Організації методичної роботи
| Вид материала | Документы |
- Роль методичної роботи, 54.32kb.
- Рекомендації по підготовці І проведенню діагностування педагогічних кадрів для організації, 691.15kb.
- Творчий звіт учителя, 641.32kb.
- Підсумки методичної роботи в початковій школі за 2010-2011, 172.37kb.
- Аналіз методичної роботи, 350.47kb.
- План роботи методичної ради, 26.16kb.
- Рекомендації районного методичного кабінету відділу освіти райдержадміністрації щодо, 191.75kb.
- Коровченко Ірина Юріївна, 78.93kb.
- Індивідуальний план методичної роботи класного керівника на 2009/10 н р. Прізвище,, 577.13kb.
- Т. В. Селецька, методист нмц, 407.73kb.
27.12.2010
185-12/07
Навчально-методичний центр професійно-технічної освіти
у Херсонській області
ОСНОВНІ ФОРМИ ТА МЕТОДИ
ОРГАНІЗАЦІЇ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ
(методичні рекомендації для керівників методичних комісій класних керівників)
Матеріали підготовлені
методистом НМЦ ПТО
Бондар Н.П.
Херсон 2010
Зміст
Методичне об’єднання класних керівників: проблеми, пошуки, рішення.
Організація методичної роботи з класними керівниками.
-
Методи навчання дорослих.
Основні форми та методи організації методичної роботи (перелік).
Ділова гра «Нестандартні форми методичної роботи».
Методичне об’єднання класних керівників:
проблеми, пошуки, рішення
Класний керівник повинен мати мудрість учителя, відповідальність старшого товариша, доброту матері, строгість батька.
Та і для учня в навчальному закладі немає ближчої людини, ніж класний керівник. Кому ж ще можна розповісти про негаразди з предмета, про сварку з товаришем чи про щасливу подію в сім’ї?
Від класного керівника залежить ступінь сформованості колективу. Вміння згуртувати навколо себе дітей — великий дар і велика робота. Вміння захопити, повести, відкрити світ — неоціненний скарб справжнього педагога. Захоплення вчителя стає захопленням учнів. І хочемо ми того чи ні, але, оскільки діти зовні схожі на своїх батьків, риси характеру класного керівника переходять у характер вихованців. Адже байдужість породжує байдужість. І лише вогонь породжує вогонь!
Головним завданням методичної роботи в навчальному закладі є надання реальної, дієвої допомоги класним керівникам, майстрам виробничого навчання та вихователям у процесі розвитку їхньої майстерності як сплаву професійних знань, навичок і вмінь.
Внутріучилищна методична робота з педагогічними кадрами спрямована на формування професійної компетентності, збереження та розвиток творчого потенціалу всього колективу, вироблення інноваційного стилю діяльності, підготовки вчителів до пошукової діяльності з метою впровадження інноваційних технологій превентивного виховання в навчально-виховний процес.
Сучасне суспільство вимагає від людини певних умінь, які можна застосувати за будь-яких обставин; уміння мислити, а не накопичувати певну суму знань і поглядів; комунікабельності — уміння працювати в злагоді з іншими і спільно досягати мети.
Все більше ми докладаємо зусиль, щоб стимулювати творчу активність педагога, щоб дати їй змогу вільно виявляти свої вподобання, навчити самостійно працювати і вміти правильно робити вибір. Для цього прагнемо урізноманітнити форми роботи з класними керівниками.
Головним завданням методичного об’єднання класних керівників є розвиток сучасного педагогічного мислення класного керівника, підвищення його мотивації на освіту, формування якостей інноваційної особистості.
| | Методичне об’єднання:
|
Ділова гра «Нестандартні форми методичної роботи»
Ділова гра — нетрадиційна форма, яка базується на імітації виробничих ситуацій, розв’язанні різних завдань. Доцільно брати для ділових ігор такі узагальнені теми: гуманізація і демократизація стосунків у колективі, захист передового досвіду, освоєння інноваційних технологій, створення моделі випускника, розробка програм розвитку.
Головною ознакою ділової гри є імітація реальної ситуації за ролями (учні, батьки, представники місцевого самоврядування, правові органи).
Організатором виступає координатор.
Поради до оформлення кімнати
Пропонуємо це засідання провести згідно з темою — нестандартно!
Незвичайна святкова атмосфера, прикрашена кімната для заняття, життєрадісна музика, квіти... Проводячи це заняття навесні, на робочі столи можна поставити маленькі вазочки з гілочками бузку. Запах бузку — запах весни, дитинства... І, до речі, за дослідженнями вчених-біологів, стимулює розумову активність. Успіхів!
Бузку весняний аромат,
Тривожний, трепетний і звичний,
Звільнить уяву із-за ґрат,
В непередбачуваний світ покличе.
Поглянь! Полинь! І відірвись
Від справ земних і від шаблонів
І знов на землю повернись,
Щоб жити!
А не глядачем бути стороннім!
Хід ділової гри
І. Знайомство
Робота в парах «Прорекламуй партнера»
Охарактеризувати свого партнера за професійними якостями. Скласти рекомендацію для прийому на роботу.
ІІ. Правила роботи в групі
- Повага до іншого.
- Щирість і відвертість.
- Конфіденційність.
- Тут і зараз.
- Відповідальність під час обговорення.
- Активно брати участь у роботі семінару.
- Мислити нестандартно!
ІІІ. Повідомлення теми заняття
ІV. Формулювання очікувань учасників
V. Теоретична частина
Міні-лекція
Найчастіше методична робота — це проведення психолого-педагогічних семінарів, засідань методичних об’єднань класних керівників, науково-практичних конференцій. Хоча нестандартні форми методичної роботи — це творчість, мистецтво.
У посібнику І. П. Підласого «Педагогіка» перелічується 36 типів нестандартних занять. Кульневич та Т. П. Лакоценіна виділяють такі групи нестандартних занять:
- змінений спосіб організації (лекції, захист ідей);
- імітація виду діяльності (експедиція);
- ігрова змагальна основа (вікторина, КВК);
- трансформація стандартних способів (семінар, залік, моделювання);
- оригінальна організація (взаємонавчання);
- аналогія певних дій (аукціон);
- аналогії відомих форм (диспут, дослідження).
Вимоги до методичної роботи:
- науковість;
- конкретність і системність;
- систематичність;
- оперативність.
Під час планування методичної роботи особливе значення надається вивченню не лише результатів навчання й виховання учнів, а й усебічному оцінюванню особистісних рис і професійних умінь учителя. Перехід до особистісно зорієнтованої моделі освіти, організація методичної роботи на діагностичній основі потребують переходу до особистісно зорієнтованої моделі в роботі з кадрами.
