Грошово-кредитна політика це комплекс взаємопов’язаних, скоординованих на досягнення заздалегідь визначених соціально-економічних цілей І заходів щодо регулювання грошового ринку, які здійснює держава через центральний банк країни.
| Вид материала | Документы |
- Комплекс взаємопов’язаних, спрямованих на досягнення певних цілей та заходів щодо регулювання, 289.51kb.
- Реферат на тему, 205.97kb.
- Назва модуля: Центральний банк І грошово-кредитна політика (курсова робота) Код модуля:, 15.46kb.
- Реферат на тему: "Банківська справа та грошово-кредитна система країни", 12.32kb.
- Через курс валюти залученню іноземних інвестицій в економіку, регулювання зовнішніх, 479.8kb.
- Фінансовий менеджмент у банку викладач: к е. н., доцент Герасименко Раїса Андріївна, 207.76kb.
- 1. виникнення центральних банків, їх задачі та функції, 719.67kb.
- Програма вступних випробувань за спеціальністю „Банківська справа" за освітньо-кваліфікаційним, 284.88kb.
- Програма вступних випробувань за спеціальністю „Банківська справа" за освітньо-кваліфікаційним, 277.78kb.
- Валютний курс І курсова політика, 92.47kb.
* Повний текст статті ви можете знайти у друкованій версії бюлетеня «Фінансовий ринок України»
З питань придбання звертатися за телефонами:
(044) 253-57-33, (044) 277-72-43
Або електронною поштою:
office@uafr.com.ua; office@ufin.com.ua.
Грошово-кредитний ринокСучасні стратегії грошово-кредитної політики
Грошово-кредитна політика – це комплекс взаємопов’язаних, скоординованих на досягнення заздалегідь визначених соціально-економічних цілей і заходів щодо регулювання грошового ринку, які здійснює держава через центральний банк країни.
За характером стратегічної мети, що слугує цільовим монетарним орієнтиром, існують такі види грошово-кредитної політики:
режим монетарного таргетування (від англ. target – ціль);
режим валютного таргетування;
режим інфляційного таргетування.
Режим монетарного таргетування – це комплекс заходів грошово-кредитної політики, які спрямовані на підтримку стабільного попиту на гроші з боку суспільства, з метою забезпечення заздалегідь визначеного рівня грошової маси в обігу.
Цільовий показник грошової маси визначається з розрахунків прогнозованого показника інфляції, оцінок зростання реального ВВП інших показників соціального-економічного розвитку.
Переваги такого режиму:
високий рівень координації монетарної і макро-економічної політики країни;
можливість швидкого реагування з боку центрального банку на зміну таргету.
Умови ефективного запровадження:
стабільність попиту на гроші, що передбачає наявність довгострокової фінансової стабільності системи;
наявність ефективного контролю за зміною грошової маси.
Режим валютного таргетування – це комплекс заходів грошово-кредитної політики, що передбачає підтримку стабільності обмінного курсу щодо певної резервної валюти або кошика валют...*
Банківські інструменти фінансування торгівельних операцій
Фінансування торгівельних операцій - це одна з форм кредитування клієнтів. Її особливістю є строга прив’язка кредитних коштів, що виділяються до операції купівлі чи продажу товару. Оскільки банк у даному випадку має можливість здійснювати жорсткий контроль за використанням кредитних ресурсів, знижуються ризики з операції, в результаті чого зменшується вартість позикових коштів для клієнта. Окрім того, у великих банків є можливість рефінансування цих угод на зовнішньому ринку із застосуванням вигідних ставок. Для невеликих і середніх компаній залучення фінансування саме з торгівельних операцій є чи не єдиним способом фінансування власної діяльності, тоді як у великих компаній є доступ на ринок «вільних» ресурсів. З допомогою застосування інструментів і методів Trade Finance можна забезпечити виконання одразу цілої низки умов контракту, збалансувати і знизити ризики сторін угоди, поєднати в один розрахунки по контракту, транспортування і страхування вантажу в рамках одного розрахункового інструмента, проконтролювати своєчасне і комплектне постачання товару, а також оформлення і передання всіх необхідних документів. При необхідності можна уникнути передоплати, отримати відстрочку платежу або забезпечити гарантії отримання доходу.
