Висновки до розділу I
Вид материала | Документы |
- Висновки до І розділу, 583.23kb.
- Зміст вступ, 388.95kb.
- Зміст вступ, 540.64kb.
- Висновки до першого розділу, 399.32kb.
- З м І с т перелік умовних позначень, 569.59kb.
- Інститут законодавства верховної ради україни, 1127.44kb.
- Київський національний університет внутрішніх справ, 496.9kb.
- 1 Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (Додаток, 16.46kb.
- Висновки до розділу, 496.84kb.
- Висновки до І розділу, 443.01kb.
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ I. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ ЗАСОБІВ
1.1.Сутність і поняття оборотних засобів сільськогосподарських підприємств.
1.2.Регіональні особливості кругообігу оборотних засобів сільськогосподарських підприємств.
1.3.Концепція визначення економічної ефективності використання оборотних засобів.
Висновки до розділу I
РОЗДІЛ II. АНАЛІЗ ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ ЗАСОБІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
2.1. Аналіз структури оборотних засобів.
2.2. Забезпеченість сільськогосподарських підприємств оборотними засобами.
2.3. Аналіз ефективності використання оборотних засобів.
Висновки до розділу II
РОЗДІЛ III. ФОРМУВАННЯ І РЕАЛІЗАЦІЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОГО МЕХАНІЗМУ ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ ЗАСОБІВ
3.1. Організаційно-економічний механізм ефективного використання оборотних засобів.
3.2. Упорядкування методів нормування оборотних засобів сільськогосподарських товаровиробників.
3.3. Пропозиції щодо вдосконалення механізму відтворення оборотних засобів.
Висновки до розділу III
ВИСНОВКИ
ДОДАТКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
3
10
10
26
37
52
54
54
69
79
92
94
94
111
126
156
158
162
175
ВСТУП
Актуальність теми. Одним із головних завдань розвитку України є підвищення ефективності функціонування підприємств усіх галузей економіки, у тому числі й сільського господарства, на основі раціонального використання всіх наявних ресурсів. Основним видом таких ресурсів є оборотні засоби.
Актуальність розробки питань аналізу й економічної оцінки використання оборотних засобів сільськогосподарських підприємств зумовлена також тим, що в останні роки намітилися негативні тенденції до зниження їх ефективності.
Питання ефективного використання оборотних засобів сільськогосподарських підприємств розглядається порівняно недавно – особлива увага йому приділяється протягом чотирьох останніх десятиліть. За цей період з'явився ряд наукових робіт, у яких досліджуються як теоретико-методологічні, так і практичні питання використання оборотних засобів сільськогосподарських підприємств. Проте окремі теоретичні й практичні аспекти цього завдання не одержали достатньої розробки, щодо ряду принципових питань немає єдності поглядів, є прямо протилежні точки зору.
Питання ефективного використання оборотних засобів сільськогосподарських підприємств досліджували провідні вітчизняні та зарубіжні економісти: В.Г. Андрійчук, Г.Ф. Білоусенко, І.Ю. Гришова, О.Є. Ґудзь, М.Я. Дем’яненко, Л.А. Демчук, Л.М. Драгун, Б.Т. Кліяненко, Т.М. Ковальчук, О.В. Кирилова, П.А. Лайко, М.І. Литвин, Н.С. Лисиціан, Я.Ф. Навроцький, О.А. Нужна, М.Ф. Огійчук, С.П. Паніч, В.Я. Плаксієнко, А.Н. Поддєрьогін, Ю.А. Потійко, А.П. Шило та інші вчені.
Разом із тим питання формування організаційно-економічного механізму забезпечення ефективного використання оборотних засобів сільськогосподарських підприємств у сучасних умовах господарювання освітлені ще не повною мірою.
Особливої актуальності дослідженню надає ряд перетворень у суспільному житті, які відбулися за останнє десятиріччя і, як наслідок, вплинули й на виробничу сферу, у тому числі й на сільськогосподарське виробництво.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідницької роботи Луганського національного аграрного університету на тему «Розробка і впровадження механізму функціонування агропромислових формувань у післяприватизаційний період на регіональному рівні» (номер державної реєстрації №0100U004291), що проводилися протягом 2001-2005 рр. У рамках цієї роботи здобувачем як виконавцем розроблено напрями організаційно-економічного забезпечення ефективного використання оборотних засобів. Також відповідно до теми «Інноваційна модель забезпечення ефективного використання регіональних ресурсів у АПК» (номер державної реєстрації №0108U002642), що зараз виконується, у відповідності до якої здобувачем як виконавцем розроблено теоретичні основи формування моделі ефективного використання оборотних засобів сільськогосподарських підприємств регіону.
