Про хід реформування та заходи щодо поліпшення ситуації на селі Матеріали парламентських слухань 15 січня 2003 року
| Вид материала | Закон |
- Кабінету Міністрів України: 1 забезпечити неухильне додержання органами виконавчої, 198.9kb.
- Постанови Верховної Ради України від 05. 04. 2011 №3189-vi про рекомендації парламентських, 60.3kb.
- Кабінету Міністрів України від 27 січня 1993 року №64 Про заходи щодо виконання закон, 17.22kb.
- Вознесенський міський голова, 69.6kb.
- Програми соціальної підтримки сімей, дітей та молоді на 2011-2013 роки, 437.48kb.
- Міністерство охорони здоров’я україни наказ, 586.9kb.
- Про Рекомендації парламентських слухань "Децентралізація влади в Україні. Розширення, 79.71kb.
- Інститут фтизіатрії І пульмонології ім., 384.21kb.
- Верховної Ради України n 2130-iii ( 2130-14 ) від 12. 2000 р. Про рекомендації парламентських, 408.75kb.
- Про результати роботи галузі охорони здоров’я в 2005 році, заходи щодо подальшого, 872.66kb.
Барна О. С.
сільський голова с. Нагірнянка Чортківського району Тернопільської області
Теперішня біда села - хвороба, котру потрібно починати лікувати після того як буде встановлено діагноз. В противному випадку ми приречені боротися лише з наслідками цих бід, котрі при такому підході будуть лише зростати.
Відсутність належного фінансування сільського бюджету зумовлена дискримінаційним бюджетним законодавством в частині відрахувань з основних податків до сільського бюджету, (зокрема лише 25% прибуткового, 20 транспортного і навіть за землю частіше забирають). То ж звідки взятися дорогам, водогонам в селі. Нерегульоване законодавство щодо визначення боргових зобов'язань перед сільськими медиками, освітянами культпрацівниками ще більше поглиблює фінансову кризу на селі, бо суди виносять рішення по оплаті даних комунальних послуг на сільські ради, хоча має гарантувати їх Держава (закон України "Про основи законодавства про охорону здоров'я”).
Щодо інституту субсидій - це структура, котра позбавлена здорового глузду є антиекономною, антидержавною і служить скоріше для тіньового бізнесу.
Наберіться мужності, шановній депутати, урядові мужі, зрозумійте: якщо не може держава забезпечити дані пільги, то відмініть їх (але не так, щоб пізніше Конституційний Суд визнавав ці відміни незаконними), а натомість дайте людям трохи більшу зарплатню і пенсію, щоби самі вирішували: чи пропалити, проїздити ці гроші, чи купити кілограм масла.
Правова допомога сільським радам відсутня взагалі, що дає можливість органам, управління влади тай іншим структурам маніпулювати місцевим самоврядуванням на свій розсуд. В першу чергу це стосується упередженості в розподілі дотаційних коштів між селами, величині відрахувань, що доходить до абсурду. Моє село з кількістю 2,7 тис. населення отримало бюджет 89 тис. грн. а сусіднє з кількістю 1,8 тис. населення - 123 тис. грн. Зовсім не діє при складанні бюджетів врахування норм мінімальних соціальних потреб і послуг на душу населення. Фінансово-податково-казначейська система створена так, що сільські ради не можуть контролювати хто, скільки і за що платить в сільський бюджет. Відсутність даного контролю зі сторони села є причиною упереджених розподілів коштів районам. Та ж звідки взятися гарним спеціалістам в органах місцевого самоврядування, коли їх перехоплюють комерційні структури більшою зарплатою. В противному випадку представники сільської ради будуть приречені на тимчасове перебування на даних посадах рятуючись від безробіття, або на корупційні дії (взяти поки ще на посадах).
Деградація сільської освіти веде до деградації населення, породження покоління втраченого для Держави і суспільства. За 2 роки Нагірнянську школу покинуло 11 вчителів з найбільшою педагогічною майстерністю (потрібно під заробити за кордоном гроші для оплати навчання власних дітей. Кожний четвертий житель віком від 20 до 45 років - найбільш продуктивний виїхав закордон. Звідси безоглядність, невихованість дітей, розбиті сім'ї, зростання злочинності. Бідність веде до убогості духовної, повної деградації нації взагалі.
Слід особливу увагу звернути на заклади соціальної інфраструктури села, особливо перспективних сіл, не допустити їх руйнації, розкрадань та розпродажу під інші цілі, бо рано чи пізно ми змушені будемо їх відродити, але пізніше це обійдеться значно дорожче для села і держави. Вже 6 років стоїть довгобуд на 80% готовності дільничної лікарні в селі Нагірнянка.
Турбує політика задоволення вітчизняного сільгоспвиробника та машинобудівника.
Фермери Тернопільщини, особливо Чортківського району розорилися внаслідок махінацій цукрових заводів з цукристістю, котру ставили 9-11%, що є нижчою ніж в кормових буряків. Де контроль правоохоронних структур?
Село повинно отримати дотації і інвестиції зі сторони держави і це в першу чергу, а не за рахунок приватного капіталу від котрого село може тільки надіятися на порядність. Аксіома життя: великі гроші і порядність мало сумісні.
Якщо ми не можемо придумати щось раціональніше, то візьмемо в приклад зі інших держав, але тих, котрі досягли в цьому кращих результатів. І як вони, захистити вітчизняний ринок від поступлень із закордону сільськогосподарської продукції і техніки. Це наші робочі місця, високі зарплати, достаток. Скільки можна продаватися, лобіюючи закордонного товаровиробника?
Зменшить податковий тиск на фермера! Політика реформи села направлена скоріше не для того щоби за безцінь скупити в зубожілого сільського населення їх єдине багатство - землю Таке ми вже мали з приватизацією підприємств.
