Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республікипостановля є: Стаття Затвердити Цивільний кодекс

Вид материала

Подобный материал:

1 ... 7 8 9 10 11 12 13 14 ... 26

Глава 41.

ЗОБОВ'ЯЗАННЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ ВНАСЛІДОК РЯТУВАННЯ

СОЦІАЛІСТИЧНОГО МАЙНА

С т а т т я 467. Відшкодування шкоди, зазнаної при

рятуванні соціалістичного майна

Шкода, якої зазнав громадянин при рятуванні соціалістичного майна від небезпеки, що йому загрожувала, повинна бути відшкодована тією організацією, майно якої рятував потерпілий.

С т а т т я 468. Порядок відшкодування шкоди, зазнаної

при рятуванні соціалістичного майна

Відшкодування шкоди, зазнаної громадянином при рятуванні соціалістичного майна, провадиться у безспірних випадках за рішенням керівного органу організації, майно якої рятував потерпілий, а при наявності спору — за рішенням суду.

До відшкодування цієї шкоди застосовуються відповідно правила частини четвертої статті 78, частини першої статті 440, статей 451, 453, 455, частин другої і третьої статті 456, статей 457, 461—466 цього Кодексу. (із змінами, внесеними Законом N 3128-12 від 22.04.93)

Глава 42.

ЗОБОВ'ЯЗАННЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ ВНАСЛІДОК ПРИДБАННЯ

АБО ЗБЕРЕЖЕННЯ МАЙНА ЗА РАХУНОК КОШТІВ ІНШОЇ ОСОБИ БЕЗ

ДОСТАТНІХ ПІДСТАВ

С т а т т я 469. Зобов'язання повернути безпідставно

придбане або безпідставно збережене майно

Особа, яка одержала майно за рахунок іншої особи без достатньої підстави, встановленої законом або договором, зобов'язана повернути безпідставно придбане майно цій особі.

Такий же обов'язок виникає, коли підстава, на якій придбано майно, згодом відпала.

В разі неможливості повернути безпідставно придбане майно в натурі повинна бути відшкодована його вартість, що визначається на момент придбання.

Особа, яка безпідставно одержала майно, зобов'язана також повернути або відшкодувати всі доходи, які вона мала або повинна була мати з цього майна з того часу, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про безпідставність одержання майна. З свого боку ця особа має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно з того часу, з якого вона зобов'язана повернути доходи.

Ці правила поширюються на випадок збереження майна за рахунок іншої особи без достатніх підстав, встановлених законом або договором.

С т а т т я 470. Стягнення безпідставно придбаного майна в

доход держави

Майно, придбане за рахунок іншої особи не за угодою, а внаслідок інших дій, вчинених з метою, яка завідомо суперечить інтересам соціалістичної держави і суспільства, якщо воно не підлягає конфіскації, стягується в доход держави.

Особа, яка безпідставно одержала майно, зобов'язана також повернути або відшкодувати всі доходи, що вона мала або повинна була мати з безпідставно придбаного майна.

С т а т т я 471. Майно, що не підлягає витребуванню

Не підлягає витребуванню як безпідставно придбане:

1) майно, передане на виконання зобов'язання до настання строку виконання;

2) майно, передане на виконання зобов'язання по закінченні строку позовної давності у випадках, коли таке виконання допускається статтею 82 цього Кодексу;

3) сплачена зайво або на підставі, що згодом відпала, авторська винагорода або винагорода за відкриття, винахід, раціоналізаторську пропозицію і промисловий зразок, якщо виплата проведена організацією добровільно при відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку одержувача. (із змінами, внесеними Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85)

Р О З Д І Л IV.

АВТОРСЬКЕ ПРАВО

Стаття 472. Законодавство України про авторське право і

суміжні права

Законодавством України охороняються особисті (немайнові) і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва (авторське право), і права виконавців, виробників фонограм та організацій мовлення (суміжні права).

Відносини, що складаються у зв'язку із створенням і використанням об'єктів авторського права і суміжних прав, регулюються Законом України "Про авторське право і суміжні права" та іншими законодавчими актами України. ( В редакції Закону N 3942-12 від 4.02.94 )

С т а т т я 473. ( Стаття 473 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 04.02.94 )

Твори, випущені в світ

Твір вважається випущеним у світ (опублікованим), якщо він виданий, публічно виконаний, публічно показаний, переданий по радіо чи телебаченню або будь-яким іншим способом повідомлений невизначеному колу осіб.

Не вважається випуском твору в світ (опублікуванням) інформація про твір з викладенням його змісту, а у випадках, передбачених постановами Ради Міністрів Української РСР, також розмноження твору на правах рукопису.

