Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Вид материала | Автореферат |
СодержаниеСписок опублікованих праць за темою дисертації Ключові слова Тропин З.В. Ключевые слова |
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 468.15kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 740.67kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 390.59kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 632.89kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 453.73kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 492.02kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 331.46kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 325.21kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 330.24kb.
- Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня, 357.34kb.
1 2
ВИСНОВКИ
Висновки, яких дійшов дисертант у результаті дослідження, підсумовані наприкінці кожного розділу роботи. Серед висновків, що зроблені в дисертації, найважливішими є такі.
1. Пропонується узагальнено посилатись на міжнародні судові установи та міжнародний арбітраж як на міжнародні засоби ад’юдикації. Дослідженням також були встановлені характерні особливості міжнародних засобів ад’юдикації, що дозволяють виділити їх з-поміж інших мирних засобів вирішення міжнародних спорів.
2. Серед основних тенденцій, що зумовили сучасний розвиток міжнародних засобів ад’юдикації, варто звернути особливу увагу на формування обмеженого доступу індивідів до міжнародних засобів ад’юдикації, який в основному був опосередкований, а саме через звернення держав від імені своїх громадян. В той же час найбільш активне становлення індивідів як суб’єктів, що мають безпосередній доступ до міжнародних засобів ад’юдикації, відбувалося у праві прав людини, міжнародному економічному праві та міжнародному кримінальному праві. Саме завдяки ролі приватних осіб розвиток міжнародних засобів ад’юдикації у трьох зазначених сферах міжнародних відносин став основою становлення міжнародних засобів ад’юдикації взагалі як основного засобу мирного врегулювання міжнародних спорів у сучасному міжнародному праві.
3. Щодо міжнародного економічного права, то протягом тривалого періоду часу захист інтересів приватних осіб у цій сфері міжнародних відносин здійснювався державами у порядку дипломатичного захисту, що виявилося доволі неефективним. Тому поряд з цим у міжнародному економічному праві виникли засоби вирішення міжнародних спорів з безпосереднім доступом до них приватних осіб. Насамперед мова йде про засоби вирішення міжнародних інвестиційних спорів.
4. Велика кількість міжнародних засобів ад’юдикації в сучасному міжнародному праві призвела до того, що нові засоби практично не створюються, а нові міжнародні договори та міжнародні організації розповсюджують на себе юрисдикцію вже існуючих міжнародних засобів ад’юдикації. У випадку ж міжнародних договорів зі складним предметом регулювання така відсильна система призводить до появи розгалуженого механізму вирішення міжнародних спорів, в якій кожному аспекту предмета регулювання такого міжнародного договору відповідає свій окремий засіб чи окрема система засобів вирішення спорів. Причому такий підхід до побудови засобів вирішення спорів є саме механізмом, а не системою, оскільки в ньому засоби вирішення спорів перебувають не у вертикальному підпорядкуванні один з одним (що є притаманним для системи засобів вирішення спорів), а є лише взаємопов’язаними завдяки чіткому розмежуванню їх юрисдикцій. Одним з найяскравіших прикладів міжнародного договору, що застосовує цей підхід, є Договір до Енергетичної Хартії („ДЕХ”).
5. Наразі ДЕХ є єдиним багатостороннім договором у сфері міжнародних енергетичних відносин, який встановлює уніфіковані правила взаємовідносин в паливно-енергетичній сфері як між державами, так і між приватними особами та державами. Його особливість полягає у чіткому закріпленні за індивідами певних прав та покладанні на держави чітких обов’язків у сфері міжнародних енергетичних відносин з метою зменшення некомерційних ризиків, пов’язаних з діяльністю у паливно-енергетичній сфері. Основними напрямами міжнародних енергетичних відносин, що становлять предмет регулювання ДЕХ, є торгівля, транзит, інвестиції та енергоефективність. Тому не дивно, що такий складний за своєю структурою матеріальних норм міжнародний договір, як ДЕХ, має розгалужений та не менш складний механізм засобів мирного вирішення спорів. Такий механізм вирішення спорів, в якому основне місце посідають міжнародні засоби ад’юдикації, став реалізацією тенденцій сучасного міжнародного права, зокрема в забезпеченні прямого доступу індивідів до засобів вирішення міжнародних спорів з метою захисту ними своїх прав.