Шановний голово, депутати, члени уряду! Поверніться обличчя до села, до в противному разі село відвернеться від Вас.
Картавий О. О.,
директор ТОВ “Агрофірма “Мрія”, Конотопський район Сумської області
Працюючи керівником господарства 16 років, я переконався, що реформи на селі - це, в першу чергу, зміна свідомості як керівників, так і простих людей. Найбільшим важелем зміни свідомості вважаю ставлення до власності на землю та майно. Підтримую курс політики держави на приватизацію. Але не все сьогодні зроблено на рівні держави для розвитку приватної власності на селі.
По-перше, законодавча база повинна давати впевненість в завтрашньому дні тим людям, які прагнуть стати власниками. Відповідно, аграрна політика повинна бути прозорою, і не на 1 рік, а, як мінімум, на 10-15 років. На землі не можна зробити бізнес за 1 рік. Корова починає доїтися на 3-й рік, і термін окупності капіталовкладень в основне стадо - найменше - 5 років. Це підтверджує і галузь тваринництва. Тому, на мою думку, потрібно вже подумати нашій Верховній Раді про розробку та прийняття закону про сільське господарство, як це є в Європейських країнах. Я думаю, що закон повинен висвітлювати такі ключові моменти:
- роль і місце сільського господарства в соціально-економічному розвитку країни, забезпечення належних умов життя та оплати праці селян;
- захищеність сільськогосподарської приватної власності;
- квотування основних видів виробництва, що забезпечують продовольчу безпеку країни, з встановленням сталих цін на період не менше 5 років;
- короткострокове та довгострокове кредитування під нормальні проценти (10% для короткострокових та 3-5% для довгострокових кредитів);
- держана підтримка селекції в тваринництві та рослинництві;
- державна підтримка на поліпшення родючості ґрунтів та утримання меліорованих і зрошувальних земель і систем;
- продаж технічних засобів на умовах лізингу з частковою компенсацією їх вартості;
- захист внутрішнього ринку сільськогосподарської продукції за допомогою ввізного та вивізного мита;
- створення системи сільськогосподарської дорадчої служби з питань технології виробництва, управління та маркетингу;
- природоохоронні та екологічні нормативи.
По-друге, сьогоднішня система бухгалтерського обліку та звітності (як статистичної, так і податкової) настільки громіздка, що оперативного обліку практично не існує: немає кому та коли здійснювати оперативні обрахунки. Відповідно, працюємо всліпу і розводимо руками після завершення технологічного процесу. А якщо додати ще відомчі звіти та наради, на які викликають керівників і спеціалістів, то працювати просто немає часу.
Потрібно створити спрощену систему не повсякденної звітності та контролю, а прогнозу по підприємствах та регіонах з підведеннями підсумків періодичністю 1 раз у квартал або 1 раз у півроку. Це скоротить як витрати паперу, так і безліч людей, зайнятих безкорисними справами. Всі повинні користуватися законодавче встановленою звітністю. На прикладі Польщі можна бачити, як йде розвиток виробництва без традиційного бухгалтерського обліку з одним єдиним земельним податком. Це підтверджує заполонення ринків України, Росії, Білорусі польською продукцією.
По-третє, підготовка кадрів для роботи в сільському господарстві потребує державного втручання. З введенням комерційного навчання вищі учбові закладе стали практично недосяжними для сільських дітей. Більшість студентів, що в них навчається, родом із міст. Тобто вони ніколи не поїдуть працювати на село. А ті студенти, що родом із села, або не бажають працювати, або нічому не навчилися за період перебування у вузі через відрив теоретичних занять від практичного навчання на виробництві. Наприклад, в Нідерландах кожний студент вищого та середньо-спеціального учбового закладу один тиждень в місяць працює на діючому виробництві, де застосовуються новітні досягнення технології, техніки, управління та організації. У наших вузах практика - це показ непрацюючої розкомплектованої техніки або відвідування напівмертвого підсобного господарства.
Також слід додати проблему закріплення кадрів на селі через житлово-побутові умови. Сьогодні біля 30% сільськогосподарських підприємств не має або агронома, або ветлікаря, або зоотехніка. То про яку продуктивність полів та ферм, нові технології можна говорити? А що буде далі, якщо не вирішувати ці питання? Вважаю, це питання можна вирішити, залучивши Фонд сприяння молодіжного житлового будівництва.
Ще одна проблема, яка загострилася в 2002 році - це втручання в справу реформування аграрного сектору - повірте, дуже нелегку та непідготовлену - Міністерства внутрішніх справ та органів прокуратури. Тисячі кримінальних справ, які відкриті цими органами, - це просто статистика, за якими прикривається бездіяльність та марнотратство державних грошей. А ще є випадки, коли фабрикуються справу під замовлення, для зведення особистих рахунків. Приклади такі сьогодні є і непоодинокі. Хотілось би звернутись ; сьогодні до керівників цих служб з проханням переглянути своє ставлення до керівників на селі, і взяти за основу заповідь:” не нашкодь". А коли, ми всі разом будемо працювати на розбудову нашої держави, то стане краще жити і не потрібно бути ділити шкіру невбитого ведмедя.
Атаманюк М. Г.
голова громадського об'єднання співвласників майнових та земельних паїв “Спілка "Надія", с. Кропивна Золотоніського району Черкаської області
Членами Спілки "Надія" є 706 громадян – співвласників майна реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка, які проживають в селах Кропивна, Маліївка, Щербинівка та Вишневий Хутір Золотоніського району Черкаської області. Необхідність створення громадського об'єднання “Спілка "Надія" виникла тому, що при виконанні Указів Президента України "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" № 720/95 від 08.08.1995 року "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки" № 1529/99 від 3 грудня 1999 року та в процесі реформування колективного сільськогосподарського підприємства ім. Шевченка керівниками господарства та посадовими особами органів виконавчої влади та місцевого самоврядування було скоєно величезну кількість зловживань, своїм посадовим становищем, чим ущемлені законні права громадян гарантовані Конституцією України та нанесли, як матеріальні, так і моральні збитки селянам, в чому вбачається зливання взаємозалежності державних органів і їх посадових осіб з кримінальними злочинцями та покриття їх кримінальної діяльності...
