Інформаційні системи І технології у фінансах волкогон Ю. Г

Вид материала

Документы

Содержание обмен валют; открытие депозитных счетов; продажа страховок и паев инвестиционных фондов получение выписок о движении средств по счетам; консультации специалистов банка в режиме on-line внутрибанковские платежи на счета физических и юридических лиц; межбанковские платежи в национальной валюте по Украине [4]. Перспективи розвитку сучасних інформаційних систем і технологій в банківській сфері Розвиток інтернет-технологій для впровадження фінансових послуг Фіошкіна Д.О. Використання міжнародної електронної системи передавання банківських повідомлень

Подобный материал:

• План проведення лекцій та лабораторних занять 4 курсу “інформаційні системи й технології, 105.09kb.
• Програма з курсу “ Інформаційні системи й технології у фінансах” розділ І. Сучасний, 83.18kb.
• Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010, 2423.29kb.
• «Інформаційні управляючи системи та технології», 20.16kb.
• Н. І. Гомза Рецензент: канд екон наук, доцент В. О. Костюк Рекомендовано кафедрою «Прикладна, 856.34kb.
• Назва модуля: Інформаційні системи І технології у фінансах Код модуля: фін 6057 С01, 20.99kb.
• Інформатика та сучасні інформаційні технологіі, 40.87kb.
• Програма фахового вступного екзамену з «менеджмент організацій І адміністрування» для, 125.76kb.
• Навчальна програма з навчальної дисципліни " Інформаційні системи І технології в логістиці", 142.88kb.
• Програма вступного випробування та критерії оцінювання знань І вмінь, для абітурієнтів,, 303.18kb.

Данная услуга в Украине не из новых. Юридические лица используют дистанционное управление банковскими счетами еще с середины 90-х годов. Однако для населения Интернет-банкинг в новинку.

Дистанционное обслуживание клиентов банков через Всемирную сеть, или Интернет-банкинг имеет как положительные стороны (быстрота и удобство операций), так и отрицательные (мошенничество). Поэтому данная тема в современных условиях достаточно актуальна и интересна.

Интернет-банкинг (англ. — е-banking) – это система предоставления традиционных банковских услуг, при которой клиент (физическое или юридическое лицо) имеет возможность осуществлять операции с собственным счетом с помощью сети Интернет [4]. Вернувшись к его истории развития в Украине следует отметить ПриватБанк, как первопроходца в розничном Интернет-банкинге на отечественном рынке, в 2001 году запустивший систему Приват24. В 2006 году услуги Интернет-банкинга населению предлагали уже около десятка крупных банков. По состоянию на 1 июля 2010 года дистанционное обслуживание клиентов обеспечивали 172 банка страны [2].

Предоставлять услуги Интернет-банкинга могут не только банки, но и специализированные компании. Что касается основных возможностей Интернет-банкинга, то они представляют собой следующий перечень:

• обмен валют;

• открытие депозитных счетов;

• продажа страховок и паев инвестиционных фондов;

• заказ платежной карты;

• просмотр остатков по счетам;

• оплата коммунальных платежей;

• получение выписок о движении средств по счетам;

• консультации специалистов банка в режиме on-line;

• SMS и e-mail уведомление об операциях по счетам;

• денежные переводы;

• внутрибанковские платежи на счета физических и юридических лиц;

• межбанковские платежи в национальной валюте по Украине [4].

Самое главное положительное качество Интернет-банкинга – это возможность контролировать свои счета из любой точки мира. Главное условие – иметь доступ в Интернет. Второе важное качество – скорость и удобство. Появляется возможность экономии времени и средств вследствие отсутствия необходимости посещать отделения банков, стоять в очередях и т.д.

Основным преимуществом услуги является защищенность операций. Отечественные банки в основном используют 3 вида защиты: с помощью электронно-цифровой подписи (аналог собственноручной подписи на бумаге, которая зашифрована числовым кодом и не может быть подделана), разовых паролей (для них обычно требуется специальный генератор) и SMS-подтверждений, которые близки по принципу действия к удостоверению разовыми паролями.

