Geum.ru

Правила охорони праці в содовій промисловості I. Визначення термінів

Вид материалаЗакон
Iv. загальні виробничі вимоги з охорони праці
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

IV. ЗАГАЛЬНІ ВИРОБНИЧІ ВИМОГИ З ОХОРОНИ ПРАЦІ


4.1. Безпека промислових підприємств забезпечується дотриманням вимог ДСТУ 3273-95 Безпечність промислових підприємств. Загальні положення та вимоги, затвердженого наказом Держстандарту України від 19.12.95 N 434 (далі - ДСТУ 3273-95).

4.2. Під час розробки проекту будівництва та реконструкції об'єктів виробництва содової промисловості необхідно зважати на категорії виробництв з вибухобезпеки, що визначаються вимогами Загальних правил вибухобезпеки для вибухопожежонебезпечних хімічних, нафтохімічних і нафтопереробних виробництв, затверджених наказом Державного комітету з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості та гірничого нагляду при Раді Міністрів СРСР від 06.09.88 (НПАОП 0.00-1.41-88).

4.3. Суб'єкт господарювання, у власності або користуванні якого є хоча б один потенційно небезпечний об'єкт або який має намір розпочати будівництво такого об'єкта, зобов'язаний провести ідентифікацію об'єктів підвищеної небезпеки залежно від кількості порогової маси небезпечних речовин відповідно до вимог Порядку ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 N 956 (далі - НПАОП 0.00-6.21-02).

4.4. Суб'єкт господарювання, у власності або користуванні якого є хоча б один об'єкт підвищеної небезпеки або який має намір розпочати будівництво такого об'єкта, зобов'язаний провести декларування об'єкта підвищеної небезпеки відповідно до Порядку декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 N 956 (далі - НПАОП 0.00-6.22-02).

4.5. Піднімання та переміщення важких речей неповнолітніми дозволяється в межах Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22.03.96 N 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16.04.96 за N 183/1208.

4.6. Піднімання та переміщення вантажів вручну жінками дозволяється в межах Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10.12.93 N 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22.12.93 за N 194.

4.7. Не дозволяється застосування праці жінок на роботах відповідно до Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29.12.93 N 256, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.03.94 за N 51/260.

4.8. Не дозволяється застосування праці неповнолітніх на роботах відповідно до Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 N 46, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.07.94 за N 176/385 (ДНАОП 0.03-8.07-94).

4.9. Суб'єкт господарювання зобов'язаний організувати проведення обов'язкових медичних оглядів працівників певних категорій відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.

4.10. Працівники содових підприємств зобов'язані:

дбати про власну безпеку та здоров'я, а також про безпеку та здоров'я оточуючих людей під час виконання робіт на території підприємства;

знати і дотримуватись вимог нормативно-правових актів з охорони праці, правил експлуатації машин, механізмів, устаткування, користуватися засобами колективного та індивідуального захисту;

проходити в установленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди;

виконувати вимоги з охорони праці, що передбачені колективним договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства.

4.11. Проектування території підприємств та розташованих на ній будівель здійснюється відповідно до вимог СНиП II-89-80 "Генеральные планы промышленных предприятий", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 30.12.80 N 213 (далі - СНиП II-89-80), Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19.06.96 N 173, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 24.07.96 за N 379/1404, НАПБ А.01.001-2004 та цих Правил.

4.12. Рух транспортних засобів по території підприємств здійснюється відповідно до Закону України "Про дорожній рух".

4.13. Територія підприємств повинна бути обладнана:

дорожніми знаками, покажчиками обмеження швидкості руху транспорту відповідно до вимог ДСТУ 4100-2002 Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 03.06.2002 N 326 (далі - ДСТУ 4100-2002);

знаками безпеки та сигнальною розміткою відповідно до вимог ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 24.05.76 N 1267 (далі - ГОСТ 12.4.026-76), та ДСТУ ISO 6309:2007 Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір (ISO 6309:1987 IDT), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 30.03.2007 N 71 (далі - ДСТУ ISO 6309:2007).

4.14. На території підприємств повинні бути влаштовані проїзди для автотранспорту та пішохідні доріжки з твердим (жорстким) покриттям.

4.15. Дороги, проїзди та пішохідні доріжки необхідно завжди тримати справними, своєчасно ремонтувати, у холодний період року очищувати від снігу та льоду, у темний період доби - освітлювати.

4.16. Не дозволяється використовувати дороги, проїзди між будівлями, установками та спорудами для складування матеріалів або відходів виробництва.