Однією з головних форм методичної роботи в училищі є робота методичного об’єднання класних керівників.
Діяльність МО спрямована на розв’язання таких завдань:
- забезпечення, засвоєння й використання найраціональніших методів і прийомів виховання;
- постійне підвищення рівня методичної підготовки;
- обмін досвідом успішної педагогічної діяльності;
- виявлення, пропаганда та здійснення нових підходів до організації виховання;
- створення умов для самоосвіти вчителів і здійснення керівництва творчою діяльністю;
- забезпечення постійного засвоєння сучасної педагогічної теорії та практики.
Робота методичних об’єднань передбачає:
- діагностику утруднень класних керівників;
- вибір форм підвищення кваліфікації на основі аналізу потреб;
- розробку рекомендацій щодо змісту, методів та форм організації освітньо-виховної діяльності;
- підвищення ефективності організації навчально-виховного процесу;
- вивчення, узагальнення, пропаганду кращого педагогічного досвіду;
- створення банку даних актуального досвіду;
- вдосконалення педагогічної майстерності класних керівників та вихователів;
- здійснення моніторингу ефективної діяльності.
Форми методичної роботи:
- курси підвищення кваліфікації;
- психолого-педагогічні семінари;
- проблемні семінари;
- індивідуальне наставництво;
- школа молодого класного керівника і конкурс «Класний керівник року»;
- конкурс «Краще методичне об’єднання класних керівників»;
- педагогічні читання;
- педагогічні конференції;
- самоосвіта.
Незважаючи на величезне різноманіття для більшості нестандартних форм характерні загальні риси:
- колективні способи роботи і значна творча складова;
- активізація пізнавальної діяльності;
- партнерський стиль взаємовідносин;
- інформаційно-пізнавальна суть;
- розкриття внутрішньої суті явища;
- ініціативність;
- застосування здобутих знань у роботі;
- розвиток комунікативних умінь.
- використання нестандартних форм колективного розв’язання різних психолого-педагогічних конфліктів, складних педагогічних проблем, пошуку інновацій.
Учасники стають активними зацікавленими виконавцями всіх колективно-творчих наробок, які отримали. Гуманістична спрямованість сучасних форм дає можливість під час використання їх у роботі з класними керівниками та вихователями формувати в них здатність розуміти внутрішній світ іншої людини, здатність володіти собою, фахову самосвідомість, комунікативність, фахову проникливість, педагогічну інтуїцію, формувати сучасний стиль педагогічного мислення.
Нестандартні форми методичної роботи дають змогу активізувати особистісний потенціал класних керівників, створити умови для пошукової дослідницької діяльності. Серед найпоширеніших і найефективніших форм можна виділити:
- тренінги;
- психолого-педагогічні консиліуми;
- ділові ігри;
- методичні сесії;
- науково-практичні конференції;
- педагогічні читання та ін.
Брифінг — заняття, на якому представляються цікаві факти стосовно даної теми, які потім складають основу для подальшого обміну запитаннями і відповідями.
Дебати — обмін думками між фракціями, які дотримуються протилежних поглядів, метою якого є вироблення загальних положення.
Дискусія — обмін думками всередині групи.
Майстерня — можливість обговорити або дізнатись про практичні підходи до здійснення задуманого, подолання певних складних ситуацій. Акцент ставиться на практичних, а не на теоретичних аспектах.
Психологічний практикум — поєднання заздалегідь підготовлених теоретичних матеріалів та практичне їх використання в конкретних ситуаціях.
Методична скарбничка — обмін досвідом. Проводиться наприкінці навчального року. Творчі знахідки обговорюються.
Ділова гра — колективне розв’язання педагогічних проблем. Учасники виконують різні ролі, програють ситуацію і знаходять шляхи розв’язання конфлікту.
Тренінг — форма групової роботи, що розвиває навики співпраці і знаходження компромісу.
Презентація досвіду — представлення матеріалів одного з класних керівників. У проведенні беруть всі члени методичного об’єднання. Попередньо створюється творча група, планується робота. Можливо залучення батьків та учнів.
Портфоліо — створення кожним класним керівником папки, де кожен самостійно фіксує свої здобутки, збирає наробки, грамоти, подяки тощо.
Рекомендації щодо впровадження нестандартних форм методичної роботи
- Чітко сформулювати мету проведення заходу.
- Створити позитивну атмосферу.
- Використовувати різноманітні методи навчання.
- Опиратися на суб’єктивний досвід учасників.
- Створювати ситуацію успіху.
- Орієнтуватись на самостійно здобуті знання, давати змогу керувати власним часом.
- Давати змогу кожному висловити думку про доцільність використання цієї форми.
- Створювати групи складом у 5–7 учасників.
- Не треба переобтяжувати заняття теоретичною інформацією, необхідно планувати час на практичне застосування знань.
- Заняття повинно закінчуватися розробкою варіантів застосування набутих знань і навиків.
VІ. Практична частина
1. Мозковий штурм «Що таке методична робота?»
Робота у групах (створити 2 групи).
На аркушах написані назви різноманітних форм роботи. Перший групі пропонують вибрати зі списку традиційні форми, а другій — нестандартні форми.
2. Теоретичний аукціон
На окремих аркушах надруковані визначення нестандартних форм роботи. Підібрати відповідні до них терміни.
3. Методична скарбничка
Обмін досвідом. Які нестандартні форми ви використовуєте у своїй роботі?
4. Невербальні засоби зображення
Робота у групах (3–4 групи). Зобразити символ класного керівника у вигляді явищ природи, предмета, рослин.
5. Методичний sms-центр
Робота в кабінеті інформатики. Створення моделі діяльності класного керівника.
VІІ. Рефлексія
Чи справдилися очікування учасників? (Обмін думками.)
VІІІ. Підсумки заняття
ОРГАНІЗАЦІЯ
МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ З КЛАСНИМИ КЕРІВНИКАМИ
Методична робота з класними керівниками розглядається як частина системи неперервної освіти педагогів з метою освоєння ними найраціональніших методів виховання, підвищення рівня загально дидактичної та методичної підготовки класних керівників до організації та здійснення виховної роботи, обміну досвідом. Особливістю методичної роботи з класним керівником на сучасному етапі є те, що вона ґрунтується на наукових засадах, сприяє розвитку наукового потенціалу класних керівників, допомагає їм визначити конкретну теоретичну ідею, науково обґрунтувати обрані методи виховання. А тому вона визначається як науково-методична і за своєю структурою є багатофункціональною та багаторівневою.
