Організація виховної роботи учнів птнз в позаурочний час

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
ОРГАНІЗАЦІЯ ВИХОВНОЇ РОБОТИ УЧНІВ ПТНЗ

В ПОЗАУРОЧНИЙ ЧАС


Лаврик Т.І

ДПТНЗ «Роменське ВПУ»


Ринкові відносини, які склалися в умовах сьогодення вимагають формування нової особистості. Випускник навчального закладу має набути наступних характеристик: творчий підхід до будь-якої справи; креативність у мисленні; мобільність та гнучкість у прийнятті рішень; послідовність у своїх діях. Це відбувається у процесі виховання.

Виховання – це процес соціальний у найширшому розумінні. З віком дитина входить у безкінечне число відносин, які з віком дедалі більше ускладнюються моральним і фізичним зростанням самого підлітка. Спрямувати цей розвиток і керувати ним – завдання педагога.

Щоб створити в навчальному закладі умови взаєморозкриття добрих починань батьків, позашкільних культурних центрів, а також для гармонійного розвитку особистості учня, викладачами постійно ведуться пошуки раціональних шляхів виховання.

Завдання всієї виховної системи – навчити дитину жити у гармонії з собою і з тими, хто поряд, навчити жити радісно, без страху і насильства, виховувати бережливе ставлення до людини і людського життя як найвищої цінності, патріотичні почуття і любов до Батьківщини.

Основне завдання, яке стоїть перед педагогами навчального закладу – формування у молоді системи цінностей, духовної і національної свідомості, чіткої патріотичної позиції, розвиток творчої всебічно розвиненої особистості, особистісного потенціалу, залучення кожного учня до активної громадської діяльності, а також піклування про здоров’я кожної дитини.

Важливою умовою ефективного виховання є формування педагогічної культури. Саме вчитель повинен володіти високим професіоналізмом, патріотизмом, високою психологічною культурою, бути інтелігентним і уважним. З цією метою в училищі проходять семінари, тренінги, засідання круглого столу, працює школа молодого педагога, методичне об’єднання класних керівників та майстерня педагогічного досвіду.

Мета роботи полягає в систематизації та узагальненні досвіду роботи педагогічного колективу училища з упровадження новітнього підходу до виховання особистості. Пріоритетні напрямки здійснення виховного процесу в училищі визначає Державна національно програма «Освіта» (Україна XXI ст.), концепція виховання дітей та молоді в національній системі освіти, національна програма патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя , розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства.

Реалізація основних завдань і принципів виховання здійснюються за пріоритетними напрямками: військово - патріотичне виховання, трудове, естетичне, моральне, екологічне, формування здорового способу життя, родинно-сімейне, громадське, сприяння творчому розвитку особистості.

Виховання - найбільш діалектична і найбільш суперечлива сфера педагогічної діяльності. На сучасному етапі завданням виховання є створення таких умов, за яких може розвинутися людина, що добре знає себе, вміє використовувати власний потенціал, вміє створювати ситуації успіху і професійного зростання, розробляти й реалізовувати власний життєвий сценарій. За таких умов педагог має бути готовий до інноваційної діяльності.

Особистісно орієнтоване виховання, ідеї гуманізації і демократизації життя як стержневі проблеми перебудови сучасної професійно - технічної освіти докорінно змінюють організацію і здійснення навчально-виховного процесу. Навчальні заклади виходять сьогодні на новий рубіж у пошуках ефективних технологій виховання.

Організація виховного процесу вимагає, щоб у центрі уваги була особистість учня як суб'єкта виховання, розвиток і його внутрішнього «Я», формування індивідуального стилю життя і відповідального ставлення до природи, суспільства, самого себе.

Вихідним у вихованні є розвиток духовно-моральних якостей особистості, які допомагають їй реалізувати себе як індивідуальність, навчитися виробляти свою позицію в житті, пізнати і зрозуміти себе та оточуючих, здатність до самореалізації, самоствердження, самовираження, самоорганізації.