6. Основу механізму вирішення спорів за ДЕХ складає можливість вирішення спорів між державами-учасницями та між державами-учасницями і приватними особами. Відповідно на основі ДЕХ підлягають врегулюванню спори між державами-учасницями з приводу застосування та тлумачення положень цього договору, а між індивідами та державами-учасницями – по спорах, пов’язаних з інвестиціями. Поряд з цим ДЕХ передбачає спеціальні засоби вирішення спорів. Мова йде про особливу процедуру врегулювання транзитних спорів та про процедуру врегулювання торгових спорів і спорів щодо пов’язаних з торгівлею інвестиційних заходів між державами-учасницями. Крім того, цей договір передбачає засоби вирішення спорів щодо конкуренції; щодо охорони навколишнього середовища та елементи вирішення податкових питань. Останній застосовується при вирішенні міждержавних та інвестиційних спорів і фактично є не окремим засобом вирішення спорів, а допоміжною процедурою встановлення факту – чи становить оподаткування приховані дискримінаційні чи експропріаційні заходи.
7. Загальною характерною особливістю засобів вирішення міждержавних спорів за ДЕХ є те, що реалізація прямих обов’язків держав-учасниць, що закріплені в ньому, підтримана доволі істотними засобами врегулювання спорів щодо таких зобов’язань, основу яких становлять міжнародні засоби ад’юдикації чи засоби, що мають квазіад’юдикаційний характер, в той час як обов’язки учасників, закріплені у вигляді „намірів” і тому подібних положень, у разі виникнення спору є предметом більш м’яких засобів вирішення спорів (в основному у вигляді переговорів чи консультацій).
8. Центральне місце інвестиційного арбітражу в системі засобів вирішення міжнародних спорів за ДЕХ зумовлюється не лише кількістю звернень до нього задля врегулювання спорів між приватними особами та державами, але й якістю норм, що закріплюють цей вид арбітражу, які є одними з найбільш розроблених в сучасному міжнародному праві. Засоби вирішення інвестиційних спорів за ДЕХ стали уособленням останніх напрацювань теорії та практики сучасного міжнародного економічного права, що мають обов’язкову юрисдикцію з вирішення спорів щодо порушення інвестиційних положень за цим договором. Метою цих засобів є збільшення вірогідності ефективного виконання зобов’язань держав за ДЕХ перед приватними особами. Водночас, незважаючи на те, що засоби вирішення міжнародних спорів, передбачені ДЕХ, створюють єдиний взаємопов’язаний механізм вирішення спорів, основу якого складають міжнародні засоби ад’юдикації, проведене дослідження підтверджує ймовірність виникнення ситуацій перетинання та конкурування юрисдикції зазначених засобів.
9. Незважаючи на нетривалий період дії ДЕХ, вже існує порівняно велика кількість звернень до засобів вирішення міжнародних спорів, передбачених цим договором, що пояснюється не лише особливостями міжнародних відносин в енергетичній сфері (насамперед їх загостренням в останні часи), але й якістю нормативного матеріалу цього договору та, зокрема, положень, що закріплюють механізм вирішення міжнародних спорів. Водночас ця практика має певні особливості, які продиктовані структурою предмета регулювання ДЕХ, що зумовлює її поділ на два основних напрями: реалізація засобів вирішення спорів між державами та між державами і приватними особами (інвестиційні спори).