Методична робота – вид діяльності педагогів, спрямований на оволодіння педагогічною культурою, яка передбачає знання теорії та методики виховання учнівської молоді, уміння аналізувати, прогнозувати й конструювати виховний процес та його результати; систему взаємопов’язаних дій і заходів, які забезпечують максимальне підвищення професійної майстерності класних керівників.
Якість виховного процесу, його результати повною мірою залежать від класного керівника, рівня його науково-теоретичної підготовки. З метою підвищення ефективності роботи класних керівників створюється методичне об’єднання класних керівників, яке є структурним підрозділом внутріучилищної системи управління виховним процесом, що координує науково-методичну та організаційну роботу класних керівників.
Головним показником педагогічної майстерності класного керівника є рівень творчого підходу. Це вивчення й запровадження досвіду інших педагогів, відпрацювання власної концепції (авторська методика), створення концепції виховання (педагогічні інновації) і дослідницький рівень педагогічної діяльності.
Локальні документи, на основі яких будується методична робота з класними керівниками:
- «Положення про методичну раду»;
- «Положення про методичне об’єднання класних керівників»;
- «Положення про класного керівника».
Плануючи методичну роботу з класними керівниками, методична рада вивчає та прогнозує попит і потреби кожного педагога. Для цього розробляються діагностичні анкети, проводиться анкетування. Крім фахових проблем класних керівників, потрібно також знати їхні сильні риси, можливості, нахили, захоплення. Тільки тоді можна визначити зміст і форму методичної допомоги, якої вони потребують, і яка найбільше відповідає їхнім здібностям, досвіду та навичкам.
Результати діагностики дають інформацію для подальшого аналізу та сприяють визначенню напрямків, перспектив професійного росту класних керівників. Після узагальнення результатів діагностичного анкетування складається діагностична карта, на основі якої розробляється план роботи методичного об’єднання класних керівників, форми узагальнення досвіду,
надання адресної методичної допомоги з конкретних питань виховної роботи з учнями.
Методична робота з класними керівниками має чітку структуру, яка містить індивідуальні, групові та колективні форми роботи. Найдієвішими формами поширення, демонстрації кращих надбань педагогів є різноманітні форми професійної взаємодії (як традиційні, так і інноваційні технології).
Форми професійної взаємодії
Методичне об’єднання класних керівників координує науково-методичну та організаційну діяльність класних керівників. У тематиці роботи методичного об’єднання переважають проблеми педагогіки, психології, теорії та методики виховання. Підвищенню ефективності роботи сприяє проведення дискусій, диспутів, вирішення проблемних ситуацій, моделювання фрагментів колективних творчих справ, шкільних свят тощо.
Місячник педагогічної майстерності класних керівників. Створюється організаційний комітет, творчі робочі групи, мікрогрупи класних керівників для підготовки показових виховних заходів. Проводиться з метою розвитку творчої активності класних керівників на базі вивченого перспективного досвіду роботи. Має продемонструвати творчі надбання класних керівників, їх методичні знахідки, педагогічну спостережливість.
Створення банку знахідок, ідей передового досвіду класних керівників. Банк створюється зусиллями заступника директора з виховної роботи, бібліотекаря, класних керівників. Кожен із класних керівників, які мають певний позитивний досвід, цікаві надбання, заповнює інформаційну карту із зазначенням теми, прийомів, методики технологій, змісту педагогічного досвіду, систематично поповнює власну папку з досвіду роботи сценаріями виховних заходів. Так в училищному центрі виховної роботи створюється інформаційний банк для класних керівників.
Педагогічні читання. Проводяться раз на рік згідно із означеною тематикою, яка відповідає науково-методичній проблемі школи. Служать для узагальнення й поширення перспективного педагогічного досвіду, а також мають на меті познайомити класних керівників із творчістю видатних вітчизняних педагогів.
Огляди й анотації різних педагогічних видань. Книжково-журнальні виставки з розділів, тем, проблем, інтересів.
Панорама педагогічних досягнень. Класні керівники оформляють виставку своїх досягнень, проводиться пристендова дискусія, захист ідей.
Випуск методичного бюлетеня «Тобі, класний керівнику». Видання містить такі орієнтовні рубрики: «Увага: цікавий досвід», «Експрес-огляд «Радимо прочитати», «Чого повчитись у своїх колег», «Запрошуємо до розмови», «Думки вголос», «Є ідея».
Оформлення папок-пересувок «На допомогу класному керівникові». (окремо для класних керівників І, ІІ, ІІІ курсів)
Підготовка методичних рекомендацій «До портфеля класного керівника».(індивідуально, згідно з діагностикою та запитами).
Захист авторських проектів і розробок, творчі звіти класних керівників і груп.
Педагогічні та психологічні тренінги, ділові, рольові, проблемно-ситуаційні ігри, розв’язання конкретних педагогічних ситуацій.
Педагогічні дискусії (з актуальних тем виховної роботи).
Фестиваль педагогічної творчості класних керівників. Підбиття підсумків роботи, досягнення в методичній роботі, в організації виховного процесу, змісті і формах виховання, діагностування і методичного забезпечення організації виховної діяльності, проведення конкурсів, оглядів, відкритих заходів.
Конкурс «Класний керівник року». Творчий портрет класного керівника, панорама методичних ідей, захист проектів-планів виховної роботи, показ нестандартних позакласних виховних заходів.
Школа професійної майстерності. Заняття з метою вивчення та впровадження в практику авторських педагогічних методик. Об’єднує класних керівників з високою творчою активністю. Має на меті проведення теоретичних дискусій, колективних розробок актуальних проблем виховної роботи.
Педагогічний консиліум. Збирається для вивчення й аналізу проявів особистості учнів, особливостей колективів груп, розробки рекомендацій і програм виходу з кризових ситуацій.
Семінар-практикум. Організовується тоді, коли класні керівники недостатньо володіють теорією з певної проблеми, відчувають труднощі, утілюючи її в практику.
Цільові семінари. Організовуються, як правило, з урахуванням потреб педагогів в ознайомленні з новинками науки й передового досвіду. Різновидом є тематичний семінар.
Науково-практичні, теоретичні конференції. Мають на меті узагальнення розробки науково-практичної проблеми, якій була підпорядкована вся система методичної роботи.
Засідання педагогічної ради. Виконує методичну функцію за умови вибору актуальної теми, серйозної продуманості й розкриття, підготовки до кожного засідання педради педагога-вихователя.
