Правила охорони праці на автомобільному транспорті  

Вид материала

Документы

Содержание 4. Організація роботи 3 охорони праці 5. Вимоги безпеки до території, виробничих і допоміжних приміщень, споруд 5.3. Приміщення і площадки для зберігання автомобілів 5.4. Приміщення для профілактичного обслуговування і ремонту транспортних засобів

Подобный материал:

• В разі, якщо транспорті засоби технічно укомплектовані та відповідають Правилам технічної, 20.9kb.
• 1. Оператор диспетчерської руху та навантажувально-розвантажувальних робіт на автомобільному, 52.26kb.
• Правила охорони праці в архівних установах загальні положення, 269.4kb.
• Затверджено, 1033.12kb.
• Правила охорони праці у газовому господарстві підприємств чорної металургії, 2403.16kb.
• Правила охорони праці у прокатному виробництві підприємств металургійного комплексу, 1185.04kb.
• Правила охорони праці для виробництв основної хімічної промисловості, 737.14kb.
• Правила охорони праці в деревообробній промисловості 1 загальні положення, 1947.96kb.
• Правила охорони праці під час будівництва, ремонту та утримання автомобільних доріг, 628.68kb.
• Правила охорони праці в содовій промисловості I. Визначення термінів, 681.45kb.

4. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ 3 ОХОРОНИ ПРАЦІ

 

4.1. Загальне керівництво роботою з охорони праці згідно Закону України “Про охорону праці” (розділ 2, п. 1 цих Правил) в цілому на підприємстві покла­дається на його власника (керівника).

4.2. Для організації роботи, спрямованої на запо­бігання нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на підприємствах з кількістю працюючих 50 чоловік і більше, повинна бути створена служба охорони праці.

На підприємствах з кількістю працюючих мен­ше 50 чоловік функції цієї служби можуть виконува­ти особи з відповідною професійною підготовкою за сумісництвом.

4.3. На підприємствах загальна чисельність фахівців служби охорони праці встановлюється в залежності від загального числа працюючих, небезпечності та шкідливості виробничих процесів, кількості окремо розташованих від основної бази автоколон.

Рекомендується при чисельності працюючих від 50 до 500 чоловік до служби охорони праці включати одного фахівця, від 501 до 1000 – двох фахівців, більше 1000 чоловік – трьох фахівців.

При наявності двох і більше окремо розташованих від основної бази автоколон, виробництв до служби охорони праці підприємства доцільно включати додатково ще одного фахівця.

4.4. Служба охорони праці підприємства підпо­ряд­ковується безпосередньо його керівникові і при­рів­нюється до основних виробничо-технічних служб.

Ліквідація служби охорони праці допускається лише у разі ліквідації підприємства.

4.5. Робота служби охорони праці здійснюється у відповідності з положенням про службу охорони праці підприємства, розробленим на основі Типового положення (розділ 2, п. 12 цих Правил) з урахуванням специфіки виробництва і затвердженим власником.

4.6. Управління охороною праці на підприємстві здійснюється у відповідності з Системою управління охороною праці.

4.7. В положеннях про структурні підрозділи (служби, відділи тощо) підприємства та в посадових інструкціях працівників повинні бути визначені конкретні обов’язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій з питань охорони праці.

4.8. На підприємствах при кількості працюючих 50 чоловік і більше з метою залучення представників власника і трудового колективу до співробітництва в галузі управління охороною праці, узгодженого вирішення питань, що виникають у цій сфері, створюється комісія з питань охорони праці, діяльність якої здійснюється згідно з Типовим положенням (розділ 2, п. 10 цих Правил).

4.9. Усі працівники при прийнятті на роботу і в процесі роботи повинні проходити навчання (інструктаж) з питань охорони праці згідно з Типовим положенням про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці (розділ 2, п.11 цих Правил).

