Робоча тека методиста

Вид материала

Содержание

Розділ 1. ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ БІБЛІОТЕК
Прикладами електронних видань можуть слугувати
Розділ 2. ЩО ТАКЕ “БАЗА ДАНИХ”?
Користувач (читач)
Користувач електронних інформаційних мереж
Абонент МБА
Установа, відповідальна особа
Абонент МБА
Об’єкти для обліку відвідувань
Об’єкти для отримання статистичних даних
Видача документів
Період користування документами
Видача документів
База даних
Перший етап
Другий етап
Третій етап
Розділ 3. КЛАСИФІКАЦІЯ РЕКЛАМИ
Внутрішня реклама
Розділ 4. НОВІ ПРОФЕСІЇ НА РИНКУ ПРАЦІ
...
Полное содержание

Подобный материал:

МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ І ТУРИЗМУ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ ДЛЯ ЮНАЦТВА

РОБОЧА ТЕКА МЕТОДИСТА

Вип. 4

КИЇВ 2007

ББК 78.32(4Укр)

Р 58

Четвертий випуск “Робочої теки методиста” містить матеріал про електронні видання, структуру і методику побудови баз даних, класифікацію реклами. Методистам з метою проведення занять з бібліотекарями, які здійснюють профорієнтаційну роботу зі старшокласниками надається інформація про нові професії на ринку праці. Висвітлюється досвід роботи бібліотек Росії.

Розраховано на бібліотечних фахівців, викладачів.

Укладачі: Т. М. Нікітінська, Т. П. Сопова

Редактор С. О. Чачко

Відповідальний за випуск Г. А. Саприкін

 Нікітінська Т. М., Сопова Т. П., 2007

 Державна бібліотека України для юнацтва, 2007

Розділ 1. ЕЛЕКТРОННІ ВИДАННЯ БІБЛІОТЕК

Електронними виданнями бібліотек вважаються аналоги різних друкованих видань, а також ілюстративні та музичні матеріали, які переведені в цифровий формат і можуть використовуватися за допомогою різних технічних засобів: комп’ютерів, відеомагнітофонів, музичних центрів, мобільних телефонів тощо.

Прикладами електронних видань можуть слугувати:

електронні видання, що містять переважно текстову інформацію (книги, періодичні видання, реферативні збірки тощо);
електронні зразки ілюстративних зображень (картини, фотографії, карти, листівки тощо);
електронні видання, що містять цифрове відображення музичних творів;
мультімедійні видання, в яких може бути відображено, наприклад, текстовий матеріал з ілюстративним або музичним супроводом;
електронні бази даних, самостійно розроблені бібліотекою або придбані нею в інших установах.

Потрібно відзначити, що конкурентні переваги можуть отримати ті бібліотеки, які, використовуючи різноманітні Бази даних, надають користувачу широкий спектр послуг: оперативний тематичний пошук, обслуговування в режимі вибіркового розповсюджування інформації (ВРІ), тиражування БД, доступ до БД через глобальну мережу Інтернет тощо.

Електронні каталоги (ЕК) призначені для вирішення різних інформаційних завдань в інтересах користувачів. ЕК – мобільний довідково-пошуковий апарат бібліотеки. Його переваги: повнота і багатоаспектність відображення фондів за складом та змістом, доступність і наочність, зручність і оперативність пошуку для користувачів. На відміну від традиційних карткових каталогів, ЕК дозволяє внести в інформаційний пошук інтерактивність. З’являється можливість уточнення і коригування запиту користувача.

Сучасні бібліотеки об’єднуються для створення корпоративних ЕК, що надають інформацію про наявність того чи іншого інформаційного джерела одночасно в декількох бібліотеках. Це дозволяє користувачу вибрати найбільш прийнятну для нього з точки зору отримання необхідної інформації бібліотеку, (за комфортом, за територіальним розміщенням чи за оперативністю обслуговування). Окрім того, ЕК забезпечують підвищення оперативності та якості виявлення необхідної документальної інформації. У бібліотекарів та самих користувачів з’являється можливість роздруковувати на принтері правильно оформлені вимоги на потрібні документи з фонду бібліотеки.

Створюючи ЕК, бібліотеки зазвичай розробляють певну технологію впровадження автоматизації у традиційні бібліотечні процеси. У першу чергу автоматизуються процеси комплектування та обробки документів. Це дозволяє відразу ж здійснювати обробку та замовлення нових надходжень, автоматизувати процеси передплати періодичних видань.

Прогресивним явищем у використанні ЕК бібліотек є їх підключення до єдиної комп’ютерної мережі даної установи, в результаті чого ЕК стає більш доступним.

З метою отримання інформації про використання електронних ресурсів бібліотеки розповсюджують анкету з такими питаннями:

1. Чи знаєте Ви, які документи або інформація про них є в бібліотеці на електронних носіях?

Знаю Не знаю

2. Чи знаєте Ви про наявні електронні засоби бібліотеки?

