Інформаційні системи І технології у фінансах волкогон Ю. Г
| Вид материала | Документы |
- План проведення лекцій та лабораторних занять 4 курсу “інформаційні системи й технології, 105.09kb.
- Програма з курсу “ Інформаційні системи й технології у фінансах” розділ І. Сучасний, 83.18kb.
- Конспект лекцій Суми Видавництво Сумду 2010, 2423.29kb.
- «Інформаційні управляючи системи та технології», 20.16kb.
- Н. І. Гомза Рецензент: канд екон наук, доцент В. О. Костюк Рекомендовано кафедрою «Прикладна, 856.34kb.
- Назва модуля: Інформаційні системи І технології у фінансах Код модуля: фін 6057 С01, 20.99kb.
- Інформатика та сучасні інформаційні технологіі, 40.87kb.
- Програма фахового вступного екзамену з «менеджмент організацій І адміністрування» для, 125.76kb.
- Навчальна програма з навчальної дисципліни " Інформаційні системи І технології в логістиці", 142.88kb.
- Програма вступного випробування та критерії оцінювання знань І вмінь, для абітурієнтів,, 303.18kb.
Зеленська Т.О.
Науковий керівник: Шершньова Г.В.
Донецький національний університет економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського
ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ І ТЕХНОЛОГІЙ В ДІЯЛЬНОСТІ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ
Усі процеси життєдіяльності суспільства відбувалися за допомогою інформації, яка є формою зв’язку між об’єктом, що передає повідомлення, і тим, який прийматиме його.
Інформація повинна відображати реальний світ, процеси, явища, використовувати при цьому зрозумілу користувачеві мову, бути своєчасною, корисною та необхідною йому. В якості користувача може бути будь-хто. Пенсійний фонд України (ПФУ) не є винятком. На сьогодні відбувається дуже активне впровадження інформаційних систем та технологій у діяльності даної державної установи.
Метою даної роботи є дослідження основних тенденцій та особливостей звітування в електронній формі в ПФУ на сучасному етапі, виокремлення основних переваг використання Центральної бази одержувачів пенсій та визначення доцільності її існування в Україні.
З 2007 року офіційно була встановлена нова форма звітності до ПФУ - електронна. На сьогодні можна стверджувати, що використання нових технологій тільки позитивно впливає на діяльність Фонду. Основною причиною введення електронних звітів була необхідність знизити матеріальні витрати на їх підготовку, здачу, обробку, зберігання й систематизацію даних, а також зменшити можливість появи помилок при підготовці й обробці звітів.
У результаті використання спеціальних програм, робота з документами стала простішою. При дотриманні технології страхувальники зменшують час на підготовку й здачу звітності, а також зменшуються витрати на дорогу й паперові носії. Отже, підприємства отримують економію коштів. З боку Пенсійному фонду також відбувається зменшення, але не коштів, а часу, тобто інспектор може обробляти інформацію в десятки разів швидше [1].
Головним атрибутом в електронній формі звітування є електронний цифровий підпис. Електронний цифровий підпис (ЕЦП) є повним електронним аналогом звичайного підпису на папері, але реалізується не за допомогою графічних зображень, а за допомогою математичних перетворень змісту документа. Особливості математичного алгоритму створення й перевірки ЕЦП гарантують неможливість підробки такого підпису сторонніми особами (неспростовність авторства). Таким чином, використання ЕЦП є надійним і зручним. При цьому ще однією превагою технології ЕЦП є гарантований захист інформації від несанкціонованого доступу (конфіденційність інформації) [2].
Система подачі звітності до ПФУ в електронній формі має дві основні схеми. Перша схема полягає у тому, що вся робота зі звітністю відбувається на комп’ютері платника з використанням спеціалізованого програмного забезпечення, такого як «Автоматизоване робоче місце – Звіт страхувальника», АРМ-ЗС, яку безкоштовно надає Пенсійний фонд, або «Бест Звіт Плюс» ТОВ «Бест Звіт». В АРМ-ЗС введена уніфікація, що дозволяє формувати всі види звітів до ПФ – як для системи надходження доходів, так і для системи персоніфікованого обліку. Для спрощення процедури розроблений механізм завантаження даних із програм, які використовуються бухгалтерами підприємств для розрахунку заробітної платні – наприклад, 1С. У програмному забезпеченні передбачений контроль даних, що має сприяти зменшенню кількості помилок у звітах [1].
Ще однією розповсюдженою електронною системою ПФУ є База даних. Ця електронна система містить великий розмір даних. З їх допомогою здійснюється контроль і моніторинг діяльності в регіонах.
