Світова організація торгівлі

Вид материалаДокументы

Содержание


Таблиця 14: Адміністрування тарифної квоти
Загальна частина
Подобный материал:
1   ...   35   36   37   38   39   40   41   42   ...   45



Таблиця 14: Адміністрування тарифної квоти

I. Процедура розподілу має бути запроваджена з урахуванням поступок, перелічених у Частині І, Розділу I-B Графіку поступок і зобов’язань по товарах, не пізніше 1січня 2011 року

                - Буде запроваджено метод розподілу квоти на цукор-сирець з тростини (1701.11) за принципом «перший прийшов – першим обслуговуєшся».

II. Адміністрування тарифної квоти та процедура розподілу має бути запроваджена з урахуванням поступок, перелічених у Частині І, Розділу I-B Графіку поступок і зобов’язань по товарах з моменту вступу до 1січня 2011 року

1. Загальні положення
    1. Цей Регламент встановлює процедуру щорічного розподілу тарифної квоти на цукор-сирець з тростини, що імпортується в Україну з країн-членів СОТ.
    1. Обсяг тарифної квоти буде встановлено Законом України та буде становити не менше 260 тисяч тон щорічно, з моменту вступу України до СОТ.
    1. Україна дозволить імпортувати цукор-сирець з тростини на протязі всього календарного року.
  1. Процедура розподілу тарифної квоти
    1. На протязі першого року після вступу України до СОТ відповідні частки тарифної квоти для країн-постачальниць будуть визначатися пропорційно до обсягів поставок на протязі минулих трьох років, коли імпорт цукру-сирцю з тростини постачався в Україну в межах визначених тарифних квот. Частка 20 % глобальної тарифної має бути зарезервована для нових країн, зацікавлених у постачанні цукру-сирцю з тростини в Україну.
    1. У наступні роки країна-постачальниця, яка поставляла цукор-сирець з тростини у попередньому році, буде отримувати частку квоти, пропорційну обсягу цукру-сирцю з тростини, ввезеного у попередньому році. Частка 80 % глобальної тарифної квоти має бути зарезервовано у наступному році для країн, які поставляли цукор-сирець з тростини в Україну у попередньому році. Частка 20 % глобальної тарифної квоти має бути розподілено рівномірно між країнами, які не постачали цукор-сирець з тростини в Україну у попередньому році.
    1. Частка 20 % глобальної тарифної квоти, що була зарезервована для нових країн-постачальниць, буде діяти до 1 жовтня поточного року. У разі відсутності згаданих вище нових постачальників, зарезервовану частку квоти буде розподілено на протязі місяця у відповідності з процедурою, визначеною у параграфі 2.1. Частка 20% буде резервуватися для нових постачальників щорічно. Після виконання поставок цукру-сирцю на протязі першого року, нові постачальники будуть додані до категорії „країн-постачальниць» на наступні роки.
    1. Будь-які поставки цукру-сирцю з тростини (HS 1701.11), що були імпортовані в Україну за двосторонніми або регіональними торговельними угодами, підписаними Україною у значенні Статті XXIV ГАТТ 1994 року, не будуть вважатися як такі, що впливають на заповнення загального обсягу тарифної квоти. Будь-який імпорт цукру-сирцю з тростини за будь-якими схемами, які включають обробку цукру-сирцю з тростини для наступного експорту (з поверненням сплаченого мита або домовленостями з повернення коштів) також не буде ураховуватися, як використання тарифної квоти.
    1. Повідомлення щодо запровадження квоти, її розміру та часток для країн-постачальниць буде опубліковано в офіційному державному бюлетені України не пізніше ніж за 90 днів до 1 січня наступного року (далі «квотового року»). Копії цього повідомлення мають бути направлені до Секретаріату СОТ для подальшого повідомлення країн-членів СОТ, зацікавлених в постачанні цієї продукції в Україну.
    1. Міністерство економіки України має надати відповіді на запити щодо розподілу тарифної квоти на цукор-сирець з тростини на протязі 10 робочих днів.
    1. Міністерством економіки України приймаються заявки від імпортерів на отримання ліцензій на поставку частки тарифної квоти, які визначені для кожної країни-постачальниці.
    1. Ліцензії, що надають право постачати цукор-сирець з тростини, будуть видаватися Міністерством економіки України на основі принципу „перший прийшов – першим обслуговуєшся» у відповідності з Положенням „Про процедуру ліцензування імпорту». Кожна частка тарифної квоти підлягає відкритому та прозорому розподілу з метою забезпечення її повного використання.
    1. Якщо імпортер неспроможний забезпечити виконання ліцензії у повному обсязі на поставку частки тарифної квоти, він повинен повернути залишок до Міністерства економіки України для її оперативного перерозподілу до 1 вересня квотового року.
    1. Міністерство економіки повинно до 5 вересня квотового року подати повідомлення про перерозподіл тарифної квоти до країни-постачальниці, якій належить невикористана доля квоти.
    1. Країна-постачальниця, якій належить частка повернутої тарифної квоти, має поінформувати Міністерство економіки до 20 вересня квотового року про своє рішення щодо подальшого використання повернутої частки тарифної квоти.
    1. До 1 жовтня квотового року Уряд має опублікувати в офіційному бюлетені Уряду України повідомлення про приймання заявок на видачу ліцензій на поставки тих часток тарифної квоти, які повернуті країнами-постачальницями. Заявки на отримання ліцензії будуть розглядатися за принципом „перший прийшов – першим обслуговуєшся». Ліцензії, що дають право поставляти цукор-сирець з тростини, видаватимуться Міністерством економіки України за принципом «перший прийшов – першим обслуговуєшся».
    1. На імпортера, що не використав ліцензію у повному обсязі на поставку частки тарифної квоти, зафіксованої у його ліцензії, та не повідомив вчасно про те, що він відмовляється від невикористаної частки, накладається штраф відповідно до Положення „Про процедуру ліцензування імпорту».
    1. У випадках форс-мажорних обставин, що призвели до затримки поставки та розвантаження партії товару у період часу дїї квоти, такий період може бути подовжено на період дії форс-мажорних обставин. Факт дії форс-мажорних обставин повинен бути підтверджено Торгово-промисловою палатою або іншими уповноваженими органами відповідної країни.
    1. Якщо партія вантажу, що ввезена в рамках тарифної квоти, не пройшла митного контролю, передбаченого законодавством України на момент ввозу на митну територію України, така партія вивозиться з митної території України, а частка тарифної квоти буде вважатися невикористаною.