Знаю Не знаю

3. Чи вистачає Вам інформації про електронні ресурси, що має бібліотека?

Так ні не знаю

4. Яким чином Ви дізнаєтесь про електронні ресурси бібліотеки?

Записуючись до бібліотеки З реклами бібліотеки Від друзів Інше

5. Чи відчуваєте Ви складнощі під час пошуку та використання документів на електронних носіях?

Так Ні Не знаю

6. Якщо так, то що Вас не задовольняє під час отримання інформації (вкажіть потрібне) ____________________________________________________________

____________________________________________________________

Розділ 2. ЩО ТАКЕ “БАЗА ДАНИХ”?

Проектування і розробка баз даних (БД) – складне завдання.

Що таке БД, які завдання, функції вони виконують? Для відповіді на ці питання, насамперед, необхідно знати, що таке дані. Існує багато різних визначень даних. Ось лише два з них:

1. Дані – це будь-яка інформація, яку необхідно зберегти в комп’ютері і до якої регулярно звертаються (здійснюють запити) для одержання різних відповідей s для оновлення існуючої інформації: (видалення застарілої і додавання нової).

2. Дані – це сукупність інформаційних об’єктів, кожний з яких має свої властивості (характеристики) і поведінку, а також зв’язків між цими об’єктами.

Перше визначення ілюструє дії, що проводяться з даними, а друге визначення підказує, яким чином треба проектувати базу даних.

Про яку ж інформацію або інформаційні об’єкти і зв’язки йдеться? З’ясуємо це на прикладі бази даних “КОРИСТУВАЧ”. Однак попередньо зазначимо, що інформаційна область, для якої створюється база даних, називається предметною областю.

Предметна область нашої бази даних – користувач. Необхідно створити базу даних про користувачів бібліотеки за параметрами: їх кількість за реєстраційною картотекою, соціальний статус, вік, відвідуваність бібліотеки, в тому числі кожного структурного підрозділу бібліотеки у кожному числі місяця, кварталі та за рік. Доречно включити до цієї бази інформацію про кількість видач документів за видами видань, за галуззю знань, за мовами та інші дані, необхідні бібліотеці. Отже, ми пропонуємо орієнтуватись на дві групи користувачів (тобто об’єкти), що використовуватимуться в базі даних, а саме:

Об’єкти для бібліотек, що працюють в традиційному режимі	Об’єкти для бібліотек, що використовують інформаційно-комунікативні технології
Користувач (читач) із особистими характеристиками – прізвище, ім’я, по батькові, реєстраційний номер, дата народження, домашня адреса, місце навчання, роботи, паспортні дани (за необхідністю) та певною соціальною ознакою – учень, студент, робітник, службовець, тимчасово не працюючий, тощо.	Користувач електронних інформаційних мереж (зовнішній) із особистими характеристиками – код (неоднаковий, унікальний) осіб і організацій, зареєстрованих на сервері бібліотеки ( ІР – адреса);
Абонент МБА (користувач бібліотеки) із особистими характеристиками, реєстраційний номер, прізвище, ім’я, по батькові, запит, термін виконання запиту, термін повернення документу. Установа, відповідальна особа, запит, термін виконання запиту, термін повернення документу.	Користувач електронних інформаційних мереж (внутрішній) із особистими характеристиками – користувач Інтернет-центру, реєстраційний номер, мотив звернення, співробітник бібліотеки. Абонент МБА (зовнішній) із особистими характеристиками – код, місце знаходження, установа, запит, виконання запиту;
Об’єкти для обліку відвідувань: структурний підрозділ бібліотеки із характеристиками – назва відділу, дата, керівник, телефон, режим роботи, платні послуги.	Об’єкти для обліку відвідувань: структурний підрозділ бібліотеки із характеристиками – назва відділу, режим роботи, телефон, дата відвідування, термін роботи, керівник.
Об’єкти для отримання статистичних даних Усього користувачів із особистими характеристиками – усього, згідно з ЕРК, юнацтво від 15 до 21р., за день, місяць, півроку, рік. Відвідування із особистими характеристиками – усього відвідувань; середнє відвідування; Видача документів із особистими характеристиками: усього видано, в тому числі документів суспільного характеру, природничих, технічних, гуманітарних, друковані документи, КФФД, із загальної кількості українською мовою, середня забезпеченість документами, читаність. Період користування документами із характеристиками – дата отримання, дата повернення рік, місяць, заборгованість.	Об’єкти для отримання статистичних даних Усього користувачів із особистими характеристиками – усього, згідно з ЕРК, кількість кодів зовнішніх користувачів, за день, місяць, півроку, рік. Відвідування із особистими характеристиками – усього відвідувань (з урахуванням внутрішніх користувачів), відвідування занять, відвідування сайту, середнє відвідування; Видача документів із особистими характеристиками – усього видано електронних документів, із загальної кількості українською мовою, тощо. Період користування електронними документами із характеристиками – термін отримання, термін повернення, рік, квартал, місяць, заборгованість.

