Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республікипостановля є: Стаття Затвердити Цивільний кодекс

Вид материалаКодекс
Державна закупка сільськогосподарської продукції у
Майновий найом
Найом жилого приміщення
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   ...   26
Глава 21.


МІНА


С т а т т я 241. Договір міни


За договором міни між сторонами провадиться обмін одного майна на інше.

Кожний з тих, хто бере участь у міні, вважається продавцем того майна, яке він дає в обмін, і покупцем майна, яке він одержує.

Договір міни, в якому однією або обома сторонами є державні організаціцї, може бути укладений лише у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.


С т а т т я 242. Застосування до договору міни правил

купівлі-продажу


До договору міни застосовуються відповідно правила про договір купівлі-продажу, якщо інше не випливає з змісту відносин сторін.


Глава 22.


ДАРУВАННЯ


С т а т т я 243. Договір дарування


За договором дарування одна сторона передає безоплатно другій стороні майно у власність.

Договір дарування вважається укладеним з моменту передачі майна обдарованому.

Дарування громадянами майна державним, кооперативним або іншим громадським організаціям може бути обумовлено використанням цього майна для певної суспільно корисної мети.


С т а т т я 244. Форма договору дарування


Договір дарування на суму понад 500 карбованців, а при даруванні валютних цінностей — на суму понад 50 карбованців повинен бути нотаріально посвідчений.

Договір дарування громадянином майна державній, кооперативній або іншій громадській організації укладається в простій письмовій формі.

До договорів дарування нерухомого майна застосовуються правила статті 227 і цього Кодексу. (із змінами, внесеними Указами ПВР N 1593-09 від 22.12.76, N 278-11 від 20.05.85, N 2444-11 від 27.06.86, 3718-12 від 16.12.93)


Глава 23.


ПОСТАВКА


С т а т т я 245. Договір поставки


За договором поставки організація-поставщик зобов'язується передати у певні строки або строк організації-покупцеві (замовникові) у власність (в оперативне управління) певну продукцію згідно з обов'язковим для обох організацій плановим актом розподілу продукції; організація-покупець зобов'язується прийняти продукцію і оплатити її за встановленими цінами.

Договором поставки є також договір, що укладається між організаціями за їх розсудом, за яким поставщик зобов'язується передати покупцеві продукцію, що не розподіляється в плановому порядку, в строк, який не збігається з моментом укладення договору.

Поставка продукції без укладення договору провадиться лише у випадках, встановлених Радою Міністрів Союзу РСР або Радою Міністрів Української РСР.

(із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)


С т а т т я 246. Недопоставка або невибірка продукції


Кількість продукції, недопоставлена поставщиком або не вибрана покупцем в обумовлений строк, повинна бути поставлена (вибрана) в порядку і в строки, передбачені Положеннями про поставки, Особливими умовами поставки окремих видів продукції (стаття 252 цього Кодексу) або договором.

Покупець вправі, повідомивши поставщика, відмовитись від прийняття продукції, поставка якої прострочена, якщо в договорі не передбачено інше. Продукцію, відвантажену поставщиком до одержання повідомлення покупця, останній зобов'язаний прийняти і оплатити.


С т а т т я 247. Асортимент продукції, що поставляється


Продукція повинна бути поставлена в асортименті, передбаченому договором.

Поставка продукції одних видів, що входять до даного асортименту, в більшій кількості, ніж передбачено договором, не зараховується у покриття недопоставки продукції інших видів, крім випадків, коли така поставка проведена за згодою покупця.

За недопоставку продукції окремих видів, що входять до асортименту, поставщик сплачує встановлену неустойку, хоч у строк, передбачений договором, поставка в загальній вартості продукції була б виконана.


С т а т т я 248. Якість продукції, що поставляється


Якість продукції, що поставляється, повинна відповідати стандартам, технічним умовам або зразкам. У договорі може бути передбачена поставка продукції більш високої якості порівняно з стандартами, затвердженими технічними умовами чи зразками.

В разі поставки продукції більш низької якості, ніж вимагається стандартом, затвердженими технічними умовами чи зразком, покупець зобов'язаний відмовитися від прийняття і оплати продукції, а якщо продукція вже оплачена покупцем, то внесена ним сума підлягає поверненню.

Проте, якщо недоліки поставленої продукції можуть бути усунені без повернення її поставщикові, покупець вправі вимагати від поставщика усунення недоліків у місці знаходження продукції або усунути їх своїми засобами, але за рахунок поставщика.

Якщо поставлена продукція відповідає стандартам або технічним умовам, але виявиться більш низького сорту, ніж було обумовлено, то покупець має право прийняти продукцію з оплатою за ціною, встановленою для продукції відповідного сорту, або відмовитися від прийняття і оплати продукції.


С т а т т я 249. Строк позовної давності за позовами про

недоліки поставленої продукції


Для позовів, що випливають з поставки продукції неналежної якості, встановлюється шестимісячний строк давності з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставленої йому продукції.


С т а т т я 250. Строки пред'явлення претензій у зв'язку з

недоліками поставленої продукції


Строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставленої йому продукції, що не могли бути виявлені при звичайному її прийманні, і пред'явлення поставщикові претензій, які випливають з поставки продукції неналежної якості, визначаються законодавством Союзу РСР.

Щодо продукції, призначеної для тривалого користування або зберігання, стандартами або технічними умовами можуть передбачатися більш тривалі строки для встановлення покупцем у належному порядку зазначених недоліків (гарантійні строки) з наступним пред'явленням поставщикові претензійних вимог про усунення цих недоліків або про заміну продукції. Поставщик зобов'язаний безоплатно виправити недоліки продукції, на яку встановлено гарантійний строк, або замінити її, якщо не доведе, що недоліки виникли внаслідок порушення покупцем правил користування продукцією або зберігання її.

Договорами можуть встановлюватися гарантійні строки, якщо вони не передбачені стандартами або технічними умовами, а також гарантійні строки більш тривалі, ніж передбачено стандартами або технічними умовами.

Щодо товарів народного споживання, які продаються через роздрібні торговельні організації, гарантійний строк обчислюється з дня роздрібного продажу речі (стаття 236 цього Кодексу).


