Інноваційні підходи та засоби фізичної культури
| Вид материала | Документы |
- Юрій Васильович Черпак, методист з фізичної культури нмц здоров’я, фізичної та естетичної, 71.58kb.
- Програми розвитку фізичної культури та спорту на 2008-2011 роки, дія якої продовжена, 100.61kb.
- Ходінов Володимир Миколайович народився у 1944 році. 1965 року закінчив Київський державний, 183.42kb.
- Інструкція з охорони праці під час проведення занять з фізичного виховання, 93.66kb.
- Всеукраїнський конкурс "Інноваційний урок фізичної культури та урок фізичної культури, 114.98kb.
- Регламентація фізичної культури у східних слов'ян (IX xiii ст.), 487.11kb.
- Дніпропетровський державний інститут фізичної культури І спорту, 80.56kb.
- Ects – інформаційний пакет, 1980.17kb.
- План роботи районного методичного об’єднання вчителів фізичної культури, 177.99kb.
- Львівський державний університет фізичної культури іваночко оксана юріївна, 451.09kb.
ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ТА ЗАСОБИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
У МОЛОДШІЙ ШКОЛІ
Інна ХРИПКО
Національний університет фізичного виховання і спорту України
Постановка проблеми. Сучасна початкова школа, як складова частина шкільної освіти, з відходом від уніфікованої системи навчання, відзначає появу шкіл нового типу (спеціалізованих шкіл, гімназій, колегіумів, ліцеїв тощо), варіативних модернізацій структури навчально-виховних освітніх установ (школи-комплекси), різних форм власності закладів освіти (державна, приватна). Тепер кожна середня загальноосвітня школа характеризується певними організаційними, змістовними, технологічними та матеріально-технічними нововведеннями у своїй діяльності. Відношення до фізичного виховання в різних навчальних закладах має свої особливості, які залежать, в першу чергу, від матеріально-технічної бази закладу, в другу, від організації навчально-виховного процесу, при якому формуються сприятливі для здоров’я дітей умови протягом уроку, перерви, у позакласній роботі.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. У роботі з учнями молодших класів застосовують різноманітні засоби, але головними (традиційними) з них є вправи основної гімнастики, акробатичні вправи, ходьба і біг у різних варіантах з подоланням перешкод, човниковий біг, вправи з м’ячами, танцювальні рухи, рухливі ігри, плавання, пересування на лижах [1;7;10 ].
Фахівці усвідомлюють, що урок у школі в силу своїх організаційних та дидактичних особливостей не забезпечує учням потрібний тренувальний ефект і, в кращому випадку, може допомогти у навчанні окремим видам рухів. Також існуюча в школі система позакласного фізичного виховання настільки слабка в організаційно-методичному та матеріально-технічному відношенні, що не в змозі самостійно вирішити це завдання. Тому перед діячами в галузі фізичного виховання актуальною є проблема пошуку форм збільшення фізичної активності дітей молодшого шкільного віку. Заохочують учнів, до занять в позаурочний час, нетрадиційні для уроків засоби, а саме: „класики,” скакалки, ігри з м’ячами, катання на велосипедах і самокатах тощо [2;6;10].Сучасні умови проведення шкільного уроку фізичної культури вимагають використовувати такі фізичні вправи, проведення яких передбачало б: регульовану в часі тривалість, велику моторну щільність, як значну, так і незначну інтенсивність, в залежності від завдань уроку; обмежене місце проведення; велику кількість учасників. Однак питання, що стосуються широкого втілення в процес фізичного виховання молодших школярів інноваційних засобів фізичної культури, залишаються поза увагою дослідників.
Мета дослідження: проаналізувати сучасні підходи до фізичної культури молодших школярів та визначити шляхи її вдосконалення.
Завдання дослідження: проаналізувати сучасні умови проведення шкільного уроку фізичної культури; пошук форм збільшення рухової активності за рахунок провадження інноваційних засобів фізичної культури в процес фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку.
Методи дослідження: теоретичний аналіз та обґрунтування даних спеціальної літератури.