«У процесі виховання людської особистості,— говорив В. О. Сухомлинський,— діє багато сил: по-перше, сім'я, а в сім'ї найперший та наймудріший скульптор — мати; по-друге, особа педагога з усіма його духовними багатствами і цінностями, з його знаннями, уміннями, захопленнями, життєвим досвідом, інтелектуальними, естетичними, творчими потребами, інтересами, прагненнями; по-третє, колектив (підлітковий, юнацький) з усією його могутньою силою виховного впливу на кожну особу; по-четверте, сама особа вихованця, тобто його самовиховання: по-п'яте, духовне життя вихованця у світі інтелектуальних, естетичних і моральних цінностей — я маю на увазі передусім книжку; по-шосте, зовсім непередбачені скульптори (підліток, з яким ваш вихованець подружив на вулиці, родич чи близький знайомий, інше).»

Основою виховної системи в училищі є повага і довір’я до дитини, визнання її права на життя, навчання і власний моральний вибір.

Умовами ефективної виховної роботи викладача залежать від кількох факторів:
  • наявність діагностичної і психологічної служби, яка дає характеристику кожного учня;
  • організація роботи гуртків, які дають підтримку та розвиток здібностей учнів;
  • організація самоосвіти педагогів і педагогічної освіти батьків – підвищує фаховий рівень;
  • організація учнівського самоврядування – дає змогу надати реальну допомогу учням у розвитку організаторських здібностей;
  • розвиток професійної компетентності класних керівників – покращує індивідуальний підхід до роботи з учнями.

Створюючи виховну систему в викладача, необхідно враховувати інтереси учнів та їх батьків, громадськості, традиції рідного краю, соціальне оточення.

Планування виховної роботи в училищі проводиться в кілька етапів: на рік, на місяць, на рівні кожної конкретної справи і на рівні конкретного завдання у відповідності з плануючою документацією:
  • загально-училищного плану виховної роботи;
  • плану роботи метод комісії класних керівників;
  • місячних планів виховної роботи класних керівників;
  • плану роботи вихователя;
  • плану роботи бібліотекаря.

Основними напрямками виховної роботи, які щороку враховуються при складанні річного плану виховної роботи є:
  • національно-патріотичне виховання;
  • морально-правове виховання;
  • превентивне виховання;
  • гендерне виховання;
  • естетичне виховання;
  • фізичне виховання;
  • трудове виховання;
  • психологічний супровід розвитку особистості учня;
  • організація роботи з учнями, які потребують соціального захисту (поліпшення умов навчання і виховання, матеріальне забезпечення та покращення житлово-побутових умов учнів-сиріт);
  • організація роботи з учнями, які проживають у гуртожитку (дотримання правил проживання, санітарно-гігієнічних вимог, організація дозвілля та навчання цих учнів, організація харчування);
  • організація роботи з учнями, які потребують особливої педагогічної і психологічної допомоги (робота з учнями з девіантною поведінкою, робота ради профілактики, робота наркологічного посту);
  • організація дозвілля учнів, пропаганда здорового способу життя;
  • керівництво діяльності органу учнівського самоврядування (Ради старостату, Ради гуртожитку);
  • організація роботи гуртків та спортивних секцій;
  • проведення конкурсів, олімпіад, змагань.

Педагогічний колектив намагається створити школу, в якій діти відчували б себе повноправними господарями, справжніми громадянами своєї держави, патріотами, інтелектуалами. Для цього кожен викладач і класний керівник тримають руку на пульсі інновацій в освіті. Адже життя від молодого покоління вимагає конкурентоспроможності, професійної соціальної мобільності, високої освіти, самовдосконалень.

Під час планування виховної роботи в училищі підбираються методи виховання, розподіляються доручення, залучаються учні в таку систему діяльності, яка збагачує досвід самоаналізу, саморегуляції особистості, зміцнює морально-ціннісну позицію учнів.

