Національна доктрина
Вид материала | Документы |
- Формування художньо-образного мислення молодших школярів на уроках музики засобами, 232.67kb.
- Закон України «Про освіту», 49.94kb.
- Реферат з самоосвіти, 143.15kb.
- Национальная доктрина образования в российской федерации (проект) Введение, 107.51kb.
- Национальная доктрина образования в Российской Федерации, 135.93kb.
- Национальная доктрина образования в Российской Федерации, 232.77kb.
- Национальная доктрина образования в Российской Федерации, 155.73kb.
- Национальная доктрина образования в российской федерации введение, 94.79kb.
- Национальная доктрина образования в Российской Федерации Введение, 107.3kb.
- Г. С. Сковороди удк 371. 315. 6: 373. 31 Реферат, 219.46kb.
НАЦІОНАЛЬНА ДОКТРИНА
МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ
(проект)
ЗМІСТ
Вступ
Загальні положення
Розділ 1. Вільний вибір
Розділ 2. Рівний доступ
Розділ 3. Участь у прийнятті рішень
Розділ 4. Сталий розвиток
Розділ 5. Очікувані результати: перспективи для молоді та суспільства
Київ 2008
Вступ
Молодь - потужний людський ресурс та рушійна сила суспільства. Глобалізаційні процеси сучасності зумовили нагальну необхідність розвитку та розкриття духовного, інтелектуального, професійного потенціалу молодих людей для розбудови демократичного суспільства в Україні. Підтримка молодих людей, їхнє залучення до творчої, активної участі в житті суспільства - це інвестиції в розвиток стратегічних ресурсів держави, оскільки саме молоде покоління українців виконує такі важливі соціальні функції, як:
- успадкування та розвитку досягнутого рівня розвитку суспільства та держави;
- несе функцію соціального відтворення, відповідаючи за збереження та спадкоємність розвитку суспільства.
Сучасне українське суспільство спрямоване на досягнення нової якості життя громадян, запровадження соціальних, економічних та демократичних європейських стандартів життєдіяльності людини.
Проведення Україною курсу реформ буде ефективним та успішним лише за активної участі молоді у цьому процесі, тому проголошення найважливіших пріоритетів розвитку молодіжної політики є стратегічним завданням держави. Успішна реалізація проголошених пріоритетів приведе до якісних змін у суспільстві, модернізації всіх сфер суспільного життя.
Актуальним завданням є також забезпечення успішної реалізації проголошених пріоритетів, що призведе до створення правових, економічних та організаційних умов і гарантій для самореалізації молодої особистості у нових умовах, до розвитку і підтримки молодіжних об’єднань, рухів та ініціатив.
Держава та суспільство мають забезпечити випереджальний та інноваційний розвиток молодіжного підприємництва, утвердження здорового способу життя, формування загальнолюдських ціннісних орієнтацій, рівні можливості для розкриття творчого, професійного, інтелектуального потенціалу молоді, набуття молоддю соціального досвіду, формування вміння жити в громадянському суспільстві, підтримку сімей, конкурентноздатність на ринку праці, якісну освіту.
Національна доктрина ґрунтується на основних положеннях Конституції та законодавства України, на загальновизнаних нормах та принципах міжнародного права та враховує державну політику у сфері розвитку економіки, освіти, охорони здоров’я, науки, культури, спорту та організації відпочинку, екології, демографічних тенденцій.
Національна доктрина молодіжної політики як система стратегічних напрямів, принципів та механізмів реалізації молодіжної політики в Україні на найближче десятиліття, є документом, що формує новий погляд, принципи та механізми реалізації молодіжної політики, визначає завдання, що постають перед сучасним українським суспільством відповідно до найкращих загальноєвропейських та світових взірців.
Поява такого документу є відповіддю на потреби сьогодення у реформуванні життя українського суспільства, де відбуваються позитивні системні зміни. Інноваційний характер доктрини покликаний забезпечити послідовну розробку концепцій, стратегій, політичних рекомендацій, програм дій Уряду та суспільства, спрямованих на реалізацію її положень.