В рамках торгівельного фінансування клієнтам пропонується багато продуктів. Це відкриття гарантій і акредитивів з оплатою після надання і з розстрочкою платежу. Існують і такі інструменти торгівельного фінансування, як банківські акцепти, факторинг тощо. Особливе місце у цьому переліку займає форфейтинг.
Форфейтинг застосовується, як правило, виключно для фінансування зовнішньоторгівельних (транскордонних) операцій. Як правило, форфейтингове фінансування має середньостроковий характер і призначається для експортерів товарів (машин, транспортних засобів та устаткування) і послуг (будівництво промислових та інфраструктурних об'єктів за кордоном) капітального (інвестиційного) призначення. Також об'єктами форфейтингового фінансування можуть бути устаткування і рішення у сфері інформаційних технологій.
Загалом, форфейтинг можна застосовувати практично в будь-якій галузі на етапі виходу на нові ринки, платіжні ризики на яких невідомі/неприйнятні для експортера - так звані ринки, що розвиваються, (emergіng markets). Як приклад "екзотичного" об'єкта форфейтинга варто відзначити фінансування майбутніх надходжень за трансфери футболістів між європейськими клубами.
Що стосується терміну фінансування, то він, як правило, визначається строком окупності імпортованого устаткування/робіт/послуг, і мінімальний термін "життя" платіжного зобов'язання, що може зацікавити форфейтора, складає не менше 6 місяців...*
Фондовий ринокНовації нормативно-правового забезпечення діяльності на фондовому ринку
З точки зору зростання макроекономіки на фондовому ринку, 2006 рік можна вважати вдалим. Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) зареєструвала випуски цінних паперів за перші 9 місяців на суму 31 млрд. грн. Для порівняння: за весь минулий рік ця сума становила 25 млрд. грн. У 2006 році 46% від загального обсягу зареєстрованих емісій - це випуски акцій з метою залучення інвестиційних коштів, тобто, формування статутних капіталів. Кілька років тому цей відсоток був значно вищим. Найбільший був у 2004 році – 76% у загальному обсязі випусків зареєстрованих акцій, пов’язаних із залученням інвестиційних ресурсів. Таке зменшення пов’язано з тим, що у процесі злиття і реорганізації, відбувається не додаткове залучення інвестиційних ресурсів, а об’єднання капіталів і, як наслідок, збільшується випуск нових акцій.
Стрімко розвивається ринок корпоративних облігацій. За 9 місяців 2006 року зареєстровано 599 випусків на суму 13 млрд. грн. Тобто, спостерігається своєрідний бум уже декілька років. У 2006 році він не зупиняється. Безперечно, це пов’язано із бумом у сфері будівництва, зокрема, житлового, в тому числі і все, що здійснюється через венчурні фонди – це не тільки звичайні випуски корпоративних житлових облігацій, а й пов’язані схеми, що урізноманітнюють фінансування та інвестування житлового будівництва. На сьогодні ми маємо сім випусків муніципальних облігацій. Обсяг угод за півріччя – 204 млрд. грн...*
Інститути спільного інвестування у контексті реалій
вітчизняного ринку цінних паперів
Ринок цінних паперів - це не просто сукупність різних фінансових інструментів, що перебувають в обігу в країні, а певна система відносин між емітентами, власниками, державою і потенційними інвесторами. Тому від того наскільки дотримані і збалансовані будуть інтереси всіх учасників (суб'єктів) цього ринку, таким же ефективним, ліквідним, інвестиційно-привабливим буде національний ринок цінних паперів. З 2001 року в Україні набрав чинності Закон «Про інститути спільного інвестування (пайові і корпоративні інвестиційні фонди)», з 2003 року – Закон «Про недержавні пенсійні фонди». У рамках цих Законів - і професійними учасниками фондового ринку, і їхньою саморегулівною організацією в особі УАІБ, і звичайно ж профільними регуляторами ДКЦПФР, і Державною Комісією з регулювання ринків фінансових послуг (Держфінпослуг) уже зроблено дуже багато. Проте, сьогодні нагромадилося безліч проблем, які просто неможливо вирішити винятково нормативно-правовими актами Комісії. Вони вимагають обов'язкового внесення змін до Закону, що насамперед стосуються: розширення переліку фінансових інструментів, які можуть входити в структуру