4.17. Під час проектування евакуаційних шляхів та виходів необхідно додержуватись вимог СНиП 2.09.02-85* "Производственные здания", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 30.12.85 N 287 (далі - СНиП 2.09.02-85*).

4.18. Уздовж будинків і споруд повинен бути забезпечений проїзд пожежної техніки відповідно до вимог НАПБ А.01-001-2004. Дороги, проїзди та підходи до будинків, споруд, пожежних гідрантів та пожежних водоймищ, а також підходи до пожежних драбин, пожежного інвентарю, обладнання та засобів пожежогасіння повинні утримуватись справними та бути завжди вільними. Біля пожежних гідрантів повинні бути встановлені покажчики, які необхідно освітлювати в темний час доби.

4.19. На перехресті проїздів і пішохідних доріжок із залізничними коліями та в місцях, де заборонено проїзд транспорту, повинні бути вивішені попереджувальні знаки та написи.

4.20. Маршрути руху транспортних засобів по території підприємств повинні бути визначені відповідними службами та затверджені суб'єктом господарювання.

4.21. Земляні роботи на території підприємств проводяться відповідно до вимог СНиП III-4-80* "Техника безопасности в строительстве", затверджених постановою Державного будівельного комітету СРСР від 09.06.80 N 82 (далі - СНиП III-4-80*).

4.22. Після закінчення ремонтно-будівельних робіт ділянка території підприємства, на якій вони проводились, повинна бути спланована та звільнена від будівельного сміття.

4.23. Під час проектування для всіх будинків і приміщень виробничого, складського призначення та лабораторій визначаються категорії з вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог акта "Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности", затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ СРСР від 27.02.86 N 6141-1 (далі - НАПБ Б.07.005-86 ОНТП 24-86), а також класи зон приміщень відповідно до вимог Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.2001 N 272 (далі - НПАОП 40.1-1.32-01).

4.24. У приміщеннях і складах усі проходи, евакуаційні виходи, тамбури, коридори, підходи до обладнання, матеріалів та засобів пожежогасіння не повинні захаращуватися будь-якими предметами, матеріалами тощо. Не дозволяється влаштування комор, майстерень під маршами сходових кліток.

4.25. Дахи виробничих, допоміжних і складських будівель необхідно очищувати від снігу, льоду та сміття.

4.26. Виробничі споруди проектуються відповідно до вимог СНиП 2.09.03-85 "Сооружения промышленных предприятий", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 29.12.85 N 263 (далі - СНиП 2.09.03-85).

4.27. Виробничі будівлі та приміщення проектуються відповідно до вимог СНиП 2.09.02-85*.

4.28. Будівлі та приміщення складів проектуються відповідно до вимог СНиП 2.11.01-85* "Складские здания", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 30.12.85 N 280 (далі - СНиП 2.11.01-85*).

4.29. Адміністративні, санітарно-побутові приміщення проектуються відповідно до вимог СНиП 2.09.04-87.

4.30. Санітарно-побутові приміщення необхідно щодня прибирати, провітрювати та періодично дезінфікувати.

4.31. Під час проектування у багатоповерхових спорудах вище 15 м та за наявності постійних робочих місць або устаткування, яке необхідно обслуговувати більше трьох разів за зміну та яке розташоване на відмітках вище 15 м, необхідно передбачати пасажирські ліфти.

4.32. У відділеннях абсорбції, дистиляції, карбонізації, кальцинації содового виробництва на випадок непередбаченого викиду в повітря аміаку, сірководню, двооксиду вуглецю повинні бути влаштовані аварійні виходи для працівників.

4.33. Прокладання електричних проводів і кабелів на території підприємств необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок, затверджених наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 06.10.97 N 257, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13.01.98 за N 11/2451 (далі - НПАОП 40.1-1.01-97).

4.34. Для зберігання мастильних матеріалів повинно бути передбачено спеціальне місце. Доставка мастильних матеріалів повинна бути механізованою.

4.35. Підземні кабельні траси повинні мати зовнішні розпізнавальні знаки, що дають змогу визначити місцезнаходження муфт та кабелів.

4.36. Температура, відносна вологість та швидкість руху повітря у робочій зоні виробничих приміщень повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88 та СНиП 2.04.05-91 "Отопление, вентиляция и кондиционирование", затверджених постановою Державного комітету СРСР з будівництва та інвестицій від 28.11.91 (далі - СНиП 2.04.05-91), та ДСН 3.3.6.042-99.