Кожна бібліотека може додати до цього переліку інші об’єкти на свій розсуд, наприклад – абонент МБА з числа читачів бібліотеки тощо.

Між основними об’єктами, зазначеними вище, необхідно встановити зв’язки, що відображають додаткову інформацію. Так, для обліку відвідувань у БД треба створити зв’язок “відвідує”, між об’єктами “користувач” і “структурний підрозділ, сайт”; для обліку видачі – зв’язок “бере документ”. Зв’язки також можуть мати свої характеристики. Наприклад, зв’язок “бере документ” має характеристики: вид документа (книга, журнал, дискета тощо), дата видачі документа в бібліотеці, ознака повернення чи неповернення книги читачем до бібліотеки.

Окрім об’єктів і їхніх зв’язків, у визначенні даних використовується слово “поведінка”.

Поведінка – це також певна характеристика об’єкта, що вказує, які дії з цим об’єктом можна виконувати і коли це можна робити.

Наприклад, “поведінка” об’єкта “користувач” передбачає неможливість видавати йому нові книги, якщо не повернені взяті книги, порушуються правила користування бібліотекою.

Властивості об’єктів мають бути з’ясовані заздалегідь, і їх слід врахувати в БД. На перший погляд, деякі властивості поведінки можуть здатися простими, але завдання правильно розробленої БД полягає в тому, щоб автоматично контролювати такі умови та в разі їх порушення сповіщати про це користувача.

Тепер можна повніше уявити, які функції має база даних “Користувач”. По-перше, вона має бути спроможною зберігати велику кількість різної інформації. По-друге, відповідати на будь-які запитання, наприклад, якому відділу користувач надає перевагу або хто з користувачів своєчасно не повернув літературу. І нарешті, у базі даних не повинно виникати неправильних чи суперечливих даних (наприклад, одну і ту саму книгу взяли два читачі одночасно).

Наведені приклади ілюструють, що перш ніж розробляти БД, слід уважно вивчити, яку інформацію з предметної області (користувач) необхідно в ній відобразити. Крім того, треба визначити, який тип матимуть характеристики даних, що нас цікавлять. Як правило, використовують такі типи даних: тексти, числа, дати і зображення.

Тепер можна дати визначення баз даних і систем управління ними.

База даних – це набір взаємозалежних даних, що відбивають інформацію про певну предметну область.

Система управління базами даних (СУБД) – це комп’ютерна програма, що дає змогу описувати дані у вигляді об’єктів і зв’язків, маніпулювати ними (виконувати запити й оновлення даних) і має зручні засоби спілкування з даними (інтерфейс).

Нині існує багато різноманітних СУБД. Поширеними є Access, FoxPro, Paradox, InterBase, MSSQL, Oracle та інші. Кожна СУБД різній мірі реалізує вимоги до БД, зазначені вище. Чим більше вимог враховує СУБД, тим вона краща і тим простіше створювати з її допомогою БД для наступної роботи.

Отже, повторимося, бази даних призначені для зберігання, накопичення, оновлення і пошуку необхідної інформації.

Що ж потрібно зробити, аби створити власну базу даних?

Існує кілька послідовних етапів розробки, кожний з яких використовує певну модель даних. На практиці застосовуються різні моделі. Проте всі вони призначені для однакового опису будь-яких даних і маніпулювання ними. Проектування БД складається з концептуального, логічного та фізичного етапів. Кожний етап використовує свою модель даних.

Перший етап – концептуальне проектування БД. Слово “концепція” означає певний спосіб (систему) розуміння явищ і процесів. Концептуальне проектування БД полягає в розумінні того, які дані мають бути взяті з предметної області (у даному разі – бібліотеки) для представлення їх у базі даних і як вони взаємопов’язані. Результатом цього етапу є побудова концептуальної моделі БД, тобто подання предметної області у вигляді інформаційних об’єктів і їх взаємозв’язків.

Другий етап проектування БД – логічне проектування. На цьому етапі сутності (головне, визначальне в предметі) і зв’язки перетворюються на логічну модель даних, побудовану за законами логіки. Існує кілька типів логічних моделей даних – реляційний, ієрархічний і мережевий. Найчастіше використовується реляційна модель (від англ. relation – відношення).

Відношення подається у вигляді таблиці, що складається з рядків і стопчиків. Кожний стовпчик відношення називається полем, а кожний рядок – кортежем (записом). Назви полів – атрибути. На відміну від звичайної таблиці основна властивість відношення полягає в тому, що в ньому не повинно бути однакових кортежів (записів). Це пов’язано з тим, що відношення відображає назву певної множини об’єктів, а кожний кортеж (запис) подає елемент цієї множини. Звісно, елементи множини мають бути різними.

У реляційній моделі всі об’єкти БД повинні бути представлені тільки відношеннями. Оскільки такими об’єктами є сутності та їхні зв’язки, то необхідно навчитися подавати їх у вигляді відношень.