...У червні місяці 2002 року, з метою захисту законних прав власників (співвласників) земельних та майнових паїв, по дорученню правління громадського об'єднання “Спілка "Надія" я звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо-Комерс" з проханням надати правову допомогу по захисту законних прав як членів спілки "Надія", так і громадян сіл Кропивна, Маліївка, Щербинівка та Вишневий Хутір.
В процесі проведення роботи юристами товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо-Комерс" встановлені такі порушення чинного законодавства.
В укладених договорах про оренду земельних ділянок (паїв) не вказана форма орендної плати; не вказано розрахунковий рахунок орендаря та всі банківські реквізити;
Не виконанні вимоги пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України "Про проведення індексації грошової оцінки земель" №783 від 12.05.2000 року, а саме, не проведена індексація за 2000 рік станом на 01.01.2001 року і по цій причині орендарем занижена оренда плата, яка повинна бути виплаченою орендодавцям.
Орендна плата за майно не нараховувалася і не виплачувалася, чим співвласникам майна, пайового фонду нанесені матеріальні та моральні збитки. По факту зловживань службовим становищем керівництвом СТОВ ім. Шевченка, підробки документів 16.11.2002 року прокуратурою Черкаської області порушена кримінальна справа за скоєння злочинів" передбачених статтями 364 ч.2, 366 ч.2 Кримінального кодексу України.
19 жовтня 2000 року за рішенням закритого акціонерного товариства, "Золотоніський маслоробний комбінат" - засновник було створено і зареєстроване дочірнє підприємство "Шевченка" з юридичною адресою: с. Кропивна, Золотоніський район, Черкаська область. Статутний фонд дочірнього підприємства "Шевченка" створюється за рахунок грошових коштів засновника в розмірі 50 тисяч гривень. На момент реєстрації договір оренди службового приміщення в с. Кропивна, чи договору оренди майна, чи переданого майна Засновником в розпорядження дочірнього підприємства "Шевченка" - відсутні.
Державна реєстрація в Золотоніській районній державній адміністрації дочірнього підприємства "Шевченка" проведена з порушеним вимог статті 4 розділу "Загальні положення" "Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 740 від 25 травня 1998 року, що передбачає передачу засновнику у власність або користування приміщення або частини приміщення і все це повинно підтверджуватися письмовим договором.
21 грудня 2000 року до Статуту дочірнього підприємства "Шевченка" вносяться зміни, що воно являється правонаступником в частині бюджетних зобов'язань СТОВ ім. Шевченка. 20 лютого 2001 року до Статуту дочірнього підприємства вносяться зміни і доповнення про те, що Статутний фонд створюється за рахунок грошових коштів та майна - в сумі 50 тисяч гривень. Де логіка? Висновок - фальсифікація та зловживання.
У січні місяці 2001 року дочірнім підприємством "Шевченка” були укладені, з власниками земельних ділянок (паїв), договори оренди земельних ділянок (паїв) терміном на 5 (п'ять) років і всі договори зареєстровані в книзі реєстрації договорів оренди землі в Кропивнянській сільській раді. При укладенні договорів оренди земельних ділянок (паїв) порушені вимоги Цивільного кодексу України та Земельного кодексу України, а саме: відсутні дата, місяць, рік коли укладений договір оренди, а також банківські реквізити орендаря, що являється обов'язковим для письмового договору; умовами договору передбачено виплату орендної плати у розмірі 1 (один) відсоток від вартості паю, але не вказана грошова сума орендної плати та інші форми сплати орендної плати, як передбачено договором оренди; договори оренди земельних ділянок (паїв) орендодавцями підписувалися чисті бланки, а їх зміст заповнювався працівниками дочірнього підприємства "Шевченка", після заповнення другий екземпляр договору Орендодавцям не був виданий, а знаходився у голови Кропивнянської сільської ради.
Укладені договори оренди земельних ділянок (паїв) орендарем - дочірнім підприємством "Шевченка" з власниками земельних ділянок (паїв), відповідно до чинного цивільного законодавства України, це договір суборенди по причині того, що з основним орендарем СТОВ ім. Шевченка договори оренди земельних ділянок (паїв) ні власниками, ні орендарем не розірвані мали законну силу станом на 22 листопада 2002 року;
В договорі оренди земельних ділянок (паїв) не внесені зміни і доповнення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про проведення індексації грошової оцінки земель" № 783 від 12 травня 2000 року та Указу Президента України "Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)"№ 92/2002 від 02.02.2002 року.
Письмові додатки про внесення змін і доповнень в договори, відповідно до вимог чинного законодавства України, не складалися - про зміну розміру орендної плати - 1,5 % та 2 % від вартості проіндексованої грошової оцінки земельних часток (паїв).
Велика кількість договорів земельних ділянок (паїв) орендарем не підписані, але реєстрацію в Кропивянській сільській раді проведено.
Договір оренди майна пайового фонду не укладено, але дочірнє підприємство "Шевченка" використовує все майно на проведення своєї підприємницької діяльності ущемляючи при цьому законні права співвласників майнових паїв.
Відновлення майна пайового фонду не проводиться, а навпаки приводиться в стан непридатності для подальшого використання.
Заяви громадян не реєструються і довідки про розмір орендної плати за орендовані земельні ділянки (паї), про визначений розмір майнового паю не видаються.
Майно співвласників пайового фонду закладене в заставу без надання відповідної згоди загальних зборів або уповноваженого співвласників майна.