С т а т т я 474. ( Стаття 474 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 04.02.94 )

Авторське право на твори, випущені в світ

на території СРСР і за кордоном

Авторське право на твір, уперше випущений в світ на території СРСР або не випущений в світ, але такий, що знаходиться на території СРСР у будь-якій об'єктивній формі, визнається за автором і його спадкоємцями незалежно від їх громадянства, а також за іншими правонаступниками автора.

Авторське право визнається також за громадянами Української РСР і інших союзних республік, твори яких уперше випущено в світ або знаходиться в будь-якій об'єктивній формі на території іноземної держави, а так само за їх правонаступниками.

За іншими особами авторське право на твір, уперше випущений в світ або такий, що знаходиться в будь-якій об'єктивній формі на території іноземної держави, визнається відповідно до міжнародних договорів СРСР. У цих випадках факт випуску твору в світ на території іноземної держави визначається згідно з положеннями відповідного міжнародного договору.

За іноземними правонаступниками авторів - громадян Української РСР і інших союзних республік авторське право визнається на території Української РСР у випадках передачі їм цього права в порядку, встановленому законодавством Союзу РСР.

С т а т т я 475. ( Стаття 475 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 04.02.94 )

Права автора

Авторові належить право:

1) на опублікування, відтворення і розповсюдження свого твору всіма дозволеними законом способами під своїм ім'ям, під умовним ім'ям (псевдонім) або без позначення імені (анонімно);

2) на недоторканність твору;

3) на одержання винагороди за використання твору іншими особами, крім випадків, зазначених у законі.

Ставки авторської винагороди встановлюються Радою Міністрів Української РСР, крім випадків, коли вони встановлюються законодавством Союзу РСР.

При відсутності затверджених ставок авторської винагороди розмір винагороди авторові за використання його твору визначається за угодою сторін.

Порядок передачі автором - громадянином Української РСР або іншої союзної республіки права на використання його твору на території іноземної держави встановлюється законодавством Союзу РСР.

С т а т т я 476. ( Стаття 476 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 04.02.94 )

Охорона недоторканності творів і імені

автора при його житті

При виданні, публічному виконанні або іншому використанні твору забороняється без згоди автора вносити будь-які зміни як в самий твір, так і в його назву і позначення імені автора.

Забороняється також без згоди автора супроводжувати твір при його виданні ілюстраціями, передмовами, післямовами, коментаріями і будь-якими поясненнями.

Згода автора, дана при укладенні авторського договору, не може бути відкликана в односторонньому порядку. ( Стаття 476 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3050-08 від 13.09.74 )

С т а т т я 477. ( Стаття 477 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 04.02.94 )

Охорона авторських прав на твори, випущені

під псевдонімом або анонімно

Майнові та особисті права автора твору, випущеного під псевдонімом або анонімно, поки автор не доведе до загального відома своє дійсне ім'я, охороняються організацією, на яку покладено охорону прав авторів.

С т а т т я 478. ( Стаття 478 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 04.02.94 )

Охорона недоторканності твору після смерті

автора

Автор вправі в тому ж порядку, в якому призначається виконавець заповіту (стаття 546 цього Кодексу), вказати особу, на яку він покладає охорону недоторканності свого твору після своєї смерті. Ця особа здійснює свої права довічно.

При відсутності таких вказівок охорона недоторканності твору після смерті автора здійснюється його спадкоємцями, а також організаціями, на які покладено охорону авторських прав. Ці організації здійснюють охорону недоторканності творів також, якщо спадкоємців немає або їх авторське право припинилось (статті 494 і 495 цього Кодексу).

С т а т т я 479. ( Стаття 479 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 04.02.94 )

Співавторство

Авторське право на твір, створений спільною працею двох або більше осіб (колективний твір), належить співавторам спільно незалежно від того, становить такий твір одно нерозривне ціле чи складається з частин, кожна з яких має також і самостійне значення.

Кожний з співавторів зберігає своє авторське право на створену ним частину колективного твору, яка має самостійне значення.

Частина колективного твору також визнається такою, що має самостійне значення, якщо вона може бути використана незалежно від інших частин цього твору.

Відносини між співавторами можуть бути визначені їх угодою. При відсутності такої угоди авторське право на колективний твір здійснюється всіма співавторами спільно, а винагорода розподіляється між ними в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР і постановами Ради Міністрів Української РСР.

С т а т т я 480. ( Стаття 480 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 04.02.94 )

Авторське право юридичних осіб

За юридичними особами авторське право визнається у випадках і межах, встановлених законодавством Союзу РСР і Української РСР.

С т а т т я 481. ( Стаття 481 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 04.02.94 )

Авторське право на твір, створений в

порядку виконання службового завдання

Авторові твору, створеного в порядку виконання службового завдання в науковій або іншій організації, належить авторське право на цей твір.