Третій етап – фізичне проектування. Наявний проект БД необхідно реалізувати на комп’ютері. У більшості випадків розробка комп’ютерної БД виконується за допомогою готової системи управління базами даних (СУБД). Краще вибрати як середовище розробки програму Access, що пропонується фірмою Мiсrosoft.

Для запуску Access необхідно в головному меню Програми Windows вибрати пункт Microsoft Access. Роботу в СУБД Access організовано так само, як і роботу всіх програм Windows. Після запуску Access з’являється діалогове вікно для вибору режиму роботи: або відкриття існуючої БД, або створення нової бази.

Методику створення БД, найбільш доступно розкрито в підручнику для 10-11кл. загальноосвітніх навчальних закладів “Інформатика”^¹

Міждержавний стандарт 7.70–96 “Описание баз данных и машиночитаемых информационных массивов. Состав и обозначение характеристик визначає такі типи БД :

ДОКУМЕНТАЛЬНА – БД, у якій запис відображає документ і містить його бібліографічний опис та, можливо, іншу інформацію про нього.
БІБЛІОГРАФІЧНА – документальна БД, запис у якій містить тільки бібліографічний опис.
РЕФЕРАТИВНА – документальна БД, запис у якій містить бібліографічні дані та реферат або анотацію .
ПОВНОТЕКСТОВА – документальна БД, запис у якій містить повний текст документу або його найбільш інформативних частин.
ДОКУМЕНТАЛЬНО-ФАКТОГРАФІЧНА – документальна БД, запис у якій містить формальний виклад змісту (чи частин змісту) документу.
ФАКТОГРАФІЧНА – БД, записи в якій містять дані про стан зовнішнього світу, не опосередкований посиланнями на документи, що їх відображають.
ОБ’ЄКТОГРАФІЧНА – фактографічна БД, записи у якій містять дані про окремий (матеріальний чи ідеальний) об’єкт зовнішнього світу.
БАЗА ПОКАЗНИКІВ – фактографічна БД, записи у якій містять дані про ту чи іншу характеристику об’єктів зовнішнього світу.
ЛЕКСІГРАФІЧНА – БД, записи у якій містять дані про одну лексичну одиницю і відповідають статті словника.
ГІПЕРТЕКСТОВА – БД, записи у якій містять інформацію у вигляді тексту на природній мові і вказівки на зв’язки їх з іншими записами, що дозволяє компонувати логічно зв’язані фрагменти БД.

Відповідно до міждержавного стандарту 7.70-96 “Описание баз данных и машиночитаемых информационных массивов. Состав и обозначение характеристик”, введеного в дію в Україні наказом Держстандарта № 421 від 30.12.1999 р. з 01.07.2000 р., бази даних (власні чи придбані) підлягають державній реєстрації.

Реєстрація БД здійснюється згідно з “Положенням про реєстр інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекому-нікаційних систем органів виконавчої влади, а також підприємств, установ і організацій, що належать до сфери їх управління”, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2005 р. № 688 (див. Орієнтир.– 2005.– 7 верес.– № 168.– С. 12-14.).

Витяг з положення:

Підприємства, установи і організації надають органу виконавчої влади, до сфери управління якого вони належать, згідно з переліком відомості про свої інформаційні, телекомунікаційні та інформаційно-телекомунікаційні системи у порядку, встановленому цим органом виконавчої влади.

У разі введення в експлуатацію або припинення функціонування інформаційної, телекомунікаційної та інформаційно-телекомунікаційної системи відповідний орган виконавчої влади або підприємство, установа чи організація, що належить до сфери його управління, у десятиденний строк повідомляє про це адміністратора Реєстру.

Положення містить додаток “Перелік відомостей про інформаційну, телекомунікаційну та інформаційно-комунікаційну систему органу виконавчої влади, а також підприємства, установи і організації, що належать до сфери його управління”.

Примітка:

Розкриття цієї теми ми здійснили на замовлення працівників бібліотек, що обслуговують юнацтво. Це дозволило і нам самим краще зрозуміти методику створення баз даних. На нашу думку, в бібліотеці можуть бути різні бази даних. Наприклад, відділи комплектування та обробки, збереження фондів можуть створити БД, “Документи бібліотеки”, “Електронний каталог”, інформаційно-бібліографічний – “СКС”, “Освіта” та інші.

Розділ 3. КЛАСИФІКАЦІЯ РЕКЛАМИ

Фахівці в області реклами класифікують її по різному.

За каналами розповсюдження виділяють:

міжособистісне спілкування (бесіди рекламних агентів, розповіді з відеопоказом зразків видань, виставок, засідань клубів, інтер’єру бібліотеки тощо на презентаціях, семінарах, прес-конференціях, круглих столах, бесіди консультації тощо);
пряму (адресну) поштову рекламу (так звану “директ мейл”);
газетно-журнальну;
радіорекламу;
кінотелевідеорекламу;
друковану рекламу.