4.10. Працівники, зайняті на роботах з підвище­ною небезпекою, що обумовлюються даними Правилами і наведені в додатку 1, та інших роботах, передбачених Переліком робіт з підвищеною небезпе­кою (розділ 2, п. 14 цих Правил), повинні проходити попереднє спеціальне навчання і один раз на рік перевірку знань відповідних нормативних актів про охорону праці.

4.11. Для виконання робіт з підвищеною небезпекою власник наказом по підприємству встановлює відповідальних керівників за безпечне їх проведення.

4.12. На роботи з підвищеною небезпекою повинні бути розроблені і вивішені на робочих місцях техно­логічні карти та забезпечено їх виконання.

4.13. Працівники перед виконанням небезпечних робіт, на які обов’язково оформляється наряд-допуск, повинні пройти цільовий інструктаж з охорони праці.

Перелік таких робіт приведений в додатку 2, а форма наряд-допуску – в додатку 3.

Наряд-допуск видається на період, який необхід­ний для виконання даного обсягу робіт. При перерві в роботі більше як на добу, наряд-допуск анулюється.

Оформлення наряд-допусків на виконання робіт в електроустановках, газонебезпечних робіт та інших провадиться згідно з вимогами відповідних норматив­них актів на проведення цих робіт.

4.14. Посадові особи згідно з Переліком посад посадових осіб, які зобов’язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці (розділ 2, п. 13 цих Правил), до початку виконання своїх обов’язків і періодично один раз на три роки прохо­дять в установленому порядку навчання, а також перевірку знань з охорони праці в органах галузево­го або регіонального управління охороною праці.

4.15. Допуск до роботи осіб, які не пройшли Вивчання, інструктаж, стажування і перевірку знань з охорони праці, забороняється.

4.16. Для проведення навчання (інструктажу), надання методичної допомоги працівникам з питань охорони праці, а також пропаганди безпечних методів праці на кожному підприємстві з кількістю працюючих 100 і більше чоловік повинні бути створені кабінети охорони праці.

На підприємствах з меншою кількістю працюючих, а також в окремо розташованих автоколонах та виробництвах створюються кутки з охорони праці.

4.17. На підприємстві повинно бути забезпечене проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників.

Порядок проведення медичних оглядів здійснюється згідно з Положенням про медичний огляд працівників певних категорій (розділ 2, п.15 цих Правил).

4.18. При укладенні трудового договору громадя­нин має бути поінформований власником під розпис­ку про умови праці на підприємстві, наявність на робочому місці, де він буде працювати, небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунено, можливі наслідки їх впливу на здоров’я, про його права на пільги і компенсації за роботу за таких умов відповідно до законодавства і колективного договору.

4.19. На робочих місцях працюючих повинна здійснюватися атестація умов праці у відповідності з Порядком проведення атестації робочих місць за умо­вами праці та Методичними рекомендаціями для про­ведення атестації робочих місць за умовами праці (розділ 2, пп. 18, 44 цих Правил).

Атестації підлягають робочі місця, на яких тех­нологічний процес, обладнання і матеріали можуть бути потенційними джерелами шкідливих і небезпеч­них факторів.

4.20. На підприємстві повинні розроблятися і здійснюватися комплексні заходи по забезпеченню досягнення установлених нормативів з охорони праці.

Основою для розробки таких заходів є атестація умов праці на робочих місцях та аналіз рівня охорони праці на підприємстві.

4.21. Фінансування комплексних заходів здій­снюється переважно з фонду охорони праці, який ство­рюється згідно з Положенням про державний, галузеві, регіональні фонди охорони праці та фонди охо­рони праці підприємств (розділ 2, п. 9 цих Правил).

4.22. На підприємстві повинно бути організовано безкоштовне забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям та іншими засобами індивідуального захисту у відповідності з Типовими галузевими нор­мами (розділ 2, п.52 цих Правил) або іншими відом­чими нормативними актами.

4.23. Забороняється допуск осіб віком до вісімнад­цяти років та жінок до робіт, що наведені у додат­ках 4 і 5, та інших робіт, передбачених Переліками важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх та жінок (розділ 2, пп. 16, 17 цих Правил).