С т а т т я 251. Комплектність продукції, що поставляється


Продукція повинна поставлятися комплектно відповідно до вимог стандартів, технічних умов або прейскурантів. У договорі може бути передбачено поставку продукції з додатковими до комплекту виробами (частинами) або без окремих непотрібних покупцеві виробів (частин), що входять до комплекту. Якщо комплектність не визначена стандартом, затвердженими технічними умовами або прейскурантом, вона в необхідних випадках може визначатися договором.

В разі поставки некомплектної продукції покупець зобов'язаний вимагати доукомплектування продукції або заміни некомплектної продукції комплектною і надалі до її укомплектування або заміни відмовитися від її оплати, а якщо продукція уже оплачена, вимагати повернення сплачених за неї сум.

При неукомплектуванні поставщиком продукції в установлений за погодженням сторін строк покупець вправі відмовитись від продукції. (із змінами, внесеними Указом N 2013-07 від 24.06.69)


С т а т т я 252. Положення про поставки і Особливі умови

поставок


Договори поставки укладаються і виконуються відповідно до Положень про поставки, затверджуваних Радою Міністрів СРСР, і Особливих умов поставки окремих видів продукції, затверджуваних у порядку, встановленому Радою Міністрів СРСР, а в передбачених нею випадках — Радою Міністрів Української РСР.


С т а т т я 253. Відповідальність за порушення договору

поставки


Відповідно до Положень про поставки і Особливих умов поставки, зазначених в статті 252 цього Кодексу, стягуються неустойка (штраф, пеня) і збитки за порушення обов'язків за договором поставки.

У випадках поставки продукції неналежної якості або некомплектної покупець стягує з поставщика встановлену неустойку (штраф) і, крім того, завдані такою поставкою збитки без зарахування неустойки (штрафу).


Глава 24.


ДЕРЖАВНА ЗАКУПКА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ У

КОЛГОСПІВ, РАДГОСПІВ ТА ІНШИХ ГОСПОДАРСТВ


(назва глави в редакції Указу N 278-11 від 20.05.85)


С т а т т я 254. Договір контрактації сільськогосподарської

продукції


Державна закупка сільськогосподарської продукції у колгоспів і радгоспів здійснюється за договорами контрактації, які укладаються на основі державних замовлень на поставку державі сільськогосподарської продукції і планів розвитку сільськогосподарського виробництва в колгоспах і радгоспах.

Законодавством Союзу РСР може бути передбачено випадки державної закупки сільськогосподарської продукції за договорами контрактації і в інших господарств. (із змінами, внесеними Указами N 278-11 від 20.05.85, N 5095-11 від 24.12.87)


С т а т т я 255. Зміст договору контрактації


В договорах контрактації повинні передбачатися:

кількість (по видах продукції), якість, строки, порядок і умови доставки та місця здачі сільськогосподарської продукції;

обов'язок заготівельних організацій і підприємств своєчасно прийняти продукцію і оплатити її за встановленими цінами, а також строки і розміри видачі грошових авансів колгоспам;

обов'язки по наданню колгоспам, радгоспам та іншим господарствам допомоги в організації виробництва сільськогосподарської продукції та її транспортування на приймальні пункти і підприємства;

взаємна майнова відповідальність сторін у разі невиконання ними обов'язків.

Типові договори контрактації затверджуються в порядку, встановлюваному Радою Міністрів СРСР. (із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)


Глава 25.


МАЙНОВИЙ НАЙОМ


С т а т т я 256. Договір майнового найму


За договором майнового найму наймодавець зобов'язується надати наймачеві майно у тимчасове користування за плату.


С т а т т я 257. Форма договору майнового найму


Договір майнового найму між громадянами на строк більше одного року повинен бути укладений у письмовій формі.

Договір найму майна державних, кооперативних та інших громадських організацій повинен бути укладений у письмовій формі, за винятком випадків, передбачених окремими правилами.


С т а т т я 258. Строк договору майнового найму


Строк договору майнового найму визначається за погодженням сторін, якщо інше не встановлено чинним законодавством. (із змінами, внесеними Законом N 2554-12 від 07.07.92)


С т а т т я 259. Укладення договору майнового найму без

зазначення строку


Коли договір майнового найму укладено без зазначення строку, він вважається укладеним на невизначений строк і кожна із сторін вправі відмовитися від договору в будь-який час, попередивши про це в письмовій формі другу сторону за три місяці. (із змінами, внесеними Законом N 2554-12 від 07.07.92)


С т а т т я 260. Продовження користування майном після

закінчення строку договору


В разі продовження користування майном після закінчення строку договору при відсутності заперечень з боку наймодавця договір вважається поновленим на невизначений строк і кожна з сторін вправі в будь-який час відмовитись від договору, попередивши про це другу сторону за один місяць. (із змінами, внесеними Законом N 2554-12 від 07.07.92)


С т а т т я 261. ( Стаття 261 виключена на підставі Закону

N 2554-12 від 07.07.92 )

Привілеєве право соціалістичної

організації на поновлення договору найму


Державна, кооперативна або інша громадська організація, що справно виконує взяті на себе за договором найму зобов'язання, по закінченні строку дії договору має привілеєве перед іншими особами право на поновлення договору.


С т а т т я 262. Надання майна наймачеві


Наймодавець зобов'язаний надати наймачеві майно у стані, що відповідає умовам договору і призначенню майна.

Наймодавець не відповідає за недоліки майна, які були ним застережені при укладенні договору.


С т а т т я 263. Наслідки ненадання майна наймачеві


Коли наймодавець не надає у користування наймачеві зданого в найом майна, наймач вправі витребувати від нього це майно (стаття 208 цього Кодексу) і вимагати відшкодування збитків, завданих затримкою виконання, або з свого боку відмовитись від договору і стягнути збитки, завдані його невиконанням.


С т а т т я 264. Обов'язки наймодавця по утриманню зданого в

найом майна


Наймодавець зобов'язаний провадити за свій рахунок капітальний ремонт зданого в найом майна, якщо інше не передбачено законом або договором.