За засобами використання рекламу поділяють на візуальну (зовнішню) та внутрішню.

До візуальної відносяться щити, вивіски, вітрини, стрілки-покажчики, як дійти до бібліотеки, а також реклама на носіях, що рухаються (бібліобуси та ін.).

Внутрішня реклама – це сукупність засобів, що допомагають відвідувачу орієнтуватися в бібліотечному просторі. До таких засобів належать, оголошення, плакати, схеми тощо, а також електронні засоби інформації. Провідна роль у внутрішній рекламі надається оформленню бібліотечного інтер’єра.

Ще одна ознака класифікації – функціональне призначення реклами.

Самостійну групу рекламних засобів складає ділова документація (бланки, конверти, візитки та ін.), а також сувенірна реклама (ручки, папки, календарі, значки, брілочки, пакети і сумки з символікою бібліотеки). Ці дві групи, останнім часом складають важливу частину комплексу засобів, спрямованих на створення привабливого образу бібліотеки.

Загальноприйнята класифікація реклами, як правило, не враховує бібліотечної специфіки. Адже, рекламний ефект в оптимальному варіанті мають і традиційні бібліотечні засоби, такі як екскурсії, вільний доступ до фондів, форми масової роботи, довідково-бібліографічна та інформаційна служба, підготовлені та видані бібліотекою видання. Усі вони виконують одне завдання – залучення молоді до бібліотеки. Існують акустичні, графічні, візуально-видовищні, предметні, декоративні засоби реклами.

Бібліотечна реклама одночасно має властивості, притаманні рекламі в цілому, і реалізує специфічні завдання бібліотечної політики. Бібліотека виступає водночас як рекламодавець (джерело рекламної інформації), і рекламовиробник (який готує рекламну інформацію для розповсюдження) і, до певної міри, рекламорозповсюджувач (самостійній або через ЗМІ).

Розділ 4. НОВІ ПРОФЕСІЇ НА РИНКУ ПРАЦІ

Нова соціокультурна ситуація, що викликана змінами політичного і соціального характеру, поставила публічні бібліотеки перед необхідністю переосмислити своє призначення і сферу інтересів, по-новому визначити мету і завдання діяльності, в тому числі і в профорієнтаційній роботі. Робота з професійної орієнтації з підлітками, старшокласниками, випускниками, абітурієнтами, студентами потребує від фахівців бібліотек особливої професійної культури, спеціальних знань. Необхідно мати уявлення і про наукові основи професійного самовизначення, і про розвиток ринку праці, і про потреби держави в кадрах, і про специфіку того чи іншого виду праці та вимоги до працівника, і про систему професіональних навчальних закладів.

На допомогу методистам, що проводять навчання бібліотекарів відповідальних за профорієнтаційну роботу з молоддю, надаємо перелік окремих затребуваних престижних професій.

1. Креативний директор

Посада, про яку мріють майже всі випускники творчих вузів.

Креативні директори потрібні на телеканалах, в рекламних агенціях, пресі і книжкових видавництвах.

Думка професіонала:

Основне завдання цієї людини – створювати нові образи, нестандартні ідеї і оригінальні ходи. Ще йому непогано було б займатися чистою творчістю – для підтримки авторитету серед колег по компанії. Вітчизняний ринок реклами молодий – роки його існування так і не підштовхнули до створення авторитетного навчального закладу, який би випускав людей цієї професії. Як правило, посада креативного директора – це наступна сходинка кар’єри копірайтерів і арт-директорів.

Де навчатися: Інститут підприємництва, права і реклами.

2. Логістик

Термінологія:

Логістика – галузь економічної науки, що вивчає теорію оптимального управління матеріальними, інформаційними та фінансовими потоками. З початку 90-х років терміном “логістика” позначають новий напрям у науці – теорію та практику управління матеріальним і відповідним інформаційним потоком, тобто комплекс питань, пов’язаних з процесами обігу сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, запасних частин, готової продукції, їх доставки від постачальника до заводу-виробника і до кінцевого споживача відповідно до його вимог та інтересів.

Думка професіонала:

Після закінчення КПІ, факультет електроніки, я пройшла шлях від секретаря до провідного спеціаліста відділу логістики. Оскільки напрям логістики був новим, прийшлося навчатися на місці. Підтягнула англійський, це важливо в роботі логістика. Цікава робота тим, що кожний день відбувається спілкування з великою кількістю людей. З постачальниками, з представниками великих компаній, з митними службами, зі складами, з логістичними компаніями різних країн. Щодо перспектив, то зріст внутрішнього ринку і приход в Україну великих зарубіжних компаній говорять про те, що потреба в професіональних логістиках зростає. Крім того, це новий напрям, який постійно розвивається.

Де навчатися: Національний авіаційний університет, Інститут економіки і менеджменту.

3. Дизайнер інтер’єру

Про ринок дизайнерів можна сказати, що він насичений, однак кількість не означає якості. Проте є немало архітекторів та дизайнерів, які мають досвід і репутацію.

