Розділ І. Характеристика області та її місце у господарському комплексі країни Розділ ІІ

Вид материалаДокументы

Содержание


Мета Стратегії
Нормативно-правовою базою
Розділ і.
Провідні галузі
Житлово-комунальне господарство області
Транспортне обслуговування
У сфері торговельного обслуговування населення
Підприємницькою діяльністю
Зовнішньоторговельні операції
Банківську систему
Туристичну діяльність
Розділ іі.
Спеціалізація промислового та сільськогосподарського виробництва
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

В основу Стратегії економічного та соціального розвитку області на період до 2015 року (далі - Стратегія) покладені основні положення, визначені у Державній стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року.



Стратегія – це довгострокова програма економічного та соціального розвитку, де визначено основні пріоритети та тенденції розвитку області на період до 2015 року.


Мета Стратегії – поліпшення життєвого рівня населення на основі структурних змін економіки, забезпечення сталого економічного зростання та створення нормальних умов життєдіяльності.


Пріоритетними стратегічними завданнями органів місцевої влади області є:
  • модернізація господарського комплексу регіону та забезпечення конкурентоспроможності його продукції на зовнішньому та внутрішньому ринках;
  • забезпечення комплексного використання та збереження природних сировинних ресурсів, дотримання екологічних вимог, підвищення ефективності використання транзитного і туристично-рекреаційного потенціалу регіону;
  • вирішення проблем зайнятості населення;
  • суттєве підвищення доходів населення області та якості послуг в соціальній і гуманітарній сферах, їх наближення до європейських стандартів.


Нормативно-правовою базою розробки проекту Стратегії є Закони України “Про місцеві державні адміністрації”, “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України”, “Про стимулювання розвитку регіонів”, Концепція вдосконалення системи прогнозних і програмних документів з питань соціально-економічного розвитку України, державні цільові та регіональні галузеві програми соціально-економічного розвитку.


При розробленні проекту Стратегії використані дослідження Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України „Схема-прогноз розвитку і розміщення продуктивних сил Рівненської області на період до 2015 року” (Київ, 2005), аналітично-прогнозні матеріали структурних підрозділів облдержадміністрації, територіальних органів міністерств та відомств України, громадських організацій.

РОЗДІЛ І.


ХАРАКТЕРИСТИКА ОБЛАСТІ ТА ЇЇ МІСЦЕ У ГОСПОДАРСЬКОМУ КОМПЛЕКСІ КРАЇНИ


Рівненська область як адміністративно-територіальна одиниця у складі України утворена 4 грудня 1939 року. Розташована на північному заході України у межах Західно-поліського регіону. Межує з Брестською та Гомельською областями Білорусі, Житомирською, Хмельницькою, Тернопільською, Львівською та Волинською областями України.

Область займає вигідне географічне положення. Через Рівненщину проходять автомагістралі Київ – Варшава, Київ – Брест, Київ – Львів, Київ – Чернівці.


Територія області – 20,1 тис.кв. кілометрів (3,3 відс. території України) простягається із заходу на схід на 130 кілометрів, з півночі на південь – на 210 кілометрів.

За адміністративно – територіальним поділом область включає
16 районів, 4 міста обласного (Рівне, Дубно, Кузнецовськ, Острог),
7 районного значення, 16 селищ міського типу, 1003 сільських населених пункти. Обласний центр – місто Рівне з чисельністю населення 248,1 тис. осіб.


Населення області станом на 1 січня 2006 року становило
1156,5 тис.осіб (2,4 відс. населення України), у тому числі 47,3 відс. – міського та 52,7 відс. сільського населення. Щільність населення – 58 осіб на 1 кв. кілометр.

В усіх сферах економічної діяльності зайнято 461,6 тис. осіб, у тому числі у промисловості – 68,4 тис.осіб, сільському господарстві –
95,2 тис.осіб, будівництві – 25,4 тис.осіб.

Загальна чисельність пенсіонерів області станом на 01.01.2006 становила 318,8 тис. осіб, в тому числі 181 тис., або 58,4 відс. - сільські пенсіонери.


Провідне місце в економіці області займають промисловість та сільське господарство.

У промисловому комплексі області діє 257 підприємств різної форми власності. Частка промисловості області в загальному обсязі виробництва України складає 1,2 відсотка.

Провідні галузі – електроенергетика, хімічна промисловість, виробництво будматеріалів та скловиробів, харчова, деревообробна промисловість, машинобудування. У загальному обсязі промислового виробництва області найбільшу питому вагу займає електроенергетика
(36,2 відс.).

Серед регіонів України промисловість області виділяється виробництвом електроенергії, мінеральних добрив, скловиробів, деревостружкових плит, фанери, цементу, будівельних матеріалів, силових вимикачів, нетканих матеріалів, кондитерських виробів.

В області функціонують три електростанції: ВП “Рівненська АЕС”, Млинівська та Хрінницька МГЕС.


Основними напрямами розвитку сільського господарства є виробництво зерна, цукрових буряків, картоплі, продукції тваринництва.