Результати дослідження та їх обговорення. В дослідженнях багатьох авторів [4;6;7;9;10] відображаються дані про вплив народних ігор на організм школярів. Визначається позитивний вплив народних рухливих ігор на виховання психічних якостей, на формування зацікавленості до систематичних занять фізичною культурою. Вони є дієвим чинником позакласної роботи, чинником підвищення розумової працездатності дітей
Досліджується значення рухливих ігор, які своїм позитивним емоційним впливом сприяють підготовці молодших школярів до кращого виконання державних тестів з фізичної підготовленості [9].
Дослідники [1;2;7;10] вказують на те, що у зв’язку з посиленою руховою діяльністю і впливом позитивних емоцій підвищуються всі фізіологічні процеси в організмі, покращується робота всіх органів і систем. Цінність рухливих ігор: розвивають рухи дітей, спонукають бути активним, діяльним, міркувати, досягати успіху, зміцнюють нервову систему, поліпшують апетит, стає глибоке дихання, розвивають психічні та моральні якості – колективізм, дисциплінованість, сміливість, винахідливість, рішучість, чесність, повагу. Рухливі ігри є чудовим виховним засобом і успішне проведення їх у значній мірі залежить від знань раціональної методики і творчого використання її педагогом. У рухливій грі вдосконалюються якість і швидкість рухових дій, гнучкість рухових навичок, ефективність їх застосування, Цьому сприяє наявність певних факторів у рухливій грі, а саме: самостійне розв’язання рухових завдань із урахуванням ігрової ситуації; відсутність часу для підготовки до виконання основного руху; швидке переключення з одного руху на інший; емоційна насиченість; узгодження своїх рухів із діями ведучого та інших дітей.
Використання рухливих ігор, передбачених навчальною програмою, а також народних та місцевих ігор („Гилка”, „Карасі та щука”, „Подоляночка”, „Перетягування бука” та інші) у позакласній роботі в різних навчальних закладах України, особливо, у західних регіонах, сприяє доброму здоров’ю, відчуттю повноти, невичерпності фізичних сил, які є найважливішим джерелом життєрадісного світосприймання, оптимізму, готовності подолати будь-які труднощі [1;4;6].
Проведення наукових досліджень в загальноосвітніх школах дозволяє науковцям, вчителям-авангардистам розробляти нові підходи до формування теоретичних знань дітей молодшого шкільного віку. Так, Наталею Москаленко (м. Дніпропетровськ, 2002 р.) розроблені і використовуються зошити з фізкультури: „Спортивна абетка” (1 кл.), „Разом з Фізкультуркіним” (2 кл.), „Подорож у Спортивне місто” (3 кл.), система інтегрованих уроків.
За редакцією Марії Булатової (м. Київ, 2006 р.) вийшов мальовничий навчальний посібник „Твій перший олімпійський путівник”, де подано інформацію про історію Олімпійських ігор, досягнення атлетів світу й України в Олімпійських іграх, цікавий практикум для школярів.
Вирішення проблеми інтенсифікації, підвищення навантаження навчально-виховного процесу доцільно пов’язувати з формуванням нового – спортивного стилю життя молодших школярів. Актуальним стає визначення таких методів рухової діяльності, які допоможуть кожній дитині відчути особистий успіх і стимулюватимуть до подальшого докладання певних зусиль щодо активізації своїх здібностей. Науковцями [6;7;9] пропонуються такі засоби рухової діяльності:
- рухово-пізнавальні ігри для сприяння розумовому розвитку;
- фізичні вправи для розвитку прудкості, сили, витривалості, та гнучкості;
- дихальна гімнастика, вправи для профілактики порушень постави, зору;
- різноманітні рухливі ігри для тренування емоційної сфери;
- туристські подорожі, змагання і свята „Краси і здоров’я” для формування соціально значущих якостей особистості.
Таким чином, спортивний стиль життя розкриває та актуалізує внутрішні резерви здоров’я; передбачає ставлення до дитини як до свідомого суб’єкта діяльності, здатного створити особисту систему цінностей; реалізуватися через діяльність.
Згідно з Законом України „Про фізичну культуру і спорт”, в якому йдеться про необхідність проведення уроків фізичної культури не менше ніж тричі на тиждень, і згідно з договором про взаємодію Міністерства освіти і науки України з питань фізичної культури і спорту, Федерації футболу України щодо розвитку шкільного футболу в Україні, зокрема в 1-4 класах, був запроваджений третій урок фізичної культури, а саме, урок футболу [9].