У 2001 році орендарем - дочірнім підприємством "Шевченка" із орендної плати, заорендовані земельні ділянки (паї), утримані кошти у сумі -82,00 гривень із кожного орендодавця для оплати за виготовлення державних актів на право власності на землю на загальну суму 92 тисячі гривень, але ці кошти на рахунок відділу земельних ресурсів Золотоніської районної державної адміністрації не перераховувалися, а використовувалися дочірнім підприємством "Шевченка" на власний розсуд. Утримані кошти були перераховані тільки у липні місяці 2002 року.
Списки власників донарахованих майнових паїв не складені, а тому люди не знають розміру свого майнового паю по причині халатного відношення, зловживання посадовими особами органів місцевого самоврядування.
Наперед скажу, що видані Закони та, Укази Президента України для органів місцевого самоврядування - пустий звук, а в подальшому йде протистояння селянину, прикладом якого являється Указ Президента України N 830 від 13 вересня "2002 року, яким знижена орендна, плата за земельні ділянки (паї) до 1,5 % від вартості земельного паю. Таким чином гарантом законних прав громадян-селян Президентом України ущемляються законні права, громадян, чим наносяться їм матеріальні і моральні збитки, то де ж Ваша, панове депутати, турбота про ту людину, труд якої Ви і Ваші сім'ї споживаєте і чому Ви не скасували даний Указ, мабуть хтось має свою особисту зацікавленість, а, доля селянина його цікавить тільки під час виборів.
Прошу взяти під контроль Верховної Ради реформування АПК в Черкаській області; перевірити хід виконання діючого законодавства про реорганізацію та захист прав селян; притягти до відповідальності посадових осіб, які протистоять конституційним змінам на селі.
Козаченко О. О. ,
народний депутат України
Я не буду говорити про досягнення в ході реформування села. Вони безумовно є - і це добре. Я буду говорити про проблеми. Головна проблема - це незакінчені реформи. Реформи, на мій погляд, йдуть повільно: нема цілеспрямованої політичної волі в державі; чіткого розуміння, яким чином має проводитися реформа; ми знаходимося в стадії неактивного напрацювання механізмів реформування агросектору; держава у вигляді різних своїх інститутів влади, м'яко кажучи, не досить оперативно реагує як на застарілі, так і на нові проблеми агросектору. А іноді дії деяких державних органів носять, на мій погляд, значний злочинний характер.
Головна і найболючіша проблема - це відсутність грошей на селі. Загальна сума в бюджеті - 1769 млн. грн. - недостатня, але досить немала цифра. Біда в тому, як ці гроші розподіляються і використовуються.
На мій погляд, є декілька статей бюджету АПК, які безпосередньо відчуваються товаровиробником.
У новому бюджеті це здійснення фінансової підтримки підприємств агрокомплексу та заставних операцій з зерном через механізм здешевлення кредитів (стаття 1240). Всього 145 млн. грн., але одним рядком. Якщо здешевлення кредитів відчує кожний сільгосптоваровиробник, то механізм заставних операцій з зерном в силу їх непрозорості і економічної неефективності приніс задоволення тільки окремим підприємствам системи ДАК "Хліб України" і тим, хто був причетний до оперування цими грошима, і ніяк не вплинув на формування цін на ринку зерна. У цьому році ми маємо шанс наступити на ці граблі ще раз.
Наступна стаття 1350 - закладання і нагляд за молодими садами, виноградниками і ягідниками - 117 млн. грн. Начебто немалі гроші, але проблеми відшкодування цих грошей садівникам і виноградарям стала вже в селянських колах "притчею во язицех", і за методою вирішення дуже нагадує методи повернення експортерам злощасного ПДВ, - тобто або зовсім не повернення, або повернення з відповідними і зрозумілими для нас всіх втратами отримувача.
Третій рядок (стаття 6000) "Украгролізинг" - 215 млн. гривень, але майже не профінансована в минулому бюджеті. Безліч прикладів, коли селянин, сподіваючись на відповідну допомогу держави, бере кредит в банку на закупівлю техніки, проплачує її, скажімо, заводу "Дон-Лан", але не отримавши фінанси від держави, не отримує техніки, а лише несе збитки від обслуговування банківських кредитів. Ці факти підтверджуються, до речі, і даними Рахункової Палати.
Найбільше лихо для селян - це незбалансовані ціни на продукцію сільгоспвиробників і на продукцію, яку вони споживають.
На ціни на пальне ми майже не можемо впливати. А от, скажімо, на ціни на міндобрива і на засоби захисту рослин іноді можемо і стараємось це робити.
Так, наприклад, Уряд, мабуть для "допомоги" аграріям, вносить законопроект (Проект Закону про внесення змін до Митного тарифу України (щодо ставок ввізного мита) №1027 від 17.05.2002), згідно якого пропонує підвищити ввізне мито на гербіциди і пестициди - які, до речі в Україні не виробляються. Що це, як не додаткове вимивання грошей з агросектору. Слава Богу, ми його з вами не пропустили. Інший державний орган - Державна інспекція з питань карантину рослин віддає іноземній компанії монопольне право на знезараження зерна при експорті по завищених, у порівнянні з ринковими, цінах. А це знову багато десятків мільйонів гривень забрано в сільгосптоваровиробника й переведено за кордон. Цікаво, куди вона пішли, і чи не, цікаво це, Генеральній Прокуратурі.
Це дуже коротко про те, що стосується товарів для селян і проблем, які окрім ринку, завдає селянам держава.
Тепер те, що стосується цін на продукцію селян. Віце-прем'єр привів у своєму виступі діаграму кількості продажу зерна - 90 відсотків у самі несприятливі терміни для продавця. Вихід - заставні операції, але за прозорими, економічно ефективними механізмами. І зробити їх такими - обов'язок нового Уряду.
