Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республікипостановля є: Стаття Затвердити Цивільний кодекс

Вид материала

Подобный материал:

1 2 3 4 5 6 7 8 9 ... 26

Глава 6

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

С т а т т я 86. Право власності

Право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Право власності в Україні охороняється законом.

Держава забезпечує стабільність правовідносин власності.

Власність в Україні виступає в таких формах: приватна, колективна, державна.

Усі форми власності є рівноправними.

Відносини власності регулюються Законом України "Про власність" ( 697-12 ), цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

( Із змінами, внесеними Законом N 3718-12 від 16.12.93)

С т а т т я 87. ( Стаття 87 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Соціалістична власність

Соціалістичною власністю є: державна (загальнодержавна) власність; колгоспно-кооперативна власність; власність профспілкових та інших громадських організацій.

Держава охороняє соціалістичну власність і створює умови для її примноження.

Ніхто не має права використовувати соціалістичну власність з метою особистої наживи та в інших корисливих цілях. ( Стаття 87 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85 )

С т а т т я 87-1. ( Стаття 87-1 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Оперативне управління майном

Майно, закріплене за державними, міжколгоспними, державно-колгоспними та іншими державно-кооперативними організаціями, перебуває в оперативному управлінні цих організацій, які здійснюють у межах, встановлених законом, відповідно до цілей їх діяльності, планових завдань і призначення майна, права володіння, користування і розпорядження майном.

С т а т т я 88. ( Стаття 88 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Особиста власність

Основу особистої власності громадян становлять трудові доходи.

Особиста власність громадян і право її спадкоємства охороняються державою.

Майно, що є в особистій власності громадян, не повинно служити для одержання нетрудових доходів, використовуватись на шкоду інтересам суспільства. ( Стаття 88 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85 )

( Глава 7 виключена на підставі Закону N 3718-12 від 16.12.93 )

Г л а в а 7

ДЕРЖАВНА ВЛАСНІСТЬ

С т а т т я 89. ( Стаття 89 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Державна власність - основна форма

соціалістичної власності

Державна власність - спільне надбання всього радянського народу, основна форма соціалістичної власності.

Держава є єдиним власником всього державного майна. ( Стаття 89 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85 )

С т а т т я 90. ( Стаття 90 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Об'єкти права державної власності

Земля, її надра, води і ліси є у виключній власності держави і надаються тільки в користування. Державі належать основні засоби виробництва в промисловості, будівництві і сільському господарстві, засоби транспорту і зв'язку, банки, майно організованих державою торговельних, комунальних та інших підприємств, основний міський житловий фонд, а також інше майно, необхідне для здійснення завдань держави. ( Стаття 90 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85 )

С т а т т я 91. ( Стаття 91 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Порядок розпорядження державним майном,

що належить до основних засобів

Порядок передачі будівель, споруд, устаткування та іншого майна, що належить до основних засобів державних організацій, іншим державним організаціям, а також колгоспам, іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, визначається законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Будівлі і споруди передаються від однієї державної організації іншій безоплатно.

Зазначене в цій статті державне майно не підлягає відчуженню громадянам, крім окремих видів майна, продаж якого громадянам допускається законодавством Союзу РСР і Української РСР. ( Стаття 91 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85 )

С т а т т я 92. ( Стаття 92 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Правомочність державних організацій по

розпорядженню оборотними засобами і

продукцією

Державні організації розпоряджаються сировиною, паливом, матеріалами, напівфабрикатами, готовою продукцією, грошовими та іншими оборотними засобами відповідно до цільових призначень цих засобів і згідно з затвердженим планом.

С т а т т я 93. ( Стаття 93 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Порядок звернення стягнення на державне

майно

Будівлі, споруди, устаткування та інше майно, що належить до основних засобів державних організацій, не можуть бути предметом застави і на них не можу бути звернене стягнення по претензіях кредиторів.

Стягнення може бути звернене на інше майно, за винятками, встановленими Цивільним процесуальним кодексом Української РСР ( 1501-06, 1502-06, 1503-06 ), а щодо коштів - законодавством Союзу РСР.

Порядок звернення стягнення за претензіями кредитних установ про повернення виданих ними позичок визначається законодавством Союзу РСР. ( Стаття 93 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85 )

( Глава 8 виключена на підставі Закону N 3718-12 від 16.12.93 )

Г л а в а 8

КОЛГОСПНО-КООПЕРАТИВНА ВЛАСНІСТЬ

( Найменування глави 8 із змінами, внесеними згідно з Указом

ПВР N 278-11 від 20.05.85 )

С т а т т я 94. ( Стаття 94 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Зміст права власності колгоспів, інших

кооперативних організацій, їх об'єднань

Колгоспи, інші кооперативні організації, їх об'єднання володіють, користуються і розпоряджаються майном, що належить їм на праві власності, відповідно до їх статутів.

