Ди освіти повинні знаходити шляхи, які б забезпечували успішне навчання всіх дітей, включаючи тих, які потребують корекції фізичного та(або) розумового розвитку

Вид материала

Документы

Содержание Для успішної інтеграції дитини з обмеженими можливостями здоров’я в систему загальноосвітньої школи необхідно Щоб навчання у cпеціальних (або інклюзивних) класах, групах відбувалося успішно, педагог повинен оволодіти необхідними знаннями

Подобный материал:

• Відділення змісту корекційної та інклюзивної освіти, 17.56kb.
• Інструктивно-методичний лист від 04. 08. 2009 №1/9-515, 199.67kb.
• Або розумового розвитку, що додається, 413.67kb.
• Про затвердження Положення про спеціальну загальноосвітню школу (школу-інтернат) для, 415.81kb.
• Дана програма розрахована на: Клас, 1288.44kb.
• Робочи й навчальнийпла, 253.7kb.
• Концепції стандарту спеціальної освіти дітей дошкільного віку з порушеннями мовленнєвого, 182.43kb.
• Різновиди педагогічних технологій, які застосовуються в дошкільній педагогіці, 20.17kb.
• Як зробити використання комп’ютера корисним, приємним та безпечним, 66.08kb.
• Програма для спеціальних загальноосвітніх шкіл для дітей з вадами розумового розвитку, 584.93kb.

Про організацію навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах

у 2011-2012 навчальному році


Сучасні заклади освіти повинні знаходити шляхи, які б забезпечували успішне навчання всіх дітей, включаючи тих, які потребують корекції фізичного та(або) розумового розвитку. Основний принцип створення інклюзивної школи полягає в тому, що всі діти мають навчатися разом у кожному випадку, коли це виявляється можливим, не дивлячись на певні труднощі чи відмінності, що існують між ними. Інклюзивні школи мають визнавати і враховувати різноманітні потреби своїх учнів шляхом узгодження різних видів і темпів навчання, а також забезпечення якісної освіти для всіх шляхом розробки відповідних навчальних планів, запровадження організаційних заходів, розробки стратегії викладання, використання ресурсів і партнерських зв’язків зі своїми громадами.

Основними завданнями інклюзивного навчання є:

– здобуття дітьми з порушеннями психофізичного розвитку освіти відповідного рівня у середовищі здорових однолітків відповідно до Державного стандарту загальної середньої освіти;

– забезпечення різнобічного розвитку дітей, реалізація їх здібностей;

– створення освітньо-реабілітаційного середовища для задоволення освітніх потреб учнів з особливостями психофізичного розвитку;

– створення позитивного мікроклімату у загальноосвітньому навчальному закладі з інклюзивним навчанням, формування активного міжособистісного спілкування дітей з особливими освітніми потребами з іншими учнями;

– забезпечення диференційованого психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами;

– надання консультативної допомоги сім’ям, які виховують дітей з особливими освітніми потребами, залучення батьків до розроблення індивідуальних планів та програм навчання.

Для успішної інтеграції дитини з обмеженими можливостями здоров’я в систему загальноосвітньої школи необхідно:

 – організувати медико-психологічну, соціально-психологічну і психолого-педагогічну просвіту всього населення;

 – проводити спеціальне навчання для батьків здорових дітей та педагогічного персоналу загальноосвітніх навчальних закладів, спрямоване на зміну у всіх учасників навчально-виховного процесу цих закладів негативних соціальних установок та стереотипів щодо дітей з проблемами розвитку.

Позитивне сприйняття вчителями, вихователями і здоровими людьми дитини з відхиленнями розвитку має прямий вплив на її розумовий, емоційний і соціальний розвиток.  Найбільш сприятливою інклюзія  може бути для дітей із сенсорними вадами: з порушеннями мовлення, зору, слуху, опорно-рухового апарату, які мають збережений інтелект, та дітей із затримкою психічного розвитку. Що стосується дітей з легкою та помірною розумовою відсталістю, то інтегроване навчання доцільно здійснювати шляхом створення спеціальних груп і класів у структурі освітнього закладу.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 09. 12. 2010 р. №1224 «Про затвердження Положення про спеціальні класи для навчання дитини з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах» у складі загальноосвітніх навчальних закладів можуть створюватися спеціальні класи для навчання дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку, у спеціально створених умовах. Такими спеціально створеними умовами є безперешкодний доступ до території та приміщень загальноосвітнього навчального закладу; відповідна матеріально-технічна база (спеціальні навчальні програми, підручники, наочно-дидактичні посібники, форми, методи навчання та виховання, засоби корекції індивідуального і колективного користування) та відповідне кадрове забезпечення.

У спеціальних класах слід використовувати навчальні програми, підручники та навчально-методичні посібники, які рекомендовані Міністерством освіти і науки України (лист від 07.07.2010 р. №1/9-480 «Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих для використання в спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах у 2010/11 навчальному році»).

Рішення про створення спеціальних класів приймається засновником (власником) загальноосвітнього навчального закладу за наявності відповідного контингенту учнів, навчально-матеріальної бази, кадрового забезпечення та погодження з відповідним органом управління освітою та органом санітарно-епідеміологічної служби.

