Методика проведення стратегІчних маркетингових досліджень щодо виявлення перспектив впливу досліджень Ірозробок на інноваційний розвиток національної економІки 2009
| Вид материала | Документы |
- 1. Система маркетингових досліджень, 429.74kb.
- Інститут регіональних досліджень нан україни у 2009 році, 1149.62kb.
- Х інтересів донорів та реципієнтів іноземних інвестицій та виявлення впливу іноземного, 188.05kb.
- Міжнародний кодекс маркетингових досліджень, 90.9kb.
- Звіт директора ду “Український інститут стратегічних досліджень моз україни”, 641.5kb.
- Маркетингові дослідження, 27.17kb.
- 1. теоретичне обгрунтування, програма, об'єкти та методика проведення досліджень, 535.04kb.
- Інститут регіональних досліджень нан україни у 2007 році, 1131.72kb.
- Інститут регіональних досліджень нан україни у 2008 році, 688.86kb.
- Інститут регіональних досліджень нан україни у 2010 році, 1378.31kb.
Міністерство освіти і науки України
Одеський державний економічний університет
Український інститут науково-технічної і економічної інформації
Методика проведення стратегІчних маркетингових досліджень щодо виявлення перспектив впливу досліджень І розробок на інноваційний розвиток національної економІки
2009
ЗМІСТ
ВСТУП 3
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 4
2. ПРОВЕДЕННЯ АНКЕТУВАННЯ 7
3. ОБРОБКА АНКЕТ 8
Додаток 2 18
Додаток 3 20
Додаток 4 22
Додаток 5 24
Додаток 6 25
ВСТУП
Державна система стратегічних маркетингових досліджень науково-технологічного розвитку – це сукупність логічно пов’язаних методів, технологічних процедур, технічних засобів, які виконуються послідовно і виявляють позиції експертів щодо перспектив впливу наукових досліджень на інноваційний розвиток національної економічної системи.
Метою Державної системи стратегічних маркетингових досліджень науково-технологічного розвитку є оцінка та вибір критичних технологій за такими критеріями:
- кількість видів нової наукоємної продукції, вироблених на основі критичної технології;
- потенційна місткість ринку нової наукоємної продукції;
- внесок у прискорення росту ВВП;
- забезпечення національної безпеки України, зокрема, її технологічної безпеки.
Основними завданнями стратегічних маркетингових досліджень є:
1) отримання інформації від експертів про інноваційні розробки за обраними для державного фінансування пріоритетними тематичними напрямами;
2) виявлення нової наукоємної продукції, яка потребує розроблення та впровадження нових критичних технологій;
3) складання паспортів критичних технологій, які містять найважливіші маркетингові ознаки, включаючи, опис;
4) групування та ранжування паспортів критичних технологій за обраними критеріями.
Обрані для державного фінансування критичні технології в результаті їх упровадження в середньостроковій та/або довгостроковій перспективі забезпечать підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товарів на внутрішньому та зовнішньому ринках шляхом:
- зростання обсягів та динаміки продажів вітчизняних товарів на внутрішньому та зовнішньому ринках;
- підвищення якості вітчизняних технологій, подолання залежності від імпорту особливо важливих товарів і критичних технологій.
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Для вибору перспективних напрямів державного фінансування наукових досліджень і розробок оптимальним методом є проведення маркетингових досліджень на основі експертного опитування. Інші методи проведення таких досліджень спрацьовують тільки при оперативному аналізі.
Формування бази даних та опитування експертів здійснюється за трьома напрямами:
- науковці – вчені, які найбільш активно працюють в певному пріоритетному тематичному напрямі;
- управлінці – найбільш компетентні в певному пріоритетному тематичному напрямі представники центральних органів виконавчої влади, промислових асоціацій, бізнес-спільнот;
- підприємці – представники підприємств, на яких пропонується впровадження критичних технологій.
Опитування експертів пропонується здійснювати через мережу Інтернет. Застосування Інтернет-технології дозволить: заощадити кошти на розсилання та обробку анкет; оперативно отримувати інформацію; автоматично аналізувати відповіді експертів, отримуючи узагальнюючий фактологічний та ілюстративний матеріал безпосередньо в програмі.
