Geum.ru

Програма всебічного розвитку дитини "Крок за кроком"

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   2   3   4

Надаються коментарії, як інновацію або її елементи краще використовувати на уроках з предметів слухачів.


Теорія і практика вітагенного навчання з голографічним методом проекцій.

Вітагенне навчання - засноване на актуалізації життєвого досвіду особистості, її інтелектуально - психологічного потенціалу в освітніх цілях.

Життєвий досвід - інформація, що стала надбанням особистості, налагоджена в резервах довгострокової пам'яті, що знаходиться в стані постійної готовності до актуалізації в адекватних ситуаціях. Вона являє собою сплав думок, почуттів, учинків, прожитих людиною і, які являють для нього самодостатню цінність. Зв'язано з пам'яттю розуму, пам'яттю почуттів, пам'яттю поводження.

Досвід життя - вітагенна інформація, не прожита людиною, зв'язана лише з його поінформованістю про ті або інші сторони життя і діяльності, але, яка має не для нього достатньої цінності. На жаль, саме на цьому рівні і йде процес навчання в більшості утворювальних технологій.

Перехід вітагенної інформації у вітагенний досвід відбувається через декілька стадій на декількох рівнях.

1 стадія - первинне сприйняття вітагенної інформації, нерозчленоване не диференційоване.

2 стадія - що оціночно фільтрує. Особистість визначає значимість отриманої інформації у філогенезі, тобто з загальнолюдських, групових, гностичних позицій, потім в онтогенезі, тобто з позиції особистої значимості. Відсівання інформації відбувається саме онтогенетичні.

3 стадія - настановна. Особистість створює або стихійно, або осмислено установку на запам'ятовування даної інформації з приблизним терміном «збереження». Терміни збереження визначаються її значимістю, життєвою і практичною спрямованістю. Це визначає і рівень її засвоєння.

Перший рівень - операційний. Установка на слабке запам'ятовування - інформація має найменше значення для самореалізації особистості в утворювальному процесі. Запам'ятовування «про усякий випадок».

Другий рівень - функціональний. Установка на більш тривалі терміни збереження інформації. Використовується в ситуаціях вибору.

Третій рівень - базовий. Установка на тривале запам'ятовування, найбільша значимість для самореалізації в утворювальному процесі.

Рівні можуть постійно взаємодіяти між собою, переходити один в іншій, набувати різного ступеня значимості.

Голографічний метод проекції в навчанні.

Це система освітніх способів, технологій у навчанні, спрямована на об'ємну багатомірну подачу досліджуваного матеріалу, що відповідає особливостям багатомірності сприйняття навколишнього світу і запасу життєвого досвіду.

Поняття голографії -фізичне. Означає розгляд об'єкта у відбитому багатомірному просторі, не менше чим у трьох проекціях.

Вітагенна проекція - вітагенна інформація, затребувана вчителем у процесі навчання для підготування до викладу нового знання. Вектор - учень - знання - учитель.

Стереопроекція - інформація, що йде від учителя, що використовує вітагенну інформацію учнів. Вектор - учитель - знання - учень.

Голографічна проекція - інформація, що йде від будь-якого додаткового джерела: вітагенний досвід інших, книга, засоби масової інформації, твори мистецтва, наукові дані, зустрічі з фахівцями різних галузей і ін.

Голографічний метод існує не тільки в процесі викладання, але і навчання. Проекції в таких випадках також спрямовані на знання, але вектори декілька інші. Перша проекція - вітагенна - залишається постійної, стереопроекція - знання, отримані з різних джерел, голографічна - уявне моделювання знання, де джерело його одержання - незнання, інтелектуальні потенції самої особистості.

Голографічний метод у науково-педагогічних дослідженнях передбачає розгляд будь-яких об'єктів у фокусі трактувань різних суміжних наук (педагогічна взаємодія, педагогічна діагностика й ін.)

Технології голографічного методу у викладанні.

1. Прийом ретроспективного аналізу життєвого досвіду з розкриттям його зв'язків в освітньому процесі.