диверсифікованих ІСІ (насамперед, це стосується банківських металів), що в усьому світі є найбільш ліквідним і дохідним інструментом, але, на жаль, у нашому національному законодавстві банківські метали не можуть входити до складу активів публічних інвестиційних фондів. Крім цього давно виникла необхідність розширити граничні можливості за структурою активів цих фондів. Необхідно відзначити, що ці пропозиції вже погоджені УАІБ із ДКЦПФР, але в силу різних обставин не були прийняті колишнім складом Верховної Ради. Надія покладається на те, що Верховна Рада V скликання з розумінням підійде до прийняття необхідних для розвитку фондового ринку країни законів...*
Страховий ринок та небанківські фінансові установиАктуальні проблеми та перспективи розвитку ринків фінансових послуг
На ринку фінансових послуг існує безліч проблем, які потребують вирішення. Що стосується основних напрямків діяльності Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, спочатку найголовнішим завданням було підрахувати кількість суб’єктів регулювання. Сьогодні Держфінпослуг починає переходити на новий, більш якісний рівень – це контроль за ризиками, ризиковістю операцій і безризиковістю надання фінансових послуг споживачам.
Питання, що потребує термінового вирішення пов’язане з розкриттям інформації про діяльність фінансових установ, зокрема, про їхній фінансовий стан, про те, наскільки вони ефективно управляють, здійснюють діяльність з надання фінансових послуг.
На жаль, сьогодні склалася така ситуація, що інформацію про діяльність фінансової установи, про надання фінансових послуг Комісія може оприлюднювати лише раз на рік. Цього недостатньо для фінансової установи або для споживачів фінансових послуг.
Оскільки законодавство не змінено, то вимога щодо оприлюднення інформації стосується лише річної звітності, але проблема існує і вирішувати її потрібно, Держфінпослуг звернулася до своїх суб’єктів, які підпадають під її регулювання, з проханням надати дозвіл на оприлюднення інформації, хоча б квартальної.
Сьогодні, відповідно до Закону «Про державне регулювання ринків фінансових послуг України» передбачена карна відповідальність за розголошення щодо професійної діяльності. Відповідно до законодавства, звітність страхових компаній, кредитних спілок, пенсійних фондів, управителів та інших суб’єктів, яку отримує Держфінпослуг, на жаль, відноситься до професійної таємниці.
Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг оприлюднює консолідовану квартальну звітність, аналітичні огляди, але вона не може опублікувати звітність безпосередньо конкретної компанії з розкриттям всієї інформації, що подається до Комісії.
Наступне питання, що потребує вирішення як на рівні суб’єктів, так на рівні Держфінпослуг і, очевидно, втручання Уряду – це популяризація фінансових послуг та інформування населення щодо можливостей фінансових інститутів та інструментів, які воно може використовувати. На жаль, сьогодні в Україні не відбувається такої структурованої, чіткої системної роботи з населенням щодо роз’яснення принципів та основних положень функціонування фінансових ринків. Досить часто ми стикаємося з тим, що люди не усвідомлюють свою відповідальність особисто, за те, що вони безпосередньо приймають рішення про участь або неучасть у фінансових установах та отримання фінансових послуг. Особливо це було помітно з довірчими товариствами, коли населення «піймалось» на ті відсотки, що пропонували ці фінансові установи...*
Правовий статус недержавних пенсійних фондів
Поняття недержавного пенсійного фонду
Правовий статус недержавного пенсійного фонду (далі — НПФ) є конструкцією, яка за допомогою норм цивільного законодавства та законодавства про недержавне пенсійне забезпечення визначає реальне становище НПФ як учасника цивільних правовідносин. Основними елементами, що з одного боку складають, а з іншого — розкривають правовий статус НПФ як учасників цивільних правовідносин є:
- ознаки НПФ як юридичної особи;
- ознаки НПФ як непідприємницького товариства;
- правоздатність і дієздатність НПФ;
- створення і особливості установчого документа НПФ;
- умови функціонування НПФ; управління НПФ;
- припинення діяльності НПФ.