Думка професіонала:

Щоб отримати гарну репутацію, треба як мінімум 5 років якісної роботи в цій області, тобто поспіль 5-10 успішно здійснених проектів. “Оцінка” успішності проектів – це публікації не лише в спеціальній літературі, але й в такій, яка популярна серед пересічних громадян. Ідеальне замовлення – це коли проектуєш все, від будинку до дверної ручки і елементів декору. Якщо бюджет хороший, результат має бути дуже цікавим. Звичайно, такий проект має фінансуватися, оскільки роботи багато, і вона займає весь час. Взагалі, немає рецептів успіху в кар’єрі, але новачкам завжди корисно перші декілька років після інституту попрацювати “під кимось”.

Де навчатися: Київський національний університет будівництва і архітектури, Київський національний університет технології і дизайну, Національний технічний університет “КПІ”, курси дизайнерів інтер’єра.

4. Бренд-менеджер

Вимоги до професії: інтерес та вивчення стратегії просування торгових марок, рекламних компаній відомих марок, стратегічний менеджмент і маркетинг.

Думка професіонала:

Умовно українських бренд-менеджерів можна розділити на дві основні категорії. Перша – це професіонали високого рівня, які мають значний досвід роботи. Ці фахівці, як правило, працюють декілька років на ринку СНГ, мають досвід роботи в західних компаніях. В їх портфоліо робота з відомими українськими і міжнародними брендами.

Друга категорія – це студенти і випускники, які готові працювати за 700 доларів на цій посаді. Але насправді вони є скоріше маркетологами – рекламістами, які відповідають за розміщення реклами в ЗМІ, за зовнішню рекламу тощо. Про управління стратегічним розвитком торгової марки в даному разі мова не йде. Щоб працювати бренд-менеджером, потрібні вміння мислити креативно і нестандартно, в той же час не забувати про аналітичний підхід. Від асистента бренд-менеджера можна дорости до директора з маркетингу, після чого, при бажанні, цю компанію можна очолити.

Де навчатися: КНУ ім. Тараса Шевченко, Інститут міжнародних відносин.

5. Системний адміністратор

Думка професіонала:

Мабуть самий затребуваний працівник у будь-якому офісі. Вони знають секрети боротьби зі спамом (але не признаються) і володіють універсальним способом рішення всіх комп’ютерних проблем (перезавантаження). Правда, при всьому їх всесиллі, для того щоб вийти на вищий рівень зарплатні, їм необхідно отримати сертифікат (і не один) від Microsoft, Linus, Unix. А для цього необхідно добре володіти англійською мовою.

Де навчатися: Національний технічний університет “КПІ”.

6. Ландшафтний дизайнер

Поняття “ландшафтний дизайн” з’явилося з розвитком художніх потреб мешканців заміських територій. Це мистецтво органічно поєднувати природний ландшафт з освоєними людиною просторами, населеними пунктами.

Думка професіонала:

Справжній фахівець з ландшафтного дизайну має не просто малювати в 3D (дизайнерська комп’ютерна програма) – тому дизайнерські курси мало що дають. Потрібно бути практиком: втілити в життя задум значно складніше, ніж його придумати. Малюнок – це лише двадцять процентів роботи, та ось головному, тому, що досягається на свіжому повітрі, у нас ніде не навчають. А без цих знань створювати штучний ландшафти неможливо.

Де навчатися: Київський національний університет технологій та дизайну, Мистецький інститут художнього моделювання та дизайну.

7. Промисловий альпініст

Промислові альпіністи – останні “справжні герої” нашого часу, тому що постійно ризикують життям у своїй роботі.

Думка професіонала:

Романтики – море: реально небезпечна робота вимагає сили і мужності в боротьбі з природними умовами, а висоти, при цьому нерідко відкриваються вражаючи види. Займатися доводиться монтажними роботами (наприклад, установкою рекламних баннерів і станцій мобільного зв’язку), реставрацією (підправити ліпнину забудови чи штукатурку), а також чисткою водостоків, мийкою вікон тощо.

Де навчатися: у висотники охоче беруть досвідчених альпіністів з будівельною освітою або спортсменів-альпіністів.

8. Експерт страхової компанії

Найцінніше в даній професії – досвід, що дозволяє оцінити ситуацію в прямому і переносному сенсі цього слова.

Думка фахівця:

Раніше про страхових експертів писали бестселери, адже вони могли розслідувати злочин не гірше будь-якого детектива. Зараз все інакше, але від цього професія не стає менш престижною.

Де навчатися: Київський національний торгово-економічний університет, Київський національний університет ім. Тараса Шевченко.

9. Промоутер

Думка фахівця: промоутерів, які можуть “розкрутити” соліста або нічний клуб чи організувати більше 2-х концертів у місяць, можна перелічити на пальцях.

Де навчатися: у “старших товаришів” і на особистому досвіді.