10. Прикладів реалізації засобів вирішення міждержавних спорів за ДЕХ, незважаючи на широкий спектр таких засобів, практично немає. В основному це пояснюється небажанням держав застосовувати інституції із можливими зобов’язальними рішеннями саме в енергетичній сфері як дуже чуттєвої до будь-яких дій держав, не говорячи вже про обставини (рішення міжнародних ад’юдикаційних установ), які можуть бути прийняті фактично без їх участі.
11. Розглядаючи засоби вирішення інвестиційних спорів за ДЕХ, одразу стає помітним, що вони, на відміну від засобів вирішення міждержавних спорів, демонструють зовсім іншу інтенсивність реалізації. Станом на січень 2008 року, за інформацією Секретаріату Енергетичної Хартії, існує 18 звернень до цих засобів, що демонструє, наскільки приватні особи є більш активними за держави у відстоюванні своїх прав в міжнародних економічних відносинах за допомогою засобів вирішення міжнародних спорів.
12. Не викликає сумнівів, що саме інвестиційний арбітраж на підставі положень ДЕХ став тим елементом механізму вирішення міжнародних спорів за цим договором, який становить його основу і забезпечує авторитет цього міжнародного договору як дієвого засобу вирішення суперечок в сучасних міжнародних відносинах.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Основні положення дисертації були викладені в таких роботах:
Статті у наукових фахових виданнях:
1. Тропiн З. В. Вирішення міждержавних спорів за Договором до Енергетичної Хартії / З. В. Тропiн // Український часопис міжнародного права. – 2005. – № 1. – С. 43–48.
2. Тропiн З. В. Вирішення інвестиційних спорів за Договором до Енергетичної Хартії: механізм та предмет застосування / З. В. Тропiн // Український часопис міжнародного права. – 2006. – № 1. – С. 147–151.
3. Тропін З. В. Вирішення інвестиційних спорів за Договором до Енергетичної Хартії / З. В. Тропiн // Актуальні проблеми міжнародних відносин : збірник наукових праць. – К. : Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут міжнародних відносин, 2006. – Випуск 64, Частина ІІ (у двох частинах). – С. 61–63.
4. Тропiн З. В. Процес Європейської енергетичної хартії як сучасна основа співробітництва держав в енергетичній сфері / З. В. Тропiн // Український часопис міжнародного права. – 2007. – № 3. – С. 14–18.
Тези доповідей:
1. Тропин З. В. Содержание понятия «инвестиция» в контексте разрешения споров по Договору к Энергетической Хартии / З. В. Тропин // Материалы XIV Международной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых "Ломоносов" : Том 4 / отв. ред. И. А. Алешковский, А. И. Андреев, П. Н. Костылев. – М. : Издательство МГУ, 2007. – С. 427.
2. Тропiн З. В. Поняття транзиту енергоресурсів в міжнародно–правовій практиці та законодавстві України / З. В. Тропiн // Актуальні питання реформування правової системи України : зб. наук. ст. за матеріалами IV мiжнар. наук.–практ. конф., 1–2 черв. 2007 р., Луцьк : Т. 1. / уклад. Т. Д. Климчук, I. M. Якушев. – Луцьк : РВВ "Вежа" Волин. держ. ун–ту iм. Лесі Українки, 2007. – С. 317–320.
3. Тропін З. В. Відповідальність держави на основі Договору до Енергетичної Хартії за дії державних підприємств в контексті рішення по справі Nykomb Synergetics Technology Holding AB v. Республіка Латвія / З. В. Тропiн // Актуальні проблеми юридичної науки : збірник тез міжнародної наукової конференції "Шості осінні юридичні читання", 26–27 жовтня 2007 р., Хмельницький : Ч. 1: Теорія та історія держави і права. Історія політичних і правових вчень. Філософія права. Конституційне право. Міжнародне право. Порівняльне правознавство. – Хмельницький : Видавництво Хмельницького університету управління та права, 2007. – С. 274–275.