3. Контроль за імпортом цукру-сирцю з тростини
    1. Міністерство економіки України до першого числа місяця, наступного за звітним, повідомляє Державну митну службу України про видані ліцензії у попередньому місяці.
    1. Державна митна служба України повинна щомісячно, до десятого числа наступного за звітним місяця, надавати статистичні дані про фактичне використання тарифних квот до Міністерства економіки України та до Міністерства аграрної політики України.
    1. Міністерство економіки України щомісячно публікує інформацію в офіційному державному виданні України про фактичне використання тарифної квоти.
    1. Імпорт цукру-сирцю з тростини на митну територію України здійснюється на підставі виданих Міністерством економіки України ліцензій та за умови сплати належних податків та мита.
    1. Контроль за дотриманням вимог чинного законодавства щодо імпорту цукру-сирцю з тростини, здійснює Державна митна служба України.

4. Консультації
    1. Задля забезпечення прозорого, справедливого та недискримінаційного розподілу тарифних квот, Україна, на запит будь-якої країни-члена СОТ, буде проводити консультації з країнами-членами СОТ з усіх питань, що стосуються квот.



Таблиця 15(d): Портові збори

Законодавство у сфері портових зборів

Відповідно до Наказу № 518 Міністерства транспорту від 2 вересня 2005 була запроваджена 50-процентна знижка на портові збори (за винятком адміністративного збору) до 1 жовтня 2006 для суден, які заходять у порт, щоб взяти вантаж (розвантажитись) нафти у нафтовому терміналі Південний, який розташований у морському торговельному порту Южний.

Наказ Міністерства транспорту від 10 квітня 2004, № 283 запровадив 50-процентну знижку на портові збори з суден, проходження каналу, послуги маяків і санітарні послуги, встановлені цим Положенням для суден, які заходять у порт, щоб взяти вантаж нафти у нафтовому терміналі Південний, який розташований у морському торговельному порту Южний.

Загальна частина

1. Портові збори (корабельний, канальний, маяковий, причальний, якірний, адміністративний та санітарний) справляються у морських портах із суден зазначених груп і плавучих споруд, що плавають під державним прапором України та іноземним прапором:

вантажні судна, що заходять у порти для виконання вантажних операцій, та плавучі споруди

група А

пасажирські судна, в тому числі швидкісні судна на підводних крилах та пороми, що заходять у порти для виконання вантажнопасажирських операцій, криголами, які не належать порту та не орендовані ним

група Б

ліхтери, буксири, буксири-штовхачі, штовхачі, баржі (самохідні і несамохідні), річкові самохідні судна, в тому числі судна типу «ріка-море» пароплавств, які є членами Братиславської угоди, що заходять у порти на р. Дунаї, а також річкові самохідні судна, що заходять в інші порти для подальшого перевантаження вантажів на морські судна і навпаки

