«Про особисте селянське гос подарство»
| Вид материала | Документы |
- Відкритий лист звернення власників земель під особисте селянське господарство, 73.07kb.
- Рівненська міська рада, 14kb.
- Про затвердження положення про обов'язкове особисте страхування від нещасних випадків, 74.04kb.
- Кабінет міністрів україни, 74.38kb.
- Програма вступного випробування з історії україни, 430.79kb.
- Кабінет міністрів україни постанова від 14 серпня 1996, 69.61kb.
- П О С Т А Н О В А від 14 серпня 1996 р. N 959 Київ, 118.17kb.
- Закону України "Про захист персональних даних", 133.62kb.
- Тема: Особисте страхування, 3.59kb.
- Це потрібно не мертвим – це потрібно живим” Мета уроку, 87.63kb.
Стаття 11. Припинення ведення особистого селянського господарства
Ведення особистого селянського господарства припиняється в разі:
рішення членів особистого селянського господарства про припинення його діяльності;
якщо не залишилось жодного члена господарства або спадкоємця, який бажає продовжити його ведення;
припинення прав на земельну ділянку згідно із Земельним кодексом України.
У разі припинення ведення особистого селянського господарства сільська, селищна, міська рада за місцем розташування земельної ділянки, наданої для цих цілей, вилучає його з обліку особистих селянських господарств.
Стаття 12. Вирішення спорів щодо ведення особистого селянського господарства
Спори щодо ведення особистого селянського господарства можуть вирішуватись органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом або судом.
Стаття 13. Відповідальність за порушення положень цього Закону
Особи, винні в порушенні положень цього Закону, несуть відповідальність згідно із законами України.
Стаття 14. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
3. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:
подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції про внесення змін до законів України, що випливають із цього Закону;
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
затвердити порядок визначення розрахункового місячного доходу на одного члена особистого селянського господарства з урахуванням регіональних умов;
забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
Президент України Л.КУЧМА
м. Київ, 15 травня 2003 року
N 742-IV
Порядок надання послуг з тимчасового розміщення (проживання)
Постанова
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
від 15 березня 2006 р N 297 Київ
1. Цей Порядок регулює питання надання юридичними та фізичними особами послуг з тимчасового розміщення (проживання).
2. Готелі та інші об'єкти, призначені для надання послуг з тимчасового розміщення (проживання) (далі - засоби розміщення), поділяються на:
- колективні — засоби розміщення загальною кількістю місць 10 або більше, в яких надають місце для ночівлі в кімнаті чи іншому приміщенні і за які справляється плата за встановленими цінами;
- індивідуальні — житло, в якому за плату або безоплатно надається обмежена кількість місць (менш як 10). У такому засобі одиниці розміщення (кімнати, житло) повинні бути відокремлені одна від одної
3. Послуги з тимчасового розміщення (проживання) — це діяльність юридичної та фізичної особи з надання місця для ночівлі у засобі розміщення за плату, а також інша діяльність, пов'язана з тимчасовим розміщенням (проживанням), передбачена законом.
4. До послуг з тимчасового розміщення (проживання) не належать:
- розміщення юридичною особою своїх працівників у засобі розміщення, що йому належить;
- розміщення осіб, з якими укладається договір про наймання житла на строк, що перевищує один місяць (для курортів строк визначається місцевими органами виконавчої влади);
- розміщення осіб, які навчаються у навчальному закладі, у засобі розміщення, що належить цьому закладу;
-безоплатне розміщення фізичною особою членів своєї сім'ї або інших осіб.
5. Юридичні та фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, що надають послуги з тимчасового розміщення (проживання) у колективних засобах розміщення, зобов'язані вести книгу відгуків і пропозицій, яка зберігається у доступному для споживачів місці, своєчасно надавати повну та достовірну інформацію про документи, якими вони керуються під час надання послуг, перелік послуг, їх вартість та умови одержання, правила ефективного і безпечного користування засобом розміщення, найменування та адресу виконавця послуг, адреси і номери телефонів органів, що забезпечують державний захист прав споживачів.