Невиконання цього обов'язку наймодавцем дає наймачеві право або зробити капітальний ремонт, що передбачений договором чи викликається невідкладною необхідністю, і стягнути з наймодавця вартість ремонту чи зарахувати її в рахунок найомної плати; або розірвати договір (стаття 270 цього Кодексу) і стягнути збитки, завдані його невиконанням.


С т а т т я 265. Обов'язки наймача


Наймач зобов'язаний:

1) своєчасно вносити плату за користування майном;

2) користуватися майном відповідно до договору і призначення майна;

3) підтримувати найняте майно у справному стані;

4) провадити за свій рахунок поточний ремонт, якщо інше не встановлено законом або договором;

5) при припиненні договору найму — повернути майно у тому стані, в якому він його одержав, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.


С т а т т я 266. Зменшення найомної плати


Наймач вправі вимагати відповідного зменшення найомної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість передбаченого договором користування найнятим майном істотно зменшилась.


С т а т т я 267. Здавання майна в піднайом


Здавання наймачем найнятого майна в піднайом дозволяється лише за згодою наймодавця, якщо інше не передбачено законом або договором.


С т а т т я 268. Збереження чинності договору найму при

переході майна до іншого власника


При переході права власності на здане в найом майно від наймодавця до іншої особи договір найму зберігає чинність для нового власника.

Договір найму зберігає чинність і при переході майна від однієї державної організації (наймодавця) до іншої.


С т а т т я 269. Дострокове розірвання договору на вимогу

наймодавця


Наймодавець може пред'явити в суді, арбітражі або в третейському суді вимогу про дострокове розірвання договору найму, якщо наймач:

1) користується майном не відповідно до договору або призначення майна;

2) навмисно або з необережності погіршує стан майна;

3) не вніс плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу, а за договором побутового прокату — протягом одного місяця, якщо більш короткі строки не установлені типовим договором;

4) не зробить капітального ремонту в тих випадках, коли за законом або за договором капітальний ремонт лежить на обов'язку наймача.


С т а т т я 270. Дострокове розірвання договору на вимогу

наймача


Наймач може пред'явити в суді, арбітражі або в третейському суді вимогу про дострокове розірвання договору найму:

1) якщо наймодавець не робить капітального ремонту, що лежить на його обов'язку;

2) якщо майно в силу обставин, за які наймач не відповідає, виявиться в стані, непридатному для користування.


С т а т т я 271. Відповідальність наймача за погіршення

майна


В разі допущення наймачем погіршення найнятого майна він повинен відшкодувати наймодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення майна сталося не з його вини.


С т а т т я 272. Права і обов'язки сторін у зв'язку з

поліпшенням майна


В разі проведеного з дозволу наймодавця поліпшення найнятого майна наймач має право на відшкодування зроблених для цієї мети необхідних витрат, якщо інше не передбачено законом або договором.

Зроблені наймачем без дозволу наймодавця поліпшення, якщо їх можна відокремити без шкоди для майна і якщо наймодавець не погодиться відшкодувати їх вартість, можуть бути вилучені наймачем.

Вартість поліпшень, які зроблені наймачем без дозволу наймодавця і які не можна відокремити без шкоди для майна, відшкодуванню не підлягає.


С т а т т я 273. Договір побутового прокату


За договором побутового прокату державні, кооперативні та інші громадські організації надають громадянам у тимчасове користування за плату предмети домашнього вжитку, музичні інструменти, спортивний інвентар, легкові автомобілі та інше майно.

Умови і порядок надання майна за договором побутового прокату визначаються загальними правилами про договір майнового найму (статті 262, 263, пункти 1, 2, 3 і 5 статті 265, статті 269, 271 і 272 цього Кодексу).

По окремих видах побутового прокату Рада Міністрів Української РСР затверджує типові договори побутового прокату.

Відступи від умов типових договорів, що обмежують права користувачів, є недійсними. (із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)


С т а т т я 274. Укладення договору побутового прокату


Зазначені в статті 273 цього Кодексу організації зобов'язані надавати громадянам у користування предмети прокату за плату, розмір якої визначається відповідно до встановлених тарифів.

Договір побутового прокату укладається в усній формі, крім випадків, коли типові договори вимагають укладення його в письмовій формі.

При укладенні договору побутового прокату організація зобов'язана в присутності наймача перевірити справність майна, що здається в найом.


С т а т т я 275. Строк договору побутового прокату


Строк договору побутового прокату не повинен перевищувати строків, встановлюваних відповідними типовими договорами.

Наймач вправі в будь-який час розірвати договір побутового прокату і повернути майно організації.


С т а т т я 276. Здача в піднайом за договором побутового

прокату


Здача в піднайом майна, одержаного за договором побутового прокату, не допускається.


Глава 26.


НАЙОМ ЖИЛОГО ПРИМІЩЕННЯ


С т а т т я 277. Договір найму жилого приміщення


Користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, який укладається між наймодавцем — житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності — відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем — громадянином, на ім'я якого видано ордер.

Договір найму жилого приміщення в будинках, що належать громадянам на праві особистої власності, укладається наймачем з власником будинку.

Договір найму жилого приміщення укладається, змінюється і розривається на умовах і в порядку, які визначаються законодавством Союзу РСР і Української РСР. (із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)


С т а т т я 278. ( Стаття 278 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Надання жилих приміщень у будинках

місцевих Рад депутатів трудящих, державних,

кооперативних і громадських організацій


Надання жилих приміщень у будинках місцевих Рад депутатів трудящих провадиться виконавчим комітетом місцевої Ради за участю представників громадських організацій.

В будинках державних, кооперативних і громадських організацій надання жилих приміщень провадиться за спільним рішенням адміністрації і фабричного, заводського, місцевого комітету професійної спілки, затвердженим виконавчим комітетом Ради депутатів трудящих, а у випадках, передбачених Радою Міністрів СРСР, за спільним рішенням адміністрації і фабричного, заводського, місцевого комітету професійної спілки з наступним повідомленням виконавчого комітету Ради депутатів трудящих про надання жилих приміщень для заселення.