4.24. На підприємстві повинен бути встановлений час, необхідний для приведення в порядок засобів виробництва, індивідуального захисту, а також осо­бистої гігієни.

4.25. Розслідування нещасних випадків, профе­сійних захворювань, аварій, що сталися на вироб­ництві, повинно проводитися згідно з Положенням про розслідування та облік нещасних випадків, професій­них захворювань і аварій на підприємствах в уста­новах і організаціях (розділ 2, п. 8 цих Правил).

Про кожний нещасний випадок потерпілий, оче­видець або працівник, який його виявив, повинні доповісти безпосередньому керівникові (начальнику колони, майстру, бригадиру) або іншому керівникові.

4.26. Підприємства повинні інформувати праців­ників про стан охорони праці, причини аварій, нещасних випадків і професійних захворювань та про заходи, яких вжито для їх усунення та забезпечення умов і безпеки праці на рівні нормативних вимог.

 

5. ВИМОГИ БЕЗПЕКИ ДО ТЕРИТОРІЇ, ВИРОБНИЧИХ І ДОПОМІЖНИХ ПРИМІЩЕНЬ, СПОРУД

 

5.1. Загальні вимоги

 

5.1.1. Територія, виробничі і допоміжні приміщен­ня, площадки і приміщення для зберігання авто­мобілів, споруди повинні відповідати відомчим буді­вельним нормам проектування підприємств по обслу­говуванню автомобілів ВСН 01-89, нормам техноло­гічного проектування підприємств автомобільного транс­порту ОНТП 01-91 (розділ 2, пп. 38, 39 цих Правил), чинним будівельним, санітарним та протипожеж­ним нормам і правилам, а також цим Правилам.

5.1.2. Розташування виробничих та допоміжних будівель, споруд повинно відповідати технологічному процесу обслуговування та ремонту транспортних засобів.

5.1.3. Виробничі і допоміжні приміщення та спо­руди необхідно використовувати тільки за своїм призначенням, яке передбачене проектом. Використання їх не за прямим призначенням дозволяється у ви­няткових випадках за погодженням з територіальни­ми органами державного нагляду.

5.1.4. На всі будівлі і споруди повинна бути до­кументація (паспорти, акти, технічні журнали, про­екти тощо).

5.1.5. Автомобілі в залежності від габаритних розмірів підрозділяються на чотири категорії згідно з табл. 5.1.

Таблиця 5.1

 

Категорія транспортного засобу	Розміри автомобіля, м
	Довжина	Ширина
I категорія	До 6,0 включно	До 2,1 включно
II категорія	Понад 6,0 до 8,0	Понад 2,1 до 2,5
III категорія	“ 8,0 до 12,0	“ 2,5 до 2,8
IV категорія	“ 12,0	“ 2,8

 

Примітки:

1. Для автомобілів і автобусів з розмірами довжини та ширини, що відрізняються від розмірів, які наведені в таблиці, категорія визначається найбільшим розміром.

2. Категорія автопоїздів визначається габаритними роз­мірами автомобілів-тягачів.

3. Зчленовані автобуси відносяться до III категорії.

 

5.1.6. Приміщення для профілактичного обслуго­вування, діагностування, ремонту і зберігання автомобілів, що працюють на газі, повинні відповідати категоріям, класам і групам, які встановлюються згідно з Переліком категорій приміщень і споруд автотранспортних і авторемонтних підприємств по вибухопожежній та пожежній небезпеці і класів вибухо­не­безпечних та пожежонебезпечних зон по правилам будови електроустановок (розділ 2, п. 50 цих Пра­вил). При цьому у разі повного випуску газу із однієї секції, яка включає максимальну кількість балонів найбільшої ємності одного автомобіля (аварійна си­туація), концентрація газу в приміщенні не повинна перевищувати 2,267 г/м3 вільного об’єму приміщен­ня для стиснутого природного газу і 2,713 г/м3 – для зрідженого нафтового газу.