Загальні положення
Державна молодіжна політика є складовою державної політики в сфері соціально-економічного, культурного й національного розвитку України і являє собою цілісну систему заходів правового, організаційно-управлінського, фінансово-економічного, наукового, інформаційного, кадрового характеру, спрямованих на створення необхідних умов для свідомого вибору молодими громадянами свого життєвого шляху, для відповідальної участі у розбудові України.
Державна молодіжна політика – це системна діяльність держави у відносинах з особистістю, молоддю, молодіжним рухом.
Мета державної молодіжної політики полягає у створенні економічних, правових, організаційних умов та гарантій для розвитку творчої самореалізації кожної молодої людини - громадян України, реалізації інноваційного потенціалу молоді у всіх сферах суспільного життя, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, зберігати й примножувати цінності нації та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, демократичну, правову державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти.
Державна політика реалізується органами державної влади та місцевого самоврядування, громадськими організаціями.
Стратегічні принципи формування та реалізації молодіжної політики ґрунтуються на основних європейських та загальносвітових принципах:
- Принцип рівності - визнання прав та обов’язків всіх молодих людей щодо рівних можливостей та рівного розподілу послуг та ресурсів;
- Принцип участі – визнання того, що кожна молода людина є активним учасником розбудови суспільства, відіграє в ньому важливу роль та несе відповідальність у процесах прийняття рішень на всіх рівнях, які впливають на їх життя;
- Принцип доступності (рівного доступу) – доступ молоді до відповідних та необхідних програм та послуг незалежно від статі, місця проживання, соціального, культурного, економічного чинників.
Пріоритетними напрямами державної молодіжної політики є:
- сприяння інтеграції молоді до європейського та світового демократичних просторів;
- надання гарантій участі та впливу молоді на політичні процеси;
- створення умов для розвитку молодіжного самоврядування в ЗНЗ, ВНЗ, трудових колективах та громадах;
- забезпечення участі неурядових (громадських) організацій та установ різних форм власності у процесах прийняття рішень, реалізації державно політики, розбудові громадського молодіжного сектору;
- забезпечення рівних умов та можливостей для отримання якісної освіти;
- виховання загальнолюдських цінностей демократичного суспільства;
- протидія розвитку екстремізму, насильства та асоціальних форм поведінки в молодіжному середовищі;
- створення умов та рівних можливостей для отримання якісних медичних послуг та пропагування здорового способу життя;
- забезпечення гарантій для професійної самореалізації молоді;
- створення дієвого інституту соціальних послуг для молоді;
- збереження та збагачення національних традицій, культурної спадщини націй, народностей та культур;
- забезпечення рівних можливостей використання інформаційного простору;
- забезпечення підтримки розвитку молодіжного бізнесу та підприємництва;
- підтримка розвитку фізичної культури та спорту;
- підтримка розвитку інституту сім’ї та дитини;
- створення безпечного довкілля;
- захист прав та інтересів молоді
Реалізація комплексних заходів запровадження нової молодіжної політики забезпечується єдністю нормативно-правових, інституційних, кадрових, науково-аналітичних, інформаційно-методичних, матеріально-технічних і фінансово-економічних дій. Важливим є створення дорадчих, експертних, координаційних органів у галузі молодіжної політики для:
- узагальнення та поширення кращого досвіду в молодіжному секторі в регіонах України;
- залучення позабюджетних коштів та переходу до інвестиційного принципу фінансування;
- наближення заходів реалізації молодіжної політики до місця проживання молодих людей;
- ефективного інформаційного забезпечення молодіжної сфери та здійснення моніторингу якості процесів у молодіжному середовищі.