Порядок використання організацією такого твору і випадки виплати винагороди авторові встановлюються законодавством Союзу РСР і постановами Ради Міністрів Української РСР.

С т а т т я 482. ( Стаття 482 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 04.02.94 )

Авторське право організації на періодичні

і інші видання

Організаціям, що випускають у світ самостійно або через будь-яке видавництво наукові збірники, енциклопедичні словники, журнали або інші періодичні видання, належить авторське право на ці видання в цілому.

Авторам творів, включених у такі видання, належить авторське право на їх твори.

С т а т т я 483. ( Стаття 483 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 04.02.94 )

Авторське право на кінофільми, радіо- і

телевізійні передачі

Авторське право на кінофільм або телевізійний фільм належить підприємству, яке здійснило його зйомку.

Авторське право на любительський кінофільм належить його авторові (або співавторам).

Авторові сценарія, композиторові, режисеру-постановникові, головному операторові, художнику-постановникові і авторам інших творів, які увійшли складовою частиною в кінофільм або в телевізійний фільм, належить авторське право кожному на свій твір.

Авторське право на радіо- і телевізійні передачі належить радіотелевізійним організаціям, що передають їх, а на твори, включені в ці передачі, — їх авторам.

С т а т т я 484. ( Стаття 484 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 4.02.94 )

Авторське право укладачів збірників

Авторське право на збірники творів, що не є об'єктом чийогось авторського права, як-то закони, судові рішення, інші офіціальні документи, твори народної творчості, автори яких невідомі, стародавні акти і пам'ятки, а також інші твори, що не охороняються авторським правом, належить укладачам збірників, якщо вони піддали включений до збірника матеріал самостійній обробці або систематизації.

Таке ж право належить громадянам, які самостійно обробили окремі твори того ж роду.

Визнання авторських прав у зазначених вище випадках не перешкоджає іншим громадянам видавати ці твори в самостійній обробці або систематизації.

Укладач збірника, який обробив або систематизував включені у збірник твори, що є об'єктом чийогось авторського права, користується авторським правом на збірник при умові додержання прав авторів цих творів.

С т а т т я 485. ( Стаття 485 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 4.02.94 )

Використання твору автора іншими особами

Використання твору автора (в тому числі переклад на іншу мову) іншими особами допускається не інакше, як на підставі договору з автором або його правонаступниками, крім випадків, зазначених у законі. (із змінами, внесеними Указом ПВР N 3050-08 від 13.09.74)

С т а т т я 486. ( Стаття 486 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 4.02.94 )

Переклад твору на іншу мову

Переклад твору на іншу мову з метою випуску в світ допускається не інакше, як за згодою автора або його правонаступників.

Компетентні органи СРСР можуть у порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР, дозволити переклад твору на іншу мову і випуск цього перекладу в світ з додержанням у відповідних випадках умов міжнародних договорів СРСР. (із змінами, внесеними Указом ПВР N 3050-08 від 13.09.74)

С т а т т я 487. ( Стаття 487 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 4.02.94 )

Авторське право перекладача

Перекладачеві належить авторське право на виконаний ним переклад. (із змінами, внесеними Указом ПВР N 3050-08 від 13.09.74)

С т а т т я 488. ( Стаття 488 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 4.02.94 )

Право автора на винагороду за

використання його твору в перекладі на

іншу мову

Автор оригіналу має право на винагороду за використання твору в перекладі на іншу мову, крім випадків, зазначених у законі. (із змінами, внесеними Указом ПВР N 3050-08 від 13.09.74)

С т а т т я 489. ( Стаття 489 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 4.02.94 )

Використання твору без згоди автора і без

сплати авторської винагороди

Допускається без згоди автора і без сплати авторської винагороди, але з обов'язковим зазначенням прізвища автора, твір якого використано, і джерела запозичення:

1) використання чужого виданого твору для створення нового, творчо самостійного твору, крім переробки розповідного твору в драматичний або в сценарій і навпаки, а також переробки драматичного твору в сценарій і навпаки;

2) відтворення в наукових і критичних працях, учбових і політико-освітніх виданнях окремих виданих творів науки, літератури і мистецтва та уривків з них; при цьому відтворення у вигляді цитат допускається у межах, обумовлених метою видання, а відтворення в іншому вигляді, в тому числі в збірниках, допускається в обсязі, що не перевищує в цілому одного авторського аркуша з творів одного автора;

3) інформація в періодичній пресі, кіно, по радіо і телебаченню про випущені в світ твори літератури, науки і мистецтва, в тому числі у вигляді анотацій, рефератів, оглядів і в інших документально-інформаційних формах;

4) відтворення в кіно, по радіо і телебаченню публічно виголошених промов, доповідей, а також випущених у світ творів літератури, науки і мистецтва. Відтворенням вважається також транслювання по радіо і телебаченню творів, що публічно виконуються, безпосередньо з місць їх виконання;