Заняття футболом сприяє різнобічному фізичному розвитку школярів, формуванню основних рухових якостей, покращується процес формування нових рухів і одночасно збагачується запас наявних рухових навичок. Систематичні тренування сприяють зміцненню у школярів здоров’я і захисних сил організму, покращенню антропометричних показників, функціонального стану серцево-судинної і дихальної систем та нервово-м’язового апарату. Протягом процесу заняття футболом у учнів виховуються такі цінні для життя морально-вольові якості, як комунікабельність і цілеспрямованість, витримка і самовладання, дисциплінованість і сміливість.
Отримані результати досліджень щодо використання вправ з аеробіки і стретчинга на уроках фізкультури у молодших школярів показують, що вони сприяють більш швидкому розвитку фізичних якостей, а також формуванню правильної постави. Виконання танцювально-гімнастичних аеробних вправ під музикальний супровід сприяє підвищенню інтересу та активності на заняттях фізкультурою (В.Г. Безпутник, Л.С. Крук, 2003).
Фахівці в галузі фізичного виховання [1;2;10] переконані в тому, що використання музичного супроводу на уроці фізичної культури несе певне естетичне і духовне навантаження, сприяючи формуванню особистої фізичної культури. Використана музика різниться за характером впливу на організм, а саме: на мобілізуючу, структурно-сюжетну, фонову та заспокійливу музику (К.Огниста, 2000). Мобілізуюча музика ефективна після одноманітної напруженої розумової діяльності, створює бадьорий життєрадісний настрій, підвищує увагу та працездатність і тому використовується , як правило, в підготовчій частині уроку. Структурно-сюжетна – визначає ритм, характер змісту фізичних вправ і комбінацій; фонова музика непов’язана конкретно з виконанням вправ, але вона формує емоційний фон і настрій, використовується в основній частині уроку. Заспокійлива музика знімає напруження, емоційну збудженість і використовується у заключній частині уроку.
Останнім часом досліджується визначення ефективності фізичної підготовки з використанням засобів велосипедного спорту та їх вплив на здоров’я і розумову працездатність молодших школярів (І.Петренко, 2004). Проведені дослідження свідчать про те, що правильно організовані заняття з фізичної підготовки, де разом з широким використання засобів загальної фізичної підготовки, використовувались засоби велосипедного спорту, здійснюють оздоровчий вплив на організм молодших школярів, підвищують їх розумову працездатність та створюють базу для ефективного проведення початкової спортивної підготовки.
Ще одним інноваційним засобом рухової активності, що викликає зацікавленість у фахівців, є роуп-скіппінг – який представляє традиційні стрибки на скакалці, складні комбінації стрибків, танцювальних елементів з однією чи двома скакалками, акробатичних елементів, що виконуються індивідуально чи в групах. Але авторські програми з цього виду рухової активності для дітей молодшого шкільного віку нажаль відсутні.
З 2003 року вчитель фізкультури ЗОШ м. Києва Г. Стьопкіна використовує на уроках альтернативний вид ігор – малий теніс серед учнів 2-3 класів. Вона запевняє, що в умовах 45 хв. уроку вчителі можуть навчити дітей елементів початкового тенісу, 2-3 уроки достатньо, щоб учень міг брати участь у бліцтурнірах класу, а потім і школи. Ракетки виготовляють з фанери завтовшки 8-10 мм розмірами 400х20 мм. Ця гра дуже допомагає розвивати координацію рухів, спритність та увагу учнів молодших класів. Діти емоційно сприймають цей вид гри і активно грають в групах продовженого дня і самостійно вдома
Пошук шляхів, форм і методів активізації рухової діяльності учнів привів вчителів-новаторів до впровадження п’яти уроків фізичного виховання на тиждень в початковій школі ( м. Севастополь, ЗОШ № 39, вчитель фізкультури С. Толок). В міру збільшення кількості уроків стало можливим використання і впровадження принципу випереджувального навчання. При цьому навчали дітей не тільки того, як виконувати вправи, а й як правильно їх використовувати у житті, контролювати навантаження, уміти правильно дихати, знати правила загартування. За три роки учні експериментального класу стали значно сильнішими, отримали добру теоретичну підготовку. Це сприяло появі у школярів інтересу до фізичного вдосконалення.