Здійснення моніторингу реалізації державної молодіжної політики є обов’язковою складовою реалізації молодіжної політики. Моніторинг виконує регулюючу та прогностичну функції та є інструментом держави та громадськості ефективного управління молодіжним сектором. Результати моніторингу будуть використовуватись для прийняття рішень, інформування громадськості та вивчення громадської думки щодо реалізації молодіжної політики.
Принципами моніторингу реалізації молодіжної політики є: систематичність, прозорість, різнорівневість, оприлюднення отриманих результатів.
Розділ 1. Вільний вибір
Принцип вільного вибір молоді забезпечується державою через надання законодавчо закріплених свобод та вибору варіативності послуг, гарантій їх якості, широким спектром політичного, економічного та культурного життя держави.
Правова політика держави щодо молоді полягає у реалізації прав та свобод людини, формуванні громадянського суспільства і побудови правової держави.
Вільний вибір забезпечується:
- гарантіями українського законодавства участі молоді у виборчих процесах, їх прозорістю;
- шляхом запровадження ефективних механізмів захисту свободи вільного висловлювання думки, вільної преси, вільних мирних зборів, мітингів, демонстрацій, вільного об’єднання у політичні партії і громадські організації;
- відсутністю політичного тиску та репресій з боку держави та суспільства;
- свободою віросповідання, культурного самовизначення та ідентичності;
- зміцнення законності та правопорядку, посилення боротьби зі злочинністю;
- захисту прав та свобод людини;
- надання молоді ключових знань та умінь щодо політичної участі, прав та обов’язків для життя у демократичному суспільстві;
Реалізація європейського вибору для української молоді
Традиційно Україна географічно, історично та культурно знаходиться у європейському просторі, який включає культурне розмаїття, історичну та культурну спадщину, громадянські та демократичні цінності.
Європейська інтеграція, як стратегічний напрям розвитку держави, обумовлений тими традиціями, що історично склалися, та передбачають дружні і партнерські відносини з усіма країнами світу.
Новизна державної молодіжної політики полягає в орієнтації на кращі європейські та світові взірці демократичного розвитку суспільства, безпечного становища молоді, створенню умов для її самореалізації.
Європейський вибір для української молоді реалізується через такі складові:
Освіта - інтеграція знань про Європу та європейські цінності до системи формальної та неформальної освіти; розробка навчальних курсів, програм, реалізація проектів, організація співробітництва з навчальними закладами європейських країн; студентського та учнівського обміну через державні та міжнародні програми; приєднання до Болонського процесу, узгодження відповідних норм та стандартів;
Медицина – приведення стандартів медичного обслуговування до європейського рівня; створення умов для забезпечення здорового способу життя;
Культура – рівний доступ до кращих європейських культурних цінностей, збагачення та примноження спільної європейської спадщини через примноження національних цінностей;
Ринок праці – приведення стандартів ринку праці (робочих місць, трудових відносин, законодавства, норм та ін. чинників) до європейських зразків;
Громадянське суспільство – утвердження громадянських цінностей демократичного суспільства серед молоді.
Розділ 2. Рівний доступ
Конституція України та українське законодавство гарантують права громадян на отримання соціальних благ незалежно від національності, статі, соціального походження та майнового стану, віросповідання, місця проживання та стану здоров’я. Держава забезпечує молодому поколінню необхідний мінімум соціальних послуг для соціалізації, саморозвитку та життєвого старту у навчанні, отримання професії, роботі, реалізації інтересів та здібностей.
Рівний доступ молоді до отримання соціальних благ забезпечується суспільством через мережу соціальних інституцій для задоволення потреб кожної молодої людини відповідно до її інтересів та здібностей.
Рівний доступ є комплексним поняттям, що, з одного боку, передбачає обов’язок держави та суспільства у наданні широкого спектру послуг для молоді, а з іншого – активну позицію молодих людей у їх свідомому виборі та використанні пропонованих прав, благ та гарантій.
Найважливішими для молоді є доступ до якісної освіти, медичних послуг, робочих місць, інформації, спорту та дозвілля.