5) відтворення в газетах публічно виголошених промов, доповідей, а також випущених у світ творів літератури, науки і мистецтва в оригіналі і перекладі;

6) відтворення будь-яким способом, крім механічно-контактного копіювання, творів образотворчого мистецтва, які знаходяться у місцях, відкритих для вільного відвідування, за винятком виставок і музеїв;

7) репродукування друкованих творів у наукових, навчальних та освітніх цілях без одержання прибутків;

8) видання рельєфно-крапковим шрифтом для сліпих випущених у світ творів. ( Із змінами, внесеними Указами ПВР N 3050-08 від 13.09.74, N 1515-09 від 6.12.76)

С т а т т я 490. ( Стаття 490 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 4.02.94 )

Використання твору без згоди автора з

виплатою авторської винагороди

Допускається без згоди автора, але з зазначенням його прізвища і з виплатою авторської винагороди:

1) публічне виконання випущених у світ творів; проте, якщо плата з відвідувачів не береться, автор має право на винагороду лише у випадках, встановлених Радою Міністрів Української РСР;

2) запис з метою публічного відтворення або розповсюдження випущених у світ творів на плівку, пластинку, магнітну стрічку або інший пристрій, за винятком використання творів у кіно, по радіо або телебаченню (пункт 4 статті 489 цього Кодексу);

3) використання композитором виданих літературних творів для створення музичних творів з текстом. В цих випадках винагорода сплачується організацією, що використовує такий твір;

4) використання випущених у світ творів образотворчого мистецтва, а також фотографічних творів у промислових виробах; у цих випадках зазначення прізвища автора не обов'язкове. ( Стаття 490 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 278-11 від 20.05.85 )

С т а т т я 491. ( Стаття 491 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 4.02.94 )

Використання твору для особистої потреби

Допускається без згоди автора і без виплати авторської винагороди відтворення або інше використання чужого випущеного в світ твору з метою особистої потреби.

С т а т т я 492. ( Стаття 492 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 4.02.94 )

Авторське право особи, яка використала чужий

твір для створення нового

Особі, яка використала чужий твір для створення нового твору (пункт перший статті 489 цього Кодексу), належить авторське право на створений нею твір.

Це право не перешкоджає іншим особам використати той же твір для створення свого твору.

С т а т т я 493. ( Стаття 493 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 4.02.94 )

Строк дії авторського права

Авторське право діє протягом усього життя автора і 25 років після його смерті, рахуючи з 1 січня року, який настає за роком смерті автора. ( Стаття 493 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3050-08 від 13.09.74 )

С т а т т я 494. ( Стаття 494 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 4.02.94 )

Спадкування авторського права

Авторське право переходить у спадщину. Не переходить у спадщину право автора на ім'я і право на недоторканність твору.

Після смерті автора охорона імені автора і недоторканності твору здійснюється у відповідності з положеннями статей 476, 477 та 478 цього Кодексу. ( Стаття 494 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3050-08 від 13.09.74 )

С т а т т я 495. ( Стаття 495 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 4.02.94 )

Строк дії і спадкування авторського права

на колективний твір

Авторське право на колективний твір діє протягом усього життя кожного з авторів і переходить у спадщину.

Спадкоємці кожного з співавторів користуються авторським правом протягом 25 років, рахуючи з 1 січня року, який настає за роком смерті автора. ( Стаття 495 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР N 3050-08 від 13.09.74 )

С т а т т я 496. ( Стаття 496 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 4.02.94 )

Строк дії авторського права, що належить

організаціям

Авторське право організації діє безстроково. В разі її реорганізації авторське право, що належить їй, переходить до її правонаступника, а в разі ліквідації - до держави.

С т а т т я 497. ( Стаття 497 виключена на підставі Закону

N 3942-12 від 4.02.94 )

Захист авторського права

В разі використання чужого твору без договору з автором або його правонаступниками (стаття 485 цього Кодексу), недодержання умов використання твору без згоди автора (статті 489 і 490 цього Кодексу), а також в разі порушення недоторканності твору (стаття 476 цього Кодексу) або інших особистих немайнових прав автора, автор, а після його смерті - спадкоємці та інші особи, зазначені в статті 478 цього Кодексу, вправі вимагати поновлення порушених прав (внесення відповідних виправлень, публікації в пресі або іншим способом при допущені порушення), або заборони випуску твору в світ, або припинення його розповсюдження.

Якщо рішення суду, що зобов'язує виконати певні дії, не виконано, суд вправі накласти на порушника штраф, що стягується на користь держави. Сплата штрафу не звільняє порушника від обов'язку виконати передбачену рішенням суду дію.

Blog

Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республікипостановля є: Стаття Затвердити Цивільний кодекс