На підставі рішення про надання в найом жилого приміщення виконавчий комітет місцевої Ради депутатів трудящих видає громадянинові ордер на зайняття жилого приміщення. ( Стаття 278 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР від 23.11.66 )


С т а т т я 279. ( Стаття 279 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Надання службових жилих приміщень


Службові жилі приміщення надаються громадянам, які за родом своїх трудових обов'язків повинні проживати за місцем роботи (керуючий будинком, двірник, вахтер тощо) або в службовому будинку (працівники лікувальних і учбових закладів, музеїв тощо).

Законодавством Союзу РСР і Української РСР можуть бути встановлені галузі народного господарства, в будинках яких в користування окремих категорій працівників-спеціалістів надаються службові (посадові) квартири (квартира директора, головного інженера, агронома тощо).

Жиле приміщення, незалежно від належності будинку, в якому воно знаходиться, включається в число службових рішенням виконавчого комітету місцевої Ради депутатів трудящих і надається за спеціальним ордером, що видається цим виконавчим комітетом.

Для користування службовими жилими приміщеннями (в тому числі посадовими квартирами) не застосовуються правила статей 288, 297, 299, 304-306 та 309 цього Кодексу.


С т а т т я 280. ( Стаття 280 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Здача в найом приміщень у будинках, що

належать громадянам на праві особистої

власності, і в будинках житлово-будівельних

кооперативів


У будинках, належних громадянам на праві особистої власності, жилі приміщення можуть бути здані в найом за розсудом власника будинку.

У будинках житлово-будівельних кооперативів жиле приміщення може бути здано в найом членам кооперативу лише за згодою правління кооперативу. В цьому разі по договору найму застосовуються пункт перший статті 304 і стаття 306 цього Кодексу.


С т а т т я 281. ( Стаття 281 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Укладення договору


Управління будинком зобов'язане укласти з громадянином, на ім'я якого виданий ордер (стаття 278 цього Кодексу), письмовий договір найму зазначеного в ордері жилого приміщення строком до п'яти років.

У договорі визначаються права і обов'язки сторін.

Договір найму службового жилого приміщення укладається на весь час роботи наймача в організації, що надала йому це приміщення, а договір найму службового жилого приміщення, наданого як посадова квартира, - на період роботи на посаді, що дає право на заняття посадової квартири.

Договір найму жилого приміщення в будинках, належних громадянам на праві особистої власності, укладається наймачем з власником будинку. Строк, на який укладається договір, встановлюється в цих випадках угодою сторін.


С т а т т я 282. ( Стаття 282 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Предмет договору


У будинках місцевих Рад депутатів трудящих, державних, кооперативних і громадських організацій за договором найму може бути здано лише ізольоване жиле приміщення, що складається з квартири або однієї чи кількох кімнат. У цих будинках не можуть бути самостійним предметом договору найму частина кімнати або кімната, зв'язана з другою кімнатою загальним входом (суміжні кімнати), а також підсобні приміщення (кухні, коридори, кладові тощо).


С т а т т я 283. ( Стаття 283 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Права і обов'язки членів сім'ї наймача


Нарівні з наймачем жилого приміщення члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, набувають прав і обов'язків, що випливають з договору найму.

Повнолітні члени сім'ї наймача несуть солідарну з ним відповідальність по зобов'язаннях, що випливають з цього договору.

До членів сім'ї наймача відносяться дружина наймача, їх діти і батьки. Інші родичі, а також непрацездатні утриманці можуть бути визнані членами сім'ї наймача, якщо вони проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Якщо особи, зазначені в цій статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в найнятому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач і члени його сім'ї.


С т а т т я 284. ( Стаття 284 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Право наймача на вселення інших осіб у

найняте ним приміщення


Наймач вправі в установленому порядку вселити в найняте ним жиле приміщення свою дружину, їх дітей, батьків, інших родичів і непрацездатних утриманців, одержавши на це письмову згоду всіх неповнолітніх членів своєї сім'ї, що проживають у тому ж приміщенні. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди решти членів сім'ї не потрібно.

Вселення наймачем цих осіб, крім неповнолітніх дітей, у приміщення, найняте в будинку, належному наймодавцеві на праві особистої власності, допускається лише за згодою наймодавця.

Особи, вселені наймачем відповідно до правил цієї статті, набувають рівне право на жилу площу з рештою членів сім'ї наймача, якщо вони визнаються членами його сім'ї (стаття 283 цього Кодексу) і якщо при вселенні між цими особами, наймачем і повнолітніми членами його сім'ї, які з ним проживають, не було іншої угоди.


С т а т т я 285. ( Стаття 285 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Квартирна плата


До встановлення безоплатного користування жилими приміщеннями, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату.

У будинках місцевих Рад депутатів трудящих, державних, кооперативних і громадських організацій наймач зобов'язаний вносити квартирну плату за жиле приміщення, що він займає за договором, щомісячно в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.

Розміри квартирної плати встановлюються законодавством Союзу РСР.


С т а т т я 286. ( Стаття 286 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Квартирна плата в будинках, що належать

громадянам


Плата за користування жилими приміщеннями в будинках, що належать громадянам на праві особистої власності, визначається погодженням сторін, але не може перевищувати більше ніж на 20 процентів встановлених законом розмірів квартирної плати.


С т а т т я 287. ( Стаття 287 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Плата за наймом приміщення в будинку

житлово-будівельного кооперативу


Розмір плати за жиле приміщення, яке здається в найом у будинку житлово-будівельного кооперативу, не повинен перевищувати стягуваних з наймодавця експлуатаційних витрат, що припадають на приміщення, яке здається в найом.


С т а т т я 288. ( Стаття 288 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Право наймача на відновлення договору


Наймач жилого приміщення у будинку місцевої Ради депутатів трудящих або у будинку державної, кооперативної чи громадської організації після закінчення строку договору має право на відновлення договору. Це право може бути оспорене наймодавцем по суду лише в разі систематичного невиконання наймачем своїх обов'язків за договором.

Таке ж право належить наймачеві жилого приміщення в будинку, який належить громадянинові на праві особистої власності, за винятком випадків:

коли наймач проживає у приміщенні за договором, укладеним на строк не більше одного року з зобов'язанням звільнити приміщення після закінчення цього строку;

коли судом буде встановлено, що приміщення необхідне для особистого користування власника будинку і членів його сім'ї.