6. Фізичні особи — власники або орендарі колективних засобів розміщення надають послуги з тимчасового розміщення (проживання) за умови державної реєстрації їх як суб'єктів підприємницької діяльності.
7. Фізичні особи - власники або орендарі індивідуальних засобів розміщення надають послуги з тимчасового розміщення (проживання) без державної реєстрації їх як суб'єктів підприємницької діяльності Фізичні особи — власники або орендарі індивідуальних засобів розміщення зобов'язані подавати у визначений законодавством строк органу відповідної податкової служби декларацію за встановленою формою про дохід, отриманий від надання таких послуг, вести книгу реєстрації, в якій зазначається прізвище, ім'я та по батькові мешканця, рік народження, місце проживання (перебування) та документ, який посвідчує особу, дата прибуття та вибуття, вартість наданих послуг. Статистичні відомості подаються до місцевих органів виконавчої влади за встановленою ними формою.
8 Послуги з тимчасового розміщення (проживання) підлягають обов'язковій сертифікації стосовно безпеки для життя та здоров'я людей, захисту їх майна та охорони довкілля в порядку, встановленому законодавством.
9 Плата за надані послуги з тимчасового розміщення (проживання) справляється на 12 годину поточної доби за місцевим часом.
10. Типи та характерні ознаки засобів розміщення, правила користування ними визначаються МКТ.
11. Державна класифікація засобів розміщення на відповідність певній категорії проводиться відповідно до законодавства
12 Для проведення державних статистичних спостережень юридичні та фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності, що надають послуги з тимчасового розміщення (проживання) у колективних засобах розміщення, складають звіт відповідно до законодавства. Зразки форм документів первинного обліку у сфері надання послуг з тимчасового розміщення (проживання) розробляє і затверджує МКТ.
13. Відповідальність за надання споживачам достовірної інформації стосовно послуг з тимчасового розміщення (проживання) та їх якості несуть юридичні та фізичні особи, що надають ці послуги, відповідно до закону.
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 3 липня 2006 р. N 373-р. Київ
Про затвердження плану заходів щодо державної підтримки розвитку сільського туризму на 2006-2010 роки
1. Затвердити план заходів щодо державної підтримки розвитку сільського туризму на 2006-2010 роки (далі - план заходів), що додається.
2. Взяти до відома, що фінансове забезпечення виконання плану заходів здійснюватиметься в межах видатків, передбачених у державному бюджеті відповідним центральним органам виконавчої влади, а також за рахунок коштів місцевих бюджетів та інших джерел.
3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям інформувати щороку до 15 березня МКТ про стан виконання плану заходів для подання протягом наступного місяця Кабінетові Міністрів України узагальнених матеріалів.
Прем'єр-міністр України Ю.ЄХАНУРОВ
Інд.28
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 3 липня 2006 р. N 373-р
ПЛАН
заходів щодо державної підтримки розвитку сільського туризму на 2006-2010 роки
Економічні умови розвитку сільського туризму
1. Надання консультаційної допомоги суб'єктам сільського туризму з питань його розвитку.
МКТ, Мінагрополітики за участю громадських організацій. 2006-2010 роки.
Економічні умови розвитку сільського туризму
1.Надання консультаційної допомоги суб’єктам сільського туризму з питань його розвитку.
-
МКТ, Мінагрополітики за участю громадських організацій.
2006-2010 роки
2.Організація роботи із залученням міжнародної фінансової та технічної допомоги для підтримки розвитку сільського туризму в регіонах.
-
МКТ, за участю громадських організацій.
2006-2010 роки
3. Вивчення стану інфраструктури сільського туризму в регіонах з метою визначення його найпривабливіших об'єктів.
