Реферат із залікового кредиту «Філософія» на тему «Євро 2012 філософія футбольного туристу»

Вид материала

Содержание

2. Філософія футбольного туризму
4. Використана література

Подобный материал:

Київський університет туризму, економіки і права

Реферат

із залікового кредиту «Філософія»

на тему «Євро 2012 – філософія футбольного туристу»

Студента групи 11ЮФз

Гордієнко Дмитра Володимировича

Викладач: Базалук О.О.

______________________

(оцінка, підпис)

Київ - 2009

План роботи

Вступ 3 стор.
Філософія футбольного туриста 3 стор.
Висновок 12 стор.
Використана література 13 стор.

1. Вступ

Як усі мабуть знають про те, що у позаминулому році Україна, разом з Польщею, виграла тендер на право проведення Чемпіонату Світу з футболу - Євро – 2012, обійшовши Хорватію, Угорщину та Італію, які теж суперничали за цю можливість. Це буде третій турнір в історії європейських першостей, господарями якого є дві країни (ЄВРО – 2000 проходило у Бельгії та Нідерландах, а ЄВРО – 2008 – в Австрії та Швейцарії). Проведення міжнародних змагань такого рівня – справді непересічна подія для нашої держави. У 2012 році протягом трьох тижнів у кількох містах України відбудуться 16 футбольних матчів. Прямі телетрансляції дивитимуться майже 8 млрд. глядачів. От же, ми отримали шанс представити Україну перед світовим суспільством якнайкращим чином.

Влітку 2012 року Україну мають відвідати понад 600 тисяч уболівальників з різних країн світу. Мета, з якою вони збираються з усього світу на Україну – це футбольний туризм, це жага отримання справжніх вболівальник емоцій. Давайте поміркуємо, що саме очікують побачити іноземні вболівальники, з якими вимогами та бажаннями вони приїжджають до нас, та навіщо вони пересікають пів земної кулі, та їдуть на Україну. І що ж криється під поняттям «філософії футбольного туристу»?

2. Філософія футбольного туризму

Загалом під поняттям «філософія» ми розуміємо систему поглядів на світ, суспільство, місце людини у світі та суспільстві.

Філософія сучасного футбольного туриста – це філософія епікурейця, який бажає отримання максимального задоволення від спостерігання спортивних змагань. Отже філософія футбольного туризму – це філософія індустрії розваг. Пригадаємо, що життєвим кредо епікурейців давнини був наступний вислів: «їсти, пити й звеселятися, бо завтра вмремо». Слоган сучасного футбольного туриста – взяти максимум задоволення від подорожі за вболівальним адреналіном.

Щоб зрозуміти серцевину того, хто є сучасним футбольним туристом, треба спочатку визначити, що ж таке – туризм?

Нормативне визначення поняття «туризму» міститься у абзаці другому статті 1 Закону України «Про туризм» і говорить, що туризм – це «тимчасовий виїзд особи з місця проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці, куди особа від'їжджає». Спортивний туризм є одним з видів туризму, невичерпний перелік яких міститься у частині четвертій статті 4 Закону України «Про туризм».

Туризм зявився майже півтори тисячі років тому і за цей час перетворився з хобі небагатьох представників еліти в захоплення, яке стало доступно набагато більшому колу людей. Туризм зараз вважається одним з найбільш видаткових проявів процесу глобалізації.

Спочатку туризмом та подорожами захоплювалися лише дуже заможні люди (виключенням можна вважати паломників, які з усього світу зїжджались до святих місць). У вісімнадцятому сторіччі набули велику популярність подорожі для поправки здоровя – «на води». У 1758 році у Великобританії була створена перша туристична компанія – яка існує і до нашого часу. Але з початком Промислової Революції та розвитком комунікацій, ситуація почала кардинально змінюватись. У світі – насамперед в Європі та Південній Америці – дуже значно виріс добробут населення, у найманих працівників зявились гарантовані вихідні, а в деяких випадках – відпустки. Завдяки цьому кількість туристів почала значно збільшуватись. Та у 1841 році відбулась знакова подія – народився масовий туризм. Початком цього явища прийнято вважати той день, коли британський підприємець Томас Кук організував першу залізничну екскурсію для 570 клієнтів. Згодом він створив, й до сих пір існуючу компанію, яка називається «Thomas Cook».