Оперативні наради. Методичні наради, на яких обговорюються питання, що диктуються ситуаціями.
Самоосвіта. Процес, пов'язаний із повсякденною індивідуальною діяльністю педагога.
Творчі групи класних керівників. Для цих груп характерні зацікавленість, дружнє спілкування, високий рівень пошукової дослідницької діяльності. Працює над пошуком нового педагогічного досвіду, методики.
Міжучилищні методичні обміни досвідом класних керівників.
МЕТОДИ НАВЧАНННЯ ДОРОСЛИХ
Методи навчання дорослих ділять на дві групи. Ті, у яких домінує тренер, і ті, які вимагають активності. У методичній роботі застосовують і перші, і другі, залежно від потреб та очікувань учасників, а також від теми й уподобань ведучого. Пропонуємо класифікацію цих методів із зазначенням переваг і недоліків кожного з них.
Виклад
Цей метод не потребує особливого представлення, адже він усім нам відомий.
Переваги викладу:
Найкраще застосовувати в роботі з великою групою учасників.
- За короткий час дає змогу подати значний обсяг матеріалу.
- Дозволяє систематизувати матеріал, є добрим вступом до вправ.
Недоліки:
Обмежує активність учасників.
- Якщо триває надто довго, увага слухачів починає розсіюватися.
- Не дуже ефективний – слухачі не запам’ятовують усього змісту.
Міні-виклад
Метод подібний до попереднього, але дуже конденсований. Триває приблизно 8-10 хвилин. Використовується для невеликих презентацій, вступних промов або представлень запрошених лекторів. У міні-викладі найчастіше обговорюється тільки одне питання.
Виклад ілюстрований. Презентація
Показ у поєднанні з мовою або виклад з ілюстраціями. Темою може бути все: теорія, обговорення методів діяльності, презентація вмінь, демонстрація способів виконання довільного завдання. Цей метод використовують часто, придатний він також для вступу чи підсумовування. Ілюстрація, картини, графічні символи зацікавлюють, полегшують концентрацію уваги й поліпшують запам’ятовування змісту.
Недоліки. Не може замінити практичних занять, через відсутність зворотного зв’язку немає певності, що учні й справді навчаються. Може спричинити профанацію проблеми – усе здається легким.
Дискусія
Дискусія дає змогу людям висловити свою думку з того чи іншого питання на основі своїх знань та попереднього досвіду, а також розширити й поглибити його, а в деяких випадках і змінити свою думку на протилежну. У будь-якому випадку, беручи участь у дискусії, людина підвищує свою ерудицію. У результаті дискусії запам’ятовуються нові факти, що в майбутньому впливають на поведінку людини. Як би не проходила дискусія, завжди вдається тією чи іншою мірою знайти спільні позиції та виробити певні рекомендації.
Ідеальна кількість учасників дискусії – 6-8 осіб. Учасники і ведучий дискусії вільно обмінюються знаннями й поглядами щодо даної теми чи проблеми.
Переваги. Метод особливо придатний у тому випадку, коли тема пов’язана з особистими поглядами, думками і враженнями або якщо мета заняття – змінити погляди чи переконання. Застосовують, щоб оцінити прогрес групи, для спільних коментарів та для спільного навчання.
Недоліки. Дискусію може захопити «найавторитарніший» учасник. У ході дискусії часто учасники відхиляються від теми, і тоді важко дійти спільних висновків. Інколи в ході дискусії з’являються різні погляди, що ускладнює узгодження.
Індивідуальні пошуки. Дедукція
Слухачі перебувають у ситуації, яка вимагає від них активного пошуку розв’язань. Тренер надає лише загальні вказівки. Може використовувати опитувальники, індивідуальні ігри, запитання, тести.
Переваги. Учасники можуть продемонструвати й поглибити свої вміння. Метод вимагає високої активності й залучення кожного слухача, підвищує мотивацію та зацікавлення, дає змогу обрати власний темп навчання.
Недоліки. Не всі згодні на такі зусилля, деякі задовольняються найпростішими розв’язками.
Симуляція. Грання ролей
Учасники тренують конкретну поведінку на змодельованих, штучних ситуаціях, придатних для набування знань. Симуляція ситуації вимагає детального опису, ролі мають бути описаними чітко або ж тільки в загальних рисах, коли учасники їх доопрацюють самі.
Переваги. Участь у симуляції дає змогу проектувати майбутню поведінку в безпечних умовах. Вимагає великої активності та зацікавлення. Може бути гарною розвагою. Дає змогу вивільнити емоції і почуття.
Недоліки. Учасники можуть почуватися некомфортно, або ж несерйозно сприймати гру.
Вивчення прикладів
Цей вид роботи передбачає груповий пошук розв’язання тієї чи іншої ситуації. При цьому методист презентує групі ситуацію і пропонує продумати варіанти її подальшого розвитку. Зачитуючи ситуацію, потрібно наголосити на головних моментах і переконатися, що вони всім зрозумілі.
Ідеться про аналіз події, ситуації, способу поведінки чи характеру. Можна виділити два варіанти вивчення прикладу чи випадку. Перший закінчується на аналізі причин, другий веде до розв’язку проблеми.
Переваги. Метод є особливо ефективним, якщо потрібна ще й оцінка проблеми. Дає змогу навчатися без надмірних емоцій, що супроводжували реальні події. Дає привід для обміну поглядами, які можна буде застосовувати у майбутньому.
Недоліки. Немає можливості перевірити слушність розв’язку, часто пропонуються не реалістичні, а бажані виходи.
Інтеграційні ігри. «Ламання льоду»
Це дуже різноманітні вправи, що дають змогу всім познайомитись і розрядити можливу напружену атмосферу в аудиторії. Використовуються, щоб полегшити формування гарних стосунків, особливо, якщо група збирається вперше.
Переваги. Забезпечують активну участь, ліквідують монотонність. Допомагають освіжити атмосферу.
Недоліки. Можуть відволікати від головної теми заняття. Орієнтація на вимушеність співпраці може спричинити антагонізм учасників.
Проекти
Це форми тривалих дій з чітко окресленими цілями й термінами здійснення. Мають наперед обумовлені результати і способи їх оцінювання.
Переваги. Дуже хороший спосіб дій у рамках узгодженої теми чи питання. Вчить окреслити цілі, планувати працю, оцінювати. Забезпечує високу активність і незалежність учасників.
Недоліки. Проекти найчастіше довготривалі, а тому їх важко реалізувати під час тренінгу.
Семінари
Група учасників обирає чи пропонує якесь питання для дискусії.