МКТ, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації за участю громадських організацій. 2007-2008 роки
4. Проведення регіонального моніторингу з метою визначення перспективних територій для розвитку сільського туризму.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим. обласні. Київська та Севастопольська міські держадміністрації. МКТ, Мінагрополітики за участю громадських організацій. 2007-2008 роки
5. Розроблення регіональних програм розвитку сільського туризму, які передбачають здійснення заходів щодо будівництва, реконструкції та модернізації об’єктів соціальної інфраструктури в сільській місцевості.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим. обласні. Київська та Севастопольська міські держадміністрації. МКТ, Мінагрополітики за участю громадських організацій. 2007-2010 роки
6. Розроблення системи дорожніх знаків, що інформуватимуть про туристичні маршрути, об'єкти сільського туризму та туристичної інфраструктури.
МКТ, МВС, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації. 2006-2009 роки.
Маркетинг у сфері сільського туризму
7. Визначення туристичного ресурсу регіонів та розроблення методичних рекомендацій щодо розвитку сільського туризму.
МКТ, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації за участю громадських організацій. 2006-2010 роки.
8. Сприяння в проведенні Всеукраїнської та регіональних виставок-ярмарків об'єктів сільського туризму.
МКТ,Мінагрополітики, Держпідприємництво, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації за участю громадських організацій.
2006-2010 роки.
9. Сприяння формуванню позитивного туристичного іміджу регіонів шляхом створення на громадських засадах інформаційно-довідкових центрів сільського туризму.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, МКТ за участю
громадських організацій.
2006-2008 роки.
10. Формування переліку предметів атрибутики об'єктів сільського туризму.
МКТ за участю громадських організацій 2006-2010 роки.
11. Висвітлення питань, пов'язаних з розвитком сільського туризму, в засобах масової інформації.
МКТ за участю громадських організацій 2006-2010 роки.
Формування кадрового потенціалу розвитку сільського туризму
12. Визначення потреби у фахівцях для роботи у сфері сільського туризму в розрізі регіонів з метою формування державного замовлення на підготовку таких фахівців у навчальних закладах
МКТ, Мінекономіки, Мінпраці, МОН, Мінагрополітики за участю громадських організацій. 2007-2008 роки.
13. Вивчення питання щодо запровадження спеціалізації "сільський туризм".
МОН, МКТ, Мінагрополітики за , участю громадських організацій. 2008-2010 роки.
14. Розроблення кваліфікаційних характеристик спеціальностей "фахівець з розвитку сільського туризму" і "робітник з надання послуг у сфері сільського туризму" та внесення їх до Класифікатора професій ДК 003: 2005.
МКТ, Мінпраці. МОН, Мінагрополітики за участю громадських організацій. 2008-2010 роки.
Затверджено
Розпорядженням голови обласної
державної адміністрації
20 липня 2006 року № 701
ПЛАН
заходів щодо розвитку сільського туризму в Херсонській області на 2006 -2010 роки
1. Надання консультативної допомоги суб'єктам сільського туризму та зацікавленим структурам з питань розвитку сільського туризму на консультаційній сторінці Херсонського регіонального інформаційного арт- порталу «Кавун» www.artkavun.kherson.ua
Управління культури і туризму обласної державної адміністрації, громадські організації з питань сільського туризму (за згодою)
2006 - 2010 роки
2. Проведення туристичних форумів з метою залучення інвестиційної фінансової та технічної допомоги для підтримки розвитку сільського туризму в області.
Управління культури і туризму обласної державної адміністрації, Головне управління економіки обласної державної адміністрації, райдержадміністрації, громадські організації з питань сільського туризму (за згодою)
2006 - 2010 роки
3. Вивчення стану інфраструктури сільського туризму в районах області з метою визначення найпривабливіших об'єктів.