К положительным качествам можно отнести также: эволюционирование услуги как путем увеличения количества банков, которые её предоставляют, так и расширение её основных возможностей; низкая стоимость предоставления услуги Интернет-банкинг (в пределах 1-5 грн. за платеж) [3].

В свою очередь к недостаткам дистанционного обслуживания клиентов банков через Интернет относятся:

• проблема обеспечения безопасности совершения операций. По данным исследований, несмотря на все меры защиты, каждая пятая операция, которая выполняется клиентами в онлайн-режиме, по-прежнему остается уязвимой для мошенников. Технология фишинга (англ. phishing) заключается в рассылке текстовых сообщений как бы от имени финансовых институтов с просьбой подтвердить пароль или отослать PIN-код, которые затем используются с преступной целью; хакеры могут перехватывать данные с клавиатуры при наборе или перенаправлять пользователей на подставные сайты, очень похожие на настоящие банковские.;
  

• стоимость услуги минимальна, но не всегда (некоторые банки взимают регулярную абонплату);
  
• некоторые функции сервиса зачастую требуют хороших знаний компьютера;
  
• для услуг интернет-банкинга тоже существует такое понятие как операционный день (проведение операций все же ограничено во времени) [2].
  

В заключение следует отметить необходимость подобной услуги в современном обществе. Когда время все более ценится, а достижения техники способствуют этому. И несмотря на имеющиеся недостатки Интернет – банкинг достоин развиваться и внедряться в банковскую систему, благодаря многочисленным положительным качествам.

Литература:

1. Газета «Комерсантъ Украина» // [rsant.ua/doc/1646591]
   
2. Єгоричева С., Банківські інновації : навчальний посібник // - К. : Центр учбової літератури, 2010. - 206 с.
   
3. Электронный журнал «Business-investor» // [ess-investor.info/journal/article-2774.php]
   
4. Рогач О. І., Філіпенко А. С., Шемет Т. С. та ін.; за ред. Рогача О. І., Міжнародні фінанси: Підручник // - К.: Либідь, 2003. - 784 с.
   

Макухіна Я.О.

Науковий керівник: Шершньова Г.В.


Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського


Перспективи розвитку сучасних інформаційних систем і технологій в банківській сфері


Інформаційні системи і технології в банківській сфері - процес перетворення банківської інформації на основі методів збору, реєстрації, передачі, зберігання та обробки даних в цілях забезпечення підготовки, прийняття та реалізації управлінського рішення з використанням засобів персональної та обчислювальної техніки. У фінансово-кредитних системі сприяють своєчасного та якісного виконання банківських функцій, а також значно підвищують рівень управління як банківською системою в цілому, так і кожним банком і є практичною реалізацією банківських інформаційних систем, але сама технологія без відповідної системи буде неефективна, а в сучасних умовах і нежиттєздатна [1].

Метою даної роботи є детальне вивчення стану сучасних інформаційних систем і технологій в банківській сфері та перспектив їх розвитку.

Сучасна банківська система характеризується:

• посиленням конкурентної боротьби між банківськими консорціумами на всіх існуючих ринках і боротьби за нові ринки;
  
• злиттям банків, поглинанням великими банками дрібних;
  
• припиненням діяльності ряду дрібних банків [2,3].
  

Боротьба за виживання актуальна для кожного банку незалежно від його розміру, історії, профілю діяльності. Банк, що не забезпечує динамічного розвитку свого бізнесу, ризикує рано чи пізно опинитися в числі аутсайдерів. Банк постійно розширює спектр послуг, що борються за місце під сонцем на старих і нових для себе ринках, одержує шанс піднятися сходинкою вище – вийти на світовий ринок послуг [2].