Переваги. Допомагають розвинути вміння презентувати, дискутувати й аргументувати. Це досить складний для успішного застосування метод.
Недоліки. Слухачі можуть просити допомоги у ведучого, нерідко традиційне ведення семінару робить його нецікавим для частини слухачів.
«Розумовий штурм»
«Розумовий штурм» обирає чи пропонує якесь питання для дискусії.
Переваги. Допомагають розвинути вміння презентувати, дискутувати й аргументувати. Це досить складний для успішного застосування метод.
Недоліки. Слухачі можуть просити допомоги у ведучого, нерідко традиційне ведення семінару робить його нецікавим для частини слухачів.
Індивідуальні консультації
Дуже приватна, найчастіше віч-на-віч, форма подання зворотної інформації чи поради.
Переваги. Корисний і безпечний метод, допомагає оцінювати розвиток, дає шанс для допомоги, надання порад і вказівок.
Недоліки. Консультації вимагають багато часу.
Командне розв’язування проблем
Вимагає праці у невеликих командах (3-6 осіб). Дає змогу обговорити проблему і знайти найліпше розв’язання. Результати найчастіше представляються у графічній формі.
Переваги. Забезпечує активність учасників, полегшує спільну діяльність і дає змогу висловитися кожному учасникові. Одноосібний виклад автоматично передбачає хороше впорядкування інформації.
Недоліки. Праця у групах вимагає багато часу. Підсумовування результатів ускладнюється коли всі команди презентують свої доробки. Це буває не дуже цікаво, при цьому важко підтримувати увагу усіх слухачів.
Створення переліку цілей
Метод можна опрацьовувати індивідуально чи командно. Можна окреслити ціль вправ чи ціль довготривалих занять. Довготермінові цілі можна поділяти на коротші.
Переваги. Мотивація, легке тренування. Можна використовувати перед кожним завданням чи проблемою.
Перелік питань
Створення переліку цікавих проблем, що пов’язані з темою. Можна опрацьовувати їх індивідуально чи групою.
Переваги. Посилює зацікавленість, підвищує мотивацію, активізує.
Недоліки. Можуть виникнути питання, що побічно стосуються теми, які відволікатимуть увагу від головної мети.
Перелік справ
Опрацювання списку справ, матеріалів чи проблем для дискусій. Дуже корисна вправа. Допомагає впорядкувати питання і теми. Список можна створювати як індивідуально, так і в команді.
Переваги. Упорядковує проблеми. Може застосовуватись як інструкція (крок за кроком), як виклад подібних матеріалів або черговості дій. Полегшує оцінювання запланованих справ.
Встановлення засад групової праці
Вправа виконується на початку навчання. Полягає в обговоренні та прийнятті дій, які стануть обов’язковими для групи впродовж усього навчання. Принципи записують і роздають кожному учасникові.. Можна повісити їх на видному місці. Тренер під час занять може багато разів посилатися на них.
Дебати
Метод наближений до дискусії. Різниця полягає лише в тому, що тут ролі розподілені наперед, а тому відомо, хто атакує проблему, а хто її захищає.
Переваги. Хороший метод упорядкованого обміну думок.
Недоліки. Не завжди учасники ототожнюють себе з отриманою роллю.
Заповнення анкет і опитувальників
Анкети можуть стосуватися дуже різноманітних тем. Учасники заповнюють їх індивідуально чи після спільної дискусії. Можуть оцінювати свої знання та ставлення до проблем, що обговорюються.
Переваги. Метод різнорідний і універсальний, придатний у багатьох ситуаціях.
Недоліки. Чітко сформульовані питання полегшують упорядкування і реєстрацію відповіді, але обмежують свободу висловлювань учасників.
Тести
Розв’язування тестів є способом оцінювання знань і вмінь. Тест можна використати і для самооцінювання. Тести можуть відрізнятися тематикою і мати різний спосіб ставити запитання.
Переваги. Тести – хороший інструмент для оцінювання й само оцінювання. Розв’язування не забирає багато часу.
Недоліки. Тест може мати лише обмежену кількість рішень, вимагає витрат часу на його підготовку. Інколи оригінальний розв’язок може «не поміститися» в тесті.
«Снігова куля»
Учасники обговорюють якесь питання спершу в парах, потім у квартетах, пізніше в октетах і т.д.
Переваги. Упорядкування станів і поглядів, ознайомлення з різними підходами і розв’язаннями, наука переговорів.
Недоліки. Багатократне повторення аргументів доцільне лише тоді, коли проблема цього варта.
Ігри
До цієї категорії включаємо всі вправи, під час яких слухачі начебто бавляться, щоправда, на тлі отримання нових умінь. Ігри можуть бути індивідуальні й командні.
Переваги. Ігри активізують, урізноманітнюють навчальну діяльність, розважають. Крім того, це легкий спосіб набуття нових умінь.
Недоліки. Без розумних коментарів користь від ігор незначна. Учасники й справді багато бавляться й мало навчаються.
Тренування творчості
Вправи цієї категорії досить подібні до попередньої. Загалом це широка гама індивідуальних і командних вправ та завдань, які полегшують появу ідей і планів, підвищують творчість.
Переваги. Вправи цікаві, справді полегшують придумування нових і оригінальних рішень, а також аналіз і формування висновків.
Недоліки. Частина учасників спершу почуває себе дуже невпевнено під час вправ цього типу.
Написання листів, казок і байок
Це вправи з комунікації. Писання полегшує ясне й коротке формулювання думок і почуттів. Мотивує. Учасники пишуть байки на задану тему, лист до тренера, лист до колег, листи-ухвали до самого себе.
Переваги. Мотивує, упорядковує думки, допомагає окреслити пріоритети.
Недоліки. Не всі учасники люблять цю форм у вправ.
Дописування елементів
Вправа полягає у дописуванні елементів (наприклад, методу навчання до цілі, якої потрібно досягти).
Переваги. Упорядковує, демонструє широку палітру можливих розв’язків.
Недоліки. Вимагає підготовки великої кількості елементів.
Зворотна інформація
Це постійний елемент навчального процесу. Інформацію переказує тренер як коментар до вправ або як погляд на спосіб виконання учасником певного завдання. Може бути й зворотна інформація, яку тренерові надають слухачі чи обмінюються нею між собою.
Переваги. Полегшує навчання і критичний аналіз. Позитивна зворотна інформація зміцнює впевненість у собі всіх учасників.
Недоліки. Негативна зворотна інформація знижує відчуття власної цінності. Може зникнути мотивація до навчання на тренінгу. Занадто загальна зворотна інформація має мало сенсу.