Управління культури і туризму обласної державної адміністрації, райдержадміністрації, громадські організації з питань сільського туризму (за згодою)
2006 рік
4. Проведення обстеження (регіонального моніторингу) населених пунктів з метою визначення перспективних територій для розвитку сільського туризму.
Управління культури і туризму обласної державної адміністрації, Головне управління агропромислового розвитку обласної державної адміністрації, райдержадміністрації, громадські організації з питань сільського туризму (за згодою)
2006 – 2007 роки
5. Розроблення районних програм розвитку сільського туризму на 2007 – 2010 роки, які передбачають здійснення заходів щодо перспективного будівництва, реконструкції та модернізації об'єктів соціальної інфраструктури в сільській місцевості області.
Голопристанська, Скадовська, Генічеська, Каховська, Чаплинська, Білозерська районні державні адміністрації разом з Управлінням містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства обласної державної адміністрації, громадські організації з питань сільського туризму (за згодою). До 2007 року
6. Розроблення системи та встановлення дорожніх знаків, що інформуватимуть про туристичні маршрути, об'єкти сільського туризму та туристичної інфраструктури, розташовані в області.
Служба автомобільних доріг в області (за згодою), Управління МВС України в області (за згодою), управління культури і туризму обласної державної адміністрації, райдержадміністрації, громадські організації з питань сільського туризму (за згодою)
2007—2009 роки
7. Визначення туристичного ресурсу регіону та розроблення методичних рекомендацій щодо потенційного розвитку сільського туризму.
Управління культури і туризму обласної державної адміністрації, райдержадміністрації, громадські
організації з питань сільського туризму (за згодою)
2006 - 2007 роки
8. Участь у проведенні Всеукраїнської та регіональних виставок-ярмарків об'єктів сільського туризму.
Управління культури і туризму обласної державної адміністрації, Головне управління агропромислового розвитку обласної державної адміністрації, райдержадміністрації, громадські організації з питань сільського туризму (за згодою)
2006 – 2010 роки
9. Сприяння формуванню позитивного туристичного іміджу регіону шляхом створення на сайтах райдержадміністрацій інформаційно-довідкових центрів сільського туризму.
Райдержадміністрації, громадські організації з питань сільського туризму (за згодою)
2006 – 2010 роки
10. Створення фірмового стилю предметів атрибутики об'єктів сільського туризму області.
Управління культури і туризму обласної державної адміністрації, 2006 – 2010 роки
11. Висвітлення питань, пов'язаних з розвитком сільського туризму, в засобах масової інформації.
Управління культури і туризму обласної державної адміністрації, відділ зв’язків з громадськими організаціями та засобами масової інформації апарату обласної державної адміністрації
2006 - 2010 роки
Керівник апарату обласної
державної адміністрації А.О.Бабич
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ГОСПОДАРЮ
І. Сільський туризм, агро-, еко- і зелений туризм
Отже, спочатку кілька визначень основних понять щодо туризму в сільській місцевості.
Сільський туризм - форма відпочинку у сільській місцевості в приватній садибі сільського господаря з широкими можливостями використання природного, матеріального і культурного потенціалу регіону. Організатором виступає сільська родина, яка надає власне житло та забезпечує продуктами харчування, виробленими в особистому селянському господарстві. Сільський туризм може бути чистого і змішаного видів. Сільський туризм чистого виду передбачає надання туристичних послуг на базі приватного міні-готелю У такому разі ця діяльність є основним джерелом доходів. Сільський туризм змішаного виду - це надання послуг гостинності поряд із веденням особистого селянського (фермерського) господарства. У цьому випадку доходи від діяльності з надання гостинності відпочиваючим, як правило, будуть доповненням до основного доходу від сільськогосподарської або інших видів діяльності.
У нашому Пораднику йтиметься тільки про змішаний вид сільського туризму, усі поради стосуватимуться лише такого виду послуг.
Поняття "сільський туризм" часто ототожнюють з поняттям "агротуризм", але перше є значно ширшим.