Якщо розрахункова кількість газу, який надхо­дить, перевищує вказані величини, то приміщення не­обхідно додатково обладнати:

– системою автоматичного контролю повітряного середовища, яка зблокована з світловою і звуковою сигналізацією;

– системою аварійної вентиляції і аварійного освітлення у вибухозахисному виконанні.

5.1.7. На площадках і в приміщеннях зберігання, обслуговування і ремонту, діагностики і регулювальних робіт автомобілів з двигунами, що працю­ють на зрідженому нафтовому газі, забороняється улаштування підземних споруд, підвалів, калориферних камер для відкритих стоянок автомобілів, приямків, оглядових канав, тунелів, колодязів (за винятком приямків на дільницях миття автомобілів).

5.1.8. Автомобілі та агрегати, що підлягають списанню або ремонту, при зберіганні їх поза приміщеннями повинні розміщуватись на окремих рівних площадках з твердим покриттям. Для попередження падіння агрегатів, самовільного руху автомобілів і падіння вивішених їх частин необхідно встановлювати спеціальні підставки, упори.

5.1.9. У виробничих приміщеннях і на території зберігання деталей, вузлів, агрегатів і різного металу повинно бути організовано в окремих місцях на стелажах.

5.1.10. Виробничі відходи, сміття, непридатні деталі, вузли і агрегати повинні своєчасно прибиратися і накопичуватися на спеціально відведених пло­щадках.

5.1.11. Відстань від площадок, призначених для зберігання і очікування ремонту транспортних засобів, до будівель і споруд приймається відповідно до вимог ВСН 01-89.

5.1.12. Небезпечні зони і дільниці на території і у виробничих приміщеннях, перебування та виконання робіт на яких пов’язано з небезпекою для працюючих, повинні позначатися кольорами сигнальними і знаками безпеки, дорожніми знаками згідно з ГОСТ 12.4.026-76, Правилами дорожнього руху України (розділ 2, пп. 35, 51 цих Правил) та чинними галузевими нормативними документами.

5.1.13. Підлога в приміщеннях будь-якого призначення повинна бути рівна з твердим покриттям, непроникна для ґрунтових вод, без виступів і вибоїн.

Матеріали, що застосовуються для покриття підлоги, повинні мати гладку та неслизьку поверхню, зручну для очищення, задовольняти експлуатаційним вимогам даного приміщення.

5.1.14. Ззовні при вході у виробничі і допоміжні приміщення повинні встановлюватися металеві решітки або інші пристрої для очищення взуття від бруду.

5.1.15. На території і у виробничих приміщеннях підприємств забороняється:

– палити поза межами спеціально відведених для цього місць;

– користуватися відкритим полум’ям в непередба­чених для цього місцях без прийняття відповідних протипожежних заходів;

– завалювати запасні ворота як зсередини, так і ззовні, підхід та під’їзд до них завжди повинен бути вільним;

– безладно розміщувати і зберігати (привалюва­ти, упирати) матеріали, агрегати, запчастини тощо до елементів будинків, споруд, устаткування і ого­родження.

 

5.2. Територія

 

5.2.1. Територія підприємства повинна бути ого­родженою і упорядкованою, освітлюватися в нічний час, постійно утримуватися в чистоті і порядку.

5.2.2. В огородженні території підприємства, де передбачено 10 і більше постів профілактичного обслуговування та ремонту або зберігання 50 і більше автомобілів, необхідно передбачати не менше двох воріт для в’їзду (виїзду).

5.2.3. Територія підприємства повинна бути обладнана водовідводами і водостоками. Люки водо­стоків та інших підземних споруд повинні знаходитися в закритому положенні.

5.2.4. При виконанні ремонтних, земляних та інших робіт на території підприємства відкриті люки, траншеї і ями повинні бути огороджені. В місцях переходу через траншеї встановлюються перехідні містки шириною не менше 1,0 м з перилами висотою 0,9 м.