Це був початок туристичної революції, який породив величезну кількість різноманітних різновидів туризму: індустрію курортів, особливих фінансових документів (наприклад «дорожніх чеків»), яка сприяла створенню індустрії розваг (багато свят та фестивалів організовані саме для залучення туристів), систем комунікацій, розвитку великого спорту (наприклад Олімпіади), та іншому. У 1937 році Ліга Націй (предтеча ООН) вперше викорчувала терміни «туризм» та «турист» в офіційних документах. Туризмом була названа подорож за межі рідної країни більш ніж як на одну добу.

Історик Фебе Кропп стверджує, що туристи змінюють світ під свої потреби, причому коли змінюються туристи – змінюється світ навколо них. Як приклад вона наводить показову метаморфозу, яка відбулась з каліфорнійським містечком Палм-Спрінгс. На початку двадцятого сторіччя це був маленький курорт для людей, які хворіли на туберкульоз. У 1950-х роках він став улюбленим зимовим місцем відпочинку для еліти західних штатів США. У 1960-х роках він набув популярність серед голлівудських кінозірок. У 1970-х він знову перетворився. на цей раз його облюбували заможні пенсіонери. У 1990-х Палм-Спрінгс став місцем для відпочинку представників сексуальною меншості. На початку двадцять першого сторіччя відбулася нова метаморфоза. Місцеве індіанське плем’я створило на своїй території казино, в результаті Палм-Спрінгс почав перетворюватись на центр ігрового бізнесу.

Отже, як бачимо, жага людини до яскравих вражень є двигуном розвитку туризму. У додаток до цього рисою футбольного туризму є необхідність виплеснути адреналін людини, яка небайдуже ставиться до футбольної гри. При вмілому розпізнаванні філософії середньостатистичного туриста і втіленні її гарних сторін у життя користь отримують як власне футбольний турист, так і приймаюча сторона.

Ми маємо розуміти, що люди, які приїдуть на Євро – 2012 – це в першу чергу споживачі. Тому при прогнозуванні їх поведінки та потреб ми повинні спиратися на так звану «Теорію споживчої поведінки». Сутність цієї теорії - максимум товарів та послуг при мінімумі витрат. Таким чином ми зможемо спрогнозувати як та на що в першу чергу споживачі будуть витрачати свої кошти.

У середньостатистичного споживача існує досить виразна система переваг у відношенні до товарів та послуг, які йому пропонують на ринку. Споживачі досить чітко представляють собі, яку максимальну користь вони зможуть отримати з кожної одиниці різноманітних товарів, які вони зможуть придбати.

Але є таке поняття, як «бюджетне стримування». Грошовий дохід кожного споживача має більш чи менш обмежену величину. За деякими виключеннями усі споживачі відчувають на собі стримуючий вплив бюджету, що змушує їх ще ретельніше оцінювати товари перед придбанням. Так який саме набір товарів ми маємо запропонувати туристу, щоб він міг не виходячи за рамки свого бюджету отримати від них найбільшу корисність та задоволення?

Давайте спробуємо помислити так, як мислить людина яка приїхала у незнайому країну для того, щоб подивитись на гру своєї улюбленої команди. Що саме їй стане до потреби?

По перше це буде карта міста чи країни. Бажано , щоб на ній були додатково вказані пам’ятники та культурні центри (театри, музеї тощо). Цей товар буде користуватись найбільшим попитом та відноситись до категорії товарів першої необхідності. Також сюди слід віднести їжу, товари особистої гігієни та інші товари, без яких людина не зможе обходитись, або відсутність яких спричинить багато незручностей.

По друге, враховуючи те, що іноземний турист приїхав в Україну з певною метою, а саме вболівати за свою улюблену команду на Євро – 2012, то не важко здогадатись, що великим попитом будуть користуватись різноманітна атрибутика для футбольних фанатів як наших, так і іноземних команд.

По третє, це сувеніри. Що ж це за турист, якщо він не привезе до дому рідним та друзям декілька валіз нікому не потрібних дрібничок.

У людини яка приїжджає в іншу країну як турист, зазвичай є своя філософія відпочинку. Але не слід забувати, що ця філософія повинна реалізовуватися в рамках законів країни в якій відпочиває турист. Як правило закони держав досить лояльно відносяться до іноземних туристів. Але зараз ми не будемо акцентувати нашу увагу на перевагах та недоробках законів інших країн, а коротко зупинимось на тому, які є права та обов’язки у вболівальника, який приїжджає на Україну для того, щоб підтримати свою улюблену футбольну команду.