Ціни на м'ясо і молоко - збиткові для товаровиробника. Про це вже творилося сьогодні - це наслідок неврегульованих відносин на ринку.
Ця робота і для Парламенту, і для Уряду, і для Антимонопольного комітету. До речі, неодноразове втручання Антимонопольного комітету викривало і припиняло дію цілої низки картельних домовленостей між переробниками молочної продукції та зернопереробниками, які задавали аграріям величезної шкоди. Сподіваюсь, що Антимонопольний комітет буде тільки нарощувати свої зусилля у цій сфері.
Тепер щодо видачі селянам Державних актів на право володіння землею. Отримано лише приблизно 50 відсотків таких актів, і їх видача уповільнилась. Уповільнилась тому, що 85 гривень за відповідним Указом Президента, а в реальному житті - це 100-115 гривень за видачу Держакту в селянина немає, немає і їх в орендаря, тобто в агровиробника. В масштабах держави це великі гроші. Для того, щоб завершити видачу Держактів до кінця 2003 року згідно з Указом Президента, треба витратити приблизно 350 млн. грн. Ці гроші можуть бути взяті тільки в сільгосптоваровиробника. До цих великих цифр можна буде сміливо добавити ще добру сотню мільйонів гривень, знову таки за рахунок селян, якщо не знайти способу фінансування витрат Держкомзему на створення Бази даних автоматизованої системи ведення державного земельного кадастру. Це одна з дуже важливих проблем на шляху реформування села, яка стоїть перед Держкомземом. Але шлях, який на сьогодні вибрав Держкомзем і який відображається у його Вказівці № 23 від 1 серпня 2002 року, це не той шлях. Треба загальними зусиллями Уряду і Парламенту знайти джерело фінансування для цієї дійсно важливої проблеми, а не перекладати її тепер на плечі селян.
Завершити свій виступ я хочу зверненням до колег депутатів і до Кабінету Міністрів давайте не займатися популізмом, давайте відповідально займатися конкретними проблемами.
П О С Т А Н О В А
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
Про рекомендації парламентських слухань
про хід реформування та заходи щодо поліпшення ситуації на селі
Розглянувши в січні 2003 року на парламентських слуханнях питання про хід реформування та заходи щодо поліпшення ситуації на селі, Верховна Рада України зазначає, що поряд з певними позитивними тенденціями, які мають місце в результаті здійснення аграрної реформи, соціально-економічна ситуація на селі залишається надзвичайно складною. У 2002 році темпи зростання виробництва продукції сільського господарства уповільнилися і, за попередніми даними, становлять 1,9 відсотка порівняно з попереднім роком, а товарної продукції харчової промисловості та переробної промисловості - 8,4 відсотка. Більше половини сільськогосподарських та переробних підприємств є збитковими. Кредиторська заборгованість господарств станом на 1 січня 2003 року становить близько 13 млрд. гривень, дебіторська - 5 млрд. гривень.
Як наслідок - не зростають реальні доходи селян: головним джерелом їх сукупного доходу є надходження від реалізації продукції, вирощеної в особистих господарствах. Середньомісячна заробітна плата в сільському господарстві є найнижчою серед галузей економіки країни. Більше половини селян не зайнято на виробництві. Практично не відновлюється робота підприємств і закладів сфери обслуговування, припинилось оновлення матеріальної бази соціальної сфери села. Погіршилася демографічна ситуація - в кожному десятому селі не народжуються діти.
Основними причинами, які не дозволили забезпечити стабілізацію сільського господарства і отримати очікувані позитивні результати, є: відсутність обґрунтованих концептуальних підходів у формуванні аграрної політики на селі, системних підходів у законотворчій діяльності і несвоєчасне прийняття законів та інших нормативно-правових актів щодо реформування і розвитку аграрної галузі, відсутність механізмів державного регулювання аграрного ринку та підтримки цін на основні види сільськогосподарської продукції, ліквідація спеціалізованої банківської структури в аграрному секторі, відсутність прийнятної кредитної політики в галузі, запізніле запровадження стимулюючої податкової політики, ігнорування Кабінетом Міністрів України проведення своєчасного фінансування галузі агропромислового комплексу у визначених законодавством обсягах і особливо у фінансуванні заходів соціального розвитку села.
Враховуючи зауваження та пропозиції учасників парламентських слухань про хід реформування та заходи щодо поліпшення ситуації на селі, Верховна Рада України постановляє:
1. Визнати, що через відсутність в Україні обґрунтованої концепції розвитку аграрного сектора, невирішення протягом багатьох років проблеми наявного диспаритету цін на сільськогосподарську продукцію і товари та послуги, що споживаються у сільському господарстві, відсутність належної державної підтримки галузі та недооцінку Кабінетом Міністрів України необхідності вжиття дієвих заходів щодо розвитку соціальної сфери села не забезпечено отримання очікуваних позитивних результатів від впровадження аграрної реформи і соціально-економічна ситуація на селі набула кризового характеру.
2. Схвалити Рекомендації парламентських слухань про хід реформування та заходи щодо поліпшення ситуації на селі (додаються). Направити їх Кабінету Міністрів України, Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласним, Севастопольській та Київській міським радам для врахування в роботі.