5.2.5. На території підприємства повинні бути проїзди для руху автомобілів і пішохідні доріжки, що мають тверде покриття. Влітку їх необхідно очи­щати від бруду, а взимку – від снігу і льоду.

5.2.6. Ширина проїздів на території підприємства повинна бути не менше 6 м при двосторонньому русі і не менше З м – при односторонньому.

Ширина пішохідної доріжки повинна бути не мен­ше 1 м.

Для проходження працюючих на територію під­при­ємства повинна бути влаштована прохідна.

Проходження працюючих через ворота забороняється.

5.2.7. В місцях перехрещення під’їзних шляхів канавами, траншеями, залізничними коліями тощо повинні встановлюватися настили або мости для пе­реїздів.

5.2.8. Для стоянки власного транспорту слід пе­редбачати місце на окремих площадках поза межами території підприємства. Рух особистого транспорту по території підприємства забороняється.

 

5.3. Приміщення і площадки для зберігання автомобілів

 

5.3.1. Приміщення для зберігання автомобілів не повинні безпосередньо з’єднуватися з іншими виробничими і допоміжними приміщеннями, де постійно знаходяться люди. При необхідності таке сполучення повинно здійснюватися через тамбур-шлюз.

5.3.2. Приміщення для зберігання автомобілів повинні мати безпосередній виїзд через ворота, які відкриваються назовні.

Підлога в приміщеннях для зберігання автомобілів повинна мати ухил не менше 1% в бік трапів і лотків.

5.3.3. Приміщення і відкриті площадки для збе­рігання транспортних засобів вздовж стін і огород­ження території, де установлюються автомобілі, по­винні мати колісовідбійні пристрої.

Висота колісовідбійних пристроїв повинна скла­дати для автомобілів:

І категорії – 0,12 м;

II і III категорії – 0,3 м;

IV категорії – 0,4 м.

Відстань від стіни до краю колісовідбійного при­строю повинна бути не менше:

а) при установленні автомобілів паралельно до стіни:

І категорії – 0,4 м;

II категорії – 0,5 м;

III і IV категорії – 0,7 м;

б) при установленні автомобілів перпендикулярно до стіни:

для всіх категорій – на 0,5 м більше заднього або переднього звісу автомобілів в залежності від схеми їх розстановки.

5.3.4. Площадки для зберігання транспортних засобів повинні мати тверде, рівне покриття і ухили в поздовжньому напрямку осі автомобіля не більше 1% і поперечному – не більше 4%.

5.3.5. Площадки і підлога в приміщеннях для зберігання автомобілів повинні мати розмітку, яка виконана незмивною фарбою або іншим способом і визначає місця установлення автомобілів і проїздів. При нанесенні розмітки слід враховувати, що відстань між двома автомобілями, які стоять паралельно, повинна бути достатньою для вільного відчинення дверей кабіни.

5.3.6. Площадки для зберігання автомобілів, що перевозять отруйні та інфіковані речовини, фекальні рідини і сміття, повинні розташовуватися на відстані не менше 10 м одна від одної і від площадок для зберігання інших автомобілів.

5.3.7. Площадки для зберігання автомобілів, що перевозять пально-мастильні матеріали, повинні розташовуватися на відстані не менше 12 м одна від одної і від площадок для зберігання інших автомобілів.

5.3.8. Для полегшення запуску двигуна в холодний період року (при температурі повітря нижче – 15 °С) площадки для відкритого зберігання автомобілів повинні бути обладнані засобами для їх підігрівання.

Обладнання, яке полегшує запуск двигуна в холодний період року, повинно забезпечувати безпеку обслуговуючого персоналу і водіїв.

5.3.9. При обладнанні засобами підігрівання площадок для зберігання автомобілів, що працюють на стиснутому природному і зрідженому нафтовому газі, конструкція підігріваючих пристроїв повинна виключати можливість нагрівання газових балонів.