група В

несамохідні судна (крім барж)

група Г

судна, що заходять у порт вимушено, для постачання, карантинних потреб, а також судна, що прямують на ремонт на судноремонтні підприємства України

група Д

службові та військові судна

група Д

навчальні, навчально-виробничі судна при виконанні ними рейсів за навчальними планами навчальних закладів, на борту яких перебуває не менш як 50 курсантів, навчально-тренажерні судна

група Д

наукові, дослідні та швидкісні судна на підводних крилах, що виконують регулярні пасажирські рейси за розкладом у каботажному плаванні (крім прогулянкових і круїзних рейсів)

група Д

інші судна (судна судноремонтного заводу, аварійно-рятувальні, підводно-технічні, технічні, госпітальні, гідрографічні, судна місцевого портового флоту, криголами, які належать порту та орендовані ним, спортивні судна, приватні яхти, вітрильні судна, судна, які проходять ходові випробування, та риболовецькі судна, що заходять у порти без виконання вантажних операцій)

група Е


Примітки:
  • Під терміном «вимушено» треба розуміти заходження судна у порт у зв'язку із загрозою безпеці продовження плавання, життю або здоров'ю членів команди та пасажирів.
  • Судна груп В (буксири та баржі), Д та Е, що виконують комерційні вантажні рейси, належать до групи А.
  • Судна груп Д та Е, що виконують комерційні вантажнопасажирські рейси, належать до групи Б.
  • Порядок обчислення і стягнення зборів поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності всіх форм власності, які виконують роботи та надають послуги у морських портах на причалах судноремонтних заводів України незалежно від підпорядкування цих портів (причалів).
  • Судна, що заходять у Дніпро-Бузький морський порт, сплачують збори, визначені цим Положенням, за умовами їх нарахування морській державній адміністрації порту.

2. Сплата портових зборів у портах здійснюється до виходу судна з порту, а за транзитний прохід Керч-Єнікальського каналу (КЄК) та каналу Прорва - шляхом попередньої оплати або безпосередньо на вході у Керч-Єнікальський канал та канал Прорва, якщо не обумовлено інше.

3. Нарахування портових зборів здійснюється з умовного об'єму судна, який обчислюється в кубічних метрах і дорівнює добутку трьох величин (довжина судна, ширина судна і висота борту судна), зазначених в обмірному свідоцтві (головні розміри) або документі, що його замінює.

Для морських суден, що перевозять вантажі на верхній палубі або мають дві або більше палуб, крім твіндечних суден, висота борту, яка використовується для обчислення об'єму судна, повинна становити не менше половини ширини судна.

Для суден групи Б, що мають дві або більше палуб, висота борту, яка використовується для обчислення об'єму судна, повинна становити половину ширини судна.

Умовний об'єм баржо-буксирних складів, караванів та інших плавучих споруд для нарахування усіх видів зборів, крім санітарного, дорівнює сумі об'ємів окремих елементів.

Для розрахунку всіх видів зборів умовний об'єм суден RO-RO, RO-FLOW, ОBО, LO-RO, контейнеровозів, худобовозів, ліхтеровозів, автомобілевозів застосовується з коефіцієнтом 0,7 за умови використання зазначених суден відповідно до їх спеціалізації. Тип судна та його спеціалізація визначаються за судновими документами.

При нарахуванні зборів за добовими ставками час округлюється до 0,5 доби. При цьому час до 0,5 доби приймається за 0,5 доби, а 0,5 доби і більше - за 1 добу.

Пункт 3 доповнено абзацом шостим згідно з Постановою № 391 Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року

4. Для ліхтеровозів, що виконують вантажні операції з ліхтерами на зовнішньому або внутрішньому рейді, портові збори нараховуються з об'єму ліхтерів, зданих ліхтеровозом по прибутті до порту і прийнятих ним по виході з нього.

5. Для вантажних суден групи А, які працюють на лініях закордонного плавання, відкритих у встановленому порядку, надається знижка у розмірі 20 відсотків корабельного збору.

6. Основними ознаками лінії закордонного плавання є:
  • установлення обов'язкових і факультативних іноземних та українських портів заходження;
  • закріплення для роботи на лінії типів суден;
  • установлення періодичності заходження закріплених суден в українські порти; та
  • реєстрація лінії Державним департаментом морського і річкового транспорту за поданням адміністрації порту (морського порту).

7. Для суден, що заходять у порт Южний під навантаження-розвантаження генеральних та навалочних вантажів, порт може застосовувати знижку з усіх видів портових зборів у розмірі 50 відсотків.