Перш за все будь-який іноземець має знати, що згідно з Конституцією України (частина перша статті 26) іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Так, вони мають право, зокрема, на відпочинок (стаття 9 Закону України «Про правовий статус іноземців»), на охорону здоров’я (стаття 10 Закону України «Про правовий статус іноземців»), на користування досягненнями культури (стаття 15 Закону України «Про правовий статус іноземців»), на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (частина перша статті 34 Конституції України), мають майнові та особисті немайнові права тощо.

Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (частина друга статті 2) наголошує, іноземці та особи без громадянства є рівними перед законом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, інших обставин.

Законодавством України іноземцям та особам без громадянства гарантуються недоторканність особи, житла, невтручання в особисте і сімейне життя, таємниця листування, телефонних розмов і телеграфних повідомлень, повага їх гідності нарівні з громадянами України (стаття 19 Закону України «Про правовий статус іноземців»).

Статтею 20 Закону України «Про правовий статус іноземців» іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 22 Закону України «Про правовий статус іноземців» встановлено, що іноземці та особи без громадянства мають право на звернення до суду та до інших державних органів для захисту їх особистих, майнових та інших прав. В судочинстві іноземці та особи без громадянства як учасники процесу користуються такими ж процесуальними правами, що й громадяни України.

Отже, іноземний турист, який приїхав з легальною метою до України, має всі можливості для реалізації власної філософії відпочинку, за умови діяльності в рамках українського правового поля.

І перш за все, турист, який в’їхав до приймаючої країни, повинен бути легальним туристом. Він повинен перетнути державний кордон України у суворій відповідності до нормативних актів, що регулюють порядок в’їзду іноземців до України. Крім вищезгаданого закону України, до таких нормативних актів відносяться ратифіковані Україною міжнародні конвенції, дво- та багатосторонні міжнародні договори, постанови Кабінету Міністрів України, накази Міністерства внутрішніх справ України та інші підзаконні нормативні акти.

Так, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 1 грудня 2003 року N 1456 «Про затвердження Інструкції про порядок продовження терміну перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства» наведено визначення нелегального мігранта – це іноземець або особа без громадянства, які незаконно перетнули державний кордон будь-яким способом (поза пунктами пропуску через державний кордон або в пунктах пропуску через державний кордон, але з уникненням прикордонного контролю) і протягом 3-х робочих днів не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

По-друге, футбольний турист повинен мати документи, які підтверджують його особу і факт законного перебування на території України. Це паспортний документ із візою (для туристів з країн, з якими встановлений візовий режим) або ж позначкою про перетин кордону (для туристів, з якими законодавчо встановлений безвізовий режим). Паспортним документом вважається документ, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця чи особу без громадянства, виданий уповноваженими органами іноземних держав або статутними організаціями ООН, який надає право виїзду за кордон і визнаний Україною.

Слід зауважити, що з приближенням часу до Євро-2012 від українських нормотворців очікується пом’якшення правил перебування в Україні іноземців, які приїхали з метою футбольного туризму, спрощення візових режимів та процедур перетину митного кордону України.

На сьогоднійшній день у деяких випадках органи, які уповноважені здійснювати контроль за законністю перебування іноземців в Україні, можуть зажадати докази наявності в іноземця чи особи без громадянства дійсного страхового поліса про надання екстреної медичної допомоги, що передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1997 року N 1021 "Про вдосконалення Порядку надання медичної допомоги іноземним громадянам, які тимчасово перебувають на території України", якщо інше не встановлено міжнародними угодами; та/або докази наявності в іноземця чи особи без громадянства коштів для покриття витрат, пов'язаних з перебуванням в Україні, або підтвердження заявлених у зверненні приймаючої сторони гарантій.

При цьому слід мати на увазі, що іноземцям та особам без громадянства може бути відмовлено в продовженні терміну перебування в Україні на підставі:

відсутності дійсного страхового поліса встановленого законодавством України зразка, якщо інше не передбачено міжнародними угодами;

відсутності коштів для покриття витрат, пов'язаних з перебуванням в Україні, або відповідних гарантій від приймаючої сторони.