В структурі валової продукції сільського господарства (за всіма категоріями господарств) галузь тваринництва складає 43 відс., рослинництва – 57 відсотків.

Загальна площа сільськогосподарських угідь становить 872,1 тис.га, у тому числі орних земель – 626,6 тис.га.


У будівельному комплексі області господарську діяльність ведуть
212 будівельних підприємств із загальною чисельністю працюючих
12,3 тис.осіб, які здійснюють спорудження об’єктів промислового, сільськогосподарського, житлового та соціально-культурного призначення.


Житлово-комунальне господарство області нараховує майже
100 підприємств та організацій з чисельністю працюючих понад 8,2 тис. чол., вартість основних засобів виробництва складає майже 2 млрд. грн. Щорічно підприємства галузі надають послуги, виконують ремонтні роботи, виробляють продукції на суму понад 180 млн. гривень.

Житловий фонд комунальної власності становить 3389 будинків загальною площею 4,8 млн. кв. м. Забезпечення споживачів теплом і гарячою водою в області здійснюють 16 комунальних теплопостачальних підприємств.

Крім того, у комунальній власності знаходяться 1,2 тис. км водопровідних мереж, 510,5 км каналізаційних мереж, 103 котельні,
16 водопровідних насосних станцій, 9 станцій знезалізнення води, 590 км мереж зовнішнього освітлення, 22 мости та 4 шляхопроводи, 6 підземних пішохідних переходів, 21 полігон твердих побутових відходів, 5 комунальних готелів, 2,5 тис. га зелених насаджень, 4,9 тис. км дорожньо-вуличної мережі,

В області зареєстровано та функціонує 106 об’єднань співвласників багатоквартирних будинків. Крім того, експлуатацією житлового фонду займаються 8 приватних та 1 колективне підприємство.


Транспортне обслуговування господарського комплексу і населення області здійснюється трьома видами транспорту – залізничним, автомобільним і повітряним.

Вузлові станції Рівне, Здолбунів і Сарни обслуговують численні залізничні магістралі, що перетинають територію області. Експлуатаційна довжина залізничних колій загального користування становить
688 кілометрів, протяжність автомобільних шляхів загального користування – 5057 кілометрів.

Рівненський аеропорт має статус міжнародного та може приймати літаки всіх типів.

Послуги зв’язку надають підприємства рівненських філій ВАТ “Укртелеком” та дочірне підприємство „Утел”, ТзОВ “Інфоком”,
ВАТ-П “Рівнепромзв’язок”, ТзОВ “Панда”, дирекція УДППЗ “Укрпошта”, Рівненський обласний вузол спецзв’язку державного підприємства спецзв’язку, рівненські відділення ЗАТ “Київстар Дж.Ес.Ем.” та філія
ЗАТ “Український мобільний зв’язок”.


У сфері торговельного обслуговування населення області працює 12,3 тис. підприємств різних форм власності, у тому числі 10,7 тис. об’єктів роздрібної торгівлі та 1,6 тис. підприємств ресторанного господарства. Функціонує 68 ринків на 18,9 тис. робочих місць.


Підприємницькою діяльністю в області займаються майже 5 тис. малих підприємств з чисельністю працюючих 40,4 тис. осіб та 44,8 тис. фізичних осіб – підприємців. Тут зайнято майже чверть працездатного населення області. Малими підприємствами випускається майже 13 відс. загальних обсягів виробництва регіону та забезпечується п’ята частина надходжень до місцевих бюджетів.


Зовнішньоторговельні операції в області здійснюють 390 підприємств та 30 фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності з партнерами 90 країн світу.

Основними економічними партнерами області є Російська Федерація, Німеччина, Білорусь, Сполучені Штати Америки, Франція, Литва, Польща, Угорщина.


Банківську систему області представляють управління Національного банку України, 27 балансових банківських установ та 316 безбалансових відділень і 1 представництво.


У системі освіти області функціонують - 32 вищих навчальних заклади І-ІV рівнів акредитації, у тому числі 4 університети: Національний університет водного господарства та природокористування, Національний університет “Острозька академія”, Рівненський державний гуманітарний університет, міжнародний економіко-гуманітарний університет ім. академіка С. Дем’янчука; 23 професійно-технічні навчальні заклади, серед них 7 вищих професійних училищ, 743 загальноосвітні навчальні заклади, з них 93 – нового типу,
22 інтернатні установи, 249 дитячих дошкільних закладів.


У галузі охорони здоров’я діє 860 лікувально-профілактичних закладів, серед них 70 стаціонарних, 114 амбулаторно-поліклінічних,
629 фельдшерсько-акушерських пунктів. Спеціалізовану медичну допомогу надають 16 функціональних центрів, з них 3 – самостійні центри.

Функціонує 67 закладів та підрозділів сімейної медицини, з них 52 – у сільській місцевості (74,3 відс.).


У системі соціального захисту населення області функціонує
21 територіальний центр соціального обслуговування пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян, 24 відділення соціальної допомоги вдома,
11 відділень соціально-побутової реабілітації, 13 відділень медико-соціальної реабілітації, 7 інтернатних установ, в яких на повному державному утриманні проживає 1080 осіб, 7 стаціонарних відділень для тимчасового та постійного проживання на 128 ліжко-місць.