Можна виокремити два види фондів за ознакою правової форми, у якій фонди створюються:
1) створені без статусу юридичної особи: являють собою накопичення грошових коштів та (або) матеріальних цінностей, які повинні використовуватися згідно з цільовим призначенням;
2) створені зі статусом юридичної особи: являють собою неприбуткові організації чи установи, що обслуговують накопичені грошові та (або) матеріальні цінності, які повинні використовуватися згідно з цільовим призначенням і для забезпечення певного виду діяльності...*
Корпоративне управління, аудит та рейтингиКорпоративні права акціонерів: від захисту до зловживання
Актуальність питання про захист прав акціонерів і зловживання останніми своїми правами на сьогодні, очевидно, не викликає сумнівів, оскільки право, яке не супроводжується доступними та ефективними засобами захисту, втрачає свій правовий зміст, а зловживання правом може завдати шкоди реалізації прав інших акціонерів або акціонерному товариству в цілому.
Захист прав акціонерів, характеризуючись певними особливостями притаманних йому засобів, є різновидом захисту цивільних прав та інтересів.
Аналіз глави 3 "Захист цивільних прав та інтересів” Цивільного кодексу України дає змогу визначити захист корпоративних прав та інтересів як застосування особою, якій належить корпоративне право або інтерес, іншими особами, компетентними державними чи недержавними органами способів, спрямованих на попередження і усунення порушення та відновлення порушених корпоративних прав та інтересів, у межах, на підставах та в порядку, що визначені Конституцією України, актами законодавства та внутрішніми документами товариства.
Можна виділити такі основні ознаки захисту корпоративних прав акціонерів.
1. Захист корпоративних прав є застосуванням уповноваженими на те суб’єктами певних способів захисту.
2. Способи захисту корпоративних прав можна поділити на загальні, які визначені цивільним законодавством, та спеціальні, які передбачені законодавством, що регулює діяльність акціонерних товариств і залежать від виду порушеного права.
3. Наявність корпоративних прав у багатьох суб’єктів, які об’єднані спільними інтересами, породжує появу нетрадиційних механізмів захисту цих прав (непрямі та групові позови тощо).
4. Захист корпоративних прав може здійснюватися як особою, якій належить це право або інтерес (неюрисдикційна форма), так і іншими уповноваженими на те особами, державними чи недержавними органами в адміністративному чи судовому порядку (юрисдикційна форма).
5. Захист корпоративних прав акціонерів як прав за акцією тісно пов’язаний із захистом права акціонера на акцію і в певних випадках не може бути без нього здійснений.
6. Захист корпоративних прав повинен здійснюватися у межах, на підставі та у спосіб, що визначені чинним законодавством та внутрішніми документами акціонерного товариства...*
Міжнародний огляд та зарубіжний досвідГрошові агрегати Федеральної резервної системи США
Федеральна резервна система (ФРС), що є центральною владою у банківській справі і відповідає за монетарну політику в США, з 1980 року видозмінювала визначення грошей декілька разів і встановила показники пропозиції грошей, що відомі як грошові агрегати.
Найвужче визначення грошей, яке повідомляє ФРС, є М1. Цей агрегат містить у собі готівку, вклади на поточних рахунках та дорожні чеки.