4. Тропiн З. В. Процес Європейської енергетичної хартії як засіб уніфікації національного енергетичного законодавства / З. В. Тропiн // Порівняльно-правові дослідження : матеріали ІІ міжнародного наукового семінару "Порівняльне правознавство: сучасний стан i перспективи розвитку". – К., 2007. – № 1–2. – С. 316–317.
5. Тропін З. В. "Доктрина Кальво" та механізм вирішення інвестиційних спорів за Договором до Енергетичної Хартії: еволюція взаємодії / З. В. Тропiн // Український часопис міжнародного права. – 2007. – №1. – С. 107–109.
6. Тропин З. В. Юрисдикция национальных судов и международного арбитража при разрешении инвестиционных споров по Договору к Энергетической Хартии [Електронний ресурс] / З. В. Тропин // Материалы докладов XV Международной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых "Ломоносов" / отв. ред. И.А. Алешковский, П.Н. Костылев. – М. : Издательство МГУ, 2008. – С. 55–57. – Режим доступу :
http://www.lomonosov-msu.ru/2008/28_9.pdf.
АНОТАЦІЇ
Тропін З.В. Механізм вирішення міжнародних спорів за Договором до Енергетичної Хартії. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.11 – міжнародне право. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2008.
Дисертацію присвячено дослідженню механізму вирішення міжнародних спорів за Договором до Енергетичної Хартії. Розглянуто теоретичні та практичні аспекти цього питання.
Досліджено становлення міжнародних засобів ад’юдикації в контексті загального історичного розвитку засобів вирішення міжнародних спорів. Виділено основні тенденції становлення міжнародних засобів ад’юдикації. Доведено, що Договір до Енергетичної Хартії містить механізм вирішення спорів, що відповідає цим тенденціям. Проаналізовані положення Договору до Енергетичної Хартії, які закріплюють відповідні засоби вирішення міжнародних спорів. Значна частина роботи присвячена дослідженню практики реалізації механізму вирішення спорів за Договором до Енергетичної Хартії. Проаналізовані проблемні питання застосування Договору до Енергетичної Хартії, що порушувались під час застосування засобів вирішення спорів за цим договором.
Ключові слова: міжнародне право, засоби вирішення міжнародних спорів, Договір до Енергетичної Хартії, міжнародні засоби ад’юдикації, міжнародні енергетичні відносини, міжнародні судові установи, міжнародний арбітраж, енергетичні матеріали та продукти.
Тропин З.В. Механизм разрешения международных споров по Договору к Энергетической Хартии. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.11 – международное право. – Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2008.
Диссертация посвящена исследованию механизма разрешения международных споров по Договору к Энергетической Хартии. Рассмотрены теоретические и практические аспекты этого вопроса.
В исследовании предложено обобщенно ссылаться на международные судебные учреждения и международный арбитраж как на «международные средства адъюдикации». Также были выявлены характерные особенности международных средств адъюдикации, которые позволяют выделить их среди других мирных средств разрешения международных споров. Рассмотрено становление международных средств адъюдикации в контексте общего исторического развития мирных средств разрешения международных споров. Определены основные тенденции становления международных средств адъюдикации: предоставление доступа частным лицам к международным средствам адъюдикации, специализация международных судебных учреждений, появление международных договоров, полностью посвященных международным средствам адъюдикации и т.д. Доказано, что Договор к Энергетической Хартии содержит механизм разрешения споров, который соответствует этим тенденциям. Установлено, что значительное количество международных средств адъюдикации в современном международном праве, привело к тому, что новые подобные средства практически не создаются. Новые же международные организации и международные договора предусматривают разрешение споров относительно их предмета отсылочным порядком к уже существующим международным средствам адъюдикации. Договора же со сложным предметом регулирования обладают механизмом разрешения международных споров, в котором каждому аспекту предмета регулирования такого договора соответствует свое средство или система средств международной адъюдикации. Причем такое построение средств разрешения споров является именно механизмом разрешения споров, а не системой, поскольку международные средства адъюдикации в нем находятся не в вертикальной подчиненности, а лишь четко разделены в их юрисдикциях. Одним из примеров такого международного договора является Договор к Энергетической Хартии. В современном международном праве Договор к Энергетической