На ринку автоматизованих банківських систем (АБС) крім широко відомих фірм виробників DIASOFT і RS-BANK можна зустріти і менш відомі такі як Бісквіт, Мім-технологія, ГАМБІТ, SC-банк, IB-System. Практично всі вони АБС III покоління (використання менеджера записів BTRIVE, мережна технологія).

Для росту потрібна високоякісна база. Її складають, поряд з висококваліфікованими фахівцями озброєнними передовими технологіями, ще й інструменти, за допомогою яких ці інструменти реалізуються. Одним з інструментів є сучасна інформаційна система [3].

Український банківський ринок сьогодні активно змінюється. Кількість його учасників стрімко скорочується. Банківська система України планомірно рухається до структури, що у багатьох країнах склалася вже давно. Постійні зміни в банківському законодавстві свідчать про прагнення НБУ підсилити контроль над діяльністю комерційних банків і підняти банківську справу на новий якісний рівень [2].

Усі ці процеси є причинами ускладнення управлінських та облікових функцій всередині комерційних банків. Звідси підвищення вимог до програмного забезпечення, що використовують комерційні банки. Розробники цього програмного забезпечення змушені постійно здійснювати зміну своїх продуктів, ледь встигаючи за останніми змінами законодавства.

Фактор "несучасності" є найбільш очевидною проблемою і частіше інших сьогодні характеризує пропоновані на ринку АБС. Він є наслідком наполегливого продовження розвитку інформаційних систем, що давно застаріли морально: як у змісті обраної платформи й архітектури, так і в змісті використаних прикладних технологій. Проблеми такого роду звичайно легко діагностуються. Наприклад, якщо принципово нові можливості якої-небудь інформаційної системи підносять тільки "мультивалютний операційний день", "реальний масштаб часу", то можна зробити однозначний висновок про те, що дана система, як мінімум застаріла вже до моменту її виходу на ринок.

Отже, вимоги до фінансових систем за останні рік-два істотно зросли. Тепер усі бажають мати масштабні системи, що могли б функціонувати не на якійсь одній, а цілому ряді популярних СУБД і на цілому ряді мережних операційних систем. Усіх цікавить можливість доступу через глобальну мережу Інтернет. Багатьом дуже цікава можливість створення графічної звітності, наявність елементів бізнес графіки, а також можливість роботи з графічною інформацією, наприклад, збереження фотографій фізичних осіб, зразків їхніх підписів і т.д.

Проблема інтеграції програмних продуктів одного розробника завжди стояла гостро, і дотепер вона остаточно не вирішена. Основними методами рішення цієї проблеми були взаємодія систем на рівні експорту й імпорту даних, через якийсь текстовий файл, або безпосередній доступ однієї системи до бази даних іншої. Усі ці методи не забезпечують достатнього рівня надійності, а найголовніше – безпеки [4].

Усі перелічені задачі дуже важко, а найчастіше і неможливо вирішувати тим поколінням інструментальних засобів, якими користуються сьогодні більшість фірм – розроблювачів. Ці інструментальні засоби реалізовані для платформи MS-DOS і вже значно застаріли. Тому сучасні програмні засоби повинні відповідати перерахованим вище вимогам [1,3].

Таким чином, можна зробити висновок, що сучасні інформаційні системи і технології в банківській сфері дуже застарілі, потребують відновлення. Для того щоб забезпечити швидку роботу кожної банківської установи, необхідні кошти для відновлення програм, за допомогою яких здійснюються всі операції в банківській справі. Також необхідно забезпечити надійність і безпеку інформаційних систем для подальшої вдалої роботи банків.

Література:

1. Страхарчук А.Я. Інформаційні системи і технології в банках. – Навч. посібник. —К.: УБС НБУ: Знання, 2010. — 515 с. — (Інформаційні системи і технології в економіці).
   
2. Єрьоміна Н.В. Банківські інформаційні системи: Навч. посібн. – К.: КНЕУ, 2010. – 220 с.
   
3. Мельник П.В. Банківські системи зарубіжних країн . - К. : Алерта : Центр учбової літератури, 2010. - 574 с.
   