До середини 70-х років тільки комерційним банкам дозволялося відкривати поточні рахунки і не дозволялося сплачувати по них будь-який відсоток. Завдяки фінансовим інноваціям державне регулювання змінилося таким чином, що іншим видам банків, таким, як ощадні і позичкові асоціації, взаємні ощадні банки і кредитні спілки, надано права відкривати поточні (чекові) рахунки. Крім того, банківські інституції можуть відкривати інші чекові депозити, такі, як нау-рахунки (обігові накази про вилучення), супер-нау-рахунки і АТS (рахунки автоматичного перерахування грошей), по яких дійсно сплачуються проценти...*
Історія та еволюція заощаджувальної справи
Історичний екскурс: про сформовані види ощадних інститутів
Історично первинні форми заощаджень з погляду їхньої інституційної організації спиралися на традиційні структури суспільства, якими були, наприклад, храми для рабів, які намагалися зібрати гроші для свого викупу (ІІ століття до Різдва Христового), чи так звані сімейні "каси" поміщиків для вільних грошей кріпаків.
З початку XІ століття з відокремленням виробника від засобів виробництва і появою нового соціального саме життя сприяло нижчим прошаркам суспільства у використанні різних форм об’єднання коштів для виживання шляхом реалізації механізму самодопомоги за рахунок заощаджених і внесених у загальну касу коштів.
Робочі асоціації взаємної допомоги і були первинною формою організації приватних заощаджень, їхнього об'єднання в загальний фонд благодійного характеру. В результаті, незначні окремо кошти, разом утворювали капітал, достатній для допомоги кооператорам, які потрапили в скрутне становище.
Водночас, так само утворювалися товариства зі страхування життя, зберігальні каси, сирітські капітали.
Названі перші інституційні форми не завжди були стійкими: одні через погану організацію, інші - управління, треті - просто через недостатність капіталу тих, хто об'єднався.
Вперше ощадні інститути виникли в Англії. Ця країна, раніше від інших країн стикнулася із соціальними проблемами виживання працівників, які "виштовхувалися" тенденціями первинного і наступного нагромадження капіталу. Проте сама ідея ощадних установ на основі взаємодопомоги належить французькому державному діячеві Хуго Делестру, який ще в 1611 р. вважав можливою "органіацію для простих людей нагромаджень під процентну винагороду".
У процесі історичного розвитку як за кордоном, так і у вітчизняній практиці ощадні інститути формувалися у двох напрямках (див. рис. 1):
· ощадні інститути банківської системи;
· ощадні інститути, що діють у рамках парабанківської системи...*
Диваки з міліардними статками
Серед мільярдерів чимало диваків. Власник спортивної марки "Nіke", маючи 7 мільярдів доларів, жахливо вдягається. У творця імперії ІKEA цілих 28 мільярдів доларів, але він такий жадібний, що їздить на старенькому Volvo і користується знижками для пенсіонерів. Рейтинг найекстравагантніших мільярдерів світу склала авторитетна британська газета The Fіnancіal Tіmes.
Найжадібніший
Засновник ІKEA Інгвар Кампрад у свої 80 років заробив 28 млрд доларів. При цьому він славиться фантастичною жадібністю. У дитинстві він купував оптом пачки сірників і продавав їх потім з вигодою для себе по одній мешканцям свого шведського села. Зараз він їздить на автомобілі Volvo, якому вже 12 років, і регулярно користується пенсійною дисконтною карткою. Один із найбагатших людей у світі намагається не носити костюми, літає економом-класом і закликає 90 тисяч співробітників ІKEA писати з двох боків паперу. Зважаючи на все, це виправдовує себе: продаж меблів Кампрада приносить більше 15 млрд доларів щорічно, а ІKEA, будучи найбільшим меблевим магазином у світі, має понад 200 магазинів у 33 країнах.
Найказковіша
Бідна мати-одиначка Джоан Роулінг заробила мільярд доларів на казках для своєї дитини. На своєму сайті Роулінг ділиться спогадами про те, що думка про Гаррі Поттера уперше з'явилась в потязі по дорозі з Манчестера в Лондон. Не знайшовши в себе ручки і посоромившись позичити її в попутників, вона всю дорогу обмірковувала деталі. Потім Роулінг почала писати свій перший роман про Гаррі Поттера на друкарській машинці із секонд-хенда. У той час вона жила на грошову допомогу матері-одиначки...*