До створення центральної бази вся інформація ПФ була районно-орієнтованою. Дані з 750 районів необхідно було сформувати в одну систему. Це сприяло для створення Бази одержувачів пенсій України (у якій значиться близько 13 млн одержувачів пенсій) та Архівної бази одержувачів пенсій (містить дані приблизно з 1991р.). Центральна база одержувачів пенсій створена на рівні ПФУ. Вона оновлюється раз на місяць, інформація надходить досить оперативно, нею можна активно користуватися. За аналогією із Центральною базою даних були створені регіональні бази, тому що жодне регіональне управління Фонду не мало спільної бази своїх районів.
Дані Центральної бази дозволяють відстежувати роботу районних управлінь, контролювати правильність призначення пенсій, надбавок тощо. База дозволяє проаналізувати ситуацію із пенсійним забезпеченням в цілому по країні. Таким чином, Центральний апарат Фонду може перевіряти роботу на місцях. Для цього необхідно відкрити Базу й знайти необхідну інформацію без звернення за відповіддю до районного відділення [3].
Таким чином, оперативність роботи діяльності ПФУ забезпечується з допомогою таких новітніх електронних систем, як Центральної бази одержувачів пенсій, інформацію з якої можна отримати дуже швидко, та «Автоматизованого робочого місця – Звіт страхувальника».
Література:
1. Гузик Т. Розумніше паперу // Вісник Пенсійного фонду України. – 2009. - №9. – С.16-17.
2. Електронний цифровий підпис [Електронний ресурс]. – Режим доступу: .com/ua.
3. Берсенєва М. База, прийом! // Вісник Пенсійного фонду України. – 2009. - №4. – С.22-23.
Іванісова М.В.
Науковий керівник: Шершньова Г.В.
Донецький національний університет економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського
РОЛЬ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ У ПОДАТКОВИХ СЛУЖБАХ УКРАЇНИ
Використання інформаційних систем на даному етапі є актуальною темою, тому що становлення України як правової демократичної держави вимагає від органів оподаткування, особливо на перехідному етапі адміністративного реформування, дієвості, гнучкості і динамізму. Одним з найважливіших чинників, який повинен забезпечити ці вимоги, є впровадження в сферу податкової служби інформаційних технологій, покликаних змінити характер роботи державного службовця, посиливши її аналітичну складову в процесі прийняття рішень з управління або регулювання в визначеному секторі економіки [1].
Метою даної роботи є визначення значення та сутності використання інформаційних систем у органах Головної Державної податкової адміністрації України..
Система оподаткування – це комплекс чинних у державі законодавчо затверджених видів податків і платежів та механізм їх нарахування . Ефективного функціонування існуючої в України галузі оподаткування можна досягти за умови її глибокої модернізації, одним із найважливіших складників якої є впровадження сучасних інформаційних технологій на всіх рівнях ієрархічної структури галузі [4].
За останні роки значно виріс обсяг взаємної інформації органів податкового управління, а також потік управлінських документів та всього діловодства. Причому інколи готується набагато більше різного роду документів та збирається інформації, ніж це потрібно для процесів управління. В той же час відчувається нестача інформації, яка має дозволити аналіз нових тенденцій та протиріч, що виникають в державно-управлінських відносинах у суспільстві [2].
Рівень інформатизації податкової служби України порівняно із Західними країнами значно нижчий. Але на сьогодні проведено значний обсяг робіт із модернізації засобів автоматизації функцій районних, обласних і головної податкової адміністрації. Створено й функціонує Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів, де під час реєстрації в Державному реєстрі кожній фізичній особі централізовано надається єдиний ідентифікаційний номер. Розроблено понад 50 автоматизованих робочих місць, які забезпечують виконання обліково-розрахункових функцій практично в усіх підрозділах податкових адміністрацій. З їх допомогою автоматизовано найбільш рутинні види праці.
В управлінні комп’ютеризації Головної Державної податкової адміністрації України створюється й послідовно впроваджується в експлуатацію Автоматизована інформаційна система (АІС) «Податки» централізовано поширюється в податкових адміністраціях районного рівня для зручнішого, оперативного, всеосяжного обліку нарахування, надходження податкових платежів та контролю за виконанням податкового законодавства в Україні. АІС «Податки» включає в себе функціональні підсистеми, комплекси задач, задачі та функції, які використовуються у структурних підрозділах Державної податкової адміністрації (ДПА) районного рівня у вигляді системи взаємопов’язаних автоматизованих робочих місць (АРМ) спеціалістів – податківців відповідних управлінь:
- АРМ інспектора по обліку (Реєстрація платників);
- АРМ обліку надходжень до бюджету ( «Держдоходи»);
- АРМ реєстрації бухгалтерської звітності;
- АРМ складання звітності;
- АРМ контроль та аудит;
- АРМ «Податки в Україні».[3]
Інформаційне забезпечення включає весь набір показників, документів, класифікаторів, кодів, методів їх використання в системі податкових органів, а також інформаційні масиви даних на машинних носіях, які використовуються під час автоматизації розв’язання функціональних задач.