визнання особи згідно із законодавством України небажаною для перебування в Україні;

виявлення факту подання особою під час оформлення візи чи звернення щодо продовження терміну перебування завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;

якщо їх дії суперечать інтересам забезпечення безпеки України чи охорони громадського порядку або коли це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України, інших осіб, які проживають в Україні;

наявності фактів порушення законодавства України під час попереднього чи теперішнього перебування на її території.

Всім відомо, що футбольна гра може викликати як позитивні, так і негативні емоції у футбольних фанів. Здебільшого ці емоції мають вибухівну силу. Особливо руйнівної сили набувають саме негативні емоції. Прикладів бурхливих з’ясовувань стосунків між вболівальниками світова історія футболу знає чимало. Бійки, хуліганські дії, пошкодження майна... Людські пристрасті, підігріти азартом й розчаруванням, помножені на стадне відчуття, просто приречені на асоціальний вибух. Позитивні емоції також можуть легко перетворитися на хвилю асоціальної поведінки. Однак, закон стає на захист життя й здоров’я людини, майна, громадського спокою. В Україні такими цінностями опікується Кримінальний кодекс України та Кодекс про адміністративні правопорушення України. Так, статтею 173 Кодекс про адміністративні правопорушення України встановлено, що дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, а в разі, якщо за обставинами справи, з урахуванням особи порушника, застосування цих заходів буде визнано недостатнім, - адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

Якщо ж асоціальна поведінка футбольного туриста вийде за межі дрібного хуліганства, то статтями Кримінального кодексу України встановлена більш сувора відповідальність за хуліганство, групове порушення громадського порядку, масові заворушення, заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку, знищення, руйнування або пошкодження пам'яток - об'єктів культурної спадщини, побої, нанесення тілесних ушкоджень, вбивство.

Так, організація групових дій, що призвели до грубого порушення громадського порядку або суттєвого порушення роботи транспорту, підприємства, установи чи організації, а також активна участь у таких діях - карається штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців (стаття 293 Кримінального кодексу України).

Організація масових заворушень, що супроводжувалися насильством над особою, погромами, підпалами, знищенням майна, захопленням будівель або споруд, насильницьким виселенням громадян, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися як зброя, а також активна участь у масових заворушеннях - карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років. Ті самі дії, якщо вони призвели до загибелі людей або до інших тяжких наслідків, - караються позбавленням волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років (стаття 294 Кримінального кодексу України).

Публічні заклики до погромів, підпалів, знищення майна, захоплення будівель чи споруд, насильницького виселення громадян, що загрожують громадському порядку, а також розповсюдження, виготовлення чи зберігання з метою розповсюдження матеріалів такого змісту - караються штрафом до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до трьох років (стаття 295 Кримінального кодексу України).

Хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, - карається штрафом від п'ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років. Ті самі дії, вчинені групою осіб, - караються обмеженням волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на строк до чотирьох років. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, якщо вони були вчинені особою, раніше судимою за хуліганство, чи пов'язані з опором представникові влади або представникові громадськості, який виконує обов'язки з охорони громадського порядку, чи іншим громадянам, які припиняли хуліганські дії, - караються позбавленням волі на строк від двох до п'яти років. Дії, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, якщо вони вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень, - караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років. (стаття 296 Кримінального кодексу України).

Умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження пам'яток - об'єктів культурної спадщини - караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі дії, вчинені щодо пам'яток національного значення, - караються позбавленням волі на строк до п'яти років (частини перша та друга статті 298 Кримінального кодексу України).

За спричинення таких важких злочинів, як важкі тілесні ушкодження та вбивство, передбачені такі суворі санкції як позбавлення волі на тривалі строки, а у певних жахдивих випадка - аж до довічного ув’язнення.

Та й Основний закон України – Конституція у статті 27 прямо наголошує, що «Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань», а у статті 41 (частина четверта) Конституції України вказано, що «Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним». На захист права власності стає і Цивільний кодекс України, зокрема стаття 321.

Футбольний турист повинен мати повагу до законів тієї країни, у якій він гостює. Як вказується у статті 2 Закону України «Про туризм» законодавство України про туризм складається з Конституції України, Закону України «Про туризм», інших нормативно-правових актів, виданих відповідно до них. Майнові відносини в галузі туризму, засновані на рівності, автономії волі і майновій самостійності їх учасників, регулюються Цивільним та Господарським кодексами України з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про туризм». Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачені інші правила, ніж ті, що встановлені Законом України «Про туризм», застосовуються правила міжнародного договору.