3. Кабінету Міністрів України:
при розробці проекту Програми діяльності Уряду на 2003 рік та наступні роки, проектів законів України та інших нормативно-правових актів урахувати положення Рекомендацій парламентських слухань про хід реформування та заходи щодо поліпшення ситуації на селі, в першу чергу звернувши увагу на вирішення соціальних питань на селі;
щорічно при розробці проекту Державного бюджету України передбачати розмір фінансування галузі агропромислового комплексу, який би забезпечував виконання в повному обсязі вимог законів України "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві", "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 років", "Про плату за землю" та затвердженої Указом Президента України Державної програми розвитку соціальної сфери села на період до 2005 року;
розробити та запровадити, починаючи з 2003 року, механізми державного регулювання ринку сільськогосподарської продукції та ринку товарів матеріально-технічного забезпечення сільськогосподарського виробництва;
у першому півріччі 2003 року розглянути на засіданні Кабінету Міністрів України питання про стан виконання Державної програми зайнятості сільського населення та частин другої і четвертої пункту 1 статті 22 Закону України "Про зайнятість населення" щодо фінансування заходів, спрямованих на організацію додаткових робочих місць у сільській місцевості. Про прийняте рішення поінформувати Верховну Раду України;
у четвертому кварталі 2003 року подати на розгляд Верховної Ради України проект доктрини аграрної політики України на 2004 - 2013 роки.
4. Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин у лютому - квітні 2003 року в першочерговому порядку подати на розгляд третьої сесії Верховної Ради України проекти законів України щодо стабілізації розвитку сільського господарства, з питань регулювання майнових відносин, а також відповідні законопроекти у зв'язку з прийняттям Земельного кодексу України.
5. Рекомендувати Генеральній прокуратурі України вжити невідкладних заходів щодо виявлення та усунення порушень законодавства в ході реформування агропромислового комплексу з питань захисту прав громадян - власників земельних та майнових паїв, правомірності вилучення майна сільськогосподарських підприємств податковими органами, Державною виконавчою службою Міністерства юстиції України, банками та іншими кредиторами, а також дотримання законодавства під час приватизації підприємств агропромислового комплексу і притягнути до відповідальності винних посадових осіб.
Про наслідки проведеної роботи поінформувати Верховну Раду України у травні 2003 року.
6. Кабінету Міністрів України в першому кварталі 2004 року поінформувати Верховну Раду України про стан виконання цієї Постанови.
7. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.
| Голова Верховної Ради України | В. ЛИТВИН |
| м. Київ 6 лютого 2003 року № 495-IV | |
| СХВАЛЕНО Постановою Верховної Ради України від 6 лютого 2003 року N 495-IV |
РЕКОМЕНДАЦІЇ
парламентських слухань
про хід реформування та заходи щодо поліпшення ситуації на селі
Учасники парламентських слухань про хід реформування та заходи щодо поліпшення ситуації на селі, які відбулися 15 січня 2003 року, обговоривши зазначене питання, відзначають, що на сьогодні в аграрному секторі економіки в основному сформоване базове законодавче забезпечення функціонування агропромислового комплексу в нових економічних умовах.
У результаті здійснення аграрної реформи в останні три роки намітилися позитивні тенденції розвитку галузі. Так, за 2000 - 2001 роки виробництво валової сільськогосподарської продукції зросло порівняно з 1999 роком на 21 відсоток, продукції харчової промисловості - на 49 відсотків, обсяг експорту продукції сільського господарства і продовольства збільшився на 34 відсотки, майже вдвічі стали більшими надходження до Державного бюджету України.
Проте соціально-економічна ситуація на селі залишається вкрай складною. Позитивні макроекономічні зрушення в сільському господарстві поки що не позначилися на рівні життя селян: залишається високим рівень безробіття, погіршується демографічна ситуація, доходи сільських жителів є найнижчими в країні. Більша частина сільськогосподарських та переробних підприємств залишається збитковою.
Основними причинами, що зумовили існуючий стан аграрного сектора країни, на думку учасників парламентських слухань, є:
відсутність обґрунтованої концепції реформування і розвитку аграрного сектора країни;
непослідовне та несвоєчасне законодавче забезпечення проведення аграрної реформи, неналежне виконання прийнятих законодавчих актів місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, недосконалість процедур набуття громадянами прав на землю та майно;
ігнорування встановлених законодавством обсягів фінансування аграрної галузі, постійне невиконання положень закону про Державний бюджет України в частині фінансування агропромислового комплексу та практичне припинення фінансування розвитку соціальної інфраструктури села і передачі об'єктів соціальної сфери в комунальну власність;
відсутність середньо- та довгострокового кредитування, дієвих економічних механізмів державної підтримки технічного оновлення сільськогосподарського виробництва та недосконалість системи лізингу;
відсутність відповідних механізмів регулювання аграрного ринку та підтримки цін на основні види сільськогосподарської продукції, негативний вплив окремих підприємств-монополістів на діяльність сільськогосподарських товаровиробників;
відсутність дієвих механізмів захисту внутрішнього ринку та заходів щодо створення сприятливих умов для експорту сільськогосподарської продукції;
відсутність належного реагування з боку органів державної виконавчої влади, прокуратури та інших правоохоронних органів, органів місцевого самоврядування на порушення законодавства з питань реформування земельних і майнових відносин та їх попередження; неврахування податковими, судовими органами і кредиторами специфіки реформування аграрного сектора і масове вилучення ними орендованого новоствореними сільськогосподарськими підприємствами майна громадян;
недосконалість управління галуззю через відсутність чіткої вертикалі органів державної влади щодо здійснення аграрної реформи.
Враховуючи значимість аграрного сектора для розвитку національної економіки, у зв'язку з невідкладністю розв'язання проблемних питань, які стримують розвиток галузі, учасники парламентських слухань про хід реформування та заходи щодо поліпшення ситуації на селі рекомендують:
1. Верховній Раді України:
розглянути в першочерговому порядку проект доктрини аграрної політики на 2004 - 2013 роки, законопроекти щодо регулювання земельних та майнових відносин, розвитку ринків аграрної продукції, запровадження середньо- та довгострокового кредитування, державної підтримки розвитку аграрної галузі;
законодавчо вдосконалити та продовжити до кінця 2010 року дію стимулюючої системи оподаткування для сільськогосподарських товаровиробників;
доручити Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин, разом з Кабінетом Міністрів України, прискорити опрацювання та подання на розгляд Верховної Ради України проектів законів України про стабільний розвиток сільського господарства України, про прості і подвійні складські свідоцтва, про особисте селянське господарство, про сільськогосподарську дорадчу діяльність, про внесення змін до законів України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" та "Про товарну біржу".