Обов’язковою умовою опитування є специфічна анкета для кожної групи експертів. Це дозволить диференційовано ставити питання, враховуючи спеціалізацію експертів, а також розділити складання паспорта критичної технології на блоки. Питання різних анкет корелюються між собою. Якщо буде виявлено незбігання точок зору експертів, то здійснюється проведення додаткових досліджень методом фокус-груп. Як показано на рис.1, передбачається два етапи.
| Перший етап. На спеціальному сайті за кожним тематичним напрямом розміщується три анкети для різних груп експертів. Кожен експерт отримує індивідуальний пароль для заповнення анкети та не має доступу для огляду анкет інших експертів та узагальнюючих таблиць та графіків | ||||
| Анкета для експертів – науковців | | Анкета для експертів – управлінців (представників державних органів виконавчої влади, бізнес-асоціацій, бізнес-спільноти) | | Анкета для експертів –підприємців (представників підприємств, на яких пропонується впровадження критичних технологій) |
 | | | | |
| Узагальнення даних анкетування: таблиці, графіки з середніми значеннями, частотою та кореляцією відповідей, результати дисперсійного, кластерного аналізу відповідей експертів різних груп. | ||||
| | ||||
| Фокус-групи експертів для узгодження їх точок зору. | ||||
| | ||||
| Складання паспортів критичних технологій за пріоритетними напрямами | ||||
| | ||||
| Другий етап. Формування пакета критичних технологій, який складається з чотирьох груп. У кожній групі критичні технології проранжовано за певним напрямком: 1) кількість видів нової наукоємної продукції, вироблених на основі критичної технології; 2) потенційна місткість ринку; 3) внесок у прискорення росту ВВП; 4) забезпечення національної безпеки України, зокрема, її технологічної безпеки. | ||||
| | ||||
| Вибір замовником критичної технології для фінансування | ||||
Рис.1. Алгоритм функціонування державної системи стратегічних маркетингових досліджень
Перший етап. На підставі результатів анкетування формується перелік найважливішої нової наукоємної продукції, масове виробництво якої з впровадженням критичних технологій може бути розпочате на підприємствах протягом найближчих 10 років. Проекти анкет наведені в Додатку 1.
Складається пакет ключових факторів комерційного успіху нової наукоємної продукції. Порівнюється перспективна продукція з наявними вітчизняними та іноземними аналогами. Виявляється перелік галузей, підприємств, на яких передбачається впровадження критичних технологій.
У цілому, нова наукоємна продукція повинна забезпечити:
— внесок у прискорення росту ВВП, поліпшення його структури і підвищення конкурентоспроможності економіки;
— забезпечення національної безпеки України, зокрема, її технологічної безпеки.
При обробці результатів опитування передбачається використання таких статистичних методів:
- кластерний аналіз обробки анкет експертів для виявлення кількості оптимістично та песимістично налаштованих експертів для кожної групи;
- однофакторний дисперсійний аналіз для оцінки ступеня узгодження оцінок експертів за ключовими питаннями в різних групах.
Якщо відповіді експертів в кожній групі узгоджені та середні оцінки, дані експертами, у різних групах відрізняються незначно, то паспорти критичних технологій за пріоритетними напрямами складаються автоматично.
При наявності великої варіації (неузгодженості) думок експертів з однієї групи, або в різних групах, проводиться фокус-група для усунення розбіжності відповідей експертів та формування паспорту критичної технології.
Другий етап. Формується пакет критичних технологій з чотирьох груп, з якого потенційний замовник буде вибирати об’єкти фінансування. Отримані критичні технології ранжуються за наступними ознаками (1 місце - найбільша значущість і далі вона зменшується):
1) кількість видів нової наукоємної продукції, вироблених на основі критичної технології;
2) потенційна місткість ринку;
3) внесок у прискорення росту ВВП;
4) забезпечення національної безпеки України, зокрема, її технологічної безпеки.
Паспорти критичних технології ранжують чотири рази (за кількістю ознак групування). У кожній з чотирьох груп отримають відповідний значущості ранг. Замовник обирає критичну технологію для фінансування, грунтуючись на цій інформації.