Протягом останніх трьох років, пріоритетним напрямком виховної роботи (не забуваючи всі інші) було національно-патріотичне виховання. На його втілення спрямовані наступні заходи: бесіди, виховні години, літературно-музичні композиції та інші. Прикладом може слугувати бесіда «Символи України – герб, прапор, гімн», виховна година «Без мови рідної, юначе, і краю нашого нема» (додаток 1), літературно-музична композиція «Мені ж і снишся тільки ти, моя любов, мій рідний краю», свято Катерини, свято Миколая та інші.

У всіх заходах учні беруть активну участь, є ініціаторами ідей, задумів, авторами проектів з даного напрямку тощо. Силами учнів, під чітким керівництвом наставників та за допомогою різних служб у навчальному закладі створено три кімнати-музеї на громадських засадах (музей історії училища – завідувач Лобач Є.В., музей «Свята спадщина» - завідувач Слуцька Н.І. і музей літературного краєзнавства – завідувач Яцменко С.М.).

Це сприяє розвитку пізнавальної діяльності учнів, цікавість до історії рідного краю. Наші учні пропагують рідну мову, беруть участь у конкурсах, займаються шефською допомогою ветеранам, літнім людям. Учні з великим інтересом працюють над створенням проектів, захищають їх, тим самим розвиваючи комунікативні здібності, вміння тримати себе перед аудиторією, створювати грамотні виступи. Це все безумовно знадобиться їм як у подальшій професійній діяльності, так і у повсякденному житті.

Виховна робота в училищі полягає в системі організаційно-педагогічних, методичних і технічних заходів, спрямованих на формування у молоді світоглядної свідомості, ідей, поглядів, переконань, ідеалів, традицій звичаїв, інших соціально-значущих надбань вітчизняної і світової культури.

Ми впевнилися що Якість виховного процесу, його результати певною мірою залежать від викладача, та рівня його науково-теоретичної підготовки. Така підготовка здійснюється через участь викладача в організації методичної роботи, що підвищує фахову майстерність. І дає можливість обмінятися досвідом і скорегувати власну роботу з роботою навчального закладу. Форми такої співпраці різні:
  • педагогічні ради;
  • науково-методичні наради, що проходять з використанням сучасних технічних засобів та інтерактивної взаємодії тощо;
  • виставки творчих напрацювань з виховної роботи та позаурочних заходів (щорічно в кінці навчального року проводяться підсумки роботи за рік, на таких виставках презентується педагогічні знахідки викладачами, класними керівниками, майстрами виробничого навчання);
  • індивідуальні та групові консультації для класних керівників психологом училища;
  • педагогічні читання;
  • самоосвітня діяльність тощо.

Таким чином, ефективність виховної роботи залежить від тісної співпраці викладача та учня. Перспективою ми бачимо – залучення учнів до створення сценаріїв виховних годин, мікропроектів, виступів, їх безпосередньої участі у цих заходах. Саме це буде підґрунтям до формування творчої, креативної особистості, яка здатна до мобільності у прийнятті рішень та послідовності щодо їх виконання.


Література:
  1. Азаров Ю. П. Искусство воспитывать. — М., 1985.



  1. Болдирєв М. І. Класний керівник. — К., 1982.



  1. Омеляненко В. Л., Омеляненко С. В. Робоча книга класного керівника.



  1. В. Л., Омеляненко С. В. Робоча книга класного керівника. —

Черкаси, 1996.

  1. Орієнтовний зміст виховання в національній школі: Методичні

рекомендації. — К., 1996.

  1. Розенберг А. Я. Комплексний підхід у діяльності класного керівника. —

К., 1985.
  1. Сухомлинський В. О. Сто порад учителеві. — К.,1982.



  1. Щуркова Н. Е. Вы стали классным руководителем. — М., 1986.



  1. Кобзар Б.С. Громадськість і виховання. — К., 1973.