Об'єктом дослідження є процес використання оборотних засобів сільськогосподарських підприємств.
Предмет дослідження – сукупність методів, форм організаційно-економічного забезпечення ефективного використання оборотних засобів на сільськогосподарських підприємствах.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є поглиблення теоретичних і методичних положень, розробка наукових і практичних рекомендацій щодо організаційного й економічного забезпечення ефективного використання оборотних засобів сільськогосподарських підприємств в умовах трансформації форм господарювання.
Для досягнення поставленої мети в роботі вирішувалися такі завдання:
- узагальнити та удосконалити сутність визначення поняття оборотних засобів;
- обґрунтувати особливості використання оборотних засобів у сільськогосподарському виробництві;
- удосконалити методику розрахунку рівня рентабельності оборотних засобів;
- проаналізувати рівень забезпеченості сільськогосподарських підприємств оборотними засобами;
- визначити вплив структури та джерел формування оборотних засобів на ефективність їх використання;
- розробити практичні рекомендації щодо оптимального співвідношення основних і оборотних засобів;
- удосконалити механізм нормування оборотних засобів;
- удосконалити механізм відтворення оборотних засобів;
- обґрунтувати й запропонувати організаційно-економічне забезпечення ефективного використання оборотних засобів.
Методологія та методика дослідження. Суть економічного явища або процесу пізнається за допомогою абстрактно-логічного методу, а суть їх розвитку – за допомогою історичного. Використання історичного методу при дослідженні ефективності використання оборотних засобів сільськогосподарських підприємств особливо цінне, оскільки в різні часи ставлення до цього завдання було неоднаковим .
Методологія проведеного дослідження базується на діалектиці й економічних законах, охоплює новітні дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених. Реалізується ця методологія через систему різних методів і прийомів дослідження.
Вивчення економічної ефективності використання оборотних засобів сільськогосподарських підприємств і напрямків її підвищення передбачає аналіз великих масивів інформації. Це стає можливим із використанням прийомів економіко-статистичних методів – порівняння, середніх і відносних величин, графічного, індексного; кореляційно-регресійного аналізу; прийомів абстрактно-логічного методу (аналізу й синтезу, індукції та дедукції); економіко-математичних методів (прийом математичного моделювання).
Інформаційна база дисертації. У процесі статистичного спостереження широко використовувались річні звіти сільськогосподарських підприємств, зведені річні звіти Головного управління агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації для дослідження наявності оборотних засобів, їх структури і джерел формування, співвідношення основних і оборотних засобів; економічного стану, зокрема: розмірів валової і товарної продукції, витрат, прибутків і збитків по сільськогосподарських підприємствах Луганської області. Також були використані дані синтетичного й аналітичного обліку окремих господарств Краснодонського району Луганської області.
Наукова новизна одержаних результатів. Основний науковий результат полягає у розробці нових теоретико-методичних і практичних заходів щодо формування організаційно-економічного забезпечення ефективного використання оборотних засобів сільськогосподарських підприємств, зокрема:
вперше:
- запропоновано методику розрахунку відтворювальної собівартості продукції шляхом дисконтування витрат виробництва, метою якої є регулювання процесу кругообігу оборотних засобів сільськогосподарських підприємств і нівелювання впливу інфляції на відтворювальний процес;
удосконалено:
- сутність визначення поняття оборотних засобів як ресурсів підприємства, які авансуються в оборотні фонди і фонди обігу, послідовно проходять усі стадії кругообігу і у будь-який момент часу перебувають у певних обсягах на всіх його стадіях;
- методику визначення нормативу оборотних засобів сільськогосподарських підприємств, пов'язану з особливостями виробництва, зумовлену багатоваріантністю технологічних операцій залежно від погодних умов, які носять імовірнісний характер, що дозволяє розрахувати більш достовірний норматив оборотних засобів, який відповідає конкретним умовам господарювання;
- методику визначення рівня рентабельності оборотних засобів шляхом використання у формулі не всього операційного прибутку підприємства, а його частини, отриманого безпосередньо від використання оборотних засобів, що дає можливість об’єктивно оцінити ефективність їх використання;
набули подальшого розвитку:
- практичні рекомендації щодо оптимального співвідношення основних і оборотних засобів, оборотних і активної частини основних засобів, основних та власних оборотних засобів, які сприяють зростанню показників ефективності роботи сільськогосподарських підприємств;
- особливості використання оборотних засобів сільськогосподарських підприємств з врахуванням особливостей регіону, пов’язані з додатковим ризиком не отримання запланованих результатів під впливом погодних умов зони ризикованого землеробства;
- обґрунтовані висновки щодо кількісного виміру залежності ефективності використання оборотних засобів від забезпеченості ними, структури виробництва продукції, зокрема від питомої ваги галузі рослинництва в загальному обсязі, та від ступеню покриття оборотних засобів власними джерелами;
- практичне обґрунтування залежності швидкості обороту оборотних засобів сільськогосподарських підприємств від ряду факторів, серед яких домінують: забезпеченість оборотними засобами, у тому числі власними; їх співвідношення з основними засобами; продуктивність праці; рівень спеціалізації підприємства;
- пропозиції щодо організаційно-економічного забезпечення ефективного використання оборотних засобів сільськогосподарських підприємств в сучасних умовах господарювання, де головне місце займають механізми їх відтворення та нормування.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації розрахунки та рекомендації спрямовані на підвищення ефективності використання оборотних засобів сільськогосподарських підприємств мають реальну практичну цінність.