2. Кабінету Міністрів України:
1) у сфері законодавчого забезпечення розвитку аграрної галузі:
у лютому - квітні 2003 року в першочерговому порядку підготувати та внести на розгляд третьої сесії Верховної Ради України проекти законів України про розвиток ринку сільськогосподарської продукції і продовольства, про аукціони живої худоби і птиці, про оптові плодово-овочеві ринки, про оптові продовольчі ринки, про виробництво та ринок молока і молочних продуктів, про виробництво та ринок м'яса і м'ясних продуктів, про заставу (іпотеку) нерухомості, про операції (трансакції) з нерухомістю, про Державний земельний (іпотечний) банк, про сільську поселенську мережу та відповідних законопроектів у зв'язку з прийняттям Земельного кодексу України;
у третьому кварталі 2003 року внести на розгляд Верховної Ради України проекти законів України щодо порядку встановлення тарифів на електроенергію, газ, водопостачання, транспорт та інші послуги, які надаються підприємствами-монополістами сільськогосподарським товаровиробникам, щодо стимулювання розвитку підприємництва в сільській місцевості та спрямування податкових надходжень від цієї діяльності до місцевих бюджетів, а також законопроект стосовно професійних господарських об'єднань сільськогосподарських товаровиробників;
у першому півріччі 2003 року розробити та внести на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо запровадження з 1 січня 2004 року єдиного податку для сільськогосподарських товаровиробників залежно від кількості та якості сільськогосподарських земель в обробітку;
у четвертому кварталі 2003 року подати на розгляд Верховної Ради України проект доктрини аграрної політики України на 2004 - 2013 роки;
у першому півріччі 2003 року розробити, із залученням вітчизняних фахівців наукових установ, та подати на розгляд Верховної Ради України Національну програму відродження і розвитку аграрного сектора економіки на період до 2010 року;
2) з метою розвитку соціальної сфери села:
щорічно спрямовувати не менше 30 відсотків капітальних вкладень, передбачених у Державному бюджеті України, для виконання заходів Державної програми розвитку соціальної сфери села;
відновити порядок, що виправдав себе в минулі роки, стосовно відшкодування витрат суб'єктам господарювання, які сьогодні є основними інвесторами у відбудові соціальної сфери села, на будівництво об'єктів соціальної інфраструктури села, як це передбачено Законом України "Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві";
у другому кварталі 2004 року підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України проект Національної програми соціального розвитку села на період до 2013 року, спрямованої на забезпечення належного рівня життя та побуту селян, захисту їх прав, підвищення престижності праці сільськогосподарських товаровиробників;
передбачити збільшення видатків на реалізацію програми індивідуального житлового будівництва на селі "Власний дім", залучення до її реалізації сільської молоді, в тому числі через Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву;
при формуванні Державного бюджету України щорічно передбачати норму щодо спрямування не менше 30 відсотків коштів спеціального фонду Державного бюджету України "Будівництво доріг" на будівництво та ремонт сільських доріг;
визначити Міністерство аграрної політики України головним розпорядником бюджетних коштів, що спрямовуються на розвиток соціальної сфери села, з метою підвищення відповідальності за виконання соціальних програм на селі та більш ефективного їх використання;
3) для державної підтримки аграрної галузі:
забезпечити фінансування, на рівні пріоритетних статей Державного бюджету України, розвитку агропромислового комплексу з урахуванням специфіки його діяльності, у тому числі виробництва сільськогосподарської техніки і закупівлі в державні ресурси сільськогосподарської продукції, в обсягах, передбачених у Державному бюджеті України на 2003 рік;
при розробці проектів законів про Державний бюджет України на 2004 рік та на наступні роки передбачати збільшення асигнувань на часткове відшкодування процентних ставок за кредити, страхування ризиків, запровадження заставних та інтервенційних операцій із стратегічно важливими видами сільськогосподарської продукції і продовольства, державних дотацій для підтримки розвитку тваринництва, здешевлення складної сільськогосподарської техніки;
терміново вирішити питання довгострокового кредитування сільськогосподарських товаровиробників для придбання техніки на умовах застави за кредитною ставкою в розмірі 3 - 5 відсотків річних;
у першому півріччі 2003 року вирішити питання про створення державного аграрного банку по обслуговуванню агропромислового комплексу України;
розглянути питання та внести пропозицію на розгляд Верховної Ради України щодо списання реструктуризованої, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 липня 2000 року N 1179, заборгованості за спожиту сільськогосподарськими підприємствами електроенергію перед енергопостачальними організаціями в рахунок погашення їх заборгованості перед Держкомрезервом за поставлені їм енергоносії;
створити Державний резервний фонд пально-мастильних матеріалів за рахунок переробки нафти вітчизняного виробництва для поставки їх сільськогосподарським товаровиробникам у період проведення комплексу весняно-польових робіт та збору врожаю за прийнятними цінами, передбачаючи щорічно для цього відповідні кошти в Державному бюджеті України. Розробити механізм використання зазначеного фонду, а також стимулювання використання нетрадиційних джерел енергії, зокрема біологічного походження (етанолу, біодизелю та інших);
прискорити за рахунок бюджетних коштів створення Державним комітетом України по земельних ресурсах єдиної системи реєстрації прав на земельні ділянки;
забезпечити комплексне вирішення проблем формування інфраструктури внутрішнього ринку сільськогосподарської техніки і ресурсів, удосконалення та розширення застосування механізмів часткової компенсації вартості складної сільськогосподарської техніки та лізингу, створення умов для залучення вітчизняних та зарубіжних інвесторів, розширення внутрішніх фінансових можливостей машинобудівних підприємств, довгострокового кредитування сільськогосподарських товаровиробників;