Освіта є базою для розвитку кожної особистості, запорукою успішного майбутнього України, її конкурентоздатності на світовій арені. Вона є інструментом для отримання молодою людиною професії та кваліфікацій для виходу на ринки праці, формування загальнокультурного рівня, передачі національної спадщини.
Актуальним завданням є забезпечення рівного доступу молоді до якісної освіти протягом життя для саморозвитку, самореалізації та успішної інтеграції у громадянське суспільство.
Держава забезпечує рівний доступ молоді до якісної освіти шляхом:
- модернізації системи освіти відповідно до новітніх досягнень науки, культури, кращих національних соціальних моделей, впровадження системи освіти впродовж життя;
- розвитку мережі навчальних закладів різних типів;
- розбудови освітнього простору, що базується на інноваційних засадах, та його інтеграції до європейського та світового освітнього просторів;
- широкомасштабного запровадження інформаційних та комунікаційних технологій до системи освіти, включаючи дистанційну освіту, що забезпечують доступність та ефективність освітніх послуг, підготовку молодого покоління до життєдіяльності в інформаційному суспільстві;
- обов’язкового здобуття повної загальної середньої освіти в обсягах, визначених Державними стандартами початкової та державними стандартами базової та повної середньої освіти;
- професійної орієнтації кожної молодої людини та наданням безоплатної первинної професійної підготовки у системі формальної та неформальної освіти;
- створення умов для здобуття вищої освіти безоплатного та платного характеру у різних типах навчальних закладів на конкурсних засадах, шляхом індивідуального та інших форм кредитування, в т.ч. очного та дистанційного типу;
- надання можливостей отримання професійних кваліфікацій, актуальних на ринку праці, в системі безперервної освіти;
- запровадження вибору гнучких освітніх програм з використанням інноваційних освітніх технологій;
- формування духовного світу молоді, позитивної ідеології та способу життя.
Якісна медицина для молоді гарантує розвиток здорової нації, передача здорового генотипу майбутнім поколінням. Важливим завданням є створення ефективної моделі молодіжної медицини, яка б не лише опікувалася найважливішими проблемами здоров’я молоді, але й була акцентована на профілактику та попередження можливих негативних явищ.
Держава забезпечує рівний доступ до медичних послуг шляхом:
- розробки та реалізації цілісної національної програми медичного обслуговування молоді, що базується на концепції молодіжної медицини з акцентом на проблем ВІЛ/СНІДУ, алкогольної та наркотичної залежності тощо;
- розробки та реалізації програми підтримки материнства (батьківства) та дитинства, програми репродуктивного здоров’я молоді;
- запровадження страхової та сімейної медицини;
- оптимізації розвитку мережі закладів з надання медичних послуг, особливо в сільській місцевості та профільного характеру;
- підвищення рівня матеріально-технічної бази та розвиток мережі медичних інституцій молодіжного спрямування;
- надання молоді безоплатних медичних послуг первинного характеру.
Держава підтримує розвиток інфраструктури сприяння зайнятості молоді. Це передбачає створення та підтримку спеціалізованих організацій, які здійснюють діяльність по зайнятості, професійній орієнтації, професійній підготовці та перепідготовці молоді, а саме – центри тимчасової сезонної зайнятості, молодіжні біржі праці, бізнес-інкубатори для молоді, студентські трудові загони, молодіжні об’єднання тощо.