Застосовується в тих випадках, коли необхідно використовувати аналітичні спроможності й уміння учнівських, співвідносити ціннісну освітню інформацію з запасом вітагенної інформації і зробити необхідні в освітніх цілях виводи.

Тобто автобіографічний життєпис корисно пропонувати учнівським у тих випадках, коли у фактах власної або чужої біографії вони знаходять підтвердження або заперечення освітньої значимості інформації, отриманої у викладі викладача.

Ціль даного прийому: «операція зведення» вітагенних знань з освітніми. Між ними практично завжди існує визначена розбіжність, неминуче в силу тієї розбіжності, що спостерігається між науковими і життєвими уявленнями людини.
  • Ступінь розбіжності може бути різної: розбіжність, коли основні блоки, головна ідея вітагенних і освітніх знань збігаються, але є розбіжності в частковостях, що відбивають суб'єктивне сприйняття дійсності кожним учнівським. Його формула: «У цілому вірно, але ...»
  • Протиріччя, коли досвід особистості заперечить об'єктивний характер освітніх знань, викликає сумнів і вимагає додаткових доказів. Його формула: «Сумніваюся я ...»
  • Неприйняття - такий рівень розбіжності, при якому ставиться під сумнів сама ідея, що міститься в освітніх знаннях. Його формула: «Не вірю!»
  • Заперечення - активне неприйняття освітньої ідеї, висування аргументів, що доводять її неспроможність. Його формула: «Не тільки не вірю, але і вважаю помилкової».
  • Взаємовиключення - не тільки висування аргументів проти освітньої ідеї, що діаметрально суперечить вітагенному досвіду особистості, але і прагнення альтернативно запропонувати свою освітню ідею. Його формула: «заперечуючи цю ідею, я пропоную свою».

Освітня задача викладача полягає в умінні діагностувати ступінь розбіжності між вітагенними й освітніми знаннями і, спираючись на систему наукових доказів, розкрити освітню цінність життєвого досвіду учнів, тобто домогтися ефективності «операції зведення».
  1. Прийом стартової актуалізації життєвого досвіду учнів.

Суть прийому полягає в тому, щоб з'ясувати, яким запасом знань на рівні повсякденної свідомості володіють учні, перед тим, як вони одержать необхідний запас освітніх (наукових) знань. Реалізація даного прийому дає можливість визначити інтелектуальний потенціал, як окремих учнів, так і колектив у цілому, створити психологічну установку на одержання нової інформації, використовувати отриману інформацію для створення проблемної ситуації. Технологія використання даного прийому може бути зв'язана з декількома формами організації діяльності учнів.

Пряма постановка питання «Що ви знаєте про...».

Постановка проблемного питання у виді опису якійсь життєвої ситуації.

Опора на письмові роботи учні, у яких вони викладають вітагеннні знання з наступним аналізом викладачем ступеня їхньої поінформованості в області досліджуваної навчальної дисципліни.

Актуалізація вітагенного запасу практичних умінь, навиків у тому, або іншому виді навчальної діяльності (праця, домоведення, фізкультура, хімія, фізика і т.п.).

Ефективність даного прийому обумовлена трьома основними умовами. Умова перше: відповідність поставлених задач на актуалізацію життєвого досвіду віковим можливостям учнів. Умова друге: форма актуалізації також повинна відповідати віковим можливостям учнівських. Умова третє: будь-яка форма актуалізації вітагенного досвіду учнів повинна супроводжуватися ситуацією успіху і створити в дитини оптимістичну перспективу.
  1. Прийом додаткового конструювання незакінченої освітньої моделі,

Його формула: «Я пропоную вам ідею, незакінчене твір. Ваша задача: доповнити, наситити змістом. Опора - на ваш життєвий досвід».

Прийом особливо ефективний у тих випадках, коли необхідно актуалізувати не стільки вітагенні знання, скільки творчий потенціал особистості, її спроможність у самореалізації.

Найбільше стимулюючий чинник у використанні даного прийому - надія на швидке і якісне рішення якійсь освітньої проблеми (задачі).
  1. Прийом тимчасової, просторової, змістовної синхронізації утворювальних проекцій.