Зарахування дітей з особливими потребами до спеціальних класів здійснюється на підставі:

• письмової заяви батьків або осіб, що їх замінюють;
  
• направлення відповідного органу управління освітою;
  
• висновку психолого-медико-педагогічної консультації з рекомендаціями щодо організації навчально-виховного процесу;
  
• індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда (для дитини з інвалідністю);
  
• висновку сурдолога (для дітей з порушеннями мовлення);
  
• документів, передбачених для учнів загальноосвітнього навчального закладу.
  

Спеціальні класи комплектуються відповідно до особливостей психофізичного розвитку та навчально-пізнавальної діяльності дітей з вадами зору, слуху, опорно-рухового апарату, тяжкими порушеннями мовлення, затримкою психічного розвитку, розумовою відсталістю.

Навчально-виховний процес у спеціальних класах здійснюється відповідно до робочого плану, складеного на основі типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затверджених Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України.

Для реалізації корекційно-розвиткової складової інваріативної частини навчального плану спеціальних класів залучаються вчителі-дефектологи, інші спеціалісти з відповідною підготовкою.

Навчання дітей у класах з інклюзивним навчанням здійснюється за навчальними планами, програмами, підручниками, посібниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України для загальноосвітніх навчальних закладів.

Особливістю навчально-виховного процесу дітей з особливими освітніми потребами є його корекційна спрямованість. Ефективність навчально-виховної роботи досягається шляхом надання таким учням корекційної допомоги. Це означає, що кожна тема, яка вивчається у школі, кожний метод і прийом, використаний вчителем чи вихователем, мають не лише сприяти засвоєнню знань, умінь, навичок, формуванню поведінки, а й повинні спрямовуватися на виправлення вад психофізичного розвитку (залежно від дефекту).

Для організації інклюзивного навчання для дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах необхідне створення інклюзивних класів з наповнюваністю не більше як 20 учнів, із них:

• 1-3 учні з однорідними вадами розвитку: розумовою відсталістю, порушеннями опорно-рухового апарату, зі зниженим зором, слухом, затримкою психічного розвитку та інші;
  
• не більше 2 дітей: сліпих, глухих, з тяжкими порушеннями мовлення; дітей зі складними вадами розвитку (порушення слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з розумовою відсталістю, затримкою психічного розвитку); діти, які пересуваються на інвалідних візках;
  

Навчально-виховний процес у класах з інклюзивним навчанням у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється відповідно до робочого навчального плану школи, складеного на основі Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, затверджених Міністерством освіти і науки України, з урахуванням потреб учня та особливостей його психофізичного розвитку.

Для дітей з особливими освітніми потребами на основі робочого навчального плану школи розробляється індивідуальний навчальний план (ІНП) з урахуванням рекомендацій ПМПК. ІНП розробляється командою педагогів і фахівців та об’єднує їхні зусилля з метою розробки комплексної програми роботи з дитиною і, водночас, визначає, які саме з них надаватиме кожний фахівець. Батьки є активними учасниками розробки ІНП, оскільки вони знають своїх дітей краще за інших. ІНП визначає необхідні адаптації/модифікації та слугує підґрунтям для подальшого планування навчальних знань. Він розробляється та реалізується для кожного учня з особливими освітніми потребами.

Під час створення ІНП головна увага звертається на розробку конкретних навчальних стратегій і підходів, а також систему додаткових послуг, які дадуть дитині змогу успішно навчатися у звичайному класі. Зазвичай, в індивідуальному навчальному плані містяться такі компоненти:

1. Інформація загального характеру про дитину. Ім’я дитини, її вік, адреса, телефон, імена батьків, порушення розвитку, дата зарахування до школи, термін дії плану.
   
2. Поточний рівень знань і вмінь дитини. Наводяться відомості про рівень розвитку дитини, зафіксовані під час спостережень і досліджень: її вміння, сильні якості, стиль навчання (особливо, якщо один зі стилів домінує), що дитина не вміє робити, у чому їй потрібна допомога тощо. У плані має бути зазначено, що турбує батьків. Має бути наведена інформація щодо впливу порушень розвитку дитини на її здатність до успішного навчання у звичайному класі. Усі ці відомості мають бути максимально точними, оскільки вони є підґрунтям для подальшої розробки завдань.
   
3. Цілі і завдання. Саме вони мають допомогти дитині опанувати певні знання і вміння. Вони мають відповідати поточному рівневі розвитку учня. У визначенні цих цілей і завдань беруть участь всі особи, причетні до роботи з дитиною.
   

Цілі – це твердження щодо бажаного результату. Вони можуть стосуватися знань, умінь, поведінки і мають бути чітко сформульовані, висловлені через позитивні твердження та бути зрозумілими всім, хто їх читає.

Завдання – це необхідні проміжні кроки на шляху до окресленої цілі, написані зрозумілими та простими термінами.

У плані має бути визначено, хто, що, коли і як має робити.