Держава сприяє зайнятості, працевлаштуванню молоді шляхом:
- створення системи аналізу та прогнозу щодо попиту на професії на ринках праці та адекватного реагування системи освіти та працевлаштування, розробити механізми моніторингу працевлаштування випускників навчальних закладів;
- надання гарантії першого робочого місця, адаптація та підвищення конкурентноздатності молоді на ринку праці;
- розробка та імплементація заходів з квотування робочих місць для молоді;
- сприяння адаптації молоді у трудових колективах;
- сприяння соціальному партнерству між владою та бізнесом для забезпечення зайнятості молоді;
- організація молодіжних практик на робочих місцях для молоді, що навчається;
- здійснення довгострокових програм щодо забезпечення зайнятості випускників професійних освітніх установ, підтримка їх стабільності, повноцінної трудової діяльності;
- реалізація спеціальних програм працевлаштування вразливих груп молоді, що потребують соціального захисту та мають труднощі в пошуку роботи;
- сприяння самозайнятості молоді.
Держава здійснює підтримку підприємницької діяльності молоді шляхом:
- формування державних механізмів підтримки молодіжного підприємництва;
- реалізація заходів матеріально-технічної та фінансової підтримки діяльності молодіжних навчальних підприємств, бізнес-інкубаторів, навчально-ділових центрів, комерційних організацій.
- підтримки молодіжних неурядових організацій в реалізації бізнес-ідей та молодіжного підприємництва через стимулювання їхніх ініціатив.
Ера інформаційного суспільства обумовлює необхідність створення інформаційного середовища для української молоді у контексті розбудови світового інформаційного простору. Стратегічним завданням є забезпечення можливостей для кожної молодої особистості, отримання рівного доступу до інформаційних ресурсів, що накопичило людство.
Особливо важливим є забезпечення доступу молоді передусім до ресурсів інформаційного та комунікаційного характеру, які відкривають нові перспективи для розвитку та професійного становлення особистості у сучасному світі.
Держава забезпечує рівний доступ до інформації шляхом:
- Підтримку засобів масової інформації (ЗМІ) та інформаційних та комунікаційних технологій (ІКТ), що сприятиме позитивній інформаційній соціалізації молоді;
- створенням рівного доступу молоді до ІКТ, модернізації існуючих засобів та мереж, передусім, у віддалених регіонах (сільських, гірських, малодоступних, з нерозвиненою інфраструктурою);
- створення можливостей для отримання молоддю необхідних компетентностей для використання ІКТ з метою використання інформаційних ресурсів;
- підтримки урядових, громадських та міжнародних проектів та програм, спрямованих на інтеграцію молоді до інформаційного простору з використанням сучасних ІКТ;
- розвиток молодіжного державного та громадського інформаційного сектору в Україні через підтримку молодіжних ЗМІ;
- створення ресурсних інформаційних центрів для молоді;
Фізична культура та спорт є ефективним засобом формування здорової молодої особистості.
Держава забезпечує рівний доступ молоді до можливостей для занять фізичною культурою та спортом шляхом:
- широкої пропаганди здорового способу життя, створення та культивування цінності здоров’я та здорового способу життя;
- оптимізації системи фізичної підготовки для формування фізичної культури серед молоді у системі формальної освіти;
- розвитку мережі закладів фізичної підготовки молоді у системі неформальної освіти;
- розвитку практики проведення всеукраїнських, міжрегіональних і регіональних спортивних змагань, турнірів молоді по масовим видам спорту;
- підтримки та реалізації програм і заходів масового залучення молоді в заняття фізичною культурою;
- підтримки відродження системи дитячого спорту;
- підтримки розвитку фізичної культури та спорту в сільській місцевості місцевою владою та залучення громад;
Дозвілля
Дозвілля є одним з важливих чинників для молоді, її відпочинку, самореалізації, оздоровлення, розширення світогляду.
Держава забезпечує організацію дозвілля молоді через:
- впровадження програм оздоровлення для підлітків та молоді;
- збереження та розвиток індустрії відпочинку молоді;
- підтримка доступних, розвиваючих програм щодо організації дозвілля за місцем проживання молоді;
- розвиток соціокультурних, спортивних та інших об’єктів дозвілля та оздоровлення молоді, особливо у сільській місцевості та районах міських новобудов;
- розвиток та підтримка позашкільних та клубних закладів для підлітків та молоді за місцем проживання та інтересами.