Суть прийому полягає в тому, щоб дидактичний матеріал викладати з розкриттям тимчасових просторових, змістовних зв'язків між фактами, подіями, явищами, процесами. Синхроністичні таблиці по історії в математику; взаємозумовленість хімічних, фізичних, фізіологічних процесів; картографічні проекції, психофізіологічні, психологічні, педагогічні процеси і т.п.

Вітагенний компонент виявляється не в засвоєнні знань, виробленню умінь, а в об'ємному характері сприйняття освітнього предмета, відповідно до «правди життя», що завжди об'ємна і багатопланова. Мова йде не стільки про проблему засвоєння навчального матеріалу, скільки про проблему «довіри» до нього. Формула даного прийому: «Життя багатомірне і навчальний матеріал необхідно сприймати багатомірно, тоді він буде необхідний для життя».

В остаточному підсумку він виховує ціннісне відношення до знання. І не тільки до знання. Так формується відношення до вітагенного незнання, тому що саме знання сприймається з позиції невідомого. Логіка проста: «Те, що я сприйняв у різних зв'язках і відношеннях - усього лише частина багатьох зв'язків і відношень у житті. Чим більше я пізнаю в житті, тим більше розумію своє незнання життя».
  1. Прийом вітагенних аналогій в освітніх проекціях.

Формула цього прийому: «У житті немає нічого такого, чого б ще не було». Саме тут лежить розгадка афоризму: «Історія постійно дає уроки, що нікого і нічому не учать». Суть прийому полягає в тому, щоб використовувати життєвий досвід учнівських у плані історичних проекцій. Він необхідний у тих випадках, що коли учиться важливо показати значимість накопичення досвіду життя на відміну від життєвої інформованості. «Життя треба прожити, а не пробігти» - такий виховний зміст афоризму. Освітня цінність даного прийому голографічної технології - розкриття спадкоємності знань людини в онтогенезі і філогенезі. Знання, що лежали на поверхні, давно освоєні людством. Тільки глибоке вивчення, завзята праця могуть дати якісь нові знання.

Правильно оцінити теперішнє можна з позиції минулого, а минуле оцінювати з позиції майбутнього.

Прийом вітагенних аналогій може бути застосований і у формі художньо образної постановки питань: «Хто перший дав опис російського бомжа? Спосіб російського рекетира? Відповідь: А.С.Пушкін у «Казці про попа і його працівника Балді». Де вперше добре описана важлива роль передвиборних обіцянок, небезпечна роль інформаційної блокади, дезінформації? Відповідь: А.С.Пушкін «Казка про царя Султанові» і ін.
  1. Прийом вітагенного натхнення об'єктів живої і неживої природи і голографії освітнього процесу.

Зміст даного прийому полягає в тому, щоб «олюднити» об'єкти живої неживої природи, приписуючи їм людські якості, мотиви дії, розкрити «тим самим глибинний зміст освітніх зв'язків, процесів».

Технологічне значення прийому полягає в тому, що учні самі створюють три проекції, що забезпечують голографічний погляд: вітагенну (вектор від учня), тому що обпирається на свій життєвий досвід, обираючи об'єкт живої або неживої природи; стереопроекції (вектор від учителя), тому що ставить перед собою задачу видавити можливості об'єкта; голографічну (вектор із боку), тому що використовує додаткову інформацію про обраний об'єкт.

Прийоми вітагенного натхнення: Л.Н.Толстой «Холстомер». Світ людей очима коня. Твори тему «Про що співає струмок», бесіди на природі: «Про що думає травинка, по якій повзе комашка», «Про що думає комашка, що повзе по травинці», «Твори про трикутник», «Казки про логарифм» і ін.

Велику роль у технології натхнення грають казки, що складаються учнівськими на будь-яку обрану ними тему.
  1. Технологія творчого синтезу освітніх проекцій.

Зміст даного технологічного прийому укладений у тому, щоб освітні об'єкти знання були подані у проекціях голографії творчо перетвореними, інтегрованими.

