Теоретико-методичні основи організаційно-економічного механізму активізації інноваційної діяльності підприємств інноваційна діяльність підприємств у контексті інноваційної моделі розвитку економіки України

Вид материала

Документы

Содержание Для приобретения полной версии работы перейдите Об’єкти та суб’екти

Подобный материал:

• Систематизовано базові положення теорії ресурсного забезпечення інноваційної діяльності, 40.51kb.
• Теоретико-методичні засади організаційно-економічного механізму санації підприємств, 489.67kb.
• Модуль 1 Інноваційна діяльність в Україні як фактор забезпечення її економічного розвитку, 587.06kb.
• Концептуальні основи моделювання управління інноваційною діяльністю регіонів, 234.82kb.
• На підставі інноваційного розвитку, 650.39kb.
• Як нова мегаінституція глобального економічного середовища, 249.01kb.
• Розділ 1 теоретико-прикладні засади стимулювання інноваційної діяльності машинобудівних, 682.59kb.
• "Проблеми та перспективи формування інноваційної парадигми економіки України в контексті, 32.23kb.
• Конспект лекцій з дисципліни " економіка І організація інноваційної діяльності", 1629.09kb.
• Розділ 1 роль І місце інноваційних процесів у діяльності підприємств залізничного транспорту, 706.68kb.

Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылкеРозглянемо дію запропонованого нами організаційно-економічного механізму активізації інноваційної діяльності на підприємстві (рис. 1.4).

Об'єктом організаційно-економічного механізму активізації інноваційної діяльності підприємства є інновації (продуктові, технологічні, маркетингові, організаційні). Основними суб'єктами інноваційної діяльності є організації, науково-дослідні установи, підприємства, на яких упроваджуються інновації.



Організаційно-економічний механізм активізації інноваційної діяльності підприємств


Об’єкти та суб’екти

Методи здійснення

Функції механизму

Напрямки реалізації механізму активізації інноваційної діяльності





Державне регулювання інноваційної діяльності

-формування ефективної законодавчої бази у сфері інновацій

- створення пільг для інноваційно активних підприємств

-бюджетне фінансування та пільгове кредитування

-страхування ризиків

-розробка методик

ціноутворення на інноваційну продукцію

-розповсюдження нових організаційних форм інноваційної діяльності

-формування комплексної оцінки інноваційної діяльності


Держава


організація



Оподаткування

підприємство


планування
інноваційне


Фінансування і кредитування
партнерство


стимулювання
(співробітництво)




моніторинг

Страхування

-науково-дослідні організації

-фінансово-кредитні установи

-інвестори

-венчурні фірми

-інші суб’єкти


Ціноутворення

оцінка





Фактори, що обумовлюють інноваційну активність підприємства





Інструменти реалізації організаційно-економічного механізму активізації інноваційної діяльності підприємства






Рис. 1.4. Схема взаємодії елементів організаційно-економічного механізму активізації інноваційної діяльності підприємств


Підприємства й організації в ході здійснення новаторської діяльності також співробітничають з фінансово-кредитними установами, інвесторами, венчурними фірмами, які фінансують інноваційні процеси. Важливо, що така форма взаємин набуває форми інноваційного партнерства (співробітництва), під яким ми розуміємо активну спільну роботу інноваційно активних підприємств, науково-дослідних організацій, фінансових установ для здійснення інноваційної діяльності.

Держава, як головний суб'єкт науково-технічної діяльності, визначає пріоритети у сфері інноваційної діяльності, створює умови для формування і реалізації інноваційного потенціалу підприємств і підтримує їх розвиток через систему фінансово-кредитних і податкових інструментів, а також формує організаційні механізми інформаційного і ресурсного забезпечення впровадження нововведень.

На наш погляд, в умовах дефіциту в державному бюджеті України, що призводить до інноваційного застою, вкрай потрібно вжити низку заходів з метою підтримки інноваційної активності підприємств, а саме:

здійснювати ефективнішу антимонопольну політику;

• провадити пільгову політику оподаткування підприємств, які ведуть інноваційну діяльність;
  
• підтримувати пільгове кредитування інноваційно активних підприємств;
  
• створювати умови для розвитку малого інноваційного бізнесу;
  
• створювати сучасні організаційні форми інноваційної діяльності (бізнес-інкубатори, технопарки, технополіси тощо).
  

Як ми вже зазначали, одним з основних напрямів створення механізму інноваційної діяльності є формування законодавчої і нормативно-правової бази, що встановлює правові, економічні й організаційні засади державного регулювання інноваційно-інвестиційної діяльності в Україні.

Поданий нами організаційно-економічний механізм активізації інноваційної діяльності підприємств (див. рис. 1.4) має виконувати такі функції, як організація, планування, стимулювання, моніторинг і оцінка інновацій.

Організація як функція організаційно-економічного механізму активізації інноваційної діяльності — це процес формування інноваційної системи, розподіл завдань, повноважень, відповідальності для досягнення загальної мети всіма учасниками інноваційного процесу.

Така функція механізму активізації інноваційної діяльності, як планування, на наш погляд, спрямована на розв'язання таких задач:

1. виявлення потреби виробництва в інноваціях, здатних підвищити його ефективність;
   
2. визначення цільових орієнтирів, досягнення яких служить підтвердженням техніко-технологічної або організаційно-управлінської доцільності впровадження відповідних новацій;
   
3. відбір нововведень, підготовка і впровадження яких забезпечують досягнення поставленої мети за умови загального підвищення ефективності виробництва з урахуванням здійснення процесів вибуття (заміщення);
   
4. проведення аналізу ситуаційних змін, очікуваних після впровадження передбачених нововведень;
   
5. порівняльна оцінка ефективності різних варіантів інновацій;
   
6. оцінка відповідних науково-технічного і виробничого потенціалів (складу виконавців, ресурсної бази і т. ін);
   
7. розподіл завдань між виконавцями і складання планів науково-технічних і виробничих робіт.
   

Можна виділити особливості планування процесів підготовки і впровадження інновацій:

• орієнтація на досягнення кінцевих результатів;
  
• наявність системи кількісних і якісних показників, що відображають стан і хід досягнення мети;
  
• упорядкування і узгодження комплексних заходів щодо досягнення мети (основних і забезпечувальних);
  
• формування плану взаємозв'язаних заходів, що забезпечують досягнення мети.
  

Найважливішою функцією механізму активізації інноваційної діяльності є стимулювання (моральне і матеріальне заохочення) усіх працівників, котрі беруть участь у підготовці й упровадженні інновацій, що потребує, у свою чергу, постійного контролю за перебігом робіт, обліку і оцінки, а також аналізу ефективності інноваційної діяльності.