4. Карчева Г. Основні проблеми розвитку банківської системи України в посткризовий період та шляхи вирішення [Текст] / Г. Карчева // Вісник Національного банку України. - 2010. - № 8. - С. 26-31.
   

Ткаченко К.О.

Науковий керівник: Палагута К.О.


Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського


РОЗВИТОК ІНТЕРНЕТ-ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ВПРОВАДЖЕННЯ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ


Необхідною умовою становлення нової економічної інфраструктури в Україні стало створення і розвиток фінансового ринку та його складових – ринків фінансових послуг. Нині на фінансовому ринку України працюють спеціалізовані фінансові установи – банки, інвестиційні фонди, біржі, страхові компанії та пенсійні фонди тощо. Сучасні тенденції розвитку фінансового обслуговування об’єктивно вимагають розробки нових підходів до організації ведення цього бізнесу. Аналіз розвитку ринку фінансових послуг в Україні свідчить, що серед усіх його учасників найкращі потенційні можливості для розвитку обслуговування клієнтів складаються на основі широкого використання сучасних інформаційних технологій [1].

Актуальність застосування новітніх інформаційних технологій та їх вплив на розвиток суспільства визначали в своїх працях такі зарубіжні та вітчизняні вчені як С.Гантингтон, П.Бурд’є, Е.Гіденс, М.Грачов, М.Кастельс, М.Мак-Люен, Г.Штромайер, Р.Шайхутдінов, Г.Почепцов, О.Батанов, М.Клепацький та інші [2].

Метою цих тез є аналіз розвитку надання фінансових Інтернет-послуг.

Використання сучасних фінансових технологій та інновацій істотно впливає на діяльність фінансових посередників, що відображається на запровадженні ними нових фінансових інструментів і продуктів на ринку фінансових послуг, удосконаленні наявних та появі нових технологій збору, передачі, обробки й захисту інформації. Це зумовлено можливостями використання електронних комунікаційних систем. Крім того, як свідчить міжнародний досвід, упровадження сучасних електронних технологій забезпечує суттєву економію на трансакційних витратах, розширює клієнтську базу, швидко поширюється на спектр валютних операцій. Саме тому надання електронних банківських послуг поступово перетворюється на один із пріоритетних напрямів діяльності банків розвинутих країн. Аналогічна тенденція спостерігається й серед українських банків [3].

Діяльність провідних банків на ринку сучасних фінансових послуг обумовлює використання ними новітних інтернет-технологій як стратегічного інструменту, що сприяє зміцненню їх позицій на ринку, дає змогу з мінімальними інвестиціями створювати нові фінансові продукти та опановувати нові сегменти фінансового ринку.

Характерною ознакою фінансових інтернет-послуг є використання Інтернету у сферах банківської діяльності, страхування та трейдингу.

Відповідно до зарубіжної та вітчизняної практики до інтернет-банкінгу належать:

— управління рахунками;

— відкриття депозитів, здійснення валютних операцій;

— здійснення платіжних операцій;

— обмін фінансовими документами.

Конфіденційність даних, що були передані по каналах інтернет-банкінгу, гарантується завдяки використанню при обміні інформацією сертифікованих засобів криптографічного захисту, механізму аутентифікації клієнтів, електронних підписів, а також постійному контролю за цілісністю інформації.

Головним стимулом впровадження інтернет-обслуговування страховими компаніями є необхідність зменшення витрат, розширення географії діяльності, забезпечення диверсифікації ризиків. Не менш важливим фактором є простота та комфортність купівлі страхового продукту в режимі он-лайн, що на думку фахівців, повинно заохочувати до збільшення купівельної активності [4].

На сьогодні найпоширенішими послугами в режимі он-лайн стали страхування автомобільного транспорту, обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, страхування вантажів, обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків на транспорті тощо.

Поширюється практика розміщення ризиків у режимі реального часу, що дає змогу проводити онлайнові аукціони серед страхувальників і брокерів, що забезпечує прозорість операцій і встановлення справедливої ціни [3].