Дослідження можливостей використання спеціальних дихальних вправ на уроках фізичного виховання в 1-3 класах показують, що діти застосовують дихальні вправи значно швидше за дорослих, але і швидше втрачають отримані навички, якщо заняття стають нерегулярними (В.С. Язловецький, 1991). Дихальні вправи за системами Бутейко К.П., Стрельникової О.Н., Мікуліна А.А., Іванова К.П. регулярно виконуються у ряді шкіл різного рівня м. Києва (ЗОШ № 199, ЗОШ № 293). Використовують оздоровчий біг із закритим ротом. Суть цієї методики ( автор – заслужений вчитель України С.К. Триліс) полягає в тому, що учні молодших класів здійснюють дихання в оптимальному для себе темпі (160-180 уд/хв.) протягом 20-40 хв. Контроль за пульсом і диханням школярі здійснюють самостійно під контролем вчителя. Цінним у цій методиці є те, що вона гарантує від фізичних перенавантажень, укріплює серцево-судинну систему, навчає правильного (діафрагмального) дихання, позитивно впливає на психоемоційний стан школярів.
Останнім часом в Україні помітним явищем стає такий інноваційний рух – як Вальдорфська педагогіка. Вальдорфські школи (Рудольф Штайнер, 1919, Німеччина) – це система освіти, яка базується на повазі до дитинства. Її мета – розвинути природні здібності кожної дитини та закріпити віру у власні сили, яка знадобиться йому у дорослому житті. У дітей молодшого шкільного віку формуються найбільш глибокі пласти і рівні особистості, що зветься психологічним здоров’ям і на перший план повинні виступати не формальні вимоги до знань – це буде пізніше, у старшому шкільному віці, - а людяні відношення з вчителем, загальне самопочуття дитини в школі, атмосфера в школі, а також особлива організація викладання. Особлива організація викладання фізичної культури молодшім школярам у Вільдорфських школах (ці школи працюють у мм. Києві, Одесі, Дніпропетровську, Харкові) полягає у поєднанні традиційних і сучасних інноваційних засобах рухової активності і використанні їх на заняттях з урахуванням потреби і зацікавленості школярів. Тому діти займаються у цих школах танцями, аеробікою, плаванням, туризмом, тенісом, ушу, хатха-йогою, різними іграми.
Висновки
Перед діячами в галузі фізичного виховання все ще актуальною є проблема пошуку форм збільшення фізичної активності дітей молодшого шкільного віку. Однією з таким форм є організація самостійних занять фізичними вправами [3;7;10]. При складанні системи самостійних занять фізичними вправами оздоровчої спрямованості дітей молодшого шкільного віку дослідники радять дотримуватися таких правил:
- вправи повинні виконуватися лише в рекомендованій послідовності;
- до одного комплексу включати не більше десяти вправ;
- поступово підвищувати дозування та складність вправ;
- мобілізувати увагу та забезпечити оптимальний емоційний стан учнів шляхом змін сюжетів і вправ кожні три тижні;
- підвищувати інтересу учнів до виконання вправ.
У молодшій школі великого значення набуває збагачення рухового досвіду дітей та вдосконалення їх психомоторних здібностей, що полегшує процес опанування складних вправ у майбутньому. Однак питання, які стосуються визначення впливу загальноприйнятих та інноваційних засобів рухової активності, форм і методів фізичного виховання на психофізичні здібності молодших школярів, залишаються поза увагою дослідників.
Література
1. Борисенко М.М., Цвек С.Ф. Методика фізичного виховання учнів початкових класів. – К.: ДМП “Полімея”, 1997. – С. 68
2. Ведмеденко Б.Ф. Теорія і методика виховання інтересу в учнів до занять фізичною культурою. – Дис...докт.пед.наук. – К., АПН України, 2005. – 701 с.
3. Віндюк А.В. Основи технології самостійних занять фізичними вправами учнів молодших класів // Автореф...к.н.ф.в.с.. – Запоріжжя. ГУ:2002. – 24 с.
4. Діхтяренко З. Формування наполегливості молодших школярів засобами рухливих ігор (духовно-моральна цінність українського народу) у позакласній роботі // Спортивний вісник Придніпров”я. – Дніпропетровськ: ДДІФКС, 2004. - № 6. – С. 14-17
5. Когут И.А. Двигательный режим и физическое состояние детей 6-7 лет, обучающихся в школах различного типа // Автореф…дис…к.н.ф.в.с.. – К.: НУФВСУ, 2006. – 186 с.