5.3.10. Для зберігання електронавантажувачів повинно бути передбачене спеціальне приміщення. Зберігання їх у виробничих та допоміжних приміщеннях допускається, як виняток, на спеціально відведених місцях і при умові, що електронавантажувачі не будуть захаращувати проїзди.

 

5.4. Приміщення для профілактичного обслуговування і ремонту транспортних засобів

 

5.4.1. Приміщення для профілактичного обслуговування та ремонту транспортних засобів повинні забезпечувати безпечне виконання усіх технологічних операцій.

5.4.2. Повітря робочої зони, шум, вібрація, освітлення тощо на робочих місцях виробничих приміщень повинні відповідати вимогам діючих норма­тивних актів.

5.4.3. При розміщенні в загальному виробничому приміщенні дільниць (робочих місць), на яких згідно з технологічним процесом виділяються шкідливі речовини (гази, пил, аерозолі тощо), тепло, створюєть­ся шум, вони повинні розташовуватися в окремих приміщеннях, ізольованих від інших стінами до стелі.

5.4.4. Висота виробничих приміщень постів профілактичного обслуговування та ремонту автомобілів повинна бути такою, щоб відстань від верху автомобіля, що знаходиться на підйомнику, або від верху піднятого кузова автомобіля-самоскида, який стоїть на підлозі, до низу конструкцій покриття або перекриття, або до низу частин вантажопідіймального обладнання, що виступають, була не менше 0,2 м. Найменша висота цих приміщень повинна бути не менш 3,0 м.

5.4.5. Підлога у виробничих приміщеннях повин­на задовольняти вимоги п. 5.1.13 цих Правил.

5.4.6. В приміщеннях фарбувальних, фарбоприготувальних і акумуляторних дільниць, виконання протикорозійних робіт та ремонту паливної апарату­ри, а також ацетиленових генераторів підлога повинна бути виконана з матеріалів, які не дають іскри при ударі по них.

5.4.7. Для регулювання приладів газової системи живлення безпосередньо на автомобілі виділяється окреме від інших приміщення.

5.4.8. Дільниці, пости, площадки мийки авто­мобілів повинні мати ухил не менше 2% в бік приймальних колодязів і лотків, розташування яких виключає попадання стічної води (від миття автомобілів) на територію (в приміщення) підприємства.

5.4.9. Пости миття автомобілів відокремлюються від інших приміщень (постів) глухими стінками з пароізоляцією і водотривким покриттям.

5.4.10. Міжповерхові отвори у виробничих приміщеннях повинні бути огороджені. Висота перил повинна бути не менше 0,9 м при одному проміжно­му горизонтальному елементі, низ перил повинен мати бортову обшивку висотою від полу не менше 0,1 м.

5.4.11. Входи у приміщення виконання акумуляторних робіт і ремонту паливної апаратури необхідно відокремлювати від інших суміжних приміщень, ко­ридорів і сходових клітей тамбур-шлюзами. Двері цих приміщень повинні відчинятися назовні.

5.4.12. Для виконання робіт з кислотними і лужними акумуляторами необхідно передбачати окремі приміщення, в кожному з яких повинні бути три поєднані між собою відділення, ізольовані від інших виробництв: одне – для ремонту, друге – для зарядки, третє – для зберігання кислоти (лугу) і приготування електроліту.

5.4.13. Для виконання фарбувальних робіт слід передбачати два приміщення: одне – для приготуван­ня фарби, друге – для постів фарбування і сушки.

Якщо фарбування здійснюється поза фарбуваль­ними камерами або в камерах з відкритим отвором, то прорізи воріт у фарбувальне приміщення (із су­міжного) повинні бути обладнані тамбур-шлюзом довжиною рівною половині ширини воріт, збільшеної на 0,2 м.

5.4.14. Приміщення для установки ацетиленового генератора повинно бути одноповерховим, ізольо­ваним від інших, мати знімний дах і безпосередній вихід через двері, які відкриваються назовні.