Оцінювання
Збирання зворотної інформації, щоб оцінювати й виправляти спосіб діяльності.
Переваги. Полегшує формування загального уявлення, активізує учасників, дає їм відчуття, що їхня думка важлива.
Недоліки. Займає багато часу, здебільшого спирається на однакові технології, що зменшує цікавість до методу. Якщо результати оцінювання не аналізуються досить глибоко й не обговорюються з учасниками, це спричиняє незацікавленість, провокуючи навіть відмови.
Командні рішення
До цієї групи потрапили різноманітні вправи, мета яких – прийняття спільного рішення всіма членами групи. Головний принцип – досягти згоди, а не застосовувати голосування.
Переваги. Вправи цього типу формують команду і створюють у групі позитивну атмосферу, вчать, як вести перемовини та досягати компромісів.
Недоліки. Часто важко отримати загальну згоду, рішення приймаються під тиском браку часу, дуже поспішно. Гарний настрій стає важливішим від якості рішення.
Перемовини
Завдання полягає в узгодженні сутності різних і суперечливих груп інтересів. Перемовини проводить або група, або обрані представники різних груп чи команд.
Переваги. Навчають співпраці, компромісів, активного слухання та емпатії. Полегшують створення ефективної команди.
Недоліки. Вимагають багато часу. Можна взагалі не досягти угоди. Можуть з’явитися розбіжності, які утруднять навчання і збереження у групі згоди.
Самооцінювання
Учасники оцінюють власний прогрес. Це може стосуватися однієї вправи, сесії чи модуля. Можна використовувати анкети, розмовляти з колегами і консультуватися щодо своєї думки з тренером групи.
Перевага. Мотивація, зацікавленість, відповідальність за власну працю.
Недоліки. Може виникнути складна ситуація. коли самооцінка надто завищена чи надмірно занижена.
ОСНОВНІ ФОРМИ ТА МЕТОДИ
ОРГАНІЗАЦІЇ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ
Інструктивно-методична нарада, оперативна нарада. Педагогічна гра.
- Методичне об’єднання.
- Конференція, науково-методична конференція.
- Семінар, проблемний семінар, семінар-практикум, психолого-педагогічний семінар.
- Опорна школа.
- Школа передового досвіду.
- Школа педагогічної майстерності.
- Школа молодого класного керівника.
- Творча група, динамічна, ініціативна група.
10.Клуб творчих педагогів.
11.Педагогічні читання, читацька конференція, лекторій.
12.Педагогічний консиліум, круглий стіл, «педагогічні посиденьки».
13.Наставництво, стажування.
14.Конкурс «класний керівник року», конкурс педагогічної майстерності.
15.Методична виставка, панорама методичних новинок, педагогічна виставка, книжкова виставка.
16.День відкритих дверей, методичний день, відкритий виховний захід, взаємовідвідування заходів.
17.Робота над колективною науково-методичною темою (проблемою).
18.Індивідуально науково-методична робота.
19.Консультація, співбесіда, аналіз, самоаналіз, бесіда.
20.Передовий педагогічний досвід, упровадження передового педагогічного досвіду, інноваційні педагогічні технології.
21.Творчий звіт класного керівника, творчий портрет вихователя, захист інноваційного проекту.
22.Аукціон, методичний фестиваль, методичний турнір, фестиваль педагогічних ідей і знахідок.
23.Ділова гра, рольова гра, «розумовий штурм». Педагогічна дискусія, дебати, аналіз педагогічних ситуацій, тренінг.
24.Самоосвіта, звіт про курсову перепідготовку; огляд наукової, методичної, педагогічної літератури; творче відрядження, екскурсія.
25.Доповідь, реферат, виступ, лекція.
26.Випуск методичного бюлетеня, рекомендацій.
27.Методичний кабінет, методичні куточки.
28.Складання списку літератури, бібліографічної картотеки.
29.Спільне складання та обговорення планів різних видів позакласної роботи.
Нарада – колективне обговорення окремих питань групою осіб, які мають безпосереднє відношення до їх вирішення. Наради можуть бути періодичні і спрямовані на вирішення поточних проблем методичної роботи; короткі і тривалі.
Педагогічна рада – постійний орган управління навчальним закладом, призначений для розгляду основних питань навчально-виховної роботи. Головним завданням педагогічної ради є об’єднання зусиль педагогічного колективу на піднесення рівня навчально-виховної роботи, упровадження в практику досягнень педагогічно науки й передового педагогічного досвіду.
Оперативно-методична нарада – колективна форма підвищення наукового рівня педагогічної роботи, попередження можливих помилок, виправлення допущених помилок в роботі. На оперативно-методичній нараді розглядаються питання, які неможливо передбачити та спланувати заздалегідь. Такі наради проводяться з керівниками установ, педагогічними працівниками та методистами з метою оперативного обговорення окремих методичних питань, постановки поточних навчально-виховних завдань, поточного інструктування педагогів. За характером і змістом роботи їх можна поділити на три типи: інформаційні, інструктивні, звітні.
Науково-практична конференція – одна з форм теоретичної і практичної підготовки педагогічних працівників на основі виявлення й узагальнення передового педагогічного досвіду, досягнень психолого-педагогічної науки. За тематикою їх можна класифікувати на конференції міжпредметного характеру, за окремими темами та проблемні.
Семінар – форма науково-методичної роботи з педагогічними кадрами, спрямована на підвищення їхньої кваліфікації в процесі обговорення проблемних питань, доповідей, виступів, відвіданих навчально-виховних заходів. Семінари бувають училищні, міжучилищні, районні, зональні, обласні, республіканські.
Училищний семінар – форма методичної роботи, завданням якої є методична підготовка педагогічних кадрів; інформування вчителів з питань педагогічної теорії, досягнень сучасної науки, техніки та культури; знайомство з подальшими перспективами розвитку психолого-педагогічної науки та її практичного застосування; розчищення й поглиблення знань слухачів з проблем педагогіки та психології, методики викладання предмета за фахом.
Проблемний семінар – групове обговорення однієї і особливо важливої та складної проблеми; організаційна форма методичної роботи з педагогічними кадрами, які об’єднані спільним інтересом до конкретних питань діяльності навчального закладу і прагненням до вдосконалення існуючої практики відповідно до рекомендацій психолого-педагогічної науки; забезпечує всебічне вивчення відповідної наукової проблеми і формує особисту позицію та практичну готовність учасників до використання результатів наукових досліджень.