С т а т т я 289. ( Стаття 289 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Збереження права користування приміщенням

за тимчасово відсутнім


Право користування жилим приміщенням зберігається за наймачем або відповідно за членами його сім'ї у випадках:

1) призову на строкову військову службу - протягом усього часу проходження строкової військової служби і шести місяців після звільнення з служби;

2) тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи (екіпажі суден, працівники геологічних, розвідувальних партій, експедицій тощо) або у зв'язку з навчанням (студенти, аспіранти тощо) - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;

3) вміщення дітей на виховання в державний дитячий заклад, до родичів чи опікуна - протягом усього часу їх перебування в цьому закладі, у родичів чи опікуна, якщо в жилому приміщенні, з якого вибули діти, залишились проживати члени їх сімей. Якщо в жилому приміщенні, з якого вибули діти, не залишились проживати члени їх сім'ї, то по закінченні строку їх перебування в державному дитячому закладі виконавчий комітет місцевої Ради депутатів трудящих забезпечує їх жилою площею;

4) виїзду для лікування в лікувальному закладі - протягом всього часу перебування в ньому;

5) взяття під варту - протягом всього часу перебування під слідством або судом. В разі засудження до позбавлення волі, заслання або вислання на строк понад шість місяців, якщо в жилому приміщенні не залишились проживати члени сім'ї засудженого, договір найму жилого приміщення вважається розірваним з моменту виконання вироку.

В інших випадках тимчасового виїзду наймача або членів його сім'ї, а також у випадку тимчасового виїзду всіх цих осіб право користування жилим приміщенням зберігається за відсутніми протягом шести місяців.

У випадку відсутності наймача або членів його сім'ї більше шести місяців з поважних причин цей строк за заявою наймача або членів його сім'ї може бути продовжений наймодавцем, а у випадках спору про право відсутнього на користування цим приміщенням - судом.


С т а т т я 290. ( Стаття 290 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Право членів сім'ї на користування жилим

приміщенням у разі вибуття наймача


Члени сім'ї, що проживають разом з особою, яка тимчасово вибула з причин, зазначених у статті 289 цього Кодексу, вправі користуватись усім займаним ними приміщенням на попередніх підставах, при цьому вони здійснюють усі права і несуть всі обов'язки за договором найму цього приміщення. Жила площа, право користування якою зберігається за тимчасово вибулим наймачем, не вважається лишком.


С т а т т я 291. ( Стаття 291 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Використання наймодавцем жилої площі

громадянина, призваного на строкову

військову службу


Якщо в жилому приміщенні громадянина, призваного на строкову військову службу, не проживають члени його сім'ї, то по закінченні трьох місяців з дня його призову наймодавець вправі надати це приміщення за договором найму іншим громадянам на час проходження призваним військової служби.

Після повернення військовослужбовець вправі вимагати негайного звільнення цього приміщення і вселення в нього. В разі відмови наймача і членів його сім'ї звільнити приміщення вони за вимогою військовослужбовця підлягають виселенню в судовому порядку, незалежно від строку надання їм іншого приміщення.

Якщо вимогу про повернення приміщення не буде заявлено протягом шести місяців з дня звільнення військовослужбовця, укладений з ним договір найму жилого приміщення вважається розірваним.


С т а т т я 292. ( Стаття 292 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Бронювання жилого приміщення


Жиле приміщення, зайняте за договором найму, бронюється (зберігається) за наймачем або відповідно за членами його сім'ї:

1) в разі відрядження на роботу за кордон - на весь час перебування за кордоном;

2) в разі виїзду на роботу в райони Крайньої Півночі або у місцевості, прирівнені до районів Крайньої Півночі, - на весь час дії укладеного на певний строк трудового договору, а у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР, - на весь час роботи в цих районах і місцевостях;

3) в інших випадках, передбачених постановами Ради Міністрів Української РСР.

У зазначених у цій статті випадках виконавчим комітетом місцевої Ради депутатів трудящих видається наймачеві для представлення наймодавцеві охоронне свідоцтво (броня).

Відмова у задоволенні клопотання про видачу охоронного свідоцтва може бути оспорена наймачем у судовому порядку.

Порядок бронювання жилих приміщень регулюється інструкцією Міністерства комунального господарства Української РСР.


С т а т т я 293. ( Стаття 293 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Користування заброньованими приміщенням


Наймач вправі заселити за договором піднайму заброньоване жиле приміщення в будинку місцевої Ради депутатів трудящих або державної, кооперативної чи громадської організації або поселити в ньому тимчасових жильців на строк у межах дії броні.


С т а т т я 294. ( Стаття 294 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Виселення з заброньованого приміщення

піднаймачів і тимчасових жильців


Після повернення наймача або членів його сім'ї вони вправі вимагати негайного звільнення заброньованого приміщення.

В разі відмови піднаймача або тимчасових жильців звільнити це приміщення вони за вимогою наймача підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого приміщення.

Якщо наймач або члени його сім'ї протягом шести місяців після закінчення строку броні не пред'являть вимоги про повернення їм приміщення, договір найму приміщення вважається розірваним.


С т а т т я 295. ( Стаття 295 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Обов'язки тимчасово відсутнього наймача


Тимчасова відсутність наймача не звільняє його від виконання всіх обов'язків за договором найму жилого приміщення, за винятком випадків, коли в цьому приміщенні залишились проживати члени його сім'ї, а також випадку, передбаченого статтею 291 цього Кодексу.


С т а т т я 296. ( Стаття 296 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Зміна умов договору


Зміна умов договору жилого приміщення допускається тільки за згодою наймача, членів його сім'ї і наймодавця, за винятком випадків, зазначених у статтях 297-300 цього Кодексу.


С т а т т я 297. ( Стаття 297 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Зміна умов договору за вимогою члена

сім'ї наймача


Повнолітній член сім'ї наймача вправі вимагати укладення з ним окремого договору найму, якщо за згодою решти повнолітніх членів сім'ї, які проживають з ним, і відповідно до жилої площі, що припадає на нього, йому може бути виділена окрема ізольована кімната або жила площа, що може бути перетворена в окрему ізольовану кімнату.