Право розпорядження майном, що є власністю колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, належить виключно самим власникам.

Вищестоящі кооперативні організації не вправі розпоряджатися майном нижчестоящих кооперативних організацій.

Централізовані фонди кооперативних систем створюються і знаходяться в розпорядженні центрів кооперативних систем і використовуються в порядку, встановленому статутами кооперативних систем.

Кредитори кооперативних організацій не можуть звертати стягнення на централізовані фонди кооперативних систем.

С т а т т я 95. ( Стаття 95 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Об'єкти права власності колгоспів та інших

кооперативних організацій, їх об'єднань

Власністю колгоспів та інших кооперативних організацій, їх об'єднань є засоби виробництва та інше майно, необхідне для їх здійснення статутних завдань. ( Стаття 95 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85 )

С т а т т я 96. ( Стаття 96 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Порядок звернення стягнення на майно

колгоспів, інших кооперативних організацій,

їх об'єднань

На належні колгоспам, іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням будівлі, споруди, трактори, комбайни, інші машини, транспортні засоби та інше майно, що належить до їх основних засобів, а також на насіннєві та фуражні фонди не може бути звернено стягнення по претензіях кредиторів.

Стягнення може бути звернено на інше майно за винятками, встановленими Цивільним процесуальним кодексом Української РСР ( 1501-06, 1502-06, 1503-06 ), а щодо коштів - законодавством Союзу РСР.

Порядок звернення стягнення по претензіях кредитних установ про повернення виданих ними позичок визначається законодавством Союзу РСР. ( Стаття 96 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85 )

( Глава 9 виключена на підставі Закону N 3718-12 від 16.12.93 )

Г л а в а 9

ВЛАСНІСТЬ ПРОФСПІЛКОВИХ

ТА ІНШИХ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

С т а т т я 97. ( Стаття 97 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Зміст права власності профспілкових та

інших громадських організацій

Профспілкові та інші громадські організації володіють, користуються і розпоряджаються майном, що належить їм на праві власності, відповідно до їх статутів (положень).

Право розпорядження майном, що є власністю профспілкових та інших громадських організацій, належить виключно профспілковим та іншим громадським організаціям.

С т а т т я 98. ( Стаття 98 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Об'єкти права власності профспілкових та

інших громадських організацій

Власністю профспілкових та інших громадських організацій є майно, необхідне їм для здійснення статутних завдань. ( Стаття 98 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85 )

С т а т т я 99. ( Стаття 99 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Порядок звернення стягнення на майно,

належне профспілковим та іншим громадським

організаціям

На належні профспілковим та іншим громадським організаціям будівлі, споруди, устаткування та інше майно, що відноситься до основних засобів підприємств, санаторіїв, будинків відпочинку, палаців культури, клубів, стадіонів і піонерських таборів, а також на культурно-освітні фонди не може бути звернене стягнення по претензіях кредиторів.

Стягнення може бути звернене на інше майно, за винятками, встановлюваними законодавством Української РСР, а щодо коштів - законодавством Союзу РСР.

Порядок звернення стягнення по претензіях кредитних установ про повернення виданих ними позичок визначається законодавством Союзу РСР. ( Стаття 99 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85 )

Г л а в а 10

ОСОБИСТА ВЛАСНІСТЬ

С т а т т я 100. ( Стаття 100 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Об'єкти права особистої власності громадян

В особистій власності громадян можуть бути предмети вжитку, особистого споживання, комфорту і підсобного домашнього господарства, жилий будинок і трудові заощадження. ( Стаття 100 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85 )

С т а т т я 101. ( Стаття 101 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Право особистої власності на жилий будинок

В особистій власності громадянина може бути один жилий будинок (або частина його).

У подружжя, яке проживає спільно, та його неповнолітніх дітей може бути тільки один жилий будинок (або частина його), що належить на праві особистої власності одному з них або є в їх спільній власності.