4.37. Проектування, експлуатація та реконструкція систем опалення, вентиляції та кондиціонування приміщень здійснюються відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91 та ГОСТ 12.4.021-75 "ССБТ. Системы вентиляционные. Общие требования", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 13.11.75 N 2849 (далі - ГОСТ 12.4.021-75).

4.38. Експлуатація трубопроводів пари і гарячої води здійснюється відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 08.09.98 N 177, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 07.10.98 за N 636/3076 (далі - НПАОП 0.00-1.11-98).

4.39. В опалюваних виробничих приміщеннях, а також у приміщеннях із значним надлишком тепла, коли на кожного працівника припадає площа підлоги від 50 до 100 м2, дозволяється у холодний і перехідний періоди року зниження температури повітря поза постійними робочими місцями щодо нормативної до 12° C - на легких роботах, до 10° C - на роботах середньої важкості та до 8° C - на важких роботах.

4.40. У виробничих приміщеннях, де на кожного працівника припадає площа підлоги понад 100 м2, температура, відносна вологість та швидкість руху повітря мають відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005-88 лише на постійному робочому місці.

4.41. Електрообладнання вентиляційних систем, їх заземлення та КВП повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.01-97, Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці України від 09.01.98 N 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98).

4.42. Вентиляційні системи, що розташовані в приміщеннях категорій А і Б відповідно до НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86), та системи місцевих відсмоктувачів, у яких можливе утворення статичної електрики, повинні бути заземлені відповідно до вимог ГОСТ 12.4.124-83 "ССБТ. Средства защиты от статического электричества. Общие технические требования", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 27.01.83 N 428 (далі - ГОСТ 12.4.124-83).

4.43. Виконання устаткування вентиляційних систем, що розташовані в приміщеннях категорій А і Б відповідно до НАПБ Б.07.005-86 (ОНТП 24-86), та місцевих відсмоктувачів вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних сумішей повинно відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.32-01.

4.44. На кожну вентиляційну систему повинен бути складений паспорт, а також заведений журнал ремонту та експлуатації. Експлуатація вентиляційних систем здійснюється відповідно до вимог інструкцій з експлуатації, затверджених суб'єктом господарювання.

4.45. Усі вентиляційні системи підлягають ремонту в терміни відповідно до графіка планово-попереджувальних ремонтів, затвердженого суб'єктом господарювання.

Ремонт і очищення вентиляційного устаткування необхідно здійснювати з використанням засобів захисту органів дихання від пилу та шкідливих газів.

4.46. Діючі вентиляційні системи необхідно перевіряти у визначені терміни, але не рідше ніж:

у приміщеннях, де можливе виділення шкідливих речовин 1 та 2 класів небезпечності (сірководню), - 1 раз на місяць;

системи місцевої витяжної та місцевої припливної вентиляції - 1 раз на рік;

системи загальнообмінної механічної та природної вентиляції - 1 раз на 3 роки.

4.47. Вентиляційні системи підлягають випробуванню та регулюванню незалежно від строків періодичного контролю:

після реконструкції виробництва або вентиляційних систем;

після капітального ремонту систем вентиляції;

у разі невідповідності стану повітря виробничих приміщень вимогам чинних санітарних норм і правил.

4.48. Під час проведення випробувань повинні визначатися такі параметри вентиляційних установок:

продуктивність вентилятора;

повний тиск, що досягається вентилятором;

кількість повітря, що проходить магістральними ділянками та відгалуженнями;

величина підсмоктування та втрат повітря;

рівномірність прогріву калориферних установок (у разі наявності теплоносія).

Результати випробувань повинні заноситись до паспорта вентиляційної системи.

4.49. Концентрація шкідливих речовин (газів, парів, пилу) у повітрі, що подається у виробниче приміщення, не повинна перевищувати 30 % ГДК речовин відповідно до ГОСТ 12.1.005-88, але за умови, щоб загальна концентрація шкідливих речовин у повітрі робочої зони не перевищувала значень ГДК.

4.50. У приміщеннях, де можливе раптове непередбачуване надходження у повітря робочої зони шкідливих речовин, необхідно обладнувати аварійну витяжну вентиляцію.

Продуктивність аварійної вентиляції визначається розрахунком у технологічній частині проекту відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91. Необхідний повітрообмін під час аварій забезпечується спільною роботою систем основної (загальнообмінної та місцевої) та аварійної вентиляцій.