І як відомо, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Це закріплено у частині другій статті 68 Конституції України.

Але й сама приймаюча держава в особі пересічних громадян повинна мати повагу до власних нормативних актів, до осіб, які забезпечують безпеку і порядок, та й власне до себе. Потрібно уникати провокацій, масових заворушень, мати тверезий розум. Вкрай необхідно тримати футбольного нестриманого фаната у жорстких рамках законності, навіть з міркувань його власної безпеки. Слід також звернути увагу на алкогольний фактор. Бо краще втратити кілька мільйонний прибуток від реалізації алкогольних напоїв, ніж прибирати наслідки «цунамі» емоцій вболівальників, розігрітих алкоголем. Адміністративна відповідальність за розпивання спиртних напоїв у громадських місцях і поява в громадських місцях у п'яному вигляді передбачена статтею 178 Кодексу про адміністративні правопорушення України, у частині першій якої вказано, що розпивання спиртних напоїв на вулицях, на стадіонах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту та в інших громадських місцях, крім підприємств торгівлі і громадського харчування, в яких продаж спиртних напоїв на розлив дозволений виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, або поява в громадських місцях у п'яному вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль, - тягне за собою попередження або накладення штрафу від одного до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Справедливим буде зауваження про те, що й власне футбольний турист потребує захисту з боку приймаючої держави. Це стосується його особистої безпеки, безпеки його речей, уникнення непорозумінь та дискомфортних ситуацій. Адже, незважаючи на те, що футбольний турист приїжджає до країни за гострими переживаннями, він все ж таки сподівається, що повернеться додому неушкодженим, із почуттям того, що він витратив свої кошти на те, що сам забажав. Тому футбольному туристу необхідний захист від шахрайства, крадіжок, пограбувань, насильства як з боку місцевих вболівальників, так і з боку таких же як він туристів. І знову таки завдання забезпечити такий захист постає перед приймаючою державою. І убезпечення такого захисту матиме приціл на майбутнє туристичної галузі приймаючої держави. Оскільки від того, наскільки приємним залишиться враження від поїздки за футбольними емоціями у іноземних громадян, залежатиме майбутній розвиток туристичної галузі в цілому – чи то стриманий, чи бурхливий. З огляду на це, нормативно закріплено поняття та суть безпеки в галузі туризму. Так у статті 13 Закону України «Про туризм» наведено наступне:

безпека в галузі туризму - сукупність факторів, що характеризують соціальний, економічний, правовий та інший стан забезпечення прав і законних інтересів громадян, юридичних осіб та держави в галузі туризму.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи в межах своїх повноважень вживають заходів, спрямованих на:

забезпечення закріплених Конституцією України прав громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля при здійсненні туристичних подорожей, захист громадян України за її межами;

забезпечення особистої безпеки туристів, збереженість їх майна, незавдання шкоди довкіллю;

інформування суб'єктів туристичної діяльності про загрозу безпеці туристів у країні (місці) тимчасового перебування;

надання необхідної допомоги туристам, які опинилися у надзвичайній ситуації;

забезпечення туристам (екскурсантам) можливості безперешкодного одержання медичної, правової та інших видів невідкладної допомоги, доступу до засобів зв'язку;

заборонення використання туризму з метою незаконної міграції, сексуальної, трудової та інших видів експлуатації громадян;

охорону туристичних ресурсів України, встановлення гранично припустимих навантажень на об'єкти культурної спадщини та довкілля;

забезпечення безпеки об'єктів туристичних відвідувань з урахуванням ризику виникнення природних і техногенних катастроф та інших надзвичайних ситуацій тощо.