Розділ 3. Участь у прийнятті рішень
Включення молоді у процеси прийняття рішень є основною умовою розвитку потенціалу держави. Держава покликана сприяти самоорганізації та самореалізації молоді, розвитку її творчого потенціалу, запровадження ініціатив у різних сферах діяльності, залученню до процесів реформування українського суспільства та економіки, формуванню її відповідальності за сьогодення та майбутнє.
Держава разом із громадськістю сприяє включенню молоді до участі у процесах прийняття рішень на всіх рівнях державно-громадського управління, прозорості виконавчих процедур та рівних можливостей.
Нова модель системи управління молодіжною сферою має бути відкритою і демократичною, в якій передбачається забезпечення державного управління з урахуванням громадської думки на центральному та регіональному рівнях. Соціальне партнерство є обов’язковою умовою ефективного управління та розв’язання нагальних проблем молоді.
Держава сприяє розвитку громадського сектору, в тому числі підтримує молодіжні неурядові організації, діяльність яких спрямована на суспільно-економічний розвиток та демократизацію українського суспільства.
Підтримка регіональних та місцевих громадських ініціатив молоді є пріоритетним напрямом діяльності центральних та місцевих органів влади.
Держава гарантує всебічне інформування та залучення до процесів демократизації представників молодіжних громадських організацій, створює умови для такої діяльності згідно міжнародним підходам.
Молодіжні громадські об’єднання є основним соціальним партнером держави у формуванні та здійсненні молодіжної політики. Їх самостійність визначається конструктивною діяльністю та можливістю приймати рішення, здатністю самостійно забезпечувати життєдіяльність.
Держава підтримує молодь та сприяє її участі у процесах прийняття рішень.
Участь молоді у процесах прийнятті рішень забезпечується шляхом:
- оптимізації відповідного нормативно-правового забезпечення сфери громадського молодіжного сектору;
- сприяння розвитку інфраструктури громадських молодіжних організацій серед учнівської, студентської, робітничої та ін. категорій молоді;
- залученням молоді до процесів формування та здійснення державної молодіжної політики на всіх рівнях, організацією громадських молодіжних слухань, тощо;
- залученням молоді до діяльності державних органів влади й місцевого самоврядування;
- створення інформаційно-комунікаційного простору для молоді, відповідним інформаційним забезпеченням молоді;
- навчанням всіх вікових груп молоді основним засадам законодавчої та управлінської діяльності органів влади для власного розвитку;
- створення додаткових можливостей (вирівнювання шансів) для молоді у виявленні та впровадженні ідей, спрямованих на демократизацію управлінської діяльності.
- Підтримка регіональних та місцевих ініціатив молоді забезпечується шляхом:
- Підтримка регіональних та місцевих ініціатив молоді забезпечується шляхом:
- включення до планів дій органів місцевого самоврядування заходів підтримки молодіжних проектів та програм, різноманітних ініціатив, спрямованих на розвиток молодіжного сектору;
- включення регіональних програм розвитку молодіжного сектору до цільових програм уряду;
- проведення регулярних конкурсів серед молоді та молодіжних організацій на кращі ідеї та проекти, їх підтримка з боку органів державної влади;
- консолідації зусиль місцевої влади, державного та приватного секторів, підприємств, навчальних закладів та громадянського суспільства для підтримки молодіжних ініціатив;
- проведення просвітницьких заходів щодо механізмів участі молоді у процесах прийняття рішень;
- підтримка молодіжного волонтерства та служіння громаді для розвитку відповідальності та соціальної автономії;
- Розвиток та підтримка молодіжного самоврядування здійснюються шляхом:
- реалізації основних принципів самоврядування – законності, гласності, народовладдя, колегіальності, поєднання місцевих і державних інтересів, виборності, організаційно самостійності, підзвітності та відповідальності перед громадою, державної підтримки та судового захисту;
- оптимізації законодавчого забезпечення молодіжного самоврядування в Україні;
- підтримки молодіжного самоврядування місцевими адміністраціями, адміністраціями навчальних закладів, підприємств, ін. державних установ у вирішенні проблем молодіжного сектору;
Розділ 4. Сталий розвиток
Сталий розвиток передбачає взаємне узгодження та гармонійне поєднання економічних, політичних, екологічних та соціальних чинників розбудови суспільства. Засади збалансованого розвитку передбачають створення безпечного середовища для теперішнього та наступних поколінь з метою збереження та примноження ресурсного забезпечення в усіх сферах життя. Молодь, як спадкоємець та транслятор надбань людства відіграє надзвичайно важливу роль у цьому процесі.