Агротуризм - форма сільського туризму, яка безпосередньо пов'язана з селянським (фермерським) господарством, що одночасно надає послуги з проживання та харчування, знайомить із сільськогосподарською діяльністю, традиціями та звичаями даного регіону. Розрізняють дві основні форми агротуризму: винаймання помешкання з обслуговуванням безпосередньо в межах господарства або розміщення на нічліг з самообслуговуванням на землях, що належать до господарства (кемпінги та намети).
Екотуризм (зелений туризм) - форма активного і безпосереднього відвідування територій з особливими природними і культурними умовами. Екотуризм спрямований на охорону природного і культурного середовища регіонів, які відвідують туристи. Синонімом поняття "екотуризм" є поняття "природничий туризм". Екотуризм може бути активним, фауно- та флористичним, культурологічним і етнографічним.
| Головні принади сільського, агро- і екотуризму: | ||
| Сільський | Агротуризм | Екотуризм |
| • сільський спосіб життя • природне середовище • місцева культура • традиційна архітектура • участь у місцевих культурних подіях | • сільськогосподарські заняття •споживання екологічно чистих продуктів харчування •участь у сільськогосподарських роботах •догляд за тваринами | •цінності природного середовища •етнографічні об'єкти •«зелені школи» •активні туристичні заняття без шкоди для довкілля |
ІІ.Суть і значення сільського зеленого туризму в Україні
В останнє десятиліття в Україні активно формується розуміння сільського зеленого туризму як специфічної форми відпочинку в селі з широкими можливостями використання природного, матеріального і культурного потенціалу певних регіонів. Центральною фігурою в організації відпочинку в селі виступає сільська родина, яка надає житло, забезпечує харчуванням і знайомить гостей з особливостями сільської місцевості.
Розвиток сільського зеленого туризму у більшості країн світу розглядається як невід'ємна складова частина комплексного соціально-економічного розвитку села. Це актуально й для України, де особливо загострені соціально-економічні проблеми села.
Яким чином сільський туризм може вплинути на вирішення проблем села?
Позитивний вплив сільського зеленого туризму на поліпшення умов і якості життя селян полягає передусім у тому, що він розширює сферу зайнятості сільського населення, особливо жінок, і дає селянам додатковий заробіток. При цьому їхні прибутки надходять не тільки від здавання в найм приміщень для проживання, а й від таких послуг:
безпосередня реалізація власних сільськогосподарських продуктів (без посередників і транспортних витрат);
приготування їжі для гостей (з власноруч вирощених продуктів);
прокат спортивного та рибацького інвентарю;
продаж ремісничих та інших виробів;
ознайомлення з місцевими традиціями та культурою;
залучення до участі у сільськогосподарських роботах, зокрема, на пасіці, у косовиці;
організація розваг (катання на бричці, човні, спостереження за птахами, рибальство тощо).
Ця діяльність впливає на підвищення рівня життя всіх мешканців, дозволяє створювати нові робочі місця. Ось чому в багатьох країнах приділяється велика увага розвитку сільського туризму як галузі, яка дає можливість у короткий час оживити місцеву інфраструктуру.
Сільський зелений туризм справляє позитивний вплив на відродження, збереження і розвиток місцевих народних звичаїв, промислів, пам'яток історико-культурної спадщини. Проявляючи інтерес до цих надбань народної культури, нерідко саме жителі міст, які відпочивають у селі, розкривають місцевим жителям справжню цінність культурних пам'яток і таким чином допомагають їх збереженню.
Суттєву роль відіграє сільський зелений туризм у підвищенні культурно-освітнього рівня сільського населення. Готуючись до прийому і обслуговування відпочиваючих, члени селянських родин збагачують свої знання з ведення домашнього господарства, гігієни і санітари, приготування їжі тощо, а спілкування з гостями розширює їхній світогляд, дає змогу зав'язати нові знайомства, знайти друзів в інших населених пунктах.