Відмова членів сім'ї дати згоду на укладення окремого договору, а також відмова наймодавця в укладенні окремого договору найму може бути оспорена в судовому порядку.

Правила цієї статті не застосовуються до найму приміщення у будинках, зазначених у статті 279 і частині першій статті 317 цього Кодексу, а також у будинках, що належать громадянам на праві особистої власності.


С т а т т я 298. ( Стаття 298 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Зміна умов договору за вимогою наймачів,

які об'єднуються в одну сім'ю


Наймачі, які проживають в одній квартирі і користуються в ній жилими приміщеннями за окремими договорами, в разі об'єднання їх в одну сім'ю вправі вимагати укладення з будь-ким з них одного договору найму на все займане ними приміщення.

Відмова наймодавця в укладенні одного договору найму може бути оспорена в судовому порядку.


С т а т т я 299. ( Стаття 299 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Зміна умов договору внаслідок визнання

наймачем іншого члена сім'ї


Повнолітній член сім'ї наймача може разом з останнім і за згодою решти проживаючих з ним членів сім'ї вимагати визнання його наймачем за договором найму, що раніш укладений, замість первісного наймача. Таке ж право належить в разі смерті наймача будь-кому з зазначених членів сім'ї померлого.

Відмова наймодавця у визнанні члена сім'ї наймачем за договором найму може бути оспорена в судовому порядку.

Правила цієї статті не застосовуються до найму приміщень у будинках, зазначених у статті 279 і в частині першій статті 317 цього Кодексу.


С т а т т я 300. ( Стаття 300 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Зміна умов договору внаслідок утворення

у наймача лишків жилої площі


Якщо у наймача в найнятому ним жилому приміщенні в будинках місцевих Рад депутатів трудящих, державних, кооперативних і громадських організацій утворились лишки жилої площі понад норму, наймодавець вправі вимагати по суду їх вилучення при умові:

якщо ці лишки становлять окрему ізольовану кімнату;

якщо в результаті вилучення лишків особи різної статті, крім подружжя, не будуть змушені проживати в одній кімнаті або подружжя - в різних кімнатах.

Вилучення зайвої ізольованої кімнати у будинках місцевих Рад депутатів трудящих може провадитись лише в тому разі, якщо наймач сам не заселить звільнене приміщення протягом трьох місяців після письмового попередження житлового органу.

Якщо зайва ізольована кімната утворилася в квартирі, наданій у користування одній сім'ї, наймач вправі або заселити її відповідно до правил цієї статті, або вимагати переселення його в окрему квартиру меншого розміру.

Якщо в квартирі, в якій проживає наймач, звільнилася кімната, не ізольована від жилого приміщення, яке він займає, і суміжна з ним, ця кімната підлягає передачі в його користування.

Норма жилої площі в цих випадках встановлюється в розмірі 13,65 квадратних метра на одну людину. Для окремих категорій наймачів постановою Ради Міністрів Української РСР встановлюється норма додаткової жилої площі, а також умови і порядок надання додаткової жилої площі і користування нею.


С т а т т я 301. ( Стаття 301 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Зміна умов договору внаслідок перебудови

і перепланіровки квартири


Перебудова і перепланіровка жилого приміщення і підсобних приміщень може проводитись тільки з метою благоустрою квартири і допускається лише за згодою наймача, членів його сім'ї і наймодавця, а також з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради депутатів трудящих.


С т а т т я 302. ( Стаття 302 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Переселення наймача на період капітального

ремонту з найнятого ним жилого приміщення


У будинках місцевих Рад депутатів трудящих, державних, кооперативних і громадських організацій в разі необхідності капітального ремонту займаного наймачем приміщення наймодавець вправі вимагати по суду переселення його на час ремонту в інше надаване наймодавцем впорядковане жиле приміщення.

У будинках, що належать громадянам на праві особистої власності, наймодавець, не зобов'язаний надавати наймачеві на час капітального ремонту інше жиле приміщення. Необхідність капітального ремонту приміщень у цих будинках і виселення з них наймачів повинна бути підтверджена виконавчим комітетом місцевої Ради депутатів трудящих.

Договір найму жилого приміщення при переселенні наймача в інше приміщення на період капітального ремонту не розривається, але наймач вправі вносити квартирну плату лише за приміщення, надане йому на час ремонту.

На вимогу наймача суд повинен визначити строк, протягом якого наймодавець зобов'язаний надати наймачеві попереднє приміщення після ремонту.


С т а т т я 303. ( Стаття 303 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Надання наймачеві іншого приміщення

після перепланіровки квартири


Якщо при капітальному ремонті наймодавцем були проведені перебудова і перепланіровка жилого приміщення без згоди наймача і повнолітніх членів його сім'ї (стаття 301 цього Кодексу) і приміщення, яке він раніше займав, більше не існує або воно істотно зменшено в розмірі, наймодавець зобов'язаний на вимогу наймача надати йому і членам його сім'ї, що спільно з ним проживають, інше приміщення, яке повинно відповідати вимогам частини другої статті 314 цього Кодексу.


С т а т т я 304. ( Стаття 304 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Піднайом жилого приміщення


Наймач вправі за згодою наймодавця і повнолітніх членів сім'ї, що проживають з ним, здати частину займаного ним приміщення, а при тимчасовому виїзді - все займане ним приміщення в піднайом, залишаючись відповідальним перед наймодавцем за договором.

Договір піднайому не може бути укладений:

1) якщо внаслідок вселення піднаймача розмір приміщення на кожного жильця виявиться менше встановленої для цих випадків норми жилої площі;

2) якщо є лишок жилої площі, який підлягає вилученню згідно з статтею 300 цього Кодексу;

3) на приміщення в гуртожитках.


С т а т т я 305. ( Стаття 305 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Плата за користування приміщенням за

договором піднайму


Плата за користування приміщенням за договором піднайму встановлюється за погодженням сторін, але не може перевищувати квартирної плати, що сплачується за це приміщення наймачем. При наданні піднаймачеві предметів домашньої обстановки плата за користування ними не повинна перевищувати розміру плати за користування зданим у піднайом приміщення.