Особливе поширення прийом одержав у процесі вивчення дисциплін естетичного циклу, художньо образотворчої діяльності.

Технологічний опис даного прийому містить визначений алгоритм, що перебуває з декількох кроків – розпоряджень. Перший крок - показ слайдів, картин, що відбивають видатні твори культури народів різних епох. Другий - демонстрація предметів матеріальної культури народів різних історичних епох - від античного світу до сучасності. Третій - художнє зображення учнями предметів матеріальної культури будь-якого історичного періоду (на вибір). Четвертий - творче завдання для учнів: із різних по характері, змісту, формі предметів, символів матеріально-духовної культури різних епох і народів створити власну художньо-образотворчу композицію, що містить визначений історико-естетичний зміст.

Головна ціль даної технології - формування в учнів художньої мови і способу епохи, навиків у її художньо-голографічного зображення.
  1. Технологія творчого моделювання ідеальних освітніх об'єктів.

Образно даний прийом можна порівняти з відомої у свій час газетно-журнальною рубрикою «Якби директором був я».

Зміст прийому укладений у тому, щоб дати учням можливість побудувати у своїй уяві ідеальну модель освітнього об'єкта матеріалами, для якого послужив би, насамперед вітагенний досвід, інформація, отримана в процесі навчання. Голографічна проекція представляється творчим уява учнів, що синтезує перші дві проекції.

Термін «ідеальна» означає в даному випадку не досконалість відсутність нестач, а лише умоглядний, відключений від реального життя проект, що ілюструє головну ідею автора.

Надаються коментарії, як інновацію або її елементи краще використовувати на уроках з предметів слухачів.


Комп’ютерні технології навчання.

Ці технології використовують комп’ютерну техніку, педагогічне програмне забезпечення, телекомунікації.

Огляд програмного забезпечення з предмету слухачів.

Один з варіантів КТО – дистанційне навчання. Воно передбачає використання глобальних комп’ютерних мереж. У віртуальних ВУЗах або на курсах пропонується система завдань, тестів, вправ, текстів лекцій, навчальних програм, література і консультації викладачів. Студенти виконують завдання і відсилають їх електронною поштою. Ті, що задовільно пройшли програму та усі контрольні тести, одержують диплом (особисто або поштою).

Технологія дистанційної освіти не потребує від слухачів навичок або технологічних рішень. Все, що вам потрібно – це комп’ютер і вихід у Інтернет. Дистанційна освіта зберігає переваги традиційних методів навчання:
  • Контакти з викладачем і колегами слухачами. Це проходить під час загального обговорення проблем на конференціях, прямого спілкування у реальному часі (чаті), листування в електронній пошті.
  • Контроль вірності засвоєння матеріалу. Досягається самокоректеруючими тестами по кожному курсу і виконанням курсових робіт. Викладач при цьому має важливість контролювати успішність виконання тестів слухачами.

Крім того дистанційне навчання має цілий ряд переваг6
  1. Вільний графік навчання. Ви можете ефективніше розпоряджатися своїм часом, вивчати матеріал у зручний час вдома або в класі.
  2. Не залежить від містоположення. Нетреба витрачати час і гроші на дорогу від місця занять і додому.
  3. Матеріали для навчання представлені в зручному компактному електронному виді.
  4. Самостійний вибір темпу навчання.
  5. Відсутність особистих обмежень, таких як вік, комунікабельність, здатність до навчання.
  6. Поширений доступ до матеріалів: глосарій, гіперссилки, пошук за ключовими словами і т.д.

Сьогодні освіта не може бути вдосконаленою без принципового переосмислення ролі вчителя у навчально-виховному процесі. Вчитель нині повинен навчатися уп­равляти діяльністю як усього колективу учнів, так і кожного окремого учня. Проте це неможливо в межах традиційного уявлення про педагогічний процес. Кращі вчителі завжди ведуть пошук, використовують активні методи навчання: роботу в малих групах. бригадах, парах. Кожний вчитель бере на озброєння все найкраще. Використовують технічні засоби навчання, вводять опорні сигнали, роботу асистентів, збільшують час самостійної роботи на уроці