10. Особистий стиліст

Про них вже складають анекдоти: особистий стиліст – людина, яка за ваші гроші одягне вас так, як їй самій подобається. Ще декілька років назад послугами людей, що підбирають гардероб та створюють особистий персональний стиль, користувалися тільки Юлія Тимошенко та деякі телеведучі. Зараз нікому не потрібно пояснювати, для чого потрібен стиліст і чому можна дозволити собі звернутися до нього, наприклад, перед весіллям.

Де навчатися: Київський національний університет культури і мистецтв, Київський національний університет технології та дизайну, приватні курси.

11. Сомельє (дегустатор)

Це цікава професія. Та крім того, це приємне спілкування з людьми.

Думка професіонала: щоб стати сомельє, здібному новачку потрібно, як мінімум, півроку. Потім робота в ресторані. Якості: бути чесним, не робити вигляд, що знаєш те, чого насправді не знаєш. Потрібно вміти слухати людей у яких є досвід в цій області. Ринок сомельє не назвеш насиченим, можна сказати він порожній, а запит на сомельє росте. Взагалі професійних сомельє в усьому світі дуже мало. Сьогодні ці навички опановують не лише ті, хто збирається займатися цим професійно, а й аматори – люди, які просто хочуть навчитися розбиратися у винах.

Де навчатися: Школа сомельє при асоціації сомельє України, зарубіжні школи (краще всього стажування у Франції).

12. Дієтолог

Нині дієтологи працюють переважно з дружинами крупних бізнесменів і політиків. Пересічна людина може собі дозволити хіба що візит до спеціального центру дієтології, де їй нашвидкуруч розроблять індивідуальну дієту. Особистий дієтолог, як і сімейний лікар, повинен знати про вас все і спілкуватися, як мінімум, один раз у місяць. Також йому мають бути відомі генетичні особливості пацієнта, психологічний стан і нешкідливі звички.

Де навчатися: Національний медичний університет ім. А. Бого-мольця.

13. Nail-стиліст

Стати майстром з nail art значно простіше людині з художньою освітою. Маючи бажання, почавши з простих елементів (смужечок, крапочок) і багато працюючи, можна дійти до рівня вищого пілотажу. Всі малюнки, котрі використовуються в дизайні нігтів, можна поділити на три види: абстракція, усілякі квіти і природа в усіх її проявах. Найновіший дизайн, що користується популярністю, – чорна абстракція золотом.

14. HR-фахівець

Дуже часто фірми, установи мають проблеми з підбором фахівців на вакантні посади.

Пошук людей – це не завжди наслідок браку кадрів. Бувають ситуації, коли в керівника просто не вистачає часу займатися підбором персоналу, тому допомога рекрутингового агентства дуже важлива.

Думка фахівця: НR- фахівець (фахівець з підбору персоналу) повинен мати такі якості, як спостережливість, вміння слухати і регулярно відкидати зайве перед кожною співбесідою. Тобто, людина, яка прийшла на співбесіду може подобатися, чи ні; однак до клієнта і вакансії це не має ніякого відношення.

Де навчатися: стажування у кваліфікованого НR-фахівця, тренингова компания LeaderGroup.

15. Груммер

Це собачий стиліст-цирульник. Спеціальних навчальних закладів в Києві немає. Секрети майстерності передаються від майстра учню.

Думка фахівця: щоб стати груммером, вміти підстригати собак мало. Потрібно розбиратися в психології тварини. У кожному разі, з твариною необхідно попередньо домовитися. І тоді, при найбільш сприятливих розкладах, на миття, сушку і стрижку майбутнього призера виставки піде не менше 3-4годин. Майстерність груммера підвищує шанси на перемогу вашого вихованця: за допомогою професійної виставкової стрижки можна сховати недоліки та підкреслити переваги собаки. Стандартна для кожної породи стрижка має нюанси, що змінюються в залежності від моди. Що стосується декоративних стрижок – тут для творчості груммера відкриваються широкі можливості: від стрижки пуделя “під лева” – до “наголо” влітку.

Де навчатися: особисто у практикуючих майстрів.

Професіонали вважають.

1. У сфері людських ресурсів поняття “модна професія” немає. На кого є дефіцит, так це на фахівців своєї справи, і це торкається будь-якої професії – від політиків до водіїв і прибиральниць. Немає затребуваних професій – є затребувані професіонали. Тому можна сказати так: модним є професіоналізм. У будь-якій області і незалежно від тенденцій, що змінюються.

2. Стабільно високим попитом користуються вакансії офісного персоналу: бухгалтери, офіс-менеджери, маркетологи, менеджери з продажу, регіональні представники, економісти, керівники проектів, менеджери з розвитку. Український ринок стрімко розвивається, багато іноземних компаній відкривають свої представництва чи вкладають гроші в розвиток бізнесу в Україні. Є фахівці, попит на яких дуже високий, а пропозицій поки що недостатньо. Наприклад, дуже прибуткова ніша – наукове середовище. Затребувані технологи виробництва, а фахівців дуже мало. Останнім часом з’явилася тенденція: іноземні роботодавці звертаються до наших агентств у пошуку виняткового фахівця для роботи за кордоном. А взагалі, немає “професій – лузерів”, лузерами, швидше за все, можна назвати непрофесіоналів у своїй справі.

