., Самьюэл А. Программирование для Linux. Профессиональный подход. — М.: Вильямс, 2002. — 288 с.
  
• Моли Б. UNIX/Linux. Теория и практика программирования. — М.: Кудиц-Образ, 2004. - 576 с.
  
• Немнюгин С. А., Комолкин А. В., Чаунин М. П. Эффективная работа: UNIX. — СПб.: Питер, 2001. - 688 с.
  
• РобачевскийА. Операционная система UNIX. — СПб.: БХВ-Петербург, 1999. — 528 с.
  
• Стивене У. P. UNIX: взаимодействие процессов. — СПб.: Питер, 2001. — 576 с.
  
• Стивене У. P. UNIX: разработка сетевых приложений. — СПб.: Питер, 2003. — 1088 с.
  
• Уолтон Ш. Создание сетевых приложений в среде Linux: Руководство разработчика. — М.: Вильяме, 2001. - 464 с.
  
• Кузнецов С. Д. Операционная система UNIX.
  
• URL: ссылка скрыта
  
• Дунаев С. UNIX сервер.: - М. Диалог-МИФИ, 1998.
  
• Пирсон Р. Windows 95 в подлиннике.: - СПб: BHV-Санкт-Петербург, 1997.
  
• Рихтер Д. Windows для профессионалов: Создание эффективных Win32-приложений с учетом специфики 64-разрядной версии Windows. — М.: Русская Редакция, 2001. - 752 с.
  
• Рихтер Д., Кларк Д. Программирование серверных приложений для Microsoft Windows 2000. - СПб.: Питер; М.: Русская Редакция, 2001. - 592 с.
  
• Солдатов В. П. Программирование драйверов для Windows. — М.: Бином, 2003. - 432 с.
  
• Сорокина С. И., Тихонов А. Ю., Щербаков А. Ю. Программирование драйверов и систем безопасности. — СПб.: БХВ-Петербург; М.: Молгачева, 2002. — 256 с.
  
• Зима В., Молдовян А., Молдовян В. Безопасность глобальных сетевых технологий. - 2-е изд. - СПб.: БХВ-Петербург, 2003. - 368 с.
  
• Кастер X. Основы Windows NT и NTFS. — М.: Русская Редакция, 1996. — 440 с.
  
• Кокорева О. Реестр MS Windows Server 2003. - СПб.: БХВ-Петербург, 2003. - 640 с.
  
• Снайдер Д. Windows 95: справочник.: - СПб.: Питер, 1998.
  
• Олифер В. Г., Олифер Н. А. Сетевые операционные системы. — СПб.: Питер, 2001. — 544 с.
  
• Столлингс В. Современные компьютерные сети. — 2-е изд. — СПб.: Питер, 2003. — 784 с.
  
• Таненбаум Э. Компьютерные сети. — 4-е изд. — СПб.: Питер, 2004. — 992 с
  
• Шмидт Д. Программирование сетевых приложений на C++. — Т. 1. — М.: Бином Пресс, 2003. - 304 с.
  
• Стивене У. Р. Протоколы TCP/IP. - СПб.: БХВ-Петербург, 2003. - 672 с.
  
• Таненбаум Э., Ван Стеен М. Распределенные системы. Принципы и парадигмы. — СПб.: Питер, 2003. - 880 с.
  
• Эндрюс Г. Основы многопоточного, параллельного и распределенного программирования. — М.: Вильямc, 2003. — 512 с
  
• Немнюгин С. А., Стесик О. Л. Параллельное программирование для многопроцессорных вычислительных систем. — СПб.: БХВ-Петербург, 2002. — 400 с.
  
• Фролов И. Б. Карманные компьютеры на основе Windows СЕ и Palm OS. — М.: Майор, 2004. - 448 с.
  
• Зылъ С. Операционная система реального времени QNX. От теории к практике. - 2-е изд. - СПб.: БХВ-Петербург, 2004. - 192 с.
  
• Ховард М., Леви М., Вэймир Р. Разработка защищенных Web-приложений на платформе Microsoft Windows 2000. — СПб.: Питер; М: Русская Редакция, 2001. — 464 с.
  
• Шнайер Б. Прикладная криптография. Протоколы, алгоритмы, исходные тексты на языке Си. — М.: Триумф, 2002. — 816 с.
  
• Щербаков А. Ю., Домашев А. В. Прикладная криптография: использование и синтез криптографических интерфейсов. — М.: Русская Редакция, 2003. — 416 с.
  
• Масленников М. Практическая криптография. — СПб.: БХВ-Петербург, 2003. — 464 с.
  
• 49. Смит Р. Аутентификация: от паролей до открытых ключей. — М.: Вильямc, 2002.. - 432 с.
  
• Столлингс В. Криптография и защита сетей: принципы и практика. — 2-е изд. — М.: Вильяме, 2001. - 672 с.