Психолого-педагогічний семінар – форма методичної роботи, яка полягає в ознайомленні педагогів з новітніми досягненнями психолого-педагогічної науки і передового досвіду на основі обговорення слухачами повідомлень, доповідей, рефератів, виконаних ними за результатами досліджень, проведених самостійно чи під керівництвом спеціалістів у даній галузі.
Школа передового педагогічного досвіду – форма підвищення кваліфікації вчителів, класних керівників, вихователів з метою розширення і впровадження передового педагогічного досвіду, а також формування й удосконалення його; організовується на базі досвіду вчителів, класних керівників, вихователів закладів освіти, який був вивчений і схвалений. Керівником школи є особа, досвід якої був схвалений і рекомендований для впровадження.
Школа педагогічної майстерності – добровільне об’єднання вчителів з високою творчою активністю, із власним баченням проблем навчально-виховного процесу та високими результатами діяльності з метою вдосконалення фахового рівня кожного учасника школи.
Школа молодого класного керівника – форма підвищення кваліфікації молодих учителів-спеціалістів, які мають педагогічний стаж до 3-х років; покликана формувати педагогічну майстерність, творчу індивідуальність молодих педагогів.
Творчі групи – це організовані невеликі колективи досвідчених працівників освіти, які поглиблено вивчають розв’язувану певну наукову проблему і забезпечують творче впровадження в практику висновків і положень психолого-педагогічної науки; своєрідна форма залучення вчителів і керівників навчальних закладів до творчої діяльності із упровадження в практику досягнень педагогічної науки та передового педагогічного досвіду.
Ініціативні групи – об’єднання вчителів, які утворюються під час підготовки та проведення важливих методичних заходів (засідання педагогічної ради, науково-педагогічна конференція, педагогічні читання тощо). У період підготовки засідання педагогічної ради або здійснення інших організаційних або підсумкових заходів ініціативна група педагогів вивчає стан актуальних проблем навчально-виховної та методичної роботи, відвідуючи уроки й позакласні заходи, проводять бесіди з учителями, анкетування, узагальнює думки та побажання щодо вдосконалення певної ділянки роботи. Під час засідання педагогічної ради або проведення інших організаційно-методичних заходів ініціативна група організовує дискусію, полеміку з обговорюваних питань.
Мікрогрупа – одна з форм колективної методичної роботи, у якій, на відміну від методичних об’єднань, за визначальний критерій узято взаємну симпатію, головне, інтерес до єдиної педагогічної ідеї. Вона створюється на добровільних засадах у складі 5-7 педагогів. Кожен учасник спочатку самостійно вивчає проблему, певний її аспект, потім доповідає колегам про результати. Після обміну думками педагоги спрямовують свою діяльність на практичну реалізацію ідеї; проводять відкриті заходи тощо. Вирішивши проблему, група розпадається або ж визначає нову проблему.
Педагогічні читання – колективне вивчення та обговорення актуальних науково-методичних проблем, своєрідне підбиття підсумків роботи колективу над певною науково-методичною проблемою; форма виявлення й узагальнення перспективного передового досвіду.
Педагогічний консиліум – один із видів малої педагогічної ради, головне завдання якого – вивчення особистості кожного учня й колективу груп з метою визначення їх реальних навчальних можливостей і рівня вихованості. Педагогічні консиліуми проводяться, як правило, на початку і наприкінці навчального року з метою визначення дієвості заходів, які розроблялися стосовно деяких учнів групи.
Наставництво – форма участі кращих педагогів з великим професійним і життєвим досвідом у підготовці та вихованні молодих учителів. Наставники передають молодим педагогам секрети педагогічної діяльності; виховують їх на кращих традиціях української національної освіти; прищеплюють молоді любов до праці, гордість за педагогічну професію, відповідальне ставлення до справи, допомагаючи молодим учителям швидше увійти в педагогічний колектив, доцільну організувати свою працю, відпочинок та самоосвіту.
Конкурс «Класний керівник року» - методичний захід, який проводиться з метою виявлення й підтримки творчих вчителів, підвищення їхньої професійної майстерності, популяризації педагогічних здобутків.
Педагогічна виставка – показ досягнень педагогічного колективу у справі пропаганди нових зразків навчально-виховної роботи та науково-методичної діяльності, поширення передового педагогічного досвіду, висвітлення діяльності батьківських і учнівських органів врядування. Виставки розрізняють за змістом і місцем у навчальному процесі (тематичні та оглядові); за часом тривалості (постійні, епізодичні).
Методичний міст – найактивніша форма методичної роботи, яка проводиться для розвитку практичних навичок з проблем навчання й виховання (наприклад, реалізація принципу демократизації в навчально-виховному процесі). Для участі в ній залучають вчителів різних ПТНЗ, керівників МО, батьків, учнів. Роль ведучого виконує методист. Методичний міст – різновид дискусії, яка відрізняється складом учасників.
Взаємовідвідування – уроків і позакласних заходів спрямована на обмін досвідом роботи, поширення передового педагогічного досвіду, надання допомоги в роботі.
Відкритий захід – форма активного навчання, поширення передового педагогічного досвіду.
Робота над колективною науково-методичною темою (проблемою) – колективна форма пошукової роботи з вирішення актуальної психолого-педагогічної проблеми з метою вдосконалення навчально-виховного процесу та підвищення професійно-кваліфікаційного рівня вчителів.
Групова консультація – форма науково-методичної роботи з групою педагогів, зацікавлених у вирішенні одних і тих самих питань (проблем); надання допомоги педагогам у самоосвіті, вирішенні чергових проблем, аналізі особистого досвіду у світлі нових завдань. Розширенні перспективи використання нових знань на практиці, озброєння конкретними прийомами самоаналізу та самооцінки.
Бесіда – з’ясування й погодження позицій, вияв незадоволення діями працівника, обговорення результатів контролю, переконання в чому-небудь.
Передовий педагогічний досвід – навчально-виховна чи організаційно-педагогічна діяльність, у процесі якої стабільні позитивні результати в розв’язанні актуальних педагогічних проблем забезпечуються використанням оригінальних форм, методів, прийомів, засобів навчання та виховання, нових систем навчання, завдяки інтеграції вже відомих форм, методів, прийомів і засобів організації навчально-виховного процесу.
Упровадження передового педагогічного досвіду – упорядкована система діяльності методичних центрів, об’єднань тощо, яка передбачає попереднє навчання методики роботи даного конкретного педагога-майстра, учителя-новатора н6а спеціальних семінарах-практикумах, у школах передового педагогічного досвіду; здійснення в базових і опорних навчальних закладах дослідної роботи з упровадження в практичну діяльність педагогів передового досвіду на уроках і контроль адміністрації закладу, методичних кабінетів за впровадженням досвіду, підбиття підсумків упровадження та обговорення їх на зібраннях педагогів.