Одержані в дисертації висновки і рекомендації знайшли практичне застосування в діяльності Головного управління агропромислового розвитку Луганської обласної державної адміністрації (довідка № 37-3/3-17 від 14.05.2008 р.), а також у діяльності підприємства СТОВ «Пархоменківська нива» Краснодонського району Луганської області (довідка про впровадження № 35 від 22.04.2008 р.). Теоретико-методологічні розробки та аналітичні матеріали дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Луганського національного аграрного університету при викладанні дисциплін “Внутрішній економічний механізм підприємства”, “Економіка аграрних підприємств” (довідка № 01/1252 від 1.10.2008 р.).
Особистий внесок здобувача. Викладені в дисертації наукові результати, висновки, рекомендації та пропозиції належать особисто авторові і є його науковим досягненням. Дослідження є одноосібно виконаною науковою працею. У дисертації викладено науковий підхід автора до вирішення завдання підвищення ефективності використання оборотних засобів сільськогосподарських підприємств у сучасних економічних умовах. У наукових працях, виконаних у співавторстві, оприлюднені тільки ті результати наукових досліджень, які виконував автор.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки, зроблені автором дисертаційного дослідження, були покладені в основу доповідей дисертанта на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Ринкова трансформація економіки АПК» (м Харків, ХДТУСГ, 2002 р.); «Сталий розвиток аграрного сектора економіки» (м. Харків, ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, 2004 р.); «Глобальні та національні проблеми в аграрній економіці України» (м. Луганськ, ЛНАУ, 2004 р.); «Концептуальні напрями стратегічного розвитку нової аграрної політики України» (м. Луганськ, ЛНАУ, 2006 р.); «Наукові засади аграрної політики в Україні» (м. Харків, ХНАУ ім. В.В. Докучаєва, 2006 р.), а також на науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу Луганського національного аграрного університету в 2002 – 2008 рр.
Публікації. Основні положення дисертаційної роботи та результати досліджень опубліковані у 15 наукових роботах загальним обсягом 4,54 друк. арк., серед них: 11 – одноосібні статті у фахових виданнях, 4 – публікації у колективних монографіях. Особистий внесок автора складає 4,54 друк. арк.
Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 195 сторінках комп'ютерного тексту, з них 161 сторінка – основний текст і складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що включає 210 назв. Робота містить 28 таблиць, 24 рисунки, 17 додатків.
РОЗДІЛ I
ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ
ЕФЕКТИВНОГО ВИКОРИСТАННЯ ОБОРОТНИХ ЗАСОБІВ
1.1.Сутність і поняття оборотних засобів сільськогосподарських підприємств
Процес виробництва завжди пов'язаний із використанням (споживанням) ресурсів виробництва, кожний із яких відіграє неоднакову роль у створенні вартості та доданої вартості, що втілюється в певних товарах. Та частина товару, яка втілює в собі речовинні фактори виробництва, становить уречевлену працю, що складається із засобів праці та предметів праці. Вони існують ще до процесу виробництва, а при його здійсненні по-різному переносять свою вартість на новостворений продукт. Робоча сила у процесі її використання створює вартість, у тому числі додану вартість.
Отже, вартість товару включає вартість спожитих засобів виробництва (c), вартість необхідного продукту (необхідного для відтворення робочої сили працівника (v) і вартість доданого продукту, що створюється працівником понад необхідний і привласнюється власниками засобів виробництва (m) і визначається за формулою: