Українська інженерно-педагогічна академія
| Вид материала | Документы |
- Українська інженерно-педагогічна академія класики світової І вітчизняної педагогіки, 282.08kb.
- Українська педагогічна бібліографія, 3651.12kb.
- Т. О., Яресько К. В. Методологія педагогіки: багатовимірний аспект розгляду постановка, 111.36kb.
- Педагогічна бібліографія, 4620kb.
- Педагогічна бібліографія, 4440.64kb.
- Педагогічна бібліографія, 3236.65kb.
- Педагогічна бібліографія, 8558.41kb.
- Polsko-ukraińska akademia rozwoju usług komunalnych I ochrony środowiska Польсько-українська, 64.32kb.
- Єпіфанов, ректор двнз «Українська академія банківської справи Національного банку України»,, 1134.49kb.
- У процесі вивчення, 579.44kb.
Українська інженерно-педагогічна академія
Історична довідка
Українська інженерно-педагогічна академія (УІПА) була заснована
24 січня 1958 року спочатку як Український заочний політехнічний інститут (УЗПІ), основним завданням якого була підготовка інженерних кадрів для відбудованої після Великої Вітчизняної війни промисловості та подальший розвиток і покращення заочної та вечірньої форми навчання для забезпечення господарства висококваліфікованими фахівцями та раціонального використання трудових ресурсів. За порівняно короткий час УЗПІ став провідним вузом в цій галузі, а з 1963 року – Республіканським Науково-методичним центром з методичного керівництва, організації, планування, координації заочного навчання на Україні.
Значний внесок в організацію і становлення вузу зробили ректори :
доц. Воробйов С.О., професор Андрєєв Г.Я., проф. Артюх С.Ф., відомі вчені і педагоги: член-кореспондент АН СРСР проф. Нестеров П.П., лауреат Державної премії проф. Давидов Б.Л., професори Безуглий В.Д., Ковальський Б.С., Костін Л.Г., Левченко А.І., Лобунець В.І., Федорова З.М. та інші.
З 1966 року на рівні з заочною формою навчання в УЗПІ відкрилась підготовка спеціалістів за денною формою навчання за такими вкрай потрібними для виробництв спеціальностями, як “Теплові електричні станції” та “Обладнання і технологія зварювального виробництва”, з прийомом по 50 чоловік на кожну із спеціальностей.
Розвиток системи профтехосвіти, пов’язаний з великою потребою робітничих кадрів для виробництв, які розвивались і будувались, викликав у 80 роки ХХ сторіччя необхідність в збільшенні обсягу підготовки викладацьких кадрів та майстрів виробничого навчання для профтехучилищ країни.
Зважаючи на високий рівень підготовки інженерних кадрів в УЗПІ, Міністерство вищої освіти колишнього СРСР дозволило йому в 1975 році підготовку інженерно-педагогічних кадрів на денній формі навчання по двум спеціальностями: 0315 “Інженер-викладач електроенергетичних дисциплін” та 0577 “Інженер-викладач машинобудівних дисциплін”. За короткий час в вузі було створено всю необхідну науково-методичну та лабораторну базу. Перший прийом на вищезазначені спеціальності складав по 50 чоловік на кожну спеціальність. В цей же час УЗПІ ввійшов в науково-методичне об’єднання вузів, які готували інженерно-педагогічні кадри та мали в цій галузі значний досвід.
З 1985 року інститут став провідним в Україні вузом з інженерно-педагогічної освіти, що призвело до його перепрофілювання та перейменування в 1990 році в Харківський інженерно-педагогічний інститут (ХІПІ). На той час контингент студентів складав 9475чоловік в т.ч. 1174 студентів денної форми навчання, 1125чол. - вечірньої і 7176чол. заочної форм навчання.
В 1989 році до складу ХІПІ було передано на правах “Гірничого факультету” колишній Стаханівський філіал Комунарського гірничо-металургійного інституту, єдиного в усьому Радянському Союзі навчального закладу, який готував інженерно-педагогічні кадри для ПТУ гірничої промисловості.
На той час ХІПІ був єдиним спеціалізованим вищим навчальним закладом, який готував інженерно-педагогічні кадри для системи профтехосвіти України.
В 1994 році вуз пройшов акредитацію, отримав IV рівень і статус Української інженерно-педагогічної академії (УІПА), покликаної вирішувати складне завдання реформування вітчизняної професійної освіти.
УІПА виступила ініціатором створення потужного навчально-науково-виробничого комплексу по підготовці інженерно-педагогічних кадрів для профтехосвіти України, в склад якого крім академії увійшли 6 індустріально-педагогічних технікумів: Київський індустріально-педагогічний технікум, Донецький індустріально-педагогічний технікум, Рубіжанський індустріально-педагогічний технікум, Конотопський індустріально-педагогічний технікум Харківські індустріально-педагогічні технікуми №1 і №2.
В цьому році при академії почали працювати 2 фахові ради по ліцензуванню та акредитації інженерно-педагогічних спеціальностей та вищих професійно-технічних училищ. За час діяльності цих Рад було проліцензовано та акредитовано більше 20 інженерно-педагогічних спеціальностей, які були відкриті при інженерно-педагогічних факультетах Національного аграрного університета України (м.Київ), Подільської державної аграрно-технічної академії, Бердянського державного педагогічного інституту та інших ВНЗ, а також 121 ВПУ та виробничих центрів.
Академія ініціювала та допомогла створити Кримський інженерно-педагогічний інститут (тепер Кримський державний інженерно-педагогічний університет), який взяв на себе підготовку інженерно-педагогічних кадрів для Кримської автономної республіки.
За часи свого існування академія підготувала понад 50 тис. випускників, які працюють в закладах освіти та на підприємствах різних галезей промисловості.
Сьогодні Українська інженерно-педагогічна академія – спеціалізований ВНЗ України 4-го рівня акредитації, яка забезпечує своїм випускникам інженерні знання і уміння, спеціальну психолого-педагогічну, науково-методичну і правову підготовку на рівні новітніх технологій. Вона готує спеціалістів за денною та заочною формами навчання.
Понад 10000 студентів навчаються на 8 факультетах: енергетичному, машинобудівному; механіко-технологічному; радіоелектроніки, електромеханіки та комп’ютерних систем; технологічному, соціально-економічному; електротехнологічному (м. Артемівськ), гірничому (м.Стаханів).
Академія постійно розширює перелік напрямків підготовки кадрів для системи профосвіти , уважно стежить за розвитком промисловості і вимогами ринку праці.
УІПА має спеціалізовані вчені ради із захисту кандидатських дисертацій за такими спеціальностями: теорія і методика навчання з технічних дисциплін; психологія праці, інженерна психологія; підйомно-транспортні машини. Академія випускає фаховий збірник наукових праць „Проблеми інженерно-педагогічної освіти”.
При академії працює Центр підготовки іноземних громадян.
УІПА стала єдиним в Україні ВНЗ, який готує міжнародних інженерів-педагогів та проводить міжнародну сертифікацію викладачів. 60 викладачів отримали диплом „Міжнародний інженер-педагог”, майже третина з них це викладачі УІПА. Цю діяльність організує Націонал ний моніторинговий комітет України Міжнародного товариства інженерної педагогіки (IGIP), президентом якого є ректор Олена Едуардівна Коваленко, професор, доктор педагогічних наук.