У приміщеннях насосних станцій аміачної води, рідини після відділення бікарбонату натрію на вакуум-фільтрах (фільтрової рідини) та амонізованого розсолу продуктивність аварійної вентиляції повинна забезпечувати не менше ніж 8 повітрообмінів на годину.

У відділенні абсорбції-дистиляції на випадок непередбачуваного надходження у повітря парів аміаку або сірководню повинна бути передбачена аварійна витяжна вентиляція.

4.51. Системи аварійної вентиляції повинні бути зблоковані з газоаналізаторами, що налаштовані на ГДК. У разі досягнення ГДК повинна автоматично включатися аварійна вентиляція, світлова та звукова сигналізації.

Місця улаштування газоаналізаторів повинні бути визначені проектом. У доповнення до автоматичного вмикання аварійної вентиляції необхідно встановлювати пристрій для включення аварійної вентиляції вручну зовні приміщення.

4.52. Для систем аварійної вентиляції необхідно влаштовувати витяжні осьові вентилятори зовні приміщень в огороджувальних конструкціях.

4.53. У виробничих приміщеннях, де можливе виділення у повітря робочої зони шкідливих речовин 1 та 2 класів небезпечності, системи вентиляції повинні вмикатися за 10 - 25 хвилин до початку роботи працівників. Спочатку вмикаються витяжні системи, потім - припливні.

4.54. Очищення повітропроводів вентиляційних систем необхідно проводити у терміни відповідно до графіка, затвердженого суб'єктом господарювання.

Роботи з очищення усередині магістральних повітропроводів, бункерів та ємностей необхідно виконувати відповідно до вимог Типової інструкції з організації безпечного ведення газонебезпечних робіт, затвердженої наказом Держгіртехнагляду СРСР від 20.02.85 (НПАОП 0.00-5.11-85).

4.55. Системи місцевих відсмоктувачів від технологічного устаткування необхідно проектувати окремими для речовин, сполучення яких можуть утворити вибухонебезпечну суміш або утворити більш небезпечні та шкідливі речовини. У технологічній частині проекту повинна бути зазначена можливість об'єднання місцевих відсмоктувачів горючих та шкідливих речовин у загальні системи.

4.56. Для регулювання площі вентиляційних прорізів рекомендується застосовувати поворотні або розсувні жалюзі. Усі стулкові віконні, ліхтарні рами чи пристрої, що відкриваються, повинні бути обладнані легко керованими, стійкими в експлуатації пристроями.

4.57. Видалення повітря з перших поверхів висотних будівель виробництва кальцинованої соди допускається здійснювати природною вентиляцією.

4.58. У виробництві кальцинованої соди та содопродуктів необхідно здійснювати аспірацію пилу:

у відділенні вапновипалювальних печей: від дробарок, транспортерів, конвеєрів і від місць завантаження-розвантаження та пересипки вапняку та вапна;

у відділенні парової кальцинації: від місць вивантаження соди з кальцинаторів, бункерів і силосів соди, елеваторів, машин для затарювання;

у виробництві важкої соди та на складі соди: від усіх місць завантаження та пересипання соди, від конвеєрів, ваговимірювачів, ємностей для розчинення соди, елеваторів, силосів, шнеків, дезінтеграторів, машин для затарювання, бункерів, автоматичних ваг, содовозів;

у відділенні затарювання бікарбонату натрію: від бункерів, порожнин сит, лотків, конвеєрів, елеваторів, дробарних агрегатів, машин для затарювання.

4.59. Діаметри повітроходів для системи аспірації повинні становити не менше ніж 0,125 м для запобігання забиванню повітроходів пилом і для забезпечення можливості їхнього очищення.

4.60. Повітропроводи аспіраційних систем повинні бути виконані з негорючих матеріалів, легко розбиратись і очищуватись від пилу.

4.61. У відділенні затарювання та на складі соди як очисне устаткування необхідно застосовувати тканинні фільтри з установкою їх над бункерами або силосами для розвантаження уловленого пилу. Електродвигуни вентиляторів повинні бути зблоковані з електродвигунами механізмів струшування та видалення пилу, щоб унеможливити роботу аспіраційних установок у разі, якщо фільтри не працюють.

4.62. Від корит мірників та вакуум-фільтрів, що є джерелами надходження у повітря аміаку у відділенні фільтрації бікарбонату натрію, необхідно передбачати місцеву витяжну вентиляцію.