6. Кругляк О.Я. Рухливі ігри та естафети в школі / Методичний посібник. – Тернопіль: Підручники&посібники, 2002. – 80 с
7. Круцевич Т.Ю. Модельно-целевые характеристики физического состояния в системе программирования физкультурно-оздоровительных занятий с подростками // Наука в олимпийском спорте.–К.: НУФВСУ, 2002. - № 1.–С.23-29.
8. Попов А. Урок футболу – веління часу // Фізичне виховання в школі, 2000. - № 2. – С. 2.
9. Сембрат С.В. Ігрове спрямування фізичної підготовки дітей молодшого шкільного віку / Автореф. дис...к.н.ф.в.с. – Львів: ЛДІФК, 2003. – 18 с
10. Теория и методика физического воспитания: Учебник для высших учебных заведений физического воспитания и спорта / Под ред. Т.Ю. Круцевич. – Т.2. – К.: Олимпийская литература, 2003. – 392 с.
ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ ТА ЗАСОБИ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ У МОЛОДШІЙ ШКОЛІ
Інна ХРИПКО
Національний університет фізичного виховання і спорту України
Мета дослідження: проаналізувати сучасні підходи до фізичної культури молодших школярів та визначити шляхів її вдосконалення.
Завдання дослідження: проаналізувати сучасні умови проведення шкільного уроку фізичної культури; пошук форм збільшення рухової активності за рахунок провадження інноваційних засобів фізичної культури в процес фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку.
Методи дослідження: теоретичний аналіз і обґрунтування даних спеціальної літератури.
Анотація. В статті розглядаються проблеми пошуку форм збільшення рухової активності за рахунок впровадження інноваційних засобів фізичної культури в процес фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку, проаналізовано сучасні умови проведення шкільного уроку фізичної культури. Представлено підходи до модернізації процесу фізичного виховання дітей молодшого шкільного віку. Досліджено значення рухливих ігор, які своїм позитивним емоційним впливом сприяють підготовці молодших школярів до кращого виконання державних тестів з фізичної підготовленості.
Ключові слова: інноваційні засоби, молодший школяр.
ИННОВАЦИОННЫЕ ПОДХОДЫ И СРЕДСТВА ФИЗИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ В МЛАДШЕЙ ШКОЛЕ
Инна ХРИПКО
Национальный университет физического воспитания и спорта Украины
Цель исследования: теоретический анализ современных подходов к совершенствованию системы физического воспитания в начальной школе.
Задания исследования: сделать анализ современных условий проведения школьного урока физической культуры; поиск форм увеличения двигательной активности за счет внедрения инновационных средств физической культуры в процесс физического воспитания детей младшего школьного возраста.
Методы исследования: теоретический анализ и обоснование данных специальной литературы.
Аннотация. В статье рассматриваются проблемы поиска форм увеличения двигательной активности за счет внедрения инновационных средств физической культуры в процесс физического воспитания детей младшего школьного возраста, современные условия проведения школьного урока физической культуры. Представлено подходы к модернизации процесса физического воспитания детей младшего школьного возраста. Исследовано значение двигательных игр, которые своим положительным эмоциональным влиянием содействуют подготовке младших школьников к лучшему выполнению государственных тестов с физической подготовленности.
Ключевые слова: инновационные подходы, младший школьный возраст.
INNOVATIONAL APPROACHES AND METHODS OF PHYSICAL CULTURE IN PRIMARY SCHOOL
Inna HRYPKO
National university of physical education and sports of Ukraine
The purpose of work: the theoretical analysis of modern approaches to perfection of system of physical training in an elementary school.
Methods of work - the theoretical analysis and a substantiation of data of the special literature. In clause problems of search of forms of increase in impellent activity due to introduction of innovative means of physical training in process of physical training of children of younger school age, modern conditions of carrying out of a school lesson of physical training are considered.
Abstract. It is presented approaches to modernization of process of physical training of children of younger school age. Value of impellent games which the positive emotional influence promote preparation of younger schoolboys for the best performance of the state tests from physical readiness is investigated.
Key words: innovational approaches, primary schoolboys.