здійснити заходи щодо підтримки розвитку особистих селянських та фермерських господарств, підприємництва в сільській місцевості з метою підвищення доходів сільського населення та його зайнятості, прискорити розробку Програми розвитку сільського зеленого туризму в Україні;
сприяти створенню оптових плодоовочевих і продовольчих ринків, аукціонів живої худоби і птиці, розвитку і вдосконаленню біржового ринку, а також розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, зокрема заготівельно-збутових, кооперативних агроторгових домів, кредитних спілок та дорадчих служб у сільській місцевості;
розробити дієвий механізм захисту внутрішнього ринку та створити сприятливі умови для експорту сільськогосподарської продукції;
створити систему моніторингу цін на ринку сільськогосподарської продукції і продовольства;
стимулювати інноваційний розвиток великотоварного сільськогосподарського виробництва, запровадження науково обґрунтованого його розміщення за природно-економічними зонами;
4) з метою підтримки розвитку окремих підгалузей:
продовжити дію Закону України "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства" щодо справляння і використання одновідсоткового збору на розвиток плодово-виноградного комплексу та хмелярства до 2010 року;
до 1 квітня 2003 року розробити проект Національної комплексної програми розвитку бурякоцукрової галузі України на період до 2012 року;
щорічно передбачати в Державному бюджеті України виділення необхідних коштів для:
- реалізації вимог Закону України "Про стимулювання розвитку вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу" в сумі до одного відсотка від загальних видатків Державного бюджету України;
- виконання Комплексної програми розвитку меліорації земель та поліпшення екологічного стану зрошуваних та осушуваних угідь у 2001 - 2005 роки та прогнозу до 2010 року;
- виконання вимог Закону України "Про Національну програму будівництва суден рибопромислового флоту України на 2002 - 2010 роки" та реалізації державних програм стосовно розвитку рибного господарства;
5) у сфері наукового та кадрового забезпечення:
здійснити економічну оцінку виробництва основних видів сільськогосподарської продукції та розробити рекомендації з підвищення ефективності галузей сільського господарства в умовах реформування аграрного сектора економіки стосовно природно-географічних зон України;
удосконалити нормативне і метрологічне забезпечення аграрної галузі шляхом розробки і впровадження державних і галузевих стандартів, гармонізованих з міжнародними та європейськими стандартами;
передбачати щорічне збільшення обсягів бюджетних коштів на розвиток матеріально-технічної бази науково-дослідних установ. Розглянути можливість звільнення таких установ від сплати митних зборів на імпортні та податку на додану вартість - на вітчизняні матеріали, наукове обладнання, реактиви тощо;
розглянути питання щодо створення інноваційних фондів (банків) для фінансування інноваційних проектів, а також запровадження пільгового оподаткування дослідних господарств і виробництв при передачі і продажу їм наукових робіт науковими установами;
забезпечувати підготовку висококваліфікованих кадрів для сільського господарства шляхом збереження і збільшення державного замовлення та відповідного бюджетного фінансування на ці цілі;
вжити заходів щодо запровадження довгострокового пільгового кредитування навчання сільської молоді, будівництва на селі житла та об'єктів соціальної інфраструктури, створення необхідних соціально-побутових умов для молодих спеціалістів у сільській місцевості, забезпечення їх надійного соціального захисту;
6) для вдосконалення ефективності державного управління:
здійснити заходи щодо вдосконалення організаційної структури управління галузями агропромислового комплексу, звернувши особливу увагу на забезпечення належного функціонування плодово-ягідного та овочевого комплексів, галузей переробної промисловості з дотриманням державних підходів до їх розвитку. Розробити пропозиції стосовно здійснення поетапного реформування системи управління агропромисловим комплексом;
здійснити заходи щодо поєднання загальнодержавних, галузевих та регіональних інтересів шляхом розробки і реалізації спільних програм Міністерства аграрної політики України та обласних державних адміністрацій;
підготувати пропозиції щодо вдосконалення відносин власності та ефективного управління майном державних підприємств, які входять до агропромислового комплексу;
7) здійснити організаційні заходи:
створити умови для розвитку виставкової діяльності, зміцнення матеріально-технічної бази виставкових комплексів для проведення загальнодержавних та регіональних сільськогосподарських виставок, підтримки участі українських товаровиробників у міжнародних виставкових заходах;
посилити контроль за дотриманням місцевими органами виконавчої влади у частині реалізації вимог законів України та інших нормативно-правових актів та недопущення порушень прав громадян у процесі реформування аграрного сектора;
забезпечити функціонування та підвищення ролі професійних і громадських організацій у регулюванні ринку сільськогосподарської продукції та ресурсів, які споживає сільське господарство.
3. Рекомендувати Верховній Раді Автономної Республіки Крим, обласним, міст Києва і Севастополя, районним радам, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, районним державним адміністраціям при затвердженні місцевих бюджетів на 2003 рік та на наступні роки вишукати додаткові резерви та передбачити видатки на:
підтримку створення кооперативних банків та небанківських кредитних інституцій, зокрема кредитних спілок;
створення систем моніторингу цін на ринку сільськогосподарської продукції і продовольства;
підтримку розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, кооперативних агроторгових домів та дорадчих служб у сільській місцевості;
створення оптових плодоовочевих та продовольчих ринків, аукціонів живої худоби і птиці;
розвиток виставкової діяльності, зміцнення матеріально-технічної бази регіональних сільськогосподарських виставкових комплексів;
проведення виставок та підтримку участі українських товаровиробників у міжнародних виставкових заходах.