Мережа культурно-освітніх установ складає: 2 обласних театри – академічний український музично-драматичний та ляльковий, обласна філармонія, 588 публічних і публічно-шкільних бібліотек, 683 клуби і будинки культури, 10 державних музеїв і заповідників, 34 школи естетичного виховання.

На території кожної сільської ради створено культурно-дозвіллеві комплекси, їх кількість становить 353.

На державному обліку знаходиться 3258 пам’ятки архітектури, історії та культури, з них 325 - архітектури, 1088 - археології, 1761 - історії, 84 - монументального мистецтва.

Музейний фонд області складається з 240,5 тис. експонатів державного музейного фонду та 160 тисяч експонатів науково-допоміжного фонду.


У сфері фізкультури і спорту області діють 46 підліткових фізкультурно-спортивних клубів та 47 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, в
т. ч. 3 спеціалізовані дитячо-юнацькі школи олімпійського резерву. Крім того, функціонують 27 стадiонiв, 441 спортивний зал, 12 критих плавальних басейнів, понад 1700 спортивних майданчиків, з них 29 тенісних кортів, 470 футбольних полів, 363 приміщення для фізкультурно-оздоровчих занять, у т.ч. 120 тренажерних залів.

Сформовано інфраструктуру фізкультурно-спортивних організацій інвалідів - обласний центр інвалідного спорту "Інваспорт", ДЮСШ інвалідів та 15 фізкультурно-спортивних клубів.


Рівненщина має значний рекреаційний потенціал: 171 річка загальною довжиною 4,5 тис.кілометрів, 53 озера, в тому числі найбільші Нобель, Біле та Острівське, 642 ставки, 12 водосховищ, 269 природно-заповідних об’єктів. У 1999 році створено Рівненський державний заповідник площею 42,8 тис.гектарів.

В області функціонує 55 санаторно-оздоровчих закладів та 38 готелів і мотелів.

Туристичну діяльність здійснюють 60 суб’єктів господарювання.

В інформаційній сфері області функціонують 34 телерадіомовних організацій, які здійснюють мовлення на 5 телевізійних і 4 радіоканалах. Функціонує 9 провайдерів програмних послуг (операторів кабельного телебачення), 18 редакцій районного та міського проводового мовлення. Станом на 01.01.2006 зареєстровано 459 періодичних друкованих видань, з яких регулярно виходить 85. До інформаційної сфери входить також майже
50 видавничих організацій різних форм власності, обласне державне комунальне підприємство “Рівнекнига”, 21 приватна книгарня та книжкові магазини споживчої кооперації.

РОЗДІЛ ІІ.

ФОРМУВАННЯ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ ГОСПОДАРСТВА

Рівненська область за виробничим потенціалом відноситься до промислово-аграрних регіонів України. У валовій доданій вартості найбільшу питому вагу займають промисловість – 23,6 відс., сільське господарство –
20,6 відсотка.

За останнє десятиріччя в області склалася наступна структура господарського комплексу.

Таблиця 1

Спеціалізація промислового та сільськогосподарського виробництва

Назва районів

Спеціалізація виробництва

промисловість

сільське господарство

1

2

3

Березнівський

Харчова, легка, деревообробна промисловість.

Березнівська сірникова фабрика,

ДП “Зірненський спиртзавод”,

ТзОВ “Укленко”,

ТзОВ “Бімол”

М’ясо-молочне скотарство, виробництво зерна, жита

Володимирецький

Харчова промисловість, каменеобробка.

ВАТ “Молочний завод”

М’ясо-молочне скотарство, виробництво зерна, жита

Гощанський

Харчова промисловість.

Цукровий завод “Бабин-цукор”, Гощанський завод продтоварів


Виробництво зерна, пшениці, ячменю, буряків, м’ясо-молочне скотарство

Демидівський

Харчова промисловість, енергетика, будматеріали.

Демидівський консервний завод, ТзОВ “Малий енергетичний комплекс”

Виробництво зерна, пшениці, ячменю та буряків, молочне скотарство

Дубенський

Паливна, харчова промисловість.

ДП “Смигаторф” підприємства “Рівнеторф”, ТзОВ “Укрмолпродукт”, ТзОВ “Ізотерм - С”

Виробництво зерна та буряків, м’ясо-молочне скотарство

Дубровицький

Харчова промисловість, металообробка. ТзОВ “Завод зварювальних матеріалів “Іскра”, завод продтоварів

М’ясо-молочне скотарство, виробництво зерна, жита

Зарічненський

Харчова промисловість.

ВАТ “Зарічненський молокозавод”

М’ясо-молочне скотарство

Здолбунівський

Промисловість будматеріалів, харчова промисловість.

ВАТ “Волинь-цемент”, ТзОВ “Волинь-шифер”, ТзОВ “Новітні крохмальні технології”, ВАТ “Завод продтоварів”

Виробництво зерна та буряків, м’ясо-молочне скотарство