Розділ 5. З ДОСВІДУ БІБЛІОТЕК РОСІЇ

Бібліотеки – обласні методичні центри Свердловської області разом з Міністерством культури Свердловської області здійснили роботу над нормативною документацією щодо допомоги бібліотекам в адаптації і розвитку в умовах ринкових реформ.

Розроблено “Модельний стандарт муніципальної загальнодоступної бібліотеки Свердловської області”.

Модельний стандарт стосується таких питань:

Як обґрунтовано формувати ресурси бібліотек, які дозволяють виконувати покладені на них функції;
Яким повинен бути фонд, обладнання приміщення, штати тощо;
Пріоритетні групи читачів, послуги та ін.
Методичні рекомендації з оцінки ефективності і якості роботи загальнодоступної бібліотеки;

При розрахунку штатної чисельності використано нові нормативи, наприклад, навантаження на бібліотекаря, пов’язанного з кількостю відвідувань (нормативне – 6000 відвідувань у рік на 1 штатну одиницю).

Прийнято та затверджено “Регіональний компонент національного проекту культури”, у відповідності з яким на комплектування фондів муніципальних бібліотек виділено з обласного бюджету 60 млн. руб., стільки ж на капітальний ремонт приміщень, 29 млн. руб. на придбання нового обладнання.

Нова регламентуюча документація, нехай і рекомендаційного характеру відіграє велику роль у роботі загальнодоступних бібліотек.

Свердловські фахівці вважають, що марно чекати документів федерального рівня. Можна розробити необхідні регламентуючі документи на регіональному рівні.

Можливо і нам потрібно подумати над цим?

Розділ 6. НОТАТКИ КОРИСТУВАЧУ

Фішинг – погроза для користувачів Інтернет. Цей термін приховує спробу дызнатися про номер кредитки, інші дані за допомогою підроблених електронних листів нібито від працівників банку.

Тільки за півроку 2006 р. зареєстровано в середньому 7,9 млн. спроб фішингу на день (порывняно з 5,7 млн. у першому півріччі 2005 р.)

Рекомендація, – як мінімум, не відкривати вкладені файли, якщо вам не відомий відправник, краще відразу знищити лист без тимчасового збереження в кошику.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Борисова О. О. Рекламно-информационные технологи библиотечной деятельности: учеб.-практ. пособие / Орловский гос. ин-т культури и искусств.– СПб.: Профессия, 2006.– 320 с.– (Библиотека).

2. Ермакович С. М. Библиотечная информационная продукция в электронной форме. Електронний ресурс:ссылка скрыта

3. Гарсиа-Молина Г., Ульман Д., Уидом Д. Системи баз даних. Полный курс.: Пер. с англ.– М.: Издательский дом “Вильямс”, 2003. – 1088 с.

3. 20 модних професій // Тайм-аут (Київ).– 2007.– 7-13 лют.– С. 16-21.

4. Зарецька І. Т. Інформатика: Підручник для 10-11-х кл. загальноосвіт. навч. закладів / І. Т. Зарецька, А. М. Гуржій, О. Ю. Соколов. У 2-х част.– Х.: Факт, 2004.– Ч. 2.– 288 с.: іл.

5. Ивашина М. В. Взгляд из библиотеки на проблемы современного образования // Юношеские библиотеки России: Информ. вестн. / Рос. гос. юнош. б-ка.– Вып. 1(40).– М., 2007.– 99 с.

6. Матлина С. Г. Привлекательная библиотека, или Что может реклама: Практическое пособие.– Изд. 2-е, доп. и перераб.– М.: Либерия, 2000.– 128 с.

7. Описание баз данных и машиночитаемых информационных массивов. Состав и обозначение характеристик: ГОСТ 7.70-96. Межгосударственный стандарт.– [Введ. в Украине 2000-01-07] // Стандарты по библиотечно-информационной деятельности /Сост. Т. В. Захарчук, О. М. Зусьман. – СПб.: Профессия, 2003.– С. 268-306.

8. Фишинг – угроза для пользователей Интернет // Известия.– 2006.– № 54.– С. 3.

ЗМІСТ

Розділ 1. Електронні видання

Розділ 2. Що таке “База даних”

Розділ 3. Класифікація реклами

Розділ 4. Нові професії на ринку праці

Розділ 5. З досвіду бібліотек Росії

Розділ 6. Нотатки користувачу

1 Зарецька І. Т. Інформатика: Підручник для 10-11кл. загальноосвіт. навч. закладів / І. Т. Зарецька, А. М. Гуржій, О. Ю. Соколов. У 2-х част. – Х.: Факт, 2004. – Ч. 2. – С. 79 -143

Blog

Робоча тека методиста

Содержание