§ 3 Інтегрування раціональних функцій

Вид материалаДокументы

Содержание


3.2 Розклад раціонального дробу на елементарні дроби.
3.3. Метод невизначених коефіцієнтів.
3.4. Обчислення інтегралів (елементарних дробей).
3.5. Інтегрування довільного раціонального дробу.
Подобный материал:
§ 3 Інтегрування раціональних функцій.

3.1.Розклад многочлена на множники.

Многочленом називається функція

Qn(x)=a0+a1+a2x2+…..+anxn+….(1)

де n-натуральне число, яке називається степенем многочлена; a0 , a1…..-коефіцієнти многочлена.

Теорема1. (основна теорема алгебри). Будь-який многочлен степеня n>0 має хоча б один корінь, дійсний або комплексний.

Теорема2. Всякий многочлен n–го степеня можна подати у вигляді

Qn(x)=an(x-α1)(x-α2)….(x-αn)

де α1, α2….αn –корені многочлена.

Введемо поняття комплексного числа. Комплексним числом називається вираз α=χ+μi, де χ і μ - дійсні числа, а символ i-уявна одиниця. ( i2=-1; s=). Комплексні корені з'являються парами α=χ+μi; =χ-μi. Такі корені називаються спряженими. Комплексні числа можна зображати на площині. Вісь OX–дійсна, OY-уявна.

Нехай многочлен має пару комплексних коренів: α=χ+μi та = χ-μi

При цьому

(x-α)(x-) = [x-(χ+μi)][x-(χ-μi)] = [(x-χ)-μi][(x-μ)+μi] = (x-χ)2-(μi)2 = (x-χ)22 = x2-2xχ+χ22 = x2+px+q

( де p=-2χ , q=χ22)

Тобто, множники в (1), які відповідають парі комплексно- спряжених коренів, після перемноження дають многочлен 2-го степеня з дійсними коефіцієнтами і з від'ємним дискримінантом. Якщо Qn(x) має m дійсних коренів, а останні корені комплексні, то розкладання (1) має вигляд:

Q(x) = an  (2)

Кожний множник вигляду (x-α) відповідає дійсному кореню α, а множник виду (x2+px+q) – відповідає парі комплексно-спряжених коренів та на простіші дійсні множники не розкладається. Якщо корені повторюються, то відповідні множники у розкладі (2) підводяться у степінь, яка дорівнює кратності кореня.

Об'єднуючи все сказане вище, отримаємо:

Qn(x) = an (3)


3.2 Розклад раціонального дробу на елементарні дроби.

Раціональним дробом називається відношення двох многочленів



При m дріб називається правильним, при – дріб неправильний.

Якщо дріб неправильний, то виконавши ділення, дістанемо



де - многочлен степеня m-n, а  - правильний дріб.

Елементарними раціональними дробами таких чотирьох видів:

І  ; ІІ  ; n=2,3,4….; ІІІ  ; ІV ; ,

де A, α, M, N, p, q - дійсні числа, а тричлен  не має дійсних коренів, тобто .

Можна довести, що всякий правильний дріб із знаменником у формі (3) можна розкласти на елементарні дроби так, що кожному множнику в знаменнику вигляду  відповідає сума



а кожному множнику вигляду (x2+px+q)s відповідає сума



де A1, A2…. Ni, Mi- дійсні числа.


3.3. Метод невизначених коефіцієнтів.

Помножимо на Qn(х) обидві частини розкладання



Після скорочення і приведення подібних маємо нову рівність. Зліва в ній буде многочлен Pm(х), справа – многочлен з коефіцієнтами, які виражені через А1, А2….М1, N1…. Ця рівність повинна виконуватись при будь-яких значеннях х. Це можливо тільки тоді, коли коефіцієнти при однакових степенях х в обох його частинах співпадають. Прирівнюючи коефіцієнти, одержимо лінійних алгебраїчних рівнянь. З неї і визначимо шукані числа А1, А2….М1, N1….

Приклад на застосування цього метода роздивимось, коли будемо інтегрувати раціональні дроби.

3.4. Обчислення інтегралів (елементарних дробей).

Роздивимось, як інтегруються елементарні дроби (*).

Інтеграли від перших двох функцій (І та ІІ) є табличними:





Інтеграли групи ІІІ були розглянуті у п. 2.4.

Інтеграли гр. ІV ми вивчати не будемо.


3.5. Інтегрування довільного раціонального дробу.

Любий раціональний дріб згідно описаної вище методиці можна розкласти на елементарні дроби, а потім проінтегрувати

Роздивимось приклади

Приклад 1.



Дріб неправильний, тому виділимо цілу частину.



_2x4 - 5x3 –x 2 + 3x-11 x3-3x2-x+3

2x4 - 6x3-2x2 + 6x 2x+1

_x3 + x2 - 3x –11

x3 - 3x2 – x + 3

4x2-2x-14



Останій дріб уже правильний. Розкладемо його на елементарні дроби:





У цю тотожність можна підставити будь-які значення x і отримати систему рівнянь, з якої знайти невідомі сталі А; В і С. Підставимо значення х1= 1; х2= -1; х3= 3.

x=1 -4A= -12 → A=3

x=-1 8B=-8 → B=-1

x=3 8D=16 → D=2.



Приклад 2.





Дорівняємо коефіцієнти при однакових степенях х.

x2 0=A+M

x1 1=2A+N-2M

x0 0=4A-2

Розв'яжемо одержану систему:

A= -M

N= 2A

1=2A+2A+2A; A=

M= N=1

Тобто