Методика проведення стратегІчних маркетингових досліджень щодо виявлення перспектив впливу досліджень Ірозробок на інноваційний розвиток національної економІки 2009

Вид материалаДокументы

Содержание


Кластерний аналіз відповідей експертів
Подобный материал:
1   2   3   4   5

Додаток 4



Таблиця 1

Результаті статистичної обробки табл. 2 додатку 3

№ п/п

Критична технологія

Наукове дослідження



Термін до впровадження



Річний обсяг фінансування

Організ.-лідер

Країна

серед.

мін.

макс.

серед.

мін.

макс.









































Таблиця 2

Результаті статистичної обробки табл. 2 додатку 3

№ п/п

Нова наукоємна продукція

Підприємство


Місткість внутрішнього ринку



Місткість зовнішнього ринку

Вітч. аналог

Середня функ.оц.інка

Середня цін.оцін

Іноземн. аналог

Сер. Функ .оц.

Сер. цін. оцінка

серед.

мін.

макс.

серед.

мін.

макс.

































































Таблиця 3

Результаті статистичної обробки табл. 3 додатку 3

№ п/п

Критична технологія

Наукова проблема



Термін до впровадження




Річний обсяг фінансування

Організація-виконавець

серед.

мін.

макс.

серед.

мін.

макс.



































Таблиця 4

Результаті статистичної обробки табл. 3 додатку 3

№ п/п

Нова наукоємна продукція

Споживачі

Підприємство


Місткість внутр. ринку



Місткість зовнішнього ринку

Вітч. аналог

Сер.функ.оц.інка

Середня цін.оцін

Іноземн. аналог

Сер. функ .оц.

Сер. цін. оцінка

серед.

мін.

макс.

серед.

мін.

макс.




































































Таблиця 5

Результаті статистичної обробки табл. 4 додатку 3

№ п/п

Критична технологія

Наукова проблема

Метод вирішення

Організація

Напрямок

дослідження

Впровадження новацій























Таблиця 6

Результаті статистичної обробки табл. 4 додатку 3

№ п/п

Нова наукоємна прод.

Технологія

Щор. обсяг продажу

Початок виробництва


Термін



Потрібні ресурси

Вітч. аналог

Сер.функ.оцінка

Середня цін.оцін

Іноземн. аналог

Сер. функ .оц.

Сер. цін. оцінка

серед.

мін.

макс.

фахівці

кошти


































































Додаток 5



Кластерний аналіз відповідей експертів


Кластерний аналіз є сукупністю методів, які використовуються для класифікації об’єктів у відповідно однорідні групи, котрі називають кластерами.

У маркетинговому дослідженні функціональних та цінових переваг майбутньої наукоємної продукції над вітчизняними та іноземними аналогами варто проводити кластерний аналіз для з’ясування кількості оптимістично та песимістично налаштованих експертів. На рисунку зображена ідеальна ситуація кластерізації експертів. Кількість оптимістично налаштованих експертів, тобто тих, які ставлять високі оцінки функціональним (змінна 1) та ціновим (змінна 2) перевагам наукоємної продукції, перевищує кількість песимістично налаштованих експертів – тих, що ставлять низькі оцінки функціональним (змінна 1) та ціновим (змінна 2) перевагам.


змінна1



змінна 2


Рис.1. Кластерний аналіз відповідей експертів


Класифікація експертів дозволяє порівнювати їх відповіді як в межах кожної групи (науковці, управлінці, підприємці), так і між групами. Розрахувавши відсоток оптимістично та песимістично налаштованих експертів можна виявити неспівпадання точок зору експертів різних груп.


Додаток 6



Дисперсійний аналіз


Дисперсійний аналіз – статистичний метод вивчення відмінностей між вибірковими середніми для двох чи більше сукупностей. Дисперсійний аналіз може бути одно- та багатофакторним, це залежить від того, скільки факторів ураховувати. Фактор – це категоріальна незалежна змінна.

У нашому випадку фактор - це належність експерта до однієї з трьох груп (науковці, управлінці, підприємці). Завдяки дисперсійному аналізу перевіряється причина не збігання середніх функціональних або цінових оцінок, яки виставили експерти різних груп новій наукоємній продукції (Рис.2).


Х

I науковці II управлінці III підприємці



У функціональні або цінові оцінки наукоємної продукції


Рис.2. Однофакторний дисперсійний аналіз


Цією причиною може бути те, що експерти різних груп по-різному оцінюють наукоємну продукцію або статистична випадковість (тобто оцінки відрізняються, але не значно). Виконуючи однофакторний дисперсійний аналіз спершу знаходимо середні оцінки (функціональні та цінові) надані новій наукоємній продукції експертами в кожній з трьох груп (науковці, управлінці, підприємці). Далі порівнюємо їх, вважаючи фактором належність експерта до однієї з трьох груп. Це дасть можливість стверджувати, що середні оцінки відрізняються тому, що експерти з різних груп по-різному оцінюють нову наукоємну продукцію, або ці оцінки відрізняються незначно.