С т а т т я 306. ( Стаття 306 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Припинення договору піднайму


Піднаймач незалежно від тривалості договору піднайму жилого приміщення не набуває після закінчення строку договору права на його відновлення і за вимогою наймача повинен звільнити приміщення. В разі відмови звільнити приміщення піднаймач підлягає виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Якщо договір піднайму укладений без зазначеного строку або на строк до вимоги, наймач зобов'язаний письмово попередити піднаймача про припинення договору піднайму за три місяці.

Договір піднайму може бути достроково розірваний з підстав, зазначених у частині першій статті 316 цього Кодексу.


С т а т т я 307. ( Стаття 307 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Тимчасові жильці


Наймач і повнолітні члени його сім'ї, що проживають з ним, можуть за взаємною згодою дозволити тимчасове проживання в приміщенні, що знаходиться в їх користуванні, іншим особам (тимчасовим жильцям) без укладення з ними договору піднайму, тобто без стягнення плати за користування приміщенням.

Вселення тимчасових жильців на строк понад півтора місяця дозволяється при умові, якщо на кожного жильця виявиться не менше встановленої для цих випадків норми жилої площі.

Тимчасові жильці зобов'язані звільнити приміщення негайно за вимогою наймача або членів його сім'ї, що проживають з ним. В разі відмови наймач або члени його сім'ї вправі вимагати в судовому порядку виселення тимчасових жильців без надання іншого приміщення.


С т а т т я 308. ( Стаття 308 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Виселення піднаймачів і тимчасових жильців

у разі припинення договору найму жилого

приміщення


З припиненням договору найму жилого приміщення одночасно припиняється і договір піднайму, і піднаймач, а також тимчасові жильці, в разі відмови звільнити приміщення, підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.


С т а т т я 309. ( Стаття 309 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Право наймача на обмін жилого приміщення


Наймач жилого приміщення має право обміняти приміщення, яке він займає, на приміщення, що займає інший наймач, з взаємною передачею прав і обов'язків за договорами найму.

Обмін жилих приміщень у будинках державних, кооперативних і громадських організацій, а також у будинках, що належать громадянам на праві особистої власності, допускається лише за згодою наймодавця.

Відмова в оформленні обміну жилого приміщення в будинках місцевих Рад депутатів трудящих, а також відмова в згоді на обмін приміщення в будинках державних, кооперативних або громадських організацій може бути оспорена наймачем в судовому порядку.

Для обміну жилого приміщення потрібна письмова згода повнолітніх членів сім'ї наймача, що проживають з ним, у тому числі і тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на жилу площу (статті 289 і 292 цього Кодексу).

Для обміну суміжних кімнат, зв'язаних загальним входом, або хоча б однієї з них потрібна письмова згода всіх наймачів, що проживають в них, і повнолітніх членів їх сімей.


С т а т т я 310. ( Стаття 310 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Випадки, коли обмін жилого приміщення

не допускається


Обмін жилого приміщення не допускається лише у випадках:

1) коли до наймача пред'явлений позов про розірвання або зміну договору найму займаного ним приміщення;

2) коли обмін носить спекулятивний або фіктивний характер;

3) коли одне з обмінюваних приміщень знаходиться в будинку підприємства або установи, зазначених у статті 317 цього Кодексу, а наймач іншого приміщення не перебуває з цим підприємством або установою в трудових відносинах, крім випадків, коли наймач користується приміщенням в будинку підприємства або установи не в зв'язку з трудовими відносинами або не може бути виселений без надання іншої жилої площі;

4) коли будинок загрожує обвалом або підлягає зносу (статті 315 і 319 цього Кодексу);

5) коли жиле приміщення є службовим (стаття 279 цього Кодексу) або знаходиться в гуртожитку.


С т а т т я 311. ( Стаття 311 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Порядок обміну жилих приміщень


Порядок обміну жилих приміщень встановлюється Міністерством комунального господарства Української РСР.


С т а т т я 312. ( Стаття 312 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Розірвання договору наймачем


Наймач жилого приміщення має право у будь-який час розірвати договір.

В разі виїзду наймача і членів його сім'ї на постійне проживання в інше місце договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня виїзду.


С т а т т я 313. ( Стаття 313 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Розірвання договору наймодавцем

у судовому порядку


Договір найму жилого приміщення не може бути розірваний і наймач не може бути виселений з жилого приміщення, яке він займає, інакше, як у судовому порядку (за винятками, зазначеними у статтях 319-323 цього Кодексу), і за підставами, встановленими законом.


С т а т т я 314. ( Стаття 314 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Обов'язок наймодавця надати наймачеві,

який виселяється, інше приміщення


Наймачеві, який виселяється за передбаченими законом підставами з будинку місцевої Ради депутатів трудящих або з будинку державної, кооперативної чи громадської організації, наймодавець повинен надати інше підпорядковане жиле приміщення, крім випадків, зазначених у статтях 316, 317, 320-323 цього Кодексу.

Надаване приміщення повинно знаходитись в межах даного населеного пункту, в будинку капітального типу, бути впорядкованим стосовно до умов даного населеного пункту і за розміром не менше того, що займає виселюваний. Якщо наймач займав окрему квартиру або більше однієї кімнати, йому відповідно повинна бути надана окрема квартира або приміщення, що складається з тієї ж кількості кімнат. Якщо наймач мав лишок жилої площі, приміщення надається відповідно до норм основної і додаткової площі, передбачених останньою частиною статті 300 цього Кодексу.

Приміщення, що надається виселюваному, повинно бути зазначене в рішенні суду про розірвання договору і виселення наймача з зазначенням адреси, за якою це приміщення знаходиться.


С т а т т я 315. ( Стаття 315 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Виселення наймача у зв'язку з знесенням

будинку


Якщо будинок, в якому знаходиться жиле приміщення, надане за договором найму, призначений до знесення в зв'язку з відведенням земельної ділянки для державних або громадських потреб, договір найму жилого приміщення розривається, причому наймачеві і членам його сім'ї, незалежно від часу проживання, а в будинках, що належать громадянам на праві особистої власності, наймачеві і членам його сім'ї, які проживають в будинку, що зноситься, не менше одного року, надається інше жиле приміщення (стаття 314 цього Кодексу).