Цілі мають бути визначені в усіх сферах, де спостерігається відставання у розвитку (інтелектуальний, соціальний і емоційний розвиток, розвиток моторики, мовленнєві навички тощо).

4. Спеціальні та додаткові послуги. У навчальному плані мають бути передбачені заняття з відповідними фахівцями (з логопедом, фізіотерапевтом, психологом та іншими спеціалістами). Учителі та фахівці співпрацюють над інтегруванням додаткових послуг у навчальний процес. Кількість і тривалість занять фахівців з дитиною має бути визначена в індивідуальному навчальному плані.
   
5. Адаптації/модифікації. Відповідна адаптація середовища дає змогу дітям з особливими потребами навчатися у звичайному класі. При розробці плану необхідно звертати увагу на необхідне облаштування середовища, використання належних навчальних методів, матеріали та обладнання, урахування сенсорних та інших потреб дитини.
   
6. Термін дії ІНП. Зазвичай, індивідуальний навчальний план переглядається двічі на рік з метою його коригування, або частіше в разі необхідності, наприклад,
   

якщо:

• дитина досягла поставленої мети;
  
• у дитини виникають труднощі при досягненні визначених цілей;
  
• надійшло прохання збільшити кількість послуг дитині;
  
• у дитини спостерігаються проблеми з поведінкою тощо.
  

7. Інформація про прогрес дитини. Невід’ємною складовою процесу розробки ІНП є оцінка і збирання відомостей про успіхи учня. При цьому можуть збиратися зразки робіт дитини, результати спостережень, опис поведінки, результати порівнянь з типовим рівнем розвитку, результатів тестів тощо.
   

Через деякий час вчитель та інші фахівці оцінюють успіхи дитини, визначають, наскільки ефективним є навчальний план, діляться інформацією з батьками учня. За потреби члени групи з розробки ІНП можуть ініціювати проведення зборів ще до закінчення терміну дії плану.

Відомості про прогрес учня записуються безпосередньо в індивідуальний навчальний план.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюється за критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти та обсягом матеріалу, визначеним індивідуальним навчальним планом. Система оцінювання навчальних досягнень учнів повинна бути стимулючою.

Розклад уроків у класах з інклюзивним навчанням складається відповідно до робочого плану навчального закладу з урахуванням індивідуальних особливостей учнів та гігієнічних вимог.

Щоб навчання у cпеціальних (або інклюзивних) класах, групах відбувалося успішно, педагог повинен оволодіти необхідними знаннями і навичками:

1. Ознайомитися з анамнезом, мати уявлення про основні види порушень психофізичного розвитку дитини.
   
2. Вивчати стан уваги, стомлюваності, темп роботи кожної дитини.
   
3. Враховувати стан слуху, зору, загальної та дрібної моторики дитини.
   
4. Навчатися спостерігати за дітьми та оцінювати їх розвиток під час занять.
   
5. Закінчувати заняття, коли діти втомилися чи відволікаються.
   
6. Навчитися адаптувати навчальні  плани, методики, наочний матеріал та середовище до спеціальних потреб дітей.
   
7. Створювати оптимальні умови для спілкування, сприяти налагодженню дружніх стосунків між дітьми і формуванню колективу.
   
8. Формувати у дітей досвід стосунків у соціумі, навичок адаптації до соціального середовища.
   
9. Ставитися з повагою до дітей і батьків.
   

Для забезпечення повноцінного перебування дитини з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах необхідний відповідний психолого-педагогічний супровід, адже якість навчально-виховного процесу значною мірою залежить від того, наскільки враховуються і реалізуються потенційні можливості навчання та розвитку кожної дитини, її індивідуальні особливості.

Основні напрями психолого-педагогічного супроводу:

• попередження виникнення проблем розвитку дитини;
  
• допомога дитині у вирішенні актуальних завдань розвитку, навчання і виховання;
  
• психологічне забезпечення індивідуальних освітніх програм;
  
• розвиток психолого-педагогічної компетентності батьків і педагогів.
  

Завдання психолого-педагогічного супроводу:

• створити для дитини емоційно сприятливий мікроклімат в групі під час спілкування з дітьми і педагогічним персоналом;
  
• вивчати індивідуальні особливості розвитку дітей в єдності інтелектуальної, емоційної і поведінкової сфер їхнього прояву;
  
• надавати допомогу дітям, які мають особливі освітні потреби;
  
• своєчасно проводити ранню діагностику і корекцію порушень розвитку;
  
• підвищувати психологічну компетентність вихователів, батьків із питань виховання і розвитку дитини.
  

Запорукою успішної реалізації моделі інклюзивної освіти є ефективна співпраця вчителів, відповідних фахівців, батьків та учнів. Спеціалісти з проблем розвитку дітей є важливими помічниками та партнерами вчителів.

У школі має бути створена своєрідна мережа підтримки. Усі працівники та адміністрація школи, всі, хто працює з дитиною з особливими освітніми потребами, мають допомагати один одному, обмінюватися знаннями, намагатися максимально використовувати місцеві ресурси для досягнення головної мети – реалізації дитиною її потенційних можливостей.


Калініченко І.О. 11.07.2011 р.