З метою забезпечення безпеки туристів суб'єкти туристичної діяльності, здійснюючи відповідний вид діяльності, зобов'язані:

інформувати туристів про можливі небезпеки під час подорожі, необхідність виконання загальнообов'язкових вимог та запобіжних чи попереджувальних заходів (медичних щеплень тощо);

створювати безпечні умови в місцях надання туристичних послуг, забезпечувати належне облаштування трас походів, прогулянок, екскурсій тощо;

забезпечувати спеціальні вимоги безпеки під час надання туристичних послуг з підвищеним ризиком (автомобільний, гірський, лижний, велосипедний, водний, мотоциклетний, пішохідний туризм, спелеотуризм тощо);

забезпечувати туристів кваліфікованими фахівцями туристичного супроводу, спеціальним спорядженням та інвентарем;

забезпечувати навчання туристів засобам профілактики і захисту від травм, попередження нещасних випадків та надання першої медичної допомоги;

забезпечувати надання оперативної допомоги особам, які постраждали під час подорожі, транспортування потерпілих;

оперативно інформувати органи місцевої влади та відповідальних осіб про надзвичайні ситуації, в яких опинилися туристи, подавати відомості про зниклих осіб.

Особи, які організовують експлуатацію туристичних ресурсів, зобов'язані забезпечувати виконання вимог щодо охорони довкілля та охорони культурної спадщини, а також вживати заходів щодо забезпечення мінімізації або припинення шкідливого впливу на довкілля і соціально-культурне середовище та компенсувати завдані їм при цьому збитки.

Надання необхідної допомоги туристам, які опинилися у надзвичайній ситуації в межах території України, здійснюється спеціалізованими державними, комунальними та приватними службами, а також рятувальними командами, що утворюються відповідно до законодавства.

Організація рятувальних команд і порядок здійснення рятувальних заходів визначаються Кабінетом Міністрів України.

Держава забезпечує захист законних прав та інтересів іноземних туристів відповідно до законодавства та міжнародних договорів України.

Отже, на законодавчому рівні закріплено чимало положень, які мають стимулювати рост туризму, зокрема футбольного туризму. Але ж на практиці, завдяки недбайливому відношенню до становлення туристичної галузі, наявності схем для «відмивання» грошей на таких великих проектах як Євро 2012, погоні за негайними баришами, розвиток туризму гальмується та не реалізовується у належному обсязі.

Зазвичай справжній футбольний турист відвідує ту чи іншу країну, слідуючи за його улюбленою футбольною командою. Отже, для нього найважливішим будуть саме футбольні враження. З цього проситься висновок, що завзятому футбольному фанові байдуже, у якій країні буде відбуватися чергова футбольна баталія. Але ж цей висновок є у чомусь хибним. Враження від гостинності тієї чи іншої країни відкладаються у спогадах, загальному настрої людини. Отже, господарі власної країни мають відшукати у своєму краї ту «родзинку», яка змусить людину, яка приїхала начебто із суто вболівальною метою, знову і знову притягувати її до себе за вже іншими мотивами. Тим паче, що держава проголошує туризм одним з пріоритетних напрямів розвитку економіки та культури і створює умови для туристичної діяльності, як це вказано у частині першій статті 6 Закону України «Про туризм». А серед основних пріоритетних напрямів державної політики в галузі туризму частина четверта статті 6 Закону України «Про туризм» виокремлює :

удосконалення правових засад регулювання відносин у галузі туризму;

забезпечення становлення туризму як високорентабельної галузі економіки України, заохочення національних та іноземних інвестицій у розвиток індустрії туризму, створення нових робочих місць;

розвиток в'їзного туризму;

розширення міжнародного співробітництва, утвердження України на світовому туристичному ринку;

створення сприятливих для розвитку туризму умов шляхом спрощення та гармонізації податкового, валютного, митного, прикордонного та інших видів регулювання;.

Слід зауважити, що державної програми розвитку туризму на 2012 рік ще не прийнято.

3. Висновок

Вивчивши філософію футбольного туриста, та втілюючи його сподівання у життя, ми маємо зробити все, щоб не розчарувати їх, залишити в серцях та душах незабутнє враження, та бажання приїжджати ще та ще, вже не як вболівальники, а як звичайні туристи.

4. Використана література

Конституція України
Цивільний кодекс України
Кримінальний кодекс України
Кодекс про адміністративні правопорушення України
Закон України «Про туризм»
Закон України «Про правовий статус іноземців»
Постанова Кабінету Міністрів України від 17 вересня 1997 року N 1021 "Про вдосконалення Порядку надання медичної допомоги іноземним громадянам, які тимчасово перебувають на території України"
Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 1 грудня 2003 року N 1456 «Про затвердження Інструкції про порядок продовження терміну перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства»

Blog

Реферат із залікового кредиту «Філософія» на тему «Євро 2012 філософія футбольного туристу»

Содержание