При відмові добровільно пересилитися в надаване приміщення виселення провадиться в судовому порядку.

Інше жиле приміщення виселюваному надається державною, кооперативною або громадською організацією, якій відводиться земельна ділянка.

Якщо знесенню підлягає будинок, належний громадянинові на праві особистої власності, інша жила площа надається виселюваним наймачам виконавчим комітетом місцевої Ради депутатів трудяших, а коли земельна ділянка відводиться державній організації, якій виділяються кошти для капітальних вкладень на жиле будівництво, - цією організацією.


С т а т т я 316. ( Стаття 316 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Виселення без надання виселюваному іншого

жилого приміщення


Якщо наймач або члени його сім'ї систематично руйнують чи псують жиле приміщення або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних за вимогою наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Наймодавець вправі вимагати розірвання договору і виселення наймача і членів його сім'ї без надання іншого жилого приміщення також у випадках відсутності наймача і членів його сім'ї понад строки, зазначенні у статтях 289 і 292 цього Кодексу; у випадках, коли наймач володіє на праві особистої власності в тому ж населеному пункті жилим будинком, придатним для постійного проживання, і має можливість у ньому поселитись, а так само у випадках систематичного неплатежу квартирної плати наймачами жилих приміщень у будинках, що належать громадянам на праві особистої власності.


С т а т т я 317. ( Стаття 317 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Особливі випадки виселення з будинків

підприємств і установ


Радою Міністрів СРСР і Радою Міністрів Української РСР можуть бути встановлені списки підприємств і установ найважливіших галузей народного господарства і окремих відомств, з будинків яких допускається виселення в судовому порядку без надання жилої площі робітників і службовців, які припинили трудові відносини в зв'язку з звільненням за власним бажанням або за порушення трудової дисципліни, або за вчинення злочину.

Проте без надання жилої площі і в цих випадках не можуть бути виселені інваліди війни, інваліди праці першої і другої груп, пенсіонери по старості, персональні пенсіонери, сім'ї осіб, які перебувають на службі в Збройних Силах СРСР, а також сім'ї військовослужбовців і партизан, які загинули або пропали без вісті при захисті СРСР або при виконанні інших обов'язків військової служби.


С т а т т я 318. ( Стаття 318 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Адміністративне виселення


Виселення громадян в адміністративному порядку не допускається, за винятком випадків, зазначених у статтях 319-321 (частини перша - третя), 322 (частина перша), 323 цього Кодексу.


С т а т т я 319. ( Стаття 319 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Виселення в разі загрози обвалу будинку


Якщо будинок, в якому проживає наймач, загрожує обвалом, договір найму жилого приміщення розривається і наймачеві надається інше впорядковане приміщення (стаття 314 цього Кодексу) виконавчим комітетом місцевої Ради депутатів трудящих.

При відмові наймача добровільно переселитись в надаване приміщення виселення провадиться в адміністративному порядку з санкції прокурора.


С т а т т я 320. ( Стаття 320 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Виселення осіб, які самоуправно зайняли

жиле приміщення


Особи, які самоуправно зайняли жиле приміщення, підлягають виселенню в адміністративному порядку з санкції прокурора без надання іншого жилого приміщення.


С т а т т я 321. ( Стаття 321 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Виселення з службових жилих приміщень


Право користування службовим жилим приміщенням, наданим працівникові за трудовим договором у зв'язку з умовами роботи або як службова (посадова) квартира (стаття 279 цього Кодексу), припиняється одночасно з припиненням трудового договору або переміщенням працівника чи залишенням роботи, яка дає право на користування службовою (посадовою) квартирою.

Працівник, який припинив трудові відносини, разом з усіма особами, що з ним проживають, через місяць після попередження наймодавцем підлягає виселенню з займаного приміщення в адміністративному порядку з санкції прокурора без надання іншого приміщення.

Особи, які займають службові (посадові) квартири, переміщені на іншу роботу, яка не дає права на користування службовою (посадовою) квартирою, але залишились працювати в тій же організації, підлягають виселенню в адміністративному порядку з санкції прокурора з наданням їм іншого впорядкованого жилого приміщення (стаття 314 цього Кодексу).

Проте особи, зазначені в частині другій статті 317 цього Кодексу, а також члени сім'ї померлого працівника, якому було надане службове жиле приміщення або службова (посадова) квартира, можуть бути виселені з цих приміщень лише в судовому порядку з наданням їм іншого впорядкованого жилого приміщення (стаття 314 цього Кодексу).


С т а т т я 322. ( Стаття 322 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Виселення з гуртожитків


Сезонні і тимчасові працівники, які проживають у гуртожитках і припинили трудові відносини, а також особи, що припинили трудові відносини з державною, кооперативною або громадською організацією в зв'язку з звільненням за власним бажанням або за порушення трудової дисципліни, або за вчинення злочину, чи вибули з учбового закладу, яким було їм надано місце в гуртожитку, можуть бути через місяць після попередження наймодавцем виселені в адміністративному порядку з санкції прокурора без надання їм іншого жилого приміщення.

Проте особи, зазначені в частини другій статті 317 цього Кодексу, а також інші особи, які припинили трудові відносини з організацією, що надала їм місце в гуртожитку, та члени сім'ї померлого працівника організації, можуть бути виселені з гуртожитку лише в судовому порядку з наданням їм іншого впорядкованого жилого приміщення (стаття 314 цього Кодексу).


С т а т т я 323. ( Стаття 323 виключена на підставі Указу ПВР

N 278-11 від 20.05.85 )

Виселення з готелів


Громадяни, що проживають в готелях понад строк, встановлений Міністерством комунального господарства Української РСР, або не сплатили пред'явлений їм готелем рахунок, або порушують встановлені для готелю правила внутрішнього розпорядку, підлягають виселенню в адміністративному порядку з санкції прокурора без надання іншого жилого приміщення.