Умовами сталого розвитку є:
- Економічна безпека;
- Захищеність здоров'я та здоровий спосіб життя;
- Безпечне навколишнє середовище;
- Безпечна ситуація у громаді;
- Політична захищеність;
- Цінності сім’ї , материнства та батьківства.
Сталий розвиток молодіжного середовища є складовою сталого розвитку суспільства, він передбачає життя та діяльність молодих людей в умовах безпеки, стабільності та підтримки.
Держава забезпечує сталий розвиток молодіжного середовища шляхом:
- подолання бідності серед молоді;
- надання гарантій усіх видів безпеки згідно міжнародним нормам демократичного суспільства для молоді;
- боротьби з насильством та злочинністю;
- створення середовища, спрямованого на ефективне вирішення соціальних проблем молодіжного сектору;
- створення умов для дотримання гендерної рівності молоді в умовах демократизації суспільства;
- надання економічних гарантій та інструментів для економічної стабільності молодих людей на ринках праці, сфері економіки та бізнесу;
- створення нових робочих місць та можливостей професійної реалізації кожної молодої людини;
- покращення екологічної ситуації для збереження здоров’я молодого покоління та створення сприятливого середовища для життя;
- підтримки формування екологічної культури молоді через екологічну освіту та розширення участі молоді у заходах по збереженню та покращенню довкілля;
- реалізація програм безпечного материнства та батьківства, профілактика захворювань, що передаються статевим шляхом;
- підтримки молодої родини, стимулювання народжуваності, формування сімейних цінностей у суспільстві, просвітницька робота з молоддю з питань репродуктивного здоров’я, безпечного материнства та батьківства, виховання дітей;
- сприяння вирішенню житлових проблем молодих родин;
- сприяння самореалізації молоді з особливими потребами;
- передача культурних надбань молодому поколінню метою їх збереження, примноження та розвитку;
- пропагування здорового способу життя, посилення відповідальності за продаж неповнолітнім тютюнових виробів та алкогольних напоїв;
- розвиток системи соціальних служб та ресурсних центрів, які надають освітні, медико-соціальні, соціально-правові, психолого-педагогічні послуги молодим сім’ям.
Розділ 5. Очікувані результати: перспективи для молоді та суспільства
Реалізація Національної доктрини молодіжної політики забезпечить перехід до якісного нового типу відносин держави, суспільства та молоді, що приятиме значній реалізації інтелектуального, культурного, духовного та морального потенціалу молодої особистості та суспільства в цілому.
Молоді люди будуть включені у процеси розбудови українського суспільства на демократичних засадах, братимуть активну участь у процесах прийняття рішень, розвитку національної економіки та культури. Молодь отримує можливість впливати на рівень якості власного життя згідно міжнародним нормам. Це в свою чергу підвищить індекс людського розвитку в Україні.
Зростуть самостійність та самодостатність молодої особистості. Очікується випереджальний розвиток молодіжного громадського сектору, що сприятиме формуванню потужного національного потенціалу. Молодь відчує власні сили, роль та свої перспективи у побудові майбутнього.
Все це змінить якісні характеристики молодіжного сектору - відбудеться поступ у розвитку інноваційного потенціалу молоді.