Хартии является единственным многосторонним международным договором, который устанавливает унифицированные правила отношений в международных топливно-энергетических отношениях. Проанализированы положения Договора к Энергетической Хартии, которые устанавливают соответствующие средства разрешения международных споров. Основу механизма разрешения международных споров по Договору к Энергетической Хартии составляет возможность разрешения споров между государствами-участниками и между государствами-участниками и частными лицами. Соответственно на основании Договора к Энергетической Хартии подлежат урегулированию споры между государствами-участниками относительно применения и толкования положений этого договора, а между индивидами и государствами-участниками – по спорам, связанным с инвестициями. Наряду с этим существуют специальные средства разрешения международных споров – особая процедура урегулирования торговых споров, споров относительно конкуренции, относительно охраны окружающей среды и элементы разрешения налоговых вопросов. Причем последний фактически является не отдельным средством разрешения споров, а вспомогательной процедурой, которая применяется при разрешении межгосударственных или инвестиционных споров, когда возникает вопрос о правомерности налогообложения.
Значительная часть роботы посвящена исследованию практики реализации механизма разрешения международных споров по Договору к Энергетической Хартии. Установлено, что примеров реализации средств разрешения межгосударственных споров по Договору к Энергетической Хартии практически нет. Это, прежде всего, связано с нежеланием государств быть объектом наднациональных органов с возможностью вынесения обязательного для них решения в этой сфере международных отношений. Хотя также существуют возможные объяснения относительно отсутствия каждого отдельного средства разрешения межгосударственных споров по Договору к Энергетической Хартии. Например, отсутствие примеров применения средств разрешения торговых споров объясняется не только отсутствием фиксированных таможенных тарифов, за нарушение которых возможно было бы применение соответствующих средств, но и отсутствием в законодательстве большинства государств обязанности государственных органов инициировать соответствующие процедуры разрешения споров по обращению частных лиц происхождением с их территории. Практика же инвестиционного арбитража по Договору к Энергетической Хартии свидетельствует о том, что именно эта часть механизма разрешения споров по этому договору обеспечивает его авторитет и действенность в современных международных отношениях. Проанализированы проблемные вопросы применения Договора к Энергетической Хартии, которые поднимались международными средствами адъюдикации во время применения средств разрешения споров по этому договору.
Ключевые слова: международное право, средства разрешения международных споров, Договор к Энергетической Хартии, международные средства адъюдикации, международные энергетические отношения, международные судебные учреждения, международный арбитраж, энергетические материалы и продукты.
Tropin Z.V. Mechanism of international dispute settlement under the Energy Charter Treaty. – Manuscript.
Dissertation for obtaining a scientific degree of the Candidate of Law Sciences under specialty – 12.00.11 – International Law. – Kyiv National Taras Shevchenko University, Kyiv, 2008.
Dissertation is dedicated to the research of the mechanism of settlement of international disputes under the Energy Charter Treaty. Theoretical and practical aspects of this issue are investigated.
Formation of international means of adjudication in context of common historical development of means of settlement of international disputes are analyzed. The main tendencies of development of international means of adjudication are filtrated. It is proved that Energy Charter Treaty contains mechanism of settlement of disputes that corresponds to these tendencies. Provisions of Energy Charter Treaty that fix respective means of settlement of international disputes are analyzed. Great part of the work is dedicated to the investigation of practice of realization of mechanism of settlement of international disputes under the Energy Charter Treaty. Problem aspects of implementation of Energy Charter Treaty that had been raised during realization of means of settlement of international disputes under this treaty were analyzed.
Key words: international law, means of international dispute settlement, Energy Charter Treaty, international means of adjudication, international energy relations, international courts, international arbitration, energy materials and products.