Автоматизована система складання фінансових бюджетів підприємства

Вид материалаДокументы
2.АНАЛІЗ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СКЛАДОВОЇ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ 2.1.Призначення бюджетування
2.2.Види бюджетів
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6

2.АНАЛІЗ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СКЛАДОВОЇ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ

2.1.Призначення бюджетування


Бюджетування – це, з одного боку, процес, процес складання фінансових планів і кошторисів, а з іншого боку – управлінська технологія, призначена для вироблення й підвищення фінансової обґрунтованості прийнятих управлінських рішень.

Основним об'єктом бюджетування є бізнес. Не підприємство або компанія, а саме бізнес як вид або сфера господарської діяльності. Як об'єкт фінансового планування можуть виступати виробництво та збут продуктів одного або декількох видів, відособлені територіально, технологічні або по сегментах ринку. В одній компанії одночасно може існувати кілька видів бізнесу, взаємозалежних один з одним технологічно, організаційно або фінансово. Бюджетування дозволяє управляти фінансами, як окремого бізнесу, так і підприємства в цілому, при цьому визначаються набір видів бізнесу, строки й напрямки реструктуризації й т.п.

Бюджетування - це технологія фінансового планування, обліку й контролю доходів і витрат, одержуваних від бізнесу на всіх рівнях керування, що дозволяє аналізувати прогнозовані фінансові показники й управляти з їхньою допомогою ресурсами.

Бюджет - фінансовий план, що охоплює всі сторони діяльності організації, що дозволяє зіставляти всі понесені витрати й отримані результати у фінансових термінах на майбутній період у цілому й по окремих частинах. Тому у високорозвинених країнах бюджет (фінансовий план) є основою керування фірмою.

Відповідно бюджетування - це технологи складання, коректування, контролю й оцінки виконання фінансових планів, а тому воно перетворюється в основу основ всіх технологій внутріфірмового керування.

2.2.Види бюджетів


За технологією саме складне бюджетування застосовується у виробничих структурах, а найпростішому – у банках і фінансових установах. Оцінка ризиків у банківській сфері – справа дійсно великотрудне.

Застосовувані у фінансовому плануванні види бюджетів можна розділити на чотири основні групи:
  • основні бюджети (бюджет доходів витрат, бюджет руху грошових коштів, розрахунковий баланс);
  • операційні бюджети (бюджет продажів, бюджет прямих матеріальних витрат, бюджет управлінських витрат й ін.);
  • допоміжні бюджети (інвестиційний бюджет, план капітальних або первісних витрат, кредитний план, бюджети окремих проектів і програм);
  • додаткові (спеціальні) бюджети (бюджет розподілу прибутку, податковий план і т.п.).

Всі ці бюджети потрібні для складання, так називаного зведеного виробничого бюджету або майстра-бюджету. При цьому майстер-бюджет може бути розроблений як для підприємства або компанії в цілому, так і для окремого бізнесу, виділюваного, наприклад у ЦФВ. Необхідно також розрізняти зведені бюджети й майстри-бюджети компанії.

Майстер-бюджет – це один або кілька основних бюджетів підприємства або компанії. Він складається на базі операційних і допоміжних бюджетів.

Зведений бюджет – це консолідований фінансовий план, що розробляють на основі бюджетів декількох видів бізнесу або структурних підрозділів компанії. Зведеними можуть бути основні, а також операційні й допоміжні бюджети.

Основні бюджети призначені для керування фінансами підприємства, оцінки фінансового стану бізнес. Основні бюджети дозволяють керівникам мати всю необхідну інформацію для оцінки фінансового становища компанії й контролю за зміною фінансового становища, для оцінки фінансової заможності бізнесу й інвестиційної привабливості проекту.

Операційні й допоміжні бюджети, насамперед , необхідні для більше точного складання основних бюджетів, визначення найбільш важливих пропорцій, обмежень і допущень, які варто враховувати при складанні основних бюджетів.

Додаткові (спеціальні) бюджети необхідні для більше точного визначення цільових показників і нормативів фінансового планування, більше точного обліку особливостей галузевого або місцевого (регіонального) оподатковування. Є ще одна відмінність додаткових бюджетів від операційні та допоміжних – це технологи бюджетування. Операційні й допоміжні бюджети складаються раніше основних, для того, щоб попередньо зібрати й обробити в нудотному виді інформацію, необхідну для складання бюджету доходів і витрат, бюджету руху грошових коштів і розрахункового балансу. Додаткові (спеціальні) бюджети можуть бути складені тільки після того, як складений (а бажано й оптимізовані) всі три основних бюджети.

Типологія бюджетів
  • Основні бюджети
    • Бюджет доходів і витрат
    • Бюджет руху грошових коштів
    • Розрахунковий (прогнозний) баланс
  • Операційні бюджети
    • Бюджет продажів
    • Бюджет запасів готової продукції
    • Бюджет виробництва
    • Бюджет прямих матеріальних витрат
    • Бюджет прямих витрат на оплату праці
    • Бюджет прямих виробничих (операційних) витрат
    • Бюджет накладних (загальновиробничих) витрат
    • Бюджет управлінських витрат
    • Бюджет комерційних витрат
  • Допоміжні бюджети
    • План капітальних (первісних) витрат
    • Кредитний план
    • Бюджет технічної реконструкції виробництва
  • Спеціальні бюджети
    • Бюджет балансового прибутку
    • Бюджет чистого прибутку
    • Податковий бюджет

Всі ці бюджети необхідні як для складання прогнозів фінансового стану підприємства або фірми й проведення сценарного аналізу окремого проекту або бізнесу, так і для виконання так називаний план-факт аналізу.

План-факт аналіз являє собою періодичне зіставлення запланованих у бюджетах показників з фактичними показниками, оцінку й аналіз виявлених відхилень [6].