Право власності одного або кількох громадян з числа зазначених в частині другій цієї статті на частину будинку не позбавляє права інших з цих громадян мати у власності другу частину (частини) цього ж будинку. Проте в багатоквартирному будинку житлово-будівельного колективу індивідуальних забудовників подружжя, що проживає спільно, їх неповнолітні діти можуть мати лише одну квартиру. ( Стаття 101 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85 )

С т а т т я 102. ( Стаття 102 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Розмір жилого будинку, що може бути

в особистій власності громадянина

Граничний розмір жилого будинку або його частини (частин), що належать зазначеним у статті 101 цього Кодексу громадянам, не повинен перевищувати вісімдесяти квадратних метрів жилої площі.

Громадянин, який має велику сім'ю або право на додаткову жилу площу, з дозволу виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів вправі збудувати або придбати будинок (частину будинку), жила площа якого перевищує розмір, зазначений у частині першій цієї статті, але не перевищує розміру, визначеного для даної сім'ї за нормою жилої площі, встановленою Житловим кодексом Української РСР ( 5464-10 ), а у відповідних випадках - також розміру належної додаткової жилої площі. ( Стаття 102 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85 )

С т а т т я 103. ( Стаття 103 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Припинення права особистої власності на

жилий будинок понад встановлену норму

Якщо в особистій власності громадянина або у подружжя, яке проживає спільно, та його неповнолітніх дітей стане з підстав, що допускаються законом, більше одного жилого будинку, власник вправі на свій вибір залишити у своїй власності будь-який з цих будинків. Інший будинок (будинки) повинен бути власником протягом одного року проданий, подарований або відчужений іншим способом.

Річний строк для добровільного відчуження власником будинку (будинків) обчислюється з дня виникнення права власності на інший будинок (будинки).

Якщо власник протягом одного року не скористується своїм правом на відчуження будинку в будь-якій формі, цей будинок за рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів підлягає примусовому продажу в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом Української РСР ( 1501-06, 1502-06, 1503-06 ) для виконання судових рішень. Виручені від продажу суми після відшкодування витрат, пов'язаних з здійсненням примусового продажу, передаються колишньому власникові будинку.

В разі, коли продаж будинку в примусовому порядку не відбудеться через відсутність покупців, будинок за рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів безоплатно переходить у власність держави.

Правила цієї статті застосовуються відповідно і у випадках, коли в особистій власності громадянина або у подружжя, яке проживає спільно, і їх неповнолітніх дітей виявиться з підстав, що допускаються законом:

1) крім одного будинку, частина (частини) іншого будинку;

2) частина (частини) одного будинку, що перевищує розміри, зазначені в статті 102 цього Кодексу;

3) частини різних будинків;

4) більше однієї квартири в багатоквартирному будинку житлово-будівельного колективу індивідуальних забудовників.

С т а т т я 104. ( Стаття 104 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Наслідки набуття права особистої власності

на жилий будинок при наявності жилого

приміщення в будинку державного чи

громадського житлового фонду або в

будинку житлово-будівельного чи житлового

кооперативу

Якщо у наймача жилого приміщення в будинку державного чи громадського житлового фонду (крім наймача службового приміщення), члена житлово-будівельного чи житлового кооперативу або в другого з подружжя, що проживає разом з ним, чи їх неповнолітніх дітей виявиться на підставах, що допускаються законом, на праві особистої власності жилий будинок (частина будинку) в тому ж населеному пункті, то власник будинку (частини будинку) вправі за своїм вибором залишити за собою будинок (частину будинку) або жиле приміщення в будинку державного чи громадського житлового фонду або в будинку житлово-будівельного чи житлового кооперативу. В останньому випадку власник повинен провести протягом одного року з дня виникнення права власності на будинок (частину будинку) його відчуження. Невиконання цієї вимоги тягне за собою наслідки, передбачені частинами третьою і четвертою статті 103 цього Кодексу.

Встановити, що передбачені статтею 104 Цивільного кодексу Української РСР ( 1540-06 ) правила про наслідки набуття права особистої власності на жилий будинок (частину будинку) при наявності жилого приміщення в будинку державного чи громадського житлового фонду застосовуються також щодо будинків (частин будинків), право власності на які набуто до введення в дію цього Указу. Передбачений у статті 104 Цивільного кодексу Української РСР річний строк у цих випадках обчислюється з дня введення цього Указу в дію. ( Стаття 104 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 6757-11 від 25.10.88 )

С т а т т я 105. Наслідки самовільного будівництва жилого

будинку, господарських і побутових будівель

та споруд

Громадянин, який збудував або будує жилий будинок, здійснив або здійснює його перебудову чи прибудову без встановленого дозволу, або без належно затвердженого проекту, або з істотними відхиленнями від проекту, або з грубим порушенням основних будівельних норм і правил, не вправі розпоряджатися цим будинком чи частиною його (продавати, дарувати, здавати в найом тощо).