4.63. У разі непередбаченого вимкнення вентиляторів витяжної системи повинна вмикатись сигналізація з виводом світлових і звукових сигналів у приміщення, для яких вона призначена.

4.64. Повітря, що видаляється в атмосферу системами місцевих відсмоктувачів та загальнообмінною вентиляцією виробничих приміщень, перед викидом повинно бути очищене відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91.

4.65. Викиди від систем місцевих відсмоктувачів необхідно розміщувати на висоті не менше ніж 2 м над дахом найвищої частини будівлі.

4.66. Повітря з парами аміаку, що відсмоктується від конвеєрів сирого бікарбонату натрію та від корит вакуум-фільтрів, перед викидом в атмосферу необхідно очищувати в санітарних промивачах з коефіцієнтом очищення не нижче ніж 0,9.

4.67. Проектування та реконструкція внутрішнього водопроводу та каналізації у виробничих і побутових приміщеннях здійснюються відповідно до вимог СНиП 2.04.01-85 "Внутренний водопровод и канализация зданий", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 04.10.85 N 189 (далі - СНиП 2.04.01-85).

4.68. Проектування та реконструкція зовнішніх мереж, споруд водопроводу та каналізації здійснюються відповідно до вимог СНиП 2.04.02-84 "Водоснабжение. Наружные сети и сооружения", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 27.07.84 N 123 (далі - СНиП 2.04.02-84), СНиП 2.04.03-85 "Канализация. Наружные сети и сооружения", затверджених постановою Державного комітету СРСР у справах будівництва від 21.05.85 N 71 (далі - СНиП 2.04.03-85).

4.69. Експлуатація водопровідних, каналізаційних споруд і мереж здійснюється відповідно до вимог ГОСТ 12.3.006-75 "ССБТ. Эксплуатация водопроводных и канализационных сооружений и сетей. Общие требования безопасности", затвердженого постановою Державного комітету стандартів Ради Міністрів СРСР від 14.08.75 N 2152 (далі - ГОСТ 12.3.006-75).

4.70. Суб'єкт господарювання зобов'язаний забезпечити працівників питною водою відповідно до вимог Державних санітарних правил і норм "Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання", затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 23.12.96 N 383, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.04.97 за N 136/1940 (далі - ДСанПіН 383), та ГОСТ 2874-82 "Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством", затвердженого постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 18.10.82 N 3989 (далі - ГОСТ 2874-82).

4.71. Для забезпечення працівників питною водою необхідно установлювати водопровідні колонки з фонтануючими кранами чи сатураторні установки з газованою водою.

4.72. У душових, умивальних та для охолодження повітря в кондиціонерах необхідно використовувати питну воду.

4.73. Не дозволяється поєднувати мережі господарсько-питного водопостачання з мережами водопроводів, що подають технічну воду.

4.74. Біля кранів технічної води повинен бути напис, що забороняє використання цієї води з господарчо-питною метою.

4.75. У виробничих приміщеннях, де можливі опіки кислотами та лугами, повинні бути обладнані аварійні душі та раковини з проточною водою, що підключені до питного водопроводу. Душі повинні автоматично спрацьовувати при ступанні людини на площадку під душовим ріжком. Місця встановлення аварійних душів повинні бути визначені проектом.

4.76. Роботи з очищення каналізаційних колодязів і мереж від осадів повинні проводитись відповідно до вимог НПАОП 0.00-5.11-85.

4.77. Для безпечного проведення технічних оглядів і ремонтів колодязі та камери на водопровідних і каналізаційних мережах повинні бути обладнані пристроями для спуску в них (скобами, сходами).

4.78. Не дозволяється відведення забруднених промислових стоків у господарчу каналізаційну мережу без попереднього знешкодження або регенерації.

4.79. Усі каналізаційні зливи з лотків, раковин та інших приймачів у мережу каналізації повинні бути обладнані зливними гідрозатворами.

4.80. Усі люки, колодязі, що розташовані на території підприємства, повинні бути закритими. Каналізаційні лотки в межах цеху необхідно закривати трапами або кришками. Тимчасово відкриті люки, колодязі, лотки повинні мати огородження заввишки не менше ніж 1 м та бути позначені знаками безпеки.

4.81. Горловини заглиблених резервуарів повинні бути закриті кришками, а під час проведення в них ремонтних робіт - огороджені.

4.82. У приміщеннях, де можливі розливи розчинів та суспензій їдких речовин, повинні бути крани для приєднання до водопроводу гнучких рукавів для змивання розливів цих речовин.