Автоматизована інформаційна система податкової служби повинна мати можливості розподіленого зберігання і обробки інформації, нагромадження інформації в банках даних в місцях використання, надання користувачам автоматизованого, санкціонованого доступу до інформації, одноразового її вводу та багатократного і багатоцільового використання. Внутрішньомашинне інформаційне забезпечення формує інформаційне середовище для задоволення різноманітних професійних потреб користувачів системи оподаткування. Вона включає всі види спеціально організованої інформації для сприйняття, передачі та обробки технічними засобами. Тому інформація формується у вигляді масивів, баз даних, банків даних. По змісту внутрішньомашинне інформаційне забезпечення повинно адекватно відображати діяльність податкових органів. Масиви, як і дані що в них знаходяться, по ступеню стійкості можна розділити на змінні та постійні. Змінні містять інформацію, обсяги змін в якій на протязі року переважають 20% річного обсягу. Масиви, що містять іншу інформацію, називаються постійними (умовно-постійними). В змінних масивах міститься інформація:
- про результати оперативного контролю, забезпечення повноти і своєчасності поступлення податків, зборів, інших платежів та звітності;
- по результатах аналізу і прогнозуванню бази оподаткування і поступлення податків, зборів та інших платежів;
- по результатах контрольної роботи податкових органів;
- по правовій практиці податкових органів та інші.
В постійних масивах міститься:
- тексти законів, постанов і указів президента і уряду, постанов місцевих органів влади, інших правових актів;
- тексти рішень колегії державної податкової адміністрації, наказів, розпоряджень, планів;
- тексти організаційно-методичних документів;
- класифікатори, довідники і словники;
- дані державного реєстру підприємств і облікові дані платників податків;
- нормативно-довідкова інформація фінансового, матеріально-технічного забезпечення, обліку та руху кадрів [2].
Таким чином, ми спостерігаємо що рівень інформаційних систем у використанні податкових служб є на етапі розвитку, з цього приводу слід враховувати досвід країн, що вже тривалий час вирішують проблему створення законодавчої бази та її вдосконалення в інформаційній сфері.Також необхідне реформування, щоб забезпечити інформаційний базис для створення дієвої та ефективної загальнонаціональної податкової служби, якісний контроль за повнотою і своєчасністю надходжень до бюджету,та поліпшення умов праці робітників, які працюють у податкових службах.
Література:
- Нижник Н.Р. Леліков Г.І. Інформаційні технології в структурах державної служби// Центр информационной безопасности [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ka.com/ru/lib/spec/infsys/art101.phpl
- Автоматизовані інформаційні системи управління в податкових службах. – 2008 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ferat.com/referat-7641-3.phpl
- Рогач І.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А. Інформаційні системи у фінансово –кредитних установах: Навч. Посібник . – К.:КНЕУ, 1999.-216с.
- Клименко О.В. Інформаційні системи і технології в обліку. Навчальний посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2008.-320с.
Катасонова Д.
Научный руководитель: Палагута Е. А., к.э.н., доцент
Донецкий национальный университет экономики и торговли
имени Михаила Туган-Барановского
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ БАНКАМИ СЕТИ ИНТЕРНЕТ
В КОММЕРЧЕСКИХ ЦЕЛЯХ
Сеть Internet развивается экспоненциально. Пожалуй, самый мощный толчок к развитию Сеть получила с появлением и распространением Всемирной Паутины (WorldWideWeb, WWW), которая превратила Internet в единое киберпространство. Сеть стала превращаться в общедоступную систему массового информационного обслуживания. Сеть Internet применима для самых разных областей работы банка - от взаимодействия с клиентом до обмена информацией с другими банками. Первым этапом работы в Internet для любой финансовой организации обычно становится использование WorldWideWeb для опубликования рекламной и прочей информации.
Второй этап - предоставление клиентам базового доступа в банк. Клиенты получают возможность просмотреть относящуюся к ним финансовую информацию, при этом они не могут ее удалить или отредактировать.