Працюючи на ринку фінансових інтернет-послуг, банки широко пропонують інтернет-трейдинг. Як правило, це послуга, яку надають інвестиційні посередники (банки, біржі, брокерські компанії) своїм клієнтам щодо купівлі валюти або цінних паперів через Інтернет у режимі реального часу. Протягом останніх років майже 40 % інвесторів вкладають гроші в акції саме через Інтернет. Інтернет-трейдинг став популярним у США в середині 90-років XX ст. як технологія, що давала змогу спростити і прискорити виконання операцій на фондовому ринкові.

Як би не були розвинуті інтернет-технології треба зазначити, що поки різкого переміщення від традиційного до інтернет-страхування та інтернет-банкінгу не відбулося. Так, наприклад, в Великобританії більшість користувачів Інтернету (59%) надають перевагу проведенню своїх банківських операцій і через фізичні відділення банків, і через Інтернет. І тільки 10% користувачів використовують виключно можливості інтернет-операцій[4]. Але, дивлячись на стрімкий розвиток суспільства, можна зпрогнозувати стрімке зростання інтересу населення до різноманітних інтернет-послуг, які зможуть у найближчі роки суттєво послабити позиції «реальних» послуг.

Література:

1. Напрямки розвитку ринку фінансових послуг в Україні на основі систем електронного бізнесу [Електронний ресурс] - ссылка скрыта
   
2. С.Штурхецький. Передумови використання Е-комунікацій [Електронний ресурс] - ссылка скрыта
   
3. С.В.Науменкова. Ринок фінансових послуг. [Електронний ресурс] - ki.com.ua/15890315/finansi/elektronni_finansovi_poslugi#768
   
4. Специфіка використання Інтернет-ресурсів [Електронний ресурс] - ссылка скрыта
   

Фіошкіна Д.О.

Науковий керівник: Пророчук Ж.О.


Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського


ВИКОРИСТАННЯ МІЖНАРОДНОЇ ЕЛЕКТРОННОЇ СИСТЕМИ ПЕРЕДАВАННЯ БАНКІВСЬКИХ ПОВІДОМЛЕНЬ


Розвиток світового ринку з його численними секторами спричиняє за собою зростання об'єму валютних, кредитних, фінансових розрахункових операцій. Збільшуються документообіг. Між учасниками ринку відбуваються обмін інформацією, передача відомостей про курси валют і цінних паперів, процентні ставки, положення на різних ринках, надійність партнерів та ін. Інформаційні потоки виходять за національні межі. У результаті формується банк даних для ринку інформаційних послуг у світовому масштабі.

Дана тема є актуальною, бо традиційні системи, що використовуються для обміну фінансовими документами, мають ряд недоліків та не можуть у повному обсязі задовольнити всім сучасним вимогам. Становлення цивілізованої фінансової системи в Україні неможливе без швидкого, точного, безпечного і контрольованого обміну фінансовими документами. У той же час наведене завдання у світовому масштабі вирішене компанією SWIFT .

Метою роботи є розгляд системи SWIFT, визначення її функцій та переваг для використання українськими банками.

SWIFT являє собою міжнародну міжбанківську систему передачі інформації і здійснення платежів. Ця система обміну інформацією призначена для користування не лише професіоналами, але й усіма учасниками ринку [1, с.34]. Основне завдання SWIFT полягає у швидкісній передачі банківської і фінансової інформації, її сортуванні і архівації на базі засобів обчислювальної техніки. Загалом, систему обробки банківських операцій можна поділити на два типи. До першого типу належать системи, в яких виконується оперативне пересилання та зберігання міжбанківських документів, а до іншого - системи, в яких виконуються також функції, безпосередньо пов'язані з виконанням взаємних вимог і зобов'язань банків.

Система SWIFT належить до першого типу, оскільки вона забезпечує лише передавання та доставляння банківських повідомлень різного типу між банками - учасниками системи, але не виконує жодних розрахункових чи інших операцій з банківської обробки цих повідомлень [1, с.34] .