Творчий звіт – форма методичної роботи, спрямована на пошук, підтримку і пропаганду передового педагогічного досвіду вчителя, а також діяльності всього педагогічного колективу з питань нових технологій організації навчально-виховної та методичної роботи в закладах освіти.
Творчий портрет вчителя – це форма методичної роботи з формування творчої активності, розвитку ініціативи педагога, узагальнення й поширення його досвіду, зростання авторитету.
Захист інноваційного проекту – нова форма групової методичної роботи, пов’язана з попередньою розробкою та наступним публічним захистом інноваційних підходів до вирішення певної педагогічної проблеми. Метою організації і проведення такого заходу є розробка нових підходів до вирішення педагогічних проблем, конкретних педагогічних технологій, спрямованих на вдосконалення навчально-виховного процесу; підготовка методичних кадрів до інноваційної діяльності в галузі освіти; формування банку даних про інновації, їх аналіз та експертиза.
Аукціон - форма творчого «продажу-купівлі» певних ідей, думок, винаходів з метою засвоєння певних понять з певної теми, проблеми, конкретного предмета, стимулювання вчителів до пошукової роботи; поширення творчих ідей педагогів-практиків, досвіду їхньої робот з певної проблеми, інших педагогічних та методичних знахідок.
Методичний фестиваль – багатопланова разова форма методичної роботи з великою аудиторією педагогів та методистів, що передбачає пропаганду перспективного педагогічного досвіду, обмін досвідом роботи з упровадження нових педагогічних знахідок. На фестивалі ознайомлюються з кращими зразками педагогічного досвіду, нестандартними уроками та іншими формами навчально-виховної роботи, які виходять за межі традицій та загальних стереотипів.
Методичний турнір – форма роботи з педагогічними працівниками, спрямована на пошук, розвиток, підтримку перспективного педагогічного досвіду або пошук нових ідей, шляхів вирішення актуальних проблем освіти.
Методичний ринг сприяє вдосконаленню знань учителів, виявляє їхню ерудицію. Його проводять у разі виникнення суперечностей, альтернативних точок зору, діаметрально протилежних думок. Його підготовка й проведення складаються з кількох етапів:
перший етап - готуються групи опонентів, кожна з яких має групу підтримки;
другий етап - вибір методичної проблеми, визначення завдання методичного рингу;
третій етап – захист методичної ідеї. Паузи заповнюють ігровими завданнями, педагогічними ситуаціями;
четвертий етап - підбиття підсумків. Група оцінює рівень захисту певної думки, підготовку опонентів.
Ділова гра – метод навчання професійної діяльності шляхом її моделювання, близького до реальних умов, обов’язково з динамічним розвитком ситуації, завдання чи проблеми, що вирішується, у процесі ділової гри, відбувається діалог на професійному рівні, зіткнення думок і позицій, взаємна критика гіпотез і пропозицій, їх обґрунтування і зміцнення, що зумовлює появу нових знань, сприяє набуттю досвіду вирішення професійних завдань і психолого-педагогічних ситуацій.
Процес організації і проведення ігор можна умовно поділити на чотири етапи:
перший етап – це вступна теоретична частина, у ході якої учасники гри ознайомлюються з особливостями цієї форми підвищення педагогічної кваліфікації, а також із загальними вимогами до організації її проведення;
другий етап – конструювання гри, визначення назви та змісту педагогічної проблеми, яку розв’язуватимуть, обсягу теоретичної інформації та практичних умінь, які належить освоїти. Для цього треба чітко сформулювати загальну дидактичну мету гри й окрему мету для її учасників. Написати сценарій, подати конкретну педагогічну ситуацію, імітуючи власну діяльність, розробити загальні правила та інструкції для гравців і керівника гри;
третій етап – це організаційна підготовка і проведення конкретної гри, у ході якої реалізується певна дидактична мета. Керівник пояснює учасникам її зміст. Ознайомлює їх із загальною програмою та правилами, оголошує конкретні завдання. Визначають експертів для спостереження за ходом гри, аналізу її проведення. Визначають місце, час, умови і тривалість гри. Доцільно створювати умови, наближені до реалій училищного життя;
четвертий етап – підбиття підсумків гри, докладний аналіз та оцінка її ролі в системі підвищення методичної й фахової підготовки.
Рольова гра нагадує ділову, але тут кожному учасникові належить певна роль чи визначено його функцію.
«Розумовий штурм» - короткострокове разове об’єднання групи педагогів з метою оволодіння конкретною методичною ідеєю, прийомом або пошуку нових шляхів розв’язання складної навчально-методичної проблеми.
Дискусія – колективне обговорення питання, яке викликає суперечки, обмін думками, ідеями між кількома учасниками.
Дебати – обговорення будь-якого питання, обмін думками, полеміка, дебатування, суперечки, дискусія. Дебати в методичній роботі можна використовувати для прийняття й відстоювання своїх рішень. Дебати вчать критично мислити, досліджувати різні теми і переконливо викладати свої погляди аудиторії, у дебатах беруть участь дві команди: одна команда стверджує певну позицію, інша – заперечує.
Педагогічна ситуація – сукупність умов і обставин, які вимагають швидкого прийняття педагогічно правильного рішення.
Тренінг – запланований навчальний процес, завданням якого є формування чи поповнення теоретичних знань та практичних навичок; формування чи з’ясування ставлення учасників до певної ідеї з метою її зміни чи оновлення.
Самоосвіта – самостійне опанування педагогом знань з різних джерел з урахуванням особистих інтересів та об’єктивних потреб практики додатково до тих, які були отримані в процесі професійної підготовки. Форми самоосвітньої діяльності педагога: поглиблена підготовка до уроків, виконання до курсових і післякурсових завдань; заняття на очно-заочних курсах; виступи на семінарах з доповідями; систематичне читання книг та періодичних видань.
Доповідь або повідомлення – оформлений письмово, але призначений для усного повідомлення виклад суті проблеми обговорення.
Реферат – одна з форм письмового представлення результатів індивідуальної роботи вчителя над обраною науково-методичною темою (проблемою).
Методичні рекомендації – комплекс пропозицій і вказівок, які сприяють упровадженню найефективніших методів і форм роботи для вирішення якої-небудь проблеми.
Методична розробка - видання, яке містить конкретні матеріали на допомогу педагогам щодо організації та проведення якого-небудь заняття чи заходу; поєднує методичні поради й рекомендації.