У порту Ялта застосовуються такі знижки:

50 відсотків

- із ставки корабельного збору для суден групи А;

20 відсотків

- із ставок усіх видів портових зборів для круїзних пасажирських суден закордонного плавання групи Б (за винятком тих, що виконують вантажнопасажирські рейси).



У порту Одеса застосовується знижка у розмірі 10 відсотків із ставок усіх видів портових зборів для круїзних пасажирських суден закордонного плавання групи Б (за винятком тих, що виконують вантажнопасажирські рейси).

8. Якщо на судно поширюється застосування кількох знижок портових зборів, застосовується тільки найбільша щодо базової ставки.

9. Державна належність судна і відповідно наданий йому статус під час справляння портових зборів визначається за прапором, під яким це судно плаває, незалежно від того, хто є його власником і хто його використовує.

10. Сплата портових зборів здійснюється відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»;

11. Із сум портових зборів, що справляються у валюті України, податок на додану вартість сплачується відповідно до законодавства. При цьому якщо в порту надаються послуги суднам каботажного плавання, сума зборів, визначена відповідно до цього Положення, збільшується на суму податку на додану вартість, а в інших випадках - сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, обчислюється із суми зборів, нарахованих і сплачених порту без такого збільшення.

Корабельний збір

12. Для суден груп А, Б і Г нарахування корабельного збору здійснюється за кожний вхід у порт і вихід з нього за 1 куб. метр об'єму судна за такими ставками:

(у доларах США)

Порт

Для суден у закордонному плаванні

Для суден у каботажному плаванні

Білгород-Дністровський

0,095

0,0008

Бердянськ

0,084

0,0008

Дніпро-Бузький

0,089

0,0042

Євпаторія

0,100

0,0046

Ізмаїл

0,087

0,0024

Іллічівськ

0,110

0,0060

Бухта Камишова (Севрибпорт)

0,100

0,0038

Керч

0,108

0,0042

Маріуполь

0,090

0,0024

Міжводне

0,093

0,0032

Миколаїв

0,089

0,0054

Одеса

0,110

0,0054

Октябрьський

0,100

0,0042

Очаків

0,089

0,0051

Рені

0,083

0,0020

Севастополь

0,100

0,0042

Скадовськ

0,088

0,0054

Усть-Дунайськ

0,092

0,0078

Феодосія

0,077

0,0042

Херсон

0,085

0,0028

Чорноморськ

0,084

0,0032

Южний

0,230

0,0144

Ялта

0,135

0,0090

Причал ЗАТ «Миколаївський калійний термінал»

0,089

0,0054

Інші порти (причали)

0,093

0,0043



Примітка:

- Судна, що заходять у порти для здійснення процедур, пов'язаних з пропуском через державний кордон України без виконання вантажних операцій, звільняються від сплати корабельного збору.

- Пункт 12 із змінами, внесеними згідно з Постановами Кабінету Міністрів України № 1584 від 29.11.2001 року, та № 1069 від 17.07.2003 року.

13. Від сплати корабельного збору звільняються судна груп Д та Е.

Для суден у закордонному плаванні груп А, Б і Г до 10 тис. куб. метрів ставка корабельного збору застосовується з коефіцієнтом 0,8.

14. Ставки корабельного збору для суден у закордонному плаванні застосовуються незалежно від того, під яким прапором вони плавають.

Ставки корабельного збору для суден у каботажному плаванні застосовуються тільки для суден, що виконують рейси у каботажному плаванні під Державним прапором України.

Якщо максимальна осадка великотонажних суден, зазначена в обмірному свідоцтві, перевищує допустиму, встановлену для конкретного порту, що призводить до неповного завантаження судна, порт має право при нарахуванні корабельного збору зменшувати висоту борту судна на величину невикористаної осадки.

15. I У разі коли судна групи А протягом одного рейсу заходять послідовно у кілька портів України, корабельний збір справляється:
  • у разі заходження в два порти - із знижкою 50 відсотків базової ставки у кожному порту; та
  • у разі заходження більш як у два порти - у першому порту із знижкою 50, а в кожному наступному - 75 відсотків базової ставки.

16. Із суден групи Б корабельний збір справляється у кожному порту заходження під час входу в порт і виходу з нього за ставками із знижкою 50 відсотків тільки за перший і другий рейси, що виконуються судном протягом календарного року. Під час наступних заходжень у порт протягом календарного року корабельний збір з цих суден не справляється.

17. Із суден групи В корабельний збір справляється за кожне заходження в порт і вихід з порту за такими ставками:

у закордонному плаванні:
  • 40,5 долара США - із судна, буксира; та
  • 20,25 долара США - з одиниці (баржа, ліхтер);

у каботажному плаванні:
  • 10 доларів США - із судна, буксира; та
  • 5 доларів США - з одиниці (баржа, ліхтер).