За позовом виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів такий будинок або частина його можуть бути безоплатно вилучені судом і зараховані до фонду місцевої Ради народних депутатів або за рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів знесені громадянином, який провадив самовільне будівництво, або за його рахунок. Знесення чи вилучення будинку, який побудовано чи будується з істотними відхиленнями від проекту або з грубим порушенням основних будівельних норм і правил, провадиться, коли громадянин не привів його, після попередження, у відповідність з проектом чи зазначеними нормами і правилами.

Господарські і побутові будівлі та споруди, зведені громадянином без встановленого дозволу або належно затвердженого проекту, чи з істотними відхиленнями від проекту, або з грубим порушенням основних будівельних норм і правил, за рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів зносяться громадянином, який провадив самовільне будівництво, або за його рахунок.

Одержані при знесенні жилого будинку або частини його, господарських і побутових будівель та споруд будівельні матеріали залишаються у власності громадянина, який провадив самовільне будівництво. ( Із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)

С т а т т я 105-1. Наслідки порушення правил будівництва

літніх садових будиночків

Літні садові будиночки, будівництво яких здійснюється без належно погодженого проекту або з відхиленнями від норм, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР, чинним на початок будівництва, за рішенням виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів, на території якої знаходиться садівницьке (виноградарське) товариство, приводяться у відповідність з зазначеними нормами або зносяться громадянами, що здійснюють таке будівництво, чи за їх рахунок. (Кодекс доповнений статтею згідно з Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)

С т а т т я 106. ( Стаття 106 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Вилучення будинку, дачі або іншого майна,

що використовується для одержання нетрудових

доходів

Якщо жилий будинок, дача або інше майно, що є в особистій власності громадянина, або належна громадянинові частина будинку (дачі) систематично використовується власником для одержання нетрудових доходів, відповідно цей будинок або частина будинку, дача чи інше майно підлягає безоплатному вилученню в судовому порядку за позовом виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів. Вилучений за рішенням суду будинок (дача) чи частина будинку (дачі) зараховується до фонду місцевої Ради народних депутатів.

Правила цієї статті не поширюються на жилі будинки і дачі, в яких приміщення здаються в найом з додержанням умов, передбачених чинним законодавством. ( Стаття 106 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85 )

С т а т т я 107. Позбавлення права користування жилим

будинком

Вилучаючи будинок чи його частину з підстав, зазначених у статті 105 цього Кодексу, суд може позбавити громадянина, який здійснював самовільне будівництво, а також осіб, які проживають спільно з ним, права користування жилою площею в будинку чи частині будинку, що вилучається.

У разі відсутності у виселюваних іншого жилого приміщення, придатного для проживання, їм надається жиле приміщення відповідно до вимог частини другої статті 114 Житлового кодексу Української РСР тією організацією, якій передано будинок ( частину будинку). ( Із змінами, внесеними Законом N 3718-12 від 16.12.93)

С т а т т я 108. ( Стаття 108 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Гранична кількість худоби, що може бути

в особистій власності громадянина

Гранична кількість худоби, що може бути в особистій власності громадянина, встановлюється законодавством Української РСР.

С т а т т я 109. ( Стаття 109 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Особиста власність члена колгоспного двору

Особисті трудові доходи і заощадження члена колгоспного двору, а також майно, придбане ним на особисті кошти або одержане в порядку спадкоємства чи дарування, є особистою власністю окремих членів колгоспного двору, якщо ці доходи, заощадження і майно не передані ними у власність колгоспного двору.

В особистій власності громадянина, який є членом колгоспного двору, не може бути майно, яке відповідно до статуту колгоспу може належати тільки колгоспному двору.

С т а т т я 110. Майно громадян, на яке не може бути

звернено стягнення

Перелік майна громадян, на яке не може бути звернено стягнення по претензіях кредиторів, установлюється Цивільним процесуальним кодексом Української РСР.

С т а т т я 111. ( Стаття 111 виключена на підставі Закону

N 3718-12 від 16.12.93 )

Власність громадян, які займаються

індивідуальною трудовою діяльністю

До власності громадян, які займаються індивідуальною трудовою діяльністю, що грунтується виключно на особистій праці громадян і членів їх сімей, застосовуються правила цього Кодексу про особисту власність та інших актів законодавства, що регулюють зазначену діяльність. ( Стаття 111 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85 )

Blog

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республікипостановля є: Стаття Затвердити Цивільний кодекс