Головною метою, що реалізує система, є забезпечення технологічного комунікаційного сервісу серед усіх фінансових структур через банки, що є учасниками системи, таким чином, щоб вигідно задовольнити потреби як самих банків так і їх клієнтів. Основними функціями системи SWIFT є [2, с.55]:

• забезпечення партнерського співробітництва з членами задля забезпечення конкурентоздатного фінансового комунікаційного сервісу найвищої якості та надійності з високим ступенем інтеграції;
  
• сприяння комерційному успіху учасників за допомогою безперервного транзакційного процесу з високим ступенем автоматизації, основаному на компетентності у встановленні фінансових стандартів та надсиланню повідомлень по світовій комунікаційній мережі;
  
• отримання прибутку міжнародного зразка;
  
• прагнення набути та підтримувати статус безперечного світового лідеру.
  

Повідомлення в системі передаються від одного користувача до іншого чи інших. Системні повідомлення використовуються для запиту певних дій та для отримання спеціальних звітів, пошуку повідомлень у базі даних, для навчальних та тренувальних цілей. Користувач може одержувати від мережі запити або вона може інформувати його про свій поточний стан, поновлення, нові послуги.

Коди повідомлень загальної групи поділяються на 9 категорій повідомлень, які [2, с. 58]:

1. пов'язані з платежами та інформацією про них, коли замовник чи бенефіціар або вони обидва не є фінансовими організаціями.
   
2. пов`язані з перерахуваннями, які містять вимоги про рух грошових коштів, отриманими фінансовими організаціями, а також повідомленнями про майбутні доручення.
   
3. підтверджують інформацію, вже відому обом сторонам, повідомляючи відомості про підтвердження та врегулювання угод.
   
4. не припускають суворого дотримання єдиних правил, встановлених для інкасових платежів, проте повинні оброблятися з урахуванням того, що ведення інкасових платежів на основі різноманітних видів валюти ні в одному повідомленні не передбачається.
   
5. містять інструкції з продажу та сплати за цінні папери, повідомлення про капітал та прибутки.
   
6. містять інформацію стосовно до операцій з дорогоцінними металами .
   
7. містять інформацію про випуск позик, інструкції та звіти, пов'язані з кредитними операціями і наданням гарантій.
   
8. повідомлення про продаж та сплату дорожніх чеків, рефінансування та управління запасами.
   
9. повідомлення про балансову звітність, запити про клієнтів і організації.
   

У сучасних ринкових відносинах, великі банки України поступово підключаються до системи SWIFT, створюючи електронну мережу між учасниками кореспондентських стосунків в країні та за кордоном.

Таким чином, використання SWIFT українськими банками, сприяє вдосконаленню міжнародних розрахункових, валютних, кредитних операцій:

• використання даної системи, дозволяє доступ до налагодженого і прискореного обміну інформацією між банками і фінансовими установами більше ніж з 160 країнами по телекомунікаційних лініях зв'язку;
  
• здійснюються безпаперові міжнародні фінансово-банківські операції з мінімальним використанням праці банківських службовців і максимальним скороченням операційних витрат;
  
• система забезпечує безпеку міжбанківських операцій, використовуючи різні комбінації засобів страхування ризику. При цьому зменшуються банківські ризики, пов'язані з втратою документів, помилковою адресацією, фальсифікацією платіжних документів;
  
• система міжнародних банківських розрахунків SWIFT досить проста в використанні і дозволяє українським банкам виходити на міжнародний банківський рівень.
  

Література:

1. А. О. Єпіфанов, Н. Г. Маслак. Операції комерційних банків : навчальний посібник/ - С.: ВТД "Університетська книга", 2009. – 522 с.
   
2. Причепа Н.В. Банківський менеджмент: Хеджування фінансових ризиків: Навч. посібник.— К.: КНЕУ, 2009.— 93 с.