Третий этап - интерактивное взаимодействие с клиентом. Благодаря такому взаимодействию, клиент получает не только доступ к финансовой информации, но и может внести коррективы в информацию и провести различные расчеты. Например, Приватбанк предлагает своим клиентам услугу Приват24, в ПУМБ действует система интернет-банкинг. При такой реализации системы на базе Internet могут прийти на смену специализированным системам "клиент-банк" или, по крайней мере, взять на себя часть их функций. Есть примеры так называемых "виртуальных" банков, которые вообще не имеют обычных филиалов, и ведут все дела с клиентами через Internet.
Еще одно направление работы - создание межбанковских информационных систем, например, Национальная система электронных платежей, разработанная и функционирующая под управлением НБУ. Система предназначается для использования сотрудниками всех банков Украины. Также существует международные системы обмена банковской информацией, например, система SWIFТ.
И, наконец, важной для банка является возможность получения разнообразной финансовой информации: рекламы, новостей, информационных архивов. Internet как среда распространения финансовой информации в режиме реального времени предоставляет пользователю различные преимущества: открытость и разработанность стандартов, наличие надежного набора технических средств для конструирования сервиса, относительная дешевизна каналов связи, возможность доступа пользователя к информации из любой точки без каких-либо дополнительных затрат.
Использование глобальных коммуникаций и в частности Internet в качестве канала распространения финансовой информации - рискованная задача. При разработке таких проектов встает целый ряд новых проблем, например, как обеспечить доступ к унаследованным системам и как решить вопросы безопасности. Куда бы ни обратился клиент, ему необходимо обеспечить возможность доступа к одним и тем же базам данных.
Сейчас существуют и разрабатываются стандарты по информационной безопасности Международной Организацией по Стандартизации (ISO – InternationalStandardsOrganization). Фирма Convergys, поставщик программного обеспечения автоматизации доступа клиентов к информации, разрабатывает свои приложения специально для ведения электронных банковских операций.
Internet является богатейшим источником разнообразной финансовой информации, которая необходима банкам в работе: информация о различных компаниях, последние новости, влияющие на поведение рынков, и поэтому представляющие интерес для финансовых институтов. Архивы финансовой, юридической и другой информации, которая может быть использована для финансового анализа (котировки, курсы валют, информация о деятельности компаний, законодательство и т. д.), оперативная финансовая информация для просмотра в режиме реального времени (котировки биржевого и внебиржевого рынка по различным финансовым инструментам).
Через сеть Internet можно получить информацию о компаниях, биржах, брокерских конторах и т. д.
Практически все крупнейшие компании, работающие в индустрии мировых новостей, имеют информационные серверы в сети Internet. Информационное агентство ссылка скрыта, известное в финансовом мире благодаря мощным средствам доступа к тематической информации, имеет активную позицию в Internet. Технологии Internet активно используются во внутренней корпоративной сети Reuters. Своевременное получение важных новостей является для банка настолько важным, что часто для этих целей используются специализированные системы, такие как ThomsonReuters, ссылка скрыта, ссылка скрыта, ссылка скрыта.
Во всем мире, особенно в США, сейчас активно развивается специализированный сервис, предлагающий любому желающему подключиться к потоку профессиональной финансовой информации за незначительную сумму. В основном это данные с мировых бирж и рынков, котировки национальных валют и ставки банковских процентов, анализ эффективности инвестиций в отрасли и отдельные компании, создание виртуального портфеля. Примерами компаний, предоставляющих специализированные финансовые информационные услуги, служат ссылка скрыта, МоnchikWeber или СоmmoditуQuotationsInс и другие.
Таким образом, сегодня можно говорить о постепенной интеграции мощных профессиональных средств получения финансовой информации с технологиями Internet. Можно с уверенностью утверждать, что потенциал Internet в качестве среды распространения финансовых данных достаточно велик, и через определенное время можно ожидать повсеместного использования этой сети в профессиональной финансовой деятельности.
Кучеренко Т. В.
Научный руководитель: Шершнёва А. В.
Донецкий национальный университет экономики и торговли
имени Михаила Туган-Барановского
ИНТЕРНЕТ – БАНКИНГ
В настоящее время Интернет-услуги распространены практически во всех сферах деятельности. И банковская сфера – не исключение. Согласно данным European Internet Statistics Украина входит в первую десятку стран Европы по количеству пользователей Интернета (около 15,3 млн. человек). Около 6,6% украинских абонентов Интернета пользуются Интернет-банкингом. Еще 20,2% украинских Интернет-пользователей – клиенты, которые изредка пользуются виртуальными услугами кредитных учреждений [1].